CC BY
22
TOXICOLOGICAL ASPECTS OF AIR POLLUTION IN THE INDUSTRIAL CITY
Hrebniak N.P., Fedorchenko R.A.
ТОКСИКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ АТМОСФЕРНИХ ЗАБРУДНЕНЬ В 1НДУСТР1АЛЬНОМУ М1СТ1
еред багатьох чинникiв, що вплива-ють на довюпля та здоров'я населен-ня, одне з головних мюць посiдають атмосферы забруднення [1-5, 7, 11]. При цьому розвиток промислового виробництва та зростання обсяпв хiмiчних речовин на mi штенсивноТ' сучасноТ урбанiзацiТ мют зумовлю-ють постiйнi якiснi й кшькюн змiни впливу промислових викидiв та значно ускладнюють проблему саш-тарноТ охорони повiтряного басейну. Негативний вплив забруднення атмосферного пов^ря на здоров'я населення залишаеться не до юнця вивченим внаслiдок надзвичайноТ складност таких дослiджень в умо-вах мюта [4-10].
Визначено, що безпечнють i опти-мальний стан навколишнього сере-довища та здоров'я населення промислових мют значною мiрою зале-жать вiд характеру й ступеня впливу на органiзм шюдливих викидiв пд приемств. Реальна загроза здо-ров'ю населення поглиблюеться одночасним забрудненням довюлля великою кiлькiстю шюдливих хiмiч-них речовин вiд стацюнарних i пере-сувних джерел [ 1, 6, 11, 12].
ГРЕБНЯК М.П., ФЕДОРЧЕНКО Р.А.
3anopi3b^ державний медичний ушверситет
УДК 502. 3:504.5:628. 395]:612.014.46
Ключовi слова: атмосфернi забруднення, екотоксиканти, токсикоюнетика, токсикодинамiка, кореляцiя.
ШКСИКОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ АТМОСФЕРНЫХ ЗАГРЯЗНЕНИЙ В ИНДУСТРИАЛЬНОМ ГОРОДЕ Гребняк Н.П., Федорченко Р.А.
Запорожский государственный медицинский университет
Цель работы: анализ токсикокинетических и токсикодинами-ческих аспектов промышленных атмосферных загрязнений. Объекты и методы исследований. Изучен характер промышленных выбросов в воздушный бассейн г. Запорожья от стационарных и передвижных источников загрязнений. Проанализированы валовые выбросы за 1990-2013 годы. Использованы гигиенические, аналитические и математико-статистические методы, а также метод причинно-следственного анализа.
Результаты. На жителей индустриального города с развитой металлургической отраслью действуют более 40 экотоксикан-тов, в т.ч. 6веществ 1-го и 14 веществ 2-го класса опасности. В работе показаны специфические черты токсикокинетики и токсикодинамики приоритетных атмосферных полютантов. Спектр и объем промышленных выбросов обусловливают специфику токсического процесса. Установлено, что наиболее разветвленные корреляционные плеяды имеют нафталин, бенз(а)пирен, свинец, уксусная и азотная кислоты, фенол. Угрозы состоянию здоровья населения усиливаются одновременным загрязнением окружающей среды 13 веществами, обладающими синергизмом действия и 11 веществами, для которых характерен эффект суммации вредного действия. Ключевые слова: атмосферные загрязнения, экотоксиканты, токсикокинетика, токсикодинамика, корреляция.
© Гребняк М.П., Федорченко Р.А. СТАТТЯ, 2017.
31 Environment & Health №2 2017
Метою дослщження було вивчення токсикоюнетичних та ток-сикодинамiчних аспек^в промислових атмосферних забруднень.
Матерiали та методи. За пер-винну документацю при вивченш характеру надходження шюдливих речовин в атмосферне пов^ря м. Запорiжжя вщ стацюнарних джерел забруднення слугували офщйш державы зв™ за статформою № 2-ТП (пов^ря) «Зв^ про охорону атмосферного пов^ря». Аналiзува-ли обсяг валових викидiв вщ головних металурпйних тдприемств: ВАТ «Запорiжсталь», ВАТ «Днтроспец-сталь», ВАТ «ЗАЛ К», ВАТ «Запорiж-кокс», ВАТ «Вогнетривний», ВАТ «Феросплавний завод». Визначали питому вагу прюритетних i специ-фiчних викидiв забруднюючих речовин по кожному тдприемству щодо валових викидiв в атмосферне повiтря вiд уах стацiонарних джерел забруднення. Аналiз обсягу валових викидiв по стацiонарним тдприем-ствам виконано протягом 19902013 роюв з подальшим розрахун-ком темтв Ух скорочення.
Результати та Ух обговорення. Отримаш нами результати показали, що на мешканцiв промислового мюта дiе цiлий комплекс шюдливих речовин (табл.), з яких найбтьше значення для забруднення атмосферного пов^ря мають викиди бензину (341,8 т/рк), дiоксиду марган-цю (338,04 т/рiк), оксиду кальцiю (258,6 т/рк), хлору (228,9 т/рiк), амiаку (149,1 т/рiк), ксилолу (141,8 т/рк). Бшьше половини усiх проб пилу в атмосферному пов^ пере-вищують ГДК, а аерозолiв та парiв -бiльше третини проб.
Атмосферному поварю промислового мiста властива динамiчнiсть середовища в якiсному та юльюсно-му вiдношеннях. Зокрема, коливан-ня валових викидiв (94,3-222,3 тис. т/рк), викидiв твердих речовин (9,450,7 тис. т/рiк) i газоподiбних (100,2-171,6 тис. т/рiк).
При кореляцмному аналiзi вста-новлено, що шкiдливi речовини у промислових викидах мають розга-лужену сiтку взаемозв'язкiв. Кореляцшш плеяди хiмiчних еле-ментiв з високою та середньою силою взаемозв'язюв представлено на рисунку, з якого видно, що най-розгалуженiшi кореляцмш плеяди мають нафталiн, бенз(а)пiрен, сви-нець, оцтова та азотна кислоти, фенол, формальдепд.
Кореляцiйна плеяда бенз(а)трену складаеться з 5 сильних кореляцй них зв'язкiв (оцтова кислота, ксилол, хлор, формальдепд, арково-день) з полютантами, що перебува-ють у виглядi парiв з високою здат-
TOXICOLOGICAL ASPECTS OF AIR POLLUTION IN THE INDUSTRIAL CITY Hrebniak N.P., Fedorchenko R.A.
Zaporizhzhia State Medical University
Objective. We analyzed toxicokinetic and toxicody-namic aspects of the industrial air pollution. Materials and methods. We studied a character of the industrial emissions from stationary and mobile sources of pollution into the air basin of the city of Zaporizhzhia. We analyzed the total emissions for 1990-2013. Hygienic, analytical, mathe-matical-and-statistical methods, and method of causal analysis were applied. Results. More than 40 toxicants, including 6 compounds of the 1-st class and 14 substances
of the 2-nd class of danger, affect the residents of the industrial city with developed metallurgical industry. Specific features of toxicokinetics and toxicodynam-ics of the foreground atmospheric pollutants are presented in the article. The spectrum and volume of the industrial emissions are responsible for the specificity of toxic process. Naphthalene, benzopyrene, lead, acetic and nitric acids, phenol were established to have the most ramified correlative galaxies. Threats to the health of the population are enhanced with a simultaneous environmental pollution with 13 substances with a synergism of the effect and 11 substances characterized by summing of harmful effect.
Keywords: atmospheric pollution, ecotoxicants, toxicokinetics, toxicodynamics, correlation.
н1стю проникнення у внутр1шне середовище оргашзму. Коре-ляцмна плеяда нафталшу сформована 9 полютантами з сильним кореляцмним зв'яз-ком (г=0,7-0,9; р<0,05). Агре-гатний стан екотоксикант1в ц1еТ плеяди (ацетон, ксилол, бензил, оцтова кислота, стирол, хлор, формальдегщ, с1рково-день) - також у вигляд1 пари.
Кореляцмна плеяда формальдегиду переважно складаеться з хiмiчних речовин у виглядi пари. До кореляцмноТ' плеяди азотноТ кислоти входять 7 полютан^в переважно резорбтивноТ дм. Вказаний характер кореляцм-них плеяд зумовлюе Тхню висо-ку патогенетичну значимють.
Зокрема, коефщент детерми наци бенз(а)трену у розвитку
Таблиця
Детермшащя екотоксиканлв у розвитку хвороб оргашв дихання у населення
Шк1длива речовина Клас небезпеки Агрегатний стан Д1я
Азотна кислота 2 п рефл.-рез.
АкролеТн 2 п рез.
Ацетон 4 п рефл.
Бенз(а)п1рен 1 а рез.
Бензол 2 п рез.
Бутилацетат 4 п рефл.
Дюксид марганцю 2 а рез.
Ксилол 3 п рефл.
Кобальт та його сполуки 2 а рез.
Мщ1 оксид 2 а рез.
Нафтал1н 4 п рефл.
Нкель та його сполуки 2 а рез.
Олово та його сполуки 3 а рез.
Оцтова кислота 3 п рефл.-рез.
2,5мкм<пил<10мкм 3 пил рез.
Ртуть та ТТ сполуки 1 п+а рез.
Свинець 1 а рез.
С1рчана кислота 2 а рефл.-рез.
С1рководень 2 п рефл.
С1рковуглець 4 п рез.
Стирол 2 п рефл.-рез.
Толуол 3 п рефл.
Фенол 2 п рефл.-рез.
Формальдегщ 2 п рефл.-рез.
Хлор 2 п рефл.-рез.
Хром та його сполуки 1 а рез.
Етилацетат 4 п рефл.
хвороб оргаыв дихання у д^ей становить 33,3%, у дорослих -48,6% (р<0,05), нафталшу-39,8% та 31,6% (р<0,05), азотноТ кислоти - 33,2% та 34,3% (р<0,05).
В основi дil на органiзм полю-тантiв полягае токсичний про-цес, тобто формування i розви-ток реакцií бюлопчноТ системи у вiдповiдь на дю ксенобютика,, що призводить до порушення ТТ функцiонування чи загибелi. Загроза полютантiв для здо-ров'я зумовлена специфкою токсикокiнетики та токсикоди-намки. Зокрема, розчиннiсть бенз(а)пiрену у водi значно зростае у присутност детерген-тiв i пуринiв. Вiн здатен перехо-дити у пароподiбний стан за юм-натноТ температури, а також вд носно легко пдруватися.
Його токсикодинамiка полягае у новоутвореннях рiзнома-нiтноí локалiзацií. Деяк канце-рогени викликають рак у мюцях ТхньоТ первинноТ дií, iншi - на шляхах утворення й виведення метаболiтiв. Специфiка токси-кокiнетики бенз(а)пiрену полягае в аерогенних, пероральних та транскутанних шляхах над-ходження i виведення iз орга-нiзму у виглядi метаболтв.
Нафталiн мае досить легку розчиннють у водi - 0,034 г/л (250). Його органами-мшенями е нервова система, нирки, шлунково-кишковий тракт, гемо-поез, органи зору. Токсикоди-намiка проявляеться порушен-ням самопочуття, подразнен-ням слизових дихальних шляхiв i очей, гематологiчними пору-шеннями, риытами, фаринпта-ми, розладами нервовоТ системи й печЫки. Токсикокiнетика: аерогенний та транскутанний шляхи надходження, пiсля мета-болiзацií виводиться з сечею.
Свинець та його сполуки роз-чиняються у HN03, м'якiй водi
№ 2 2017 Environment & Health 32
(особливо у присутност1 О2 I СО2); при нагр1ванн1 сполуча-еться з О2, галогенами, S, Те. Тетраетилсвинець розчиняеть-ся в оргашчних розчинниках, жирах I л1поТдах. В1н легко сор-буеться бетоном, штукатуркою та пористими матер1алами. До орган1в-м1шеней належать нервова система, кров, судини, синтез бтка, генетичний апа-рат I енергетичний баланс кт-тин, а також загальнотоксична д1я, за д1Т тетраетилсвинцю -центральна нервова система. Токсикодинамка полягае у «свинцевм каймЬ>, «свинцево-му колорит!», астеычному синдром!, порушенн! функц!Т крови, енцефалопати, рухових та чутливих формах пол!неврит!в, ураженнях анал!затор!в, обмн них та ендокринних порушен-нях, змшах серцево-судиннот системи. За дм тетраетилсвин-цю - розлади умовно-рефлек-торнот д!яльност! - (симпатич-ноТ парасимпатичноТ нервовоТ системи судинш розлади у кор! головного мозку р!зке зни-ження кровопостачання). Ток-сикок!нетика — аерогенний та транскутанний шляхи надход-ження свинцю, р!вном!рне роз-подшення у тканинах, тривале депонування у юстках.
Фенол добре вступае у реакци зам!щення водню бензольного юльця галогенами, ытро-суль-фогрупами. Одноатомн! фено-ли - нервов! отрути з вираже-ною подразнюючою ! некроти-зуючою д!ею, багатоатомн! — загальнотоксична д!я (кров'ян! отрути, метгемоглобЫоутворю-вачО. Органи-м!шен! - органи дихання, нервова система, органи зору, шюра. Токсикодинамка фенолу проявляеться у подразнены дихальних шлях!в, розладах травлення, нервових розладах, захворюваннях шю-ри, кон'юнктивтах, КВДШ, ане-м1Т, дерматитах. Токсикокше-тика: аерогенний та транскутанний шляхи надходження. Значна к!льк!сть пар!в фенолу (60-90%) затримуеться у леге-нях. П!двищена концентрац!я у крови швидко нормал!зуеться внасл!док його переходу у тка-нини. Метабол!чн! реакци йдуть за типом лаб!льного зв'язуван-ня. Фенол ! продукти окислення швидко виводяться легенями ! нирками у вигляд! парних спо-лук арчанот та глюкоровот кис-лоти.
Азотна кислота д!е на ус! метали. Д1я пар!в кислоти знач-
ппеид АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ =
но п1дсилюеться у присутност! аерозол!в дезЫтеграци SО2 та NаСl, морального ! моторного мастил. Органами-м!шенями для нет е дихальн шляхи, оч!, печ!нка, серцево-судинна та нервова системи. Токсикодинамка полягае у подразнены дихальних шлях!в, кон'юнктиви тах, ураженш роговиц! очей, бронх!тах, брох!ол!тах, невро-лог!чних порушеннях, астено-вегетативному синдром!, пнп-в!тах, шлунково-кишкових розладах, дистрофи м!окарду, токсичному гепатит!. Специфка токсикок!нетики — аерогенний та транскутанний шляхи надходження.
Реальна загроза здоров'ю населення мегаполюу мета-лурпйнот галуз! посилюеться одночасним забрудненням довкшля багатьма х!м!чними шк!дливими речовинами. Си-нерг!зм мае така комбшащя шк!дливих речовин: фенол, д!оксид арки, дюксид азоту актив!зують процес розвитку пухлин у легенях; цинк, дюксид азоту, амошю сульфат, озон порушують синтез колагену, знижують захисш властивост! легень щодо ¡нфекцм; алюми н1й та хром сприяють розвит-ков! мезотел!оми, п!двищують ф!бриногенний вплив на леге-неву тканину, реакцю трахео-бронх!альних л!мфатичних вуз-л!в, накопичення л1п1д1в ! цито-токсикант!в штучних мшераль-них волокон; дюксид азоту, смолопщбш речовини спричи-няють б!льш тяжкий переб!г новоутворень легень; берилм, фториди актив!зують патоло-г!чний процес у легенях; оксид вуглецю, арководень, д!оксид с!рки та дюксид азоту спричи-няють ппотензивну д!ю; бензол, сажа пщвищують ризик виникнення раку. Серед речовин з модифкуючою д!ею особливе мюце пос!дае фор-мальдег!д. За одночасного надходження з ¡ншими екоток-
синами BiH спричиняе модифи куючий за типом активацп кан-церогенний ефект не ттьки в органах-мшенях, але й у в^а-лених [11]. Ефектом сумацп шкiцливоí ди волоцiють амiак -сiрковоцень — формальдепд, ацетон - фенол - формальде-rig — акролеíн; аерозолi окису ванацiю (V) — окису хрому (III) — окисли марганцю; оцтова кислота - фенол — етилацетат; азотна кислота — арчана кислота; формальдепд — окис азоту — озон.
Слщ вщзначити, що низка хiмiчних речовин мае зворот-ний кореляцмний зв'язок з хворобами органiв дихання. До них належать азотна кислота, амiак, акроле'ш, сiрка, формальдепд, оксид мiцi. Вказане пов'язане з (хшми фiзико-хiмiч-ними властивостями. Так, амiак дуже реакцiйнозцатний з багатьма речовинами, мае реакци приеднання, замщення й окиснення, а також послаб-люе токсичний ефект дюксиду сiрки. Формальцегiц легко вступае у реакци приеднання, замщення й конденсаци, дуже легко окислюеться, легко поли меризуеться, особливо пiц час нагрiвання. Сiрка активно з'ед-нуеться з багатьма елемента-ми. Фрководень е сильним вiц-новником.
Дослiцження показали, що на мешканщв iнцустрiального мюта металургiйного профiлю цiе широке коло шкщливих речовин (бiля 40). Серед них е речовини 1-го класу небезпе-ки: бенз(а)пiрен, ванацiю оксид, кадмм та його сполуки, ртуть та ii сполуки, свинець, хром та його сполуки. До 2-го класу небезпеки належать 14 речовин: азотна кислота, акро-ле'(н, бензол, оксид мд дюксид марганцю, кобальт та його сполуки, нкель та його сполуки, арчана кислота, арково-день, стирол, фенол, формаль-депд, хлор, щанистий водень.
33 Environment & Health №2 2017
Тобто половина речовин, що забруднюють мюто, надзви-чайно небезпечш та високоне-безпечнi речовини. Ще чверть речовин в атмосферному повт рi належить до помiрно небез-печних (3-4 клас небезпеки): амiак, ацетон, бензин, бутила-цетат, вуглець чотирихлорис-тий, нафталiн, паперовий пил, арковуглець, етилацетат.
За характером лiмiтуючих критерiíв бiльшiсть шкiдливих речовин (24), що викидаються в атмосферу iндустрiального мiста металургiйного профiлю, мають резорбтивну дю. Ре-зорбтивна бюлопчна дiя зумов-люе розвиток загальнотоксич-них, мутагенних, гонадотоксич-них та канцерогенних ефек^в. При цьому |'хня вираженiсть залежить вiд концентрацií шкщ-ливих речовин та термiну |'хньо'[ дií. Особливо слiд вiдзначити, що 9 шкщливих речовин мають рефлекторно-резорбтивну дю: азотна кислота, амiак, бензин, оцтова кислота, арчана кислота, стирол, фенол, формальдегид, та хлор.
Токсикодинамка та токсико-кшетика полютантiв, що забруднюють атмосферне пов^-ря, значною мiрою зумовлена (хшм агрегатним станом. Найбiльшу здатнють проникати у внутрiшне середовище мають пари речовин, яких у промис-ловому мют викидаеться 19. Ще 13 шкщливих речовин перебувають у виглядi аерозо-лiв, у тому чист аерозольний стан усiх речовин 1-го класу небезпеки (кадмiй та його спо-луки, бенз(а)трен, ванадю оксид, ртуть та íí сполуки, сви-нець, хром та його сполуки).
Патогенетичне значення зва-жених речовин у виглядi пилу полягае у тому, що вони сорбу-ють на свош поверхш вологу, в якiй розчиняються газоподiбнi та пароподiбнi екотоксиканти. Частинки пилу з сорбованими хiмiчними речовинами через високий аф^тет до легенево!' тканини вивiльняються в альвеолах, що створюе значний пар^альний тиск та зумовлюе токсичний ефект. Затримка аерозолiв у дихальних шляхах залежить вщ агрегатного стану, розмiру частинок, заряду активной поверхнi, форми, пгроскотчностк Чим вище цитогеннiсть пилу, тим менше вiн виводиться бронхогенним шляхом, а залишаеться в альвеолах та проникае в Ытерсти-
щальну тканину легень i лiмфа-тичнi вузлики [11].
Вираженiсть патолопчних змiн у станi здоров'я населення значною мiрою залежить вiд величини i характеру емiсií [12]. У промисловому мют металур-гiйноí галузi найбiльше викидаеться бензину (341,81±97,82 т/рiк), дiоксиду марганцю (338,04±27,10 т/рiк), оксиду кальцiю (258,60±24,4 т/рк), хлору (228,92±9,89 т/рiк), амiа-ку (149,17±54,88 т/рiк), ксилолу (141,76±13,44 т/рiк). Рiзних видiв пилу протягом року викидаеться близько 174,87 т. До-сить значними були викиди в атмосферне пов^ря дуже небезпечних речовин: хрому та його сполук, свинцю.
Постмна сптьна присутнiсть у викидах металурпйних пщ-приемств 30 хiмiчних речовин зумовлюе íхню комбiновану дю, навiть за невеликих кон-центрацм цих речовин в атмосферному пов^рк Найчастiше комбiнацiя рiзноманiтних компонент викидiв справляе бю-лопчну дiю за принципом про-сто[ сумацií. Разом з цим одно-часне надходження канцероге-нiв атмосферного пов^ря з формальдегiдом може пщси-лювати ризики раку [11].
Величина викиду належить до головних факторiв, що зумовлюють рiвень концентра-цп [7]. Вiн переважно залежить вщ iнтенсивностi роботи пiд-приемства.
Ступiнь забруднення атмосферного пов^ря населених пунк^в може суттево змЫюва-тися пщ впливом турбулент-ностi, яка, у свою чергу, залежить вщ низки метеоролопч-них факторiв (напрямку i швид-костi вiтру, вологост пов^ря,, температурноí стратифiкацií атмосфери).
Висновки
1. Найрозгалуженш кореля-цiйнi плеяди мають нафталЫ, бенз(а)пiрен, свинець, оцтова та азотна кислоти, фенол.
2. На мешкан^в iндустрiаль-ного мюта металургiйного про-фiлю дiе близько 40 полютан-тiв, у т.ч. 6 речовин 1-го класу небезпеки, а також 14 речовин 2-го класу небезпеки. Спектр та величина промислових викидiв зумовлюють специф^ токсичного процесу, що прояв-ляеться в особливостях токси-кодинамки та токсикокiнетики.
3. В атмосферне пов^ря викидаються 11 речовин з
ефектом сумацiТ шкiдливоТ дм. Загроза здоров'ю населення посилюеться одночасним за-брудненням довкiлля речовинами з синерпзмом шкiдливоТ дГ|.
Л1ТЕРАТУРА
1. Турос О.1., Ананьева О.В., Петросян А.А. Вдосконалення п1дход1в до юльюсноТ оц1нки забруднення атмосферного пов1тря викидами автомоб1льних транспортних засоб1в. Ппена населених мСць : зб. наук. пр. К., 2014. Вип. 63. С. 22-31.
2. Петросян А.А., Черненко Л.М. Анал1з м1жнародних законодав-чих документ1в, як1 регулюють яюсть атмосферного пов1тря. Медичнi перспективи. 2016.
Т. XXI, № 1. С. 130-133.
3. Сердюк А.М., Корзун В.Н., Калинкин М.Н., Давыдов Б.Н., Кириленко Н.П., Жмакин И.А. Укрепление и сохранение здоровья человека — общее дело ученых разных стран. Довклля та здоров'я. 2010. № 1 (52).
С.3-9.
4. Review of evidence on health aspects of air pollution - REVI-HAAP project : technical repot / WHO Regional Office for Europe. Copenhagen, 2013. 302 p.
5. Franklin M., Vora H., Avol E. et al. Predictors of intra-community variation in air quality. Journal of Exposure Science and Environmental Epidemiology. 2012. Vol. 22. P. 135-147.
6. Гребняк М.П., Щудро С.А. Еколопя та здоров'я дитячого населення: фактори ризику, еп1-демюлопя. Дыпропетровськ : Пороги, 2010. 95 с.
7. Гребняк М.П., Щудро С.А. Медична еколопя : навчальний поабник. Дыпропетровськ : Акцент, 2016. 418 с.
8. Петров С.Б., Петров Б.А. Оценка комплексного влияния аэротехногенных загрязнителей городской среды на заболеваемость населения. Фундаментальные исследования. 2012. Ч. 1, № 5. С. 100-104.
9. Рахманин Ю.А. Актуализация проблем экологии человека и гигиены окружающей среды и пути их решения. Гигиена и санитария. 2012. № 5. С. 4-8.
10. Бердник О.В., Рудниць-ка О.П., Добрянська О.В. Просторово-часова характеристика захворюваност як Ыстру-ментарм управлЫня процесами формування громадського здоров'я. Медичнi перспективи. 2016. Т. XXI, № 1. С. 123-129.
11. Черниченко 1.О., Баленко Н.В., Цимбалюк С.М., Осташ О.М. Про можливi мехаызми впливу атмосферних забруднень фор-
№ 2 2017 Environment & Health 34
мальдегiдом на формування захворюваностi населення на рак щитоподiбноí залози. Дов-клля та здоров'я. 2016. № 2. С. 9-13.
12. Фокин С.Г. Оценка воздействия на население Москвы загрязнений атмосферного воздуха канцерогенными веществами. Гигиена и санитария. 2010. № 3. С.18-20. REFERENCES
1. Turos O.I., Ananieva O.V. and Petrosian A.A. Vdoskonalennia pidkhodiv do kilkisnoi otsinky zabrudnennia atmosfernoho povit-ria vykydamy avtomobilnykh trans-portnykh zasobiv [Development of an Impruved Approach to Quantitative Assessment of Transport-related Air Pollution]. In
: Hihiiena naselenykh mists [Hygiene of Settlements]. Kyiv ; 2014 ; 63 : 22-31 (in Ukrainian).
2. Petrosian A.A. and Chernen-ko L.M. Medychni perspektyvy. 2016 ; 21 (1) : 130-133 (in Ukrainian).
3. Serdiuk A.M., Korzun V.N., Kalinkin M.N., Davydov B.N., Kyrylenko N.P., Zhmakin I.A. Dovkillia ta zdorovia. 2010 ; 1 (52) : 3-9 (in Ukrainian).
4. WHO Regional Office for Europe. Review of Evidence on Health Aspects of Air Pollution - REVI-HAAP Project : Technical Repot. Copenhagen ; 2013 : 302 p.
5. Franklin M., Vora H., Avol E., McConnell R., Lurmann F., Liu F., Penfold B. et al. Journal of Exposure Science and Environmental Epidemiology. 2012 ; 22 : 135-147.
6. Hrebniak M.P., Schudro S.A. Ekolohiia ta zdorovia dytiachoho naselennia: faktory ryzyku, epi-demiolohiia [Environment and Children's Health, Risk Factors, Epidemiology]. Dnipropetrovsk : Porohy, 2010 : 95 p. (in Ukrainian).
7. Hrebniak M.P., Schudro S.A. Medychna ekolohiia : navchalnyi posibnyk [Medical Ecology: textbook]. Dnipropetrovsk : Aktsent ; 2016 : 418 p. (in Ukrainian).
8. Petrov S.B., Petrov B.A. Fundamentalnye issledovaniia. 2012 ; 1 (5) : 100-104 (in Russian).
9. Rakhmanin Yu.A. Gigiena i sanitariia. 2012 ; 5 : 4-8
(in Russian).
10. Berdnyk O.V., Rudnyts-
ka O.P., Dobrianska O.V. Medychni perspektyvy. 2016 ; 21 (1) : 123129 (in Ukrainian).
11. Chernychenko I.O., Balen-ko N.V., Tsymbaliuk S.M., Ostash O.M. Dovkillia ta zdorovia. 2016 ; 2 : 9-13.
12. Fokin S.H. Gigiena isanitariia. 2010 ; 3 : 18-20 (in Russian).
Надйшло до редакцп 24.01.2017
PH3HKOBHM fllflXIfl no CAHITAPHO-EniflEMmmHOI OUIHKH PO3MIWHfl CYHACHHX ABTO3AnPABHHX CTAHUIH
Mom^bHMM C.M., MaxHWK B.M., HepHuneHKO I.O., ^MTBuneHKO O.M.
RISK APPROACH TO SANITARY-AND-EPIDEMIOLOGICAL ASSESSMENT OF THE LOCATION OF MODERN FILLING STATIONS
n connection with a shortage of land resources in the largest cities and megalopolises and against the impetuous automation of modern society, the issues of the location of existing filling stations (FS) and design of perspective residential construction, close to it, and location of designed FS at the territory of formed residential area are becoming increasingly important. They require a legislative regulation for the normalization of sanitary-and-protective zones (SPZ) for modern FS, taking into account a differentiation of their rating, a use of fuel types, types of refilling transport, an implementation of the environmental protective measures, etc. [1, 2].
An ubiquitous construction of the FS of different types and categories, extension of their functions, including the elements of the maintenance of the vehicles, drivers and passengers, use of modern filling technologies and fuel storage, and tendencies of the approaching of these objects to the residential districts of the city require a full substantiation of the hygienic requirements to their location from the point of view of the methodology of risk assessment for the health of the population for the prevention of their pos-
MOHYLNYI S.M., MAKHNIUK V.M., CHERNYCHENKO I.O., LYTVYCHENKO O.M.
State Institution "O.M. Marzeiev Institute for Public Health, National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv
УДК 614 : 711.553 : 625.748.54
Keywords: filling station, sanitary-and-epidemiological assessment, risk assessment, environment contamination.
РИЗИКОВИЙ ПЩХЩ ДО САН1ТАРНЮ-ЕП1ЩЕМЮЛЮПЧНЮ1ОЦ1НКИ РОЗМЩЕННЯ СУЧАСНИХАВТЮЗАПРАВНИХ СТАНЦ1Й Могильний С.М., МахнюкВ.М., Черниченко 1.О., Литвиченко О.М.
ЩУ «1нститутгромадського здоров'я ¡м. Ю.М. Марзеева Нашонально) академп медичних наук Укра'ни», м. Ки)в Метою роботи е визначення показниюв ризикудля здоров'я населення вд забруднення навколишнього середовища хiмiчними речовинами, створюваного викидами автозаправних станцй (АЗС) р '1зно)' потужност'1, з урахуванням територ'альних особливо-стей сельбищних територй.
Матер!али / методи. У робот використовувалися методи сан'\-тарно-ппенiчного обстеження дiючих об'ект'в, сантарно-епде-мюлопчноI експертизи проеЫв сантарно-захисних зон АЗС р'з-ноI потужност'1, ошнок ризику.
Висновки. Ютриманi результати свдчать, що сантарна класифка-ц'я пдприемств та виробництв потребуе перегляду та унормування диференщйованих сантарно-захисних зон (мiнiмальна / максимальна) для АЗС з урахуванням потужност'1, впровадження ефек-тивних повтроохоронних заход'ю та запровадження ризикового тдходу до санiтарно-епдемюлопчноi оцнки розташування АЗС. Доведено необхднсть впровадження на '¡снуючих та проектова-них аЗс обладнання для утримання канцерогенних випаровувань при заправках транспортних засоб!в, що забезпечить зменшення забруднення прошарку повтря робочо) зони пращвниюв АЗС та довклля прилегло!' житлово! забудови. Ключов/ слова: автозаправна станц'ш, саштарно-еп'щем'юлопчна оц!нка, ризиковий пщхщ, забруднення атмосферного повтря.
© Могильний С.М., Махнюк В.М., Черниченко 1.О., Литвиченко О.М. СТАТТЯ, 2017.
35 Environment & Health №2 2017
