CC BY
34
pochve: rukovodstvo [Hygienic Standardization of the Chemical Substances in Soil : Manual]. Moscow : Meditsina ; 1986 : 320 p. (in Russian).
11. Metodicheskie rekomendat-sii po gigienicheskomu obosno-vaniiu PDK khimicheskikh veshch-estv v pochve [Methodical Recommendations on the Hygienic Substantiation of the MAC of Chemical Substances in Soil] : MR № 2609-82. Moscow ; 1982 : 57 p. (in Russian).
12. Metodicheskie ukazaniia po gigienicheskoi otsenke novykh pestitsidov [Methodical Instructions on the Hygienic Assessment of the New Pesticides] : MU
№ 4263-87. Kiev ; 1988 : 210 p. (in Russian).
13. Metodyka rozrakhunkovoho hihiienichnoho normuvannia pestytsydiv u hrunti [Methodology for the Calculation Hygienic Standardization of the Pesticides in Soil]. Kyiv ; 2005 ; 2 p. [Information Letter № 131-2005 on the Innovations in the System of Public Health / Ukrmedpatentinform].
14. Molozhanova E.G., Petra-shenko L.P., Yurchenko T.V., Kolontaeva N.V. Perspektivy razviti-ia gigienicheskogo normirovaniia khimicheskikh antropogennykh soedinenii v pochve [Prospects in the Development of the Hygienic Standardization of the Chemical Anthropogenic Compounds in Soil]. In : Gigiena naselennykh mest [Hygiene of Settlements]. Kiev ; 2001 ; 38(P1) : 247-249 (in Russian).
15. Metodychni vkazivky z vyznachennia dimoksystrobinu u vodi metodom vysokoefektyvnoi ridynnoi khromatohrafii : MU
№ 839-2008 [Methodical Instructions for the Determination of Dimoxystrobin in Water by the Method of High-Efficient Liquid Chromatography : MU № 8392008]. In : Metodychni vkazivky z vyznachennia mikrokilkostei pestytsydiv v kharchovykh produk-takh, kormakh ta navkolyshnomu seredovyshchi [Methodical Instructions for the Determination of Microquantities of the Pesticides in Food Products, Forage and Environment]. Kyiv ; 2011; 74 : 84-97 (in Ukrainian).
16. Nazemtseva Ya.O., Laznen-ko D.O. Vostochno-evropeiskii zhurnal peredovykh tekhnologii. 2013 ; 4/10 (64): 12-15
(in Russian).
17. Cohen S. Agricultural Chemical News. 2000 ; 20 (1) : 41-43.
18. Cohen S. Agricultural Chemical News. 1998 ; 18 (4) : 55-57.
Hagrnwna go pegaK^Ï 01.02.2016.
PROGNOSTICATION OF AIR POLLUTION EFFECT ON THE MORBIDITY OF THE POPULATION IN THE INDUSTRIAL CITY
Hrebniak M.P., Fedorchenko R.A.
ПРОГНОЗУВАННЯ ВПЛИВУ АТМОСФЕРНОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ЗАХВОРЮВАН1СТЬ НАСЕЛЕННЯ 1НДУСТР1АЛЬНОГО М1СТА
KicTb довкшля, передуем атмосферного пов^ря, зу-мовлюе стан здоров'я насе-лення iндустрiальних мют. Провщним принципом бвро-пейського законодавства про якють пов^ря е оцшка рiвнiв його забруднення з викори-станням емтричного моде-лювання [1-3]. У зв'язку з цим до актуальних проблем нале-жить об'ективiзацiя оцшки якост пов^ря та впливу на здоров' я населення специ-фiчних забруднювачiв [4, 5].
Актуальшсть проблеми. Забруднення атмосферного пов^ря суттево впливае на здоров'я людей, адже дихан-ня — це основа життедiяльно-ст будь-якого оргашзму. Внаслщок постмних та повто-рюваних впливiв на людину через пов^ря вони здатш зми нити якють життя та стан здоров'я населення нав^ь до
ГРЕБНЯК М.П., ФЕДОРЧЕНКО Р.А.
3anopi3b^ державний медичний ушверситет
УДК: 613.15 : 614.71/ . 72 : 616-02-037 : 614.78 (1-31)
K^40Bi слова: атмосферы забруднення, захворюванють, хвороби оргашв дихання, покроково-регресмш модель
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ЗАГРЯЗНЕНИЯ АТМОСФЕРНОГО ВОЗДУХА НА ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ НАСЕЛЕНИЯ ИНДУСТРИАЛЬНОГО ГОРОДА Гребняк Н.П., Федорченко Р.А.
Запорожский государственный медицинский университет
Цель работы: обосновать модели прогнозирования влияния промышленных выбросов на заболеваемость населения. Материалы и методы исследования. Валовые выбросы в атмосферный воздух мегаполиса, показатели заболеваемости населения, коррелляционно-регрессионный анализ. Результаты и их обсуждение. Установлен характер зависимости промышленных выбросов от уровня использования мощностей производства. Обоснованы пошагово-регрессионные модели прогнозирования заболеваемости органов дыхания с учетом характера атмосферных загрязнений. Для заболеваемости и распространенности болезней органов дыхания приоритетными являются объемы выбросов в атмосферный воздух аммиака, стирола, фенола, серной и азотной кислот, сероводорода, толуола; из концентраций прогностически значимыми являются фенол, диоксид азота, хлориды и фториды водорода. Практическая апробация разработанных моделей для взрослых и детей свидетельствует о наличии очень высокой взаимосвязи с выбросами и указывает на высокую достоверность прогнозирования заболеваемости (87,7-91,6%, р<0,05).
Ключевые слова: атмосферные загрязнения, заболеваемость, болезни органов дыхания, пошагово-регрессионные модели.
© Гоебняк М.П., Федорченко Р.А. СТАТТЯ, 2016
№ 2 2016 Environment & Health 30
PROGNOSTICATION OF AIR POLLUTION EFFECT ON THE MORBIDITY OF THE POPULATION IN THE INDUSTRIAL CITY Hrebniak M.P., Fedorchenko R.A.
Zaporizhzhia State Medical University
Objective. We substantiated the prognostication model of the effect of the industrial emissions on the morbidity of the population. Materials and methods. Total emissions in the ambient air of megalopolis, indices of the morbidity of the population, correlative-and-regressive analysis.
Results. We determined a character of the correlation of the industrial emissions and the level of the use of the production capacities. The step-by-step regressive models of the prognostication of the morbidity of respiratory
diseases were substantiated taking into account a character of air pollution. The volumes of the emissions of ammonia, styrene, phenol, sulfuric acid and nitric acid, hydrogen sulfide, toluene in the air are the prior ones for the morbidity and prevalence of respiratory diseases. From the concentrations phenol, nitrogen dioxide, hydrogen chlorides and fluorides are prognostically significant. Practical testing of the developed models both for adults and children indicates a presence of a very high correlation with emissions, a high correlation with the concentrations and points to a high reliability of the prognostication of morbidity (87.7-91.6%, p<0.05). Keywords: air pollution, morbidity, respiratory diseases, step-by-step regressive model.
зростання р1вня смертности появи генетичних порушень, росту онколопчних захворю-вань. Численш дослщження стану здоров'я насепення у зв'язку з вппивом р1зних фак-тор1в переконпиво довели, що забруднення атмосферного пов1тря несприятпиво впли-вае на здоров'я насепення [6, 7]. Для оцшки впливу факто-р1в навколишнього середови-ща на населення особливого значення набувае вивчення та анал1з показниюв захворюва-ност1 як найважлив1ших з ус1х параметр1в, що характеризуют здоров'я [1, 8].
При вивченш впливу за-бруднення атмосферного по-в1тря на здоров'я населення пр1оритетна увага мае нада-ватися тим органам та системам, як1 можуть бути шдика-торними. До Ух складу належать дихальна, серцево-судиннаIнервова системи [4, 6, 8]. Результати наукових дослщжень св1дчать про те, що подвоення забруднення атмосферного пов1тря за р1в-них шших складових впливу сприяе приросту загальноУ захворюваност1 на 20%, а захворюваност1 орган1в ди-хання - на 26% [8].
Вщомо, що вплив забруднення атмосферного пов1тря на формування захворювано-ст1 населення з класу хвороб оргашв дихання може сягати 40% залежно вщ в1ку людини [7]. Отже хвороби оргашв дихання залишаються най-б1льш поширеною патолог1ею у структур! захворюваност1 населення УкраУни.
Мета роботи: обфунтувати модел1 прогнозування впливу промислових викид1в на
захворюван1сть населення.
Матерiали i методи дослiдження. Валов1 викиди в атмосферне пов1тря м. Запор1жжя в1д стац1онарних та пересувних джерел анал1-зували у динамщ з 1990 по 2013 piK. За первинну доку-ментац1ю при вивченш характеру надходження шкщливих речовин в атмосферне пов^-ря м. Запоpiжжя вiд стацю-нарних джерел забруднення послужили офщмш державш звiти за статформою № 2-ТП (Повiтpя) «Зв^ про охорону атмосферного пов^ря». Здоров'я населення вивчали на пiдставi аналiзу показникiв захворюваност дорослих та дiтей з класу хвороб системи оргашв дихання за званою формою № 12 ("Зв^ про кУпь-кiсть захворювань, заре-естрованих у хворих, якi про-живають у pайонi обслугову-вання лкувального закладу"). У зв'язку з динамiчнiстю атмосферного повiтpя про-мислового мюта у якiсному й кшькюному вiдношеннi аналiз промислових викидiв здш-снювався з урахуванням piвня використання потужностей виробництва (ВПВ). До висо-кого piвня ВПВ вiднесено використання 95% потужностей, а до помipного - 80%. На основi значень сумарного показника забруднення атмосферного пов^ря ( ПЗ) та показника ПЗ/ГДЗ сформовано двi групи нагляду. У дослщнш груш значення показника становило 10,0 ± 0,2 (дуже небезпечний сту-пшь забруднення), а у контрольна - 1,9 ± 0,1 (слабко небезпечний ступшь забруд-нення).
Використано загальноприй-нят1 статистичн1 методи оцшки достов1рност1 пор1вняль-них показниюв здоров'я населення серед р1зних груп ризи-ку, критер1й Ст'юдента (1) та дисперс1йний метод.
Кореляцшно-регресшним методом анал1зу визначали зв'язок м1ж обсягом викид1в шк1дливих сполук у пов1тря та р1внем забруднення шкщли-вими речовинами атмосферного пов1тря по районам шду-стр1ального м1ста; встанов-лювали зв'язок м1ж сумарним р1внем забруднення атмосферного пов1тря та частотою захворюваност1 населення на хвороби системи оргашв дихання; розробляли р1внян-ня регресп та прогнозували р1вень захворюваност1 насе-лення.
Розраховували темпи росту та приросту. Визначали на-прямок та швидкють тенден-ц1й розвитку нозолог1чного стану за допомогою методу найменших квадрат1в.
Результати. Досл1дження показали, що у групах спосте-реження захворюванють до-рослого населення з класу хвороб оргашв дихання про-тягом 1990-2013 рр. хвилепо-д1бно зменшувалася. Вико-ристовуючи значення динам1-ки захворюваност за допомо-гою методу найменших квад-рат1в, розраховано коеф1ц1ен-ти р1вняння л1н1йних тренд1в. Тренд динамки захворювано-ст1 дорослого населення за 24-р1чний пер1од у дослщ-н1й у = 3343,2 + (-47,97х) при коеф|ц1ент1 множинноУ коре-ляц1У 0,78 (р<0,05). У даному випадку тренд - лшмний та мае вщ'емний нахил, на що
31 Environment & Health №22016
вказуе в1д'емне значення кое-ф1ц1ента тренду (-47,97).
До законом1рностей пер-винноУ захворюваност1 ХОД д1тей належать в1рог1дно вищ1 значення за пом1рного р1вня ВПВ I у дослщному, I у контрольному районах. Середн величини за пом1рного р1вня ВПВ в1дпов1дно склали 9777,3 ± 315,9 вип./10 тис. I 10398,8 ± 435,8 вип./10 тис. Тренд динам1ки захворюва-ност1 д1тей за вказаний пер1од описувався за висо-кого та пом1рного р1вн1в ВПВ, в1дпов1дно у = 10190,3 + (-41,2х) та у = 8813,9 + 76,3х. У даному випадку тренди також лшшш, але за пом1рно-го р1вня в1н мае позитивний нахил (на що вказуе додатне значення коеф1ц1ента тренду - (+76,3). Такий характер динамки захворюваност ор-ган1в дихання у д1тей мегапо-л1су металургшноУ галуз1, враховуючи понадвисок1 УУ р1вн1, очевидно, вказуе на те, що вплив екотоксиканлв перебувае б1ля верхньоУ меж1 адаптац1йно-компенсаторних можливостей орган1зму.
Динамка поширеност1 ХОД серед дорослого населення мала хвилепод1бний характер. Значно бшьшу ампл1туду коливань зареестровано за високого р1вня ВПВ. Зокрема, у дослщнш груп1 протягом 1990-1994 роюв поширен1сть хвороб коливалася в1д 4791,6 вип./10 тис. до 2943,4 вип./ 10 тис., у контрольн1й груш вщповщно - 2943,2-1793,8 вип./10 тис. Протягом 19902013 рок1в вона зменшилась у досл1дн1й груп1 з 4792,3 вип./ 10 тис. до 3176,5 вип./10 тис., у контрольнш - з 2584,9 вип./ 10 тис. до 1531,2 вип./10 тис. Тренд динамки поширеност1 ХОД серед дорослого насе-лення описувався р1внянням у = 4116,7 + (-55,7х) у дослщ-н1й груп1 та у = 2340,4 +
(-58,9х) - у контрольнш. Тобто тренди - лшшш з вщ'емним нахилом, про що говорить вщ'емне значення коефщ1ент1в тренду (-55,7 та -58,9). Поширенють хвороб оргашв дихання серед дитячого населення мала аналопчний характер: б1льш висок1 р1вн1 - у 1990-1994 роках. У подальшому вона рееструвалася на практично постшному р1вн1. Характерною рисою е значно б1льший р1вень на 6416,4-7581,2 вип./ 10 тис. за високого р1вня ВПВ та 6109,6-9459,1 вип./10 тис. (р<0,05).
Наявн1сть зв'язку м1ж захво-рюван1стю I шкщливими х1м1ч-ними речовинами у проми-слових викидах пщтверджу-еться результатами кореля-ц1йного анал1зу. Зокрема, первинна захворюванють ХОД серед дорослих мае три сильних кореляцшних зв'язки з викидами азотноУ кислоти (г=0,72; р<0,01), с1рчаноУ кислоти (г=0,70; р<0,05) та толуолом (г=0,70; р<0,05). Вона також мала 3 кореляц1йн1 зв'язки середньоУ сили з про-мисловими викидами с1рко-вуглецю (г=0,46; р<0,05), бензолу (г=0,34; р<0,05) та д1оксиду марганцю (г=0,32; р<0,05).
Первинна захворюванють ХОД серед д1тей мала 3 сильних кореляцшних зв'язки з с1рководнем (г=0,72; р<0,01), ацетоном (г=0,71; р<0,05), нафтал1ном (г=0,71; р<0,05). У неУ також було 10 кореляцшних зв'язюв середньоУ сили з1 стиролом (г=0,65; р<0,05), фенолом (г=0,61; р<0,05), хлором (г=0,53; р<0,05), бенз(а)п1реном (г=0,51; р<0,05), формальде-гщом (г=0,48; р<0,05), бензолом (г=0,42; р<0,05), оцтовою кислотою (г=0,39; р<0,05) д1оксидом марганцю (г=0,38 р<0,05), акролеУном (г=0,36 р<0,05), свинцем (г=0,31 р<0,05).
Бшьш висока чутлив1сть орган1зму д1тей до полютанлв зумовлена в1ковими законо-м1рностями зростання та роз-витку, що спричиняють бшьшу легкють адсорбц1У х1м1чних речовин I менш ефективну бютрансформац1ю екотокси-кант1в, значною Ух акумуляц1-ею у т1л1 [1].
З метою прогнозування захворюваност за р1знома-
н1тного забруднення атмосферного пов1тря використа-но методику покроково-регрес1йного анал1зу. Крите-р1ями в1дбору пр1оритетних речовин у промислових викидах в атмосферне пов1тря слугували величина емюп забруднюючих речовин та Ухня токсичн1сть. У статистич-н1й модел1 було використано лише т1 1з чинник1в, як1 коре-лювали з залежними параметрами з р1внем значимост1 не менше р<0,05. У ход1 про-ведених дослщжень для побу-дови статистичних моделей захворюваност (у1-у4) та поширеност (у5-у8) в якост1 результуючих величин
визначено таю:
у! - р1вень захворюваност1 ХОД серед дорослих за викидами;
у2 - р1вень захворюваност1 ХОД серед д1тей за викидами;
у3 - р1вень захворюваност1 ХОД серед дорослих за концентрац1ями;
у4 - р1вень захворюваност1 ХОД серед д1тей за концентрац1ями;
у5 - р1вень поширеност1 ХОД серед дорослих за викидами;
у6 - р1вень поширеност ХОД серед д1тей за викидами;
у7 - р1вень поширеност1 ХОД серед дорослих за концентрац1ями;
у8 - р1вень поширеност ХОД серед д1тей за концентрац1ями.
В якост1 незалежних чинни-к1в - критер1альних показник1в - використано промислов1 викиди та концентрац1У шкщ-ливих х1м1чних речовин в атмосферному пов1тр1 мегапол1су. При цьому вщкидалися х1м1чн1 речовини з таким кореляцш-ним зв'язком м1ж собою. Характеристика викид1в в1д стац1онарних джерел здшсню-валася за 22 х1м1чними речо-винами, для характеристики сумарного показника забруднення (Е ПЗ/ГДЗ) враховували 9 шкщливих х1м1чних речовин. До числа номшальних ознак в1днесено викиди азотноУ кислоти (хД ам1аку (х2), оксиду м1д1 (х3), саж1 (х4), с1рчаноУ кислоти (х5), с1рководню (х6), стиролу (х7), толуолу (х8), фенолу (х9), формал ьдег1ду (х^),
№ 2 2016 Еотшошшт & Иельти 32
хлору (хГ1) та концентрацп хлориду водню (х12), фториду водню (х13), дiоксиду азоту (Х14), оксиду вуглецю (х^), фенолу (х16) та оксиду азоту (х17).
Вiдповiдно до результатiв проведеного покроково-регресiйного аналiзу отрима-ш статистичнi моделi для захворюваностi ХОД мали такий вигляд:
у1=2181,46 + 299,62*Х1-3,44*Х11 - 9,11*Х2 + 11,73*Х5 -3,57*Х8; (1)
у2=8700,96 + 33,98 *Х6 + 225,36*Х7 - 7,98*Х2 + 58,52*Х9
- 166,78*Х3; (2) у3=3136 + 25670*Х12 -
34681*Х14 + 167008*Х13 -138723*Х16; (3)
у4=11345,6 + 424701,3*Х9 -38840,6*Х16. (4)
Усi цi моделi е шформацш-но-здатними та статистично-значимими. Так, коефiцiенти детермшацп та величини кри-терiíв Фшера становили для захворюваностi ХОД
D1=0,99; F1 (14,1)=3668,9, р<0,01;
D2=0,98; F2 (7,8)=24,576, р<0,00008;
Dз=0,87; F5(4,13)=22,458, р<0,00001;
D4=0,68; F6 (3,14)=9,8677, р<0,00094.
За умов тривалого мешкан-ня в екологiчно несприятли-вому мiстi за реального стану медичного забезпечення з урахуванням виконаного по-кроково-регресшного аналiзу статистичнi моделi для по-ширеност ХОД мали такий вигляд:
У5 = 2961,59 + 15,19 * Х5 -7,73 * Х2 - 88,16 * Х7 - 3,47 * Х8 + 352,39 * Х1 + 21,46 * Х9; (5) У6 = 5734,29 + 47,63 * Х6 -524,42 * Х7 + 121,93 * Х9 + 226,47 * Х4 - 1405,91 * Х10; (6) У7 = 1837,2 + 30245,4 * Х12 -35795,8 * Х14 + 168580,8 * Х13 + 239,1 * Х15; (7)
у8 = 11834,4 + 420187,2 * Х16
- 39773,4 * Х18. (8)
Усi ц моделi е шформацш-но-здатними та статистично-значимими. Так, коефiцiенти детермшацп та величини критерий Фшера становили для поширеностi ХОД
D5 = 0,99; Р3 (14,1) = 4861,7, р<0,01124;
D6 = 0,99; F4 (14,1) = 1244,8, р<0,02221;
D7 = 0,89; F1 (5,12) = 20,405, р<0,00002;
D8 = 0,66; F8 (3,14) = 9,0232, р<0,00141.
Отже, за допомогою вста-новлених аналiтичних моделей можна з бшьшою точш-стю прогнозувати рiвнi захво-рюваностi населення великого промислового мюта. Вщо-мо, що математичне моде-лювання надае можливють бiльш чутливо визначити потенцмну загрозу здоров'ю населення [9, 10]. При цьому емтричне моделювання для оцшки рiвнiв забруднення повiтря також належить до провщних принципiв проф^ лактичноí медицини у галузi саштарно'|' охорони атмосферного повiтря [5, 12].
Шсля визначення зв'язкiв мiж захворюванiстю населення та рiвнями забруднення атмосферного повiтря за промисловими викидами чи середшми концентрацiями проведено (х ранжирування за ступенем (х кореляцií. На наступному етапi з аналiзу виключалися хiмiчнi речовини з урахуванням бюлопчно!' правдоподiбностi, рiвня статично!' значимой коефщен-тiв кореляцп та змiннi з висо-ким взаемозв'язком. При аналiзi кореляцiйного зв'язку мiж шкiдливими речовинами у викидах встановлено, що найбiльшу кшькють зв'язкiв мають акроле'н (15), ванадю оксид (+5) (15), нафталiн (15), бенз(а)трен (14), ацетон (14), дюксид марганцю (14), сiрководень (14), бензол (13), свинець (13), арча-на кислота (13), азотна кислота (12), толуол (12), оксид м^д (11), сажа (11), ксилол (10), стирол (10), формаль-депд (10). Характерною рисою кореляцшного взае-мозв'язку хiмiчних речовин у викидах е те, що практично ус речовини з найбiльшоí кшькосл зв'язкiв високо' та середньо' сили мають реф-лекторну дiю.
У подальшому при покроко-во-регресiйному аналiзi iз числа номiнальних ознак виключалися л, що вносять найменшу доказовють у визначення захворюваностi та поширеност хвороб орга-нiв дихання серед дорослого та дитячого населення.
Висновки
1. Вихщними елементами прогнозування впливу атмо-сферних забруднень на стан здоров'я населення промислового мюта металургшно'' галузi е визначення загальних закономiрностей виникнення та поширеност хвороб серед населення, встановлення 'х-нiх особливостей залежно вщ техногенного навантаження, встановлення кореляцiйних зв'язюв мiж атмосферним забрудненням та захворюва-нiстю i смертнiстю населення мегаполюу.
2. Якiсна оцiнка точностi роз-роблених моделей за шкалами Чеддока показала, що для захворюваност та поширено-стi хвороб оргашв дихання для дорослих i д^ей за викидами взаемозв'язок дуже високий, а за концентра^ями — високий. Практична апроба^я розроб-лених моделей також вказала на високу вiрогiднiсть прогнозування захворюваностк Так, розбiжнiсть мiж теоретичними та емпiричними показниками захворюваност становить 8,412,3% (р<0,05).
3. Власне покроково-регре-сiйний аналiз базуеться на врахуваннi бiологiчноí прав-доподiбностi зв'язку мiж захворюванiстю населення та забрудненням атмосферного басейну за показниками про-мислових викидiв та концент-рацiями хiмiчних речовин у пов^р^ ваги полiнальних ознак у доказовост коефщи ента детермiнацií.
4. Покроково-регресшний аналiз показав, що для захво-рюваностi та поширеностi хвороб оргашв дихання прю-ритетними е обсяги проми-слових викидiв в атмосферне пов^ря амiаку, стиролу, фенолу, арчаноС та азотноí кислот, арководню, толуолу. На рiвнi усереднених концентрацм до числа прiоритетних належать
33 Еоттошшт & Иеаьти №22016
фенол, дiоксид азоту, хлориди та фториди водню.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гребняк М.П. Екологiя та здоров'я дитячого населення: фактори ризику, епщемюло-пя / М.П. Гребняк, С.А. Щуд-ро. - Днтропетровськ : Пороги, 2010. - 95 с.
2. Пат. № 96939 UA Споаб прогнозування забруднення атмосферного пов^ря вики-дами автомобiльного транс Ананьева,
А.А. Петросян та ш. ; ДУ «1нститут гiгiени та медичноТ екологií iM. О.М. Марзеева» НАМНУ». — Опубл. 25.02.2015; Бюл. № 4.
3. Качество атмосферного воздуха и здоровье [Электронный ресурс] // Информационный бюллетень ВОЗ. - 2014. — № 313. -Режим доступа: https://www. who.int/mediacentre/fact-sheets/fs313/ru/.
4. Перспективные направления развития методологии анализа риска в России / С.Л. Авалиани, Л.Е. Безпаль-ко, Т.Е. Бобкова, А.Л. Мишина // Гигиена и санитария.-2013. — № 1. - С. 33-35.
5. Доценко Л.В. Порiвняль-ний аналiз методiв визначен-ня рiвня забруднення атмосферного пов^ря / Л.В. Доценко, А.С. Демиденко // Еколопчна безпека. - 2014. — № 2. - С. 71-74.
6. Гребняк М.П. Донозоло-гическая диагностика болезней органов дыхания у жителей мегаполиса металлургического профиля / М.П. Гребняк, Р.А. Федорченко // Интер-медикал. - 2015. -
№ 4 (10). - С. 25-29.
7. Гутникова Е.А. Влияние качества атмосферного воздуха на здоровье детского населения / Е.А. Гутникова, Д.С. Шувалова // Экономические и социальные перемены в регионе: факты, тенден-
ции, прогноз. - М., 2007. — Вып. 40. - С. 80-87.
8. Ревич Б.А. Климат, качество атмосферного воздуха и здоровье москвичей /
Б.А. Ревич. - М. : Адамантъ, 2006. - 246 с.
9. Оценка ущерба здоровью человека как одно из приоритетных направлений экологии человека и инструмент обоснования управленческих решений / Ю.А. Рахманин, С.М. Новиков, Г.И. Румянцев и др.//Гигиена и санитария.
- 2006. - № 5. - С. 4-10.
10. Розширення можливо-стей саштарно-епщемюлопч-ноТ експертизи при обфунту-ванш встановлення розмiру саштарно-захисноТ' зони для феросплавного пщприемства на етап управлшня ризиком / О.1. Турос, А.А. Петросян, О.В. Ананьева, О.М. Картав-цев // Ппена населених мюць : зб. наук. пр. - К., 2013. -Вип. 61. - С. 62-69.
11. Тимощенко Л.В. Управлшня рiвнем забруднення атмосферного пов^ря пере-сувними джерелами у проми-словому мют / Л.В. Тимощенко // Економка природо-користування. - 2013. - № 3.
- С.121-129.
12. Гжегоцький М.Р. Нариси профшактичноТ' медицини : монографiя / М.Р. Гжегоцький, В.1. Федоренко,
Б.М. Штабський. - Львiв : Медицина i право, 2008. -399 с.
REFERENCES
1. Grebnyak M.P, Shchudro S.A. Ekolohiia ta zdorovia dytiachoho naselen-nia: faktory ryzyku, epidemiolo-hiia [Ecology and Health of Children's Population: Risk Factors, Epidemiology]. Dnipropetrovsk : Porohy ; 2010
: 95 p. (in Ukrainian).
2. Turos O.I., Ananieva O.V., Petrosian A.A., Mykhina L.I., Maremukha T.P., Sukhachov D.S. Patent
№ 96939 UA. Sposib prohnozuvannia zabrudnennia atmosfernoho povitria vyky-damy avtomobilnoho trans-portu [Method for the Prognostication of Ambient Air Pollution with the Emissions of Motor Transport]. Publ. 25.02.2015 ; Bul. № 4 (in Ukrainian).
3. WHO Ambient (outdoor) air quality and health. Fact Sheet № 313. Available at:
https://www.who.int/media-centre/factsheets/fs313/ru/.
4. Avaliani C.JI., Bezpal-ko L.E., Bobkova T.E., Mishi-na A.L. Gigiena i sanitariia.
2013 ; 1 : 33 - 35 (in Russian).
5. Dotsenko L.V., Demyden-ko A.C. Ekolohichna bezpeka.
2014 ; 2 : 71-74 (in Ukrainian).
6. Grebniak M.P., Fedorchenko R.A. Inter-medikal. 2015 ; 4 (10) : 25-29 (in Russian).
7. Gutnikova E.A., Shuva-lova D.S. Vliianie kachestva atmosfernogo vozdukha na zdorovie detskogo naseleniia [Impact of Ambient Air Quality on the Health of Children's Population]. In : Ekonomiches-kie i sotsialnye peremeny v regione: fakty, tendentsii, prog-noz [Economic and Social Changes in the Region: Facts, Tendencies, Prognostication]. Moscow ; 2007 ; 40 : 80-87 (in Russian).
8. Revich B.A. Klimat, kach-estvo atmosfernogo vozdukha i zdorovie moskvichei [Climat, Quality of Ambient Air and Health of the Moscovites]. Moscow : Adamant ; 2006 : 246 p. (in Russian).
9. Rakhmanin Yu.A., Novi-kov S.M., Rumiantsev G.I., IvanovS.I. Gigiena i sanitariia. 2006 ; 5 : 4-10 (in Russian).
10. Turos O.I., Petrosian A.A., Ananieva O.V., Kartavtsev O.M. Rozshyrennia mozhlyvostei sani-tarno-epidemiolohichnoi ekspertyzy pry obhruntuvanni vstanovlennia rozmiru sani-tarno-zakhysnoi zony dlia feros-plavnoho pidpryiemstva na etapi upravlinnia ryzykom [Expansion of the Possibilities of Sanitary-Epidemiological Examination at the Substantiation of the Establishment of Sanitary-Protective Zones for Ferroalloy Enterprise at the Stage of Risk Management]. In : Hihiiena naselenykh mists [Hygiene of Settlements]. Kyiv ; 2013 ; 61 : 62-69 (in Ukrainian).
11. Tymoshenko L.V. Ekono-mika pryrodokorystuvannia. 2013 ; 3 : 121-129 (in Ukrainian).
12. Hzhehotskyi M.R., Fedo-renko V.I., Shtabskyi V.I. Narysy profilaktychnoi medyt-syny : monohrafiia [Essays of the Preventive Medicine: Monograph]. Lviv : Medytsyna i pravo ; 2008 : 399 p.
(in Ukrainian).
Hagwwna go pegaK^'i 14.02.2016.
№ 2 2016 Environment & Health 34
