CC BY
31
Посилання на статтю_
Подтиннiков О.В. Проектний аналiз методiв енергозберiгаючих технологш/О.В. Подтиннiков// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2007 - №3(23). С. 78-85._
УДК 338.24:658.5.11.46
О.В. Подтиншков
ПРОЕКТНИЙ АНАЛ1З МЕТОД1В ЕНЕРГОЗБЕР1ГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Розглянуто методи енергозбер1гаючих технолог1й на основ! проектного анал1зу. Показано напрямки й перспективи розвитку енергозбер1гаючих технолог1й на основ! методологи' управл1ння проектами з метою оптим1зацп процес1в енергопостачання. Дж. 4.
Ключов1 слова: методи, проектний анал1з, енергозбер1гаюч1 технологи, оптим1зац1я процес1в енергопостачання.
О.В. Подтинников
ПРОЕКТНЫЙ АНАЛИЗ МЕТОДОВ ЭНЕРГОСБЕРЕГАЮЩИХ ТЕХНОЛОГИЙ
Рассмотрены методы энергосберегающих технологий на основе проектного анализа. Показаны направления и перспективы развития энергосберегающих технологий на основе методологии управления проектами с целью оптимизации процессов энергоснабжения. Ист. 4.
A.V. Podtynnikov
PROJECT ANALYSIS OF METHODS ENERGYSUPPLYING TECHNOLOGIES
Energysupplying technologies methods based on the project analysis are considered. Directions and prospects of the energysaving technology development based on project management methodology with the aim of energysupplying processes optimization are revealed.
Постановка проблеми в загальному eudi. Динамiчний розвиток i впровадження в практику високих технологш, сучасного обладнання й систем управлшня об'ектами енергетичноТ галузi е об'ективною вимогою часу задля гарантованого й ефективного забезпечення потреб споживачiв в постачанн енергоресурав.
На пiдставi конкретних ситуацш методолопя постачання енергоресурав в рiзних галузях енергозабезпечення апрiорi передбачае прийняття будь-яких управлшських рiшень. Проте наявнiсть конкретно!' ситуаци без ïï кiлькiсного визначення не може дати ï'ï точну оцшку для прийняття оптимального управлшського ршення.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
1
Тому метою дано/ статтi е проектний аналiз методiв енергозберiгаючих технологiй для оптимiзацN режимiв управлiння процесами протягом всього життевого циклу енергоносив, вiд Тх виробництва-видобування до споживання.
Викладення основного матер'тлу досл'джень. Розглянемо процедури, процеси, методи й пщходи енергозбереження основних енергоресурав, таких як: видобування й переробка вуплля, видобування й транспортування газу, видобування й переробка нафтопродук^в, процеси, методи й пщходи машинобуфвельного комплексу, чорноТ металурги, хiмiчноТ й нафтохiмiчноТ галузей, транспортнi потреби тощо.
Методи удосконалення й розвитку енергозбер^аючих технологiй
Вугльна галузь:
- створення нових та модершза^я iснуючоТ техшки та технологи видобування та переробки вуплля, у тому чи^ й за рахунок застосування способiв перевезення вуплля в рухомий стан енерпею вибуху та вiбрацiТ;
- використання методiв газифiкацiТ, особливо низькосортного та високозольного вуплля;
- використання шахтного метану як палива;
- удосконалення систем електропривода, в тому чи^ й збтьшення коефiцiенту завантаження електропривода, вибiр типу привода, обмеження режиму неробочого ходу, впровадження статичних регуляторiв швидкост електродвигушв тощо;
- переробка та використання вiдходiв вуглезбагачення як палива, зменшення втрат палива;
- використання в ефективних межах вторинних енергетичних ресурав для цтей теплофкаци та виробництва холоду.
Газова галузь:
- пщвищення питомоТ ваги газопроводiв великого дiаметру та пiдвищеним тиском;
- зниження гiдравлiчних втрат;
- охолодження природного газу;
- оптимiзацiя режимiв транспортування газу;
- зниження втрат за рахунок покращання парку ГПА.
Нафтопереробна галузь буде розвиватись в напрямку поглибленоТ переробки нафти до 75-77% шляхом вакуумноТ перегонки мазуту, катал^ичного крекшгу i гiдрокрекiнгу, а надалi до глибини переробки до 82-85% за рахунок поглибленоТ переробки гудрону. Поряд з цим в галузi будуть впроваджуватися новi установки з облагороджування нафтових фракцiй з метою отримання високоякюних та еколопчно чистих палив, сировини для нафтохiмiТ та продуктiв для iнших галузей промисловостк Крiм цього в галузi передбачаеться значне пiдвищення рiвня рекуперацп тепла на установках атмосферноТ перегонки та використання тепла вщходящих ^в пiсля гiдроочистки газойля, збiльшення теплообмшних агрегатiв у технологiчнiй схемi пiдiгрiву сировини. Значну економiю паливно-енергетичних ресурав буде отримано за рахунок удосконалення технолопчних процесiв шляхом впровадження нових видiв каталiзаторiв, зменшення витрат нафти i нафтопродуктiв при впровадженнi автоматичних систем на наливних резервуарах.
Чорна металургiя е значним джерелом утворення вторинних енергетичних ресурав. Вихщ горючих ВЕР становить 90%, а теплових - близько 60% вщ загальноТ ктькосп Тх в промисловостi. Тому повне використання Тх за рахунок установки теплових утилiзацiйних електростанцш, газових утилiзацiйних безкомпресорних турбiн, установок сухого гасшня коксу, котлiв-утилiзаторiв, охолоджувачiв конверторних газiв, утилiзацiйних турбогенераторiв низького
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
тиску, теплообмшниш на теплових трубах, теплонасосних установок, використання низькокиплячих теплоносив, локальних схем теплофкаци, кондицшвання повiтря та ут^за^я тепла вентвикидiв дозволить одержати значну економш ПЕР при вщносно низьких капiтальних витратах, в рядi випадкiв, до 100 - 150 дол. США на 1 т у.п.
Основними напрямками реалiзацií енергозбереження у виробництвi чорноТ металурги е:
- у гiрничодобувнiй промисловост/ - впровадження ефективних способiв видобутку та переробки залiзноТ руди (гiдравлiчних бурових установок, магнiтних сепараторiв на постшних магнiтах, циклонно-поточноТ технологи та самохщних дробильних превантажуючих установок);
- у коксох'ш'чному виробництвi - впровадження установок сухого гасшня коксу, установок з подготовки вупльноТ шихти та виробництва формованого коксу, заходiв по зменшенню втрат коксового газу;
- в агломера^йному виробництв!' - використання технологи з накатаним на гранули мiлкоподрiбненим вупллям, вдосконалення схем подготовки аглошихти (роздiльна пiдготовка компонентiв, використання iнтенсифiкаторiв), збiльшення висоти шару шихти, що сшкаеться.;
- у доменному виробництв!' - вдування гарячих вщновних газiв та пиловугiльного палива в печ^ впровадження АСУ шихтовкою плавки та безконусних завантажуючих пристроТв, використання фiзичного тепла газiв, що вщходять з повiтронагрiвачiв, установка ГУБТ;
- у сталеплавильному виробництв!' - впровадження комбшованого продування конверторiв, багатотоннажних електродугових печей, процеав позапiчноТ обробки стал^ використання фiзичного та хiмiчного тепла киснево-конверторних газiв та фiзичного тепла електропечей, використання сухих способiв очищення технологiчних газiв електропечей i конверторiв;
- у прокатному виробництв/ - сумiщення процесiв розливання сталi на МНЛЗ i прокату, прокат слябiв без нагрiвання Тх у печах, гаряча посадка слябiв у печi, низькотемпературний прокат та холодне i безшовне волочiння труб, впровадження високотемпературних рекуператорiв;
- у феросплавному виробництвi - використання феросплавного газу як палива та виробництво з нього моторного палива;
- у виробництв! вапна - створення енерготехнолопчних агрега^в з киплячим шаром та впровадження ефективних пiдiгрiвачiв вапняку;
- у теплосиловому господарств! - впровадження утилiзацiйних турбогенераторiв, модульних енерготехнолопчних котлiв-утилiзаторiв та шших утилiзаторiв для використання тепла газiв, що вiдходять, спорудження парогазових установок та надбудов на ТЕЦ-ПВС на доменному та природному газ^ охолодження кристалiзаторiв та утилiзацiя тепла, оптимiзацiя ПЕБ металургiйних пщприемств та iн.;
- в газовому господарств! - впровадження сухих способiв очищення доменного газу та диспетчериза^я газового господарства;
- в електрогосподарств! - диспетчериза^я електрогосподарства, впровадження регульованого електропривода та систем облку й контролю електроспоживання.
Частка х'ш'чно)' та нафтохiмiчноí галуз в загальному обсязi споживання палива, тепловоТ та електричноТ енерги в промисловосп становить вiдповiдно 6,7 i 14%. При цьому значна частка палива, головним чином природного газу i нафтопродуктiв, використовуеться в галузi як сировина для виготовлення цтого ряду хiмiчних продуктiв (амiак, метанол, пластмаси та iн.). До найбтьш енергомiстких в галузi вщносяться виробництва: амiаку, кальцинованоТ та
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
3
каустично'1 соди, азотно'1 та cip4aHOï кислоти, метанолу, техшчного вуглецю, пластмас та синтетичних волокон тощо.
Основний потен^ал енергозбереження в ^y3i припадае на впровадження нових енерготехнолопчних процесiв i бiльш ефективного устаткування, реконструкцiю й модерыза^я дiючого устаткування, вдосконалення дшчих технологiчних схем, пiдвищення рiвня використання вторинних енергетичних ресурав. Так, впровадження енерготехнолопчних агрега^в виробництва амiаку потужнютю - 220, 450, 475 тис. т на рк можуть забезпечити економш енергоресурсiв в розмiрi 15-18% вщ обсягу споживання |'х на рiвнi 1990 р. Впровадження дiафрагмового способу виробництва каустично'1' соди з використанням електролiзерiв бiполярного типу скорочуе питомi витрати електроенерги' на 15-20%. При виробництвi кальциновано'1 соди значну економш енергоресурсiв можна отримати за рахунок вдосконалення процеав обезводнення, сушки i дозування дрiбних сипучих матерiалiв, а в шиннiй промисловостi за рахунок вдоско-налення технологи приготування формовочних сумшей.
У структурi споживання паливно-енергетичних ресурав машинобудiвельним комплексом основну частку займають технологiчнi процеси. Так, для забезпечення технолопчних потреб витрачаеться 70-75% котельно-шчного палива, 90-95% електроенергiï i до 45% тепла вщ загальних обсяпв ïх споживання в цтому по комплексу. Тому технологiчнi процеси мають найбiльш високий потенцiал енергозбереження.
Впровадження в стале- i чавунноливарне виробництво таких технологш, як позашчна обробка металу, використання кисневого дуття, полтшення якостi шихти, попередне нагрiвання шихти перед виплавленням, оснащення вагранок двохрядними фурмами та пристроями для пiдiгрiву дуття дозволяють значно знизити витрати палива в цих виробництвах, в тому числГ коксу на 20-30%. Зменшення витрат електроенерги' на 20-25% при виплавц сталi в електродугових печах можна здшснити за рахунок обладнання печей бтьш потужними трансформаторами, використанням паливно-кисневих пальникiв при розплавленш шихти, позашчноГ доводки розплавленого металу.
Замша традицшних процесiв термообробки на прогресивн з використанням концентрованих джерел електронагрiву: лазерного, плазмового, високочастотно!' й Гмпульсно'Г шдукцп дозволяють зменшити питомi витрати електроенерги' на 80120 кВтгод на одну тонну металу.
Значна економiя електроенерги' можлива в металообробцi. За рахунок впровадження таких енергоекономТчних технологiчних процесiв, як електрол^ична шлiфовка, ультразвукова, електроiскрова i електрохiмiчна обробки металу, електропроменеве i дифузшне зварювання, замiна механiчноï обробки на холодну штамповку i гарячу накатку, обробку металу твердосплавним та алмазним шструментом та Гнших процеав, можливо знизити витрати електроенергiï на 20 - 25% вщ загального обсягу ï'ï споживання у виробничих процесах металообробки.
На забезпечення транспортних потреб народного господарства витрачаеться бтьше половини свгглих нафтопродуклв, якi використовуються в економiцi краïни, близько 5% котельно-шчного палива, така ж частина електроенерги й 1% теплоенерги.
Незважаючи на те, що мехашзовано i автоматизовано багаточисельш технологiчнi операцГГ i комплекс трудомютких робiт, технологiя перевезення потребуе удосконалення, осктьки вона не вщповщае свГтовому рГвню, а питомТ витрати, наприклад, палива автомобiлями перевищують в 1,4-1,5 раза в порГвняны з цим показником по автотранспорту промислово розвинутих краïн.
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
Такий стан зумовлено, з одного боку тим, що основну частку юнуючого парку вантажного автотранспорту становлять автомоб^ ГАЗ i З1Л (вантажопщйомнють - 4...6 т), як в мюьких умовах та на сервiсних перевезеннях використовуються з недовантаженням, що призводить до перевитрат палива, а парк автомоб^в вантажопщйомнютю до 2 т недостатньо розвинений. З шшого боку, УкраТна, яка займае одне з провщних мiсць в свiтi по нафтопереробних потужностях на душу населення, не може забезпечити себе св^лими нафтопродуктами через низьку глибину переробки нафти.
Суттевому скороченню витрат с&тлих нафтопродуктiв буде сприяти:
- використання автомоб^в для перевезення попутних вантажiв в порожньому напрямку;
- освоення й експлуата^я автомоб^в, що працюють на зрщженому та скрапленому газ^
- на залiзничному транспортi - збтьшення вантажопiдйомностi вагонiв одиничноТ потужност локомотивiв;
- використання бортових автоматичних систем управлшня рухом тощо;
- на водному - використання протилежно обертових вин^в тощо.
Заходи
1. Розробка та прийняття Урядом пакету законодавчих ак^в з метою стимулювання виробництва та iмпорту економiчних АТЗ та двигушв. Законодавчi акти мають стимулювати виробництво високоякiсних мотор-них палив нафтопереробними пщприемствами та повиннi передбачати прогресивне зростання оподаткування автомоб^в iз збiльшеними питомими объемами цилiндрiв двигушв. Разом з тим необхiдно застосувати державне регулювання роздрiбних цiн на рiзнi види моторних палив. Такий захщ мае стимулювати використання альтернативних видiв екологiчно чистих моторних палив -природного газу, шахтного метану тощо.
2. Впровадження системи контролю за дотриманням термЫв та якютю сервюного обслуговування АТЗ.
3. Впровадження системи пщвищення квалiфiкацiТ водив АТЗ, спрямованоТ на зменшення витрат палива при експлуатаци рухомого складу автопарш. За досвiдом промислово розвинених краТн це дае змогу заощадити 10-20% моторних палив.
4. Використання дизельних двигушв замють бензинових на автомобтях вантажнiстю понад 2т зменшуе витрати пального на 20-30%.
5. Оргашза^я виробництва в Укра'Тш високооктанових бензинiв з додаванням 10-12% етилового спирту. Це ешвалентно збтьшенню виробництва бензину на 10-12%.
6. Широке використання природного газу як моторного палива для бензинових, так i дизельних двигушв дасть змогу щорiчно заощаджувати 6-7 млн.т. рщких моторних палив нафтового походження. Цей захщ потребуе оргашзаци виробництва на пщприемствах УкраТни газопаливноТ апаратури та автомобтьних газонаповнювальних компресорних станцш гаражного типу.
7. Оптимiзацiя та впровадження системи рацюнального керування рухом громадського транспорту у великих мютах дасть змогу заощаджувати майже 20% витрат палива та електричноТ енерги.
Щорiчно на житловi, комунальн та побутов/ потреби населення УкраТни витрачаеться п'ята частина паливних ресурав та електроенергiТ i третина тепловоТ енергiТ, якi використовуються в економщк Ця галузь за обсягами енергоспоживання займае трете мюце пiсля енергетики та чорноТ металургiТ, а також щорiчно споживае близько 10 млрд кВт год. електроенерги i майже 8 млрд
3
м газу.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
5
Чepeз нaдмipнy цeнтpaлiзaцiю тenлonocтaчaння, eкcnлyaтaцiю мaлoeфeктивнoгo та знoшeнoгo обладнання, низьку тeплoзaxиcнy cnpoмoжнicть oгopoджyючиx кoнcтpyкцiй житлoвиx будинш зacтapiлиx cepiй, втpaчaeтьcя мaйжe 30-40% виpoблeнoï тenлoвoï eнepгiï. Близько 6000 км iнжeнepниx мepeж nepeбyвaють в aвapiйнoмy cтaнi, що також призводить до нenpoдyктивниx витрат eнepгiï.
Закордонний дocвiд peaлiзaцiï eнepгoзбepeжeння y нeвиpoбничiй cфepi cвiдчить, що nepeлiк eнepгoзбepiгaючиx зaxoдiв нeвeликий, aлe ïx кoмплeкcнe вnpoвaджeння cyттeвo впливае на cкopoчeння cnoживaння палива та eнepгiï в eкoнoмiцi. До такого nepeлiкy вiднecти:
- cтвopeння та використання бтьш eкoнoмiчниx eнepгocnoживaючиx noбyтoвиx cиcтeм та npилaдiв, мoдepнiзaцiю icнyючoгo обладнання, змшу peжимiв його роботи;
- автоматизацш peгyлювaння i ynpaвлiння peжимaми роботи noбyтoвиx eнepгocnoживaючиx cиcтeм та пpилaдiв;
- ocнaщeння eнepгonpиймaчiв peгyлюючими та вимipювaльними npиcтpoями;
- розвиток дeцeнтpaлiзoвaнoгo тenлonocтaчaння, при якому виключaютьcя втрати тenлoeнepгiï при тpaнcnopтyвaннi до cпoживaчiв;
- cтaндapтизaцiю та пoлiпшeння тenлoiзoляцiï бyдинкiв та cnopyд;
- пpoвeдeння opгaнiзaцiйниx зaxoдiв, якi ^рямоваш на cтимyлювaння дiяльнocтi noбyтoвиx пщприемств по cкopoчeнню нenpoдyктoвиx витрат палива та eнepгiï;
- вnpoвaджeння оплати вартоал eнepгoнociïв, яка вiдnoвiдae peaльним витратам;
- широка peклaмa викopиcтaння пpилaдiв домашнього i культурно-побутового пpизнaчeння з noлinшeними eкcnлyaтaцiйними xapaктepиcтикaми.
Марнотратн витрати палива та eнepгiï в житловому i комунально-побутовому гocпoдapcтвi Укpaïни зyмoвлeнi, з одного боку, cфopмoвaним в nonepeднi роки вiднoшeнням нaceлeння до нeeфeктивнoгo викopиcтaння палива та eнepгii при низькиx цiнax та тapифax на ниx i, з шшого боку, iнжeнepним благоустроем та обладнанням мicць проживання нaceлeння, кoнcтpyктивним та тexнiчним piшeнням будинмв i cnopyд, якi нe були ^рямоваш на eнepгoзбepeжeння.
У мicтax та ceлищax мicькoгo типу Украши щopiчнo збиpaeтьcя близько 40 млн м3 побутового cмiття, 90% якого знeшкoджyeтьcя на 656 мicькиx звaлищax. Тiльки 10% cмiття cnaлюeтьcя на чoтиpьox cмiттecnaлювaльниx зaвoдax.
За морфолопчним cклaдoм cмiття вмiщye мaйжe 35% зaбpyднeнoгo nanepy, бiля 1,5% мeтaлy, мaйжe 5% noлiмepiв та iншиx кoмnoнeнтiв, якi можна викopиcтoвyвaти як вторинну ^ровину для oдepжaння дoдaткoвиx видiв eнepгiï.
У cвiтoвiй практик нaйнaдiйнiшими та нaйeфeктивнiшими тexнoлoгiями пepepoбки cмiття ввaжaютьcя тepмiчнi. За ïx використання змeншyютьcя oбcяги cмiття на 90%. До того ж можна oдepжaти з кожного ктограму мaйжe 2 кВт год. eлeктpoeнepгiï.
НайважливШ заходи, спрямован на енергозбереження:
- у водопровiдно-каналiзацiйному господарствi - впpoвaджeння тexнoлoгiчниx cxeм peгyлювaння п,eзoмeтpичниx xapaктepиcтик на вoдonpoвiдниx мepeжax, тexнoлoгiй nepepивчaтoï aepaцiï cтiчниx вод, aepoтaнкiв-ocвiтлювaчiв, тexнoлoгiчниx piшeнь щодо використання бюгазу oчиcниx cnopyд як нeтpaдицiйнoгo палива, aвтoмaтизaцiя роботи нacocниx станцш;
- у теплоенергетиц - замша морально зacтapiлиx кoтлiв на нoвi з бiльшим к.к.д., вnpoвaджeння нoвиx мeтoдiв aнтикopoзiйнoгo зaxиcтy тenлoвиx мepeж,
6
"Управлшня npoeктaми та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
eфeктивнoгo тeплoiзoляцiйнoгo покриття тpyбonpoвoдiв, автоматики та peгyлюючoгo обладнання, nлacтинчaтиx тenлooбмiнникiв, aвтoмaтизoвaниx cиcтeм ynpaвлiння тexнoлoгiчними npoцecaми виpoблeння та подавання ^оживачам тenлoeнepгiï, розробка та впpoвaджeння нoвиx тиnoвиx пpoeктiв з оптимальним поеднанням noмipнo цeнтpaлiзoвaниx та дeцeнтpaлiзoвaниx cиcтeм тenлonocтaчaння, використання нeтpaдицiйниx i aльтepнaтивниx видiв палива та джepeл тenлa (eнepгiï ^нця, вiтpy, бioгaзy, гeoтepмaльниx вод, вiдxoдiв виробництва);
- у житловому господарств - впpoвaджeння npoгpecивниx apxiтeктypнo-кoнcтpyктивниx piшeнь та тexнoлoгiй бyдiвництвa i peмoнтy житла, noлinшeння тenлoзaxиcниx та eнepгoзбepiгaючиx xapaктepиcтик бyдiвeль;
- у м'юькому електротранспортi - диcпeтчepизaцiя та тeлeyпpaвлiння роботою тягoвиx niдcтaнцiй, впpoвaджeння aвтoмaтизoвaниx cиcтeм ynpaвлiння pyxoм, виробництво pyxoмoгo cклaдy з тepиcтopнo-iмnyльcнoю cиcтeмoю ynpaвлiння та нoвиx cneцчacтин для тpaмвaйниx кoлiй.
Вкрай нanpyжeнe cтaнoвищe з eнepгoнociями виcyнyлo в ряд нaйaктyaльнiшиx npoблeмy вnpoвaджeння зacoбiв облку cnoживaння води i тenлoвoï eнepгiï у noбyтi.
Висновки. За peзyльтaтaми npoвeдeниx дocлiджeнь можна зробити таю ви^овки:
- нeoбxiднicть npoвeдeння едино!' дepжaвнoï noлiтики у cфepi cтpaтeгiчнoгo викopиcтaння eнepгeтичниx pecypciв та eнepгoзбepeжeння;
- cтвopeння дepжaвнoï cиcтeми мошторингу виробництва, cnoживaння, eкcnopтy та iмпopтy eнepгoнociïв, yдocкoнaлeння cиcтeми oблiкy та контролю за ^оживанням eнepгeтичниx pecypciв;
- зaбeзneчeння збiльшeння чacтки нeтpaдицiйниx та aльтepнaтивниx видiв палива у баланс попиту та пропонування eнepгoнociïв;
- cтвopeння нoвиx та мoдepнiзaцiя icнyючoï тexнiки та тexнoлoгiï видобування й пepepoбкa вyгiлля, видобування й подача газу по aвтoмaтизoвaниx гaзoтpacпopтниx cиcтeмax;
- розвиток в напрямку пoглиблeнoï nepepoбки нафти до 75-77% шляxoм вaкyyмнoï nepeгoнки мазуту, катал^ичного кpeкiнгy i гiдpoкpeкiнгy тощо;
- yтвopeння втopинниx eнepгeтичниx pecypciв в чорнш мeтaлypгiï, noвнe викopиcтaння ïx за paxyнoк ycтaнoвки тenлoвиx yтилiзaцiйниx eлeктpocтaнцiй, гaзoвиx yтилiзaцiйниx бeзкoмnpecopниx турбш, ycтaнoвoк cyxoгo гaciння кoкcy, кoтлiв-yтилiзaтopiв тощо;
- cnoживaння палива, тeплoвoï та eлeктpичнoï eнepгiï в xiмiчнiй та нaфтoxiмiчнiй гaлyзi cтaнoвить вщповщно 6,7 i 14%. Природний газ i нафтопродукти викopиcтoвyютьcя в гaлyзi як cиpoвинa для вигoтoвлeння цтого ряду xiмiчниx npoдyктiв ^ia^ мeтaнoл, nлacтмacи та iн.), а також для виробництва aмiaкy, кaльцинoвaнoï та каустично1' coди, азотноУ та арчаноУ киcлoти, мeтaнoлy, тexнiчнoгo вyглeцю, плacтмac та cинтeтичниx волокон тощо;
- тexнoлoгiя тpaнcnopтниx nepeвeзeнь noтpeбye yдocкoнaлeння, ocкiльки вона нe вiдnoвiдae cвiтoвoмy piвню. Витрати палива aвтoмoбiлями пepeвищyють в 1,4-1,5 раза в пopiвняннi з npoмиcлoвo розвинутими кpaïнaми;
- зaбeзпeчeння фyнкцioнyвaння eдинoï cиcтeми нормування питoмиx витрат eнepгeтичниx pecypciв у cycпiльнoмy виpoбництвi.
Перспективи подальшоУ розробки теми. Виконаний aнaлiз мeтoдiв eнepгoзбepiгaючиx тexнoлoгiй noтpeбye вnpoвaджeння в практику як на piвнi peгioнaльнoмy (оргашзаци), так i на законодавчому piвнi щодо дiючиx aктiв i мeтoдик, а також тиx, що будуть poзpoблeнi й вnpoвaджeнi в майбутньому.
"Управлшня npoeктaми та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
7
Л1ТЕРАТУРА
1. Енергозбер^аю^ технологií, обладнання, техычш рiшення: Довiдник / Пiд ред. О.М.Суходол^ е.е.Ыктна. - К.: СПД Зелент, 2004. - 184с.
2. Стратепя енергозбереження в УкраМ Аналiтико-довiдковi матерiали в 2-х томах: Загальн засади енергозбереження / За ред. В.А. Жовтянського, М.М. Кулика, Б.С. Стогыя - К.: Академперюдика, 2006. - Т.1. - 510с.
3. Суходоля О.М. Енергоефективнють економки у контекст нацiональноí безпеки: методологiя дослщження та механiзми реалiзацií: монографiя. - К.: НАДУ, 2006. -400 с.
4. Подтиннков О.В. Проектний аналiз динамiки споживання первинних енергоресурав та енергетичноí залежностi Украíни / Тези доповщей Мiжнародноí науково-практичноí конференцп "РМ Kiev '07" "Управление проектами в развитии общества". - К.: КНУБА, 2007.
^гаття надмшла до редакцп 14.01.2007 р.
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
