CC BY
15
УДК 336.71
ПРОЦЕС РОЗГОРТАННЯ КРИЗИ Л1КВ1ДНОСТ1 БАНШСЬКО! СИСТЕМИ
В ЦИКЛ1ЧНИХ УМОВАХ
®2018 КРАСНОВА I. В., ГРОМНИЦЬКАI. Ю.
УДК 336.71
Краснова I. В., Громницька I. Ю. Процес розгортання кризи лтвщносл банмвсько!' системи в циклiчних умовах
Мета cmammi полягае у виявленн! шдикатор'ю iдентиф'шацП та процесу розгортання кризи тждност'1, а також визначення шляж поперед-ження кризових явищ л'штдностi в умовах цикл'того розвитку фшансового ринку. Узагальнено науковi nidxodu до визначення cymHocmi поняття «л'штдшсть комерцшного банку» та сум'жних з ним понять, розмежовано iepapxi4Hi pieni nirndHocmi економши, сформовано авторське розумш-ня поняття «л'штдшсть банжсьт системи» в цшому якяшсно нового р1вня економ!чнихв1дносин. Сформовано поняття та види «структурно! позицП» л'штдност! бантсько! системи eidnoeidno до структури актив/в та nacueie, виокремлено и автономнi фактори. Запропоновано новий nidxid до розгляду процесу розгортання кризи л'штдност!, зокрема на основi «стралей л'штдност!». Акцептовано увагу на р/зниц! /и/ж «стралями л'штдност!» та кредитним циклом. Сформовано авторське розумшня «чорних dip л'штдност!» як найб'шьш складного прояву кризи л'шв!дност! Визначено причини, форми !х прояву та можливi насл!дки. Серед основних причин виникнення «чорних dip л'шв!дност!», виокремлено пашчну пове-д'шку та втрату doeipu. Доведено необх!дн!сть застосування центральним банком певнихрегуляторнихзаход'ю з метою усунення та поперед-ження кризи л'штдност!
Ключош слова:л'штдшсть банжсько! системи, структурна позиц!я л'штдност!, структурний проф!цит л'шв!дност!, структурний деф'щитл'ш-eidnocmi, «cnipani л'шв!дност! банювськоi системи», «чорн! dipu л'штдност!», в/льна л'штдшсть банжськоi системи. Рис.: 6. Табл.: 2. Формул: 1. Б!бл.: 10.
Краснова 1рина BiKmopieHa - кандидат економЫних наук, доцент, професор кафедри менеджменту банжсько! д!яльност!, Кш'вськиВ нацюналь-ний економЫний ушверситет ¡м. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Kuie, 03057, Украша) E-mail: iryna_krasnova§i.ua
Громницька 1рина Юрнвна - Maiicmp, факультет ф!нанав, Кшвський нацюнальний економЫний ушверситет i/и. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Kuie, 03057, Украша) E-mail: irusskagrom@gmaii.com
УДК 336.71
Краснова И. В., Громницкая И. Ю. Процесс развертывания кризиса ликвидности банковской системы в циклических условиях
Цель статьи заключается в выявлении индикаторов идентификации и процесса развертывания кризиса ликвидности, а также в определении путей предупреждения кризисных явлений ликвидности в условиях циклического развития рынка. Обобщены научные подходы к определению сущности понятия «ликвидность коммерческого банка» и смежных с ним понятий, разграничены иерархические уровни ликвидности экономики и сформулирована авторская трактовка понятия «ликвидность банковской системы» в целом как качественно нового уровня экономических отношений. Сформированы понятие и виды «структурной позиции» ликвидности банковской системы в соответствии со структурой активов и пассивов, выделены ее автономные факторы. Предложен новый подход к рассмотрению процесса развертывания кризиса ликвидности, в частности на основе «спиралей ликвидности». Акцентировано внимание на разнице между «спиралями ликвидности» и кредитным циклом. Сформировано авторское понимание «черных дыр ликвидности» как наиболее сложного проявления кризиса ликвидности. Определены причины, формы их проявления и возможные последствия. Среди основных причин появления «черных дыр ликвидности» выделены паническое поведение и потеря доверия. Доказана необходимость применения центральным банком определенных регуляторных мер по устранению и предупреждению кризиса ликвидности.
Ключевые слова: ликвидность банковской системы, структурная позиция ликвидности, структурный профицит ликвидности, структурный дефицит ликвидности, «спирали ликвидности» банковской системы, «черные дыры» ликвидности, свободная ликвидность банковской системы.
Рис.: 6. Табл.: 2. Формул: 1. Библ.: 10.
Краснова Ирина Викторовна - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры менеджмента банковской деятельности, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украинаj E-mail: iryna_krasnova§i.ua
Громницкая Ирина Юрьевна - магистр, факультет финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украинаj E-mail: irusskagrom@gmaii.com
UDC336.71
Krasnova I. V., Hromnytska I. Yu. The Process ofDeployment ofBanking System's Liquidity Crisis in Cyclical Conditions
The articie is aimed at identifying indicators of the identification and the process of liquidity crisis deployment, determining ways to prevent crisis phenomena of liquidity in conditions of cyclical market development. The scientific approaches to definition ofessence ofthe concept of«liquidity ofcommercial bank» and the related concepts are generalized, the hierarchical levels of liquidity of the economy are delineated, and the authors' own interpretation of the concept of «liquidity of banking system in whole» as a qualitatively new level of economic relations is formulated. The concept and types of «structural position» of liquidity of banking system are formed in accordance with the structure ofassets and liabilities, its autonomousfactors are allocated. A new approach to consideration of the process of liquidity crisis deployment is proposed, in particular on the basis of «liquidity spirals». Attention is focused on qq the difference between «liquidity spirals» and credit cycle. The authors' own O understanding of «black holes of liquidity» as the most complex manifestation of liquidity crisis has been formed. The reasons, forms of their manifestation and possible consequences are determined. Panic behavior and loss of confidence are allocated among the main reasons for the appearance of «black holes of liquidity». It is proved that the central bank should apply certain regu- O latory measures in order to eliminate and prevent liquidity crisis. Keywords: liquidity of banking system, structural position of liquidity, structural proficit of liquidity, structural deficit of liquidity, «spirals of liquidity» of banking system, «black holes» ofliquidity, free liquidity ofbanking system. Fig.: 6. Tbl.: 2. Formulae: 1. Bibl.: 10.
Krasnova Iryna V. - PhD (Economics!, Associate Professor, Professor of the Department of Management of banking activities, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave., Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: iryna_krasnova@i.ua
Hromnytska Iryna Yu. - Master, Faculty of Finance, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave., Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: irusskagrom@gmail.com
CL
lq
О
О CL
<C
< £
О X
о
Своечасшсть i повнота виконання функцiй баншвськими установами та банкiвською системою в щлому значною мiрою залежить в^д ix лiквiдностi, яка е однieю i3 загальних якiсних характеристик дiяльностi банку, що обумовлюе його надiйнiсть, стiйкiсть та конкурентоспроможшсть. У процесi свое! дiяльностi баншвськ установи по-стiйно наражаються на ризик лжв^дносп, тобто ймо-вiрнiсть настання ситуаци невiдповiдностi мiж попитом i пропозицiею коштiв та неспроможносп банку своечасно й у повному обсязi виконувати власнi гро-шовi зобов'язання.
Негативний вплив на дiяльнiсть банку мае як недостатня, так i надлишкова лiквiднiсть. Низький рь вень лiквiдностi обмежуе платоспроможшсть банку, спричиняе втрату довiри кл1енйв, зниження доступу та пiдвищення вартост зовнiшнix джерел фшансу-вання, а, в^дпов^но, й фiнансовi проблеми. Врахо-вуючи характер тiсниx взаемовiдносин мiж банками через ефект «домiно», криза лкв^дносп одного банку може поширитись на iншi банки, створюючи загрозу дестабшзаци всiеi банкiвськоi системи кра!ни.
Свiтова економiчна криза сприяла активiза-цй' розгляду питань циклiчного розвитку та управ-лiння лiквiднiстю баншвсько! системи за цих умов. Фундаментальш основи виявлення циклiв закладенi в наукових працях У. Аллена, М. Бордо, К. Борю, Ч. Гудхарт, Е. Демiргук-Кунта, Ч. Кшдлбергер, Х. Мш-скi та iн. Досл^дженню питань, пов'язаних з управ-лшням банкiвською лiквiднiстю, присвячено науко-вi працi таких вчених, як У. Бшдсек, А.В. Буздалiн, С. Грей, Дж. Кейнс, Р. Л. Мклер, К. Нкулаоу, Д. Д. Сш-кi, Й. Чрiстенсен та ш. Серед вiтчизняниx науковцiв дослiдженню теоретико-методолопчних аспектiв щодо пошуку iндикаторiв ^ентифшаци фiнансовиx криз, управлiння лiквiднiстю баншвсько! системи, розроблення методик аналiзу та регулювання баншв-сько'1 лiквiдностi, адаптаци банкiв до особливостей циклiчного розвитку економши та фiнансового ринку значна увага придкена у працях Г. М. Азаренково'1. О. I. Барановського. О. Д. Вовчак, О. В. Дзюблюка, Ж. М. Довгань, В. В. Зимовця, В. В. Корнеева, Л. В. Куз-нецово'1, Л. О. Лунякова, Л. О. Примостко'1, Т. 6. Ун-ковсько'1, Н. Р. Швець та шших. Проте переважна бкь-шiсть праць зосереджена на дослiдженнi мiкрорiвня банювсько! дiяльностi (рiвень окремого банку), що не дозволяе комплексно досл^дити особливост лшвк-ностi банкiвськоi системи загалом, особливо з ураху-ванням ци^чносп та турбулентностi економiки.
До свиюво! фiнансовоi кризи надлишкову лк-в^дшсть банкiри вважали позитивним явищем, а ii нестача свiдчила про ризикову дiяльнiсть та втрату довiри по банку. Проте наявшсть надлишку лшв^-ностi вiдображае неспроможнiсть банку ефектив-но розпоряджатися наявними вiльними ресурсами, спричиняе збитки та про1дання кашталу. Надлишкова лiквiднiсть усiеi баншвсько! системи знижуе дь
евкть шструменпв монетарно! полiтики. До того ж, надлишкова лшвГдшсть створюе «iнфляцiйний навк» в економiцi. Це пов'язано з тим, що шфлящя е моне-тарним явищем, а тому без вГдповГдного економГчно-го зростання, середньо- i довгострокове розширення пропозищ! грошей чинить тиск на цши в напрямi !х пiдвищення.
Мета статт - дiагностика кризи лiквiдностi та визначення шляхiв попередження кризових явищ в умовах циклiчного розвитку.
Об'ектом дослГдження е дiяльнiсть банкiвськоi системи Украши в умовах циклiчного розвитку еко-номiки.
Предметом дослiдження е сукупшсть теоре-тичних i практичних аспекпв управлiння лiквiднiстю банкiвськоi системи.
Гшотеза. Якщо виникае дефiцит чи профщит лiквiдностi банкiвськоi системи, то з'являються сш-ралi лiквiдностi та утворюються «чорнi дiри» лГквГдностГ, що призводить до появи кризи лшвГдност1
Основоположником сучасно! теорГ! лшвГднос-тi е Дж. М. Кейнс, який у науковш працi «За-гальна теорiя зайнятостi, процента i грошей» (1936 р.) описав психолопчний мотив «переваги лж-вГдностГ» - прагнення господарюючих суб'ектГв три-мати отримаш доходи в грошовГй ФормГ [1]. ПГд впли-вом теорГ! Кейнса склалося уявлення i про лшвГдшсть комерцiйного банку як його здатносп своечасно виконувати сво! зобов'язання за рахунок готГвкових ко-штГв та Гнших лГквГдних активiв. ПГсля Дж. М. Кейнса проблеми банювсько! лГквГдностГ вивчало багато вчених, але единого визначення лГквГдностГ баншвсько! системи не було запропоновано.
У розумГннГ поняття «лшвГдшсть» виокремимо певнГ рГвнГ лГквГдностГ, вГдповГдно до ГерархГ! и ви-никнення (рис. 1) i визначимо !х економГчний змГст (табл. 1).
ПГд лiквiднiстю бантвсъког системи (ЛБС) (banking system liquidity) будемо розумГти динамГчну спроможшсть баншвсько! системи забезпечити сво-ечасне виконання вае! сукупностГ зобов'язань уах банкГвських установ перед вкладниками, кредиторами та акцюнерами, можливГсть залучати в необхГд-ному обсязГ вГльнГ кошти юридичних i фГзичних осГб, надавати кредити та швестувати в розвиток еконо-мГки кра!ни. ЛБС уособлюе всю сукупнГсть лГквГдних коштГв, що обслуговують розрахунково-платГжнГ вГд-носини в економГцГ кра!ни, у тому числГ можливГсть надавати новГ кредити. ЛБС формуеться пГд впливом лГквГдностГ суб'ектГв - комерцГйних банив, центрального банку (ЦБ) i держави. Вона залежить вГд рГвня розвитку мГжбанкГвського ринку та зовншньоеконо-мГчно! дГяльностГ (рис. 2).
Баншвськ установи забезпечують суб'ектГв економГки лшвГдними коштами шляхом кредитуван-ня, повернення депозитГв та здГйснення платежГв.
Джерело: авторська розробка.
Рис. 1. Icрархiя рiвнiв лжвщносп економiки
Сутнiсть поняття «лiквiднiсть»
Таблиця 1
Поняття Сутнкть
Л^вщшсть балансу банку Спiввiдношенням окремих статей активу та пасиву балансу з метою порiвняння |'х значень зi встановленими нормативами. Баланс банку вважають л^вщним, якщо термiновi зобов'язання за пасивами можна швидко покрити за рахунок реалiзацií' активiв (якщо активи дорiвнюють пасивам) [2]
Л^вщшсть комерцiйного банку Спроможшсть забезпечувати своечасне виконання сво'х грошових зобов'язань завдяки збалансованост мiж строками та сумами погашення розмiщених активiв i строками та сумами виконання зобов'язань, а також строками та сумами шших джерел i напрямiв використання кошт З метою пщтримання л^вщност банк повинен мати певний резерв кошлв для виконання неперед-бачених зобов'язань, як можуть бути обумовленi як змшами стану грошового ринку, так i фiнансовим станом клiентiв або банкiв-партнерiв [8]
Лiквiднiсть баншського сектору Здатнiсть забезпечувати своечасне виконання сво'х грошових зобов'язань всiма комерцмними банками, що функцiонують в краУ [3]
Лiквiднiсть центрального банку Спроможнiсть своечасно i в повному обсязi виконувати взятi на себе зобов'язання перед мiжнародними валютно-фшансовими органiзацiями, урядом i комерцмними банками, а також оперативно виконувати функцп iз забезпе-чення стабтьност нацюнально''' валюти, пiдтримки лiквiдностi КБ, достатност грошово'' маси без негативних ефек^в для економiки [4]
Л^вщшсть баншсько''' системи Динамiчний стан, який забезпечуе своечаснiсть, повноту та безперервшсть виконання всiх грошових зобов'язань баншсько''' системи кражи, характеризуе рiвень ''' надiйностi та достатшсть коштiв вiдповiдно до потреб розвитку економш [2]
Лiквiднiсть держави Це можливiсть кражи забезпечувати сво''' короткостроковi зовнiшнi зобов'язання прийнятними пла^жними засобами. Характеризуе зовшшню плато-спроможнiсть та пов'язана iз забезпеченням мiжнародно''' валютно'' системи мiжнародними резервами, необхiдними для и нормального функцiонування, з порядком 'хнього створення та регулювання [5]
Джерело: авторська розробка.
Банки взаемопов'язаш та взаeмодiють мiж собою, через мехашзми мiжбанкiвського ринку вони забез-печують один одного лiквiдними коштами. Баншв-ськi установи пов'язанi з центральним банком. Серед основних каналiв !х взаемоди виокремимо вiдносини з приводу кушвльпродажу валюти та щнних паперiв, операци з рефiнансування комерцшних банкiв та мо-бiлiзацiйнi операци.
Лiквiднiсть банкiвськоi системи дослiджуeться за станом кореспондентських рахунюв банкiв у центральному банку. Основними и структурними скла-довими е кошти сформованих банками обов'язкових резервних вимог, що збертаються на кореспондентських рахунках банив у центральному банку, та вкь-на лкв^дшсть (кошти на коррахунках банив, як пе-ревищують необхiдний обсяг коштiв обов'язкових
ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНА Д1ЯЛЬН1СТЬ
ч
ч
\ \ \
\
\ \
/ I /
/
Рис. 2. Компоненти лiквiдностi економiки та !'х взасмозв'язок
Джерело: авторська розробка.
резервних вимог (вкьш резерви). Данi складовi формують попит на лiквiднiсть банкГвсько1 системи (формула (1):
ЛВС = Ор + Вл(д) = Кр, (1)
де Ор - залишки коштiв за обов'язковими резервни-ми вимогами; Вл(д) - в1льна лГкв1дшсть (резерви) бан-кiвськоi системи; Кр - кошти банкiвських установ на кореспондентських рахунках у центральному банку.
Вкьна/недостатня лiквiднiсть визначаеться як рiзниця мiж обсягами коштiв на коррахунках бан-кiв у ЦБ i необхiдною сумою обов'язкових резервiв. Позитивне значення цього показника свкчить про наявшсть вiльноi лiквiдностi в банкшськш системi, вiд'емне значення - про недостатню лiквiднiсть.
Укороткостроковому перiодi баланс банйв-сько'1 установи може змшюватися вiд надлиш-ку до нестачi лiквiдностi, проте в бiльшостi краш «Ех ante»-баланси центральних банкiв виявля-ють стiйку тенденцiю структурно! позици лiквiдностi ринку до профiциту або дефщиту.
Поняття «структурна позицiя лГквГдностЬ> бан-кiвськоi системи представляе собою стан лквкносп вiдповiдно до структури активiв та пасивiв (рис. 3). Видкяемо два види структурно! позици - профщит (надлишок) i дефщит (нестача). Позитивна величина структурно! лквкно! позицГ! називаеться структур-ним профщитомлiквiдностi, а негативна величина -структурним дефщитом лiквiдностi.
Структурну позицш лГквГдностГ баншвсько! системи (СПЛБС) можна оцшити за двома шдхода-ми. За першим оцшка вiдбуваеться на основГ сшввк-ношення попиту та пропозици грошових коштГв через !х автономнi фактори. ТодГ СПЛБС - це чиста позицш за автономними факторам лГквГдностГ в баланс центрального банку (що визначаються за пасивами) плюс о6ов'язковГ резерви баншвських установ. Цей
пГдхГд вказуе на здатшсть банкiвськоi системи вчасно та в повному о6сязГ виконувати зобов'язання.
ш I
I
X
I
ф
ч
I
о с
и ф
а.
о ^
Надлишкова лквщнкть
Оптимальна втьна лквщысть
Обов'язков1 резервы вимоги
Недостатня лквщнкть
Л А
н
т
а н ь л
У2
ан
5 .5
^ т
тк
V А"
.15
-&■ т
Ф
Рис. 3. Складовi структурно!' лжвщносп банмвсько!' системи за пасивами Джерело: авторська розробка.
АвтономнГ фактори лГквГдностГ - це фактори змГни статей балансу ЦБ, що впливають на лГквГд-нГсть банкГвського сектора, але не е результатом опе-рацГй центрального банку з управлшня лГквГднГстю. До них належать:
+ + +
+ +
обсяг гопвки в обГгу; залишок на рахунках уряду в ЦБ; операци ЦБ на внутршньому ринку (крГм операцГй, спрямованих на регулювання лГквГдностГ банкГвського сектора); отримаш кредити мГжнародних органГзацГй; обсяги обов'язкових резервГв банкГвських установ внаслГдок змГни !х зобов'язань.
За другим шдходом ЛБС визначаеться за скла-довими балансу ЦБ Г базуеться на операцшх з регулю-вання лквГдносп банкксько! системи (визначаеться за активами). За цим шдходом лквГднкть баншвсько! системи трактуеться як процес, здатнкть та можли-вГсть перетворення активу на засоби, за допомогою яких для виконання зобов'язань.
Структурна позицш лГквГдностГ банккського сектора - це чиста позицш за рахунками на-дання й абсорбування лГквГдностГ банйвсько-го сектора в баланс центрального банку (що визначаеться за активами (табл. 2) за вирахуванням над-лишкових резервГв кредитних установ.
Таблиця 2
Статтi балансу центрального банку
Активи Пасиви
Золотовалютш резерви Банкноти та монети в об^у
Кредити банкам та шшим позичальникам Кошти банкiв
Внутршшй державний борг Кошти державних та iнших установ
Цшш папери уряду Депозитнi сертиф^ати, що емiтованi ЦБ
Кредити отримаш
Внески в рахунок квоти МВФ Зобов'язання перед МВФ
^i активи lншi зобов'язання
Власний каштал
Усього a^rnBiB Усього пaсивiв
Хрошчний ризик лГквГдностГ е невГд'емним для банкГвського бГзнесу. ВГдмова однк! установи по-внктю та своечасно виконувати сво! зобов'язання потенцшно призведе до втрати лГквГдностГ шшими установами, що спричинить появу каскаду нелквГд-ностГ. У процеа розгортання фГнансових криз ви-рГшальна роль належить кризГ лГквГдностГ, яка, на думку М. К. Вгцппегше1ег [6] та А. D. КпзЬпашийЬу [7], через «спГралГ лГквГдностГ» посилюе потрясГння у фГнансовГй системГ. Спершу з'являеться ризик лГквГдностГ, що, загострюючись, створюе сшралГ, ко-трГ призводять до шокових спалахГв Г переростають в кризу лГквГдностГ. Криза лГквГдностГ набувае форми «чорних дГр» через поведшку учасникГв ринкГв. Про-явом кризи лГквГдностГ е:
+ залучення нових депозитГв за цГною вищою
за середньоринковГ цГни; + активне використання коштГв МБК; + неодноразове звернення до центрального банку з метою отримання кредитГв рефшан-сування;
+ впровадження програм, спрямованих на пГд-тримку фГнансового сектора (ккьккне кре-дитне пом'якшення).
БанкГвська система е складовою економки, лквГднкть яко!' формуеться вГдповГдно до фаз дь лово! активностГ. Основною причиною циклГв дково! активностГ (trade cycles) е коливання обсяпв кредитування [9]. На фазГ економГчного зростання банки та шш кредитнГ установи надоптимГстично на-лаштованГ щодо надання кредитГв. На певному еташ !х помилки вткюються в неплатежГ та втрати довГри до клГентГв, що, своею чергою, провокуе спадну динамку. У перкд економГчного спаду кредитори до-тримуються надзвичайно обережно! полГтики кредитування i поступово списують «погаш» борги. Через деякий час банкГри оговтуються вГд шоку i вГдновлю-ють кредитування, що веде до економГчного шдйому, в ходГ якого до банкГрГв знову повертаеться надопти-мГстичнГ настрГй, i починаеться черговий цикл.
Кредитний цикл описуе етапи доступу пози-чальникш до кредиту та його погашення. На стади зростання вГдносно легко запозичувати грошовГ ко-шти тому, що знижуються процентш ставки комер-цшних банкГв, слабшають вимоги до позичальнишв та збГльшуються обсяги наданого кредиту. У сукуп-ностГ все це стимулюе загальне розширення еконо-мкно! активностГ. Але грошовГ ресурси в банкшськш системГ е обмеженими, тому вГдбуваеться скорочен-ня вГльних коштГв банкГв та настае перГод спаду. Шд час перГоду спаду процентш ставки банкГв зростають, правила кредитування стають бкьш суворими, а це означае, що кредити стають менш доступними, особливо для фГзичних оаб, шотечного кредитування, малого та середнього бГзнесу. Тривалкть такого ско-рочення продовжуеться до тих шр, поки ризики не будуть зменшеш, пГсля чого цикл буде завершений в почнеться нова фаза зростання - вГдновш кредити.
ЛБС пов'язана з кредитним циклом i створюе рГзш фази кредитування в краШ через два канали -витратний та маржевий, що, своею чергою, призво-дить до закручування «сшралей лГквГдностГ» та появи кризового явища. СпГралГ лГквГдностГ, на вГдмшу вГд кредитного циклу, не мають вГдновних властивос-тей, !х врегулювати складнше, бо вони не можуть рухатися на спад, а тГльки на збГльшення, створюю-чи «навши» або поглиблюючи нестачу лГквГдностГ. На структурну позищю лГквГдностГ впливае кредитна активнкть, що мае два напрями розвитку кредитного циклу (рис. 4). ВГдповГдно, ЛБС визначае не тГльки фази кредитного циклу, а й глибину кризи.
ЛБС формуе ринкову лквГдшсть. Коли ситуацш на ринку е дестабшзуючою, тобто учасники ринку мають значш структурш позицГ! (профщит/дефщит), лГквГднГсть стае крихкою. У ршновазГ ринки е лГквГд-ними, а профщит приводить до випдних маржиналь-них вимог до учасникГв, що, своею чергою, допомагае !м робити ринки рГвномГрними. В шшому варГантГ ринки е нелГквГдними, як наслГдок - збГльшуються вимоги до маржГ (або втрати учасникГв), обмежуючи учасникГв ринку. Важливо, що будь-який вибГр рш-
Зниження кредитной' активност
Зростання вiдсоткових ставок
Зниження грошового мультипл^атора
Уповiльнення руху та зростання гствки й обов'язкових резервiв
Позитивний баланс автономних чинниш формування лiквiдностi
Посилення переваг збер^ання заощаджень домашнiх господарств у формi депозитiв
Приплив коштiв на депозити, уповтьнення динамiки готiвки
Позитивний баланс автономних чинниш формування л^вщност
Зростання структурного профщиту/ зниження дефiциту л^вщносл
Зростання структурного профiциту/ зниження дефщиту лiквiдностi
Рис. 4. Механiзм впливу кредитного циклу на формування структурного профщиту/дефщиту лжвщносп через кредитну пропозицiю та вартiсть кредитування
новаги мае таку властившть, що невеликi втрати мо-жуть призвести до розриву баншвсько! лiквiдностi. Це «раптове затухання», або нестабiльнiсть баншв-сько! лжв^дносп, обумовлено тим, що при високо-му рiвнi капiталу банкiв ринки повинш знаходитись у рiвновазi, i якщо капiтал буде сильно скорочений, то ринок повинен врештьрешт перейти на дефщитну лiквiднiсть та високу плату за ресурси.
Поди, що сл^дували за росшським дефолтом у 1998 рощ, - яскравий приклад крихкост лкв^дносп, оск1льки вiдносно невеликий шок мав великий вплив. Порiвняно iз загальною ринковою капiталiзацiею аме-риканських ринкiв акцiй та облгацш втрати внаслiдок дефолту в Роси були незначними, але це спричинило потрясшня на свiтових фiнансових ринках.
Коли ринки е нелшв^ними, ЛБС дуже чутлива до змiн умов фшансування. Це пов'язано з дво-ма «спiралями лiквiдностi»: по-перше, «сш-раль маржi», коли маржа зростае в умовах нел^шд-ностi, осюльки зменшення добробуту банкiв знижуе ринкову лшв^дшсть, що призводить до вищо'1 маржi, посилення обмеження фiнансування тощо. По друге, «спiралi втрат», що виникають, якщо банки мають велику початкову позицш, яка негативно ствв^дно-ситься iз шоком попиту споживачiв. У цьому випадку шок фшансування збмьшуе нелiквiднiсть ринку, що призводить до втрат на початковш позици та змушуе банки продавати бiльше активiв, викликаючи подальше падшня ц1н. «Спiралi лiквiдностi» пiдсилюють одна одну, набуваючи синергетичного ефекту (рис. 5).
Результатом «стралей лжв^дностЬ е те, що в «погаш» часи (рецеая) невеликi змiни в умовах фь нансування (або попит на лшв^дшсть) призводять до рiзкого скорочення лшв^дносп. Фактично, поди по-чинають рухатися по спiралi втрат. Будь-яка «сшраль
Пробяеми^\ и фшансуванням)
( зростання )
Вищий % марж1
Втрати за ¡снуючими позицтми
Рис. 5. Спiралi лтвщносл в умовах нелювщноТ рiвноваги Джерело: авторську розробка.
лiквiдностi», закручуючись, досягае шку - шокового моменту та переростае в кризу. У загальному розумш-нi «криза» - це розклад, занепад, загострення (пом-тичних, економiчних, соцiальних) протирiч, а також переломний момент «хвороби», коли стан полшшу-еться чи погiршуеться [9]. У перюд пiсля шокового вибуху е можливiсть урегулювання кризи, аби вона не трансформувалася в «чорну дiру лiквiдностi» (рис. 6).
Найбкьш серйознi кризи лiквiдностi трапля-ються, коли виникають «чорш дiри» лшв^дность Так само, як фiзичнi, «чорш дiри лiквiдностi» е самостш-ними. Падшня цш призводить до подальшого продажу активу, оск1льки банювсью установи втрачають довiру до активiв, що забезпечують лiквiднiсть. За умов розвиненого фондового ринку фiнансовi акти-ви знецiнюються, та в результат руйнуються фшан-
дисбаланси
Загроза í \ Загроза ->-( Ризик )-:—
зародження ризику
реалiзацil ризику
Рис. 6. Процес реалiзацм «чорноТ AÍpM» лiквiдностi через закручення «спiралi лiквiдностi» Джерело: авторська розробка.
cobí ринки. Через нерозвиненiсть фондового ринку банкам досить важко позбутися токсичних aKTMÍB, i вони накопичуються на балансах банив, попршуючи íx фшансовий стан. Також вони можуть спричини-ти провал фiнансових установ (наприклад, Northern Rock i Lehman Brothers), що шдривае довiру до фшан-сово! системи. Вiдбуваeться руйнування економши безпосередньо шляхом блокування доступ до каш-талу. Отже, «чорнi дiри лiквiдностi» виникають, коли лiквiднiсть ринку раптово вичерпуеться. Фiнансовi активи стають надмiрно дорогими, а цiни на активи падають. Прикладами чорних дiр лiквiдностi е азш-ська криза 1997 р., росшська боргова криза 1998 р. i серпнева шотечна криза 2007 р.
«Чорш дiри лiквiдностi» мають серйознi еко-номiчнi наслiдки. Вони змушують фiнансовi установи провалюватися, тдриваючи довiру до фшансово! системи. Вiдсутнiсть довiри порушуе навiть принци-пово здорову економшу, оскiльки вона не дозволяе компанiям нарощувати необхiдний для íx дiяльнос-тi капiтал. В умовах рецеси банки зазнають втрат через знецшення активiв i прагнуть íx позбутися. Отже, «чорна дiра лiквiдностi» призводить до того, що практично кожен хоче продати токсичний актив в умовах рецеси. I тодi ЦБ мае виступити головним покупцем цих активiв, застосовуючи нестандарты ш-струменти монетарного регулювання.
Пашчна поведiнка, що лежить в основi «чорних дiр лшв^ностЬ>, може призвести до руху ринку в один бж. Причини ще! поведiнки полягають в такому: + реагуючи на змiни в нестабiльностi, банки використовують подiбнi моделi управлшня лiквiднiстю i в результатi проводять одина-ковi стратегИ, прагнучi позбутися токсичних активiв, що створюе величезний тиск продажу на ринку; + дрiбнi банки починають iмiтувати ди системно важливих банив, розмiрковуючи «must be something in it». Тобто, продаючи певний актив, банки вважають, що вш певною мiрою е небезпечним.
Фактично, едине регуляторне середовище, тоб-то подiбнi правила для всiх учасникiв ринку, може по-глибити кризу л1кв1дность Коли волатильнiсть зро-стае, варйсть ризику (VaR) збкьшуеться. Усi банки
будуть змушеш збкьшувати свiй каттал. Як альтернатива, банкам доводиться зменшувати сво! ризики, у цьому випадку багато банив здшснюють аналопчш продажi. В обох випадках потреба в лквкност раптово спалахуе, i може виникнути «чорна дiра лшвк-ностi». Щоб чорнi дiри не вiдбулися, принаймнi де-яй учасники ринку повиннi проводити протилежш стратегй'. 1нвестори часто можуть дiяти задля власно! вигоди, продаючи активи, коли бкьшшть купують, i купуючи активи, коли бкьшкть ix продае. Однieю з установ, що постшно проводить таку «пожежну» стратегiю, е Goldman Sachs, котрий вкмшно вкно-вився пiсля кризи на початку 2009 ру.
Волатильшсть та корелящя можуть збкьшува-тися, але з часом вони повертаються до довгостро-кового середнього тренду. Таким чином, для банив, що мають довгостроковi позици, немае необйдносп здiйснювати коригування на основi короткотермшо-вих коливань ринку. Один iз шляxiв подолання «чорних дiр» е застосування рiзниx правила до банив, менеджерiв з управлiння активами та мезоншного фiнансування. Якщо регламенти в^д^зняються, то буде рiзноманiтнiсть у мисленш та стратегiяx рiзниx учаснийв ринку. Тобто, iснуе менша ймовiрнiсть роз-витку «чорних дiр л1кв1дностЬ>.
ВИСНОВКИ
Отже, виявлено, що ринки, яй е динамiчними у звичайш часи, можуть швидко «згасати», коли умови попршуються, i джерела фшансування, що здавалися стабiльними, можуть рiзко стати недоступними. Ци-клiчнiсть розвитку економши та вразливiсть банйв-ських систем обумовлена не лише об'ективними, але й суб'ективними чинниками, яй на рiвнi сусшльства приймають тай форми поведшки, як короткозоршть бачення катастроф (distress myopia), стадна поведшка (herd mentality) [10, c. 179]. Будь-яка полiтика, що сто-суеться захисту вк ризику лiквiдностi, повинна бути якомога мщшшою щодо таких «раптових зупинок» i рiзнитися за типами iнвесторiв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / пер. с англ. Петрозаводск : Петроком, 1993. 308 с.
2. Лгквщшсть банкгвськоТ системи УкраТни : науково-аналiтичнi матерiали. Вип. 12 / В. I. Мгщенко, А. В. Сомик та iH. КиТв : Нацiональний банк УкраТни; Центр наукових дослг-джень, 2008. 180 с.
3. Банкгвськг операцГТ : пгдручник / О. В. Дзюблюк, Б. П. Адамик, Н. Д. Галапуп та гн. Тернопгль : Вид-во ТНЕУ «Економгчна думка», 2009. 696 с.
4. Рудан В. Я. Управлгння лгквщшстю банкгвськоТ системи УкраТни : дис. канд. екон. наук : 08.00.08. Тернопгль, 2016. 304 с.
5. Мгжнароднг економгчнг вгдносини : пгдручник / за ред.. А. П. Голгкова, О. А. Довгаль. Харкгв : ХНУ гменг В. Н. Ка-разгна, 2015. 464 с.
6. Brunnermeier, M. K. Deciphering the Liquidity and Credit Crunch 2007-2008. Journal of Economic Perspectives. Winter 2009. Vol. 23. No. 1. P. 77-100. URL: https://www.princeton. edu/~markus/research/papers/liquidity_credit_crunch.pdf
7. Krishnamurthy, A. D. Amplification Mechanisms in Liquidity Crises. American Economic Journal. September 2009. Vol. 2. No. 2. URL: https://people.stanford.edu/akris/sites/de-fault/files/liquidity-amplification.pdf
8. Примостка Л. О. Фгнансовий менеджмент у банку : пщручник. 3-те вид., доп. i перероб. КиТв : КНЕУ, 2012. 338 с.
9. Громницька I. Ю. Економгчна сутнгсть та взаемозв'язок понять «ризик», «шок», «загроза». Ефективна економка. 2017. № 11. URL: http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=5905
10. Примостка Л. О. Вплив економгчних циклгв на банкгвську дгяльнгсть. HayKOBi записки Нацонального yHi-верситету «Острозька aкaдемiя». Сер. : EKOHOMiKa, 2017. Вип. 4. С. 175-180.
Prymostka, L. O. "Vplyv ekonomichnykh tsykliv na bankivsku diialnist" [Influence of economic cycles on banking activity]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Ser. : Ekonomika, no. 4 (2017): 175-180.
Rudan, V. Ya. "Upravlinnia likvidnistiu bankivskoi systemy Ukrainy" [Management of liquidity of the banking system of Ukraine]: dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.08, 2016.
REFERENCES
Brunnermeier, M. K. "Deciphering the Liquidity and Credit Crunch 2007-2008" Journal of Economic Perspectives. Winter 2009. https://www.princeton.edu/~markus/research/papers/ liquidity_credit_crunch.pdf
Dziubliuk, O. V. et al. Bankivski operatsii [Bank operations]. Ternopil: Vyd-vo TNEU «Ekonomichna dumka», 2009.
Hromnytska, I. Yu. "Ekonomichna sutnist ta vzaiemozvi-azok poniat «ryzyk», «shok», «zahroza»" [The economic essence and interconnection of the concepts of "risk', "shock', "threat"]. Efektyvna ekonomika. 2017. http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=5905
Keyns, Dzh. M. Obshchaya teoriya zanyatosti, protsenta i deneg [General theory of employment, interest and money]. Petrozavodsk: Petrokom, 1993.
Krishnamurthy, A. D. "Amplification Mechanisms in Liquidity Crises" American Economic Journal. September 2009. https://people.stanford.edu/akris/sites/default/files/liquidity-amplification.pdf
Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny [International Economic Relations]. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, 2015.
Mishchenko, V. I. et al. Likvidnist bankivskoi systemy Ukrainy: naukovo-analitychni materialy. Vyp. 12 [Liquidity of the banking system of Ukraine: scientific and analytical materials. Issue 12]. Kyiv: Natsionalnyi bank Ukrainy; Tsentr naukovykh doslidzhen, 2008.
Prymostka, L. O. Finansovyi menedzhment u banku [Financial management at the bank]. Kyiv: KNEU, 2012.
