82
Укpàiнcькuй neüpoxipypi4uuü œypnaë, №1, 2001
0ÄK б1б.831—005—073.756.8:681.31
Зacтocyвaння oднoфoтoннoï eмiciйнoï тoмoгpaфiï у дiaгнocтицi iшeмiчниx ypaжeнь гoлoвнoгo мoзкy
Цiмeйкo O.A., Cпiнyл O.A., Ma^eb C.C.
Incmumym ueйpoxгpypгiг iм.aкàд. A.П.Poмoдaнoвa АМН Ó^amu, м.Кшв, Ó^ama Oàëacna клж1чua лiкàpnя, м.Oдeca, Укpàiua
^ючсм ünoßa: oдuoфюmouuà емс-йн! камп^ш^т moмoгpaфгя, yepeбpoвacкyляpuг зaxвopювauuя, peггouap-wuu oб'eмuuй мoзкювuй кpoвoюбiг.
B^yn. Фopмyвaння пoкaзaнь дo xipypгiчнo-гo лiкyвaння пaтoлoгiï мaгicтpaльниx apтepiй гoлoвнoгo мoзкy зaлишaeтьcя oдним iз ocнoв-ниx питaнь, якi пpoдoвжyють вивчaтиcя нa cy-чacнoмy eтaпi poзвиткy нayки. Пepcпeктивним нaпpямкoм e дocлiджeння пopyшeнь peгioнap-нoгo oб'eмнoгo мoзкoвoгo кpoвooбiгy (pOMK) пpи цepeбpoвacкyляpниx зaxвopювaнняx. Baжливicть визнaчeння pOMK ^лягае в oдepжaннi мoжли-вocтi кiлькicнoï oцiнки кpoвoпocтaчaння ypa-жeннoï дшянки мoзкy.
Ha cьoгoднiшнiй дeнь нaйпoшиpeнiшим oto-coбoм визнaчeння pOMK e пpoвeдeння oднoфo-тoннoï eмiciйнoï (кoмп'ютepнoï) тoмoгpaфiï (OФEKT). Цeй мeтoд пpocтий y зacтocyвaннi, дocтyпний тa вiднocнo дeшeвий i, в тoй œe чac, вш e виcoкoiнфopмaтивним тa oб'eктивним [10, 12, 11]. Лiтepaтypнi дaнi cвiдчaть пpo вищу iнфopмaтивнicть OФEKT в oцiнцi piвня кpoвo-пocтaчaння мoзкy, пopiвнянo з шшими нepaдi-oнyклiдними мeтoдaми дiaгнocтики [13, 14, 3].
Iœye вeликa кшьшсть пpoтoкoлiв кiлькicнoï oцiнки мoзкoвoгo кpoвooбiгy (MK) aa дгними eмi-citoo'i тoмoгpaфiï [2, 5, 7, 9, 1], oднaк нaйпpсcт-гшими тa нaйбiльш пpидaтними для пpaктичнoгo викopиcтaння е мeтoди нaпiвкiлькicнoï oцiнки MK [8, 4, б].
Caмe мoжливicть зacтocyвaння кiлькicниx ^газни^в OФEKT мoзкy дae змoгy oб'eктивi-зувяти дiaгнocтичнi peзyльтaти, aлe ^ дoзвo-ляе oцiнити тpaнcпopтнy ^у^инну) фaзy ^o-вooбiгy, щo oбмeжye peзyльтaтивнicть мeтoдy.
Oтжe, мeтoю нaшoï poбoти бyлa oцiнкa iнфopмaтивнocтi тa знaчeння OФEKT у cyHac-тому кoмплeкci мeтoдiв дiaгнocтики iшeмiчниx ypaœem гoлoвнoгo мoзкy для виpoблeння aдeк-вaтнoï тaктики вeдeння xвopиx.
Maтepiaли тa мeтoди. Haми oбcтeжeнo 17 xrop^x, cepeд якиx бyлo 11 чoлoвiкiв тa б жiнoк cepe^pm вiкoм 49,5 poкy (вiд17 дo б3 poкiв) з piзнoмaнiтнoю пaтoлoгieю coнниx apтepiй. Уciм пaцieнтaм бyлo пpoвeдeнo oпepaцiï у вiддiлeннi xipypгiчнoгo лiкyвaння пaтoлoгiï cyдин гoлoв-нoгo мoзкy Iнcтитyтy нeйpoxipypгiï iм. aHa^ A.П-
.Poмoдaнoвa AMH Укpaïни. Xвopi гocпiтaлiзy-вaлиcь у cтpoни чepeз 1—44 мic теля mpe^-ceнoгo iнcyльтy.
Bci тщенти пpoйшли кoмплeкcнe дiaгнoc-тичнe oбcтeжeння iз зacтocyвaнням ceлeктив-нoï пaнaнгioгpaфiï (Ar), кoмп'ютepнoï тoмoг-paфiï (KT), yльтpaзвyкoвoï дoпплepoгpaфiï (УзДГ) тa OФEKT. Дaнi ocнoвниx нлiнiчниx o6-cтeжeнь нaвeдeнo у тaблицi, з яго'! виднo, щo у 5 xвopиx дiaгнocтoвaнo нacлiдки пepeнeceнo-гo ^улы-у, у 8 — зaвepшeний iнcyльт, у 4 — oзнaки диcциpкyлятopнoï eнцeфaлoпaтiï (ДE). Ùe oдин ^щент гocпiтaлiзoвaний з cимптoмa-тикoю тимчacoвoгo пopyшeння мoзкoвoгo кpo-вooбiгy (T0MK). У вcix випaдкax нeвpoлoгiчнi cимптoми виявлялиcя нa бoцi, пpoтилeжнoмy ypaжeнiй пiвкyлi гoлoвнoгo мoзкy.
Iнcтpyмeнтaльнi мeтoди дiaгнocтики зacтo-coвyвaлиcя у xвopиx зa cтaндapтними мeтoди-кaми дocлiджeння. Texнiчнi xapaктepиcтики тa yмoви пpoвeдeння кoжнoгo дocлiджeння були iдeнтичними у вcix пaцieнтiв. OФEKT викoнy-вaлacь нa двoдeтeктopнoмy oднoфoтoннoмy eмiciйнoмy тoмoгpaфi "E.Cam" (Siemens) iз зa-cтocyвaнням нaбopy для дocлiджeння мoзкoвo-го кpoвooбiгy — 99мTc-ГMПAO виpoбництвa "pklatkm" (Пoльщa) aктивнicтю 555—740 MБк, — який ввoдили xвopим iнтpaвeнoзнo зa 5 xв дo пoчaткy дocлiджeння. Oдepжaнi дaнi зaпиcyвaлиcь у мaтpицю poзмipoм 64S64 пpи збopi 32 пpoeкцiй нa кoжeн дeтeктop. Peкoнcт-pyкцiя дaниx здiйcнювaлacь зa дoпoмoгoю фiльтpa Butterworth (piвeнь чacтoтнoгo oбpiзaн-ня — 0,5, пopядoк — 7) у aкciaльнiй, фpoн-тaльнiй тa caгiтaльнiй пpoeкцiяx пicля кopeкцiï пocлaблeння випpoмiнювaння. Пpoвoдивcя нa-пiвкiлькicний aнaлiз eмiciйниx тoмoгpaм.
Peзyльтaти тa ïx oбгoвopeння. Пpи пpoвe-дeннi AГ були виявлeнi пaтoлoгiчнi згини eкcт-paкpaнiaльнoгo вщдшу внyтpiшньoï coннoï ap-тepiï (BCA) — у б пaцieнтiв, тpoмбoзи BCA — у 4, aтepocклepoтичнi cтeнoзи BCA — у 7. Олщ пiдкpeелити, щo у вж xвopиx виpaжeнicть cтe-нoзiв BCA мaлa гeмoдинaмiчнe знaчeння, тoбтo
Застосування однофотонног емгсгйног томографа у дгагностищ гшемгчних уражень головного мозку
83
Таблиця. Основш кл1шчш даш та результати шструментальних дослщжень хворих з 1шем1чними ураженнями головного мозку
.а а Тривалкть захворювання (м1с) 8 Результати дослвдження
№ 0 а 8 ¡5 1 с « Д1агноз захворювани! = о а 1: АГ •е- ? за & I н с И 3 в УзДГ (асиметр1я ЛШК,%) ОФЕКТ (асиметр1я, %) Вид операци Результат лкування
1. 42 9 З1 ПГП Двойчний ПЗ ВСА 2,5 15 18 РД ++
2 60 24 ДЕ ЛГП Стеноз ВСА А 30 26 ЕАЕ ++
3 17 1 З1 ГПЛ Тромбоз ВСА 3-5 70 53 Е1КМА ++
4 55 30 ДЕ ЛГП ПЗ ВСА А 0 16 Р ++
5 43 1 ДЕ — Двойчний ПЗ ВСА А 0 ^¡направлений) двоб1чне зниження РД +
6 49 44 Н1 ПГП Тромбоз ВСА 3—5 70 48 ДС 0
7 61 15 Н1 ЗГП Стеноз ВСА 5 15 22 ЕАЕ 0
8 57 4 З1 ЛГП Стеноз ВСА — 15 15 ДК ++
9 42 1 З1 ЗГП Тромбоз ВСА 1,5-3 0 10 ДС +
10 37 2,5 З1 ЗГП Тромбоз ВСА 3—5 80 50 Е1КМА ++
11. 48 3 З1 ПГП Стеноз ВСА 1,5-3 70 33 ЕАЕ ++
12 63 6 З1 ЗГП Стеноз ВСА 4 60 23 ЕАЕ 0
13 48 13 Н1 ПГП Двойчний ПЗ ВСА 2,5 30 25 РД ++
14 52 6 З1 ЛГП ПЗ ВСА 2,0 20 18 Р ++
15 53 14 Н1 ГПЛ Стеноз ВСА 4,5 20 15 ЕАЕ 0
16 63 16 ДЕ ЛГП ПЗ ВСА А 30 26 РД ++
17 51 7 ТПМК — Стеноз ВСА — 25 17 ЕАЕ ++
Примтки. З1 — завершений iнсульт; Н1 — наслiдки iнсульту; ПЗ ВСА — патолопчний згин внутршньо! сонно! артерй; ЛГП — легкий гемшарез;ПГП — помiрний гемiпарез; ЗГП — значний гемшарез; ТПМК — тимчасовi порушення мозкового кровообiгу; ГПЛ — гемшлепя; ДЕ — дисциркуляторна енцефалопат1я; РД — редресацiя; ДС — десимпатизащя;ДК — декомпресiя; ЕАЕ — ендартеректомiя; Е1КМА — накладення екстра-штракрашального мiкроанастомозу; Р — резекцiя; ++ — полшшення; + — незначне полшшення; 0 — стан без змш
спостер1галось звуження д1аметра артерп больше н1ж на 70%. У 3 хворих д1агностовано патолог1чн1 згини обох ВСА. Загальна шформа-тивн1сть АГ сягала 100% при визначенн1 ана-том1чних зм1н судинного русла та р1вня його оклюзп, тобто була високоточною при з'ясу-ванн1 причини 1шем1чних порушень. Однак д1аг-ностован1 показники не були пов'язан! н1 з ви-разн1стю кл1н1чних прояв1в захворювання, н1 з результатами п1сляоперац1йних зм1н. Немож-ливо було також за допомогою АГ оц1нити ступ1нь ураження мозково! тканини.
При КТ головного мозку у 11 пац1ентш ви-явлено вогнища 1шем11 р1зного д1аметра, у 4 хворих з клшжою ДЕ — атроф1чн1 явища моз-ково! тканини, а у 2 обстежуваних змш не спо-стер1галось. Г1поденсивн1 вогнища розм1ром по-над 3—4 см в д1аметр1 зафжсовано у 5 хворих. За кл1н1чною картиною це в1дпов1дало значно-му гем1парезу або ж гемтлегп. Метод КТ був
1нформативний у д1агностиц1 структурних змш мозково! тканини. В той же час у раз1 тимчасо-вих розлад1в МК, як1 не супроводжувались зм1нами структури мозку, в1н був мало1нфор-мативним 1 на томограмах порушення мозково! тканини не в1зуал1зувалися. Загальна 1нформа-тивн1сть методу складала 87,8%.
Ультразвукове досл1дження було спрямо-ване на виявлення порушень церебрального кро-вопостачання безпосередньо у його транспортн1й фаз1. При цьому у 14 хворих констатовано од-ноб1чн1 зм1ни у вигляд1 зниження лшмно! швид-кост1 кровообцу (ЛШК) у басейнах в1дпов1дних ВСА. У шших 3 пац1ентгв при УЗДГ асиметрп ЛШК не спостерггалось, в той час як при АГ виявлялись патолог1чн1 згини з обох бок1в.
Найб1льше зниження швидкост! кровотоку спостер1галось у хворих з тромбозами ВСА. В цих випадках асиметр1я ЛШК доргвнювала 70—
84
O.A.., Спидл O.A., Мaкeeв C.C.
80%. Oднaк тaкe ж знaчнe знижeння швидкocтi кpoвoтoкy cпocтepiгaлocь i y xeopore з виpa-жeним cтeнoзoм BCA. Ùe в oднoгo xeopoгo з тpoмбoзoм BCA, ^втки, acимeтpiï ЛШK нe бyлo виявлeнo. Tpиeaлicть зaxвopюeaння в ньoгo cтaнoвилa 1 мic, a poзмip вoгнищa iшeмiï, щo мaлo нeпpaвильнy фopмy, був у мeжax 1,5—3 cм, тoбтo вoнo бyлo мялим пopieнянo з ycieю футою пaцieнтie, у якиx cepeднiй poзмip вoг-нищa дopieнюeaв 3 cм. Цiнaвo, щo, зя дaними OФEKT, у цьoгo xвopoгo мaлo мю^ лишe те-знaчнe змeншeння пepфyзiï (10%), пpaктичнo вoнa пepeбyвaлa ня мeжi фiзioлoгiчнoï нopми.
У xвopoгo з тимчacoвим poзлaдoм мoзкoвoгo кpoвoтoкy УзДГ виявиля знижeння .ÏÏTTTK. з яш-мeтpieю дo 25%, шр пoяcнюeaлocь пopyшeнням лишe тpaнcпopтнoï фязи кpoвoпocтaчaння. Зя-гальня iнфopмaтивнicть мeтoдy cклaдaлa 82,35%.
Haтoмicть, дiaгнocтичнa iнфopмaтивнicть OФEKT дopiвнювaлa 100%. Baжливoю ocoбли-вicтю мeтoдy буля мoжливicть викopиcтaння вiднocниx кiлькicниx пoкaзникie. Лишe пpи ш-мeтpичниx двocтopoннix ypaжeнняx, як, нaпpик-ляд, у xeopoгo з пaтoлoгiчними згинями o6ox BCA (тяблиця), зacтocyeaння тaкиx пoкaзникiв ycнлaднeнe, тому щo нeмoжливo вибpaти ш-мeтpичний, peфepeнтний peгioн для пpoвeдeн-ня poзpaxyнкiв.
Пpи OФEKT нaйбiльшi змши MK виявля-лиcь у xвopиx з тpoмбoзaми BCA. У u^x ви-пaдкax MK пaтoлoгiчниx вoгнищ був ня piвнi 47— 52% вiднocнo кoнтpлaтepaльниx дiлянoк.
вкaзaти тaкoж i ня знячну acимeтpiю ЛШK, щo визнaчaлacь пpи зacтocyeaннi мeтo-ду УзДГ у циx жe xeopиx. Tiльки у oднoгo пaцieнтa з цieï ^упи виявлeнe зя дoпoмoгoю OФEKT збiльшeння pOMK cтaнoвилo 10%, a пpи зacтocyвaннi УзДГ взaгaлi acимeтpiï те cпocтepiгaлocь. У xвopиx з шшими фopмaми ypaжeння пopyшeнь pOMK eмiciйнa тoмoгpa-фiя нe зaфiкcyвaлa. Iнфopмaтивнicть OФEKT пepeвищyeaлa iнфopмaтивнicть KT тя УзДГ i буля тaкoю ж вито^ю, як i ЛГ. Oднaк цi та-piвняння мяють в^те^ий xapaктep, тoмy щo кoжний з мeтoдiв дocлiджye oкpeмy лянку зя-гaльнoгo пpoцecy мoзкoвoгo кpoвoпocтaчaння. Пpeдмeтoм дocлiджeння AГ е зaгaльний стян тя пpoxiднicть цepeбpaльниx cyдин, KT дяе змoгy з'яcyeaти cтpyктypнi змши мoзкoвoï ткя-нини, УзДГ cпpямoвaнa ня вивчeння швидкocтi кpoвooбiгy у мaгicтpaльниx cyдинax, тoбтo тpaнcпopтнoï фязи кpoвoпocтaчaння мoзкy, в тoй чac як OФEKT дoзвoляe oцiнити стутнь знижeння фyнкцioнaльнoï aктивнocтi мoзкy, oбyмoвлeнoгo iшeмiчними poзлaдaми.
Aнaлiз peзyльтaтiв oпepaтивнoгo лiкyвaння пoкaзaв пoлiпшeння зaгaльнoгo стяну у чясти-ни xeopиx, в той чac як у pernra тaкoгo тал-
iпшeння нe cпocтepiгaлocь. Для дeтaльнiшoгo вивчeння oдepжaниx дaниx вci пaцieнти були poздiлeнi ня двi гpyии.
Пepшy гpyиy шляли 11 xeopиx, у якиx в пicляoпepaцiйний пepioд мяля мicцe пoмiтнa та-зитивня динямжя нлiнiчниx пpoявiв. З ниx у 2, з вoгнищaми iшeмiï дiaмeтpoм 3—5 cм, зяфж-coвaними ня KT, виявлeнo oзнaни знaчнoï mpa-мiднoï нeдocтaтнocтi у виглядi гeмiиapeзy. Peштa пaцieнтiв (9) мяли лeгкy тя пoмipнy виpaзнicть гeмiиapeзy з вoгнищaми iшeмiï, виявлeними ня KT, poзмipoм дo 3 cм. ^и викopиcтaннi OФEKT у вcix xвopиx кoнcтaтoeaнo знижeння pOMK в ypaжeнiй пiвкyлi.
Дo дpyгoï гpyпи ввмшли б xeopиx, у яниx пicля oпepaцiï нeвpoлoгiчний дeфiцит нe peгpe-cyвae aбo ж пслiишeння стяну бyлo нeзнaчним. З ниx у 4 xвopиx cпocтepiгaлacь знячня пipaмiднa нeдсетaтнiеть. Пpи зaетсcyвaннi KT у вок пaцieнтie дiaгнocтoeaнo вoгнищa iшeмiï poзмipoм пoнaд 4 cм в дiaмeтpi, oпepaтивнe втpyчaння бyлo ^o-вeдeнo у 4 xвopиx в CTpo№, щo пepeeищyвaли б мю пiеля пepeнeceнoгo iнcyльтy. У вcix пaцieнтiв цieï гpyии пpи OФEKT тaкoж cпocтepiгaлocь зни-жeння pOMK piзнoгo cтyиeня.
Heoбxiднo вязнячити, тiльки OФEKT дoз-вoлялa oдepжaти yнiкaльнy iнфopмaцiю пpo cтyиiнь пopyшeння фyнкцioнaльнoï aктивнocтi мoзкoвoï ткянини. Kpiм тoгo, цeй мeтoд мяв няйвищу зягяльну iнфopмaтивнicть у дiaгнoc-тищ цepeбpaльниx змгн пpи iшeмiчниx rnpy-шeнняx кpoвoпocтaчaння i пpи вж клiнiчниx пpoявax poзлaдy мoзкoвoгo кpoвooбiгy дявяв змoгy зapeecтpyвaти знижeння pOMK. Acимeт-piH pOMK дo 50% виявляля^ тiльни у xвopиx з тpoмбoзaми BCA, щo cyиpoвoджyeaлocь ня-явнicтю вoгнищa iшeмiï, якe вiзyaлiзyвaлocь ня KT poзмipoм 4—5 cм у дiaмeтpi. B iншиx ви-пaдкax зaлeжнocтi мiж клiнiчними пpoявaми зaxвopюeaння тя змшями ня eмiciйниx тoмoг-paмax те cпocтepiгaлocь. Пpи пopiвняннi дaниx, oдepжaниx пpи piзниx мeтoдax дocлiджeння, cпocтepiгaeтьcя знячня кopeляцiя peзyльтaтiв OФEKT тя УзДГ, щo oбyмoвлeнe, cкopiшe зя вce, бiльшoю фyнкцioнaльнoю cпopiднeнicтю циx мeтoдiв, нiж KT тя AT, cпpямoвaниx ня дoелi-джeння cтpyктypниx змiн мoзкoвoï ткянини тя cyдиннoгo pycлa.
Bиcнoвки. 1. OФEKT xapaктepизyeтьcя ви-щoю, пopiвнянo з KT тя УзДГ, зaгaльнoю iнфop-мaтивнicтю пpи oбcтeжeннi xвopиx з цepeбpo-вacкyляpними зaxвopювaннями.
2. Лoнaльнe знижeння pOMK cпocтepiгaeтьея пpи вcix клiнiчниx пpoявax пopyшeння мoзкo-вoгo кpoвoпocтaчaння.
3. Знaчнe знижeння pOMK (~ 50%) вияв-ляeтьея у бiльшocтi xeopиx з тpoмбoзaми BCA.
4. У дiaгнocтицi тимчacoвиx пopyшeнь мe-
Застосування однофотонног емгсшног томографгг у дгагностищ 1шем1чних уражень головного мозку
85
to,o;m OOEKT Ta Ys^T MaroTb o^HaKOBO BMCoKy e^eKTMBHicTb nopiBHHHO 3 KT.
5. OnepaTMBHe BTpynaHHH pe3y^bTaTMBHime npM ,iaMeTpi BorHMm;a imeMi'i, Bi,o6pa»eHoro Ha KT, MeHmoMy 4 cm.
CnMCoK ^iTepaTypM
1. Iida H, Itoh H, Nakazawa J., Hatazawa J. et al. Quantitative mapping of regional cerebral blood flow using iodine-123-IMP and SPECT/ / J. Nucl. Med. 1995. — V.35. — P.2019—2030.
2. Goulding P., Burjan A., Smith R., Lawson R. et al. Semi-automatic quantification of regional cerebral perfusion in primary degenerative dementia using technetium—99m hexamethylpropylene amine oxime and single photon emission tomography // Eur. J. Nucl. Med. — 1990. — V. 17. — P. 77—82.
3. Hayashida K., Nishimura T., Uehara T. et al. A case with stenosis of internal carotid artery detected as a region of decreased blood flow by Tc-99m HMPAk cerebral blood flow scintigraphy // Kaku-Igaku. — 1987. — V. 24. — N4. — P. 463—467.
4. Heiss W.K., Herholz K, Podreka I., Neubauer I., Pietrzyk U. Comparison of [99mTc] HMPAk SPECT with [18F] fluoromethane PET in cerebrovascular disease // J. Cereb Blood Flow Metab. —1990. — V. 10. — P. 687—697.
5 Hooper H.R., McEwan AJ, Lentle B.C., Kotchon T.L., Hooper P.M. Interactive three-dimensional region of interest analysis of HMPAk-SPECT brain studies // J. Nucl. Med.
— 1990. — V.31. — P. 2046—2051.
6. Knop J., Thie A., Fuchs C, Siepmann G., Zeumer H. Technetium—99m-HMPAo SPECT with acetazolamide challenge to detect hemodynamic compromise in occlusive cerebrovascular disease // Stroke. — 1992.
— V. 23. — P. 1733—1742.
7. Lamoreux G. , Dupont R.M. , Ashburn W.L., Halpern S.E. "CkRT-EX": a program for quantitative an alysis of brain SPECT data / / J. Nucl. Med. — 1990. — V. 31. — P. 1861— 1871.
8. Lucignani G., Rosetti C., Ferrario P., Zecca L. In vivo metabolism and kinetics of 99mTc-HMPAk // Eur. J. Nucl. Med. — 1989. — V. 16. — P. 249—255.
9. Maurer A.H., Siewgel J.A., Comerota A.J., Morgan W.A., Johnson M.H. SPECT quantification of cerebral ischemia before and after carotid endarterectomy // J. Nucl. Med.
— 1990. — V. 31. — P.1412—1420. 10.Sabatini U., Celsis P., Viavard G., Marc-Vergnes
J. P. Quantitative assessment of cerebral blood volume by single-photon emission computed tomography // Stroke. — 1991. — V. 22. — P. 324—330.
ll.Sakai F., Igarashi H., Suzuki S., Tazaki Y. Cerebral blood volume and cerebral hematocrit in patients with cerebral ischemia
measured by single-photon emission computed tomography // Acta neurol. Scand. — 1989. — Suppl. 127. — P. 9—13. 12.Sakai F.,Nakazawa K., Tazaki Y. et al. Regional cerebral blood volume and hematocrit measured in normal human volunteers by single-photon emission computed tomography // J. Ccrebr. Blood Flow Metab. — 1985. — V. 5. — P. 207—213. 13.Shvera I.Y., Cherniavsky A.M., Ussov W.Y. et al. Application of technetium—99m hexamethylpropylene amine oxime singlephoton emission tomography to neurologic prognosis in patients undergoing urgent carotid surgery // Eur. J. of Nucl. Med.. — 1995. — V. 22. — N2. — P. 132—138. 14.Smith F.W., Sharp P.F., Gemmell H. et al. Technetium-labeled HM-PAk studies in patients with cerebrovascular disease // Anon. — The 72nd scientific assembly and annual meeting of the RSNA. — 1986. — P. 158.
Применение однофотонной эмисионной томографии в диагностике ишемических поражений головного мозга
Цимейко О.А., Спинул А.А., Макеев С.С Необходимость формирования показаний к хирургическому лечению ишемических нарушений мозгового кровообращения (МК) требует дальнейшего изучения возможностей однофотонной эмиссионной томографии (ОФЭКТ) в комплексном обследовании больных. При помощи АГ, КТ, УзДГ и ОФЭКТ авторы обследовали 17 больных, оперированных в дальнейшем по поводу различных форм поражения внутренних сонных артерий (ВСА). ОФЭКТ оказалась наиболее чувствительной при выявлении нарушений МК. Установлена более высокая диагностическая информативность ОФЭКТ и УзДГ по сравнению с КТ в диагностике преходящих нарушений МК. Локальное снижение МК отмечается при всех клинических проявлениях нарушения мозгового кровообращения. Значительное снижение МК (= 50%) наблюдается у большинства больных с тромбозами ВСА. Оперативное вмешательство результативнее при диаметре очага ишемии, отраженного на КТ, менее 4 см.
Single photone emission computed tomography in diagnostics of stroke
Tsimeiko K.A., Spinul A.A., Makeуev S.S. The formation of the indications to surgical treatment ishemic disorders of brain blood flow requires the further study of opportunities SPECT in complex researches of such patients. With the help of the AG, СТ, ultrasonic dopplerography (UK) and SPECT 17 patients were investigated. After that these patients were operated concerning the various forms of a ishemic defects of internal coronary arteries (ICA). SPECT had the highest sensitivity in revealing of the disorders of cerebral haemodinamics. Also is established higher diagnostic informativity SPECT and UK, in comparison with CT, in diagnostics of transient disorders of the CBF. The local reductions CBF are marked with all clinical displays of the cerebral blood circulation disorders. The significant decrease CBF (nearly 50 %) are observed at the majority of the patients with tromboses of ICA. The operative intervention has higher productivity with a diameter of the ishemic focus on CT < 4 sm.