CC BY
26
СУЧАСН1 ПРОБЛЕМИ РЕГЮНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
MODERN PROBLEMS OF REGIONAL
DEVELOPMENT
УДК 338.984
ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В ПОБУТОВОМУ ОБСЛУГОВУВАНН1
В.В. Хмурова, к.е.н. доцент Д.А. Яценко
Кигвський нацгональний унгверситет технологш та дизайну, Кигв, Украна
Хмурова В.В., Яценко Д.А. Енергозбереження в побутовому обслуговуваннi.
У статп розглянуто визначення понять «eKOHOMiH енергп», «вдосконалення енергозбереження», «стратепя розвитку». Проаналiзовано статистичну iнформацiю, щодо дiяльностi тд-приемств сфери послуг та запропоновано шляхи !х розвитку.
Ключовi слова: економiя енергп, вдоскона-лення енергозбереження, стратегiя розвитку
Хмурова В.В. Яценко Д.А. Энергосбережение в бытовом обслуживании.
В статье рассмотрены определения понятий «экономия энергии», «совершенствование энергосбережения», «стратегия развития». Проанализированы статистическую информацию относительно деятельности предприятий сферы услуг и предложены пути их развития.
Ключевые слова: экономия энергии, совершенствование энергосбережения, стратегия развития
Khmyrova V.V. Yatsenko D.A. Energy saver in consumer services.
The article deals with the definitions of «saving energy», «energy efficiency improvement», «development strategy». Analysis of statistical information on the activities of service industries and the ways of their development.
Keywords: saving energy, improving energy efficiency, development strategy
Енергозбереження - найдешевше й еко-лопчно чисте джерело енергп. Ми вже знаемо, що виробництво енергп, яку ми споживаемо, завдае значно! шкоди рос-линному i тваринному свггу, довшллю, здоров'ю людини. Це змушуе нас задуматись над можли-востями ефектившшого використання енергп, що, безперечно, сприятиме збереженню навколишньо-го середовища i в той же час буде випдно спожи-вачу. Економiя ресурсiв i енергп - реальний споаб зменшити витрати i зберегти довкiлля для майбутнiх поколшь. Енергiя у виглядi електрич-ного струму, нафти або газу сама по ^6i не е корисною. Але робота чи iншi способи використання енергп, отримано! з цих джерел - невщ'ем-на частина нашого повсякденного життя. Невиди-мi й безпечнi джерела енергп можуть бути засто-сованi для одержання свiтла, тепла, мехашчно1 роботи тощо. Таке використання джерел енергп ми називаемо корисним застосуванням.
Постановка завдання
Енерпя надае людиш важливi «послуги» у виглядi тепла для обiгрiвання i готування mi, забезпечуе роботу промисловостi i транспорту. Ми вже знаемо, що для отримання ще1 енергп' необхiдне паливо - нафта, газ, вугшля, ядерне паливо, дрова та iншi первинш джерела (сонце, вiтер, вода). Для того, щоб одержати цю енерпю, необхiдне спецiальне устаткування, наприклад, печ^ турбiни або двигуни та ш. Використовуючи рiзнi джерела енергп' та технологи ми будемо досягати рiзного корисного ефекту, осшльки знач-на шльшсть первинно! енергп' витрачаеться марно через недосконалу конструкцiю та низьку ефек-тивнiсть експлуатацп обладнання. Для зменшення витрат енергп' при li перетвореннi й зниженнi негативного впливу ii споживання на довк1лля потрiбно застосовувати передовi знання з техшки, соцюлогп та природничих наук. З закону збере-ження i перетворення енергп' ми знаемо, що
енерпя не виникае з HÍ4oro i не зникае в нiкуди, а використану енерпю не повернути. Отже, noTpi6-но намагатися не витрачати енергiю марно, бо запаси енергоноспв на Землi обмеженi. Прагнучи полiпшити житгевi умови i знизити вплив на навколишне середовище, люди постiйно шукають новi методи i технологи, що дозволяють ефек-тивно використовувати енергiю. Для досягнення корисного ефекту ми повинш якомога повнiше використовувати енергiю i звести до мшмуму непродуктивнi витрати. Це передусiм: усунення виток1в теплого повиря з помешкання, викорис-тання енергоефективних електроламп, економiя гарячо! води та багато шшого. Якщо ми можемо послуговуватись енергiею низько! якост (тепло), не слiд витрачати енерпю високо! якостi (елек-тричний струм). Це повинно зрозушти суспшьс-тво. У процес формування екологiчного свгто-сприйняття кожного громадянина, створення нового способу життя повиннi широко залучатися науковцi, полiтики i громадсьшсть. Органiзацiя суспiльства, закони природи й економiчнi важелi повиннi сприяти енергоефективносп, збереженню корисних копалин, скаж1мо, шляхом вторинно! переробки матерiалiв, розвитку громадського транспорту тощо [1].
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй
Використання альтернативних джерел енергп -газотурбiнних когенерфцшних установок прюри-тетний напрямок тдвищення ефективностi використання паливно-енергетичних ресурав в Укра!ш. Впровадження в теплоенергетику систем комбшеваного виробництва теплово! та електрич-но! енергп (далi по тексту - когенеращя) в Укра!ш до цього часу в основному реалiзовувалася тiльки на ТЕЦ.
Виклад основного матерiалу
Проблеми енергозбереження знаходяться в центрi уваги свишо! громадськостi. Провiднi уря-довi i громадсьш мiжнароднi оргашзацп ставлять на перше мюце проблеми пiдвищення енергетич-но! ефективностi економiки, зниження непродук-тивних втрат палива i енергп, охорону довк1лля вiд забруднень при використанш i виробництвi палива i енергп. Серед них £вропейська Еконо-мiчна Комiсiя ООН (£ЕК), Оргашзащя Об'една-них Нацiй iз промислового розвитку (ЮН1ДО), Свiтова Енергетична Рада, Мiжнародне Енерге-тичне Агентство (МЕА) тощо. £ЕК, що об'еднуе кра!ни £вропи i Швшчно! Америки, реалiзуе велику програму «Енергетична ефективнiсть -2000». Мета програми - сприяння кра!нам з перехiдною економiкою. У И рамках реалiзуеться, зокрема, ряд робгт iз створення демонстрацiйних зон високо! енергетично! ефективностi. Законо-давством Укра!ни передбачено широку участь Укра!ни в мiжнароднiй спiвпрацi у сферi енерго-збереження на державному i громадському рiвнях [1].
Нинi енергетичний чинник мае визначальний вплив на формування економiчно! ситуацп на Укра!ш Дефщит паливного-енергетичних ресур-
сiв, що становить приблизно 60% потреби народного господарства i населения, покриваеться за рахунок iмпорту з Росп, Туркмешстану i iнших кра!н, моральний i фiзичний знос активно! части-ни основних виробничих фондiв, велика енерго-емнiсть технологiй, кризовий стан фшансово-кредитно! системи i економiки кра!ни в ц1лому ставить завдання, безпосередньо пов'язаш з вижи-ванням держави i його безпекою. У зв'язку з цим найважлившим напрямом економiчного розвитку Укра!ни стае енергозбереження в уах сферах дiяльностi суспiльства.
Для правового забезпечення рiшення проблем енергозбереження 1 липня 1994 року ухвалений Закон Укра!ни «Про енергозбереження» i Постанова Верховно! Ради Укра!ни про порядок введен-ня його в даю. Закону визначае правов^ еконо-мiчнi, соцiальнi та еколопчш основи енергозбереження для вах пiдприемств, об'еднань та оргаш-зацш, розташованих на територi! Укра!ни, а також для громадян. Згiдно закону термш «енергозбереження» трактовано як дiяльнiсть (органiзацiйну, наукову, практичну, шформацшну), яка спрямо-вана на рацюнальне використання та економне витрачання первинно! та перетворено! енергi! i природних енергетичних ресурсiв в нацюнально-му господарствi i яка реалiзуеться з використан-ням технiчних, економiчних та правових методiв. Сутнiсть поняття «енергозбереження» розкрива-еться бiльш широко за допомогою трактування наступних понять, що фпурують у основному визначеннi [1]: рацюнальне використання паливно-енергетичних ресурав - досягнення максимально! ефективносп використання паливно-енер-гетичних ресурсiв при юнуючому рiвнi розвитку технiки та технологи i одночасному зниженнi техногенного впливу на навколишне природне середовище.
Економiя паливно-енергетичних ресурсiв -вiдносне скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсiв, що виявляеться у зниженнi !х пито-мих витрат на виробництво продукцп, виконання робiт i надання послуг встановлено! якостi.
У статтi 3 ЗУ «Про енергозбереження» визна-чеш основнi принципи державно! полiтики енергозбереження, якими е [1]: створення державою економiчних i правових умов заштересова-ностi в енергозбереженнi юридичних та фiзичних осiб; здiйснення державного регулювання дiяль-ностi у сферi енергозбереження на основi засто-сування економiчних, нормативно-технiчних захо-дiв управлшня; прiоритетнiсть вимог енергозбереження при здшсненш господарсько!, управлшсь-ко! або шшо! дiяльностi, пов'язано! з видобуван-ням, переробкою, транспортуванням, зберiганням, виробленням та використанням паливно-енерге-тичних ресурсiв; наукове обгрунтування стандар-тизацп у сферi енергозбереження та нормування використання паливно-енергетичних ресурсiв, необхiднiсть дотримання енергетичних стандартiв та нормативiв при використанш палива та енергп; створення енергозберпаючо! структури матерiаль-ного виробництва на основi комплексного вирь
шення питань економи та енергозбереження з урахуванням екологiчних вимог, широкого впро-вадження новiтнiх енергозберiгаючих технологiй; обов'язковiсть державно! експертизи з енергозбереження; популяризащя економiчних, еколопч-них та сощальних переваг енергозбереження, пiдвищення громадського освггаього рiвня у цiй сферi; поеднання методiв економiчного стимулю-вання та фшансово! вiдповiдальностi з метою ращонального використання та економного витра-чання паливно-енергетичних ресурсiв; встанов-лення плати за прямi втрати i неращональне використання паливно-енергетичних ресурсiв; вирiшення проблем енергозбереження у поеднанш з реалiзащею енергетично! програми Укра!ни, а також на основi широкого мiждержавного сшв-робiтництва; стимулювання рацiонального використання паливно-енергетичних ресурав шляхом комбiнованого виробництва електрично! та тепло-во! енергп (когенерацп); поступовий перехiд до масового застосування приладiв облiку та регу-лювання споживання паливно-енергетичних ресурав; обов'язковiсть визначення постачальни-ками i споживачами обсягу вiдпущених паливно-енергетичних ресурав за показаниями приладiв облжу споживання паливно-енергетичних ресурав у разi !х наявностi; запровадження системи енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення.
Теплоенергетика Укра!ни мае iдеальнi умови для застосування технологш когенерацп. На про-тязi десятилiть створювалась розгалужена система котельних для централiзованого теплозабезпечен-ня та гарячого водопостачання в мiстах i великих населених пунктах, що забезпечувала близько 85% потрiбно! теплово! енергп. З еколопчних причин переважна бiльшiсть котельних мунщипаль-ного теплопостачання працюе на природному газi, завдяки чому доля газу у витратах палива на теплопостачання перевищуе 75%. Всього на опа-лення витрачаеться понад 20% газу, що спожи-ваеться Укра!ною в цшому. До речi, ще 66% природного газу витрачаеться в промисловш теплоенергетищ, де також е можливим застосування комбiнованого виробництва теплоти, що використовуеться в теплотехнолопчних процесах, та електрично! енергп. Завдяки цьому потреби тдприемств в значнiй мiрi, а в деяких випадках i повнiстю, можуть бути забезпеченi власною електроенергiею. На сьогоднi промисловiстю Укра!ни (ДНВП «Машпроект», НВО «Зоря», ВАТ «Турбоатом», АТ «Мотор-Оч», АТ «Констар» та багато iнших) освоенi i серiйно випускаються рiзноманiтнi газотурбiннi двигуни потужшстю вiд 1,6 до 50 МВт. Вони придатш для створення досить економiчних парогазових ТЕС i ТЕЦ та реконструкцп iснуючих станцш шляхом надбу-дови ними дшчих паротурбiнних блоков та котелень, що шдвищить економiчнiсть !х роботи. Розроблеш i пiдготовленi до виробництва потужш ГТУ як1 за сво!ми техшчними та економiчними показниками не поступаються найкращим закор-донним аналогам. Також одним iз шляхiв
вирiшення зазначено! проблеми е напрямок розвитку використання потенцшно! енергп надлиш-кового тиску природного газу в газотранспортних мережах Укра'ни для виробництва електроенергп та отримання теплоти або холоду. Ця технологiя теж вiдноситься до напрямку когенерацп та використання скидного енергетичного потенцiалу, що дае змогу значно скоротити витрати природного газу. Цший ряд заходiв в цьому напрямку (зокрема, й використання надлишкового тиску газових потошв ГТС) передбачено Програмою державно! пiдтримки розвитку нетрадицiйних i вшновлюваних джерел енергп' та мало! пдро- i теплоенергетики, в якш визначено рiчний обсяг технiчно доступного потенщалу енергозбережен-ня за рахунок використання надлишкового тиску газотранспортних мереж Укра!'ни в обсязi 2,4 млрд. кВт.год, що дорiвнюе економп' органiчного палива в обсязi до 840 тис. т.у.п. на рж. В 2001 рощ, на замовлення Держкоменергозбереження, 1нститутом електродинамiки НАН Укра'ни проведено аналiз енергетичного потенщалу надлиш-кового тиску природного газу в газотранспортних мережах областей Укра'ни (в якому взято до уваги розроблене ВАТ «1ВП «ВШШТРАНСГАЗ» тех-нiко-економiчне обгрунтування використання утилiзацiйних турбодетандерних установок рiзно! потужносп на газорозподiльних станцiях (ГРС), газорегуляторних пунктах (ГРП) та котельних установках, а також визначено перелж об'екпв першочергового впровадження цих установок), згiдно з яким першочергова потреба в утилiза-цiйних турбодетандерних установках (з утилiзато-рами холоду) становитиме: потужшстю до 0,1 МВт - 2000 шт.; потужшстю 1,0 МВт - 30 шт.; потужшстю 2,0 МВт - 14 шт.; потужшстю 6,0 МВт -42 шт., а сумарна потужшсть утилiзацiйних турбодетандерних установок може скласти бшь-ше, шж 290 МВт. Укра'на мае достатнш науково-техшчний потенцiал, вiдпрацьованi технологи та виробничi потужностi, що здатш забезпечити роз-робку та виробництво високоефективних турбодетандерних установок рiзноi потужностi, будiв-ництво та експлуатащю турбодетандерних електростанцiй. Так, виробничi потужносп АТ «Мотор-Сiч» (Запорiжжя), ВО «Енерпя» та АТ «Констар» (Кривий Рп) дозволяють виробляти турбодетандернi установки потужшстю 0,1-6,0 мВт, як для внутршнього, так i для зовнiшнього риншв. ВАТ «СМНВО iм. М.В.Фрунзе» (Суми) ДНВП «Машпроект» (Микола'в) та ВО «Зоря» також розробили, на поточний момент, цший ряд ТДУ i готовi розпочати !х випуск, за умови визначення потреби в них на найближчi роки, а також розробки схеми фшансування виробництва та впровадження ТДУ. Дочiрньою компашею (ДК) «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз Укра!ни», з метою пiдвищення енергетично! ефективностi ГТС Укра'ни, для iнвестицiйного проекту впровадження когенерацшних технологiй запропоновано компресорну станцiю (КС) «Богородчани» УМГ «Прикарпаттрансгаз», де плануеться встановити генеруюче обладнання для виробництва 520-540
млн. кВт.год електроенергп та до 100 тис. Гкал теплово! eHeprii' на piK, що повнiстю задовольнить потребу КС в електричнш та тепловiй eHeprii', а також дозволить peалiзовувати залишки eHeprii' для потреб м. Богородчани. У ходi peалiзацi! «Програми розвитку енергетики на базi когенера-цiйних технологш» пiд кepiвництвом i за участю 1ТТФ НАН Укра!ни та ВАТ «Рассвет», здшснено будiвництво першо! на Укра!ш когенерацшно! установки електричною потужшстю 2,5 МВт на базi котельш «Швденна» та газотурбшно! електро-станцп в м. Запоpiжжi. Там же, на ГРС-1, в стадй' будiвництва знаходиться дослiдно-пpомислова утилiзацiйна ТДУ потужшстю 1,0 МВт. Кpiм того, на сьогодш, за фшансово! пiдтpимки Держком-енергозбереження, ТОВ «Укрнафтозапчастина» (Суми) завершуе розробку ново! конструкцп турбодетандерного агрегату потужшстю до 0,1 МВт iз застосуванням струминно-реактивно! тур-бiни, що мае суттево розширити область викорис-тання скидного eнepгопотeнцiалу за рахунок вико-ристання ТДУ невелико! потужносп [3]. Реаль зацiя такого напрямку енергозбереження Укра!ни, яким е утилiзацiя надлишкового тиску !! газо-транспортних мереж, у тeхнiчно можливому та eкономiчно доцiльному обсязi (кожен проект мае бути обгрунтований нeобхiднiстю та можливютю встановлення ТДУ оптимально! потужносп (вихо-дячи з потреб наявних споживачiв енергп) та пiдтвepджeний розрахунковою цшою вироблено! цiею установкою електроенергп) потребуе знач-них капiталовкладeнь та, вщповщно, iнвeстицiй. Беручи до уваги обмежешсть фiнансування з державного бюджету, реальним шляхом забезпе-чення впровадження пpоeктiв, наявних у цiй сфер^ залишаеться залучення власних коштiв тд-приемств, мiсцeвих бюджeтiв, кpeдитiв Укра!нсь-ко! державно! iнновацiйно! компанп та комерцш-них банков, iнвeстицiй та шших джерел фiнансу-вання, не заборонених чинним законодавством Укра!ни. 1снують також тeхнiчнi та оpганiзацiйнi складнощi при експлуатацп турбодетандерних установок (утворення газогiдpатiв, проблеми з використанням значно! кiлькостi холоду, що утво-рюеться при робоп ТДУ, нeобхiднiсть поперед-нього пiдiгpiву газу перед подальшою подачею його в тpубопpовiд, а також змши в обсягах та peжимi обслуговування установок тощо). З огляду на це, доцiльно здшснювати впровадження когeнepацiйних тeхнологiй поступово, на тих об'ектах, де це eкономiчно доцшьно та шдтверд-жено ретельними тeхнiко-eкономiчними розрахун-ками, з одночасним напрацюванням досвiду експлуатацп цих установок. Кpiм того, в дiючих на сьогодш Правилах користування електричною енерпею, не пepeдбачeнi взаемовiдносини мiж електропередавальною, електропостачальною оргашзашями та суб'ектами господарювання, що мають бажання працювати в когeнepацiйних режимах. На практиш, враховуючи режими роботи ГРС, це призводить до неузгодженосп технологи пepeдачi вироблено! ТДУ електроенергп до загально! мереж1 та породжуе дуже
високу вартiсть робгг з пiдключення за вимогами електропередавальних органiзацiй, що, шнець-к1нцем, вщбиваеться на ефективностi викорис-тання ТДУ i гальмуе темпи нарощування обсяпв рекуперацi! енергi! за рахунок використання скидного енерготехнологiчного потенцiалу. Обл-енерго шдключае до сво!х електромереж, як правило, об'екти електричною потужшстю почи-наючи з 20 МВт, це негативно впливае на роз-виток використання електрично! енергi! вироблено! на об'ектах альтернативно! енергетики. Перший демонстрацшний об'ект електричною потужшстю 2,5 МВт в м. Запорiжжi, який введено в дш, спрямований на вщпрацювання новiтнiх технологiй та створення в Укра!нi сприятливих умов для оргашзаци широкомасштабного впровадження в теплоенергетику когенерацшних систем. На основi Угоди «Про спiвробiтництво мiж Укра!нською державною iнновацiйною компанiею та Державним комитетом Укра!ни з енергозбереження» до Перелжу енергоефективних проекпв, спрямованих на виконання Програми НВДЕ, а також Законiв Укра!ни «Про енергозбереження» та «Про альтернативш види рiдкого та газового палива», внесено проект «Створення газогенераторно! теплоелектростанцi! в м. Бори-славi з використанням вщбензиненого газу на Бориславському ГПЗ». Цей проект вiдноситься до першочергових проектiв з енергозбереження та, на виконання доручення Президента Укра!ни до пропозицш Схiдно-Gвропейського Енергетичного Союзу (С£ЕС), мае здiйснюватися на виробничих площадках Бориславського ГПЗ з метою полш-шення екологiчно! ситуацi! в м. Борислав^ Ним передбачено використання отриманого при здiйс-неннi вакуум-процесу з дегазацшних та iнших свердловин вщбензиненого вакуумного газу, що, через завищений вмiст кисню, е некондицiйним та спалюеться на факелах. В той же час, супутнш вiдбензинений вакуумний газ низького тиску е нетрадицшним видом газового палива, використання якого, зпдно з проектом С£ЕС, надасть можливiсть вирiшити проблеми Державно! комюп з питань технолого-екологiчно! безпеки та над-звичайних ситуацiй щодо зменшення загазова-ностi в м. Борислав^ дозволить отримати додат-кову шльшсть теплово! та електрично! енергп (що сприятиме зменшенню пiкових навантажень на енергосистему в цьому райош) за рахунок використання позабалансних енергоресурав, створить робочi мiсця, поширить набутий досвiд новiтнiх технологiй на iншi пiдприемства в данiй галузi економiки Укра!ни. Своечасна реалiзацiя цього проекту дозволить забезпечити виконання завдань щодо збшьшення обсягiв застосування альтерна-тивних видiв палива. Заслуговують на увагу установки, розробки НВП «Машпроект», з упорскуванням пари в проточну частину двигуна для отримання додатково! мехашчно! енергi! ГТД та установки типу «Водолш», останнi можуть застосовуватися в маловодних репонах. Враховуючи важливють впровадження когенерацiйних технологiй в суспшьне виробництво Укра!ни та з
метою створення нормативно-правових засад для забезпечення нарощування обсягiв !х впровад-ження, Комггет здiйснюе фiнансування науково-дослiдно! роботи «Обгрунтування прiоритетних напрямiв когенерацп в промисловосп Укра'ни», плануе провести розробку вщповщних Рекомен-дацiй та започаткував роботу над проектом Закону Укра'ни «Про комбшоване виробництво теплово! та електрично! енергп та використання скидного енергетичного потенщалу». Якiснi економiчнi наслщки вiд реал1зацп цих заходiв полягають, по-перше, в розвитку найбшьш ефективних енерго-зберiгаючих технологiй комбшованого виробни-цтва в Укра!нi електрично! енергп та теплоти. Пояснюеться це зменшенням паливно! складово! вартостi виробництва теплоти на цьому об'ектi у порiвняннi з iснуючими котельнями. Це мае сут-тево пiдвищити економiчну привабливiсть центра-лiзованого теплофiкацiйного енергозабезпечення i, нарештi, змiнити небезпечну тенденцш останнiх рок1в до масово! вщмови споживачiв теплоти вiд послуг ТЕЦ через штучно завищену вартiсть постачання теплоти вiд них. Поширене впро-вадження когенерацiйних установок стимулю-ватиме вщновлення та розвиток вiтчизняного енергомашинобудування (газовi поршневi двигу-ни, газотурбшш установки, електрогенератори, розподiльнi щити та системи автоматики тощо). Комплексне виршення проблем тдтримки, ре-конструкцп та розвитку велико! та мало! тепло-енергетики Укра'ни забезпечить пiдвищення технiко-економiчних показник1в та надiйностi устаткування, значну економiю паливно-енер-гетичних ресурсiв та зменшення негативного впливу на навколишне середовище. Зменшення електричного навантаження на iснуючi конден-сацiйнi електростанцп приведе до зменшення витрат палива, що спалюеться в топках енерге-тичних котлiв, i, як наслiдок, до зниження викидiв забруднюючих довк1лля речовин. Екологiчнi характеристики когенерацшно! установки, що працюе на газ^ е дуже сприятливими i вщпо-вiдають сучасним нормам. Розробка гнучко! стратеги органiзацi! широкомасштабного впровад-ження в теплоенергетику систем когенерацп дасть змогу виконати в Укра'ш запланованi Урядом заходи з нарощування обсяпв економп паливно-енергетичних ресурсiв. В перспективi розвиток когенерацп в системах теплопостачання дозволить:
— суттево пiдвищити рiвень енергетично! неза-лежностi та життездатностi мiст i регiонiв;
— мiнiмiзувати витрати на транспортування пали-ва та електроенергп;
— зменшити витратнi частини мюцевих бюджетiв за рахунок iстотно! економп iмпортного природного газу;
— збiльшити доходш частини бюджету за рахунок того, що кошти вщ реалiзацi! теплоти та електроенергп' залишаються в репонц
— створити додатковi робочi мiсця та, тим самим, виршити соцiально-економiчнi питания у реп-ош [4]. Висновки
Проведенi розрахунки тшьки для потужних котлiв понад 5 МВт виявили, що надбудова когенерацшних установок до iснуючих в м. Запорiжжi котлiв дозволить ввести в дш 200 МВт високоекономiчних, маневрових потужнос-тей, а по обласп цей показник досягне 285 МВт. Враховуючи потужиостi подiбних котлiв в системi комунального господарства Укра!ни, можна зро-бити оцiнку обсягiв можливого впровадження когенерацп' в котельнях систем теплопостачання на рiвнi 5-8 ГВт. Великий потенцiал когенерацп' е в промислово! теплоенергетицi Укра'ни. Тiльки на об'ектах промислового виробництва можливо встановити б™ 1000 МВТ когенерацiйних електрогенеруючих потужностей (за даними 1нс-титуту техшчно! теплофiзики НАН Укра'ни). Енерпя - це невiд'емна частина нашого життя, але все ж таки !! виробництво завдае значно! шкоди навколишньому середовищу та здоров'ю людини. Використання будь-якого виду енергп i виробництво електроенергп супроводжуеться утворен-ням багатьох забруднювачiв води i повiтря. Запобiганиям цьому може бути використання нових технологш на виробництвах. I в Укра!ш е всi можливостi для цього. Запровадження нових технологiй на виробництвах зменшать витрати грошей i допоможуть зберегти природнi ресурси в цшсностг Для досягнення корисного ефекту потрiбно якомога повнiше використовувати енер-гетичш ресурси i звести до мшмуму нерацiо-нальнi витрати. В Укра'ш е достатнiй потенцiал для впровадження когенерацiйних технологiй. Необхiдно всi новостворюваш енергетичнi об'екти перевiряти на можливють використання когенера-цiйних технологiй i там де економiчно доцiльно впроваджувати когенерацiйнi технолог^', вони повиннi мати належний стимул i пiдтримку для впровадження. Цей напрямок е перспективним для впровадження в Укра'ш в зв'язку з тим, що при цьому можуть бути використанi рiзнi мехашзми фiнансувания будiвництва когенерацiйних установок в arn^i термiни при використанш вже iсну-ючого обладнання (штв котелень для використання в якосп теплоутилiзацiйних, насосного обладнання i таке iнше). В нашiй кра!ш е всi можливостi налагодити та поставляти тд замов-лення вщповщне когенерацiйне обладнання в достатнiх обсягах. Якщо ми будемо бiльш рацю-нально використовувати енергетичнi ресурси, то ми зможемо зберегти природу в цшсносп ще на багато рошв.
Список лiтератури:
1. Данилов Н.И. Основы энергосбережения [Текст] : [учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности 030500.19 - профессиональное обучение (электроэнергетика, электротехника и электротехнологии)] / Н.И. Данилов, Я.М. Щелоков ; Федеральное агентство по образованию. - Екатеринбург : УГТУ-УПИ, 2006. - 563 с.
2. «Типова шструкщя по контролю металу i продовження термiну служби основних елеменпв котлiв, турбiн i трубопроводiв теплових електростанцiй (РД 10-577-03 [СО153-34.17.421-2003]) Серiя 17. Випуск 38.
3. Данилов Н.И. Энергосбережение для всех [Текст] / Н.И. Данилов, Я.М. Щелоков. -Екатеринбург : Уралэнерго-Пресс, 2004. - 119 с.
Надано до редакцп 8.11.2012
Хмурова Вiкторiя Валентишвна / Victoria V. Khmurova
chyydo@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Енергозбереження в побутовому обслуговувант. [Електронний ресурс] / В.В. Хмурова, ДА. Яценко // Економжа: реалп часу. Науковий журнал. — 2012. — № 3-4 (4-5). — С. 146-151. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2012/n4-5. html
