CC BY
6
Состояние оксида азота у больных розацеа
Сабиров У. Ю., Якубов А. А.
Государственный учреждение Республиканский специализированный научно-практический медицинский центр дерматовенерологии и косметологии, Ташкент, Узбекистан
Цель работы - изучить состояние оксида азота (N0) у больных розацеа.
Материал и методы исследования. Исследование проводились у 70 больных, в возрасте от 23 до74 лет, средний возраст составляют 48 лет. Мужчин было 14, женщин - 56. Давность заболевания была от трёх месяцев до 12 лет. У 16 больных диагностирована эритематозно-телеангиэктатическая, у 40 - папуло-пустулезная и у 14 - пустулезно-узловатая форма розацеа. Контрольную группу составили данные 14 практически здоровых лиц.
Исследование оксида азота по сумме метаболитов нитратов и нитритов (МО и N03) в сыворотке крови больных розацеа по методике П. П Голиковой и Н. Ю.Николаевой (2000).
Результаты исследования. Самое достоверное повышение (р<0,001) уровня оксида азотав сыворотке крови отмечалось у больных пустулезной и пустулезно-узловатой стадиями по сравнению с показателями эритематозно-телеангиэктатической стадией и здоровых лиц. В зависимости от давности заболевания значительно достоверные (р<0,001) значения наблюдались у больных с длительностью болезни от 1 года и выше, по сравнению с показателями до 1 года и здоровых лиц.
Заключение. У больных розацеа отмечается нарушение эндотелиальной дисфункции, заключающееся в повышение содержание оксида азота в сыворотке крови в зависимости от стадии и давности заболевания, что позволяет, в проводимую терапию, включит лекарственные средства, влияющие на эти процессы.
Профилактика як важливий аспект менеджменту
актишчного кератозу
Святенко Т. ВД Глушок В. С.*
^ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни», Днтро * Тернотльський державний медичний утверситет ¡мет 1.Я. Горбачевського
Вступ. Актишчний кератоз (АК) за рiвнем свое! поширеносп, вщомим потенщалом трансфор-маци у плоскокттинний рак шюри (ПКРШ), е клшчно значимим дерматозом. «Омолоджен-ня» контингенту пащенпв з даною патолопею, а також локалiзацiя уражень на косметично зна-чимих дшянках шюри (обличчя, скальпу, ши!, розгинальних поверхонь кистей) пояснюють його медико-сощальну значимють.
Вщомо, що пусковим мехашзмом { основним фактором ризику при актишчному кератоз^ як { при раку шюри, е кумулятивний вплив и¥, а збшь-шення експозицл UVB корелюе 1з виникненням { розвитком неоплазш в шюрт На шдстав1 цього зрузумшим е вплив на р1вень захворюваност на раки шюри, актишчний кератоз 1 1нш1 преканце-рози, навколишнього середовища 1, в першу чер-гу, штенсивност сонячного опромшення.
1-2 2019 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Зпдно прогнозiв, у зв'язку з виснаженням стратосферного озону i вщповщно збшьшен-ням iнтенсивностi випромiнювання, у 2060 рощ оч^еться рiст раюв шкiри приблизно на 10% в порiвняннi з сьогоднiшнiм часом.
Мета дослщження - розробити i впровади-ти методику мотивацiйного консультування пащенпв з актинiчним кератозом.
Пщгрунтям для формування i реатазаци патогенетично-обгрунтовано! профiлактики да-ного захворювання у нашш роботi були сучаснi даш про етiопатогенез актинiчного кератозу.
Необхщшсть забезпечення захисту оргашз-му людини в цшому вiд впливу УФ на даний час вже е очевидною i базуеться на сучасних зна-ннях про ефекти, яю спричиняють УФ променi на здоров'я людини в цшому i в т.ч. на канцерогенез. Шюра е першим i основним органом,
МАТЕР1АЛИ ВСЕУКРА1НСЬКО1 НАУКОВО-ПРАКТИЧНО1 КОНФЕРЕНЦ11З М1ЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ
який постшно тддаеться впливу УФ, тому И ефективний захист вщ надмiрно! шсоляци е дуже важливим.
Розробляючи нашу методику мотивацшно-го консультування пацiентiв з актишчним кератозом, ми також керувались припущеннями науковцiв про те, що пропагуючи необхiднiсть використання сонцезахисних засобiв (СЗЗ), на-вчаючи населення розумшню потреби захища-ти тiло вщ надмiрно! шсоляци з одночасним переконанням фундаментально змiнювати по-ведiнку i спосiб життя стосовно перебування на сонщ, можна досягнути значимого зменшення навантаження УФ на органiзм, а значить в кш-цевому результат можна досягнути зниження рiвня захворювання на актинiчний кератоз i раки шюри.
Хоча на даний час в доступних нам джере-лах лгтератури не виявлено аргументованих детальних практичних рекомендацiй щодо до-тримання фото режиму, допустимо! тривалостi i iнтенсивностi природно! i штучно! шсоляци з врахуванням регiону проживання, сезону року, шдивщуальних особливостей шкiри, вшу, за-стосування сонцезахисних засобiв рекоменду-еться як обов'язковий профiлактичний захщ при актинiчному кератозi.
Результати проведених дослщжень вияви-ли низький рiвень обiзнаностi пацiентiв з актишчним кератозом щодо шкiдливостi гшершсо-ляци (32,2%), знань правил перебування на сон-цi (13,3%) та необхщносп фотозахисту (28,9%).
Одночасно нами було встановлено наявшсть вираженого кореляцiйного зв'язку мiж хрошч-ною гiперiнсоляцiею в анамнезi та клiнiчними i морфолопчними проявами захворювання.
Тому важливим завданням нашо! роботи ми вважали проведення мотивацiйного консультування дослiджуваних пащенпв, як невiд'емно! i дуже важливо! частини менеджменту актинiч-ного кератозу, що повинно забезпечити отри-мання знань про потребу постшного засто-сування сонцезахисних засобiв та емолiентiв впродовж життя.
Проведення такого консультування перед-бачало активну участь пацiента i його персо-нальний вибiр свое! подальшо! долi в аспектi збереження здоров'я, попередженнi рецидивiв, попередженнi утворення неоплазш шкiри.
Разом з тим, проведення профшактичних за-ходiв саме при актишчному кератозi також мае забезпечувати попередження прогресування i
утворення нових вогнищ iз субклiнiчних ура-жень, якi залишаються клiнiчно не дiагностова-ними i тому не шддаються своечасно лiкуванню.
Нами був розроблений { складений Алгоритм мотиващйного консультування пащенпв, з врахуванням даних анкетування 2756 пащенпв, як звер-нулись на прийом до дерматоонколога, а також 110 досл1джуваних пац1ент1в, включених в основну { в групу пор1вняння нашо! науково! роботи.
Алгоритм складаеться з двох частин: шфор-мативно! i рекомендацшно!.
В iнформативну частину включено основы сучаснi науковi данi про вплив иУ на орга-шзм людини, i на шкiру, перш за все. Пащенту роз'яснювали:
1) позитивш i негативнi впливи иУ на орга-нiзм людини;
2) шюдливють i небезпечнi наслiдки для здоров'я хрошчно! сонячно! iнсоляцi!, гiперiн-соляци;
3) необхiднiсть застосування всiх методiв за-хисту вiд впливу иУ: одягу, сонцезахисних оку-лярiв, капелкшв з широкими крисами, сонцезахисних засобiв впродовж життя;
4) навчали правил перебування на вщкрито-му сонщ впродовж дня, з врахуванням перiодiв максимального випромшення иУВ;
5) навчали правил нанесення сонцезахисних засобiв;
6) роз'яснювали необхiднiсть постiйного нанесення емолiентiв з метою попередження су-хостi шкiри;
7) роз'яснювали необхщнють постiйного са-мостiйного мошторування стану шкiри, а також дотримання кратносп консультування дерматологом.
Рекомендацiйна частина програми включала:
1) донесення шформаци про те, що пацiент не повинен перебувати на вщкритому сонщ з 10 до 16 години;
2) шформащю про необхщшсть щоденно двiчi (зранку i ввечерi) наносити тоненьким шаром на попередньо очищену водою шюру емо-лiенти;
3) iнформацiю про потребу щоденно у со-нячш днi наносити сонцезахиснi засоби у дозi 2,5 одиницi на юнчику пальця на всю поверхню обличчя i ши!, i проводити повторш нанесення через кожних 2,5-3 години перебування на вщкритому сонщ.
Ощнка проведеного нами консультування базувалась на показниках прихильносп дослi-джуваних пацiентiв до застосування сонцеза-
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 2019
хисних засобiв i емолiентiв.
За результатами проведеного аналiзу анам-нестичних даних уах дослiджуваних пацiентiв, жодний не наносив сонцезахисш засоби згiдно правил, через кожних 3 години, 4,4% наносили !х зрiдка, в сонячнi дш, 30,0% застосовували пiд час вщпочинку. При цьому виявлено, що практика за-стосування сонцезахисних засобiв зворотно коре-лювала з вiком пащенпв - г = - 0,49 (р<0,001), та рiвнем поiнформованостi щодо шкiдливостi над-мiрно! шсоляцл - г = - 0,51 (р<0,001).
Прихильнють до застосування сонцезахисних засобiв i емолiентiв ми ощнювали при об-стеженнi пацiентiв через 12 мюящв пiсля про-ведення терапi!, в перiодi пост лшувального монiторингу.
Було встановлено, що частка пащенпв, якi наносили сонцезахиснi засоби щоденно, через кожних 3 год., як було рекомендовано, склала 68,9% (62); яю наносили не регулярно - 17,8% (16); а 2,2% (2) не застосовували, не дивлячись, що отримали рекомендаций
Щоденне використання сонцезахисних засо-бiв зворотно корелювало зi ступенем важкосп актинiчного кератозу (г = - 0,30; />=0,004) i в> ком пацiентiв (г = - 0,45; р<0,001), проте вже не асоцiювалось з рiвнем поiнформованостi про шкiдливiсть УФО.
Аналiз взаемозв'язку мiж застосуванням сонцезахисних засобiв i виявленням маркерiв фото ушкодження шкiри показав зворотну корелящю мiж наявнiстю ознак фотоушкодження шюри i застосуванням сонцезахисних засобiв як до, так i пiсля л^вання - (г = - 0,21; р = 0,050).
Висновок. Важливим результатом проведеного дослiдження виявилось суттеве шдвищен-ня показникiв комплаентност пацiентiв щодо застосування сонцезахисних засобiв i емолiен-тiв пiсля проведеного нами мотивацшного кон-сультування та !х призначення (86,7% i 81,1% вщповщно), що мало безпосереднiй позитивний вплив на стан шюри i пiдтверджено позитивною динамiкою характеристик поверхш шкiри.
Поеднане застосування засоб1в антиоксидантно!' та протизапальноУ дИ у комплексному лжуванш розацеа
Сторожук М. В., Денисенко О. I.
Вищий державний навчальний заклад Украгни «Буковинський державний медичний утверситет», Чертвщ
Мета роботи - тдвищити ефективнють лшу-вання хворих на розацеа з урахуванням показ-ниюв медiаторiв запалення i прооксидантно-антиоксидатного гомеостазу шляхом поеднано-го застосування засобiв протизапально! та антиоксидантно! ди.
Матерiали та методи: Щд спостереженням перебували 110 хворих на розацеа, з них 71 жш-ка та 39 чоловшв вшом вiд 29 до 64 роюв У 36 (32,7%) пащенпв дiагностовано еритематозно-телеангiектатичну стадiю (форму), а в 74 (67,3%) хворих - папуло-пустульозну стадда дерматозу. У хворих на розацеа визначали: вмiст у сироватцi кровi окремих цитокiнiв про-i протизапального спрямування - iнтерлейкiнiв (1Л-4, 1Л-8, 1Л-10, 1Л-17А, 1Л-18) методом iму-ноферментного аналiзу; стан прооксидантно! системи кровi - за вмiстом у плазмi i в еритро-цитах малонового альдепду (МА), а сироват-
1-2 2019 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
щ кровi - фракцiй окиснювально! модифiкацi! бiлкiв, визначених за альдепдо- й кетонопохiд-ними нейтрального (ОМБ -Е370) та основного характеру (ОМБ Е430); стан ендогенно! iнтокси-каци - за вмiстом у сироватщ кровi середньомо-лекулярних пептидiв (молекул середньо! маси
- МСМ); стан антиоксидантно! системи кровi
- за вмютом в еритроцитах вiдновленого глута-тiону (ВГ) i сироватковим рiвнем церулоплаз-мiну (ЦП) згiдно вщомих методiв. Для оцiнки клiнiчних проявiв розацеа у хворих до i пiсля лiкування застосовували шкалу дiагностично! оцiнки розацеа (ШДОР). Групу контролю скла-ли 25 практично здорових осiб (донорiв) подi-бного в^ й статi. Статистичну обробку даних дослщжень проведено методами статистичного аналiзу.
Результати та обговорення. У хворих на розацеа встановлено вiрогiдне (р < 0,05) збшь-
