Простатичний специфічний антиген у прогнозуванні метастатичного ураження скелету у хворих на рак передміхурової залози Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.65-006.6:616.71-033.2-037

О. В. Щербта, В. С. Сакало

ПРОСТАТИЧНИИ СПЕЦИФ1ЧНИИ АНТИГЕН У ПРОГНОЗУВАНН1 МЕТАСТАТИЧНОГО УРАЖЕННЯ СКЕЛЕТУ У ХВОРИХ НА РАК ПЕРЕДМ1ХУРОВО1 ЗАЛОЗИ

Нащональна медична академ1я п1слядипломно'1 oceimu iM. П.Л. Шупика

1нститут урологИ АМН Украти м.Кигв

Ключовi слова: рак

nepedMixypoeoi залози, метастази в скелет, променева дiагностика, простатичний сnецифiчний антиген

Key words: prostate cancer, bone metastases, radiodiagnostics, prostate-specific antigen

Резюме. В работе проведено сопоставление лучевых методов (ос-теосцинтиграфии, однофотонной эмиссионной компьютерной томографии, магнитно-резонансной томографии) и простатического специфического антигена в диагностике метастазов в скелет у больных раком предстательной железы. Сделаны рекомендации относительно применения лучевых методов исследования в зависимости от уровней простатического специфического антигена.

Summary. In the work comparison of methods of radiodiagnostics (os-teoscintigraphy, single-photon emission computed tomography, magnetic resonance imaging) and prostate-specific antigen in diagnostics of bone metastases in patients with prostate cancer is conducted. Recommendations in relation to application of radiodiagnostics methods depending on the levels of prostate-specific antigen are given.

Останш роки характеризуются с^мким зро-станням захворюваност на рак передмiхуровоl залози. [1 - 3]. Важливим завданням е точне встановлення стади захворювання, особливо при вiдборi хворих для проведення радикально! простатектоми. Серед вщдалених метаст^в раку простати найбшьш частими е метастази в скелет [4, 6]. До цього часу немае чггких рекомендацш щодо застосування променевих методiв для дiагностики метаст^в у скелет у залежност вщ рiвнiв простатичного специфiчного антигену (ПСА) в сироватщ кровi [5]. Мета роботи -аналiз можливостей ПСА у прогнозуванш метастазiв у скелет у хворих на рак перед-мiхуровоlзалози.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Всього обстежено 106 хворих на рак перед-мiхуровоl залози вiком 45 - 85 роюв. Дiагноз у вшх хворих пiдтверджений шляхом пункцшно! бюпси. Для дiагностики метастазiв у скелет застосовували: остеосцинтиграфiю та одно-фотонну емiсiйну комп'ютерну томографiю (ОФЕКТ) у всiх хворих, рентгенографiю - у 75, магштно-резонансну томографiю (МРТ) - у 52 хворих. У вшх хворих визначали концентращю ПСА в сироватщ кров^ Проведено ствставлення результатiв променево! дiагностики з рiвнями простатичного специфiчного антигену.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Чутливiсть остеосцинтиграфп становила 87,7±4,4% (50 правильних висновкiв у 57 хво-

рих), специфiчнiсть - 63,3±6,9% (31 правильний висновок у 49 хворих), точшсть - 76,4±4,1% (81 правильний висновок у 106 хворих). Чутливють однофотонно! емюшно! комп'ютерно! томографп становила 94,7±3,0% (54 правильш висновки у 57 хворих), специфiчнiсть - 63,3±6,9% (31 правильний висновок у 49 хворих), точшсть -80,2±3,9% (85 правильних висновюв у 106 хворих).

Чутливють рентгенографи становила 64,9±6,3% (37 правильних висновюв у 57 хворих), що шдтверджуе лiтературнi данi про недостатню чутливють рентгенографи в дiаг-ностицi кюткових метастазiв. Чутливiсть маг-ттно-резонансно! томографп в дiагностицi ме-тастатичного ураження скелету становила 92,1±4,4% (35 правильних висновюв у 38 хворих), специфiчнiсть - 92,9±7,1% (13 правильних висновюв у 14 хворих), точшсть - 92,3±3,7% (48 правильних висновюв у 52 хворих).

Проведена ощнка достовiрностi рiзницi показ-никiв чутливосп рiзних методiв дiагностики метастатичного ураження скелету. При цьому виявили статистично достовiрну рiзницю в чут-ливост мiж рентгенографieю та остеосцинти-графieю, мiж рентгенографieю та ОФЕКТ, мiж рентгенографieю та МРТ. При порiвняннi чутли-востi рентгенографи та остеосцинтиграфп: t = 2,97, p < 0,05. При порiвняннi чутливостi рентгенографи та ОФЕКТ: t = 4,27, p < 0,05. При порiвняннi чутливостi рентгенографи та МРТ: t = 3,54, p < 0,05. Статистично достовiрноl рiзницi в

07/ Том XII/1

49

КЛШ1ЧНА МЕДИЦИНА

порiвняннi чутливосп: остеосцинтиграфп та магштно-резонансно! томографп, остеосцинтиграфп та однофотонно! емюшно! комп'ютерно! томографп, магштно-резонансно! томографп та однофотонно! емiсiйно! комп'ютерно! томографi! не було виявлено (р > 0,05). В усiх випадках р > 0,05 вказуе на недостовiрнiсть рiзницi в показ-никах чутливосп цих методiв.

Таким чином, метастатичне ураження скелету

Як видно з даних таблищ, метастазiв у скелет у пацieнтiв з рiвнями ПСА нижче 20,0 нг/мл не було виявлено. Пащенти були обстежеш у зв'язку з плануванням радикально! простатектомп (для виключення можливих безсимптомних мета-стазiв) та при болях в скелету якi були викликаш (за даними променевих методiв дослiдження) дегенеративно-дистрофiчними процесами. Вiро-пдтсть виявлення метастазiв у скелетi зростала з пiдвищенням концентраци простатичного специ-фiчного антигену. Так, при концентраци ПСА в сироватцi кровi 20,1 - 50,0 нг/мл метастази виявлеш у 33,3% хворих, при концентраци 50,1 -100,0 нг/мл - у 74,3%. При концентраци простатичного специфiчного антигену бшьше 100,0 нг/мл метастази виявлеш у 96,2% хворих. У одного хворого, у якого рiвень ПСА переви-щував 100,0 нг/мл, було екстракапсулярне поши-рення пухлини та метастази в репонарних лiмфатичних вузлах, але метастази в скелет були вiдсутнi. При цьому слщ вiдзначити, що при концентраци простатичного специфiчного антигену нижче 50,0 нг/мл метастази в скелет у 5 з 6 хворих виявили тшьки при низьких ступенях диференщювання пухлин. Звертае на себе увагу той факт, що у жодного пащента з високим ступенем диференщаци пухлини ^1) не виявлено метаст^в в скелета

Таким чином, у нелiкованих хворих рiвнi простатичного специфiчного антигену можуть бути орiентиром для вiдбору хворих на остео-сцинтиграфiю та iншi променевi методи достд-ження скелета. До^дження скелета при вiд-

за допомогою остеосцинтиграфп, однофотонно! емюшно! комп'ютерно! томографп, рентге-нографп та магштно-резонансно! томографп виявили у 57 хворих. Результати ствставлення даних променевих методiв дослщження з рiвнями простатичного специфiчного антигену в сироватцi кровi та ступенем диференцiацi! пухлини наведено в таблищ.

сутност клiнiчно! симптоматики необхщно про-водити, виходячи з рiвнiв сироваткового простатичного специфiчного антигену. Так, при концентраци ПСА нижче 20,0 нг/мл дослщження скелета можна не проводити у хворих без наявност болi в кiстках. Виходячи з високо! вартостi остеосцинтиграфп, однофотонно! емюшно! комп'ютерно! томографп та магштно-резо-нансно! томографп i невелико! частоти юсткових метастазiв при раннш дiагностицi раку простати, ми, як i iншi дослiдники, не рекомендуемо включати вищевказанi методи дослiдження в перелш обов'язкових дослiджень у пащенпв iз вперше виявленим раком простати. При наяв-ностi болю рекомендуеться провести променеве обстеження для встановлення характеру змш у скелетi, наприклад, остеохондрозу чи шших дегенеративних змiн. Дослщження скелета обов'язкове у вшх пащенпв, незалежно вiд клiнiчно! симпоматики, при рiвнях простатичного специфiчного антигену вище 50 нг/мл, а особливо - вище 100 нг/мл. Спостерпаеться ста-тистично достовiрна рiзниця в наявносп ме-тастазiв у скелет у пацiентiв iз концентрацiями ПСА нижче 50 нг/мл та при рiвнях ПСА, що перевищують цю величину: t = 3,01, р < 0,05.

Таким чином, застосування променевих мето-дiв дослiдження допомагае встановити правиль-ний дiагноз i вибрати оптимальну тактику лiкування. У хворих, у яких не виявляють ме-тастазiв у скелет, тактику лшування визначають, виходячи з результат iнших методiв променево! дiагностики, а також з урахуванням супутшх

Наявшсть метастазiв у скелетi в залежностi вiд р1вн1в ПСА та ступеня

диференщювання пухлин

Ршень ПСА в сироватЦ кров1, нг/мл Юльюсть обстежених хворих Наявшсть метастаз1в у скелет! (юльюсть хворих (%)) Стутнь диференщаци пухлин при наявносп метастаз1в в скелет! (к1льк1сть хворих)

до 20,0 27 0 (0) -

20,1 - 50,0 18 6 (33,3) G2 - 1, Gз - 2, G4 - 3

50, 1 - 100,0 35 26 (74,3) G2 - 10, Gз - 15, G4 - 1

100,1 1 вище 26 25 (96,2) G2 - 14, Gз - 11

захворювань, насамперед з боку серцево-судин-но! системи. При наявност поодиноких мета-стазiв чи кiлькох метастазiв, що знаходяться в однiй - двох дшянках скелету, можлива дистан-цшна променева терапiя. При плануваннi променево! терапи результати проведених до-слщжень застосовують при топометричнiй тдго-товц хворих для вибору оптимальних полiв опромiнення. При множинних метастазах необ-хiдна системна терапiя iз застосуванням радю-фармпрепаратiв, гормонотерапп та бюфосфо-натiв. Слiд вiдзначити, що навт у хворих iз дiагностованими поодинокими метастатичними осередками можуть бути метастази в початковш стади розвитку, що не дiагностуються наявними променевими методами. Тому i у цих пащенпв у поеднаннi з локальним опромшенням може застосовуватися системна терапiя, особливо вра-ховуючи, що рак передмiхуровоl залози -гормонально залежна пухлина.

ВИСНОВКИ

1. Променевi методи дослiдження надають онкоурологу суттеву допомогу у стадiюваннi раку передмiхуровоl залози. Рiвнi простатичного специфiчного антигену можуть бути орiентиром при призначенш хворим променевих методiв дослiдження, в тому чи^ i при обстеженш скелету.

2. Дослiдження скелету обов'язкове у вшх пацiентiв, незалежно вiд клшчно! симпоматики, при рiвнях ПСА вище 50 нг/мл, а особливо -вище 100 нг/мл. У пащеш!в iз низькоди-ференцiйованими пухлинами променевi дослщ-ження скелета можуть виконуватися i при ниж-чих рiвнях ПСА, особливо при наявностi клшч-но! симптоматики.

3. Необхiднi подальшi дослiдження, спрямо-ванi на вивчення шших прогностичних факторiв метастазування пухлини у хворих на рак перед-мiхуровоlзалози.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Горев Б.С., Жеро С.В., Ширшшн В.Г. Ешде-мюлопчш аспекти раку передшхурово! залози // Уро-лог1я. - 2002. - №3. - С. 83 - 85.

2. Рак передшхурово! залози / Воз1анов С.О., Л1совий В.М., Пасечшков С.П., Хареба Г.Г. - К.: Книга плюс, 2004. - 182 с.

3. Харченко Н.В., Котляров П.М. Рак предстательной железы - методики, семиотика, задачи и проблемы лучевой диагностики //Мед. визуализация. - 2002. - №3. - С. 4 - 10.

4. Щербша О.В. Радюнуклщна д1агностика мета-

♦

CTa3iB в скелет у хворих на рак передшхурово! залози // Зб. наук. праць сшвробггнишв КМАПО iM. П.Л.Шу-пика. - К., 2002. - Вип. 11, кн. 1. - С. 459-464.

5. Abuzallouf S., Dayes I., Lukka H. Baseline staging of newly diagnosed prostate cancer: a summary of the literature // J. Urol. - 2004. - Vol. 171, N 6. - P. 2122 - 2127.

6. Spinal cord compression in metastatic prostate cancer / Tazi H., Manunta A., Rodriguez A. et al. // Eur. Urology. - 2003. - Vol. 44. - P. 527 - 532.

УДК 616.366-002-003.7:616.334-007.272-036.1]-07-089

С.О. Мунтян, О.I. Асеев

ХРОН1ЧНА ДУОДЕНАЛЬНА НЕПРОХ1ДН1СТЬ - ОСОБЛИВОСТ1 Д1АГНОСТИКИ ТА Л1КУВАННЯ У ХВОРИХ НА ЖОВЧНОКАМ'ЯНУ ХВОРОБУ, КАЛЬКУЛЬОЗНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ

Дтпропетровська державна медична академiя

кафедра хiрургiчних хвороб

(зав. - д. мед. н., проф. С. О.Мунтян )

Ключовi слова: дуоденостаз, хронiчна дуоденальна непрохiднiсть, жовчнокам 'яна хвороба, постхолецистектомiчний синдром, хротчний калькульозний холецистит

Key words: duodenostasis, chronic duodenal impassability, cholelithiasis, postcholecystectomy syndrome, chronic calculous cholecystitis

Резюме. С целью разработки оптимальной программы для своевременной диагностики ХДН у больных с желчекаменной болезнью было обследовано 94 пациента, которые находились на лечении в железнодорожной больнице г. Днепропетровска по поводу ЖКБ, хронического калькулёзного холецистита. Всем больным на первом этапе проводилось ультразвуковое исследование органов билиопанкреатодуоденальной зоны, а при выявлении признаков дуоденостаза выполнялась фибро-гастродуоденоэндоскопия (ФЭГДС). Данные проведенного исследования показывают, что у лиц с ЖКБ, хроническим калькулёзным холециститом в 80,9% диагностируются сонографические признаки дуоде-

07/ Том XII/1

51