CC BY
29
чних правил. Для студенлв, якi захоплюються музикою та прагнуть вивчити iH03eMHy мову, ic-нуе сайт http://www.efmf.ru. Для того, щоб зробити вивчення iH03eMH0i мови цiкавiшим, можна використати таю сайти, як: http://www.free-english.com, http://english4u.dp.ua, http://www.native-english.ru. Використовуючи данi сайти, студент зможе вдосконалити знання з iноземноl мови за допомогою ^ор, анекдотiв та комiкciв.
Слiд зазначити, що 1нтернет може й повинен використовуватися не тiльки пасивно, але й активно. Студенти можуть спробувати себе в ролi не лише споживачш, а й поcтачальникiв ш-формацп. Сайт The young voices of the world — ввдкритий форум, що представляв собою певне видавництво, де бажакч можуть опублжувати сво1 роботи. Вci роботи супроводжуються елек-тронною адресою [3, 17].
Отже, ми бачимо, що використання навчальних iнтернет-cайтiв — це досить ефективний та доцiльний заciб у навчанш cтудентiв англшсько! мови, спрямований на розвиток комушка-тивних здiбноcтей cтудентiв. Крiм цього, такий метод дозволяв вдайти вiд традицiйних форм навчання й тдвищити iндивiдуалiзацiю навчально! дiяльноcтi cтудентiв, оптимiзувати засво-ення мовних структур та граматичних правил, а також подолати монотоншсть занять при фор-муваннi мовленнево! та комушкативно! компетенцп cтудентiв при навчанш шоземно! мови зо-крема, англшсько!.
Л1ТЕРАТУРА
1. Радецька С. В. Методика навчання майбутшх економют1в професшно спрямованого читання англш-ською мовою з використанням комп'ютера: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02. / Кшв. нац. лшгв. ун-т. — К., 2005. — 20 с.
2. Палш О. А. Комплексне використання техшчних засоб1в навчання для формування шмецькомовно! граматично! компетенцп' студенпв (на баз1 англшсько'! мови): Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Кшв. нац. лшгв. ун-т. — К., 2002. — 20 с.
3. Полат Е. С. Интернет на уроках иностранного языка. // ИЯШ. 2001. — №2. — С. 14-19.
4. Титова С. В. Ресурсы и службы Интернета в преподавании иностранных языков. — М.: Изд-во МГУ, 2003.— 268 с.
Макс ФАРТУХОВ
ПРОГРАМУВАННЯ ЯК ОДИН З МЕТОДИЧНИХ ПРИЙОМ1В ОВОЛОД1ННЯ АНГЛ1ЙСЬКОЮ МОВОЮ
У cmammi розглядаються загальт принципи використання програмування в методищ вивчення англшсько1 мови, окреслюються методи, програмне забезпечення для ефективного вивчення англтськог мови студентами факультетiв тоземног фтологп вищих навчальних закладiв.
Комп'ютери, як ввдомо, використовують сьогодш практично в уих галузях сустльного життя. Тому вмшня працювати, використовуючи знання сучасних шформацшних технологш, розглядаються у нашш державi як обов'язковi та необхвдш для кожного спещалкта. Саме з цiеl причини заслуговуе уваги проблема тдготовки майбутшх фахiвцiв, якi б володiли комп'ютерними знаннями i вмiли застосовувати !х у сво!й профеciйнiй дiяльноcтi; адже вищi заклади оcвiти готують випускниюв ХХ1 cтолiття, в якому cтрiмко розвиваються iнформацiйнi технологil; з кожним днем зростають lхнi можливоcтi, розробляються удосконалет та новi зра-зки як програмного, так i техшчного забезпечення. Тому й можливоcтi використання цих тех-нологiй у навчальному процем, на нашу думку, е невичерпними.
Данi бiлiнгвicтичного доcлiдження мови i стилю англiйcькоl науково! i технiчноl лiтера-тури виявили проблему серйозно! небезпеки перенесення методики викладання розмовно! мови i читання художньо! лггератури на процес вивчення i перекладу науково-технiчноl лiтератури [5; 18].
В першу чергу це стосуеться «частотних» ^в, «частотних» граматичних форм i «безпе-рекладного читання».
Ввдомо, що при викладаннi iноземних мов велика увага придiляетьcя засвоенню i закрiп-ленню студентами «частотних» ^в, тобто cлiв, якi найчаcтiше повторюються в розмовнш мовi i в художнш лiтературi.
Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2008. — №7 49
У зв'язку з цим на кафедрах iH03eMHKX мов проводиться велика робота емшричного i ста-тистичного визначення частотностi слiв i складання численних словникiв-мiнiмумiв рiзних ти-niB.
У результата ждабно! цiлеспрямованостi методики студенти отримують можливiсть ово-лодiти певною кiлькiстю слiв з !хшми значеннями, якi найчастiше зустрiчаються. Це дае !м змо-гу розумiти загальний смисл середнього за складшстю художнього або газетного тексту i гово-рити на певнi теми.
На жаль, при читанш i розумшт науково-техшчно! лiтератури добре знання ^в зi слов-никiв-мiнiмумiв не гарантуе розумшня науково-технiчного тексту, оскiльки слова не виклика-ють шяких труднощiв при перекладi. Навпаки, мiцнi знання значень ^в, якi наводяться в словниках-мшмумах, становлять певну небезпеку при перекладi науково! i техшчно! лгтерату-ри, оскiльки знижують можливостi того, хто перекладае, реагувати на багатозначтсть, словос-получення i фразеологiчнi одинищ. Наприклад, твердо знаючи значення слова flag — прапор, стяг, флагман i т. д. за словниками-мшмумами, студент зазвичаш не уявляе, що воно може ма-ти значення пвдкоманда в контекстi коду програмування. Добре засво!вши iз словниюв-мiнiмумiв значення слова rather — «швидше» i than — «шж», студент перекладае речення We obtained monomolecular rather than bimolecular compounds наступним чином: «Ми отримали мономолекулярш з'еднання швидше, нiж бiмолекулярнi з'еднання». Хоча в оригiналi малося на увазi не те, що автори спочатку отримали мономолекулярш, а потам — бiмолекулярнi з'еднання, а те, що вони отримали мономолекулярш з'еднання, а не бiмолекулярнi. Вмшня точно i адекватно розумiти наукову i технiчну iнформацiю не може бути забезпечене оволодшням «частотними» словами, зафжсованими в словниках-мiнiмумах. При введенш i закрiпленнi лек-сичного матерiалу необхiдно наполегливо звiльнювати студентiв ввд примiтивного шкiльного сприйняття «частотних» слш як однозначних одиниць i привчати !х розумiти рiзнi значення слш i словосполучень, характерних для науково! i техшчно! лiтератури.
Одним з методичних прийомiв ефективного оволодiння англшською мовою можна вва-жати принцип поеднання теоретичного введення ново! лексики з практичним написанням про-грамного коду за допомогою комп'ютера, використовуючи певне штегроване середовище роз-робки програмного забезпечення (IDE — integration development environment), або просташий редактор-iнтерпретатор команд, який не потребуе процесу компшяцп.
Спроба застосувати програмування в методищ вивчення англшсько! мови е досить не-звичною i новою. Проаналiзувавши один з найбiльших банкiв даних захищених дисертацiй в Украш (www.uathesis.com), нам не вдалося знайти наукових розробок з означено! тематики i на даному етат дослiдження таю розробки нам не ввдомг
Метою ще! статтi — привернути увагу до дано! проблематики вивчення англшсько! мови у вищих навчальних закладах.
Методика вивчення англшсько! мови в основному орiентована на педагопчну тематику з деяким тяжiнням до лексики художньо! лгтератури та суспiльно-полiтичноl. Звичайно, такий обсяг лексики недостатнiй для фахiвця викладання англiйськоl мови у вищому навчальному за-кладi. Тому принциповим може бути використання програмування в методищ вивчення англшсько! мови для розширення лексичного запасу студента i викладача. Таким чином зростае шфо-рмацiйна компетентнiсть як з точки зору оволодшня програмним забезпеченням, так i лiнгвiс-тична компетентнiсть у сферi iнформацiйних технологш. У провiдних мовах програмування, таких, як С, С++, С#, Java, Visual Basic, що використовуються для розробки комерцшних продукта професшного рiвня, домiнуючу роль вiдiграе англшська мова [6]. Для кожно! з цих мов програмування характерними е елементи синтаксису, ключових ^в, iдiоматичних конструк-цiй, класiв, словника, прюритетноста вживання операторiв та зарезервованих слiв. Аналогiя з iноземною мовою простежуеться у вмх аспектах програмування. Екстраполюючи властивiсть людсько! дiяльностi застосовувати мову як замб при розв'язанш поставлених завдань на мову програмування як засобу розв'язання технiчноl проблеми або сукупноста проблем, вважаемо можливим застосування програмування як одного з методичних прижав вивчення англiйськоl мови.
Зв'язок графiчних та лексичних елементiв мови програмування, сприйняття вiзуальноl та вербально! шформацп розширюють когнiтивну здатнiсть студентав конкретизувати абстрактну
50
Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2008. — №7
лексичну iнформацiю при !! подачi в графiчнiй формi i у виглядi програмного коду. Наприклад, застосування пакетав векторно! графiки (CorelDraw, Flash) в Умансьюй мiськiй пмназп показало, що учнi мають високий ргвень мотивованостi при вивченнi англшсько! мови та проявляють великий iнтерес до програмування.
Серед великого розма!ття мов програмування корисним у вивченнi англшсько! мови мо-же бути мова з великим шформацшним навантаженням та багатим синтаксисом i широкими можливостями для графiчного вiдтворення шформацп. В якоста одше! з альтернатив може ви-ступати мова MEL — Maya Embedded Language (прикладна мова програмування графiчноl сис-теми Maya) [ 1, 6]. I! синтаксис налiчуе 1224 команди, в кожнiй з яких iснуе ще кiлька тдко-манд.
Мова MEL не потребуе складних параметргв налаштування, оскiльки це мова, яка штерп-ретуеться, а не комтлюеться. [2, 31-33] Складнi мови програмування, таю як С, С++, С#, Java, Visual Basic, потребують, крiм знання власне мови ще й детально! шформацп про роботу IDE (Integrated development environment — штегроване середовище розробки програм) [2, 32].
Переважно профеийне програмне забезпечення комп'ютера мае англомовний iнтерфейс. Життя вимагае, щоб вже на початковш стадп навчання учнi чiтко усввдомлювали необхiднiсть глибокого вивчення англшсько! мови. Для цього вчителевi потрiбно щодня пiдвищувати свiй професiйний рiвень. Ще iз студентсько! лави вiн повинен тасно прилучатися до оволодiння комп'ютерними технологiями та програмуванням. На жаль, сьогодш бiльшiсть учнiв шкiл та навпъ i студентiв Укра!ни проводять свш час за оволодiнням «Counter Strike», «Unreal Tournament» та ш. ^ор.
Наявна методика оперуе, здебшьшого, загальними термiнами. Вивчаючи спещальну тер-мiнологiю, i вивчаючи !! разом з роботою програми, вiдбуваеться глибше проникнення в суть поняття, що сприяе засвоенню термiна не на мехашчному, поверхневому рiвнi, а на рiвнi пов-ного усвiдомлення. Наприклад, що можна сказати про термш house? Мабуть, у кожному тдру-чнику граматики i методики е це слово. Ми живемо i бачимо будинки щодня. А що можна сказати про термш rendering? Це залежить ввд того, в якому контекста знаходиться це слово. Вiзь-мемо це слово в значены «вiзуалiзацiя». Навпъ якщо дати тлумачення цього комп'ютерного термша, зрозумии його суть без певно! техтчно! передмови досить нелегко:
Rendering involves a large number of complex calculations which can keep your computer busy for a long time. Rendering pulls data together from every sub-system within 3D applications and interprets its own data relevant to tessellation, texture mapping, shading, clipping, and lighting [7].
При програмуванш ж студент буде мати змогу запустити код на виконання i побачити
ДiЮ коду: renderWindowRender redoPreviousRender renderView;
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
51
На рисунках 3, 4 подаш зразки в1зуал1защ1 дещо складшших об'ектш:_
ЕВ
Рис. 4
Застосування складних професiйних графiчних редакторiв при викладанш англшсько1 мови (за умови, що при шсталяцп для iнтерфейсу обрана англшська мова) дае змогу отримати величезну кiлькiсть техшчно1 шформаци англшською мовою.
При вiзуалiзацп ми використовували пакет 3D графiки Autodesk Maya 2008. Але можливi й iншi варiанти: 3Ds Max, Softimage XSI, Softimage 3D, Newtek LightWave3D, Cinema 4D та ш-шi.
Програма Maya за аналiзом багатьох експертав е однiею з найскладнiших програм для створення тривимiрних об'ектiв, ашмацп та телевiзiйних спецефектiв, повний пакет яко1 засто-совуеться в багатьох сферах дiяльностi людини: в телевiзiйних шоу та рекламi, комп'ютерному дизайш, потграфй, при програмуваннi комп'ютерних п"ор, у веб-дизайнi, моделюваннi техшч-них об'ектiв в автомобiльних корпорацiях та шших компанiях, якi займаються промисловим дизайном, створеннi спецiальних ефектiв для кшематографа та iн.[4, 29] Електронна допомога програми складае понад 10 000 стс^нок технiчного тексту англшською мовою, що може знач-но розширити словниковий запас майбутнього фахiвця англшсько1 мови.
В Украш широке використання iнформацiйних технологiй у навчальному процеЫ, окрш урокiв iнформатики, почалося 6-7 роюв тому, коли поняття «освгга i технологи», «шформацш-m технологи», «використання 1нтернету», «CD-ROM», «on-line databases», «бази даних» були абсолютно далекими словами для тако1 сфери нашого суспiльства, як освiта. Мало хто мав змогу використовувати шформащю з 1нтернету на уроках. Але за останш роки наше сустльство, незважаючи на економiчнi труднощ^ зробило ривок уперед.
Нова урядова програма реоргашзацп освiти, курс на шформацшний прорив, розпоря-дження Уряду ввд 15 серпня 2007 №653-р стосовно виконання завдань, окреслених у Закош Укра1ни «Про Основнi засади розвитку шформацшного суспiльства в Украш», передбачають високий рiвень технiчноl тдготовки як викладача, так i студента.
Теоретичш положення, висновки та методичш рекомендацil можуть використовуватися учителями у процем викладання англiйськоl мови, комп'ютерно! графiки та програмування, методистами, психологами, викладачами для розвитку творчого i образного мислення студен-тiв, для защкавлення 1х програмуванням, технiчною англшською мовою в оволодшш комп'ютером.
Безперечно, використання нових iнформацiйних технологiй у навчанш не заперечуе тра-дицшних технологiй, але проблема адаптацil людини у новому шформацшному середовищi змушуе переглядати змiст традид1йних технологiй з частшим нахилом до вибору ефективш-ших методiв i засобiв надання освiтнiх послуг. У цьому випадку саме новi iнформацiйнi тех-нологп стають головним засобом доступу до рiзних джерел iнформацil i формування мотивацil до самостiйного пошуку, обробки, сприйняття та використання цiеl шформацп, що е одним iз найважливших аспектiв сучасного освiтнього процесу у вищих закладах освiти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гоулд Дэвид А. Д. Полное руководство по программированию Maya. Подробное описание языка MEL и интерфейса С++ API/пер. с англ. — М.: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2004. — 528 с.
Рис. 3
52
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
2. Либерти Джесс. Освой самостоятельно С++ за 21 день, 4-е издание. Пер. с англ. — М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. — 832 с.
3. Марк Р. Уилкинс, Крис Казмиер. Maya: программирование на MEL. Пер. с англ. — М.: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2004. — 480 с.
4. М. Адамс, Э. Миллер, М. Симс Maya 5. Для профессионалов. — Спб.: Питер, 2004. — 832 с.
5. Пумпянский А. Л. Чтение и перевод английской научной и технической литературы: Лексика, грамматика, фонетика, упражнения. — Мн.: ООО «Попурри», 1997. — 608 с.
6. Липман С., Лажойе Ж. Язык программирования С++. Вводный курс, 3-е изд. — Спб. — М.: Невский диалект. — ДМК Пресс, 2003. — 1104 с.
7. www.autodesk.com
Галина СТЕЦЕНКО
ПЕДАГОГ1ЧНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ В1К1-ЕНЦИКЛОПЕДП ТА ÏÏ ВИКОРИСТАННЯ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕС1
У cmammi розглядаеться використання вт-енциклопедп в навчально-виховному процесс Представлен особливостi функцiонування системи вт-енциклопедп та ïï педагогiчний потенщал.
Постановка проблеми. Одтею з особливостей роботи вчителя шформатики е те, що вш один з перших повинен мати знання в галузi застосування нових шформацшних технологш, тому залучення майбутшх вчителiв шформатики до такого освгтнього простору, як веб-простар глобальжй (наприклад, 1нтернет) чи локальжй мережi, виведе культуру викладання на якiсно новий рiвень та сприятиме розвитку i сощальнш адаптацiï вчителя в умовах iнформатизацiï су-спiльства.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Проблемам шформатизаци освiти та впрова-дження нових шформацшних технологш присвячеш працi Н. Р. Балик, В. Ю. Бикова,
A. Ф. Верланя, Ю. В. Горошка, A. M. Гуржiя, А. П. Сршова, М. I. Жалдака, Ю. О. Жука, I. С. 1васьюва, В. I. Клочка, С. О. Лещук, П. М. Маланюка, В. М. Монахова, Н. В. Морзе,
B. П. Олексюка, С. А. Ракова, Ю. С. Рамського, В. Д. Руденка, О. В. Резiноï, О. В. Стваковського, Ю. В. Триуса, Г. Ю. Цибко, М. I. Шюля та шших.
Мета статть Проаналiзувати використання однiеï з перспективних веб-технологiй — систему вт-енциклопеди, дослiдити особливостi ïï функщонування та обгрунтувати необхiднiсть застосування nieï технологiï в навчально-виховному процесс
У даний час iснуe ряд перспективних веб-технологш, за допомогою яких можна змктов-но спiлкуватись у веб-простор^ обговорювати значимi проблеми, обмiнюватись досвiдом та використовувати рiзноманiтнi освггш веб-ресурси. Однieю з таких технологш е вт-енциклопедiя колективного авторства.
Вiкi-енциклопедiя — це сайт доввдкового характеру, наповнення якого здiйснюeться ст-льними зусиллями великоï кiлькостi учасниюв. Сайт функцiонуe за специальною технолопею, яка називаеться «вт» (вiд гавайського «wiki-wiki» означае «швидко»). Використовуючи вт-технологiю, можна швидко, без будь-яких зусиль розмiщувати рiзноманiтнi освiтнi веб-ресурси, обмiнюватись думками, повторно використовувати розмщеш веб-ресурси, створити потужне джерело освгтшх веб-ресурсiв на основi вкладу багатьох учасниюв [3].
Прикладом такого доввдкового сайту е всiм ввдома Вiкiпедiя (англ. Wikipedia) — ввдкрита багатомовна вiкi-енциклопедiя (рис. 1). Вона була створена 15 ичня 2001 року як англомовний проект онлайн-енциклопедп, де будь-який користувач може редагувати iснуючi статтi i додава-ти власт. Проект набув популярностi серед користувачiв мережi i пiзнiше з'явилися роздши Вiкiпедiï iншими мовами, з украшською включно (http://uk.wikipedia.org).
Hаyковi записки. Cерiя: Педагопка. — 2008. — №7
5З
