CC BY
6
УДК 338.45:005.591.6:338.3(477)
ПР0МИСЛ0ВА П0Л1ТИКА РЕГУЛЮВАННЯ 1НН0ВАЦ1ЙН0Т М0ДЕРН13АЦ11ВИРОБНИЧИХ
ПР0ЦЕС1В у Ч0РН1Й МЕТАЛУРГИ УКРА1НИ
® 2015 ДЕНИСОВ к. В.
УДК 338.45:005.591.6:338.3(477)
Денисов К. В.
Промислова политика регулювання iнновацiйноi' модернiзацii виробничих процеав у чорнiй металургп Укра'ни
Метою cmammi е проведения анал'ву особливостей здЮснення тдприемствами металургшно! гапуя Украни ¡нновацшно! д'тпьност'1 за 2011 -2013 рр. Проаналiзовано структуру та напрямки ¡нновацшно! д'тльност1 а також обсяг i джерела и фiнансування. Придбання технки та програм-ного забезпечення визначено основним напрямком iнновацiй у галузи Доведено розбалансовансть втчизняного ринку галузевих науково-техшчних послуг (галузь залежить вiд iмnорту, а проф'шьна наука - в'д експорту), деформовану структуру виробництва (домнуюча частка iнновацiйно! про-дукцИ е новою лише для самих тдприемств) та експорту продукцп. Аргументовано необхiдн¡сть упровадження iнновацiйно! промислово! полтики, засновано! на економ'мному нацiоналiзмi. Метою тако! полтики визначено забезпечення нновацшного розвитку галузi за рахунок втчизняних науково-техн'мних розробок i внутршнього попиту на iнновацiйну продущю з високою доданою вартктю. Об(рунтовано необхiднiсть застосу-вання мехашзму в'дшкодування податку на додану варткть для фшансування робт з тдготовки та реал'ваци iнновацiйних проект'в у металур-гшнш галуз'!.
Ключов'! слова:металургiя, iнновацiйний розвиток, промислова полтика, модершза^я, економiчний нацiоналiзм Рис.: 6. Табл.: 1. Ббл.: 19.
Денисов Костянтин BirnopoBU4 - кандидат економiчних наук, викладач, кафедра мiжнародно! економки та економ'нно'! теорЦ Запорiзький на-цональний ушверситет (вул. Жуковського, 66, Запорiжжя, 69600, Украна) Email: denisovkv@ukr.net
УДК 338.45:005.591.6:338.3(477) Денисов К. В. Промышленная политика регулирования инновационной модернизации производственных процессов в черной металлургии Украины
В статье представлен анализ особенностей ведения инновационной деятельности предприятиями черной металлургии Украины за 2011 -2013 гг. Проанализированы структура и направления инновационнош деятельности, а также источники и объемы ее финансирования. Приобретение техники и программного обеспечения определены как основное направление инноваций в отрасли. Доказан факт дисбаланса внутреннего рынка отраслевых научно-технических услуг (металлурги зависят от импорта, а специализированные научные учреждения - от экспорта), деформированной структуры производства (основная часть инновационной продукции является таковой исключительно для самих производителей) и экспорта. Аргументирована необходимость проведения инновационной промышленной политики, основанной на экономическом национализме. Целью такой политики определено обеспечение инновационного развития отрасли за счет отечественных научно-технических разработок и внутреннего спроса на инновационную продукцию с высокой добавленной стоимостью. В качестве источника финансирования такой политики предложено использовать механизм целевого возмещения налога на добавленную стоимость.
Ключевые слова: металлургия, инновационное развитие, промышленная политика, модернизация, экономический национализм Рис.: 6. Табл.: 1. Библ.: 19.
Денисов Константин Викторович - кандидат экономических наук, преподаватель, кафедра международной экономики и экономической теории, Запорожский национальный университет (ул. Жуковского, 66, Запорожье, 69600, Украина) Email: denisovkv@ukr.net
UDC 338.45:005.591.6:338.3(477) Denysov K. V. Industrial Policy of Regulating Innovative Modernization of Production Processes in the Iron and Steel Industry of Ukraine
The aim of the article is to analyze the characteristics of carrying out the innovation activity by the metallurgical enterprises of Ukraine during the period of 2011-2013. The structure and direction of the innovation activity, as well as the amount and sources of financing have been analyzed. Acquisition of equipment and software has been determined as the main direction of innovation in the industry. The imbalance in the domestic market of specialized scientific and technical services (the industry depends on imports and the field-oriented science — on exports), the deformed structure of the manufacturing (dominant share of innovative products is new only for the enterprises themselves) and export of the product have been proved. The need to introduce innovative industrial policy based on economic nationalism has been reasoned. It was determined that the purpose of this policy is to provide innovative development of domestic industries at the expense of domestic research and technology developments and domestic demand for innovative products with high added value. The necessity of applying the mechanism of reimbursement of value added tax to finance the preparation and implementation of innovative projects in the metallurgical industry has been substantiated.
Keywords: metallurgy, innovation development, industrial policy, modernization, economic nationalism Pic.: 6. Tabl.: 1. Bibl.: 19.
Denysov Kostyantyn V. - Candidate of Sciences (Economics), Lecturer, Department of International Economics and Economic Theory, Zaporizhzhya National University (vul. Zhukovskogo, 66, Zaporizhzhya, 69600, Ukraine) Email: denisovkv@ukr.net
Вступ. Перманентнi кризи, що тривалий час в^бу-ваються в нацiональнiй економщ, поставили на сьогод-нiшнiй порядок денний питання активiзацi¿ структурних зрушень у базових галузях, що формують промисловий по-тенцiал Украши. Такою е металургiя, яка виконуе важливу соцiально-економiчну роль у розвитку краши, а з iншого боку - регулярно виступае каналом передачi на внутрш-нiй ринок негативних коливань у свггових торговельно-економiчних в^носинах.
Постiйно триваюче з 2006 року шдвищення цiн на енергоресурси (передуйм природний газ), моральна та фiзична зношенiсть основних фондiв, обмежена товарна структура випуску та експорту продукци е тим чинниками, що потенцшно знижують конкурентоспроможнiсть галу-зi. В^так постае проблема пошуку iнновацiйних пiдходiв для забезпечення розвитку вичизняно! металургшно! про-мисловостi. Необхiднiсть останнього зумовила вибiр теми дано1 статтi.
Мета стати - дослдити особливостi шновацшного розвитку металургiйних пiдприемств Украши, визначити основш особливостi та недолiки; сформувати пропозици щодо вирiшення проблемних питань.
Аналiз останнгх дослiджень i публжацш. Мето-дичнi пiдходи вiтчизняних науковцш i дослiдникiв до ви-ршення проблеми iнновацiйного розвитку виробничо-технолопчно! бази металургiйноl галузi попередньо були проаналiзованi нами в роботах [1; 2, с. 177 - 190]. Питання шновацшного розвитку виробничих потужностей вггчиз-няно1 металургп розглядали також В. Лiр [3, с. 445], колек-тив авторiв пiд кер. В. Ляшенко [4, с. 290 - 321], В. Бурлака [5, с. 162], В. Ншфорова i Д. Болотська [6, с. 14 - 57]. Сшль-ною особливютю уск проаналiзованих пропозицiй е недо-статня обrрунтованiсть конкретних пропозицiй щодо ви-рiшення нагальних питань шновацшного розвитку галузь Крiм того, на даний час в1дсутнш аналiз динамки основних показникш iнновацiйноl дiяльностi металургшних шдпри-емств, що ускладнюе процес розробки пропозицш щодо 'й активiзацil.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Прове-демо аналiз динамiки основних показникш шновацшно! дь яльностi металургiйних шдприемств, спираючись на остан-нi опублковаш данi державно'1 статистики. Процес аналiзу подiлимо на двi частини: аналiз виробничо-технологiчних iнновацiй та аналiз особливостей реалiзацil iнновацiйноl продукци.
Спочатку проаналiзуемо виробничо-технологiчнi шновацп. Розглянемо динамiку витрат металургшних шдприемств на проведення шновацш (табл. 1).
Протягом аналiзованого перюду загальнi витра-ти металургшних шдприемств на шновацп скоротилися на 243,6 млн грн (або на 18,2 %). Найбкьше скоротилося фшансування шновацш за рахунок власних коштш шдприемств - на 343,1 млн грн (або на 26,3 %). Таку ситуа-щю можна пояснити попршенням основних фшансово-економiчних показникiв: вiд'емний фiнансовий результат до оподаткування збкьшився в 4,7 рази; чистий збиток збкьшився в 2,2 рази; оборотш активи скоротилися на 22,1 %; власний каштал зменшився на 11,5 % [10 - 12]. Га-лузевi пiдприемства зменшують сво! можливостi фшансу-вати шновацп за рахунок власних коштiв, хоча ними забез-
печуеться домiнуюча частка в^пов^них витрат (88 - 98 % в1д загального показника).
Таблиця 1
Витрати металургiйних шдприемств на шновацп (млн грн)
Роки Показник 2011 2012 2013
Усього 1334,8 1076,4 1091,2
у т. ч.:
власнi кошти 1305,9 1056,5 962,8
бюджет 0,4 2,2 0,4
вггчизняы iнвестори 5,3 0,0 0,2
iноземнi iнвестори 0,0 0,0 42,5
кредити 23,2 17,6 84,9
Ыше - - 0,9
Складено автором за: [7, с. 205; 8, с. 182; 9, с. 180]
Сл^ вiдмiтити суттеве скорочення фшансування за рахунок вггчизняних iнвесторiв (у 26,5 разш). Причиною тому ймовiрно е обмежене використання фондового ринку та можливостей шституцшних iнвесторiв (за виключенням банкiв) щодо фiнансування шновацшних проектш у вггчиз-нянiй промисловость Натомiсть за пiдсумками 2013 року зафксовано вiдчутний внесок iноземних швесторш у фь нансування iнновацiй. Пояснити це можна бкьш сприят-ливими умовами залучення зовнiшнiх iнвестицiй, а також поширеною практикою офшорного фшансування. Частка кредитш у структурi витрат на шновацп зросла в 3,7 рази, що св^чить про розширення ресурсно: бази для в^пов^ного фшансування. Разом з тим, не треба забувати про те, що кре-дити збкьшують зобов'язання пiдприемств; в^так небезпеч-ним е неконтрольоване залучення кредитних ресурсiв.
Розглянемо загальний характер iнновацiйноl дiяль-ностi металургiйних шдприемств за основними напряма-ми (рис. 1).
З рис. 1 видно, що найпоширеншим видом шновацш на шдприемствах галузi е придбання технки, обладнан-ня та програмного забезпечення. Позитивною е динамка збкьшення юлькосп пiдприемств, що здшснюють навчан-ня та пiдготовку персоналу, а також займаються внутрш-шми НДР. Проте, кожне друге тдприемство вiддало перевагу придбанню технки чи ПЗ, а за шдсумками 2013 року частка таких шдприемств зросла до 61 %. Перевагами такого шдходу для шдприемств е мiнiмiзацiя часу на розробку та випробування технки чи технологш - вони одразу за-куповуються за системою «тд ключ».
Недолком е валютнi витрати, адже домшуюча частка такоl технiки або технологш iмпортуеться з iнших краш, зокрема з 1тали та Шмеччини. Девальвацiя гривнi та обме-ження на валютному ринку е тими факторами, як якщо не ускладнюють, то призводять до зростання вартост в^по-в^них операцiй для шдприемств. ^м того, це не сприяе розширенню попиту на вiтчизнянi науково-техшчш розробки, якi з успком реалiзуються в iнших крашах, зокрема Митного союзу.
Розглянемо особливост iнновацiйноl дiяльностi га-лузевих пiдприемств у розрiзi застосування в^пов^них
Ктьисть пiдпри£мств, %
Усього Займалися Внутршы Зовнiшнi iнновацiями НДР НДР
Придбання технти та ПЗ
lншi зовнiшнi знання
Навчання та 1нше пiдготовка персоналу
Напрямки дiяльностi
Е3 201 1 р. ЕЗ 2012 р. Ш 2013 р. Рис. 1. 1нновацшна дiяльнiсть металургiйних шдприемств Укра'ни за 2011 - 2013 рр. [7 - 9]
проце«в 1 налагодження випуску в1дпов1дно1 продукци (рис. 2).
Юльисть щор1чних впроваджуваних шновацшних процес1в (у т. ч. нових технолопчних) та шновацшних ви-д1в продукци поступово збкьшуеться, що е позитивним моментом. Однак бЬльшють шновацшних вид1в продукци е такими лише для тдприемств, але аж шяк не для ринку. Виробники елементарно розширюють свш товарний асор-тимент, а частка дшсно шновацшно! продукци не переви-щуе 15 %. Теж саме можна сказати про нов1 технолопчш процеси, яи в шших кра'1нах давно використовуються.
Спостериаеться позитивна динамка впровадження нових технолопчних процес1в, особливо малов1дходних 1 ресурсозбер1гаючих. Про актуальшсть штенсивного за-провадження останшх вже написано не один десяток на-укових праць, зокрема Т. Приходько зазначае небезпеку
потрапляння нащонально1 економши в ситуащю «зростан-ня без розвитку» за умов в1дсутноси внутршшх стимул1в для зниження витрат [13, с. 162]. Зауважимо, що мае мкце небезпечна тенденщя збкьшення илькоста нових техно-логш, що закуповуються за межами Укра'ни - в 1,7 рази. В1дбуваеться подальше посилення залежност вггчизняно! металургп в1д науково-техшчних розробок шших кра'1н, яю давно перейшли на стадш постшдустр1ального розвитку, де визначальним е виробництво технологш.
Складаеться парадоксальна ситуащя: впчизняш металургшш тдприемства критично залежать в1д 1мпор-ту галузевих науково-техшчних розробок, а профкьш мюцев1 машинобуд1вш тдприемства та науково-досл1дш установ - в1д експортних поставок до кра1н ближнього за-руб1жжя. Мае мкце розбалансовашсть штерес1в суб'ект1в господарювання, кожен з яких е вразливим до зовншшх
Показники У т. ч. нова ринкова продущя
1нновацшы види продукцГГ
У т. ч. новi технологiчнi процеси
lнновацiйнi процеси
61
60
50
62
0
50
60 70 Ктьисть (од.)
10 20 30 40 ЕЗ 2011 р. Ш 2012 р. Ш 2013 р. Рис. 2. Окремi показники iнновацiйноi' дiяльностi металургiйних шдприемств [7 - 9]
Одиниць 250
200 150 100 50 0
221
ЕЗ 2011 р. IZ2 2012 р.
2013 р.
74
32 34
Ж
31
Напрямки
Впроваджено усього Впроваджено усього Придбано нових Придбано нових вик0ристання нових технолопчних маловiдходних технологш в УкраМ технологiй за межами процеав i ресурсозберi- Украини
гаючих процесiв
Рис. 3. Використання нових технологш i технологiчних процесiв металурпйними шдприемствами [7 - 9]
шок1в i одночасно не використовуе внутршнш потенщал для власного розвитку. 1мпорт «HayK0B0-TexHi4H0r0 секонд-хенду» збiльшye розрив мiж iндyстрiальною Украшою, де домшують 3-й i 4-й технологiчнi уклади та постшдустрь альним Заходом i3 технологiями 5-го i 6-го поколшня.
Розглянемо основнi особливостi реалiзацiï шновацш-но'1 продукци металyргiйними пiдприeмствами протягом
2011 - 2013 роив. Для цього проанамзуемо таи показники: частка шновацшно'1 продукци в загальному обсязi реалiза-цп, частка реалiзованоï на ринку ново'1 продукци, частка реалiзованоï ново'1 для пiдприемства продукци, частка реа-лiзованоï продукци в загальному експорт (рис. 4).
На рис. 4 можна побачити, що частка шновацшно'1 продукци у загальному показнику реалiзацiï займае мiзер-
98,7
96,4
94,9
Одиниць 250-1
20015010050 -0
1,7 1,7 3,2
1,3 .3 6 -5,1
ЕЯ 2011 р. Ш 2012 р. В 2013 р. 71,8
У загальному обсязi Реалiзована Реалiзована У загальному обсязi Реалiзацiя
реалiзованоï продущя, нова для продукцiя, нова для експортноТ продукцГГ продукцГГ ринку пщпри£мства
Рис. 4. Реалiзацiя iнновацiйноï продукци металурпйними шдприемствами Украши [7 - 9]
ш 3,2 % попри ïï зростання за останнi роки. Це е черговим доказом деформаци товарно'1 структури виробництва ме-талургшно'1 продукци в Украïнi, де за роки Незалежност стабкьно зростала лише частка напшфабрикапв. 1ннова-цiйна продукщя з високою доданою вартiстю майже не ви-пускаеться на вггчизняних пiдприемствах, натомiсть попит на не'1 задовольняеться за рахунок iмпортy.
Позитивною е тенденщя до зростання частки реаль зовано'1 продукци, що е новою для ринку (в 3,9 рази). Це забезпечуеться переважно за рахунок шдприемств метало-обробки та виробництва готових металевих виробш, зокрема експериментальних. Новою виключно для шдприемств залишаеться майже 95 % реалiзованоï ними шнова-цшно'1 продукци, що несе в собi певнi дискyсiйнi моменти вiдносно якост таких iнновацiй. Мова iде про елементарне розширення товарного асортименту, потенщал якого не
використовуеться повною мiрою в рамках полiтики iм-портозамщення. Знову ж таки, вiтчизняна промисловють налагоджуе виробництво тако'1 продукци, яка вже давно виробляеться в розвинутих крашах свиу. Тобто мае мкце те саме, що iз застаркими виробничо-технологiчними ш-новацiями.
Такою, що не в^пов^ае iнтересам нацiональноï еко-номiки, е тенденцiя рiзкого (у 3 рази) збкьшення частки шновацшно'1 продукци, яка реалiзyеться на експорт. Bi-тчизняна металyргiя характеризуеться високою експорт-ною орiентацiею традицiйноï товарно'1 структури, а тепер до не'1 додаеться iнновацiйна продyкцiя. Обидвi тенденци е кiнцевим результатом вiдсyтностi платоспроможного внутршнього ринку металопродукци, через що виробники потрапляють у залежшсть в^ зовнiшнього попиту. Вона накладаеться на аналопчну залежнiсть вiд зовнiшньоï про-
позицй науково-техшчних знань, що формуе сумшвш пер-спективи для базово'1 галуз1 нацюнально'1 економiки.
Пiдведемо промiжнi тдсумки нашого дослiдження. Iнновацiйний розвиток шдприемств металургшно'1 галу-3i демонструе протягом останшх трьох роив позитивну тенденщю. Зростае кiлькiсть пiдприемств, що займають-ся внутрiшнiми НДР, навчанням i тдготовкою персоналу, впровадженням iнновацiйних процейв (зокрема малов^-ходних i ресурсозбериаючих) i вид1в продукцй. Одночасно в^буваеться посилення к залежностi вiд iмпортноï технь ки, обладнання та технологш; критично високою е частка шновацшно'1 продукцй, що реалiзуеться на експорт. Домь нуюча частка iнновацiйноï продукци е новою виключно для самих шдприемств, яи опинилися в подвшнш залежностi вiд зовнiшнього попиту на свою продукцш та зовнiшньоï пропозици науково-технiчних знань.
Вiдсутнiсть структурних реформ, хаотична еко-номiчна полiтика держави тд час рiзкоï змiни свпово'1 кон'юнктури, часом не достатньо виважеш рiшення з пе-редбачуваними негативними насл^ками за роки Незалеж-ност не створили жодних передумов для кардинального зламу ситуацц. Не було створено жодних передумов для змш у продуктово-галузевiй та ресурснiй структурi наць онально'1 економiки, яка з роками лише посилювала свою деформащю. Погоджуемося з думкою [14, с. 26 - 27], що держава обрала нерацюнальну пасивну структурну полiти-ку, вiдмовившись вiд регулювання пропорцш виробництва шляхом наявного в не iнструментарiю.
Вiдсутнiсть структурно'1 (вiдповiдно промислово'1) полiтики двiчi призводила до катастрофiчних наслiдкiв впливу екзогенних фактор1в коливання кон'юнктури свь тових ринкiв сировинно'1 продукцй та напiвфабрикатiв. Однак саме таи кризи мктять у собi потенцiал для акти-вiзацiï структурних зрушень у виробничо-технологiчнiй дь яльност промислових пiдприемств. Криза руйнуе усталену архiтектуру виробничо'1 та торговельно-економiчноï дiяль-ностi в окремих крашах i щлому свiтi, даючи потенцiал до розвитку, оминаючи етап екстенсивного в^новлення, який щоразу роками проходить Украша.
На даний час у нашш краïнi структурна (промислова) полiтика мае стати хребтом реформування iндустрiально-го комплексу нацюнально'1 економiки. При цьому, до уваги мають братися виключно нацюнальш iнтереси з огляду на сталий розвиток - екологiя, енергозбереження та сощаль-на сфера, а не рекомендацй закордонних прихильникiв мiнiмiзацiï державного втручання в економiку [15, с. 53 -54]. Дозволимо собi стверджувати, що основною для ново'1 промислово'1 полiтики в УкраШ, незалежно вiд галузевого розподiлу, мае стати економiчний нацiоналiзм. Вiн е акту-альним в умовах сьогодення i ва можливостi для його ре-алiзацiï присутнi.
Пiд промисловою полiтикою ми розумiемо комплекс заходш економiчноï полiтики держави, який враховуе стра-тегiчнi орiентири iнновацiйного розвитку на засадах ефек-тивного використання податкового та тарифного шстру-ментарш активiзацiï структурних зрушень, що дозволяе забезпечити новий ршень участi краши в м1жнародному подiлi працi [16].
Переконаш, що виключно зважена промислова поль тика здатна вивести впчизняну металургiйну галузь з по-
двшно! залежност1 в1д зовн1шнього попиту та пропозици. Розглянемо детальнше можливост1 промислово! пол1тики щодо подолання залежност1 галуз1 в1д зовн1шньо1 пропо-зицй науково-техшчно1 продукцй. Маючи своею основною економ1чний нац1онал1зм, нова промислова пол1тика в ме-талург1йн1й галуз1 повинна спрямовуватися на виршення таких завдань:
■ кардинальний злам 1снуючого технолог1чного укладу та товарно1 структури виробництва мета-лургшно1 продукцй у б1к сучасних технологш та обладнання, а також готово1 продукцй з високою доданою вартютю;
■ розширення внутр1шнього попиту на шновацшну металург1йну продукц1ю для зниження експортно1 залежност1 11 виробник1в;
■ реал1защя масштабних проект1в з енергозбереження, особливо в контекст перманентних газо-вих вшн з боку Росй;
■ прискорений перех1д до еколопчно чистого «зеленого» виробництва;
■ створення нових робочих мкць за рахунок розширення товарного асортименту випуску продукцй, у т. ч. через 1мпортозамщення;
■ превентивний захист нащонального виробника в1д антидемшнгових 1 компенсацшних заход1в на св1тових ринках.
Розглянемо детальн1ше шляхи виршення постав-лених завдань. Сучасш технологй дозволяють одночасно вир1шувати еколопчш та енергетичн1 проблеми промис-лового виробництва, в1дтак сл1д спрямувати зусилля саме на 1х впровадження. При цьому перевага мае надаватися в1тчизняним аналогам, адже за 2010 - 2013 рр. Укра1на 1м-портувала лише конвертер1в 1 прокатних стан1в на 229 млн дол. США [17]. Вггчизняш тдприемства металургшного та енергетичного машинобудування працюють переважно на експорт до то1 ж само1 Росй, перебуваючи в торговельнш залежност1 в1д не1.
В1дтак держав1 необх1дно стимулювати попит 1 про-позиц1ю на ринку еколопчного та енергоощадного обладнання та технологш, використовуючи при цьому шстру-менти, яи дозволен1 правилами СОТ. До таких взноситься допомога у НДДКР, фшансування програм з адаптаци об-ладнання до нових вимог природоохоронного законодав-ства, реал1зац1я проект1в регюнального розвитку. При цьому нами було попередньо обгрунтовано необх1дн1сть вра-хування помилок минулих рок1в, коли державна допомога елементарно «про1далася» металургшними ол1гархами та призводила до закриття свггових ринк1в для в1тчизняно1 стал [18, с. 89 - 97].
У сво1й робот1 [16] ми запропонували запровадити ф1нансування 1нновац1йних проекпв у галуз1 за рахунок цкьового в1дшкодування ПДВ на покриття пов'язаних 1з ними витрат. Схематично це матиме такий вигляд (рис. 5).
Наведений на рис. 5 шдид передбачае реамзащю принципу «батога та пряника», коли держава надае все-б1чну тдтримку 1нновац1йним проектам, але жорстко та ц1леспрямовано регулюе 1х впровадження. Такий п1дх1д м1стить у соб1 вс1 без виключення елементи економ1чного нац1онал1зму, про який вище йшла мова. Розглянемо це детальнше.
1. ПДВ з TOBapiB для створення експортноТ продукци
Рис. 5. Схема фшансування шновацшних проектiв у металургшнш галузi
Фiнансyвання заходш iз реалiзацiï iнновацiйних проектов за рахунок щльового вiдшкодyвання ПДВ в^бува-тиметься в межах тих коштш, якi згiдно з Податковим кодексом як дебггорська заборгованiсть мають повертатися тдприемствам з бюджету. Змшюеться лише порядок в^-шкодування цих кошпв - без жодних додаткових витрат за рахунок платниив податкш, як того вимагають правила СОТ [19]. В^так, жодна краша не матиме тдстав для ви-сунення претензш до Украши щодо субсидшвання мета-лyргiйних пiдприемств. Щодо вимог по в^шкодуванню, то подiбнi обмеження сьогодш вже дiють пiд час визначення кола шдприемств, яи отримують право на автоматичне вiдшкодyвання ПДВ - рiвень заробiтноï плати, в^сутшсть зауважень з боку фiскальноï служби тощо.
Проведенi нами розрахунки показали, що профшан-сованi таким чином окремi iнновацiйнi проекти дозволяють
скоротити споживання росшського газу на 3,22 млрд м3 [18, с. 157]. Таи результати можуть бути досягнеш у серед-ньостроковому перiодi до трьох роив. Перехк до нових еколопчно чистих технологiй дозволяе зменшити ршень забруднення довкiлля, а також знизити в^пов^не подат-кове навантаження на тдприемства.
Реалiзацiя iнновацiйних проекпв в чорнiй мета-лургп за рахунок вггчизняних технологiй та обладнання матиме сво'1м наслiдком ряд шших позитивних ефект1в (рис. 6). Серед шшого маеться на yвазi збкьшення фшансування науково-техшчно'1 сфери, скорочення споживання iмпортних енергоресyрсiв, iмпортозамiщення на ринку металyргiйного та енергетичного обладнання, створення нових робочих мкць у металургп та сyмiжних галузях, зростання дохiдноï частини Державного та мкцевих бю-джетiв.
Рис. 6. Економiчний ефект вiд реалiзацiï шновацшних вiтчизняних проектiв у чорнiй металургп УкраТни
Результатом впровадження iнновацiйних проектiв мае стати розширення товарноТ структури випуску мета-лургiйноl продукцЦ з метою реалiзацil потенцiалу iмпорто-замщення. Для прикладу, щороку до УкраТни iмпортуеться прокату з обробкою та прокату нержавшчого обсягом до 650 млн дол. США [17]. Великий потенщал мктиться в сег-менп металообробки та виробiв iз металу, зокрема iнстру-ментiв i виробш ножових.
Позитивний ефект вк реалiзацil запропонованого механiзму досягатиметься виключно у випадку змши по-даткового законодавства в бш стимулювання технiчного та технолопчного переозброення металургiйних пiдпри-
емств. Мова йде про змшу принцитв амортизацiйноï полi-тики, яка мае стати фшансовим джерелом iнвестицiй, а не шструментом латання «фiнансових дiрок». Крiм того, мае запрацювати новий мехашзм податкового стимулювання швестицш в наyково-технiчнy сферу. Не менш важливi змiни повиннi вiдбyватися в грошово-кредитнш полiтицi щодо забезпечення реального сектора економжи дешеви-ми кредитами для фшансування структурних зрушень.
Висновки. Модершзащя виробничо-технологiчноï бази е важливим чинником забезпечення конкурентоспро-можностi вiтчизняноï металургшно'1 промисловостi. ïï про-ведення матиме сво'1м наслiдком активiзацiю iнновацiйноï
д1яльност1 в галуз1, яка на даний час мае низку системних недолшв. Проведене досл1дження показало, що такими е: зменшення обсяпв фшансування шновацш за рахунок власних коштш тдприемств, нарощування 1мпорту шозем-но1 науково-техтчно' продукцй, деформована частка шно-вацшно' продукцй у загальному показнику 11 реамзацй.
Доведено, що металургшна галузь опинилася в по-двшнш залежност в1д зовншньо' пропозицй науково-техшчно' продукцй та зовншнього попиту на свою продук-щю, зокрема 11 шновацшну частку. Перспективним тдхо-дом до подолання тако1 залежност запропоновано вважати нову промислову пол1тику, яка мае базуватися на тдходах економ1чного нацюнал1зму. Завданнями тако1 промисло-во1 пол1тики визначено актив1защю шновацшних проекпв у питаннях енергозбереження, еколопзацй виробництва та розширення товарного асортименту продукцй.
Практична реамзащя промислово1 пол1тики може бути пов'язана 1з використанням можливостей в1дшкоду-вання ПДВ виключно на покриття витрат тдприемств 1з реамзацй шновацшних проекпв. Це повшстю в1дпов1дае вимогам 1 правилам СОТ, осккьки не передбачае додат-кових бюджетних витрат. В1дтак, вггчизняш металургшш тдприемства будуть захищеш в1д спроб кра1н - учасниив СОТ в1дкривати антидемпшгов1 розсл1дування та запрова-джувати компенсацшш заходи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Денисов К. В. Державне регулювання шновацшно' складово' розвитку виробничо' дiяльностi пiдпри£мств чорно'' металургп Укра'ни / К. В. Денисов // Економнчний простiр. -2012. - № 58. - С. 160 - 171.
2. Денисов К. В. Методи державного регулювання шно-вацшного розвитку пщпри£мств чорно'' металургп в контекстi реiндустрiалiзацiТ укра'нського Донбасу / К. В. Денисов // Модершза^я економiки УкраТни в умовах глобалiзацiйних викликiв : монографiя / За заг. ред. акад. УкраТнськоТ екологiчноТ академГ'' наук, д-ра екон. наук, проф. Д. I. Бабмшдри. - Запорiжжя : Запорiзький нацiональний унiверситет, 2014. - 356 с.
3. Ринки реального сектора економти Укра'ни в шсти-туцiональному середовищi СОТ: кон'юнктура та штегра^я / За ред. д-ра екон. наук, проф. В. О. Точилша ; HAH Укра'ни ; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2012. - 552 с.
4. Перший етап модершзацп економти Укра'ни: досвiд та проблеми / [О. М. Алимов, О. I. Амоша та ш.] ; за заг. ред. В. I. Ляшенка ; 1ЕП HAH Укра'ни, КПУ. - Запорiжжя : КПУ, 2014. -798 с.
5. Промисловий потен^ал Укра'ни: проблеми та пер-спективи структурно-iнновацiйних трансформацiй / Вщпов. ред. канд. екон. наук Ю. В. Кшдзерський. - К. : 1н-т екон. та прогнозув. HAH Укра'ни, 2007. - 408 с.
6. Промисловiсть i промислова полiтика Укра'ни 2013: актуальнi тренди, виклики, можпивосп : наук.-аналiт. доповiдь / [О. I. Амоша, В. П. Вишневський, Л. О. Збаразська та ш.] ; за заг. ред. В. П. Вишневського ; HAH Укра'ни, 1н-т економiки пром-сп. - Донецьк, 2014. - 200 с.
7. Hаукова та шновацшна дiяльнiсть в УкраТнi у 2011 ро^ : статист. збiрник / Вщп. за вип. I. Калачова. - К. : Держстат Укра'ни, 2012. - 305 с.
8. Hаукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра''ш 2012 : статист. збiрник / Вiдп. за вип. I. Калачова. - К. : Держстат Укра'ни, 2013. - 287 с.
9. Hаукова та шновацшна дiяльнiсть в УкраМ 2013 : статист. збiрник / Вщп. за вип. О. Кармазша. - К. : Держстат Укра'ни, 2014. - 314 с.
10. Дiяльнiсть суб'£клв господарювання 2011 : статист. збiрник / За редакцию I. М. Жук. - К. : Державна служба статистики, 2012. - 445 с.
11. Дiяльнiсть суб'£клв господарювання 2012 : статист. збiрник / За редакцию I. М. Жук. - К. : Державна служба статистики, 2013. - 812 с.
12. Дiяльнiсть суб'£клв господарювання 2013 : статист. збiрник / За редакцию М. С. Кузн£цова. - К. : Державна служба статистики, 2014. - 475 с.
13. Фактори макроекономiчноТ нестабтьносп в системi моделей економiчного розвитку : кол. монографiя / За ред. д-ра екон. наук М. I. Скрипниченко ; HAH Укра'ни, 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2012. - 720 с.
14. Потен^ал ендогенного зростання економти Укра'ни / [М. I. Скрипниченко, Т. I. Приходько, В. Р. Сденко та ш.] ; за ред. д-ра екон. наук М. I. Скрипниченко ; HAH Укра'ни ; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2010. - 436 с.
15. Структуры змши та економiчний розвиток Укра'ни : монографiя / [В. М. Ге£ць, Л. В. Шинкарук, Т. I. Aртьомова та ш.] ; за ред. д-ра екон. наук Л. В. Шинкарук ; HAH Укра'ни; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2011. - 696 с.: табл., рис.
16. Денисов К. В. Промислова пол^ика в сис^ структурних перетворень у чорнш металургп Укра'ни : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03 / К. В. Денисов; ДВHЗ «^У». -Кривий Иг, 2014. - 24 с.
17. Експортчмпорт окремих видiв товарiв за кра'нами свггу (щомкячна шформа^я) // Офщшний сайт Державно'' служби статистики Укра'ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua/
18. Денисов К. В. Промислова полiтика як чинник структурних перетворень у чорнш металургп Укра'ни : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03 - «економта та управлшня нацюнальним господарством» / К. В. Денисов; ДВHЗ «Криворiз. нац. ун-т». - Кривий Р^, 2014. - 210 с.
19. Угода СОТ про субсидп i компенсацшы заходи // Офщшний сайт Верховно'' Ради Укра'ни [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://rada.gov.ua/
REFERENCES
Alymov, O. M. et al. Pershyi etap modernizatsii ekonomiky Ukrainy: dosvid ta problemy [The first phase of modernization of Ukraine's economy: experience and problems]. Zaporizhzhia: KPU, 2014.
Amosha, O. I. et al. Promyslovist i promyslova polityka Ukrainy 2013: aktualni trendy, vyklyky, mozhlyvosti [Industry and industrial policy of Ukraine 2013: current trends, challenges, opportunities]. Donetsk, 2014.
Denysov, K. V. "Derzhavne rehuliuvannia innovatsiinoi skla-dovoi rozvytku vyrobnychoi diialnosti pidpryiemstv chornoi meta-lurhii Ukrainy" [State regulation of industrial innovation component of ferrous metallurgy in Ukraine]. Ekonomichnyi prostir, no. 58 (2012): 160-171.
Denysov, K. V. "Metody derzhavnoho rehuliuvannia inno-vatsiinoho rozvytku pidpryiemstv chornoi metalurhii v konteksti
reindustrializatsii ukrainskoho Donbasu" [Methods of state regulation of innovative development of the steel industry in the context reindustrializatsiyi Ukrainian Donbass]. In Modernizatsiia ekono-miky Ukrainy v umovakh hlobalizatsiinykh vyklykivZaporizhzhia: Zaporizkyi natsionalnyi universytet, 2014.
Diialnist sub'iektiv hospodariuvannia 2011 [Activities entities 2011]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky, 2012.
Diialnist sub'iektiv hospodariuvannia 2012 [Activities entities 2012]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky, 2013.
Diialnist sub'iektiv hospodariuvannia 2013 [Activities entities 2013]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky, 2014.
Denysov, K. V. "Promyslova polityka v systemi strukturnykh peretvoren u chornii metalurhii Ukrainy" [Industrial policy in the system of structural change in the steel industry of Ukraine]. av-toref. dys. ... kand. ekon. nauk : 08.00.03, 2014.
Denysov, K. V. "Promyslova polityka iak chynnyk struk-turnykh peretvoren u chornii metalurhii Ukrainy" [Industrial policy as a factor of structural changes in the steel industry of Ukraine]. dys. ... kand. ekon. nauk : 08.00.03, 2014.
"Eksport-import okremykh vydiv tovariv za krainamy svitu (shchomisiachna informatsiia)" [Export and import of certain goods by countries (monthly information)]. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi slu-zhby statystyky Ukrainy. http://ukrstat.gov.ua/
Faktory makroekonomichnoi nestabilnosti v systemi modelei ekonomichnoho rozvytku [Factors macroeconomic instability in the system models of economic development]. Kyiv, 2012.
Heiets, V. M. et al. Strukturni zminy ta ekonomichnyi roz-vytok Ukrainy [Structural change and economic development of Ukraine]. Kyiv, 2011.
Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini u 2011 rotsi [Research and Innovation in Ukraine in 2011]. Kyiv: Derzhstat Ukrainy, 2012.
Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini 2012 [Research and Innovation in Ukraine 2012]. Kyiv: Derzhstat Ukrainy, 2013.
Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini 2013 [Research and Innovation in Ukraine in 2013]. Kyiv: Derzhstat Ukrainy, 2014.
Promyslovyi potentsial Ukrainy: problemy ta perspektyvy strukturno-innovatsiinykh transformatsii [The industrial potential of Ukraine: problems and prospects of innovative structural transformations]. Kyiv, 2007.
Rynky realnoho sektora ekonomiky Ukrainy v instytutsional-nomu seredovyshchi SOT: kon'iunktura ta intehratsiia [Markets real economy Ukraine in the institutional environment of WTO conditions and integration]. Kyiv, 2012.
Skrypnychenko, M. I. et al. Potentsial endohennoho zrostan-nia ekonomiky Ukrainy [Endogenous growth potential of the economy of Ukraine]. Kyiv, 2010.
"Uhoda SOT pro subsydii i kompensatsiini zakhody" [The WTO Agreement on Subsidies and Countervailing Measures]. Ofitsiinyi sait Verkhovnoi Rady Ukrainy. http://rada.gov.ua
