CC BY
17
Укратсъкий neüpoxipypziuHuü журнал, №4, 2002
73
УДК 612.1:616.133:616—007.271+616—089.27—08
Прогноз xipypriHHoro лшування хворих з стенотично-оклюзуючим ураженням судин басейну сонних apTepiü
Щмейко O.A., Cпiнyл O.A.
1нститут нeйpoxipypгii iм.aкaд.A.П.Poмoдaнoвa АМН Укра!ни, м.Кшв, Обласна клiнiчнa лiкapня, м. Одеса, У^аша
Ключовгёлова: гемюдинамгка,сонна apmepin, cmeH03,0^w3in, xipypziuHe лгкування.
nporno3 xipypгiчнoгo лiкyвaння пащентш з цepeбpoвaскyляpними зaxвopювaннями е одним з важливих питань сyчaснoi сyдиннoi нeйpo-xipypгii [1, 2]. Bиpiшeння його можливе на ос-нoвi вивчення peзyльтaтiв xipypгiчнoгo лжуван-ня xвopиx, визначення пpoвiдниx чинникгв, що впливають на eфeктивнiсть oпepaтивнoгo втpy-чання [3—5].
Метоюроботие уточнення фaктopiв та фop-мування системи пoкaзникiв, за якими можна полегшити пpoгнoзyвaння peзyльтaтy заплано-ваного виду oпepaцii.
Матер1алитаметодидосл1дження. Робота виконана на oснoвi aнaлiзy peзyльтaтiв клшжо-нeвpoлoгiчниx, iнстpyмeнтaльниx дoслiджeнь, а також xipypгiчнoгo лiкyвaння 150 xвopиx з ypaжeнням сoнниx apтepiй piзниx видiв. За пepioд з 1995 по 2002 p. вам пaцieнтaм, у якиx виникло пopyшeння мозкового ^овооб^у (ПМК), пpoвeдeнe лiкyвaняi у CTpora бiльшe 1 мiс пiсля його появи. У ниx вивчали дан анамнезу, соматичний i нeвpoлoгiчний статус, пpoвoдили зaгaльнi клiнiчнi й бioxiмiчнi досль дження. Пiд час обстеження застосовували акиальну кoмп'ютepнy тoмoгpaфiю (АКТ), маг-нiтopeзoнaнснy тoмoгpaфiю (МРТ), eлeктpoeн-цeфaлoгpaфiю (ЕЕГ), yльтpaзвyкoвy дoплepoг-paфiю (УЗДГ), тpaнскpaнiaльнy дoпплepoгpa-фiю (ТКДГ) та аы-ш^афта. З метою вивчення стану гемодинамжи та кoлaтepaльнoгo ^ово-oбiгy в ypaжeнoмy бaсeйнi сoнниx apтepiй, ЕЕГ та УЗДГ (ТКДГ) виконували з тимчасо-вим стисканням загально'1 сoннoi apтepii пpo-тягом 1 xв (пpoбa Матаса).
У xвopиx здiйснeнi тaкi oпepaтивнi втpy-чання: eндapтepeктoмiя — у 39, випpaвлeння пaтoлoгiчниx згинiв — у 76, фopмyвaння екст-
pa-iнтpaкpaнiaльниx мiкpoaнaстoмoзiв (Е1КМА) — у 35.
Шсля oпepaцii пoвтopнo оцшювали нeвpoлo-пчний стан xвopиx. Залежно вiд peзyльтaтiв xвopi poзпoдiлeнi на тpи Tp^^
— з полгпшенням (1-ша фупа) — 95 (63,3%);
— з незначним полтшенням (2-га гpyпa) — 34 (22,7%);
— без змш (3-тя гpyпa) — 21 (14%).
Шд час пpoвeдeння дoслiджeння встановлеш чинники, що вipoгiднo впливали на peзyльтaт oпepaцii: вгк xвopиx, ступшь нeвpoлoгiчнoгo де-фiцитy, poзмipи вогнища гшемп та вид ypa-ження сoнниx apтepiй. Ми дгйшли висновку, що у xropMx 1-i фупи внaслiдoк зменшення нeвpo-лoгiчнoгo дефекту тсля oпepaтивнoгo втpyчaння можна очжувати пoлiпшeння сoцiaльнoi адап-тaцii чи пpaцeздaтнoстi. За кiнцeвим peзyльтa-том таш oпepaцii можна вiднeсти до лжуваль-нo-пpoфiлaктичниx, oскiльки, кpiм полшшен-ня стану xвopиx, вони запобгали виникненню пoвтopниx iшeмiчниx атак. У xвopиx 2-i та 3-i ^ул, незважаючи на нeсyттeвi змiни або навиъ вiдсyтнiсть пoзитивнoi динaмiки вoгнищeвиx симптoмiв, oпepaтивнe втpyчaння дoцiльнo ви-конувати з пpoфiлaктичнoю метою для попе-peджeння iшeмiчнoгo iнсyльтy.
Для пpaктичнoгo втiлeння пpoгнoзyвaння пiсляoпepaцiйнoгo ефекту poзpoблeнo табли-цю, в якй взятi до уваги зaзнaчeнi фатами. До нei включeнi також ще два показники, HHi по-мгтно впливали на пiсляoпepaцiйний peзyль-тат, пpoтe, внaслiдoк мaлoi кiлькoстi oкpeмиx гpyл не мали вipoгiднoгo пiдтвepджeння: тpи-вaлiсть зaxвopювaння та poзвитoк кoлaтepaль-ного кpoвooбiгy (ККО).
Для обчислення пpoгнoстичнoгo кoeфiцieн-ту оцшюють дaнi пaцieнтa по кожному пункту
74
Прогнозування ефективност оперативного втручання
та пщсумовують бали. Отриманий сумарний бал е прогностичним коефшдентом, за яким хворого вщносять до одше! з наведених груп. Прогно-стичний коефшдент у хворих, у яких можна очжувати полтшення невролопчного стану, ста-новить (20,88 ± 0,38) балу, у них операция буде лжувально-профшактичною. Для хворих 2-1 групи прогностичний коефшдент становить (18,15 ±0,87) балу, 3-1 групи — (16,45 ± 0,79) балу, операщя для них мае бути профшактичною.
3 метою визначення можливоел практичного застосування прогностично! шкали обрана трупа з 38 хворих, яким перед операщею на основ1 обчислення прогностичного коефщенту прогно-зували результат оперативного втручання.
Чоловж1в було 25, жшок — 13. Вж хворих у середньому 56 рошв. Залежно вщ отриманих результата хвор1 розподшеш на дв1 тдгрупи: з очжуваним полшшенням — прогностичний коефщент (20,88±0,38) балу — 31 (82,6%); з незначним полшшенням та без змш — у 7
Щмейко О.А., Стнул О.А.
— прогностичний коеф1щент в1дпов1дно (18,15±0,87) та (16,4±0,79) балу.
Виправлення патолопчних згишв здшснене у 19 хворих, ендартеректом1я — у 10, форму-вання Е1КМА — у 6.
Шсля операцп полшшення невролопчного стану у першш груш вщзначене у 27 (87%) пащешге, незначш змши спостергали у 2 (6,5%), вщсутшсть змш — у 2 (6,5%). В другш груш полшшення виявлене в 1 (14,3%) пащента, незначш змши або !х вщсутшсть — у 6 (85,7%) хворих.
Таким чином, застосувавши запропоновану таблицю, ми змогли полшшити прогнозування тсляоперацшного результату, що дозволило пропонувати прогностичну шкалу для широкого практичного застосування.
Висновки. 1. На результати оперативного лжування хворих з стенотично-оклюзуючим ураженням судин в басейш сонних артерий в1ро-пдно впливають таш фактори: вж хворих, стутнь невролопчного дефщиту, розм1р вог-нища ¡шемп та вид ураження сонних артерш.
2. Використавши результати проведено! ро-боти, можна доповнити даш щодо показань до х1рурпчного втручання у хворих з стенотично-оклюзуючим ураженням судин в басейш сонних артерш: лжувально-профшактичне опера-тивне втручання показане пащентам за прогностичного коефщенту (20,88 ± 0,38) балу, теля якого можна очжувати суттевого полшшення невролопчного статусу. Х1рурпчне лжування буде профшактичним у хворих з прогностичним коефщентом (16,45+0,79) — (18,15+0,87) балу, воно спрямоване на запобгання повторному ПМК.
Список лгеератури 1. Богатырев Ю.В., Атлас Д.В. Диагностика и хирургическое лечение сосудистых заболеваний головного мозга / Под ред. В.М.Угрюмова .— Л., 1974. — С.168—169. 2 Ганнушкина И.В. Коллатеральное кровообращение
в мозге. — М.: Медицина, 1973.—255 с. £1 Джиоладзе Д.Н, Брагина Л.К. Стенозы сонной артерии и нарушения мозгового кровообращения // Невропатология и психиатрия.—1982.—№1.— С.16—23.
4. Зозуля Ю.А. Оперативные вмешательства при за-
болеваниях головного мозга.—Минск, 1986. — С.33—39.
5. Ромоданов А.П., Зозуля ЮА, Педаченко ГА. Сосуди-
стая нейрохирургия.—К.: Здоровья, 1990.—311 с.
Прогнос-
Фактор Параметри тичнии коефщснт, ба.пв
До 40 5
40-50 4
Вж хворих, роюв 50—60 3
60—65 1
Старше 65 0
Тривалють захворювання, мю 1—3 4
3—6 3
6—12 2
Понад 12 1
Вщсутнш 5
Розм1р вогнища ¡шеми, см До 1,5 4
1,5—3 3
3—5 1
Понад 5 0
Недостатнш 5
Розвиток ККО Достатнш 2
Вщсутнш
Атеросклеротичний 3
Вид ураження стеноз
ВСА Патолопчний згин 4
Тромбоз 1
Початков1 прояви ПМК 4
Переб1г (за Легкий 3
шкалою ОНС)*: Пом1рний 2
Значний 1
Тяжкий 0
Примтка. ОНС — оцшка невролопчного стану; ВСА — внутршня сонна артерiя
Прогноз х1рург1чного лжуваиия хворих з стеиотичио-оклюзуючим ураженням судии басейиу соииих apmepiu.
75
Прогноз хирургического лечения больных со стенотически-окклюзирующим поражением сосудов бассейна сонных артерий
Цимейко O.A. Спинул A.A.
Работа основана на анализе данных клинико-невро-логических, инструментальных исследований результатов хирургического лечения 150 больных с поражением сонных артерий. После хирургической коррекции поражения экстракраниальных отделов сонных артерий уменьшение неврологического дефицита отмечено у 63,3% больных с ишемией головного мозга. Разработаны таблица и прогностические коэффициенты, которые дают возможность прогнозировать эффект оперативного лечения.
Surgical treatment prognosis for patients with stenotic-occlusion damage in carotid region
Tsimeiko k.A. ,Spinul K.A. 150 patients with stenosis-occlusion damage in carotid region were examined. The next factors influenced on surgical treatment result: patients age, degree of neurological deficits, size of ishemic lesion and form of disease. After surgical treatment improvement of neurologic state was observed in 63,3% patients. We devoted two kinds of operations according our postoperative results: treatment and prophylactic. In control group we used prognostic scale and improved of developed surgical treatment result to 87%.
KOMEHTAP
do cmammi Ц/'мейка O.A., Спнула O.A. „Прогноз xipypai4Hoao лкування хворих з стенотично-оклюзуючим ураженням cуdин басейну сонних артерш"
Поширежсть патологи, висока смертжсть та ¡нвалщизащя при ¡шемнному ¡нсульт зумовлюють актуальнють проблеми шдвищення ефективносп лкувальних засоб^ як в нейрохфурги, так ¡ в неврологи. Найбтьш важливою е вторинна хфурпчна профтактика ¡шеми головного мозку з значною частотою виникнення повторних мозко-вих катастроф, яка досягае 20% протягом першого року.
Робота виконана на значному клшнному матер^ — результатах хфурпчного лкування 150 хворих з стено-тично-оклюзуючим ураженням екстракрашальних вщдшш сонних артерш, яке е причиною частих ¡шемтних роз-лад^ мозкового кровооб^у. Авторами розроблена прогностична таблиця, до якоТ включен фактори, що вплива-ють на результати оперативного лкування хворих. Запропонований прогностичний коефщкнт, який дае мож-ливють прогнозувати ефект оперативного втручання.
Цкавим було б пор^няння вщдалених результат^ операц¡й у хворих з стенотично—оклюзуючим ураженням сонних артерш залежно вщ строюв виконання втручання.
Д-р мед. наук Л.М.Яковеико Ыститут иейpохipуpгii M. акад. А.П. Ромодаиова АМН У^ати
