CC BY
44дущего офицера к профессиональной деятельности, формирования мотивации курсантов к личному и коллективному физическому совершенствованию.
По нашему мнению, внедрение 8ТКЕ№ЪЕХ в систему физической подготовки курсантов технических ВВУЗ должно способствовать целенаправленному воспитанию комплекса физических способностей, развитию профессионально важных физических качеств у курсантов и повышению уровня общей физической подготовленности, а на этой основе — формированию их физической готовности к овладению определенной воинской специальностью.
На основе данного теоретического обоснования применения 8ТКЕ№ЪЕХ в системе профессионально-прикладной физической подготовки в нашем ВВУЗ будет проведен эксперимент, направленный на его практическое подтверждение.
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем совершенствования профессионально-прикладной физической подготовки курсантов высших военных учебных заведений.
Литература
1. Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки. Основні положення. - К., 2006. - 40 с.
2. Біла книга - 2005. Оборонна політика України / М-во оборони України. - К.: Заповіт, 2006. - 134 с.
3. ЗТЯЕКБЬЕХ. Правила проведения соревнований. - Цюрих: 8ТЯЕОТЬЕХ, 2002. - 36 с.
4. ГН. Блахин, И.И. Варжаленко, В.П. Гилев, Ю.Я. Лобанов. Актуальные вопросы совершенствования физической под -готовки военнослужащих сухопутных войск. - СПб.: ВИФК, 1996. - 48 с.
5. Фіногенов Ю.С. Профессіонацізація Збройних Сил Ук-раїни і деякі питання перебудови системи фізичної підготовки військовослужбовців// Наук. - метод. конф. «Фи-зична підготовка військовослужбовців».- К.: НУФКСУ,
2003. - С.40 - 43.
6. Бородин Ю.А. Эффективность физической подготовки в системе военно-профессионального обучения и пути ее повышения // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харьків: ХДАДМ, 2003. - №11. - С. 68-83.
Поступила в редакцию 17.11.2007г.
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЗНАЧУЩОСТІ ТА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ КОМПОНЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ З ПЛАВАННЯ СТУДЕНТОК ПЕДАГОГІЧНОГО ФАХУ
Терещенко О. В.
Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова
Анотація. У статті розглянуті питання оздоровлення студентської молоді засобами плавання, визначена інформаційна значущість та вивчені взаємозв’язки компонентів відповідної спеціальної фізичної підготовленості студенток педагогічного фаху. Найбільша ефективність процесу досягається за умов наявності науково обґрунтованих технологій впливу Вони передбачають врахування вікових, статевих особливостей та особливостей майбутньої професійної діяльності. Ключові слова: інформація, компонент, плавання, студент, педагогіка.
Аннотация. Терещенко А.В. Возрастные особенности информационной значимости и взаимосвязей компонентов специаль-
ной физической подготовленности по плаванию студенток педагогической специальности. В статье рассмотрены вопросы оздоровления студенческой молодёжи средствами плавания, определена информационная значимость и изучены взаимосвязи компонентов соответствующей специальной физической подготовленности студенток педагогического профиля. Наибольшая эффективность процесса достигается при условиях наличия научно обоснованных технологий влияния. Они предусматривают учет возрастных, половых особенностей и особенностей будущей профессиональной деятельности. Ключевые слова: информация, компонент, плавание, студент, педагогика.
Annotation. Tereschenko A.V. Age features of the information significance and interrelations of builders of special physical readiness on float of students of a pedagogical trade. In the paper the problems of improvement of student’s youth by resources of navigation surveyed, the information significance is defined and the correlations of builders of appropriate special physical preparation of the future teachers of a female are investigated. The greatest efficacy of process is attained under requirements of presence of scientifically justified technologies of agency. They provide the count of age, sexual features and features of the future professional work.
Keywords: information, components, float, student, pedagogics.
Вступ.
Сучасні умови підготовки фахівця високого рівня системою освіти вимагають наявності значних обсягів навчального навантаження [6, 7], спрямованого на розвиток загальної та спеціальної фізичної працездатності, що у подальшому, забезпечує ефективність виконання функціональних обов’ язків працівником любої спеціальності.
Процес розвитку фізичних здібностей студента спрямований на реалізацію вищезгаданого завдання [1], а раціональне використання відповідних засобів фізичної підготовки дозволяє також позитивно впливати як на фізичне, так і психічне здоров’я майбутнього фахівця. Однак стан розвитку компонентів фізичної підготовленості сучасної студентської молоді, у більшості випадків [2,4,8] залишається незадовільним, при чому така ситуація відбувається на фоні постійного збільшення контингенту спеціальних медичних груп з фізичного виховання як на початку, так і в процесі навчання у вищому навчальному закладі.
За даними фахівців [5,9], вирішенню даної проблеми сприяє систематичне використання засобів плавання, при чому враховуючи комплексний вплив на організм вправ на воді та недостатні обсяги фізичного навантаження у ВНЗ, такий підхід є достатньо раціональним. Однак плавання відноситься до специфічних видів рухової діяльності [3], і ефективність її управління залежить від наявності науково обґрунтованих технологій впливу, що вимагає врахування статевих, вікових особливостей та особливостей майбутньої професійної діяльності контингенту.
Впровадження методу множинної кореляції у процес аналізу результатів дослідження стану спеціальної фізичної підготовленості студентської молоді дозволяє визначити пріоритети відповідного процесу та виключити можливість дублювання завдань з урахуванням усіх вищезгаданих особливостей, що забезпечує [1] науково обґрунтований підхід до оздоровлення майбутніх фахівців і підкреслює актуальність даної проблеми.
Дослідження виконано згідно з темою 3.1.1. «Теоретико-методичні та програмно-нормативні основи фізичного виховання учнів і студентів «Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. та у напрямі реалізації розділу Цільової комплексної програми «Фізичне виховання - здоров’я нації: Науково-методичне забезпечення», пункт 85 - «Розробити фізкультурно-оздоровчі програми для різних вікових груп населення».
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження: визначити інформаційну значущість та взаємозв’язки компонентів структури спеціальної фізичної підготовленості з плавання студенток педагогічного фаху.
Методи та організація дослідження: методологічною основою дослідження є підхід що дозволяє розглядати об’єкт дослідження як цілісну систему з багатьма взаємозв’язками всіх її компонентів, як педагогічних, так і біологічних.
В процесі дослідження використовувалися методи: теоретичний аналіз та узагальнення досвіду практики; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент констатуючого характеру; педагогічне тестування; метрометрія; хронометрія, гоніометрія. Для визначення спеціальних анаеробних можливостей студенток був удосконалений тест «сковзання», в процесі якого досліджувана виконувала роботу ногами з максимальною інтенсивністю, прямі руки були витягнуті вперед, а обличчя знаходилося у воді. Дослідження взаємодії між компонентами структури фізичної підготовленості студенток здійснювалося за допомогою методу множинної кореляції за трьома рівнями: високий - г > 0,7; середній - г = 0,5-0,6; низький г < 0,5.
Експериментальні дані отримані на базі Національного педагогічного університету ім. М. П. Драго-манова з залучанням 31 студентки 1-го та 28 - 2-го курсу педагогічного факультету, які безперервно можуть долати 100-метрову дистанцію з плавання за допомогою стилю «брас». Тестування компонентів спеціальної фізичної підготовленості студенток здійснено в умовах закритого басейну довжиною 25 м.
Результати дослідження та їх обговорення.
Найбільшою інформаційною значимістю в структурі спеціальної фізичної підготовленості студенток 1-го курсу володіє показник плавання на 75 м, що залежно від підготовленості контингенту може характеризувати рівень розвитку як загальної, так і швидкісної витривалості.
Даний компонент зазначеної структури взаємозалежний на високому кореляційному рівні (рис. 1) з показниками подолання вільним стилем 25 м (г = 0,80), 50 м (г = 0,87), 4-х відрізків по 25 м з 10-секундни-ми перервами (г = 0,87), плавання на 12 хв (г = 0,80), а також результатом часу виконання вправи «сковзання з допомогою роботи ніг» (г = 0,69).
Слід зазначити, що наявність значних взаємозв’язків між показниками, які характеризують роботу різної спрямованості свідчить про великий вплив наявності рухових навичок і раціональної техніки виконання вправ на воді. Однак найбільший коефіцієнт
кореляції з найбільш інформативним компонентом досліджуваної структури мають показники, що характеризують стан розвитку швидкісної витривалості (50 м і 4 х 25 м), у той час як результати подолання 25-метрової дистанції й плавання за 12 хв мають менше значення взаємодії. Отже, більшість студенток 1-го курсу мають можливість підтримувати відносно високу інтенсивність протягом періоду подолання 75метрового відрізка.
Заслуговує на увагу взаємозв’ язок на високому рівні найбільш інформативного показника з результатом часу роботи на воді без одержання кисню. Даний факт підтверджує гіпотезу про вплив розвитку анаеробних можливостей на результат плавання на 75 м, що свідчить про прояв швидкісної витривалості.
На другому за інформативністю місці в зазначеній структурі перебуває результат подолання 50метрового відрізка, що у більшості випадків характеризує швидкісну витривалість студенток педагогічної спеціальності.
Крім раніше позначеного взаємозв’язку, даний показник взаємодіє на високому кореляційному рівні з показниками плавання на 25 м (г = 0,88) і на 100 м (г = 0,80), а також з результатом часу сковзання за допомогою ніг (г = 0,66) у безкисневих умовах.
Наявність найбільшого коефіцієнта кореляції між показниками плавання на 25 і 50 м свідчить про значний вплив рівня розвитку швидкісних здібностей на результат подолання 50 м, що підкреслює швидкісну спрямованість виконання даної вправи. При чому відсутність взаємозв’язку на високому рівні з показником плавання за 12 хв і збільшенням відповідного коефіцієнту з результатом подолання 100-метрової дистанції підтверджує дану гіпотезу, а незначне зменшення зазначеного коефіцієнта кореляції з результатом «сковзання» можна обґрунтувати зниженням обсягу роботи із проявом анаеробних можливостей.
На третім місці в структурі спеціальної фізичної підготовленості з плавання студенток 1-го курсу перебуває показник часу «сковзання за допомогою роботи ногами», що крім раніше позначених взаємозв’язків на високому рівні, взаємодіє з результатом дистанції виконання тієї ж вправи (г = 0,82), що є закономірним.
З огляду на обсяги навантаження й характер механізмів енергозабезпечення м’ язів під час виконання вправ, результати яких мають найбільшу суму взаємозв’язків у досліджуваній структурі, значимість даного показника підтверджує пріоритети швидкісної підготовки й розвитку швидкісної витривалості в студенток даного віку в процесі занять плаванням, так як подібна робота виконується з максимальною інтенсивністю в умовах недоліку кисню.
Аналіз кореляційної матриці структури спеціальної фізичної підготовленості з плавання студенток 2-го курсу показав наявність змін як кількості, так і якості взаємозв’язків, що вплинуло на формування відповідних пріоритетів.
Слід зазначити, що в даному віці трохи знижується вплив відповідних навичок плавання й зі збільшенням дистанції рівень взаємодії зменшується. Дана
Рис. 1. Модель взаємозв'язків (г > 0,6) компонентів структури спеціальної фізичної підготовленості
з плавання студенток 1-го курсу.
Номера на рисунку відповідають:
1 — плавання на 25 м; 2 — плавання на 50 м; 3 — плавання на 75 м; 4 — плавання на 100 м;
5 — плавання за 12 хв; 6 — плавання «4 х 25 м» з перервами по 10 с;
7 — час виконання «удосконаленого сковзання»; 8 — дистанція «удосконаленого ковзання»;
9 — оберт руками.
Рис. 2. Модель взаємозв'язків (г > 0,6) компонентів структури спеціальної фізичної підготовленості з плавання майбутніх педагогів жіночої статі (номера на рисунку відповідають наведеним на рис.1).
ситуація свідчить про підвищення технічної майстерності, однак, з огляду на відсутність у студентів спортивної кваліфікації в даному виді й специфіку виконання вправ на воді, виключати зазначений вплив на початковому етапі підготовки не доцільно.
Отже, у даному віці найбільшою інформаційною значимістю володіє результат подолання 50-мет-рової дистанції, що взаємозалежний на високому рівні з показниками (рис. 2) плавання на 25 м (г = 0,89), на 75 м (г = 0,92), на 100 м (г = 0,71), подолання 4-х 25-метрових відрізків з 10-секундними перервами (г = 0,89), а також довжини дистанції «сковзання за допомогою роботи ногами» (г = 0,73).
Аналізуючи отримані дані, необхідно відзначити наявність високої або максимальної інтенсивності при виконанні всіх вищевказаних вправ, при чому взаємодія з показником довжини дистанції під час роботи у безкисневих умовах підтверджує дану гіпотезу, так як час у даній ситуації характеризує обсяг навантаження.
Так само, з огляду на те, що якість взаємозв’язку падає зі збільшенням дистанції, а найбільшим рівнем взаємодії володіють показники, які відображають швидкісну спрямованість виконання вправ, можна припустити що й у цій віковій групі розвиток швидкісної витривалості є пріоритетом. Підтвердженням служить взаємозв’язок найбільш інформативного показника з результатом плавання чотирьох відрізків по 25 м з 10-секундними перервами, при чому дана вправа широко використовується [3] для вдосконалювання вищевказаного компонента спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих плавців.
На другому, за інформаційною значимістю місці, в даній структурі перебуває показник плавання на 75 м, що, крім позначених вище, має взаємозв’язки на високому кореляційному рівні з результатами плавання на 100 м (г = 0,73), 4 відрізків по 25 м (г = 0,93) з 10-секундними перервами, а також довжини дистанції сковзання за допомогою роботи ногами (г = 0,69).
Подібна ситуація спостерігалася в структурі підготовленості студенток 1-го курсу, однак у цьому випадку відсутній взаємозв’язок на високому рівні з результатами адаптованого тесту Купера, а взаємодія з показниками «сковзання» представлена величиною довжини дистанції, що підкреслює значимість високої інтенсивності виконання вправ в умовах недоліку кисню.
Третім, за значимістю, компонентом досліджуваної структури в даному віці є показник часу подолання 100-метрової дистанції, що крім обґрунтованих вище взаємозв’ язків, взаємодіє на рівні г =
0,92 з результатом плавання чотирьох відрізків по 25 м з 10-секундними перервами, що підтверджує швидкісну спрямованість блоку найбільш інформативних показників.
При чому формування даного блоку продовжує показник подолання 25-метрової дистанції, взаємозалежний на високому кореляційному рівні з ре-
зультатами тесту «4 х 25 м» і довжини дистанції, що долається без одержання кисню, а також з найбільш інформативними показниками. Дана ситуація може бути обґрунтована як наявністю впливу навичок плавання на результат, так і активним розвитком швидкісних здібностей і швидкісної витривалості в даному віці, при чому взаємодія на високому рівні з показником довжини «сковзання» за допомогою роботи ніг підтверджує пріоритет удосконалювання анаеробного механізму енергозабезпечення м’язів у дівчат даної вікової групи.
Теоретичний аналіз, узагальнення досвіду практики, а також результати власного експериментального дослідження, їх аналіз та інтерпретація дозволяють зробити наступні висновки:
1. Впровадження та систематичне використання засобів плавання завдяки комплексній дії дозволяє раціонально витрачати навчальний час, спрямований на фізичне вдосконалення студентської молоді, сприяє підвищенню аеробних та анаеробних можливостей організму та позитивно впливає на стан здоров’я в цілому. Однак найбільша ефективність вказаного процесу досягається за умов наявності науково обґрунтованих технологій впливу, які передбачають врахування вікових, статевих особливостей та особливостей майбутньої професійної діяльності;
2. Аналіз кореляційних матриць структури спеціальної фізичної підготовленості з плавання студенток 1-го й 2-го курсів педагогічної спеціальності показав наявність вікових змін, як кількості, так і якості взаємозв’язків, що свідчить про динамічність процесу розвитку організму майбутніх фахівців;
3. Найбільшою інформаційною значимістю у вказаній структурі підготовленості студенток 1-го курсу володіють показники, що характеризують стан розвитку швидкісної витривалості (плавання 75 і 50 м) і обсягу роботи на воді («сковзання» за допомогою роботи ногами) в умовах недоліку кисню, що є закономірним у процесі прояву зазначеної здібності;
4. На 2-му курсі спостерігається формування двох блоків, які відображають пріоритет швидкісних здібностей і швидкісної витривалості студенток у процесі відповідної підготовки. При чому швидкісна спрямованість виконання вправ підкреслюється взаємодією з показником довжини дистанції, яка долається в умовах недоліку кисню, що є характерним для ефективного виконання найбільш інформативних тестів;
5. Вікові зміни взаємозв’язків і інформаційної значимості показників зазначеної структури свідчать про зниження впливу наявності навичок плавання, що характеризує раціоналізацію техніки виконання вправ на воді та є закономірним для процесу розвитку.
Перспективи подальших досліджень. Розробка науково обґрунтованих технологій впливу на організм студентів засобами плавання потребує врахування оздоровчої спрямованості вказаного процесу для чого планується дослідження вікових особливостей взаємозв’язків компонентів спеціальної фізичної підготовленості з плавання та показників здоров’я майбутніх фахівців.
Література
1. Волков В.Л. Вікові особливості інформаційної значущості та взаємозв’язків компонентів структури фізичної підготовленості студентів педагогічного фаху //Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2007. - №2. - С. 7-11.
2. Концепція фізичного виховання в системі освіти України. Міністерство освіти України 23. 04. 1997 р. №7/6 - 18 с.
3. Плавание: учебник для студентов и преподавателей вузов физического воспитания и спорта, тренеров и спортивных врачей /Под ред. В.Н. Платонова, К.: Олимпийская литература, 2000. - 496 с.
4. Стан здоров’я населення України та результати діяльності установ охорони здоров’я. Щорічна доповідь МОЗ Ук -раїни, 2000. - К. - 2001. - 304 с.
5. Фанигіна О.Ю. Корекція фізичної підготовленості студенток вузу в процесі занять оздоровчими видами плавання. Автореф. ... канд. наук. з фізичного вих. і спорту, Київ, 2005. - 19 с.
6. Физическая культура студента: Учебник для студентов высш. учебн. заведений /Под ред. В.И. Ильинича. - М.: Гардарики, 2003. - с. 447.
7. Фізичне виховання. Навчальна програма для вищих навчальних закладів України І-ІІ, HHV рівнів акредитації. -Київ, 2003.
8. Шиншина С.И., Федорова Г.В. Состояние здоровья и физическая подготовленность студентов-первокурсников // Мат. 3-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції « Здоров ’ я і освіта: проблеми та перспективи », ДонНУ,
2004. - С. 319-320.
9. Шульга Л.М. Структура и содержание начального и базовых этапов многолетней подготовки пловцов. Дисс. ... канд. пед. наук, К., 1986. - 164 с.
Надійшла до редакції 17.11.2007р.
ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО ПІДХОДУ В ОРГАНІЗАЦІЇ СПОРТИВНО-МАСОВИХ ЗАХОДІВ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Тимошенко О.В.
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Анотація. У статті розглядається питання про впровадження програмно-цільового підходу в управлінні вищим навчальним закладом, а саме під час організації і проведенні спортивно-масових та фізкультурно-оздоровчих заходів майбутніх вчителів фізичної культури. Особливістю програмно-цільового підходу є пріоритет головної цілі, орієнтування на кінцевий результат при використанні програм, які розробляються на різних рівнях, зокрема, на загально університетському, факультетському (інститутському), груповому (кафедральному) та особистісному.
Ключові слова: програмно-цільовий підхід, управління, спортивно-масові заходи, програми, цілі.
Аннотация. Тимошенко А.В. Использование программно-целевого подхода в организации спортивно-массовых мероприятий будущих учителей физической культуры. В статье рассматривается вопрос о внедрении программно-целевого подхода в управлении высшим учебным заведением, а именно во время организации и проведения спортивно-массовых и физкультурно-оздоровительных мероприятий будущих учителей физической культуры. Особенностью программно-целевого подхода является приоритет главной цели, ориентирование на конечный результат при использовании программ, которые разрабатываются на разных уровнях, в частности, на общеуниверситетском, факультетском (институтском), групповом (кафедральном) и личностном.
Ключевые слова: программа, цель, подход, управление, планирование, культура, спорт, результат, соревнование. Annotation. Timoshenko O.V. Use of the programm target approach in architecture of sports - mass provisions of the
future teachers of physical training. The article is about the question of application of programmer-purpose approach in management of Higher education establishment, in particular during the organization and carrying out sport undertakings for the future teachers of PE lessons. The particularity of programmer-purpose approach is the priority of the main purpose, the orientation to the end result while using the programmers, which are made on different levels, in particular, the levels of university, faculty (institute), group (cathedral) and personal level.
Key words: programmer, purpose, approach, management, planning, culture, sport, result, competition.
Вступ.
У ситуації, що склалася у сучасному ВНЗ для оптимізації професійної підготовки майбутніх фахівців необхідний перш за все програмно-цільовий підхід, основну роль у якому відіграють науково обґрунтовані цілі. Доказавши свою ефективність у вирішенні великих економічних і соціальних завдань, він успішно впроваджується у плануванні та управлінні вирішенням складних проблем, які існують у народному господарстві [3]. Разом з тим ефективність такого підходу значно підвищується, якщо буде застосовуватись і до менших за масштабом систем. Це пояснюється тим, що сучасні ВНЗ також представляють собою складні системи, що включають управлінські, наукові, суспільні, педагогічні підсистеми [1].
Дослідження Б.Д. Моторігіна [4] встановили, що програмний чи цільовий принцип організації управління включає в себе ряд важливих вимог і тенденцій управління, серед яких важливе місце займає тенденція переходу від традиційних статистичних форм до саморегулюючих динамічних форм.
На думку Н. А. Половникової [2], велика зацікавленість до програмного принципу управління на сьогоднішній день обґрунтовується необхідністю підвищення ефективності управління, вимогою визначати, в якій мірі здійснюються цілі, що поставлені перед відповідними організаціями.
На наш погляд одним із основних завдань органів управління і планування на сучасному етапі є розробка науково обґрунтованих комплексних програм. Реалізація програми вимагає участі великих комплексів, які включають взаємозв’язок виробничих і невиробничих галузей. За своїм характером програми розвитку окремих комплексів повинні бути довгостроковими, т. б. розрахованими на весь період виконання цілі, яка поставлена перед даним комплексом.
При розробці таких програм використовується програмно-цільовий підхід. Головним у цьому підході за даними А.Г Фолотова, В.Л. Тамбовцева, Б.В. Люберенца є науково обґрунтоване визначення цілі і її декомпозиції на підцілі різних рангів. У відповідності з цим за повне виконання програми відповідають певні органи. Всі ці елементи - ціль, програми, програмно-цільові органи - складають систему програмно-цільового управління [5].
На нашу думку програмно-цільове управління дає можливість подолати ряд недоліків як функціонального, так і галузевих принципів управління. Тому програмному управлінню у наш час приділяєть-
