CC BY
43ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ З ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЯК УМОВА ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
Владімірова О.В.
Запорізький національний університет
Анотація. У статті на основі аналізу літератури та анкетування викладачів розглядаються деякі аспекти формування професійної компетентності майбутнього фахівця з фізичної реабілітації. Сучасний процес зміни освітніх пріоритетів, вимог до якості професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі фізичної реабілітації детермінує необхідність розглядати педагогічну позицію майбутніх фахівців сучасних оздоровчих центрів у професійному аспекті. Саме освіта як сфера, найбільш тісно пов’язана зі становленням особистості людини, в стані подолання негативних тенденцій в розвитку суспільства.
Ключові слова: професійна компетентність, майбутній фахівець, фізична реабілітація.
Аннотация. Владимирова О.В. Профессиональная компетентность будущего специалиста по физической реабилитации как условие его конкурентоспособности. В статье на основе анализа литературы и анкетирования преподавателей рассматриваются некоторые аспекты формирования профессиональной компетентности будущего специалиста по физической реабилитации. Современный процесс изменения приоритетов, требований к качеству профессиональной подготовки будущих специалистов в отрасли физической реабилитации детерминирует необходимость рассматривать педагогическую позицию будущих специалистов всовременных оздоровительных центров в профессиональном аспекте. Именно образование как сфера, наиболее тесно связанная со становлением личности человека, в состоянии преодоления негативных тенденций в развитии общества.
Ключевые слова: профессиональная компетентность, будущий специалист, физическая реабилитация.
Annotation. Vladimirova O.V. Professional competence of future
© Владімірова О.В., 2009
specialist of physical rehabilitation as the condition of his competitiveness. Several aspects of the formation of the professional competence of future specialist of physical rehabilitation are examined in the article on the basis of literature and questionnaire of teachers analysis. The modern process of change of priorities, demands to quality of professional training of the future experts in branch of physical aftertreatment determines necessity to survey a pedagogical item of the future experts in the modern improving centers in professional aspect. Formation as the sphere most closely related with a becoming of the person of the person, in a state of overcoming of negative tendencies in development of company.
Keywords: professional competence, future specialist, physical rehabilitation.
Вступ.
Професійна спрямованість освіти сьогодення орієнтована на людину як на фахівця, професіонала, найвищу цінність соціуму, де він розглядається як суб’єкт пізнання, навчання, спілкування, формування професійно спрямованої особистості. Сучасний процес зміни освітніх пріоритетів, вимог до якості професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі фізичної реабілітації детермінує необхідність розглядати педагогічну позицію майбутніх фахівців сучасних оздоровчих центрів у професійному аспекті. Саме освіта як сфера, найбільш тісно пов’язана зі становленням особистості людини, в стані подолання негативних тенденцій в розвитку суспільства. Професійну діяльність багато вчених розглядають як вид соціальної діяльності, яка сприяє самореалізації особистості, розкриттю особистісного потенціалу в процесі виконання соціально важливої та суспільно корисної діяльності. Відповідно формування потреби в саморозвитку, пізнанні, самоорганізації, самореалізації і прояві цих потреб у відповідних мотивах, стосунках, переконаннях та особистісних установках в більшості і визначають здібності до професійної діяльності, професійні знання і навички як особистісно значущі [2, 3].
Робота виконана відповідно до плану НДР Запорізького національного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження було з’ясування основних аспектів професійної компетенції майбутнього фахівця з фізичної реабілітації як умови його конкурентоспроможності.
Основні завдання: 1. Провести аналіз словників, енциклопедій, наукової інформації з мережі Інтернет, основних положень дослідження. 2. Провести анкетування професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів.
Результати дослідження.
Фізична реабілітація посідає чільне місце в суспільстві. Її використовують як оздоровчий та профілактичний засіб з метою комплексного відновлення фізичного здоров’я і працездатності хворих та інвалідів. Основною формою застосування є система спеціальних вправ, природні фактори та психологічне відновлення. Це медичне, функціональне і соціально-трудове відновлення хворих, яке здійснюється за допомогою проведення комплексних медичних, фізичних, психологічних, педагогічних,
юридичних, державних, суспільних та інших заходів, які уможливлюють повернення людини до повноцінного життя, трудової діяльності [4].
Практична діяльність фахівців цього напряму здійснюється у лікарнях, спеціалізованих реабілітаційних центрах, санаторіях. Фахівець з фізичної реабілітації, який закінчив вищий навчальний заклад або отримав другу вищу освіту, спрямовує зусилля на добір засобів і форм ЛФК, розробку методики застосування фізичних вправ, планування і виконання програми подальшого функціонального відновлення і фізичної дієздатності хворих, на виявлення і розширення резервних можливостей організму людини для повернення її до активної участі у житті суспільства. Діяльність фахівця з фізичної реабілітації спрямована на відновлення частково втрачених або послаблених психофізичних функцій і здібностей людини; на діяльність, яка задовольняє потреби в лікуванні та відновленні сил людини засобами фізичної культури: фізичними вправами, масажем, водними процедурами. Л.П.Сущенко зазначає, що „майбутні фахівці ґрунтовно вивчають основні складові системи заходів щодо відновлення або компенсації фізичних можливостей та інтелектуальних здібностей, поліпшення функціонального стану організму людини, її фізичних якостей, психоемоційної стійкості й адаптаційних резервів засобами і методами фізичної культури, системи профілактичних і відновлюваних заходів з метою використання природних факторів, спрямованих на досягнення чи підтримку певного рівня здоров’я української нації" [4].
Враховуючи особливості діяльності майбутнього фахівця з фізичної реабілітації в оздоровчих центрах, важливим є визначення поняття „готовність до дії", яке подано в психологічному словнику - „установка, спрямована на виконання тої або іншої дії, передбачає наявність знань, умінь і навичок. Готовність до дії реалізується за рахунок прояву окремих складових дії: нейродинамічної сформованості дії, фізичної підготовленості, психологічними факторами готовності" [5]. Це поняття тісно пов’ язане з проаналізовані нами термінами „фахівець", „професіонал", „кваліфікація".
Аналіз словників свідчить про те, що поняття „кваліфікація" визначається по-різному. Його тлумачать як слово, що походить від латинського qualis
- якість, підготовленість робітників до якісного виконання конкретних видів робіт, які визначаються наявністю знань, умінь, професійних навичок, досвіду (автори „Енциклопедичного словника економіки і права"); ступінь професійної підготовленості до будь-якого виду праці; професія, спеціальність (автори „Сучасного тлумачного словника російської мови" Єфремової); від латинського qualis -який за якістю та ілсіо - роблю, визначає „ступінь і вид професійної навченості працівника, наявність у нього знань, умінь і навичок, необхідних для виконання ним означеної праці. Кваліфікація працівника відображена в тарифікації (присвоєнні працівнику
залежно від його кваліфікації тарифного розряду). Присвоєння тарифного розряду свідчить про придатність працівника до виконання цього кола робіт. Показником кваліфікації працівника окрім розряду можуть бути також категорії або диплом, наявність звання і вченого ступеня. Займати деякі посади можна лише за наявності диплома. Друге визначення - характеристика окремого виду праці, яка встановлюється залежно від її складності, точності та відповідальності. Визначення кваліфікації є важливим при встановленні тарифних ставок, посадових окладів працівників (автори „Великої Радянської енциклопедії"); взагалі позначення ознаками (автори „Енциклопедичного словника" Ф.А.Брокгауза, І.А.Ефрона); професійну зрілість працівників, їх підготовленість до якісного виконання конкретних видів праці, які визначаються наявністю знань, умінь, професійних навичок, досвіду (автори „Економічного словника").
Дослідження словників виявило, що термін „фахівець" тлумачиться по-різному: людина, яка володіє спеціальними знаннями в будь-якій галузі науки або техніки; представник спеціальності (автори „Малого академічного словника"); той, хто професійно володіє будь-якою спеціальністю та спеціальними знаннями в будь-якій галузі науки, техніки, мистецтва; той, хто особливо знаючий, дотепний в будь-чим, майстер справи (автори „Сучасного словника російської мови" Єфремової); представник будь-якої спеціальності, людина, яка професійно займається будь-яким видом спеціальної праці (автори „Тлумачного словника" Ушакова); робітник в галузі будь-якої певної спеціальності; молодий фахівець - випускник ВНЗ, технікуму, який починає самостійну роботу (автори „Тлумачного словника" Ожегова); особа, яка володіє спеціальними знаннями, навичками (автори „Словника бізнес-термінів").
Поняття „професіонал" в словниках визначається по-різному. Його тлумачать так: той, хто зробив будь-яку справу, діяльність за своєю професією (протилежно аматору/любителю); гарний фахівець; знаток, майстер своєї справи (автори „Сучасного тлумачного словника російської мови" Єфремової, „Малого академічного словника", „Економічного словника"); майстер своєї справи, висококваліфікований працівник (автори „Енциклопедичного словника економіки і права"); людина, яка зробила будь-яку справу за допомогою своєї постійної професієї (автори „Тлумачного словника" Ушакова); людина, яка займається справою як фахівець (на відміну від аматора), який володіє професією (автори „Тлумачного словника Ожегова").
На нашу думку, слід окремо визначити поняття „професіоналізм", яке, як виявив аналіз, тлумачиться неоднозначно, а саме: заняття будь-чим як професією, професіоналізація; професійна майстерність (автори „Сучасного тлумачного словника російської мови" Єфремової); висока майстерність, глибоке володіння професією, якісне професійне
виконання (автори „Енциклопедичного словника економіки і права"); особлива властивість людини систематично, ефективно і надійно виконувати складну діяльність у найрізноманітніших умовах; поняття відображає така ступінь оволодіння людиною психологічної структури професійної діяльності, яка відповідає існуючим у суспільстві стандартам та об’ єктивним вимогам; розглядається як інтегральна характеристика людини-професіонала (індивіда, особистості, суб’єкта діяльності і індивідуальності); професіоналізм людини - досягнення нею високих виробничих показників, особливо її професійної мотивації, система її спрямовувань, ціннісних орієнтацій, смислу праці для самої людини (автори „Вільної енциклопедії Вікіпедії").
Доцільність введення поняття „професійна компетентність" зумовлена широтою змісту, інтегративною характеристикою, яка об’єднує поняття „професіоналізм", „кваліфікація", „професійні здібності". Під професійною компетентністю розуміють сукупність знань і умінь, які визначають результативність праці, обсяг навиків виконання завдань, комплекс знань професійно значущих осо-бистісних якостей, єдність теоретичної і практичної готовності до праці, а розглядають її як комунікативну, інформаційну, регуляторну і інтелектуально-
педагогічну компетентність. Вона відображається в перетворюючій і керуючій діяльності педагога, що спрямована на таку діяльність студентів, яка стимулює розвиток їх особистості, формує творчі здібності та готовність до формування адаптивних якостей, стимулює розвиток особистісно-значущих якостей. Все це дозволяє розкрити основні елементи професійної компетентності: вільне володіння матеріалом предмету, який викладається і відображається в подачі змісту та адаптації до особливостей аудиторії; методичну компетентність у використанні методів навчання для формування у студентів способів оволодіння знаннями, уміннями і навичками; психолого-педагогічну компетентність в сфері організації процесу навчання і взаємодії студентів; діференційно-педагогічну компетентність, яка реалізується при формуванні у студентів мотивів пізнавальної діяльності, здібностей і спрямованості особистості; рефлексію педагогічної діяльності або аутопсихологічну компетентність. Ці елементи професійної компетентності знаходяться в полі зору адміністрації навчального закладу, легко перевіряються за педагогічною документацією педагога і результатами діяльності студентів [1].
З метою з’ ясування окремих аспектів формування професійної компетенції майбутнього фахів-
Таблиця 1.
Показник кількості викладачів, опитаних щодо задоволення рівнем професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації, які працюватимуть в оздоровчих центрах (%)
Вищий навчальний заклад
Відповідь Загальний показник НПУ імені М.П. Драгоманова 12 чол. ЗНУ 15 чол.
Так, задоволений 74,17 75,00 73,33
Ні, не задоволений 6,67 0,00 13,33
Важко відповісти 19,17 25,00 13,33
задоволений не задоволений важко відповісти
□ НПУ М.П.Драгоманова 0 ЗНУ
Рис. 1. Показник кількості викладачів, опитаних щодо задоволення рівнем навчально-методичної літератури, рекомендованої для підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації, які працюватимуть в оздоровчих
центрах (%о)
ця з фізичної реабілітації як умови його конкурентоспроможності нами було проведено анкетування 27 викладачів кафедр фізичної реабілітації вищих навчальних закладів, де респондентами виступили 12 осіб Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова і 15 осіб Запорізького національного університету.
Відповіді на питання „Чи задовольняє Вас рівень професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації , які працюватимуть в оздоровчих центрах ?" розподілилися наступним чином (табл.
1): „так, задоволений " -відповіли 75% викладачів НПУ імені М.П. Драгоманова і 73,33% викладачів ЗНУ, загальний показник - 74,17%; „ні, не задоволе -ний" - 0% і 13,33% викладачів відповідно, загальний показник - 6,67% викладачів; „важко відповісти" на питання було 25% викладачів НПУ імені М.П.Драгоманова та 13,33% викладачів ЗНУ, загальний показник дорівнює 19,17% викладачів.
На питання ,Чи задовольняє Вас рівень методичного забезпечення дисциплін,яківикладаються майбутнім фахівцям з фізичної реабілітації ?" було отримано наступні відповіді: „так, задоволений " -33,33% викладачів НПУ імені М.П.Драгоманова та 66,67% викладачів ЗНУ, загальний показник
- 50% викладачів задоволених рівнем
методичного забезпечення; не задоволені рівнем методичного забезпечення 25% викладачів НПУ імені М.П.Драгоманова, в ЗНУ - 20% викладачів, а загальний показник становить 22,50% викладачів; відповідь „важко відповісти" було отримано від 41,67% викладачів НПУ імені М.П.Драгоманова та 13,33% викладачів ЗНУ, загальний показник склав 27,50%.
На рисунку 1 відображено розподілотриманих відповідей на питання „Чи задовольняє Вас рівень навчально -методичної літератури, рекомендованої для підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації, які працюватимуть в оздоровчих центрах?": жоден викладач НПУ імені М.П.Драгоманова не відповів „так, задоволений ", а 13,33% викладачів ЗНУ відповіли що задоволені рівнем забезпечення навчально-методичної літератури, загальний
показник - 6,67%. Не задоволені рівнем забезпечення навчально-методичної літератури S3,33% викладачів НПУ імені М.П.Драгоманова і 66,67% викладачів ЗНУ; загальний показник становить 75%. Було важко відповісти на питання 16,67% викладачів НПУ імені М.П.Драгоманова і 20% викладачів ЗНУ; загальний показник - 18,34%.
Розподіл відповідей на питання „Чи використовуєте Ви тестування при викладанні професійно -орієнтованих дисциплін, спрямованих на підготовку майбутніх фахівців з фізичної реабілітації , які працюватимуть в оздоровчих центрах?": використовують тестування 33,33% викладачів НПУ імені М.П.Драгоманова, 60,00% викладачів ЗНУ, а загальний показник становить 46,67% викладачів. Не використовують тестування при викладанні професійно-орієнтованих дисциплін 33,33% викладачів НПУ імені М.П.Драгоманова
і 20% викладачів ЗНУ, загальний показник -26,67% викладачів. Не вважають це ефективним засобом контролю 33,33% викладачів НПУ імені М.П.Драгоманова, 20% викладачів ЗНУ, 26,67% -загальний показник.
Висновки.
У зв’язку зі змінами вимог сучасного суспільства до фахівців, змінився зміст практики і норми функціонування майбутніх фахівців з фізичної реабілітації, які здійснюють професійну діяльність в сучасних оздоровчих центрах. У зв’язку з цим майбутній фахівець має оволодіти комплексом теоретичних знань, поєднаних з практичними навичками, вміннями; визначати професійно-значні і особистісні якості, які є елементами професійної компетенції. Формування відбувається засобами самовдосконалення, самоосвіти, необхідних для са-мореалізації в професійному колі діяльності.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці практичних рекомендацій для викладачів вищих навчальних закладів щодо формування особистісно-значущих якостей фахівця, професіонала, які необхідні для роботи майбутньому фахівцю з фізичної реабілітації для роботи в сучасних оздоровчих центрах.
Література:
1. Арынханова Э.К. Формирование готовности студентов к самообразовательной деятельности на основе профессиональной компетенции: материалы междунар. науч.-прак. конф. [„Инновации и подготовка научных кадров высшей квалификации в Республике Беларусь и за рубежом ”] / Под ред. И.В.Войтова. - Минск: ГУ БелИСА, 2008. - 316 с.
2. Петров А.Ю. Педагогические основы профессиональной студентов / А.Ю.Петров // Вестник ОГУ. - Омск: ОГУ -2005. - С. 53-56.
3. Петров А.Ю. Профессиональная адаптация студентов вуза: [монографія] / А.Ю.Петров. - Челябинск: Изд-во Челяб. Академии культуры и ис-ва, 2004. - 185 с.
4. Сущенко П.Л. Професійна підготовка фахівця з фізичної реабілітації у вищих навчальних закладах //http://www.idn. npu.edu.ua/index.php?option=com_content&task=view&id.
5. Психологический словарь // http://dic.academic.ru/dic.nsf/ psihologic.
Надійшла до редакції 09.04.2009 р.
