CC BY
19
УДК 616.832-004.2-073.756.8:612.66 КОБИСЬ Т.О.
Ки/вський м/ський центр розс/яного склерозу, м. Ки/в, Укра/на Ки/вська м/ська кл!н1чна лкарня № 4, м. Ки/в, Укра/на
ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ КЛ^ЧНИХ ТА НЕЙРОВ1ЗУАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ФАКТОР1В РИЗИКУ АКТИВНОСП ПЕРЕБ1ГУ РОЗОЯНОГО СКЛЕРОЗУ
Резюме. Наведено дат десятuрiчного проспективного спостереження за 180 патентами з розаяним склерозом починаючи з перших клiнiчних ознак захворювання. Визначено клiнiчнi та МРТ-ознаки акmивносmi захворювання та ¡х прогностичне значения. Доведено вплив числа рецидивiв, кiлькостi Т2-осеред^в та ¡х розмiрiв, локалзаци на актившсть перебгу захворювання, прогресування швалiдизацii в р1зш перюди до^дження.
Ключовг слова: клтчна актившсть захворювання, осередки, прогресування iнвалiдизацi¡.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Проблема ранньо! дiагностики, прогнозу переб^у розшяного склерозу (РС) дотепер залишаеться надзви-чайно актуальною в усьому свт [1, 7, 11].
Рiзнi темпи прогресування захворювання й термши досягнення виражено! швалщизаци зумовлюють штерес до рiзних аспекпв i особливостей активностi демiелiнi-зуючого процесу при РС [2, 4, 8, 10].
У проведеному протягом 20,6 року ретроспективному аналiзi 2477 пащенпв з РС iз Великобритани та Канади [14, 15] дослщжувався вплив рецидивiв на рiзних етапах захворювання на його прогресування. У спостереженш за природним переб^ом РС А. 8са11ап й а1. [13], у якому було проаналiзовано 28 000 пащенто-роыв, починаючи з 806 дебюпв, наведено данi про неоднорщшсть взаемозв'язкiв рецидивiв i довгостроково! iнвалiдизацií. Отже, завершенi довготривалi дослщження вказували на необхiднiсть подальшого визначення нових критерив прогресування захворювання [5, 12, 14]. Так званий кль шко-радюлопчний парадокс, тобто невiдповiднiсть кар-тини магнггао-резонансно! томографи (МРТ) клИчним проявам захворювання, на що вказували слабы кореля-цiйнi взаемозв'язки мiж клiнiчними i МРТ-ознаками захворювання, обговорюеться в лiтературi тривалий перiод часу [1, 3, 9—11, 16]. У робота К. ЬоуЫаё й а1. [9] надаеться велике значення ролi МРТ у дiагностицi й мониторингу захворювання та проводиться узагальнення досягнень i невирiшених проблем ери нейровiзуалiзацií.
Водночас дослiдники вказують, що ^м недолiкiв юну-ючих клiнiчних та МРТ-дослщжень мае значення при-сутнють «шмих» осередкiв, роль нейродегенеративного процесу в патогенезi захворювання, тому актуальним залишаеться визначення нових нейровiзуалiзацiйних предикторiв активностi перебiгу захворювання.
Фундаментальне нове 20^чне дослiдження QueenSguare велико! кшькосл пацiентiв (140 хворих) iз клшчно iзольованим синдромом (К1С) показало, що кшьысть вогнищ на Т2-зважених зображеннях на момент К1С не тльки спiввiдноситься з наступним переходом у клшчно вiрогiдний розшяний склероз, а й з ри-зиком втрати здатностi ходити без тдтримки через 20 рокiв [6]. Дослщники вказують на те, що висновки щодо слабких кореляцiйних зв'язив нейровiзуалiзацiйноí' кар-тини стандартно! МРТ i клiнiчних проявiв захворювання були зроблеш передчасно. МРТ-показники е важливими прогностичними факторами розвитку клiнiчних проявiв РС. Об'ем ураження речовини головного мозку та його змiни корелюють з швалщизащею через 20 роыв вiд початку захворювання.
Отже, багаторiчнi клiнiчнi спостереження за клЫчни-ми, нейровiзуалiзацiйними та iмунопатологiчними факторами активностi демiелiнiзуючого процесу при РС вказують
© Кобись Т.О., 2016
© «М1жнародний невролопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
на те, що вщповщш надшш критерй', згщно з якими паць енти мають р1зну актившсть захворювання в pÍ3HÍ в]др1зки часу вщ його початку, погребуюгь подальшого вивчення.
Мета роботи: шдвищити р1вень прогностично!' оц1нки акгивносг1 дем1ел1н1зуючого процесу у хворих на РС на пщстав1 комплексного кл1н1ко-невролог1чного i нейров1зуал1зац1йного проспективного десятир1чного досл1дження.
Матерiали i методи
Обстежено 180 хворих (88 жшок i 92 чоловши) з РС, яы спостерiгалися в Кшвському мюькому центрi роз-сiяного склерозу на базi мiськоï клiнiчноï лiкарнi № 4 протягом 2003—2014 рр. починаючи з перших кшшчних ознак захворювання — клшчно iзольованого синдрому. У вшх хворих у подальшому розвинувся рецидивуючо-ремiтуючий розсiяний склероз (РРРС). Загальний перiод спостереження за пащентами становив 10,25 ± 0,25 року. Весь термш спостереження за пащентами було подтено на декiлька перiодiв, пiд час яких проводили ан^з ре-зультатiв клiнiко-iнструментального обстеження.
I перюд — К1С (2003-2004 рр.)
IA перiод — 2005-2006 рр.
II перюд — 2008-2009 рр.
III перюд — 2009-2010 рр.
IV перюд — 2010-2011 рр.
V перюд — 2011-2012 рр.
VI перюд — завершення проспективного дослтжен-ня (2013-2014 рр.).
Виражешсть невролопчних симптомiв ощнювали за шкалою EDSS (Kurtzke J., 1983). Також визначали частоту клiнiчних загострень захворювання.
Магштно-резонансш зображення головного мозку були отримаш на магнiтно-резонансному томографi GE, Signa Excite ИЮ1.5т медично'1 клшки «Борис» за стандартним протоколом з використанням iмпуль-сних послiдовностей швидкого спiн-ехо (FSE), спiн-ехо (SE), T2-FLAIR, а також Dual Echo — для зображень, зважених за Т2- i Т1-протонною щiльнiстю. Оцiнювали ыльысть гiперiнтенсивних вогнищ на Т2-зважених зо-браженнях, у тому числi ктьысть вогнищ понад 3 мм, ктьысть Т-вогнищ, Gd+-вогнищ.
Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням програмного пакета Statistica 10.0 (StatSoft, Inc, США) i Microsoft® Excel 2010 (Microsoft Corporation, США). Для графiчного зображення даних використовувався редактор Microsoft Graph (© Microsoft Corporation, версгя 2010).
Результати досл^дження
Провели визначення клiнiчних та нейровiзуалiза-цiйних проявiв активносп демieлiнiзуючого процесу при РС, для чого за перюдами доcлiдження реестрували частоту загострень, cтупiнь iнвалiдизацiï за шкалою EDSS i ыльысть МРТ-осередыв (Т2-, в тому чиcлi з розмiрами понад 3 мм, Т1- та Gd+) i проводили аналiз взаемозв'язк1в мiж вказаними ознаками.
У першу чергу було зроблено аналiз динамiки частоти загострень i рiвня iнвалiдизацiï за шкалою EDSS, ощне-но ïx взаемозв'язок з першими клМчними проявами захворювання та мiж собою в рiзнi перюди захворювання.
У разi початку захворювання зi стовбурових розладiв в обидва строки захворювання виявили статистично вь рогiдний прямий cереднiй кореляцiйний зв'язок iз частотою загострень (r = 0,521 (p < 0,01); r = 0,556 (p < 0,01)) та слабкий i середнш зi ступенем EDSS (r = 0,223 (p < 0,05); r = 0,348 (p < 0,05)) втповтно. У випадку початку захворювання з шрамтних розладiв прямий середнш кореляцшний зв'язок виявляли з частотою загострень через три роки вт початку РС (r = 0,551; p < 0,01), а зi ступенем EDSS — через шють роыв (r = 0,567 (p < 0,01)). Початок захворювання з чутливих розладiв мав слабкий, але статистично вiрогiдний кореляцшний зв'язок з частотою загострень через три роки i через шють роыв вт початку захворювання (r = 0,276 (p < 0,05); r = 0,346 (p < 0,05)), i був вщсутнш зв'язок з рiвнем EDSS. Меншi значення та закономiрноcтi спостерЬалися в разi початку захворювання iз зорових i мозочкових розладiв, а в разi початку з когштивних розладiв вони були вщсутш.
У подальшому cпоcтерiгалаcь тенденщя до зменшен-ня рiвня кореляцшних зв'язкiв виду ураження ФС при К1С з частотою загострень та збтьшення рiвня кореля-цiй з рiвнем iнвалiдизацiï за шкалою EDSS.
Таблиця 1. PiBeHb кореляц1йних зв'язюв вар'анта К1С i клiнiчних ознак активност захворювання через
три i шсть рокв вд початку PC
ФС, уражена при К1С Частота загострень через 3 роки (IA перюд) Рiвень EDSS через 3 роки (IA перюд) Частота загострень через б ромв (II перюд) Рiвень EDSS через б ромв (II перюд)
Зорова 0,378* 0,189 0,216 0,234*
Стовбурова 0,521** 0,223* 0,556** 0,348*
^рамщна 0,551** 0,178 0,166 0,567**
Мозочкова 0,054 0,189 0,323* 0,230*
Чутлива 0,276* 0,175 0,342* 0,189
Когытивна 0,066 0,168 0,75 0,179
Примтка: ФС — функцюнальна система; * — p < 0,05; ** — p < 0,01.
ВШ (95% Д1)
Перюд II -•- Перюд III -• Перюд IV - Перюд V Перюд VI - 0,93 (0,49;1,73) - 0,99 (0,40; 2,46) —•- 1,27 (0,50;3,20) -•- 3,11(1,16;8,32) -■- 3,68 (1,28; 10,61)
1 0,0943 i 10,6
Рисунок 1. Ризикдосягнення р1вня EDSS > 3 бали у хворих на РС залежно вд частоти загострень
у перш1 ш!сть роюв захворювання
Швидысть прогресування швалщизацп — один з важливих показниыв кшшчно! активност nepe6iry захворювання. Збереження в деяких пащентав протягом 10 роыв вiд його початку рiвня швалщизаци до 3 балiв за EDSS, так званого доброяысного м'якого РС (benign MS), визначае необхщшсть детального вивчення вшх факторiв, що впливають на цей показник. Для оцшки ризику прогресування iнвалiдизацii застосовували метод вщношення шансiв (ВШ).
Враховуючи вщсутшсть кореляцiйних зв'язкiв мiж ступенем EDSS i частотою загострень у бтьшосп пе-рiодiв дослiдження, провели подальший аналiз впливу частоти загострень, що реестрували на початку захворювання, на швидысть досягнення рiвня EDSS > 3 бали за перюдами дослщження.
Як видно з рис. 1, через 9—10 роив (V—VI перюд) вщ початку захворювання реестрували вiрогiдно високий показник вщношення шаншв досягнення рiвня EDSS > 3 бали (помiрний рiвень iнвалiдизацii) залежно вщ частоти загострень на початковому етат захворювання: ВШ = 3,11, 95% довiрчий iнтервал (Д1) 1,16-8,32, p = 0,021 i ВШ = 3,68, 95% Д1 1,28-10,61, p = 0,01 вiдповiдно.
Монггоринг МРТ-активностi демiелiнiзуючого про-цесу при РС починаючи з К1С за перюдами дослщження виявив як наявшсть, так i вiдсутнiсть кореляцiйних зв'языв з клiнiчними ознаками захворювання. Най-бiльшу значущiсть мали такi результати.
Визначали час розвитку третього загострення у пащ-ентiв з РС, коли дiагноз був встановлений, а частота розвитку загострень на його початкових етапах може мати прогностичне значення. За методом Каплана — Майера було встановлено, що на швидысть розвитку третього загострення, що е одним з показниыв активност переб^у РС, впродовж проспективного спостереження статистично вiрогiдно впливала наявшсть 9 i бтьше Т2-вогнищ, виявлених при К1С (р = 0,004) (рис. 2).
За 10 роыв спостереження у вах пащенпв, яы мали менше 9 Т2-вогнищ з розмiрами > 3 мм при К1С, розвинулося трете загострення, а при наявност 9 i бтьше Т2-вогнищ з розмiрами > 3 мм при перших клМчних ознаках захворювання трете загострення розвивалося впродовж перших п'яти роыв захворювання (р = 0,0048).
При наявност 3 i бтьше Gd+-осередкiв у хворих iз РРРС ризик виникнення загострень зростав бтьше шж у 2 рази (F = 1,99, p = 0,0002), у той час як наявшсть даних осередыв при К1С не впливала на швидысть розвитку третього загострення, як i зареестрована ыльысть Т1-осередыв у хворих з К1С i РС.
Враховуючи неоднозначнють впливу загально! кль-костi Т2-вогнищ на швидысть виникнення третього загострення, ми оцшили вплив даного показника в пащентав з бiльш активним клЫчним перебiгом на розвиток шос-
Q.
О к
Ш X
£5
£ ä
(5 м
£ 2
к м
ц ®
S £
1,0 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0,0 0
— >9 вогнищ Т2>3мм (KIC)
- - <9 вогнищ Т2>3мм (KIC)
0 1 2 3 4 5 6 7
9 10
Перюд спостереження (роки)
Рисунок 2. Анал'з часових пер1од1в до виникнення третього загострення у хворих iз РРРС залежно в'щ клькост Т2-осередюв з розм'рами > 3 мм
того загострення. Виявили, що у хворих з РС за наявност понад 20 Т2-осередыв збiльшення швидкостi виникнен-ня шостого загострення було статистично вiрогiдним (F = 1,57, p = 0,0035).
Оцiнена за методом Каплана — Майера швид-ысть прогресування швалщизаци iз досягненням помiрного i тяжкого ступеня швалщизацп за шкалою EDSS залежно вщ загально! кiлькостi Т2-осередкiв (у групах Т2 > 20 та Т2 < 20) у хворих з РС вказувала на те, що тшьки через им роив вщ початку за-хворювання (IV перiод) швидысть редукцп частки пацiентiв з EDSS менше нiж 3 бали зростала майже в два рази (F = 5,3, p = 0,006), що шдтверджувало значення строку захворювання в прогнозуванш ак-тивностi переб^у. Так, у IV перiодi вона становила вщповщно 32,7 та 58,9 % при ылькосп Т2-осередкiв > 20 або < 20, у V пер^ — 12,7 та 40,7 %, у VI перь одi — 2,5 та 24,5 % (рис. 3).
Кумулятивна частка хворих з EDSS < 3 бали о о о о о о о о о о , О 1 ГО 3 4 5 6 7 ю со о — Т2 < 20 то ■» on
1______
12 3 4 5 6 Перюди дослщження
Рисунок 3. Формування кумулятивноi частки хворих на РРРС з р1внем EDSS < 3 бали залежно вД загальноi клькост Т2-осередюв за пер'юдами дослщження
Також було доведено, що у випадках, коли при К1С спостер^алась перивентрикулярна та субтенторiальна локалiзацiя осередыв, швидысть прогресування шваль дизаци до рiвня EDSS > 3 бали вiрогiдно збiльшувалась: ВШ = 2,25, 95% Д1 1,0-4,9, р = 0,031 та ВШ = 1,9, 95% Д1 1,1-3,5, р = 0,022. При локалiзацil осередыв у мо-золястому тш ризик досягнення рiвня EDSS3 бали, за нашими даними, був вщсутшй (табл. 2).
При аналiзi впливу наявно! на момент II перюду до-слiдження МРТ-картини на швидысть прогресування швалщизацп виявили високий показник вщношення шансiв досягнення рiвня EDSS > 3 бали через шють роив вщ початку захворювання при реестраци > 9 Т2-осередыв з розмiрами > 3 мм — ВШ = 21,46, 95% Д! 9,58-48,09 (рис. 4). Даний показник можна вважати одним з найвагомшим iндикаторiв досягнення рiвня EDSS > 3 бали. Також при наявност у II перiодi 20 i бiльше Т2-осередкiв визначено високий показник вщношення шансiв формування швалщизацй за шкалою EDSS > 3 бали — ВШ = 3,62, 95% ДI 1,88-6,96.
Обговорення результат дослщження
Нaявнiсть кореляцiйного зв'язку стовбурово! ФС як iнiцiaльного прояву РС з частотою загострень та сту-пенем швалщизацй за шкалою EDSS як через три, так i через шють роыв вщ початку захворювання вказувала на те, що ураження дано1 ФС мае прогностичне значення для клшчно1 активност захворювання в першi шють роыв вщ його початку. Наявнють кореляцiйного зв'язку з частотою загострень через три роки, а з рiвнем EDSS — через шють роыв вщ початку захворювання в рaзi ураження при ЫС шрамщно1 ФС вказувало на те, що клМчна aктивнiсть захворювання в даному випадку спочатку проявлялася епiзодaми загострень, а в подальшому зростав стушнь швалщизацй за шкалою EDSS. Виявлений кореляцшний зв'язок чутливо1 ФС лише з частотою загострень у вказаш перюди захворювання i вщсутнють зв'язку з рiвнем EDSS вказували
Таблиця 2. Ризик досягнення рiвня EDSS > 3 бали у хворих на К1С (I перюд) залежно вД локал'зацй
осередюв
Локалiзацiя Кшькють хворих (n) Частота досягнення EDSS > 3 бали (n, %) Вщношення шанЫв (95% Д1) Р
Юкстакортикальнi Так 139 63 (45,3) 2,0 (0,9-4,4) 0,054
Hi 41 17 (24,3)
Перивентрикулярнi Так 140 60 (42,9) 2,25 (1,0-4,9) 0,031
Hi 40 10 (25,0)
lнфратенторiальнi Так 79 40 (51,3) 1,9 (1,1-3,5) 0,022
Hi 101 36 (35,6)
Мозолясте тiло Так 91 36 (39,6) 0,36 (0,18-0,69 0,0018
Hi 60 39 (65,0)
Спинний мозок Так 25 7 (28,0) 0,50 (0,20-1,26) 0,108
Hi 155 68 (43,9)
ВШ (95% Д1)
Т2-осередки > 20 (перюд II) Т2-осередки >3мм(> 9) (перюд II) Gd+-ocepeflKH (> 3) (перюд II) Т1-осередки (> 5) (перюд II) -•- 3,62 (1,88;6,96) -•- 21,46 (9,58; 48,09) -■- 2,16 (1,04; 4,50) — 1,50 (0,80;2,81)
i 0,0208 i 48,1
Рисунок 4. Ризик досягнення р1вня EDSS > 3 бали у хворих на РРРС (II перюд) залежно
вД МРТ-показникв
на те, що в разi початку захворювання з розладiв у дашй ФС переб^ захворювання бтьш сприятливий.
Результати статистичного ан^зу показали, що висо-ка частота загострень (2 i бтьше на рiк), зареестрована в першi роки захворювання, не впливала на ризик досягнення рiвня EDSS > 3 бали у тому ж перкда спостере-ження та найближчi два роки. Отриманi нами результати довели, що частота загострень у першi шють рокiв вщ початку захворювання вiрогiдно впливала на ризик досягнення швалщизаци > 3 бали лише через 9-10 роыв (V-VI перiоди) спостереження. Доведено взаемозв'язок частоти загострень i прогресування швалщизаци, а саме прогностичне значення частоти загострень перших роив захворювання зi збтьшенням вiдношення шансiв зрос-тання рiвня iнвалiдизацii в довгостроковш перспективi.
За методом Каплана — Майера доведено, що на швид-ысть розвитку раннiх загострень (третього) вiрогiдно впливала наявнiсть > 9 Т2-вогнищ, виявлених при К1С, в той час як загальна ктьысть Т2-осередыв > 20 може клшчно не проявлятися на початку захворювання (до третього загострення), а знаходити клЫчний вихщ у подальшому (при шостому загостреннi) (F = 1,57, p = 0,0035). Отримаш результати могли вказувати на те, що при утворенш нових Т2-осередыв клiнiчнi прояви захворювання можуть рее-струватися при наступних атаках захворювання.
Доведено, що при збтьшенш строку захворювання понад шм рокiв загальна ктьысть Т2-осередкiв при РС вiрогiдно впливала на зростання ступеня швалщиза-цй', що пiдтверджувалося швидкiстю редукци кiлькостi пацiентiв, у яких рiвень EDSS зростав у два рази в указаш перiоди дослiдження.
Високий показник вiдношення шансiв досягнення рiвня EDSS > 3 бали протягом перших шести роыв вщ початку захворювання виявляли при реестраци 9 i бть-ше Т2-осередыв з розмiрами > 3 мм — ВШ = 21,46, 95% Д1 9,58-48,09. Даний показник можна вважати одним
з найвагомших iндикаторiв досягнення рiвня ЕБ88 > 3 бали. Доведено значення в прогресуванш швалщизаци шфратенторiальноl i перивентрикулярно1 локалiзащl осередыв при К1С.
Отриманi результати проведених дослщжень мають велике практичне значення для сучасно! неврологи, у тому чи^ для украшських неврологiв, у зв'язку з тим, що визначення предикторiв активност перебiгу захворювання мае значення для своечасного призна-чення засобiв патогенетично! терапи. Причому ви-значений ступiнь активностi захворювання дозволяе прийняти ршення про призначення лшарських засобiв як першо!, так i друго! лши терапи, що вже зареестро-ванi в Украшь
Висновки
1. Прогнозування активност перебiгу РС повинно проводитися з урахуванням кшшчних i нейровiзуалiза-цiйних ознак активност захворювання в рiзнi перiоди вщ його початку.
2. Вид ураження ФС при К1С мае значення для прогнозування ктшчно! активност захворювання. Початок РС зi стовбурових i пiрамiдних розладiв е найбiльш не-сприятливим для його прогнозу.
3. Частота загострень перших роыв РС е вiрогiдним фактором досягнення помiрного рiвня швалщизаци за шкалою ЕБ88 у довгостроковiй перспективi — через 9—10 роыв вщ початку захворювання.
4. Ризик виникнення загострень захворювання збшьшуеться при реестраци дев'яти й бшьше Т2-осередыв при К1С, при збiльшеннi загально1 клькост Т2-осередкiв до 20 i бтьше у хворих з РС клшчш прояви загострень можуть рееструватися при наступних атаках захворювання.
5. Основними нейровiзуалiзацiйними предикторами прогресування швалщизаци при РС е наявшсть 9
i бiльше Т2-осередкiв з розмiрами понад 3 мм, шфратен-TopiaibHa та перивентрикулярна локалiзацiя осередкiв при К1С, загальна кiлькiсть Т2-oсеpедкiв. Причому наявнють понад 20 Т2-oсеpедкiв вipoгiднoгo значення набувае при збiльшеннi строку захворювання понад ciM роив.
Список лператури
1. Волошина Н.П., Гапонов И.К. Возможности магнитно-резонансной томографии в диагностике и прогнозе течения рассеянного склероза в зависимости от пола и возраста больных// Укратський вкник психоневрологи. — 2010. — Т. 2, № 3 (64). — С. 19-23.
2. Ann Yeh E. Multiple sclerosis: predicting risk and delaying progression / Yeh E. Ann, Bianca Weinstock Guttman // Neurology. — 2010. — Vol. 9, № 1. — P. 7-9.
3. Bar-Zohar D. Magnetic resonance imaging metrics and their correlation with clinical outcomes in multiple sclerosis: a review of the literature and future perspectives / D. Bar-Zohar, F. Agosta, D. Goldstaub, M. Filippi//Mutt. Scler. — 2008. — Vol. 14,№ 6. — P. 719-727.
4. Correale J. Benign multiple sclerosis: a new definition of this entity is needed/ J. Correale, I. Peirano, L. Romano // Mult. Scler. — 2012. — Vol. 18, № 2. — P. 210-218.
5. Koch M. The natural history of secondary progressive multiple sclerosis / M. Koch, E. Kingwell, P. Rieckmann, H. Tremlett // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2010. — Vol. 81. — P. 1039-1043.
6. Fisniku L.K. Disability and T2MRI lesions: a 20-year follow-up of patients with relapse onset of multiple sclerosis/L.K. Fisniku, P.A. Brex, D.R. Altmann [et al.] // Brain. — 2008. — Vol. 131 (Pt 3). — P. 808-817.
7. Giesser B.S. Diagnosis of multiple sclerosis / B.S. Giesser// Neurol. Clin. — 2011. — Vol. 29, № 2. — P. 381-388.
8. Kister I. Disability in multiple sclerosis: A reference for patients and clinicians /1. Kister, E. Chamot, A.R. Salter, G.R. Cutter, T.E. Bacon, J. Herbert//Neurology. — 2013, Mar 12. — Vol. 80, № 11. — P. 1018-1824.
9. Lovblad K.O. MR imaging in Multiple Sclerosis: review and recommendation for current practice / K.O. Lovblad, N. Anza-lone, A. Doflier [et al.] // AJNR Am. J. Neuroradiol. — 2010. — Vol. 31. — P. 983-989.
10. Menon S. Characterising aggressive multiple sclerosis / S. Menon, A. Shirani, H. Zhao [et al.] // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2013. — Vol. 84, № 11. — P. 1192-1198.
11. Niekerson Nickerson M. The multiple sclerosis experience: Patient-reported outcomes from the North American Research Committee on Multiple Sclerosis (NARCOMS) Registry/M. Nickerson, R.A. Marrie// BMC Neurology. — 2013. — Vol. 13. — P. 119.
12. Scalfari A. Early relapses, onset of progression, and late outcome in multiple sclerosis / A. Scalfari, A. Neuhaus, M. Daumer, G. Deluca, P. Muraro, G. Ebers // JAMA Neurol. — 2013. — Vol. 70, № 2. — P. 214-222.
13. Scalfari A. The natural history of multiple sclerosis, a geographically based study. Relapses and long-term disability / A. Scalfari, A. Neuhaus, A. Degenhardt [et al.]// Brain. — 2010. — Vol. 133 (Pt 7). — P. 1914-1929.
14. Tremlett H. UBCNeurologists. Impact ofmultiple sclerosis relapses on progression diminishes with time / H. Tremlett, M. Yousefi, V. Devonshire, P. Rieckmann, Y. Zhao // Neurology. — 2009. — Vol. 73, № 20. — P. 1616-1623.
15. Tremlett H. New perspectives in the natural history ofmultiple sclerosis/H. Tremlett, Y. Zhao, P. Rieckmann, M. Hutchinson // Neurology. — 2010. — Vol. 74, № 24. — P. 20042015.
16. Ziemsenn T., Tintore M.A. New Era in Multiple Sclerosis: New Consideration for Therapeutic Approaches. — Elsevier, 2010. — 94p.
OmpuMaHO 04.04.16 M
Кобысь Т.А.
Киевский городской центр рассеянного склероза, г. Киев, Украина Киевская городская клиническая больница № 4, г. Киев, Украина
ПРОГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ КЛИНИЧЕСКИХ И НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИОННЫХ ФАКТОРОВ РИСКА АКТИВНОСТИ ПРОТЕКАНИЯ РАССЕЯННОГО СКЛЕРОЗА
Резюме. Представлены данные десятилетнего проспективного наблюдения за 180 пациентами с рассеянным склерозом начиная с первых клинических признаков заболевания. Определены клинические и МРТ-признаки активности заболевания и их прогностическое значение. Доказано влияние числа рецидивов,
количества Т2-очагов и их размеров, локализации на активность течения заболевания, прогрессирование инвалидизации в разные периоды исследования.
Ключевые слова: клиническая активность заболевания, очаги, прогрессирование инвалидизации.
Kobys T.O.
Kyiv Municipal Center of Multiple Sclerosis, Kyiv, Ukraine Kylv Clinical City Hospital № 4, Kyiv, Ukraine
PROGNOSTIC VALUE OF CLINICAL AND NEUROIMAGING RISK FACTORS OF MULTIPLE SCLEROSIS
ACTIVITY PROGRESS
number of T2-lesions and their sizes, location on the disease activity, disability progression at different periods of the study has been proved.
Key words: clinical activity of the disease, lesions, disability progression.
Summary. This paper presents the findings of a ten-year prospective follow-up of180 patients with multiple sclerosis starting from the first clinical signs of the disease. We have determined the clinical and MRI signs of disease activity and their prognostic significance. The impact of the number of relapses, the
