CC BY
25
Денисова Г.В., Генык Я.В. Географическая структура флоры двор-цово-парковых комплексов Западной Лесостепи
Установлен видовой состав растительности 13 дворцово-парковых комплексов Западной Лесостепи. Проведен географический анализ множества флористических элементов парков на основании региональной концепции географических элементов.
Ключевые слова: видовой состав, систематическая структура, географическая структура, дворцово-парковый комплекс, Западная Лесостепь.
Denysova G.V., Henyk Ya.V. Geographical structure of vegetation of palace and park complexes in West Forest-Steppe
The species composition of vegetation of thirteen palace and park complexes is defined in West-forest steppe. The geographical analysis of set of floristic elements of parks is made on the basis of regional concept of geographical elements.
Keywords: species composition, systematic structure, geographical structure, palace-park complex, West Forest-Steppe.
УДК 630*536 Наук. ствроб. Н.О. Самойлова -
ДП "Втницька лкова науково-до^дна станцш "
ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В
Запропоновано анал^ичний спошб визначення площi живлення та шших по-казнигав територiального розмщення дерев. Встановлено достовiрний зв'язок мiж аметрами стовбурiв i параметрами крон дерев. Здшснено картування дерев основно! породи та навколишшх дерев, що дало змогу визначити величину площ^ яку займае дослщжуване дерево. Вивчено просторову структуру змшаних дубових насаджень у вщ 35, 52 i 82 роюв.
Ключовг слова: просторове розмщення дерев, змшане дубове насадження, площа живлення, параметри крони.
Проблема рацюнального використання природних ресуршв е одшею з найважливших проблем Укра!ни. I! устшне виршення можливе лише за умови застосування широкого комплексу заход1в, що охоплюють не тшьки заходи виключно правового та адмшстративного порядку, але також заходи економ1чш 1 л1с1внич1
Найважлившими завданнями люового господарства кра!ни е забезпе-чення своечасного 1 яюсного вщтворення л1с1в, полшшення !х породного складу, збшьшення продуктивносп та бюлопчно! стшкосп люу за рахунок тдви-щення ефективносп його функцюнування 1 комплексного використання потен-щалу люорослинних ресуршв. Будь-який деревостан в певних Грунтових умо-вах особливо устшно зростае за вщповщною кшьюстю дерев на одиницю пло-щ1. Оптимальна кшьюсть дерев забезпечуе найбшьший прирют, а до часу ру-бань головного користування - найвищий запас 1 продуктивнють деревостану.
З вжом дерева потребують все бшьшого простору для зростання, тому необхщно надати !м в кожен перюд росту вщповщну площу шляхом регулю-вання густоти. Але виникае питання, який розм1р площ1 росту, яку кшьюсть дерев можна вважати оптимальною. Для р1зних випадюв визначено р1зну оп-тимальну кшьюсть дерев. Для забезпечення тдвищення продукгивносп л1ив важливе значення мае розмщення дерев у насадженш, що впливае на прирют деревостану. Особливосп росту 1 розвитку законом1рносп територ1ального розмщення дерев у деревостанах розглядають у двох аспектах.
1. Вивчення особливостей розмiщення дерев. Дослiджують законо]шрносл розподшу, мiнливiсть вiдстаней мiж деревами, пропонують методи виз-начення середшх вщстаней, оцiнюють типи розмiщення особин.
2. Оцшка умов росту окремого дерева в деревосташ. Умови росту дерева характеризуются належною йому площею (простором), породним складом, таксацшними показниками та особливостями територiального роз-мiщення навколишнiх дерев.
У наш час площу, яку займае дерево, визначають р1зними методами. До визначення площ1 росту одного дерева певш автори тдходять по-р1зному. П.П. 1зюмський виходить з формули:
10000
Р =
N
де: Р - середня площа росту одного дерева, м2; N - юльюсть дерев на 1 га.
С. Асман основою для визначення площ1 росту дерев вважае площу горизонтально! проекцп крони. I. Желев враховуе вплив чотирьох найближ-чих дерев, У.Г. Джак, Ф.К. Штер, Г. Апостолов площею росту дерева вважа-ють пол1гон, утворений перпендикулярами до прямих, що з'еднують досль джуване дерево з тим, яке росте бшя нього. Г.С. Браун та У.Г. Джак перпен-дикуляри проводять в точках, яю дшять вщстань м1ж деревами на дв1 р1вш частини. Ф.К. Штер цю вщстань дшить пропорцшно д1аметрам дерев на ви-сот 1,3 м. Г. Апостолов додатково враховуе ще 1 висоту дерева.
Для вивчення особливостей росту та розвитку дерев в р1зних умовах середовища, на мш погляд, найбшьше тдходить метод Штера. Дослщжуване дерево (Ро) з'еднують з поряд стоячим (Р,) прямими лшями. Ыдстань РоРi в точках а, дшять пропорцшно д1аметрам дерев Ро та Р, на висот 1,3 м.
I = ЬДо
До + Д,
де: I - вщстань Роа,, м; Ь - вщстань РоР,, м; До - д1аметр дослщжуваного дерева на висот 1,3 м, см; I - д1аметр навколишшх дерев на висот 1,3 м, см. Через точки а, проводять перпендикуляри РоР,-. На перетиш перпендикуляр1в утворюеться пол1гон площ1 росту дослщжуваного дерева.
Для дослщження просторово! структури дубових насаджень послужили деревостани вжом 35, 52, 82 роки. У цих насадженнях зпдно з методиками, яю прийнят у люовш таксацп та л1ивництв1, було закладено три тимча-сов1 пробш площ1 (ТПП) прямокутно! форми. Площа тимчасових пробних площ становила 0,5 га. ТПП були протаксоваш: визначено середнш д1аметр, середню висоту, запас, суму площ поперечних перер1з1в для головно! породи 1 супутшх порщ. Ус1 ТПП розташоваш на дшянщ: тип люу - св1жа грабова д1брова (ГД); тип умов мюцезростання - Д2; рельеф мюцевосп - р1внинний.
Таксацшну характеристику насаджень на тимчасових пробних площах наведено в табл. 1. За люорослинним районуванням територ1я Вшницько! об-ласт розташована у захщнш частит Люостепу. У структур! люового фонду переважають св1ж1 груди, яю становлять 88,7 %% Дом1нуе тип св1ж1 грабов1 й грабово-ясенев1 д1брови. Бшьшють деревосташв за складом насаджень вщпо-вщають типам люорослинних умов 1 типам люу. Загалом в основних типах ль
50 Збiрник науково-технiчних праць
сорослинних умов мае перевагу головна порода - дуб звичайний. Бшьшють деревосташв е середньоповнотними.
Табл. 1. Таксацшна характеристика дубового деревостану на тимчасових пробних площах
№ тимча- сово! пробно! площ1 Площа, га Склад Вж деревостану, рогав Юльюсть дерев дуба, шт./га Серед-нш д1- аметр, Д1,3, см Серед-ня висота, Н, м Пов-нота Запас деревостану, м3/га
1 0,5 5Дз4Гз1Клг+Яс 35 192 18,4 21,0 0,6 64,0
2 0,5 4Дз4Гз1Яс1Клг 52 150 25,4 21,4 0,7 77,0
3 0,5 7Дз1Гз1Клг+1Бс+Яс 82 202 39,4 24,6 0,9 256
Для оптимiзацп структури насаджень мають значення сшввщношення мiж параметрами надземно! частини мшаних деревосташв, зокрема мiж по-казниками росту ^аметр i висота), структури намету (площа проекцп крони) i теоретично розрахованою площею живлення. Середнi площi проекцп крон у кожному iз варiантiв (1, 2) майже однаков^ а бiльшi у дуба в 82 роки (11, 9).
Табл. 2. Спiввiдношення мж параметрами дуба звичайного на тимчасових пробних площах
№ ТПП Середня площа живлення, Б ж., м2 Середня площа проекцп крони, Б к, м2 Середнш д-аметр крони Дк, м Сшвв1дношення м1ж д1аметрами крони у стовбур1в Дк/Д, см/м Д/Н Бк/Бж , м2/м2
1 9,2 6,2 3,8 0,21 0,87 0,67
2 18,3 6,0 1,7 0,07 1,19 0,33
3 29,2 11,9 2,5 0,06 1,60 0,41
Сшввщношення мiж дiаметрами крони i стовбурiв, яке до певно! мiри характеризуе компактнють крони та iнтенсивнiсть розвитку дерева, найвище у дуба в 82 роки (ТПП №3). Проекцп крони сшввщносяться до середньо! пло-щi живлення у дуба як 1: 0,33; 1:0,41; 1:0,67 - вщповщно вiд найбшьш густих до найбiльш рiдких мшаних культур. Iншi спiввiдношення (наприклад, дь аметр до висоти) не такi показовi, як вказанi вище.
Разом з площею живлення дерева, необхщно враховувати простр, в якому розташовуеться крона дерева. Вивчаючи взаемозв'язок цього простору, можна визначити типи росту дерев, щоб надалi вибрати т, якi забезпечать в цьому вщ найбiльший прирiст. Окрiм цього, вивчивши взаемозв'язок, можна на кожному вжовому етапi пiд час проведення рубань залишати дерева тих типiв росту, яю забезпечать досягнення оптимально! густоти.
Для детатзацп типiв росту дерев в деревосташ необхiдно вивчити можливi зв'язки мiж темпами росту, площею живлення, або зоною впливу дерева, тобто тею площею, з яко! дерево отримуе живильш речовини та воло-гу. Дерева кращих класiв росту завдяки особливому розташуванню !х крон в наметi деревостану бшьш iстотно реагують на змни простору росту. Тому пi д час розроблення титв росту дерев потрiбно диференцiювати пiдхiд до вив-чення взаемозв'язкiв мiж темпами прироспв, показниками щiльностi та кон-куренцп, виражено! через вiдсоток перекриття крон. Висновки:
1. Площа росту збшьшуеться з1 збшьшенням д1аметра дерева та в1ку деревостану.
2. Пщ час догляду за дубовими насадженнями варто придiляти увагу бiльш
n0MipH0My та рiвномiрному по площi зрщженню деревостану.
3. Вiд змiни площi проекцп крони дiаметр дерева (i насадження) залежить
значно бшьше, шж вiд умовно1 площi живлення.
Лтратура
1. Изюмский П.П. Площадь питания и ее значение для роста и развития насаджений / П.П. Изюмский // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. научн. сб. - К., 1971. - Вып. 24.
2. Пастернак П.С. Влияние густоты и размещения пород на рост чистых и смешанных культур дуба в молодом возрасте / П.С. Пастернак, Н.В. Чернявский, А.П. Богомолов, В.А. Игнатенко // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. научн. сб. - 1981. -Вып. 59.
3. Ткаченко Б.В. Влияние густоты и порядка размещения сеянцев на продуктивность культур дуба / Б.В. Ткаченко // Вторая научно-техническая конференция по вопросам повышения производительности лесов Сумской области : тез. докл. - Сумы, 1970. - С. 31-36.
4. Юкнис Р.А. Закономерности пространственного распределения деревьев в сосняках Литовской ССР / Р.А. Юкнис // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1973. - № 5. - С. 23-27.
Самойлова НА. Пространственная структура дубовых древостоев
Предоставлен аналитический метод определения области питания и других показателей территориального размещения деревьев. Установлена достоверная связь между диаметрами и параметрами корон деревьев. Осуществлено картирование деревьев основной породы и окружающих деревьев, что позволило определить величину площади, которую занимает исследуемое дерево. Изучена пространственная структура смешанных дубовых насаждений в возрасте 35, 52 и 82 лет.
Ключевые слова: пространственное размещение деревьев, смешанные дубовые насаждения, площадь питания, параметры кроны.
SamoylovaN.O. Spatial structure of oak forests stands
The analytical method of determination of area of feed and other indexes of the territorial placing of trees is given. Reliable connection is set between the diameters of barrels and parameters of crowns of trees. To mapping of trees of basic breed and surrounding trees is carried out, that allowed to define the size of area which is occupied by the probed tree. The spatial structure of the mixed oak planting is studied in age 35, 52 and 82.
Keywords: spatial placing of trees, the oak planting, "area of feed", parameters of crown is mixed.
УДК581.961:630*17:582.795 М.О. Совакова1; Н.О. Олексйченко2; О.В. Соваков3;
О.К. Дорошенко4; О.1. Китаев5; В А. Кривошапка6; Д.Г. Макарова7
МОРОЗОСТ1ЙК1СТЬ ВИД1В, Р1ЗНОВИД1В, Г1БРИД1В I ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ ЛИПИ (TILIA L.) В УМОВАХ М1СТА КИЕВА
Лабораторним методом проморожування визначено piBeHb морозостшкосп представнигав роду Tilia L., ям зростають у колекцшних фондах боташчних установ м. Киева. Дослщжено 14 видiв, 2 пбриди, 2 рiзновиди i 2 декоративш форми липи, з них видшено найстшк^ до ди низьких вщ'емних температур, ям можуть бути пер-спективними для культивування в мюьких умовах, але ще не поширеш за межами боташчних садiв.
1 Астрант; 2 проф., д-р с.-г. наук; 3 доц., канд. с.-г. наук - НУЫП Украши;
4 ст. наук. ствроб., канд. бюл. наук - Нацюнальний ботатчний сад iM. М.М. Гришка НАН Украши
5 пров. наук. ствроб., канд. бюл. наук; 6 ст. наук. ствроб., канд. с.-г. наук;
7 мол. наук. ствроб., канд. с.-г. наук - 1нститут садовннцтва НААН Украши
52
Збiрник науково-техшчних праць
