CC BY
56ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ З ПОЗИЦІЇ СУЧАСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ
Коновальська Л.О.
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Анотація. У статті на основі аналізу літератури і анкетування з’ясовані основні аспекти формування методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення професіонально-орієнтованих дисциплін. Визначається мотивація фізкультурно-оздоровчої діяльності. Ствердження здорового способу життя населення розглядаються як один із пріоритетних напрямків гуманізації освіти. Показані суперечності, що виникають між професійно-технічною підготовкою майбутніх учителів і вимогами сучасної шкільної практики до підготовки вчителя. Ключові слова: компетентність, формування, студенти,
фізкультурно-оздоровча робота, викладачі.
Аннотация. Коновальская Л.А. Формирование методической компетентности будущих учителей физической культуры с позиции современной парадигмы образования. В
статье на основе анализа литературы и анкетирования выяснены основные аспекты формирования методической компетентности будущих учителей физической культуры в процессе изучения профессионально-ориентированных дисциплин. Определяется мотивация физкультурно-оздоровительной деятельности. Утверждение здорового способа жизни населения рассматривается как одно из приоритетных направлений гуманизации образования. Показаны противоречия, которые возникают между профессионально-технической подготовкой будущих учителей и требованиями современной школьной практики к подготовке учителя.
Ключевые слова: компетентность, формирование, студенты, физкультурно-оздоровительная работа, преподаватели. Annotation. Konoval’s’ka L.O. Forming of methodical competence of the future physical training teachers from a position of modern education paradigm. On the basis of literatures analyze and questioning this article has been found out the basic aspects of forming methodical competence of the future physical training teachers in the process of learning the professionally competent disciplines. The motivation of physical improving activity is defined. The statement of a healthy way of life of the population is examined as one of priority directions humanization educations. Contra-
© Коновальська Л.О., 2009
dictions which arise between professional preparation of the future teachers and requirements of modern school practice for preparation of the teacher are shown.
Key words: competence, formation, students, physical-sanitary work, teachers.
Вступ.
Мотивація фізкультурно-оздоровчої діяльності, ствердження здорового способу життя населення розглядаються сьогодні як один із пріоритетних напрямків гуманізації освіти. Тільки здорова людина являє собою джерело радості, інтелектуальної й фізичної працездатності, володіє творчим потенціалом щодо перетворення суспільства. Рівень здоров’я є однією з визначальних умов са-мореалізації людини у всіх сферах діяльності.
С.А. Баранцев, Г.В. Береуцин, Г.И. Довгаль, И.Н. Столяк, акцентуючи значимість раціонального рухового режиму школярів у забезпеченні їхнього здоров’я й працездатності, вказують на те, що він повинен включати всі види фізкультурно-оздоровчої роботи. Особливе місце автори приділяють організації, змісту й методиці проведення різних форм фізкультурно-оздоровчої роботи з постановкою й рішенням конкретних завдань, які визначаються закономірностями динаміки працездатності учнів протягом уроку, навчального дня, тижня, чверті, року [8, с. 144].
Науковці Н.И.Болдирев, М.Я.Виленский, Р.С.Сафин, В.П. Сергеевна вважають, що рухова активність школярів забезпечується не тільки уроками фізичної культури, але й різноманітними формами фізкультурно-оздоровчої й спортивно-масової роботи [3, с. 280]. Провідниками цієї діяльності повинні бути не тільки вчителя фізичної культури, але й вчителі-предметники [4, с. 32].
Д.Г.Шитов вказує на те, що за допомогою вчителя формується необхідний суспільством “тип особистості ” учні прилучаються до багатств, що вироблені людством, учаться розуміти себе й готуються до майбутньої суспільної життєдіяльності, включаються в соціальне практичне життя. На його думку, саме вчитель є носієм загальнолюдських цінностей, творцем педагогічного процесу, вихователем творчої особистості [9, с. 58].
В.Є.Берека вважає, що “компетентна людина - це особистість, котра має структуровані (організовані) знання, уміння, навички і ставлення, що дозволяють їй розв’ язувати, незалежно від ситуації, проблеми, характерні для певного напряму професійної діяльності [2, с. 14]”, а “бути компетентним -означає вміти мобілізовувати в тій чи іншій ситуації отримані знання і досвід [2, с. 34]”.
Аналізуючи підходи різних учених до дослідження поняття “професійна компетентність” і з огляду на специфіку фізичної культури як науки і як навчального предмета, В.В.Абрамова дійшла висновку, що професійна компетентність учителя фізичної культури — це комплексна характеристика особистості, що включає гармонічне поєднання професійних, комунікативних і особистісних властивостей, що дозволяє досягати якісних результа-
тів у процесі вирішення типових завдань в основних видах професійної діяльності в сфері фізичної культури [1, с. 73]. Дослідниця вказує на те, що при аналізі педагогічної компетентності, як однієї із системних проявів професіоналізму педагога, традиційно використовуються категорії загальної психології: діяльність, спілкування, особистісний розвиток. [1, с. 72].
Робота виконана у відповідності до плану НДР Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - з’ясування основних аспектів формування методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.
Основні завдання дослідження.
1. Провести аналіз психолого-педагогічної літератури та інформації з мережі Інтернет щодо основних аспектів формування методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін.
2. Провести анкетування студентів та викладачів вищих навчальних закладів.
Результати дослідження.
Аналіз наукових джерел показав, що процес формування професійної компетентності науковці розуміють через результат реалізації діяльності, функцій, оволодіння компетенціями.
Д.Равен зазначає, що ідеологія системи професійної фізкультурної освіти повинна бути націлена на формування компетентної особистості, що володіє „вищою компетентністю”, яка припускає наявність у людини високого рівня ініціативи, здатності організувати інших людей для досягнення поставленої мети, готовності оцінювати й аналізувати соціальні наслідки своїх дій і т.п. [7, с. 6].
Н.В.Мухаметзянова вважає, що особливу актуальність сьогодні набуває проблема підтримки здорового способу життя. Виходячи з цього педагогічна діяльність учителів фізичної культури повинна мати особливу значимість, а процес їх професійної підготовки сполучає у собі досвід спортивної та педагогічної діяльності [8, с. 30].
Як стверджує Ю.В. Сенько, ефективне вирішення завдань професійно-педагогічної діяльності визначається високим рівнем професійної освіти, загальною культурою й ерудицією педагога, індивідуальністю, творчим відношенням до свого досвіду й досвіду інших - всім тим, що стоїть за професійною компетентністю й визначає вчителя-майстра [9, с. 56].
Р.Р.Карімов визначає професійну діяльність випускників вузів фізичної культури як педагогічну та навіть уточнює - оздоровчо-педагогічну [5, с. 33], а також додає, що високий рівень мотивації до педагогічної діяльності в змозі навіть компенсувати недоліки в навчанні шляхом самоосвітньої діяльності [5, с. 34]. Автор вважає, що життя кож-
Таблиця 1.
Показник кількості студентів вищих педагогічних закладів опитаних щодо володіння знаннями з планування фізкультурно-оздоровчих заходів у загальноосвітньому навчальному закладі (%)
Відповіді Навчальний заклад Середнє значення
БДПУ (53) ЧДПУ (58) ЗНУ (61) НПУ (58)
Так 58.5 70,69 44,3 75,86 62,4
Ні 7,5 10,34 34,4 10,343 15,6
Важко відповісти 34,0 18,97 21,3 13,8 22,0
ної людини складається з сукупності, з системи ієрархії діяльностей, які заміщують одна одну -навчальна, виробнича, комунікативна, спортивна і т. ін. [5, с. 13]. З появою мотиву діяльність отримує чітку спрямованість [5, с. 13].
В.А.Кузнецов стверджує, що фізкультурно-педагогічна діяльність може здійснюватися на двох рівнях. Перший рівень - спеціально-педагогічний, другий - загально педагогічний. На першому рівні фізкультурно-педагогічну діяльність здійснюють фахівці фізичної культури. На другому рівні - педагоги не фахівці в сфері фізичної культури (класні керівники, учителі-предметники). Метою фізкультурно -педагогічної діяльності учителя-предметника (не фахівця фізичної культури) є: сприяти підвищенню ефективності рішення завдань формування фізичної культури особистості за допомогою активізації учасників освітнього процесу (учнів, батьків, членів своєї родини, інших учителів) [6, с. 163]. До основних напрямів фізкультурно-педагогічної діяльності вчителя В.А.Кузнецов відносить активізацію щодо ставлення до фізичної культури всіх учасників освітнього процесу, надання консультативної допомоги учасникам освітнього процесу, створення умов фізкультурної діяльності [6, с. 165], моніторинг змін у готовності до фізкультурної діяльності учасників освітнього процесу [6, с. 166].
З метою з’ясування окремих аспектів формування методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури з позиції сучасної парадигми освіти нами було проведено анкетування студентів та викладачів вищих навчальних закладів, у якому брало участь 300 осіб. Респондентами виступили студенти та викладачі факультету естетичного і фізичного виховання Бердянського державного педагогічного університету (53 студента та 20 викладачів), студенти та викладачі факультету Черкаського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка (58 студентів та 10 викладачів); студенти та викладачі факультету фізичного виховання Запорізького національного університету (61 студент та 21 викладач), студенти та викладачі Інституту фізичного виховання та спорту Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (58 студентів та 19 викладачів), таблиця 1.
Аналіз даних таблиці 1, в якій подані результати відповідей на запитання “Чи володієте Ви знаннями щодо планування фізкультурно-
оздоровчих заходів у загальноосвітньому навчальному закладі?” розподілилися наступним чином: відповідь “так” дали 58,5% студентів Бердянського державного педагогічного університету, 70,69% студентів Черкаського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, 44,3% Запорізького національного університету та 75,86% студентів Інституту фізичного виховання та спорту Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
Показник середнього значення відповідей студентів вищих педагогічних закладів опитаних щодо володіння знаннями з планування фізкультурно-оздоровчих заходів у загальноосвітньому навчальному закладі можна побачити на рис.1.
Аналіз даних опитування студентів вищих навчальних закладів на питання “Чи володієте Ви вміннями планувати фізичне виховання школярів (у тому числі проведення фізкультурно-оздоровчих заходів)?” свідчить, що 73,6% студентів Бердянського державного педагогічного університету дали відповідь “так”, відповідь “ні” - 3,8% студентів, не визначились з відповіддю - 22,6% студентів. Із 58 студентів Черкаського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка 69,0% респондентів дали позитивну відповідь, 6,9% респондентів
- негативну, а 24,1% респондентів не визначились з відповіддю. Серед 61 студентів Запорізького національного університету на поставлене запитання 49,1% відповіли “так”, дали негативну відповідь 24,6% респондентів, а 26,3% респондентів не визначились з відповіддю. Із 58 студентів Інституту фізичного виховання та спорту Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова 67,24% респондентів дали відповідь “так“, 8,62%
- відповіли “ні”, а 24,14% респондентів не визначились з відповіддю.
На рис.2. подано середнє значення розподілу відповідей студентів вищих педагогічних навчальних закладів опитаних щодо володіння вміннями планувати фізичне виховання школярів (у тому числі проведення фізкультурно-оздоровчих заходів).
Вміння студентів вищих педагогічних закладів щодо використання найбільш ефективних форм та методів фізичного виховання під час проведення фізкультурно-оздоровчих заходів складають: із 53 студентів Бердянського державного педагогічного університету володіють такими вміннями 54,72%
(відповідно відсутні у 9,43%, відчувають складність відповіді - 35,85%); серед студентів Черкаського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка володіють такими вміннями 55,17% (відповідно відсутні у 5,17%, відчувають складність відповіді - 39,66% студентів); серед студентів Запорізького національного університету володіють такими вміннями 44,26% студентів (відповідно відсутні у 31,15%, відчувають складність відповіді
- 24,59% студентів); в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова 56,90% володіють такими вміннями 44,83% студентів (відповідно відсутні у 17,24%, відчувають складність у відповіді - 37,93%).
22%
П так □ ні
Q важко відповісти
1б%
б2%
Рис.1. Середнє значення розподілу відповідей студентів вищих педагогічних закладів опитаних щодо володіння знаннями з планування фізкультурно-оздоровчих заходів у загальноосвітньому навчальному закладі
П так □ ні
Q важко відповісти
б3%
Рис.2. Середнє значення розподілу відповідей студентів вищих педагогічних навчальних закладів опитаних щодо володіння вміннями планувати фізичне виховання школярів
Аналіз відповідей викладачів вищих навчальних закладів щодо сприяння оволодіння знаннями планування фізкультурно-оздоровчих заходів у загальноосвітньому навчальному закладі свідчить, що такі знання надають 70% викладачів Бердянського державного педагогічного університету (не визначились з відповіддю - 30,0%); 100% викладачів Черкаського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка; 61,90% викладачів Запорізького національного університету (не надають - 4,76%, не визначились з відповіддю -33,33%); 94,74% викладачів Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (не визначились з відповіддю - 5,6%).
Середнє значення розподілу відповідей студентів вищих педагогічних навчальних закладів опитаних щодо сприяння оволодіння знаннями
планування фізкультурно-оздоровчих заходів у загальноосвітньому навчальному закладі подано на рис.З.
|—І так
Іі—і ПнІ
1__| 17% О важко відповісти
1%
Рис. 3. Середнє значення розподілу відповідей викладачів вищих педагогічних навчальних закладів опитаних щодо сприяння оволодіння студентами знаннями планування фізкультурно-оздоровчих заходів у загальноосвітньому навчальному закладі
Висновки:
Виходячи з цього, актуальність і доцільність дослідження проблеми формування методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін у сучасних умовах зумовлені необхідністю подолання суперечностей, які виникають між: потребою загальноосвітніх навчальних закладів у педагогічному колективі вчителів, які мають спрямованість на зміцнення особистісного здоров’я, відповідальне ставлення до нього, спроможні проводити заходи, що сприяють здоров’ю школярів та недостатньою їх підготовкою в цій галузі; необхідністю навчати учнів проведенню самостійних оздоровчих заходів та низький рівень підготовленості учителів до цієї роботи; суперечності, що виникають між професійно-технічною підготовкою майбутніх учителів і вимогами сучасної шкільної практики до підготовки вчителя.
Перспективи подальших досліджень у вказаному напрямку. Розробити навчально-методичний комплект для студентів вищих навчальних закладів ф вчителів фізичної культури щодо формування здорового стилю життя учнів старшої школи.
Література:
1. Абрамова В. В. Формирование профессиональной компетентности будущих учителей физической культуры: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Валентина Владимировна Абрамова. - Тирасполь, 2006. - 202 с.
2. Берека В.Є Магістерська підготовка майбутніх менеджерів освіти: [монографія] / Віктор Берека [ ред. А.Й.Сиротенко]. - Хмельницький: Вид-во ХГПА, 2008. - 357 с.
3. Болдырев Н.И. Классный руководитель. / Изд. 2-е, испр. и доп. / Н.И. Болдырев. - М.: Просвещение, 1978. - 280 с.
4. Валиева В.К. Формирование готовности студентов педвузов к физкультурно-оздоровительной и спортивно-массовой работе в общеобразовательной школе: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08. / В.К.Валиев. - Чебоксары: РГБ, 2006. - 208 с.
5. Каримов Р.Р. Формирование готовности будущих специалистов физической культуры к педагогической деятельности: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. / Р.Р.Каримов. - Челябинск, 2004. - 178 с.
6. Кузнецов В. А. Теоретическая подготовка студентов педагогического вуза в системе общего физкультурного образования: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08. / В.А.Кузнецов. - М.: РГБ, 2006. - С. 163-166.
7. Равен Джон. Педагогическое тестирование: проблемы
обсуждения перспективы. / Джон Равен. Пер. с англ. изд. 2-е, испр. - М.: «Когито-Центр», 2001. - 142 с.
8. Мухаметзянова Н.В. Особенности профессионально важных качеств будущих учителей физической культуры. / Н.В.Мухаметзянова. // Теория и практика физической культуры. - 2007. - № 5. - С. 30-32.
9. Сенько Ю.В. Гуманитарные основы педагогического образования: Курс лекций: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений. - / Ю.В. Сенько. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 240 с.
Надійшла до редакції 09.04.2009 р.
dgizfvs-nayka@mail.ru
