Научная статья на тему 'Продуктивность сортов ячменя ярового в зависимости от оптимизации питания в условиях Южной Степи Украины'

Продуктивность сортов ячменя ярового в зависимости от оптимизации питания в условиях Южной Степи Украины Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
138
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЯЧМЕНЬ / СОРТ / ПИТАНИЕ РАСТЕНИЙ / РОСТРЕГУЛИРУЮЩИЕ ПРЕПАРАТЫ / СТРУКТУРА УРОЖАЯ / УРОЖАЙНОСТЬ ЗЕРНА

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Панфилова А.В., Гамаюнова В.В.

Цель. Определить продуктивность ячменя ярового в зависимости от сортовых особенностей и оптимизации питания в условиях Южной Степи Украины. Методы. Исследования проводили в течение 2013-2017 гг. на опытном поле Николаевского национального аграрного университета. Объектом исследований был ячмень яровой сортов ‘Адапт’, ‘Сталкер’ и ‘Еней’. Результаты. Формирование структурных элементов продуктивности ячменя ярового количества зерен в колосе и их массы зависело от сорта и варианта питания растений. За годы исследований несколько большее количество зерен в колосе по фактору «питание» формировали растения сорта ‘Еней’ 22,0 шт., что превысило другие сорта на 0,3-1,0 шт., или 1,4-4,8%. При внесении под ячмень фоновой нормы минеральных удобрений (N30P30) масса зерна с одного колоса у сортов ‘Адапт’, ‘Сталкер’ и ‘Еней’ увеличивалась по сравнению с неудобренным контролем на 9,4; 8,0 и 7,9%, а при проведении внекорневых подкормок по фону минеральных удобрений на 11,9-17,7; 10,6-15,5 и 10,2-14,7% соответственно. Максимальную продуктивность исследуемые сорта ячменя ярового формировали при выращивании на фоне N30P30 и внекорневой подкормке растений в период вегетации препаратами Органик Д2 и Эскорт-био. В среднем за годы исследований и по фактору «сорт» урожайность зерна составляла 3,37-3,41 т/га, что превышало ее уровень на неудобренном контроле на 0,71-0,75 т/га (26,7-28,2%), а на фоне внесения только минеральных удобрений на 0,4 т/га (15,4%). Наибольшую урожайность зерна по фактору «питания» формировали растения сорта ‘Еней’ 3,36 т/га, что превысило показатели сорта ‘Сталкер’ на 0,21 т/га (6,3%), сорта ‘Адапт’ на 0,32 т/га (9,5%). Выводы. В среднем за годы исследований наивысшие показатели продуктивности получены у сорта ‘Эней’. При этом, максимальными исследуемые структурные показатели и урожайность всех сортов ячменя ярового формировались на фоне внесения умеренной дозы минеральных удобрений и внекорневых подкормок растений в период вегетации препаратом Эскорт-био.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству , автор научной работы — Панфилова А.В., Гамаюнова В.В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The productivity of spring barley varieties and plant nutrition optimization in the Southern Steppe of Ukraine

Purpose. To determine the productivity of spring barley according to varietal characteristics and plant nutrition optimization in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Methods. The research was carried out during the years 2013-2017 on the experimental field of the Mykolaiv National Agrarian University with the spring barley varieties ‘Adapt’, ‘Stalker’ and ‘Enei’. Results. Productivity elements of spring barley (the number of grains in the ear and their mass) were analyzed according to the variety and type of plant nutrition. During the years of research, lightly larger amount of grains have been formed by the nutrition factor in the ear of ‘Enei’ barley variety 22.0 +_ pcs, which exceeded other varieties by 0.3-1.0 +_pcs, or 1.4-4.8%. Under conditions of root background (N30P30) fertilization the mass of one ear grains increased by 9.4% 8.0% and 7.9%, in comparison with non-fertilized reference groups of ‘Adapt’, ‘Stalker’ and ‘Enei’ barley varieties correspondently. And under conditions of non-root fertilization the mass increased too by 11.9-17.7%; 10.6-15.5% and 10.2-14.7% correspondently for these barley varieties. The maximum productivity of barley varieties was formed during the growing with background N30P30 fertilization and non-root plant nutrition in the period of vegetation with Orhanik D2 and Escort-Bio preparations. On average, over the years of research and by variety factor, the grain yield was 3.37-3.41 t/ha, which exceeded the yield of reference plant group grown on unfertilized field by 0.71-0.75 t/ha (26.7-28.2%), and by 0.4 t/ha (15.4%) in comparison with background root mineral fertilization only. The highest grain yield by feed factor was formed by ‘Enei’ variety 3.36 t/ha, which exceeded the ‘Stalker’ and ‘Adapt’ varieties by 0.21 t/ha (6.3%) and 0.32 t/ha (9.5%) correspondently. Conclusions. On ave­rage, over the years of research, the highest productivity has been obtained with the ‘Enei’ variety. At the same time, the maximum yields of all barley varieties were obtained on the background of moderate dose of mineral fertilizers and non-root plant nutrition with Escort-bio preparation in the vegetation period.

Текст научной работы на тему «Продуктивность сортов ячменя ярового в зависимости от оптимизации питания в условиях Южной Степи Украины»

УДК 633.16: 631.5: 631.8(477.7) https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145304

Продуктивность сорлв ячменю ярого залежно в1*д оптим1зац11 живлення в умовах П'вденного Степу Укра'ши

А. В. Панфилова*, В. В. Гамаюнова

Миколтвський нацюнальний аграрный университет, вул. Георгия Гонгадзе, 9, м. Миколат, 54020, Украина, *e-mail: panfilovaantonina@ukr.net

Мета. Визначити продуктивн'сть ячменю ярого залежно В1'д сортових особливостей та оптим1'зац1'Т живлення в умовах ГИвденного Степу УкраТни. Методи. Досл1'дження проводили впродовж 2013-2017 рр. на досл1'дному пол1 МиколаТвського нац'онального аграрного ун1'верситету. Об'ектом дослщжень був ячм1'нь ярий сорт1'в 'Адапт', 'Сталкер' та 'Еней'. Результати. Формування структурних елемент1'в продуктивносл ячменю ярого - млькосл зерен у колос' та Тх маси залежало в1д сорту та вар1'анту живлення рослин. Упродовж ром'в досл1'джень дещо 61'льшу юльюсть зерен у колос' за фактором «живлення» формували рослини сорту 'Еней' - 22,0 шт., що перевищило 1нш1 сорти на 0,3-1,0 шт., або 1,4-4,8%. За внесення тд ячм1'нь ярий фоновоТ норми м1'неральних добрив (N30P30) маса зерна з одного колоса в сорлв 'Адапт', 'Сталкер' та 'Еней' зб1'льшувалася пор1вняно з неудобреним контролем на 9,4; 8,0 та 7,9%, а за проведення позакореневих тдживлень по фону м1неральних добрив - на 11,9-17,7; 10,6-15,5 та 10,2-14,7% в1дпов1дно. Максимальну продуктивт'сть дослщжуват сорти ячменю ярого формували за вирощування на фон' N30P30 та позакореневого тдживлення рослин у перюд вегетац1'Т препаратами Оргат'к Д2 та Ескорт-бю. У середньому за роки досл1джень та за фактором «сорт» урожайт'сть зерна становила 3,37-3,41 т/га, що перевищувало ТТ р1'вень на неудобреному контрол1 на 0,71-0,75 т/га (26,7-28,2%), а на фон' внесення лише м1неральних добрив - на 0,4 т/ га (15,4%). Найб1'льшу врожайт'сть зерна за фактором «живлення» формували рослини сорту 'Еней' - 3,36 т/га, що перевищило показники сорту 'Сталкер' на 0,21 т/га (6,3%), сорту 'Адапт' - на 0,32 т/га (9,5%). Висновки. У середньому за роки досл1джень найвищ1 показники продуктивносл отримано в сорту 'Еней'. Гри цьому, максимальними досл1джуван1 структурт показники та врожайт'сть уа'х сорлв ячменю ярого формувалися на фон1 внесення пом1рноТ дози м1'неральних добрив та позакореневих тдживлень рослин у перюд вегетац1'Т препаратом Ескорт-б1'о.

Ключов1 слова:ячм1'нь ярий; сорт; живлення рослин; рiстрегулювальнi препарати; структура врожаю;урожайн1'сть зерна.

Вступ

Ячмшь ярий е одшею з основних зернофу-ражних культур в Украшк за пос1вними площами та валовим збором вш посвдае друге м!сце тсля пшенищ озимо!. Проте, за ви-соко! потенцшно! зерново! продуктивност! сучасних сорт!в ячменю (приблизно 9,0 т/га), його врожайшсть у виробничих умовах за-лишаеться низькою i нестаб!льною з! знач-ними коливаннями за роками шд впливом багатьох чиннишв вирощування (до 40% i б!льше) [1].

Важливу роль у формуванш продуктив-ност! с!льськогосподарських культур в!д!-грае зм!на кл!матичних умов [2]. Зона Шв-денного Степу Украши характеризуеться не-ст!йким ! недостатн!м зволоженням, високи-ми лггшми температурами, засолен!стю час-тини Трунив. Такий комплекс аб!отичних чинник!в негативно впливае на р!ст i розви-

Antonina Panfilova

http://orcid.org/0000-0003-0006-4090 Valentina Gamayunova http://orcid.org/0000-0001-9471-8272

ток коренево! системи, формування фотосинтетичного апарату рослин, а також на тривалють та ефектившсть його функщону-вання, !стотно знижуе врожайн!сть культур та пог!ршуе яксть !х продукци [3, 4]. Розв'язання ще! проблеми можливе через розроблення нових та вдосконалення наяв-них елемент!в технолог!! вирощування с!ль-ськогосподарських культур, зокрема й зав-дяки добору найб!льш адаптованих сорт!в та оптим!заци живлення рослин у перюд веге-таци [5, 6].

Проблематику оптим!заци систем удобрен-ня зернових культур досить докладно розгля-нуто в останшх публ!кац!ях украшських учених [7-10]. Доведено, що вони загалом позитивно реагують на шдвищення норм мше-ральних добрив. Проте надм!рне !х зб!льшен-ня через низку чинник!в зумовлюе зниження р!вня продуктивност! та економ!чно! ефек-тивност! вирощування культур. Зокрема для ячменю ярого оптимальною нормою застосу-вання мшеральних добрив е Ne0Pe0Kg0, тод! як зб!льшення ¿1 до N90P90K120 може призво-дити до вилягання пос!в!в та, як насл!док, -до зниження врожайност! зерна [7, 8].

310

issn 2518-1017 plant variETiEs Studying aND protection, 2018, т. 14, №3

Важливим агротехшчним заходом забез-печення рослин мшроелементами впродовж вегетаци е позакоренев1 шдживлення. У по-сушливих умовах степово! зони вони особливо ефективш, осыльки зб1льшують доступ-шсть поживних речовин i стимулюють ix засвоення рослинами з Грунту. Установлено [11], що за поеднання оброблення насiння та обприскування рослин у фазi кущiння мшродобривом Сизам i комплексом бюпре-парапв, урожайнiсть ячменю ярого зб^ь-шуеться пiсля пшеницi озимо! та кукурудзи на 1,23-1,59 i 0,79-1,13 т/га ввдповвдно.

Використання регуляторiв росту Вимпел та мшродобрива Оракул для оброблення насш-ня, позакореневого п1дживлення або ix комп-лексне застосування позитивно впливало на бiометричнi показники та елементи структу-ри врожаю рослин ячменю ярого. Вищу вро-жайтсть зерна одержано за комплексного використання препарапв, ям дослiджували: Вимпел-К i Оракул для обробки насшня та Вимпел i Оракул мультикомплекс (бюмарга-нець) для позакореневого п1дживлення рослин у фазах кущшня та виходу рослин у трубку. У цих варiантаx приргст урожайностi зерна на фош N30P30K30 становив 0,35-0,38 т/га, а NeoPeoKeo - 0,26-0,39 т/га [12].

Мета дослгджень - визначити продуктив-нсть ячменю ярого залежно ввд сортових особливостей та оптимiзацii живлення в умовах Швденного Степу Украши.

Материали та методика досл1*джень

Eкспериментальнi дослiдження проводили впродовж 2013-2017 рр. в умовах навчально-науково-практичного центру Микола1вського нацiонального аграрного ушверситету.

Грунт дослiдниx дiлянок - чорнозем шв-денний, залишковослабкосолонцюватий важкосуглинковий на лесах з умгстом в орному шарi (0-30 см): гумусу - 3,1-3,3%, нгграпв (за Грандваль-Ляжу) - 15-25, рухо-мого фосфору (за Мачигшим) - 41-46, обмш-ного калiю (на полуменевому фотометр!) -389-425 мг/кг Грунту, рН 6,8-7,2.

Tериторiя господарства знаходиться в тре-тьому агроклiматичному районi i належить до п1дзони Пiвденного Степу Украши. Клiмат - пом!рно континентальний, теплий, посуш-ливий !з нестшким сшговим покривом. Упро-довж рок1в дослiджень погодн умови р!зни-лися за гiдротермiчними показниками, що дало змогу отримати об'ективш результати. Зокрема, температура повиря в перiод вегетаци ячменю ярого перевищувала середньоба-гаторiчнi показники на 0,3-1,4 °С. Винятком став 2016 р., коли вона становила 14,9 °С, що

дещо менше багаторiчниx величин. Шлькгсть опадiв упродовж вегетаци культури варивала в межах ввд 95,8 до 189,5 мм. При цьому найб^ьше ix випало у 2015 та 2016 рр. - 189,5 та 179,0 мм ввдповвдно, що перевищило серед-ньобагаторiчнi показники на 15,1-19,8%.

Об'ектом дослiдження були сорти ячменю ярого 'Адапт', 'Сталкер' та 'Еней'. Tеxнологiя ix вирощування, за винятком досл1джуваних чинник1в, вiдповiдала загальноприйнятш для зони Пiвденного Степу Украши. Загаль-на площа дослвдно! д1лянки становила 80 м2, облшово! - 36 м2, повтортсть - трикратна.

Схема дослвду: фактор А - сорт: 1. 'Адапт'; 2. 'Сталкер'; 3. 'Еней'; фактор В - живлення: 1. Без добрив - контроль; 2. N30P30 шд передпоивну культиващю - фон; 3. Фон + Мочевин К1 (1 л/га); 4. Фон + Мочевин К2 (1 л/га); 5. Фон + Ескорт-бю (0,5 л/га); 6. Фон + Мочевин К1 + Мочевин К2 (по 0,5 л/га); 7. Фон + Органш Д2 (1 л/га). Норма витрати робочого розчину - 200 л/га. Позакореневе шдживлення ячменю ярого добривами проводили на початку фаз виходу рослин у трубку та колосшня.

Препарати, використаш для позакореневого шдживлення пос!в!в ячменю ярого, внесет до Перелшу пестицидiв i агроxiмiкатiв, дозволених до використання в Укра1'ш.

Мочевин К1 та Мочевин К2 - рвдм комп-лексш добрива. Перше з них мгстить у своему складi: N - 11-13%, P2O5 - 0,1-0,3%, K2O - 0,05-0,15%, мiкроелементи - 0,1%, бурштинова кислота - 0,1%; друге: N -9-11%, Р2О5 - 0,5-0,7%, K2O - 0,05-0,15%, гумат натрт - 3 г/л, гумат калт - 1 г/л, мшроелементи - 1 г/л.

Оргатк Д2 - органо-мшеральне добриво, яке мктить: N - 2,0-3,0%, P2O5 - 1,7-2,8%, K2O - 1,3-2,0%, кальцш загальний - 2,06,0%, оргатчш речовини (у перерахунку на вуглець) - 65-70%.

Ескорт-бю - природний мшробний комплекс, який мгстить штами мiкроорганiзмiв род!в Azotobacter, Pseudomonas, Rhizobium, Lactobacillus, Bacillus i продуковаю. ними бюлоично активнi речовини (БАР).

У процеи дослiджень застосовували Методику державного сортовипробування иль-ськогосподарських культур [13]. Структуру врожаю аналiзували за снопами, як! ввдби-рали перед збиранням урожаю з майданчи-шв розм!ром 1 м2. Урожайнiсть визначали методом сущльного комбайнування кожно! облшово! д^янки (комбайн «Сампо - 130»).

Статистичний аналiз експерименту даних виконували за допомогою пакета приклад-них програм Statistica 6,0 [14].

ISSN 2518-1017 piaNT vлRIETÏES stuDYING ЛЛР Protection, 2018, Vol. 14, No 3

311

Результати досл1'джень

Структура врожаю е к1льк1сним виражен-ням результату життед1яльност1 рослинного оргашзму, що визначае продуктивность 1 в1-дображае взаемод1ю рослини 1 довк1лля на певних етапах 11 росту й розвитку. Важли-вими складовими частинами структури врожаю ячменю ярого е коефщ1ент продуктив-

Зокрема, якщо у вариант! без добрив у колос! рослин сорту 'Адапт' нал1чували 20,0, 'Сталкер' - 20,5, а сорту 'Еней' - 21,0 зерен, то передпос1вне внесення лише мшеральних добрив забезпечило зб1льшення цього показ-ника в розр1з1 взятих на вивчення сортов на 3,5-4,4%, а за проведення по фону добрив позакореневих шдживлень - на 4,5-8,0% за вирощування сорту 'Адапт', на 5,4-8,8% -'Сталкер' та на 4,8-7,6% - 'Еней'.

Дещо б1льшу шльшсть зерен у колос! в ус1 роки досл1джень формували рослини ячменю ярого 'Еней'. У середньому за фактором жив-лення 1х утворилося 22,0 шт., що перевищило шш1 сорти на 0,3-1,0 шт., або 1,4-4,8%.

Щодо маси зерна з одного колоса, то за внесення шд ячмшь ярий фоново! норми м1-неральних добрив у сортов 'Адапт', 'Сталкер' та 'Еней' вона зб1льшувалася пор1вняно з не-

ного кущення, довжина колосу, к1льк1сть зерен у колос! та маса 1000 зерен [11].

Основними структурними елементами, що характеризують продуктивность колоса, е шль-к1сть зерен у ньому та !х маса. Формування цих показник1в у досл1джуваних сортов ячменю ярого залежало в1д особливостей !х генотипу та варианту живлення рослин (таблиця).

удобреним контролем на 9,4; 8,0 та 7,9%, а за проведення позакореневих шдживлень по фону мшеральних добрив - на 11,9-17,7; 10,6-15,5 та 10,2-14,7% в1дпов1дно.

Загалом варто в1дзначити, що в середньому за роки досл1джень найб1льшими показ-никами як к1лькост1 зерен у колос!, так 1 1х маси вир1знявся ячмшь ярий 'Еней' пор1в-няно з двома шшими взятими на вивчення сортами. При цьому максимально значення цих показник1в в ус1х досл1джуваних сорт1в культури формувалися на фон1 внесення дози мшеральних добрив МР та проведення позакореневих шдживлень рослин в основш пе-рюди вегетацП препаратом Ескорт-бю.

Урожайность зерна ячменю ярого в дос-л1д1 зм1нювалася п1д впливом сортових особливостей, фону живлення 1 значною м1рою залежала в1д погодно-кл1матичних

Таблиця

Структура врожаю сорт1*в ячменю ярого залежно В1'д оптим1'зац11 живлення (середне за 2013-2017 рр.)

Вар1'ант живлення - фактор В Ю'льюсть зерен у колост", шт. Маса зерна з колоса, г

'Адапт' - фактор А

Без добрив - контроль 20,0 0,915

N Р - фон 30 30 Ч'"" 20,7 1,001

Фон + Мочевин К1 20,9 1,024

Фон + Мочевин К2 21,0 1,033

Фон + Ескорт-61'о 21,6 1,077

Фон + Мочевин К1 + Мочевин К2 21,2 1,046

Фон + Органк Д2 21,4 1,061

'Сталкер' - фактор А

Без добрив - контроль 20,5 0,950

N Р - фон 30 30 Ч'"" 21,4 1,026

Фон + Мочевин К1 21,6 1,051

Фон + Мочевин К2 21,8 1,060

Фон + Ескорт-61'о 22,3 1,097

Фон + Мочевин К1 + Мочевин К2 21,9 1,074

Фон + Органк Д2 22,1 1,084

'Еней' - фактор А

Без добрив - контроль 21,0 0,970

N Р - фон 30 30 21,8 1,047

Фон + Мочевин К1 22,0 1,069

Фон + Мочевин К2 22,2 1,078

Фон + Ескорт-б1о 22,6 1,113

Фон + Мочевин К1 + Мочевин К2 22,3 1,091

Фон + Органк Д2 22,4 1,098

Н1Роо5 фактор А 0,1-0,5 0,03-0,05

фактор В 0,6-0,9 0,05-0,08

взаемод1'я АВ 1,1-1,3 0,09-0,12

312

2518-1017 РьЛШТ VлRIETIES БтоПУНПО ЛЛО РгОТЕСТЮЩ 2018, Т. 14, №3

умов року вирощування, зокрема забезпе-ченостГ рослин вологою впродовж вегетаци (рисунок).

Найнижчою врожайнГсть зерна сортГв ячменю ярого була у 2013 р.: 'Адапт' - вГд 2,25 до 2,83 т/га, 'Сталкер' - вГд 2,34 до 2,95 т/га, 'Еней' - вГд 2,36 до 3,12 т/га залежно вГд ва-рГанту живлення. У 2016 р. сприятливГ по-

12 10 8 6 4 2 0

У середньому за фактором «сорт» у контрольному варГантГ дослГду у 2013 р. урожай-нГсть зерна становила 2,32 т/га, у 2014 р. -2,70, у 2015 р. - 2,65, у 2016 та 2017 рр. - 2,97 та 2,68 т/га вГдповГдно. Внесення помГрно! дози мГнеральних добрив пГд передпосГвну культивацГю зумовило пГдвищення врожай-ностГ на 0,31-0,47 т/га (13,4-15,8%) залежно вГд року дослГдження.

Дещо вища врожайнГсть зерна ячменю ярого формувалася у варГантах позакорене-вого пГдживлення рослин у перГод вегетаци сучасними рГстрегулювальними препаратами. Зокрема, у середньому за фактором «сорт» та варГантами пГдживлення, прирГст урожайностГ вГд ¿х застосування проти контролю становив 0,57-0,87 т/га, або 24,629,3% залежно вГд року дослГдження.

Незалежно вГд варГантГв дослГду найвищу врожайнГсть зерна забезпечуе сорт ячменю ярого 'Еней'. У середньому за фактором «живлення» за його вирощування в розрГзГ рокГв було отримано 2,71-3,69 т/га зерна, що пере-

годнГ умови впродовж вегетаци рослин за-безпечили найвищу врожайнГсть культури незалежно вГд варГанту дослГду. Зокрема, у середньому за фактором «живлення» отри-мали 3,47 т/га зерна сорту 'Адапт', 3,56 т/га сорту 'Сталкер' та 3,95 т/га сорту 'Еней', що на 0,80-1,05 т/га (29,0-36,2%) перевищило аналогГчнГ показники 2013 р.

4,14

_3,63 3,75 Щ_3,41

3,31

2,89

>s (U X LU

вищило аналогГчнГ показники сортГв 'Сталкер' та 'Адапт' на 3,4-11,5 та 8,4-13,2% вГдповГдно.

Висновки

В умовах пГвдня Украши внесення мГнеральних добрив у дозГ N30P30 пГд передпосГвну культивацГю та проведення позакореневих пГдживлень посГвГв ячменю ярого на початку фаз виходу рослин у трубку та колосГння препаратом Ескорт-бГо забезпечуе формування найбГльших показникГв структури врожаю -кГлькостГ зерен у колосГ (21,6-22,6 шт.) та маси зерна з одного колоса (1,077-1,113 г). При цьому, незалежно вГд умов року вирощування, найвищу врожайнГсть зерна забезпечуе вирощування ячменю ярого сорту 'Еней' за внесення N30P30 та проведення позакорене-вих пГдживлень рослин Ескорт-бГо.

Використана литература

1. Колест'ков М. 0., Пономаренко С. П. Вплив б"юстимулятор1'в Стимпо та Регоплант на продуктивтсть ячменю ярого. Агро-ôionoiin. 2016. № 1. С. 81-86.

2,86 3,05

Ш

и 2017

□ Контроль □N30P30(ôoh) исередне за вар1'антами позакореневих т'дживлень

Н1Р005: фактор А - 0,08-0,11; фактор В - 0,10-0,14; взаемод1'я АВ - 0,12-0,16 Рис. Урожайшсть ячменю ярого залежно в!*д сортових особливостей та оптим1'зац11 живлення, т/га

ISSN 2518-1017 piaNT variETfes Studying aND protection, 2018, vol. 14, No 3

313

2. Nelson G. C., Valin H., Sands R. D. et aL Climate change effects on agriculture: Economic responses to biophysical shocks. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2014. Vol. 111, Iss. 9. P. 3274-3279. doi: 10.1073/pnas.1222465110

3. £ремеев В. H., £ф''мов В. В. Репональн'' аспекти глобальней зм'ни кл1'мату. Вкн. HAHУкрати. 2003. № 2. С. 14-19.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

4. Морозов 0. В., Безт'цька H. В., Нестеренко В. П., ГИчура В. I. Формування урожайносп' озимоТ пшениц' залежно вп'д кл''-матичних зм1'н (на приклад'' ХерсонськоТ обласл). Taepiü-ський науковий eicHUK. 2014. Вип. 88. С. 146-152.

5. Ahlemeyer J., Friedt W. Winterweizenerträge in Deutschland stabil auf hohem Niveau. Welchen Einfluss hat der Züchtungsfortschritt? Getreide Magazin. 2012. Vol. 6. P. 38-41.

6. Mackay I., Horwell A., Garner J. et al. Reanalyses of the historical series of UK variety trials to quantify the contributions of genetic and environmental factors to trends and variability in yield over time. Theor. Appl. Genet. 2011. Vol. 122, Iss. 1. P. 225-238. doi: 10.1007/s00122-010-1438-y

7. Каленська С.,Холодченко Р.Докар Б. Вплив М1'неральних добрив та ретардного захисту на урожайт'сть ячменю ярого пивоварного. Aгробiологiя. 2015. Вип. 1. С. 56-58.

8. Каленська С. М. Токар Б. Ю. Урожайтсть ячменю ярого залежно в'д р''вня морального живлення. Hoeimm технологи вирощу-вання а'льськогосподарських культур : тези доп. IV М'жнар. наук.-прак. конф. (м. КиТв, 24 кв"|'тня 2015 р.). КиТв, 2015. С. 30-33.

9. Гамаюнова В. В., См''рнова I. В. Формування продуктивност пшениц' озимо'1 залежно вп'д умов вирощування в П'вденно-му Степу. Збiрник наук. праць ННЦ «1н-т землеробства HAAH». 2015. Вип. 4. С. 46-51.

10. Прядк'на Г. 0., Швартау В. В., Михальська Л. М. Потужтсть фотосинтетичного апарату, зернова продуктивн'сть та як'сть зерна 1'нтенсивних сорт'в м'якоТ озимоТ пшениц' за р''зного р''вня морального живлення. Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43, № 2. С. 158-163.

11. Гирка А. Д., Бокун 0. I., Мамедова Е. I. Вплив попередник'в, м1'неральних добрив i 61'опрепаралв на формування елемен-т'в структури врожайносп ячменю ярого в П''втчному Степу УкраТни. Зернов1'культури. 2017. Т. 1, № 1. С. 51-55.

12. Гирка А. Д., Ткал''ч I. Д., Сидоренко Ю. Я. та ''н. Формування врожайносп' та якосп зерна ячменю ярого залежно в''д регулятор''в росту '' удобрення. Зерноei культури. 2017. Т. 1, № 1. С. 59-65.

13. Методика державного сортовипробування ст'льськогоспо-дарських культур. Вип. 2. Зернов' круп'ян' та зернобобов'' культури / за ред. В. В. Волкодава. КиТв : Алефа, 2001. 65 с.

14. Ермантраут Е. Р., Присяжнюк 0. I., Шевченко I. Л. Статис-тичний анал''з агроном''чних досл''дних даних в пакет' STATISTICA 6.0. КиТв : Пол''графКонсалтинг, 2007. 55 с.

References

1. Kolesnikov, M. O., & Ponomarenko, S. P. (2016). The effect of 'Stimpo' and 'Regoplant' biostimulants on the spring barley productivity. Agrobiologie [Agrobiology], 1, 81-86. [in Ukrainian]

2. Nelson, G. C., Valin, H., Sands, R. D., Havlik, P., Ahammad, H., Deryng, D., ... Willenbockel, D. (2014). Climate change effects

on agriculture: Economic responses to biophysical shocks. Proc. Natl. Acad. Sci. USA., 333(9), 3274-3279. doi: 10.1073/ pnas.1222465110

3. Yeremeyev, V. N., & Yefimov, V. V. (2003). Regional aspects of global climate change. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. [Herald of National Academy of Sciences of Ukraine], 2, 14-19. [in Ukrainian]

4. Morozov, O. V., Beznitska, N. V., Nesterenko, V. P., & Pichura, V. I. (2014). Formation of winter wheat yields under climate change (by the example of the Kherson region). Tavrijs'kij naukovij visnik [Tavria Scientific Bulletin], 88, 146-152. [in Ukrainian]

5. Ahlemeyer, J., & Friedt, W. (2012). Winterweizenertrage in Deutschland stabil auf hohem Niveau. Welchen Einfluss hat der Zuchtungsfortschritt? Getreide Magazin, 6, 38-41.

6. Mackay, I., Horwell, A., Garner, J., White, J., McKee, J., & Philpott, H. (2011). Reanalyses of the historical series of UK variety trials to quantify the contributions of genetic and environmental factors to trends and variability in yield over time. Theor. Appl. Genet., 322(1), 225-238. doi: 10.1007/s00122-010-1438-y

7. Kalenska, S., Kholodchenko, R., & Tokar, B. (2015). The effect of mineral fertilizers and retard protection on the yield of brewing spring barley. Agrobiologia [Agrobiology], 3, 56-58. [in Ukrainian]

8. Kalenska, S. M., & Tokar, B. Yu. (2015). Spring barley yield in dependence of the level of mineral nutrition. In Novitni tekh-nolohii vyroshchuvannia silskohospodarskykh kultur: tezy dop. IV Mizhnar. nauk.-prak. konf. [Newest technologies for crops growing: Proc. IV Int. Sci & Pract. Conf.] (pp. 30-33). April 24, 2015, Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]

9. Hamaiunova, V. V., & Smirnova, I. V. (2015). Formation of winter wheat productivity depending on growing conditions in the Southern Steppe. Zbirnyk naukovykh prats' NNTs "Instytut zemlerobstva NAAN" [Proceedings of the NSC "Institute of Agriculture of NAAS"], 4, 46-51. [in Ukrainian]

10. Priadkina, H. O., Shvartau, V. V., & Mykhalska, L. M. (2011). Photo-synthetic apparatus, grain quality and yield of intensive soft winter wheat varieties cultivated with different levels of mineral nutrition. Fiziol. Biokhim. Kul't. Rast. [Physiology and biochemistry of cultivated plants], 43(2), 158-163. [in Ukrainian]

11. Hyrka, A. D., Bokun, 0. I., & Mamiedova, E. I. (2017). Influence of precursors, mineral fertilizers and biopreparations on the spring barley yield formation in the northern steppe of Ukraine. Zernovi kultury [Grain Crops], 3(1), 51-55. [in Ukrainian]

12. Hyrka, A. D., Tkalich, I. D., Sydorenko, Yu. Ya., Bochevar, 0. V., Ilienko, 0. V., & Mamiedova, E. I. (2017). The spring barley yield and grain quality formation in dependence of growth regulators and fertilizers use. Zernovi kultury [Grain Crops], 3(1), 59-65. [in Ukrainian]

13. Volkodav, V. V. (Ed.). (2001). Metodyka derzhavnoho sortovypro-buvannia silskohospodarskykh kultur. Vyp. 2: Zernovi, krupiani ta zernobobovi kultury [The method for state variety testing of agricultural crops. Vol. 2. Grain, cereals and leguminous plants]. Kyiv: Alefa. [in Ukrainian]

14. Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, 0. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statystychnyi analiz ahronomichnykh doslidnykh danykh v pa-ketiStatistica 6.0 [Statistical analysis of agronomic study data in the Statistica 6.0 software suite]. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [in Ukrainian]

УДК 633.16: 631.5: 631.8(477.7)

Панфилова А. В.*, Гамаюнова В. В. Продуктивность сортов ячменя ярового в зависимости от оптимизации питания в условиях Южной Степи Украины // Plant Varieties Studying and Protection. 2018. Т. 14, № 3. С. 310-315. https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145304

Николаевский национальный аграрный университет, ул. Георгия Гонгадзе, 9, г. Николаев, 54020, Украина, *e-mail: panfilovaantonina@ukr.net

Цель. Определить продуктивность ячменя ярового в опытном поле Николаевского национального аграрно-

зависимости от сортовых особенностей и оптимизации го университета. Объектом исследований был ячмень питания в условиях Южной Степи Украины. Методы. яровой сортов 'Адапт', 'Сталкер' и 'Еней'. Результаты.

Исследования проводили в течение 2013-2017 гг. на Формирование структурных элементов продуктивно-

314 ISSN 2518-1017 рьЛШТ vftrieties sTUDYING ЛЛИ pROTECTION, 2018, Т. 14, №3

сти ячменя ярового - количества зерен в колосе и их массы зависело от сорта и варианта питания растений. За годы исследований несколько большее количество зерен в колосе по фактору «питание» формировали растения сорта 'Еней' - 22,0 шт., что превысило другие сорта на 0,3-1,0 шт., или 1,4-4,8%. При внесении под ячмень фоновой нормы минеральных удобрений (N30P30) масса зерна с одного колоса у сортов 'Адапт', 'Сталкер' и 'Еней' увеличивалась по сравнению с неудобренным контролем на 9,4; 8,0 и 7,9%, а при проведении внекорневых подкормок по фону минеральных удобрений - на 11,9-17,7; 10,6-15,5 и 10,2-14,7% соответственно. Максимальную продуктивность исследуемые сорта ячменя ярового формировали при выращивании на фоне N30P30 и внекорневой подкормке растений в период вегетации препаратами Органик Д2 и Эскорт-био. В среднем за годы исследований и по фактору «сорт» урожайность

зерна составляла 3,37-3,41 т/га, что превышало ее уровень на неудобренном контроле на 0,71-0,75 т/га (26,728,2%), а на фоне внесения только минеральных удобрений - на 0,4 т/га (15,4%). Наибольшую урожайность зерна по фактору «питания» формировали растения сорта 'Еней' - 3,36 т/га, что превысило показатели сорта 'Сталкер' на 0,21 т/га (6,3%), сорта 'Адапт' - на 0,32 т/га (9,5%). Выводы. В среднем за годы исследований наивысшие показатели продуктивности получены у сорта 'Эней'. Гри этом, максимальными исследуемые структурные показатели и урожайность всех сортов ячменя ярового формировались на фоне внесения умеренной дозы минеральных удобрений и внекорневых подкормок растений в период вегетации препаратом Эскорт-био.

Ключевые слова: ячмень; сорт; питание растений; рострегулирующие препараты; структура урожая; урожайность зерна.

UDC 633.16 : 631.5 : 631.8(477.7)

Panfilova, A. V.*, & Hamaiunova, V. V. (2018). The productivity of spring barley varieties and plant nutrition optimization in the Southern Steppe of Ukraine. Plant Varieties Studying and Protection, 14(3), 310-315. https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145304

Mykolaiv National Agrarian University, 9 Georgiy Gongadze St., Mykolaiv, 54020, Ukraine, *e-mail: panfilovaantonina@ukr.net Purpose. To determine the productivity of spring barley productivity of barley varieties was formed during the grow-

according to varietal characteristics and plant nutrition optimization in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Methods. The research was carried out during the years 2013-2017 on the experimental field of the Mykolaiv National Agrarian University with the spring barley varieties 'Adapt', 'Stalker' and 'Enei'. Results. Productivity elements of spring barley (the number of grains in the ear and their mass) were analyzed according to the variety and type of plant nutrition. During the years of research, lightly larger amount of grains have been formed by the nutrition factor in the ear of 'Enei' barley variety - 22.0 +_ pcs, which exceeded other varieties by 0.3-1.0 +_pcs, or 1.4-4.8%. Under conditions of root background (N30P30) fertilization the mass of one ear grains increased by 9.4% 8.0% and 7.9%, in comparison with non-fertilized reference groups of 'Adapt', 'Stalker' and 'Enei' barley varieties correspondently. And under conditions of non-root fertilization the mass increased too by 11.9-17.7%; 10.6-15.5% and 10.2-14.7% correspondently for these barley varieties. The maximum

ing with background N30P30 fertilization and non-root plant nutrition in the period of vegetation with Orhanik D2 and Escort-Bio preparations. On average, over the years of research and by variety factor, the grain yield was 3.37-3.41 t/ha, which exceeded the yield of reference plant group grown on unfertilized field by 0.71-0.75 t/ha (26.7-28.2%), and by 0.4 t/ha (15.4%) in comparison with background root mineral fertilization only. The highest grain yield by feed factor was formed by 'Enei' variety - 3.36 t/ha, which exceeded the 'Stalker' and 'Adapt' varieties by 0.21 t/ha (6.3%) and 0.32 t/ha (9.5%) correspondently. Conclusions. On average, over the years of research, the highest productivity has been obtained with the 'Enei' variety. At the same time, the maximum yields of all barley varieties were obtained on the background of moderate dose of mineral fertilizers and non-root plant nutrition with Escort-bio preparation in the vegetation period.

Keywords: spring barley; variety; plant nutrition; growth-regulating preparations; grain yield.

Hadiuwna/ Received 10.08.2018 noaodxeHQ do dpyKy/ Accepted 28.09.2018

issn 2518-1017 piaNT variETiEs Studying aND Protection, 2018, vol. 14, No 3

315

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.