CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 2. С.232-237.
УДК 343.98
ПРОГНОСТИЧНА Д1ЯЛЬН1СТЬ СЛ1ДЧОГО ПРИ ПРОВЕДЕНН1 СЛ1ДЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
Чернецький О.К.
Кримський юридичний тститут Нацюнальний утверситет «Юридична академш Украгни шет Ярослава мудрого», Сшферополь, Украгна
У статп розглянуто питання, щодо дшльносп слiдчого при проведенш слiдчого експерименту, а саме прогнозуванню дослщних дш, що вперш за все е запорукою забезпечення ефективностi його проведення. Проаналiзована теоретична основа слщчого експерименту. Висвiтленi питання щодо прогнозування слiдчим перспективи i можливостi проведення слiдчого експерименту на етат пiдгото-вки до нього.
Ключовi слова: слщчий експеримент, вiдтворення обстановки й обставин поди, прогнозування.
Ми вже звертали увагу на те, що дослщження характеру експериментальних дш носить важливе значення не тшьки для визначення результату експерименту, але й в науковому плаш. Оскшьки саме при проведенш експериментальних дш (тобто на динам1чнш стадп) проявляються тактичш прийоми слщчого експерименту. В цьому сена правильно зазначае А.Р. Ратшов проте, що саме дослщш дп е серцеви-ною слщчого експерименту [1, с. 323]. Визначивши перспективи { можливост проведення слщчого експерименту на еташ пщготовки до не!, слщчий здшснюе управ-лшня поведшкою особи, показання яко! перев1ряються, пщ час И проведення. Тому вш повинен умгги передбачати можлив1 ситуацп слщчо! дп, поведшку шдозрювано-го,його окрем1 дп { розраховувати на конкретш результати дослщ1в. Така д1яльшсть слщчого охоплюеться поняттям "кримшалютичне прогнозування" [2, с. 14; 3, с. 14]. Об'ектом прогнозу в даному випадку е д1яльшсть по розкриттю 1 розслщуванню злочину [4, ^ 42].
У кримшалютичнш лггератур1 зазначаеться, що прогностична д1яльшсть сл> дчого мае ймов1ршсний характер 1 зумовлена неповнотою шформацп про ютотш обставини справи [5, c. 57]. Щодо цього е потреба вщзначити, що прогнозування при проведенш слщчого експерименту вир1зняеться наявшстю вихщно! шформацп про дослщжуваш обставини. До моменту прийняття ршення про проведення ще! слщчо! дп слщчий уже мае у своему розпорядженш показання допитано! особи, яю необхщно перев1рити, даш огляду мюця поди, показання шших сшвучасниюв, ви-сновок судово! експертизи тощо.
З'ясування рол1 й значення слщчого експерименту на досудовому слщсга т> сно пов'язане з дослщженням його психолопчних характеристик як окремо! слщчо! дп. Як зазначае В.О. Коновалова, в першу чергу, ставитьсяпитання про необхщшсть
232
проведення експерименту й прогнозування його результат. Необхiднiсть прове-дення експерименту випливае з ан^зу наявних у справi доказiв, що формують пев-ну версiю. Можливють дослiдження виникло! верси шляхом слщчого експерименту припускае обов'язкову оцiнку названих доказiв [6, с. 10].
Проведення слщчого експерименту, як i будь-яко! шшо! слщчо! ди, повинне бути цшеспрямованим. Тiльки ясне розумiння мети експерименту може зробити його результати найбшьш ефективними. Визначити мета експерименту — значить чгг-ко спрогнозувати дослщш ди, що пiдлягають перевiрцi дослiдним шляхом. Ми зго-днi, що слiдчий зобов'язаний передбачити, що виконання досвiдчених дiй, проведе-них з метою перевiрки якихось даних або слiдчих версiй, буде сприяти безпосеред-ньо або надат з'ясуванню обставин, що входять у предмет доказування [7, с. 68].
В кримшалютищ на можливють i доцшьнють розвитку прогностично! дiяль-ност слiдчого звертали увагу багато вчених, так окремi питання кримiналiстичного прогнозуваннябули висвiтленi в роботах наприклад, В. О. Коновалово! - у зв'язку з аналiзом принципiв науково! оргашзаци та психологiчних характеристик дiяльностi слщчого[8, с. 23]; В. С. Богинського — при розглядi проблем тактики та психологи проведення допита на попередньому слщсга i судовому розгляд^9, с. 51-58]; П. Д. Бшенчука — в аспектi дослiдження поведшки обвинуваченого при розслiдуваннi злочинiв [10, а 28]; I. Я. Фрщмана та О. П. Сапуна-проблемнi питання вивчення дь яльностi експертних установ та теорп експертизи; Г. О. Зорина - при вивченш спещ-альних логiко-психологiчних методiв у слщчий дiяльностi; О. М. Васильова i М. П. Яблокова — стосовно до проблеми використання даних кримшалютичного прогнозування в методищ розслщування; та iн..
Загальнi проблеми теори кримiналiстичного прогнозування були розглянути такими вченими як, В. А. Журавель, Г. Л. Грановський, Л.Г. Горшенш та ш..
Не вдуваючись в теоретичш дискуси, ми згоднi з В.А. Журавлем, що за масштабом охоплення обставин i факта, що вщображуються в прогностичних су-дженнях, за обсягом розв'язуваних завдань в судово-слщчш практицi прогнозування диференщюеться на стратегiчне, тактичне та шдивщуальне. Перше пов'язано з прогнозуванням перспективрозслщування i судового розгляду по справi в цiлому, з моделюванням наслщюв процесуальних рiшень, що приймаються i заходiв щодо нейтралiзацil або мiнiмiзацil негативних результатiв !х реалiзацil та ш. Друге пов'язане з прогнозуванням результативносп планованих тактичних операцiй, слщ-чих дiй та прийомiв з метою виршення тактичних завдань у конкретних ситуащях розслiдування i судового розгляду, а також наслщюв використання одержаних результата у доказуванш, ступеня тактичного ризику i засобiв його мiнiмiзацil тощо. Трете прогнозування спрямоване на складання прогностично! моделi щодо: а) мож-ливо! поведшки професшних i непрофесiйних учасникiв на попередньому розслщу-ваннi та судовому розгщщ (наприклад, поведiнка обвинуваченого на допил, його реакцп, форми протидп та iн.); б) можливого прояву в невстановленого i незатрима-ного злочинця та його спiльникiв елемента доказово! поведiнки; в) можливого мю-ця i часу вчинення нового злочину, що готуеться; г) варiантiв тдготування можли-вих мiсць приховування осiб, причетних до вчинення злочину, та ш. [11, c. 269-270].
Найбшьш доцшьшше розглянути тактичне та шдивщуальне прогнозування, бо саме вщ цих прогнозiв залежить результативнiсть слщчого експерименту. Як за-значае В.О. Коновалова, саме прогноз результата як визначення найбшьш iмовiрно-
233
Прогностична dirnbHwmb ^iдчого при проведенм...
го ршеннязавдань, що перевiряються щею слщчою дieю, створюе впевненiсть y йо-го необxiдностi [6, c. 12].
Прогнозyвання проведення слiдчого експериментy — це передбачення мож-ливост проведення тиx чи iншиx дослщницькж дiй, можливого негативного прояву складов^ дослiдy, варiантiв поведiнки yчасникiв слщчого експерименту та ïx пси-xологiчниx та фiзичниx можливостей. У самш сyтi слiдчого експерименту, якщо його розглядати, як структуру шзнавального процесу, можна видiлити такi основнi етапи:
дiагностикy сприймання, збiр та опрацювання факпв
прогнозування етапностi проведення дослiдниx дш та iнтyïтивне передбачення результативности
Останне можливе лише на основi достатнього запасу, як наyковиx так i практичниx знань i навичок. Якщо цими знаннями не володie слщчий, то вiн не зможе правильно розробити прогноз проведення дослщнж дш, побудувати план та устшне провести цю слiдчy дiю.
Особливо функщя прогнозування здiйснюeться на ct^^x прийняття ршен-ня i шдготовки до проведення слiдчого експерименту. Вважаемо, що прогнозування може здшснюватися по наступн^ напрямкаx:
прогнозування лiнiï поведшки особи, показання (д^) яко1' перевiряються до-слiдним шляxом (це можуть бути, як пiдозрюванi так i свщки);
прогнозування мотивiв yчастi ще1' особи y проведеннi перевiрки показань на мющ [12, c.310];
прогнозування ситуацш в процесi проведення слщчого експерименту; прогнозування ïï резyльтатiв слщчого експерименту (визначення достовiр-
ностi);
прогнозування негативниx обставин (наприклад,створення перешкод для проведення дослiдниx дiй, втечi пщозрюваного пiд час проведення слiдчоï дп, нападу на слiдчy групу з боку його спiльникiв та ш.).
Крiм того, прогнозування ситуацш майбутнього слiдчого експерименту ви-значае обрання слщчим власно1' лiнiï поведшки, вiдповiдниx тактичниx прийомiв та ïx систем. У псиxологiчнiй лiтератyрi вiдмiчаeться необxiднiсть прогнозування мо-тивiв учасп пiдозрюваного (обвинуваченого) y слiдчомy експеримент [12, c. 262]. На нашу думку, воно дозволяе слщчому передбачати небажаш мотиви (примiром, бажання пщозрюваного заплутати слiдство, переконатися в тому, що докази, яю мають значення для розслiдyвання, не були виявлеш при оглядi мiсця злочину, вте-кти пiд час проведення слщчо1' дiï та iн.) [7, c. 131-132].
На досудовому слiдствi y процеа збору i оцiнки доказово1' iнформацiï слiд-чим виникае необxiднiсть проведення слiдчого експерименту. Оцiнка, осмислення вже отриманж доказiв i ïx сшввщношення з певною версieю припускае перевiркy ïï шляxом слiдчого експерименту. Ми згодш, що y процеш оцiнки доказiв формуеться внyтрiшнe переконання слщчого про ïx вщносшсть до поди, значимосп i ролi y встановленш iстини в справi. У процеш формування внyтрiшнього переконання на основi поступового нагромадження фактiв можуть виникнути сyмнiви в iстинностi якого-небудь факту, сyмнiв y правильностi його оцшки або в його юнуванш. Вини-кле припущення слiдчий перевiряe рiзними шляxами, y числi якиx найбiльш iнфор-мативним i ддачим може виявитися слiдчий експеримент [6, c. 11].
234
Дшсно, саме в процес осмислення отриманих факпв, особливо якщо е про-тирiччя мiж ними i, у слiдчого виникають сумнiви (припущення) стосовно дiй вчи-нених пiдозрюваним, або можливостей свщюв (наприклад, бачити пiдозрюваного та ш.,). Тому, необхiднiсть проведення слiдчого експерименту визначаеться обстави-нами, якi викликають сумнiви в можливостi здiйсненняпевних дш (у можливостi яко1-небудь подiï, явища) у конкретних умовах i вщповщним чином [13, c. 195].
Сутнють слiдчого експерименту представляе дослiдження й оцшку тих або iнших психофiзiологiчних можливостей людини: сприйняття якоï-небудь поди, факту за певних умов (наприклад, побачити об'екти, почути голос людини, шум мотора, вщчути сморiд, визначити температуру предмета i т.д.); здшснення конкретних дш (пiдняття ваги, проникнення через отвiр, подолання вiдстанi i3 заданою швидкiстю i т.д.). Крiм того, перевiряються вмiння, навички (вiдкрити замок певним способом, виготовити клше пiдробленоï печатки i т.д.).
Переконавшись у необхщносп проведення даноï слiдчоï ди, слiдчий повинен розв'язатипитання про можливють його здшснення:
- можливють вщтворення (або моделювання) матерiальноï обстановки, максимально подiбноï з тiеï, у якш вiдбувалися д^', що перевiряються, абоподiï;
- можливiсть вiдтворення (моделювання) суб'ективних, психофiзiо-логiчних факторiв;
- можливють проведення (моделювання) самих дослщних дш.
Незважаючи на наявнiсть певних труднощiв, вiдтворення обстановки все-таки можливо. Зокрема, незважаючи на те, що не можна абсолютно точно повторите обстановку (пора року й доби, метеоролопчш умови, осв^ленють, i т.д.), можна пщбрати максимально подiбнi умови, тобто сприяти об'ективност результатiв експерименту. Це повною мiрою ставиться й до моделювання дш, крiм злочинних.
На даш обставини звертали увагу бiльшiсть авторiв, наприклад В. О. Коновалова вiдмiчала, що за структурою й характеру оргашзаци слщчий експеримент ставиться до найбшьш складних слщчих дш. Тому перш шж вирiшуватипитання про його проведення, слщ визначити необхiднiсть його в кожномуконкретномуви-падку. Рiшенню цього завдання передуе розгляд питання про можливють його проведення, при цьому аналiзузазнають: 1) можливють таким шляхом перевiрити припущення; 2) можливють залучення для його проведенняпевнихошб; 3) можливють вщтворити обстановку, необхщну для експерименту; 4) допустимiсть проведення експерименту з погляду процесуальних i етичних вимог [6, c. 12].
Крiм того ршення о проведенш слiдчого експерименту слiдчий повинен приймати з урахуванням умов реальност його пщготовки i здiйснення. На наш пог-ляд, до критерiïв ощнки реальностi проведення слiдчого експерименту належать: техшчна можливiсть вiдтворення умов дослщу (дослiдних дiй), моделювання об'ектiв i процешв якi складають сутнiсть експерименту. В процес пiдготовки не-обхщно в першу чергу, осмислити принциповий характер майбутшх дослiдiв [14, c. 272].
На наш погляд, сутнють осмислення характеру i технологи майбутнього сл> дчого експерименту складае дiяльнiсть, яка мае схожють з моделюванням, що схематично дае можливють спрогнозувати схематичну модель структури дослщу. Шляхом такого модулювання вирiшуеться питання про те, яка шформащя необхщ-
235
Прогностична дгяльнгсть слгдчого при проведенм...
на для того, щоб спланувати, шдготовить та провести слщчий експеримент [15, с. 78].
Прогностична функщя слщчого експерименту припускае анатз 1 сортування отримано! шформацп в залежност1 вщ ступеня !! значимост для проведення досль д1в. Анатз шформаци по справ! дозволяе осмислити, спланувати { здшснити тдго-товку наступних дослав.
Список лiтератури:
1) Ратинов А.Р. Следственная психология для следователей / А. Р. Ратионов. - М: Юрлитин-форм, 2001. - 352 с.
2) Журавель В.А. Допрос потерпевшего и использование его показаний для построения методики расследования отдельных видов преступлений: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / ХЮИ. - Х., 1983. - 14 с.;
3) Шеттько В.Ю. Кримшалютика. Енциклопедичний словник (укра!нсько-росшський i росшсь-ко-укра!нський) / За ред. акад. НАН Укра!ни В.Я. Тащя. - Х.: Право, 2001.
4) Журавель В.А. Основы теории криминалистического прогнозирования // Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник / В. А. Журавель / Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. - Х.: Одиссей, 2001.
5) Денисюк С. Ф., Шепитько В. Ю. Обыск в системе следственных действий (Тактико-криминалистический анализ): Научно-практическое пособие / С. Ф. Денисюк, В. Ю. Шепитько. - Х.: Консум, 1999.
6) Коновалова В.Е. Психологическая характеристика следственного эксперимента / В. Е. Коновалова. - К.; РИО МВД Украины, 1976. - Вып. 12.
7) Глазырин Ф.В. Психология следственных действий: Учеб.пособие / Ф. В. Глазырин. - Волгоград: НИиРИО ВСШ МВД СССР, 1983. - 136 с.
8) Коновалова В. Е. Организационные и психологические основы деятельности следователя / В. Е. Коновалова. - К.; РИО МВД УССР, 1973.
9) Богинский В.Е., Пороженко С. М. Прогнозирование в допросе подозрева / В. Е. Богинский, С. М. Пороженко // Криминалистика и судебная экспертиза. - К., 1980. Вып. 21.
10) Биленчук П.Д. Кримшалютичне дослвдження обвинувачуваного / П. Д. Биленчук. - К.: Укр. акад. внутр. справ, 1995.
11) Журавель В. А. Проблемитеори та методологикримшалютичногопрогнозування / В. А. Журавель.— Харюв: Право, 1999. — 304 с.
12) Андросюк В.Г. 1нформацшно-комушкативш сл1дч1 ди / В. Г. Андросюк // Юридична психо-логш: Шдручник/ За ред. Я.Ю. Кондратьева. - К.: 1н Юре, 2000. - С. 310.
13) Следстренныедействия (процессуальная характеристика, тактические и психологическиеосо-бенности): Учеб. пособие для вузов МВД СССР.— Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1984.— 240 с.
14) Дулов А.В., Нестеренко. Тактика следственних действий / А. В. Дулов, Нестеренко. - Минск, Изж-во «Высшая школа», 1971. - С.272
15) Белкин Р.С. Теория и практика следственного эксперимента / Р. С. Белкин / Под общ.ред. А.И. Винберга. - М.: ВШ МВД СССР, 1959. - С. 78.
16) Васильев А.Н., Планирование расследования преступлений / А.Н. Васильев, Г.Н. Мудьюгин, Н.А. Якубович. - М., Госюриздат 1957. - 199 с.
Чернецкий О.К. Прогностическая деятельность следователя при проведении следственного эксперимента / О.К. Чернецкий // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2012. - Т. 25 (64). № 2. 2012. - С. 232-237.
В статье рассмотрены вопросы, относительно деятельности следователя по проведению следственного эксперимента, а именно прогнозированию опытных действий, что в первую очередь является залогом обеспечения эффективности его проведения. Проанализирована теоретическая основа след-
236
ственного эксперимента. Освещенные вопросы относительно прогнозирования следователем перспектив и возможностей проведения следственного эксперимента на этапе подготовки к нему.
Ключевые слова: следственный эксперимент, воспроизведение обстановки и обстоятельств события, прогнозирование.
Cherneckiy O.K. Prognosticheskaya activity of investigator during the leadthrough of investigation experiment / O.K. Cherneckiy // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. -Series : Juridical sciences. - 2012. - Vol. 25 (64). № 2. 2012. - Р. 232-237.
Questions are considered in the article, in relation to activity of investigator during the leadthrough of investigation experiment, namely to prognostication of experimental actions, that above all things is the mortgage of providing of efficiency of his leadthrough. Theoretical basis of investigation experiment is analysed. Lighted up questions in relation to prognostication of prospects and possibilities of leadthrough of investigation experiment an investigator on the stage of preparation to him.
Keywords: investigation experiment, reproducing of situation and circumstances of event, prognostication.
237
