CC BY
63ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ ПІДХІД ЯК ОПТИМАЛЬНА УМОВА УПРАВЛІННЯ ПІД ЧАС ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВНЗ
Тимошенко О.В.
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Анотація. В даній статті розкрито питання управління ВНЗ із застосуванням програмно-цільового підходу. Показано використання програмно-цільового управління під час впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Наведені програми, що застосовуються для досягнення цілі на різних рівнях їх розробки і здійснення, зокрема, загально університетському, факультетському (інститутському), груповому (кафедральному) і особистістному, що дало можливість значно оптимізувати професійну підготовку майбутніх вчителів фізичної культури
Ключові слова: управління, організація, захід, програма, ціль, технологія, процес, підготовка Аннотация. Тимошенко О.В. Программно-целевой подход как оптимальное условие управления во время внедрения новейших технологий в ВУЗе. В статье раскрыт вопрос управление ВУЗ с использованием программно-целевого подхода. Показано использование программно-целевого управления во время внедрения кредитно-модульной системы организации учебного процесса. приведены программы, которые используются при достижении цели на разных этапах ее разработки и осуществления, в частности, обще университетском, факультетском (институтском), групповом (кафедральном) и личностном, что дало возможность значительно оптимизировать профессиональную подготовкубудущихучителей физической культуры Ключевые слова: управление, организация, мероприятие, цель, технология, процесс, подготовка.
Annotation. ^moshenko O.V. The program-purpose approach as optimum condition of managements during inculcation of modern technologies in Higher Education. The question of management of high educational establishment with application of programmatic-objective approach exposed in this article. Using of programmatic-objective management establishment during introduction credit- module system of organization of educational process shaved in this article. The programs, which are using for achievement of purpose at different levels of their development and realization in particular, in general university, faculty (institute), group (department) and personality, that enabled considerably to optimize professional preparation of future teachers of physical culture.
Keywords: management, organization, arrangement, program, object, technology, preparation, process.
Вступ.
Принципово нова політична, економічна й соціальна ситуація, яка склалася в Україні, її прагнення приєднатися до Болонського процесу, який передбачає інтеграцію студентської молоді, викладачів вищих навчальних закладів та вчителів фізичної культури у європейський простір потребує переосмислення змісту, функцій і завдань оптимізації професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культуриу вищих навчальних закладах [5, б]. При цьому важливого значення набувають створення і ефективне використання системи інноваційного менеджменту на різних рівнях менеджменту і організаціях різних організаційно правових форм і форм власності на основі програмно-цільового управління
Реалізація цього завдання значною мірою залежить від формування у вищих навчальних закладах оптимальної організаційної культури та системи управління Поєднання кращих надбань вітчизняного досвіду вищої освіти з визначиними у світі досягненнями освітнього менеджменту створюють умови для досягнення поставленої мети .
Робота виконана за планом НДР національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
Формулювання цілей роботи.
Метою даної роботи є використання програмно-цільового підходу управління під час впровадження новітніх технологій в навчальний процес майбутніх вчителів фізичної культури
Результати досліджень.
Дослідження Б.Д. Моторігіна [1, 62] встановили, що програмний чи цільовий принцип організації управління включає в себе ряд важливих вимог і тенденцій управління, серед яких важливе місце займає тенденція переходу від традиційних статистичних форм до саморегулюючих динамічних форм.
На думку Н.А. Половникової [2], велика зацікавленість до програмного принципу управління на сьогоднішній день обґрунтовуєтьсянеобхідністю підвищення ефективності управління, вимогою визначати, в якій мірі здійснюється ціль, що поставлена перед відповідними організаціями.
Відомий американський дослідник проблем менеджменту освіти Марк Е. Г енсон зазначив, що ефективність управлінської культуризумовлена адекватністю розуміння і практичної реалізації принципу системного підходу до управління [1, 62]. Ефективність управління закладом освіти забезпечується через процеси лідерства, мотивації, комунікації, управління конфліктами, проведення змін та використання ситуаційних методик. Сучасною методологічною основою ефективного управління є визнання змінного ситуативного характеру менеджменту, названого Генсоном теорії невизначеності. Перш за все стосується різнопланового і мінливого зовнішнього середовища та значної диференційованості, і навіть, автономії, елементів внутрішнього середовища вищого навчального закладу.
Думку Генсона підтримує і Майкл Фулман, який стверджує; що сучасне управління закладом освіти можливе на основі поєднання концепції теорії складності та теорії еволюції [1, 63]. Ключем до ефективності є здатність утримувати рівновагу - увага керівника ВНЗ має зосереджуватись на стосунках між різними частинами організації та на вмінні поступатися у мінливому зовнішньому середовищі
За даними С.Р. Мікулінського Г.Х Попова, А.Г. Фолотова, В.Л. Тамбовцева, Б.В. Любренця суть методології програмно-цільового підходу управління і планування полягає в наступному: 1) розробка системи цілей - завдань вирішення кожної проблеми; 2) визначення варіантів шляхів для вирішення цих завдань і вибору оптимального варіанту; 3) формування окремих програм; 4) визначення необхідних ресурсів і строків виконання окремих підпрограм і досягнення кінцевої цілі [3, 4].
На наш погляд, одним із основних завдань органів управління і планування на сучасному етапі є точна постановка цілей, які слід досягти і розробка науково-обгрунтованихкомплексних програм. При цьому реалізація програми вимагає участі великих комплексів які включають взаємозв’язок виробничих і невиробничих галузей. За своїм характером програми розвитку окремих комплексів повинні бути довгостроковими тобто розрахованими на весь період виконання цілі, яка поставлена перед даним комплексом
Особливістю програмно-цільового підходу, на думку Н.А. Половникової [2], є пріоритет головній цілі, орієнтація на кінцевий результат Розроблений нами програмно-цільовий підхід до оптимізації управління професійною підготовкою майбутніх вчителів фізичної культурискладається з наступних стадій:
- цільова: формування головної цілі (підготовка висококваліфікованих конкурентноспроможнихвчителів фізичної культуридля нашого суспільства),
- перед цільова: вивчення теперішнього стану професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури і можливість удосконалення даної системи в майбутньому виявлення проблем, резервів, дослідження проблем ринку нових спеціальностей і спеціалізації в галузі фізичної культуриі спорту, можливість поєднання декількох спеціальностей тощо),
- програмна: розробка стратегії реалізації цілей (опис заходів і шляхів поетапного досягнення цілі, запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу і на цій основі розробка навчальних планів, робочих програм, використання технології модульно-рейтингової системи оцінювання, яка проявляється у розробці структури комплексногоконтролю знань і умінь студентськоїмолоді),
- організаційна: створення системи і органів управління (взаємодія ректорату, деканату (дирекції інституту), кафедр, спортивного клубу та дирекції спортивного комплексу у здійсненні професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культурі, спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи серед студентськоїмолоді та комерційної діяльності спортивного комплексу для забезпечення навчального процесу необхідним обладнанням, інвентарем, підтриманням спортивної споруди в належному стані),
- практична: здійснення програм відповідними організаціями (розробка планів роботи ректорату, деканату (дирекції інституту), кафедри, Вченої ради університету, факультету(інституту), спортивного клубу, молодіжного центру, які функціонують у ВНЗі ),
- контролююча та діагностуюча (проведення Вченої ради університету, факультету (інституту), засідання ректорату, деканату (директорату), на яких розглядаються питання, які стосуються виконання планів та програм, що заплановані відповідними структурними підрозділами, здійснення поточного та підсумковогоконтролю на базі застосування модульно-рейтингової системи оцінювання успішності майбутніх вчителів фізичної культурі, моніторинг якості освіти),
- результатуюча підведення підсумків, корекція програм (робота з випускниками, зі школами, вивчення проблем молодих спеціалістів, які виникають у них під час їх професійної діяльності і на цій основі корекція програми підготовки).
У рамках програмно-цільового підходу до впровадження у навчальний процес майбутніх вчителів фізичної культуриновітніх технологій нами виділено чотири рівні розробки і здійснення програм:
- загальноуніверситетськийрівень,
- факультетський(інститутський) рівень,
- груповий (кафедральний) рівень,
- особистісний рівень.
Перехід вищих навчальних закладах на кредитно-модульну систему організації професійної підготовки майбутніх фахівців і модульно-рейтингову систему оцінки успішності студентської молоді процес достатньо складний і вимагає єдиний методологічний підхід до формування цілей, способів їх досягнення і забезпечення необхідними ресурсами. З метою впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у НПУ імені М.П. Драгоманова, зокрема, в Інституті фізичного виховання та спорту були запропоновані програмно-цільові методи планування і управління.
Згідно наказу МОН Україні №812 від 20 жовтня 2004 року «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу» головною ціллю є перехід всієї системи організації навчального процесу вищої школи на кредитно-модульну систему з метою інтеграції нашої країни до європейського освітянського простору Для досягнення цієї цілі МОН України була розроблена Програма заходів
щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004 -2005 рр. (накази Міністерства освіти і науки від 23 січня 2004 року N° 48, 49).
Наступне питання полягає в тому, щоб головну ціль розбити на основні цілі та підцілі, які повинні бути найбільш точні, так як від їх реалізації залежить реалізація головної цілі. У цій програмі вони фігурують як конкретні завдання окремих колективів - університету, інститутів (факультетів), кафедр, окремих викладачів.
Зазначимо, що ефективність застосування програмно-цільового методу планування і управління залежить у великій мірі від змісту програм і від того, на якому рівні вони будуть виконуватись
Для проведення планування заходів із впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у відповідності з вимогами програмно-цільового підходу, на нашу думку, необхідно скласти план не тільки на основі розробки окремих заходів, що відбуваються у ВНЗ, а і на базі програм життєво-важливих соціально-економічних завдань. При цьому механізм впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу на різних рівнях передбачає наступні заходи:
1. На загально університетськомурівні: координація заходів з впровадження КМСОНП під час професійної підготовки фахівців різних спеціальностей; розробка і впровадження нормативних документів для супроводу організації навчального процесу за кредитно-модульною технологією; створення інформаційного пакету, де вказані загальні відомості про ВНЗ, що готує фахівців різних спеціальностей; розробка положення про КМСОНП; розробка типового індивідуального навчального плану, академічної довідки, розробка положення про повторне вивчення інтегрованого курсу (дисципліни); рорзробка типовиого договору про міжнародну співпрацю з європейськими університетами, розробка нормативів обліку педагогічного навантаження професорсько-викладацького складу; організація і проведення моніторингу якості підготовки фахівців, створення системи заохочення і стимулювання професорсько-викладацького складу, який активно впроваджує новітні технології в навчальний процес.
2. На інститутському (факультетському) рівні: призначення координатораЕСТ8; призначення модератора з підготовки і супроводження сайту інституту (факультету); випуск інформаційного пакету, де вказані відомості про Інститут (факультет) та спеціальності, за якими здійснюється підготовка фахівців; розробка структурно-логічної схеми підготовки фахівців за спеціальностями, зокрема, за спеціальністю 6.010201 Фізичне виховання, а при наявності спеціалізації, то структурно-логічної схеми підготовки за даною спеціалізацією; розробка навчальних планів для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» з урахуванням вимог, що пред’являються до КМСОНП (перевід на європейські кредити, зменшення кількості дисциплін, погодження з планами підготовки у іноземних ВНЗ тощо); організація і здійснення систематичного поточного контролю за впровадженням КМСОНП на кафедрах структурногопідрозділу; тісна співпраця зі структурними підрозділами, що готують фахівців за даними спеціальностями у зарубіжних ВНЗ.
3. На груповому (кафедральному) рівні: розробка робочих навчальних програм у відповідності з сучасними вимогами (модульний варіант); розробка структури комплексного контролю знань, умінь і навичок на основі модульно-рейтиногової системи оцінки успішності; підготовка і випуск навчально-методичного комплексу (структура навчального плану, типові навчальні програми, структура комплексного контролю успішності, навчально-методичні підручники і посібники); забезпечення необхідними навчально-методичними матеріалами для проведення поточного та підсумковогоконтролю знань, умінь і навичок за модульно-рейтинговою системою оцінки успішності студентськоїмолоді
4. На особистісному рівні: складання і ведення індивідуального навчального плану, оволодіння новітніми технологіями (користування Інтернетом, Інтранетом, електронними підручниками, комп’ютерними тестовими завданнями тощо).
Новий спосіб планування вимагає і нового типу програм. У даному випадку під програмою ми розуміємо інтегрований комплекс заходів, який запланований і забезпечений відповідним потенціалом наукової організації педагогічної праці у вищому навчальному закладі, яка приводить до досягнення певної конкретної цілі.
Кожна програма, на наш погляд, повинна містити відповіді на питання: коли вона буде виконана; де вона буде реалізована; хто її виконає; який результат буде при цьому досягнутий; який критерій реалізації даної програми. У зв’язку з цим першочергове значення має питання про структуру програми, яка являє собою комплекс виконавчих і програм управління
В НПУ імені М. П. Драгоманова була створена виконавча програма для впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу студентськоїмолоді, а для керівництва виконання даної програми були створені управляючі програми, які у свою чергу діляться на контролюючу програму і програму корекції.
Виконавча програма включає в себе наступні частини: список заходів, які необхідні для реалізації під цілей; термін виконання кожного заходу; виконавці, відповідальні, джерела фінансування, матеріальне забезпечення тощо. У свою чергу кожна з цих частин може бути розвинута в окрему програму. Таким чином, виконавча програма складається з декількох підпрограм: фінансуванню матеріальне забезпечення тощо.
У першій графі проставляються номери цілей (підцілей). Друга графа містить номери заходів. Вони йдуть один з одним, незалежно від того, до якої цілі вони відносяться. Третя графа охоплює заходи, за допомогою яких досягається окрема ціль. Часто для реалізації цілі (підцілі) необхідно не один, а більше заходів. У четвертій графі вказується терміни виконання кожного заходу П’ята графа включає виконавців, шоста - відповідальних. Сьома
графа відображає фінансування У восьмій графі вказуються матеріальні ресурси (матеріали, споруді! апаратура тощо). У дев’ятій графі відмічається те, що не включено у інші графи (інформаційне забезпечення, форми організації).
Процес створення виконавчої програми необхідно розділити на дві стадії. На першій стадії формується система (ієрархія) цілей програм. Ця стадія включає в себе наступні процедури:
а) уточнення головної цілі проблеми і визначення провідної організації;
б) визначення, вибір і формування основних цілей; визначення відповідальних для їх виконання;
в) визначення, вибір і формування підцілей; визначення провідних виконавців їх;
Друга стадія складання програм охоплює чотири наступні процедури:
а) визначення і формулювання заходів для реалізації поставлених цілей;
б) визначення термінів виконання і забезпечення реалізації заходів;
в) визначення і збалансування термінів і об’єму фінансування заходів;
г) визначення об’єму фінансування, термінів виконання всієї програми та уточнення взаємодії її виконавців
Важливе значення при досягненні цілі є отримання очікуваного результату, тобто показники, що
контролюються і випливають із цілі і підцілі та є бажаним результатом системи. При цьому очікуваний результат є еталоном контролюючої програми. Дійсні результати поповнюються після тривалого спостереження за виконанням програми. Контролююча програма має наступний вигляд. У лівій частині програми записуються показники, що контролюються які відображають частини виконавчої програми: заходи, їх строк, джерела фінансування, матеріальне та інформаційне забезпечення Перша частина містить ті ж показники, але в ній відмічається отримані у результаті спостереження за реалізацією виконавчої програми результати Таким чином, кожний цей момент керівник програми може порівняти дійсне положення з бажаним (еталоном).
При формуванні цілей слід враховувати досягнуті результати Далі необхідно визначити характер невирішених питань, якщо бажаний результат не досягнуто чи досягається неефективно, то потрібно внести зміни у виконавчу програму. З цією метою створюється програма корекції У графах 1, 2, 3 відмічаються можливі елементи програми, які необхідно змінити (піддати корекції) у відомих умовах У графі 4 вказується, при яких умовах відбувається корекція Графи 5, 6, 7 відображаються елементи, що коректуються У графі 8 відмічаються умови, які вважаються неефективними для досягнення цілі.
Таким чином, програма передбачає поповнення елементами, про які прийнято попереднє рішення, що вони підпадають зміні і визначені умови корекції Корекція відбувається у двох випадках: коли відсутня одна умова чи комплекс умов. Тут керівник програми тільки оцінює, як виконуютьсяумови Якщо умови потребують корекції, то він вирішує, яку корекцію проводити, і відмічає їх відповідним чином у програмі, заміняючи старі частини (елементи) програми новими.
Необхідно вказати, що ні одна із цих цілей чи програм не може бути реалізована, якщо вони не забезпечені відповідними ресурсами, т. б. певним функціональним потенціалом. Поняття «функціональний потенціал» охоплює всі ресурси, які необхідні для того, щоб визначити ціль, розробляти програми, складати плани тощо. Можна виділити наступні ресурси: кадри, матеріально- технічна (спортивно-матеріальна) база, фінанси, організація управління з відповідними системами, інформація - науково-дослідна робота і прогнозування
На сучасному етапі дана проблема має виключно велике значення Так, наприклад, неможливо успішно реалізувати управлінський акт, якщо система постійно не отримує інформацію, наприклад, про нові нормативно-правові документи про досвід переходу на кредитно-модульну систему організації навчального процесу у інших країнах тощо. Визначення цілей і меж поля можливої стратегії, складання програми - складні процедури, які здійснюються на основі прогнозів та іншої наукової інформації, яку можна отримувати лише у результаті проведення науково-дослідних робіт. З урахуванням цього прогнозування стає важливим інструментом управління
Зовсім нові вимоги пред’являються і до підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, матеріально-технічної, а для майбутніх вчителів фізичної культуриі спортивно-матеріальної бази.
Висновки.
Таким чином, зміст програмно-цільового підходу управління професійною підготовкою майбутніх вчителів фізичної культуривключає в себе:
1) стадії розробки програмно-цільового підходу (цільова, передцільова, програмна, організаційна, практична, контролюючата діагностуюча, результатуюча,
2) рівні розробки і здійснення програм (загально університетський, факультетський (інститутський), груповий (кафедральний) і особистісний рівень),
3) наявність самих програм (виконавча, контролююча і програма корекції).
Крім цього, використання програмно-цільового підходу в управлінні ВНЗ не обмежується. На нашу думку його можна застосовувати при управлінні меншими структурними підрозділами під час проведення різних заходів, зокрема, спортивно-масових, фізкультурно-оздоровчих та інших, які мають велике значення для професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем управління під час впровадження новітніх технологій у ВНЗ.
Література:
1. Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди: Науково-теоретичний збірник. - Переяслав-Хмельницький. 2005. Секція 2. - 402 с.
2. Половникова Н.А. Теория и практика интенсификации обучения студентов на основе целевого подхода // Интенсификация учебного процесса: Сборник научных трудов / Ред код: А.К. Тащев - Челябинск, 1982. С. 18
- 32.
3. Программно-целевой поход в управлении. Теория и практика. Пер. с болгарского. Послесловие С.Р. Микулинского Г.Х Попова - М.: Прогресс, - 1975. - 198 с.
4. Программно-целевой метод в планировании /[А.Г. Фолотов, В.Л. Тамбовцев, Б.В. Любренц и др. отв. ред. Н.П. Федоренкс]. - М.: Наука, 1982. - 150 с.
5. Тимошенко О.В. Використання програмно-цільового підходу в організації спортивно-масових заходів майбутніх вчителів фізичної культури // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наукпраць. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №12. - С. 137-140.
6. Тимошенко О.В. Формування психофізіологічної готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійної діяльності на основі кредитно-модульноїтехнології навчання // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наукпраць. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - №3. -С.129-134.
Надійшла до редакції 18.03.2008 р.
