CC BY
39
Погляд на проблему
Looking at the Problem
почки
НИРКИ KIDNEYS
УДК 615.3:539.163:616.61-053.2 DOI: 10.22141/2307-1257.7.3.2018.140207
Король П.0.12, Ткаченко М.М.1
1Нацюнальний медичний ун/верситет iMeHi О.О. Богомольця, м. Ки/'в, Укра/'на 2Ки!вська м/ська l<лiнiчна л/карня № 12, м. Ки/'в, Укра/'на
Сучасн напрямки радюнуклшноТ AiarHoern^ хворих на рак nepeAMixypoBoT залози
For cite: Pocki. 2018;7(3):217-223. doi: 10.22141/2307-1257.7.3.2018.140207
Резюме. В огляд1 л1тератури розглянуто ключов1 питання ¡сторИ розвитку та кл/н/чного застосування сучасних методов рад/онукл/дно/' диагностики у хворих на рак передм/хурово/' залози (РПЗ). Алгоритм прийняття д1агностичного р1шення у хворих на РПЗ враховуе мультидисципл1нарний п/дх/д до кожного етапу даного процесу — вд встановлення первинного д/агнозу, стад1ювання, рестад1ювання до призначення л/кувальних процедур. У цьому контекстi ядерна медицина в1д1грае ключову роль при визначенн/ активност/ захворювання, що характеризуе пухлину з функц/онально/ точки зору у хворих на рецидив РПЗ i п/двищенням р/вня простат-специф/чного антигена. Проте необх/днi подальшi до-сл/дкення з метою безпосереднього пор/вняння нових рад/оактивних л/ганд/в в однакових кл/нчних умовах i в б/льш численних д/агностичних групах, що сприятиме вир/шенню питань пошуку найб/льш чутливих маркер/в РПЗ та умов /х кращого застосування.
Ключoвi слова: рак передм/хурово/ залози; простат-специф/чний антиген; рад/онукл/дна д/агнос-тика; огляд
Вступ
Захворюванють на рак передмiхуровоI залози (РПЗ) сьогодш в бврош становить близько 11 % уск злояюсних новоутворень i нараховуе до 2,6 мшь-йона нових випадюв на рж. Незважаючи на повне усвщомлення причин РПЗ, слщ зазначити юнуючу взаемодш низки первинних чинниюв ризику у пух-линному генезк похилий вж, шдивщуальна гене-тична схильнють, що сприяе взаемодп з факторами навколишнього середовища, такими як шфекцш-но-запальш захворювання, дieта та шдекс маси тша [2]. 1нший ключовий параметр, який слщ брати до уваги в контекст дiагностичного спостереження за такими хворими, — це сироватковий рiвень простат-специфiчного антигена (ПСА) — глжопротешу, що виробляеться клiтинами передмкурово! залози та збшьшуеться в плазмi кровi в разi ушкодження за-лозистого епiтелiю при доброяюснш гiпертрофГl передмiхуровоI залози, простатита або РПЗ. На су-часному етат единим тестом, що виропдно пщтвер-джуе дiагноз РПЗ, е бюп^ — видалення невеликих зразюв тканин для мiкроскопiчного дослщження та
градацшна оцiнка за шкалою Глюона. В деяких ви-падаках РПЗ обумовлений повшьним темпом пух-линного росту, отже, е необхщшсть у проведенш менш iнвазивного тестування перед здшсненням бюпсп, яка повинна бути обмеженою лише пащ-ентами з високою ймовiрнiстю раку. У цьому контекст^ незважаючи на неможливють уникнення вщ бюпсп, що е обов'язковим кроком перед операцш-ним втручанням, iнструментальна вiзуалiзацiя вщ-грае виршальну роль в алгоритмi дiагностичного ведення пацiентiв iз РПЗ [23]. Ниш на дотерапев-тичному етат у хворих на РПЗ застосовують транс-ректальне ультразвукове дослiдження (ТРУЗД), що забезпечуе вiзуалiзацiю в режимi реального часу обсягу ураження передмiхуровоI залози, а також вiдмiнностi мж периферiйною та перехщною зонами. Мультипараметрична магнiтно-резонансна томографiя (мпМРТ) е найблжш точною, нешва-зивною, морфолопчною методикою дiагностич-но1 вiзуалiзацll РПЗ [32]. Т2 зважене (Т2W) та ди-фузiйне зважене зображення (DWI) забезпечують найкращi можливостi для мпМРТ. Т2W дае високу
© «Нирки» / «Почки» / «Kidneys» («Poiki»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Король Павло Олександрович, доктор медичних наук, асистент кафедри радюлогн, Нацюнальний медичний ун1верситет iMeHi О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 02000, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Pavlo Korol, MD, PhD, Assistant of the Department of radiology, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: [email protected]
роздшьну здатнють у диференщальнш дiагностицi анатомiчних деталей органа, в той час як DWI за-сноване на броушвському pyci вшьно! води в межах тканини залози та визначае обмеження в pyci води через збшьшення щшьносп тканин при злоякicних захворюваннях поpiвняно з нормальною тканиною [42]. Передтерапевтичне дiагноcтичне доcлiдження повинне включати також здшснення остеосцинти-графп (ОСГ), яка е високочутливим методом вияв-лення юсткових метаcтазiв при РПЗ, незважаючи при цьому на доволi низьку cпецифiчнicть. Значно кpащi результати можна отримати при виконаннi ОСГ на однофотонному емiciйномy комп'ютерному томогpафi (ОФЕКТ) завдяки пiдвищенню дiагноc-тично! точност зображення [15]. Незважаючи на те, що базовими методами вiзyалiзащl при РПЗ за-лишаються ТРУЗД i мпМРТ, за допомогою даних методик не вдаеться виявити pаннi функщональш змiни, що вiдбyваютьcя на молекулярному piвнi в патологiчномy вогнищi [25]. В таких випадках набу-вае актуальност застосування позитронно-емюш-но! томографп/комп'ютерно! томографи (ПЕТ/КТ) з 18F фторидом натрш (18F-NaF), що мае бшьшу чyтливicть поpiвняно з ОСГ та ОФЕКТ [43].
КлЫчний сценарiй: дiагностична вiзуалiзацiя та ядерна медицина
У 2016 рощ Американська аcоцiацiя урологи роз-робила оновленi рекомендацп щодо РПЗ, основною метою яких було оптимiзyвати полiтикy дiагноc-тичного скриншгу, спрямовану на зростання piв-ня раннього виявлення хворих на РПЗ i зниження показника летальност [3]. В даному сценари роль дiагноcтичноI вiзyалiзащl за допомогою ТРУЗД як першо! ланки скриншгу розглядаеться в контекcтi проведення направлено! бюпсп пеpедмiхypовоl залози. Наступною ланкою скриншгу е застосування мпМРТ, що мае значно вищу дiагноcтичнy чутли-вicть, але низьку cпецифiчнicть. Разом iз тим висо-ких показниюв дiагноcтичноI iнфоpмативноcтi було досягнуто за допомогою застосування аcоцiйованих зображень мпМРТ, таких як T2W з DWI та/або Н1-спектроскотею [42]. Завдяки впровадженню нових методiв дiагноcтичноl вiзyалiзащl, таких як ПЕТ/ КТ i ПЕТ/МРТ, вдаеться отримати найвищi по-казники дiагноcтичноI iнфоpмативноcтi. В той час як детальну шформащю стосовно анатомо-морфо-логiчних паpаметpiв надае КТ або МРТ, параметри функщональних i метаболiчних змiн у патолопчно-му вогнищi отримують через ПЕТ [9, 29]. Зокрема, оскшьки МРТ е найбшьш точним i cпецифiчним методом морфолопчно! вiзyалiзащl, що забезпе-чуе високу роздшьну здатнicть анатомiчних структур, li комбiнацiя з ПЕТ-дослщженням вважаеться оптимальною комбiнацiею вiзyалiзyючих методiв у дiагноcтицi РПЗ, навиъ поpiвняно з ПЕТ/КТ [28]. Бшьше того, висока фyнкцiональна роль дано! методики надае клшщисту важливу iнфоpмацiю, яка е корисною не тшьки на дiагноcтичномy, але й на
прогностичному рiвнi. Слщ зазначити, що радюак-тивнi лiганди мають можливiсть простежити майже будь-який патофiзiологiчний шлях патологiчного вогнища, тим самим здатш характеризувати захво-рювання на раншх стад1ях i прогнозувати його на-слiдки. Одним iз радюфармпрепарапв (РФП), який широко використовуються в онколопчнш практицi, е 18-фтор-дезоксиглюкоза (18F-ФДГ), що е бюло-гiчним аналогом глюкози та вiдiграе ключову роль у дiагностицi широкого спектра новоутворень, завдяки пiдвищенiй концентрацГi глюкози в злояюсних пухлинних клiтинах, де е пщвищений анаеробний глiколiз [22]. Однак результати ПЕТ iз 18F-ФДГ у хворих на РПЗ е не такими шформативними, як при шших пухлинних захворюваннях внаслщок низь^ активностi обмiну речовин у клггинах пухлин перед-мiхуровоi залози. Таким чином, проведення ПЕТ iз 18F-ФДГ обмежуеться лише випадками низькоди-ференцшованих гормоностiйких пухлин передмку-ровоi залози через збшьшення поглинання пухлин-ними клггинами 18F-ФДГ [24].
За даними лггературних джерел, на сьогоднi в рутиннш практицi з метою стадшвання або рестадь ювання пухлинного процесу, а також ощнки мета-стазiв у кiсткову тканину застосовують ОСГ з 99тТс (технецiем) — метилдифосфонатом (99тТс-МДФ) або iншими радiоактивно мiченими фосфонатами, якi накопичуються в дшянках iз пiдвищеною ос-теобластичною активнютю, що спостерiгаеться у вогнищах метастатичного ураження скелета та до-зволяе к ранне виявлення. На жаль, у вогнищах травматичного ураження скелета та патолопчних осередках при дегенеративних захворюваннях су-глобiв також спостерiгаеться шдвищене поглинання фосфонатiв, що iнодi може призводити до хибно-позитивних результапв [13].
Значне покращення вiзуалiзащi може бути досягнуто за допомогою ОФЕКТ або ОФЕКТ/КТ, що дае можливють проводити диференщальну дiагнос-тику пухлинного процесу з використанням даних оцiнки КТ. Альтернативне використання ПЕТ/КТ iз 18F-NaF, незважаючи на подальше вдоскона-лення показника чутливост методики, поки що не вважаеться методом вибору через його низьку рен-табельнють та пiдвищений ризик хибнопозитивних результапв, якi обумовленi кращим просторовим роздшенням, що сприяе отриманню бiльшоi юль-костi концентрацiйних уражень. Крiм того, за допомогою ОСГ i ПЕТ iз 18F-NaF неможливо диферен-цiювати локальнi рецидиви злоякiсних пухлин або визначити залучення в онколопчний процес лiмфа-тичних вузлiв [14].
На сучасному етапi у хворих на РПЗ значноi актуальной! набувае дiагностична вiзуалiзацiя за допомогою ПЕТ/КТ iз похщними холшу завдяки на-явностi холiну у фосфолшщах клiтинних мембран передмiхуровоi залози, концентрац1я якого пщви-щуеться при злояюсному ураженнi. Радюфармпре-парат ПС (вуглець)-холiн доступний лише в ПЕТ-
центрах, що мають у CTpyKTypi власний циклотрон [4, 6, 35]. Згщно з даними лгтературних джерел, застосування пС-холшу потребуе швид^ дiагностич-roï вiзyалiзащï, яку необхiдно проводити вже через
1 хвилину тсля внyтрiшньовенного введення РФП. Тому, незважаючи на досить ефективне виявлення мiсцевих рецидивiв пухлинного процесу передмiхy-ровоï залози за допомогою ПЕТ iз 11С-холiном, може дiагностyватись значна кiлькiсть хибнонегативних результата оцiнки кiсткових метастазiв [12]. I на-впаки, ПЕТ iз !Т-флюорохолшом (18F-ФХ), який доволi щвидко екскретуеться з сечею, мае низьку дiагностичнy шформатившсть щодо виявлення мю-цевих рецидивiв, але, з iншого боку, дозволяе ефек-тивно диференцiювати метастази в репональш лiм-фатичнi вузли та юстки скелета [7].
На основi емпiричних даних було запропоно-вано дiагностичний протокол виконання ПЕТ-дослiдження з РФП холiнy, якш пiдсyмовyвав попереднiй досвiд дослiдникiв [17]. Пдготовка пацiентiв включала дотримання дiети з низьким yмiстом холiнy, принаймш за 4 години до початку обстеження. Протокол ПЕТ-дослщження починав-ся зi сканування в динамiчномy режимi протягом 8 хвилин. Пiсля внутршньовенного введення РФП здiйснювали дослiдження в раннш статичнiй фазi, упродовж максимум двох хвилин тсля введення радюлопчного шдикатора (щоб уникнути перешкод вiзyалiзащï вiд фiзiологiчного захоплення РФП сечовим мiхyром). На наступному етат вико-нували ПЕТ-сканування у вщстроченш фазi, через
2 години тсля введення РФП, з метою вiзyалiзащï метастазiв у кiстки скелета.
HoBi напрямки дiагностики РПЗ: ПЕТ/КТ-сканування з 68Ga-nCMA (прoстат-специфiчний мембранний антиген)
Незважаючи на те, що ПЕТ-дослщження з РФП на основi холiнy сьогодш е радiонyклiдним методом вибору при обстеженш пацiентiв iз РПЗ, вони показали в деяких дослщженнях низку недолЫв, що заохочувало дослщниюв на випробування нових да-агностичних радiоактивних сполук. 1деться про те, що радюактивш лiганди на основi холiнy не е спе-цифiчними пухлинними iндикаторами РПЗ i мають обмежену дiагностичнy цiннiсть при встановленш первинного дiагнозy [10, 11, 30, 36].
ПСМА — це трансмембранний бшок, фiзiологiч-но виражений на клгтиннш поверхнi здоровоï перед-мiхyровоï залози та iнших тканин, таких як слинш залози та нирки, концентрацiя якого приблизно в тисячу разiв збшьшуеться при РПЗ [21]. 1з патофь зiологiчноï точки зору ПСМА функщонуе як гщро-лаза фолiевоï кислоти, таким чином вш е залученим до пухлинного росту при РПЗ через збшьшення рiвня фолапв [43]. Слщ зазначити, що збшьшення концентраций ПСМА було знайдено в периферичнiй стромальнiй тканинi солщних пухлин, що свщчить
про можливу його участь у процесах неоанпогенезу завдяки своему вибiрковомy визначенню. У пащ-ентiв iз РПЗ i метастазами РПЗ у лiмфатичнi вузли даний аспект ПСМА можна використовувати як мшень для дiагностичноï вiзyалiзацïï та застосову-вати з терапевтичною метою, особливо в тих випад-ках, коли похвдш холшу виявили низьку чyтливiсть i специфiчнiсть у пацiентiв iз РПЗ. Дослщження з ПСМА-лiгандами набувають актyальностi у хворих iз низьким рiвнем ПСА (нижче 1 нг/мл), у випадках бiохiмiчного рецидиву РПЗ або при високих кшьюс-них показниках, згщно з ощнкою за шкалою Глюо-на, коли експресiя ПСМА зазвичай вища [8] (рис. 1).
Першим специфiчним ПСМА-лiгандом був ш1п-капромаб пендетид (Prostascint®), mIn (iндiй), мiчений анти-ПСМА антитшом, застосування якого було досить обмеженим через його зв'язування з внутршньоклгтинним доменом ПСМА [41]. Даний аспект передбачав, що поглинання лтанду можли-ве лише тсля iнтерналiзащï або в клiтинах iз пору-шеними мембранами [31, 35]. У подальшому кiлька ПСМА-орiентованих ПЕТ-маркерiв було розробле-но в рiзних дослiдницьких групах, що показували багатообiцяючi результати для точного встанов-лення первинного РПЗ i дiагностики бiохiмiчного рецидиву РПЗ, навiть у випадку незначного п1дви-щення ПСА.
У краïнах бвропи бiльш широкого застосування з дiагностичною та терапевтичною метою набули радюнуклщи 68Ga (галiю), мiченi лiгандами ПСМА.
Лтанд ПСМА-11 мае низку переваг перед Prostascint®, оскшьки характеризуеться високою спорщнешстю до зв'язування з 68Ga [26, 35]. Марку-вання лтанду радiонyклiдом 68Ga — легкодоступна й економiчно ефективна процедура, що забезпечуе зменшення неспецифiчного зв'язування, значно тдвищуе специфiчнy iнтерналiзацiю [19]. Крiм того, 6^а-ПСМА-11 мае добрi кiнетичнi власти-востi, швидку елiмiнацiю з кровi та паренхiматозних органiв, низьке накопичення в печiнцi та високу питому концентращю ПСМА в пyхлинi [47] (рис. 2).
Останшми роками результати аналiзy дiагнос-тичноï iнформативностi дослщжень ПЕТ/КТ iз 68Ga-ПСМА-11 перевищили вщповщш показники вiзyалiзацiï з 99тТс-МДФ у контексп оцiнки мета-стазiв РПЗ у репональш лiмфатичнi вузли [49]. Щ данi пiдтвердили високий потенщал 68Ga-ПСМА-11 та його клiнiчнy корисшсть при виявленнi рециди-вiв РПЗ у хворих iз незначним пщвищенням ПСА (рис. 2), у той час як дослщження з пС-холшом, незважаючи на широке використання, продемонстру-вали низькi показники чутливость Нещодавно було доведено iнший пщ;хщ використання модифiкова-ного лiгандy ПСМА-617, маркованого 68Ga [46]. У порiвняннi з ПСМА-11 лiганд ПСМА-617 також дозволяе встановлювати стшю зв'язки з терапевтич-ними радiонyклiдами, наприклад з 177Lu (лютецiем), що мае значний потенщал у контексп дiагностич-но-лiкyвального п1дходу у хворих на РПЗ [1, 5].
Iншi дослщники ретроспективно ощнювали реакцiю пухлинно! тканини, побiчнi ефекти та по-казник виживання в групi хворих (п = 28) iз мета-статичними кастрацшно-стшкими формами РПЗ у вщповщь на радюлпандну терапiю 177Lu-ПСМА-617. Результати показали добру переносимють лжуван-ня при зниженш рiвня ПСА у 75 % пащентав пiсля двох ци^в терапп [37].
Дослщники з 1нституту Пола Шеррера запро-понували у доклшчному обстеженнi клiтинних лiнiй РПЗ, для радюлопчно! дiагностики, застосу-вання 44Sc (скандiю)-ПСМА-617 у комплексуван-ш з 177Lu-ПСМА-617 при порiвняннi з тандемом 6^а-ПСМА-11 i 68Ga-ПСМА-617. 4^с може бути вироблений iз високою радiонуклiдною частотою (> 99 %) i при високiй активностi (> 2 ГБк) за до-помогою ядерно! позитронно-нейтронно! реакцп в невеликих циклотронах, вже доступних у свгго-вих ПЕТ-центрах. Також 44Sc порiвняно з 68Ga мае в чотири рази довший перiод напiврозпаду (3,97 год проти 68 хв), що забезпечуе сателггну доставку 44Sc до ПЕТ-цен^в, якi не мають циклотрошв [3]. У цьому дослiдженнi автори продемонстрували практично однаковий розподш радiоiндикаторiв 4^с-ПСМА-617 i 17^и-ПСМА-617 у перiод вiзуалiзащ! у порiвняннi з 68Ga-ПСМА-11. Зокрема, в цьому i е основна перевага 4^с, а також аналогiчна з 17^и фар-макокiнетика лiганду, що дае можливють робити точний прогноз його розподшу в тканинах на основi результатiв ПЕТ-зображень iз 44Sc-ПСМА-617 [45].
Слщ зазначити, що багатообiцяюча роль ПСМА-радюкеровано! хiрургii все ще до к1нця не вивчена та потребуе бшьшо! кiлькостi клiнiчних дослщжень i
багатострокових спостережень [33, 34, 38]. На жаль, томографiчнi апарати ПЕТ/КТ не завжди доступнi як звичайш сцинтиграфiчнi системи, що е перешкодою для рутинно! вiзуалiзащ! з ПСМА-лiгандом [7, 20, 40]. У цьому сена шша група дослiдникiв ощ-нила дiагностичну роль ОФЕКТ/КТ-вiзуалiзащi для клiнiчних закладiв, що не мають у сво!й струга^ ПЕТ-систем [16, 27, 39, 44]. Автори проаналiзували результати 50 пащентав i3 клiнiчним дiагнозом бю-хiмiчного рецидиву РПЗ, яким у 30-денний перiод було виконано ОФЕКТ/КТ та ОСГ з 99mTc, а також МРТ. ОФЕКТ/КТ i3 ПСМА показала кращу дiа-гностичну iнформативнiсть у контекста виявлення метастазiв РПЗ у репональш лiмфатичнi вузли та юстки скелета при порiвняннi з ОСГ (50,0 i 42,0 %) вщповщно та з МРТ (24,0 i 20,0 %) вiдповiдно. Також ОФЕКТ/КТ iз ПСМА забезпечуе бшьш висо-ку частоту виявлення вказаних метастазiв при рiвнi ПСА < 1 нг/мл.
Отже, в даному дослщженш ОФЕКТ/КТ iз ПСМА змшили дiагностично-терапевтичний пщхщ у 31 хворого на РПЗ (62 % випадюв), що сприяе по-кращенню клтчних результатiв [44]. Проте для тд-твердження даного тезису необхщне подальше до-даткове вивчення перспективних маркерiв ОФЕКТ з метою раннього виявлення локально-рецидивуючих форм та метастатичного поширення РПЗ.
Перспективи подальших дослiджень
Рецептор бомбезину/рецептор пептиду гастрину (РПГ) також являе собою перспективний сегмент дiагностично-лiкувального шдходу у хворих на РПЗ iз застосуванням р+- та p--випромiнювачiв.
Рисунок 1. Патент М., 72 р. Д'шгноз: рак передм'курово)' залози. Метастази в хребет, T2N1M1. Остеосцинтиграф'я з 99тТс-МДФ у переднй прямй (А) та заднй прямй (Б) проекщях. ПЕТ/КТ-сканування з 68Ga-nCMA у переднй прямй (В), боковй (Г) та акЫальнй проекщях (Д)
А Б
Рисунок 2. Патент Р., 68 р. Д'шгноз: рак передмiхуровоl залози, T3N0M0. ПЕТ/КТ-дослдження з 68Ga-nCMA-11 у переднй прямй (А) та акЫальних (Б) проек^ях. Вогнище пперф'ксацй 68Ga-nCMA-11 у пухлиннй тканин передмiхуровоl залози
Застосування ex vivo дослщжень продемонстру-вали надмiрну експресш РПГ при низщ злояюсних пухлин, зокрема при РПЗ i нейроендокринних пух-линах в 63—100 %, що е перспективним напрямком для дiагностично-лiкувального застосування в да-ному сегментi.
Iншi дослщники оцiнили 7 пацiентiв i3 дiагнос-тованим бiохiмiчним рецидивом РПЗ, яким було здiйснено ПЕТ-сканування з 68Ga-nCMA-11 та ПЕТ/МРТ з 68Ga-ДОТA (тетраазациклододекан-те-траоцтовою кислотою). Мета 1хнього дослщження полягала в безпосередньому порiвняннi розподшу в органах i системах обох лтавддв. 68Ga-nCMA-11 показав високе накопичення в тонкому кишечнику, нирках i сечовому мкур^ в той час як 6^а-ДОТА — високий рiвень накопичення в пiдшлунковiй залозi та сечовому мiхурi. Було визначено, що 6^а-ДОТА може бути бiльш корисним для виявлення абдомь нальних i тазових пухлинних вогнищ, у той час як поглинання в кишечнику може маскувати невеликi за розмiром вогнищевi ураження.
Висновки
Алгоритм прийняття дiагностичного рiшення у хворих на РПЗ враховуе мультидисциплшарний пщхвд до кожного етапу даного процесу — вщ вста-новлення первинного дiагнозу, стадговання, реста-дiювання до призначення лжувальних процедур. У цьому контекстi ядерна медицина вщграе ключову роль при визначенш активностi захворювання, що характеризуе пухлину з функщонально! точки зору у хворих на рецидив РПЗ i тдвищенням рiвня ПСА [48]. Похвдш холiну, зокрема 18F-ФХ, на сучасному етапi е найбшьш часто використовуваними марке-
рами у хворих на РПЗ, проте !х дiагноcтичне зна-чення знижуеться у випадку бiохiмiчного рецидиву РПЗ i незначного тдвищення piвня ПСА, коли застосування ^F-ФХ виявилось не таким устшним. У цьому cенci на сучасному етат лiганди ПСМА е найбшьш iновацiйними сполуками для дiагноcти-ки та терапп хворих на РПЗ, а також ранньо! ощнки метаcтазiв у pегiональнi лiмфатичнi вузли та юст-ки скелета, навиъ у пацiентiв iз незначним пщви-щенням piвня ПСА та високим балом за шкалою Глicона. Проте необхщш подальшi дослщження з метою безпосереднього поpiвняння нових лiгандiв у однакових клiнiчних умовах та в бшьш численних дiагноcтичних групах, що сприятиме виpiшенню питань щодо пошуку найбiльш чутливого маркера та умов його кращого використання. На сучасно-му етат числент доcлiдження з ПСМА-лiгандами тривають i, напевне, в майбутньому визначать та стандартизують оптимальний дiагноcтично-лiкy-вальний алгоритм у пащенпв iз РПЗ при будь-яких клшчних cценаpiях.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсут-нicть конфлiктy iнтеpеciв при пщготовщ дано! cтаттi.
Рецензент: д.м.н. В.Ю. Кундин.
References
1. Ahmadzadehfar H, Rahbar K, Krpig S, et al. Early side effects and first results of radioligand therapy with 77Lu-DK-FZ-617 PSMA of castrate-resistant metastatic prostate cancer: A two-centre study. EJNMMI Res. 2015 Dec;5(1):114. doi: 10.1186/s13550-015-0114-2.
2. Attard G, Parker C, Eeles RA, et al. Prostate cancer. Lancet. 2016 Jan 2;387(10013):70-82. doi: 10.1016/S0140-6736(14)61947-4.
3. Baum RP, Kulkarni HR, Schuchardt C, et al. 177Lu-Labeled Prostate-Specific Membrane Antigen Radioligand Therapy of Metastatic Castration-Resistant Prostate Cancer: Safety and Efficacy. J NuclMed. 2016 Jul;57(7):1006-13. doi: 10.2967/ jnumed.115.168443.
4. Beheshti M, Haim S, Zakavi R, et al. Impact of 18F-choline PET/CT in prostate cancer patients with biochemical recurrence: Influence of androgen deprivation therapy and correlation with PSA kinetics. J Nucl Med. 2013 Jun;54(6):833-40. doi: 10.2967/jnumed.112.110148.
5. Bene ov M, Sch fer M1, Bauder-Wst U, et al. Preclinical evaluation of a tailor-made DOTA-conjugated PSMA inhibitor with optimized linker moiety for imaging and endoradiotherapy of prostate cancer. J Nucl Med. 2015 Jun;56(6):914-20. doi: 10.2967/jnumed.114.147413.
6. Calabria F, Gallo G, Schillaci O, Cascini GL. Bio-distribution, imaging protocols and diagnostic accuracy of PET with tracers of lipogenesis in imaging prostate cancer: A comparison between 11C-choline, 18F-Fluoroethylcholine and 18F-methylcho-line. Curr Pharm Des. 2015;21(32):4738-47.
7. Calabria F, Gangemi V, Gull D, Schillaci O, Cascini GL. 64Cu-PSMA uptake in meningioma: A potential pitfall of a promising radiotracer. Rev Esp Med NuclImagen Mol. 2017Sep -Oct;36(5):335-336. doi: 10.1016/j.remn.2016.10.002.
8. Chakraborty PS, Kumar R, Tripathi M, Das CJ, Bal C. Detection of brain metastasis with 68Ga-labeled PSMA li-gand PET/CT: A novel radiotracer for imaging of prostate carcinoma. Clin Nucl Med. 2015 Apr;40(4):328-9. doi: 10.1097/ RLU.0000000000000709.
9. Cho SY, Szabo Z. Molecular imaging of urogenital diseases. Semin Nucl Med. 2014 Mar;44(2):93-109. doi: 10.1053/j. semnuclmed.2013.10.008.
10. Chondrogiannis S, Marzola MC, Ferretti A, et al. Is the detection rate of 18F-choline PET/CT influenced by andro-gen-deprivation therapy? Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2014 Jul;41(7):1293-300. doi: 10.1007/s00259-014-2720-z.
11. Chondrogiannis S, Marzola MC, Grassetto G, et al. New acquisition protocol of 18F-choline PET/CT in prostate cancer patients: Review of the literature about methodology and proposal of standardization. Biomed Res Int. 2014;2014:215650. doi: 10.1155/2014/215650.
12. Cuccurullo V, Di Stasio GD, Evangelista L, Castoria G, Mansi L. Biochemical and pathophysiological premises to positron emission tomography with choline radiotracers. J Cell Physiol. 2017Feb;232(2):270-275. doi: 10.1002/jcp.25478.
13. Cuccurullo V, Cascini G, Rossi A, Tamburrini O, Rotondo A, Mansi L. Pathophysiological premises to radiotracers for bone metastases. Q J Nucl Med Mol Imaging. 2011 Aug;55(4):353-73.
14. Cuccurullo V, Di Stasio GD, Mansi L. Nuclear medicine in prostate cancer: a new era for radiotracers. World J Nucl Med. 2018Apr-Jun;17(2):70-78. doi: 10.4103/wjnm.WJNM5417.
15. De Marzo AM, Nelson WG, Isaacs WB, Epstein JI. Pathological and molecular aspects of prostate cancer. Lancet. 2003 Mar 15;361(9361):955-64. doi: 10.1016/S0140-6736(03)12779-1.
16. DemirkolMO, Acar , UarB, Ramazano lu SR, Sa l can Y, Esen T. Prostate-specific membrane antigen-based imaging in prostate cancer: Impact on clinical decision making process. Prostate. 2015May;75(7):748-57. doi: 10.1002/pros.22956.
17. Evangelista L, Cervino AR, Guttilla A, Zattoni F, Cuccurullo V, Mansi L. F-fluoromethylcholine or F-fluoroethylcho-line pet for prostate cancer imaging: Which is better? A literature revision. Nucl Med Biol. 2015 Apr;42(4):340-8. doi: 10.1016/j. nucmedbio.2014.12.019.
18. Fandella A, Scattoni V, Galosi A, et al. Italian prostate biopsies group: 2016 updated guidelines insights. Anticancer Res. 2017Feb;37(2):413-424. doi:10.21873/anticanres.11333.
19. Giesel FL, Sterzing F, Schlemmer HP, et al. In-tra-individual comparison of (68)Ga-PSMA-11-PET/CT and multi-parametric MR for imaging of primary prostate cancer. Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2016 Jul;43(8):1400-6. doi: 10.1007/ s00259-016-3346-0.
20. Grubm ller B, Baum RP, Capasso E, et al. 64Cu-PS-MA-617 PET/CT imaging of prostate adenocarcinoma: First in-human studies. Cancer Biother Radiopharm. 2016 Oct; 31(8): 277-286. doi:10.1089/cbr.2015.1964.
21. Haffner MC, Laimer J, Chaux A, et al. High expression of prostate-specific membrane antigen in the tumor-associated neo-vasculature is associated with worse prognosis in squamous cell carcinoma of the oral cavity. Mod Pathol. 2012 Aug;25(8):1079-85. doi: 10.1038/modpathol.2012.66.
22. Hilund-Carlsen PF, Poulsen MH, Petersen H, Hess S, Lund L. FDG in urologic malignancies. PET Clin. 2014 Oct;9(4):457-68, vi. doi: 10.1016/j.cpet.2014.07.003.
23. Hvels AM, Heesakkers RA, Adang EM, et al. The diagnostic accuracy of CT and MRI in the staging of pelvic lymph nodes in patients with prostate cancer: A meta-analysis. Clin Radiol. 2008Apr;63(4):387-95. doi: 10.1016/j.crad.2007.05.022.
24. Jadvar H. Is there use for FDG-PET in prostate cancer? Semin Nucl Med. 2016 Nov;46(6):502-506. doi: 10.1053/j.sem-nuclmed.2016.07.004.
25. Karanika S, Karantanos T, Li L, Corn PG, Thompson TC. DNA damage response and prostate cancer: Defects, regulation and therapeutic implications. Oncogene. 2015 May 28;34(22):2815-22. doi: 10.1038/onc.2014.238.
26. Kitson SL, Kitson SL, Cuccurullo V, Moody TS, Mansi L. Radionuclide antibody-conjugates, a targeted therapy towards cancer. CurrRadiopharm. 2013 Jun 6;6(2):57-71.
27. Kratochwil C, Giesel FL, Stefanova M, et al. PS-MA-targeted radionuclide therapy of metastatic castration-resistant prostate cancer with Lu-177 labeled PSMA-617. J Nucl Med. 2016Aug;57(8):1170-6. doi: 10.2967/jnumed.115.171397.
28. Lindenberg L, Ahlman M, Turkbey B, Mena E, Choyke P. Advancement of MR and PET/MR in prostate cancer. Semin Nucl Med. 2016 Nov;46(6):536-543. doi: 10.1053/j.semnu-clmed.2016.07.001.
29. Mansi L, Ciarmiello A, Cuccurullo V. PET/MRI and the revolution of the third eye. Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2012 Oct;39(10):1519-24. doi: 10.1007/s00259-012-2185-x.
30. Mansi L, Cuccurullo V, Evangelista L. Is radiocho-line PET/CT already clinically useful in patients with prostate cancer? J Nucl Med. 2014 Sep;55(9):1401-3. doi: 10.2967/ jnumed.114.142679.
31. Manyak MJ. Indium-111 capromab pendetide in the management of recurrent prostate cancer. Expert Rev Anticancer Ther. 2008Feb;8(2):175-81. doi: 10.1586/14737140.8.2.175.
32. Maurer MH, Hrm KH, Thoeny H. Diffusion-weighted genitourinary imaging. Radiol Clin North Am. 2017 Mar;55(2):393-411. doi: 10.1016/j.rcl.2016.10.014.
33. Maurer T, Schwamborn K, Schottelius M, et al. PSMA theranostics using PET and subsequent radioguided surgery in recurrent prostate cancer. Clin Genitourin Cancer. 2016 Oct;14(5):e549-e552. doi: 10.1016/j.clgc.2016.05.020.
34. Maurer T, Weirich G, Schottelius M, et al. Prostate-specific membrane antigen-radioguided surgery for metastatic lymph nodes in prostate cancer. Eur Urol. 2015 Sep;68(3):530-4. doi: 10.1016/j.eururo.2015.04.034.
35. Mease RC. Radionuclide based imaging of prostate can -cer. Curr Top Med Chem. 2010;10(16):1600-16.
36. Mertens K, Slaets D, Lambert B, Acou M, De Vos F, Goethals I. PET with (18) F-labelled choline-based tracers for tumour imaging: A review of the literature. Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2010 Nov;37(11):2188-93. doi: 10.1007/s00259-010-1496-z.
37. Rahbar K, Schmidt M, Heinzel A, et al. Response and tolerability of a single dose of 177Lu-PSMA-617 in patients with metastatic castration-resistant prostate cancer: A multicenter retrospective analysis. J Nucl Med. 2016 Sep;57(9):1334-8. doi: 10.2967/jnumed.116.173757.
38. Robu S, Schottelius M, Eiber M, et al. Preclinical Evaluation and First Patient Application of 99mTc-PSMA-I&S for SPECT Imaging and Radioguided Surgery in Prostate Cancer. J Nucl Med. 2017 Feb;58(2):235-242. doi: 10.2967/ jnumed.116.178939.
39. Rowe SP, Gorin MA, AllafME, et al. PET imaging of prostate-specific membrane antigen in prostate cancer: Current state of the art and future challenges. Prostate Cancer Prostatic Dis. 2016Sep;19(3):223-30. doi: 10.1038/pcan.2016.13.
40. Rowe SP, Macura KJ, Ciarallo A, et al. Comparison of prostate-specific membrane antigen-based 18F-DCFBCPET/CT to conventional imaging modalities for detection of hormone-na ve and castration-resistant metastatic prostate cancer. J Nucl Med. 2016 Jan;57(1):46-53. doi: 10.2967/jnumed.115.163782.
41. Santoni M, Scarpelli M, Mazzucchelli R, et al. Targeting prostate-specific membrane antigen for personalized therapies in prostate cancer: Morphologic and molecular backgrounds and future promises. J Biol Regul Homeost Agents. 2014 Oct-Dec;28(4):555-63.
42. Shaish H, Taneja SS, Rosenkrantz AB. Prostate MR imaging: An update. Radiol Clin North Am. 2017Mar;55(2):303-320. doi: 10.1016/j.rcl.2016.10.011.
43. Silver DA, Pellicer I, Fair WR, Heston WD, Cordon-Cardo C. Prostate-specific membrane antigen expression in normal and malignant human tissues. Clin Cancer Res. 1997 Jan;3(1):81-5.
44. Su HC, Zhu Y, Ling GW, et al. Evaluation of 99mTc-la-beled PSMA-SPECT/CT imaging in prostate cancer patients who
have undergone biochemical relapse. Asian J Androl. 2017 May-Jun;19(3):267-271. doi: 10.4103/1008-682X.192638.
45. Umbricht CA, Bene ov M, Schmid RM, et al. 44Sc-PS-MA-617 for radiotheragnostics in tandem with 177Lu-PS-MA-617-preclinical investigations in comparison with 68Ga-PS-MA-11 and 68Ga-PSMA-617. EJNMMIRes. 2017Dec;7(1):9. doi: 10.1186/s13550-017-0257-4.
46. Van Leeuwen PJ, Stricker P, Hruby G, et al. (68) Ga-PSMA has a high detection rate of prostate cancer recurrence outside the prostatic fossa in patients being considered for salvage radiation treatment. BJU Int. 2016May;117(5):732-9. doi: 10.1111/bju.13397.
47. Von Eyben FE, Kairemo K. Acquisition with (11) C-choline and (18)F-fluorocholine PET/CT for patients with biochemical recurrence of prostate cancer: A systematic review and meta-analysis. Ann Nucl Med. 2016 Jul;30(6):385-92. doi: 10.1007/s12149-016-1078-7.
48. Yu CY, Desai B, Ji L, Groshen S, Jadvar H. Comparative performance of PET tracers in biochemical recurrence of prostate cancer: A critical analysis of literature. Am J Nucl Med Mol Imaging. 2014Sep 6;4(6):580-601.
49. Zang S, Shao G, Cui C, et al. 68Ga-PSMA-11 PET/ CT for prostate cancer staging and risk stratification in Chinese patients. Oncotarget. 2017 Feb 14;8(7):12247-12258. doi: 10.18632/oncotarget.
OTpuMaHO 24.04.2018 ■
Король П.А.12, Ткаченко М.Н.1
Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина 2Киевская городская клиническая больница № 12, г. Киев, Украина
Современные направления радионуклидной диагностики у больных раком предстательной железы
Резюме. В обзоре литературы рассмотрены ключевые вопросы истории развития и клинического применения современных методов радионуклидной диагностики у больных раком предстательной железы (РПЖ). Алгоритм принятия диагностического решения у больных РПЖ учитывает мультидисциплинарний подход для каждого этапа данного процесса — от постановки первичного диагноза, стадиро-вания, рестадирования до назначения лечебных процедур. В этом контексте ядерная медицина играет ключевую роль в определении активности заболевания, характеризуя опу-
холь с функциональной точки зрения у больных с рецидивом РПЖ и повышением уровня простат-специфического антигена. Однако необходимы дальнейшие исследования с целью непосредственного сравнения новых радиоактивных лигандов в одинаковых клинических условиях и в более многочисленных диагностических группах, что будет способствовать решению вопросов поиска наиболее чувствительных маркеров РПЖ и условий их лучшего применения. Ключевые слова: рак предстательной железы; простат-специфический антиген; радионуклидная диагностика
P.O. Korol1 2, M.M. Tkachenko1
1Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
2Kyiv Clinical City Hospital 12, Kyiv, Ukraine
Modern directions of radionuclide diagnosis in patients with prostate cancer
Abstract. The review of the literature considers the key questions on the history of development and clinical application of modern methods for radionuclide diagnosis in patients with prostate cancer (PCa). The algorithm for making a diagnostic decision in patients with PCa takes into account the multidisci-plinary approach to each stage of the process — from setting the primary diagnosis, staging, restaging to prescribing treatment procedures. In this context, nuclear medicine plays a key role when determining the activity of the disease characterizing the
tumor in patients with a relapse of PCa from a functional point of view, as well as increasing the level of the prostate-specific antigen. However, further studies are needed to directly compare the new radioactive ligands in the same clinical settings and in the more numerous diagnostic groups that are needed to address the issue of finding the most sensitive markers of PCa and the conditions for their better use.
Keywords: prostate cancer; prostate-specific antigen; radio-nuclide diagnosis; review
