CC BY
50Таблица 1
Динамика показателей физического развития, физической работоспособности и эффективности кровообращения учащихся медицинского лицея
№ п/п Наименование показателей Юноши Девушки
1 обследование 2 обследование 1 обследование 2 обследование
1 Всего - ростовой показатель Масса тела (г) длина тела (см) 387,4 413,7 317,3 300,б
2 Жизненный показатель ЖЕЛ (мл) масса тела (кг) 54,0 54,3 51,1 55,3
3 Силовой показатель Сила кисти (кг)*100%/ масса тела (кг) 72,3 70,4 4б,3 50,4
4 Становый показатель Стан. Сила (кг)*100%/ масса тела (кг) 174,б 184,7 101,3 115,4
5 РШС170 / масса тела (кг) 13,5 14,5 9,3 12,5
б МПК (мл) масса тела (кг) 41,4 42,7 32,б 4б,2
7 Коэффициент выносливости 88,9 90,3 85,2 77,8
8 Вегетативный индекс Кердо 4,3 7,7 21,3 1б,0
9 Индекс Руфье (покой, усл.ед.) б,2 8,7 8,9 12,7
Выводы.
Применение разработанных нами рекомендаций и методик оптимизации УВП позволяет: а) значительно снизить (в 1,5 раза) психоэмоциональную напряженность на занятиях; б) улучшить самочувствие (число жалоб на плохое самочувствие уменьшилось в 1,3 раза); в) повысить уровень умственной и физической работоспособности и соответственно успеваемость лицеистов; г) значительно повысить уровень валеологических знаний и мотивацию к их практическому использованию.
Полученные результаты дают основание рекомендовать предлагаемые нами подходы к использованию в педагогической практике средних учебных заведений.
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем педагогической и валеологической коррекции учебно-воспитательного процесса на этапе завершения среднего образования.
Литература
1. Алфімов В.М. Організація роботи вихователя ліцеїстів. -Київ, 1995. - 160с.
2. Беренштейн Г.Ф., Полевой Д.А., Нурбаева М.Н. К методике оценки функционального состояния сердечно - сосудистой системы студентов // Теор. и практ. физ. культ. -1993. - № 11-12. - С. 29-30.
3. Макарова ГА. Спортивная медицина: Учебник. - М: Советский спорт, 2004.- 480 с.
4. Методические указания по врачебному контролю и лечебной физкультуре. - Киев: РМК МЗ УССР, 1990. - 61с.
5. Подобреев А.М. Культура здоровья и валеология в педагогическом процессе // Здоровье и образование: проблемы и перспективы: Материалы всеукраинской научно -методической конференции / Под ред. А.Г Рыбковского -Донецк: ДонГУ, 2000. - С.81.
6. Тарапата Н.И., Латышев В.В., Антонов В.А. Системный анализ психо-физиологических факторов при оптимиза-
ции успешности обучения в медицинском лицее \\ Индивидуальные психофизиологические особенности человека и профессиональная деятельность: Тезисы докладов 1У научной конференции. - Черкассы, 2005. - С. 121-123.
Поступила в редакцию 05.11.2007г.
УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТЬ
З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Сидоренко О. Р., Стасюк Р.М., Скачек А.І. Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
Анотація. У роботі виявлені, за допомогою анкетування, педагогічні умови формування у студентів свідомого ставлення до фізичного виховання, на основі взаємодії між викладачем і студентом. Представлено процес фізичного виховання у ВНЗ у вигляді інформаційної моделі процесу формування фізичної культури студента. Характерною особливістю даної моделі є тісний зворотній зв’язок (взаємодія) між студентом і викладачем. Останній оцінює вихідний рівень фізичної культури студента за всіма її складниками.
Ключові слова: студент, викладач, мотив, умови, фізичне виховання.
Аннотация. Сидоренко О.Р., Стасюк Р.М., Скачек А.И. Проблемы и пути повышения эффективности физического воспитания в ВУЗе. В работе раскрыты, с помощью анкетирования, педагогические условия формирования у студентов сознательного отношения к физическому воспитанию, на основе взаимодействия между преподавателем и студентом. Представлен процесс физического воспитания в ВУЗах в виде информационной модели процесса формирования физической культуры студента. Характерной особенностью данной модели является тесная обратная связь (взаимодействие) между студентом и преподавателем. Преподаватель оценивает исходный уровень физической культуры студента по всем ее составным частям. Ключевые слова: студент, преподаватель, мотив, условия, физическое воспитание.
Annotation. Sidorenko O.R., Stasyuk R.M., Skachek A.I. Problems and ways of increasing effectiveness of physical training in the
University. In the report, with the help of tests, pedagogical conditions of forming aimed attitude towards physical education on basis of mutual interconnection between teacher and a student are opened. Process of physical training in high schools as information model of process of formation of physical training of the student presented. Prominent feature of the given model is the close back coupling (interacting) between the student and the teacher. The teacher estimates a reference level of physical training of the student on all to its components.
Keywords: student, teacher, motivation, conditions, physical education.
Вступ.
Зміст фізкультурно-спортивної діяльності конкретизується через мотиваційну сферу, що включає у себе мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації. До рушійних сил людської поведінки належать також почуття й емоції. Мотиваційна сфера визначає не тільки актуальну для здійснення діяльність, але перспективу подальшого розвитку діяльності у бажаному напрямку [1].
Конкретною ж рушійною силою процесу фізичного виховання є протиріччя між цільовою настановою, що фіксує бажану якість, пов’язану із змістовою стороною особистості(початковий мор-фофункціональний стан організму), і процесом діяльності, який здійснюється (фізичним вихованням) що змінюється в залежності від педагогічних умов і є пов’язаним із динамічною стороною особистості, її функціональними можливостями.
Від правильно обраної мети, коректної цілеспрямованості (прийняття рішення про мету) залежать як вибір засобів і методів здійснення педагогічної діяльності викладача фізичного виховання, так і конкретний її результат [3].
У педагогічних дослідженнях, які спрямовані на вивчення та вдосконалення фізичного виховання студентів у вищих навчальних закладах, як правило, аналізується якась одна сторона даної проблеми - ” викладацька” чи ’’студентська” [2, 3, 4, 5]. Подібний однобічний аналіз фізичного виховання у вищій школі неминуче призводить до еклектичних висновків і не дозволяється розглядати й удосконалювати фізичне виховання як діалектичний процес, де відношення “суб ’ єкт-об’єкт” повинне розглядатися як основа са-мокерованої системи, що розвивається. У теорії та на практиці недостатньо вивчені педагогічні умови формування свідомого ставлення студента до фізичного виховання, що неможливо здійснити й реалізувати без найтіснішого особистісного співробітництва між викладачем і студентом.
Робота виконана за планом НДР Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Ма-каренка.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження: вивчити закономірності та здійснити аналіз питання мотиваційно-цільової спрямованості процесу фізичного виховання і факторів, які у тій чи іншій мірі опосередковано впливають на цю спрямованість; представити процес фізичного виховання у вищому навчальному закладі (ВНЗ) у вигляді інформаційної моделі.
Результати дослідження.
Виходячи з цих вимог, ми розробили анкету для викладачів і студентів, відповіді на питання, яких дозволили з’ясувати бачення процесу викладання фізичного виховання у ВНЗ з позиції студента і з позиції викладача. Такий підхід дозволив побачити принципові відмінності між ними у мотиваційно-цільовій спрямованості, виявити головні протиріччя як джерело основних рушійних сил процеси фізичного виховного і потім створити адекватні педагогічні умови, що сприяють розв’язанню цих протиріч. Для цього питання анкети були умовно поділені на блоки: до 1-го блоку увійшли питання, що розкривають потреби, мотиви і цілі, пов’язані з оволодінням фізичною культурою; у 2-й - питання, що розкривають знання, уміння і навички, що відносяться до фізичної культури; у 3-й блок анкети для студентів, увійшли питання, що стосувалися їх фізичної підготовленості і можливостей (для викладачів -пов’язані з їх особистісними і професійними якостями); 4-й блок - питання, що розкривають соціально-демографічні характеристики.
Всього було опитано 289 студентів І і ІУ курсів Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка та 22 викладача кафедри фізичного виховання.
Як показали дані результатів опитування, власну активність на навчальних заняттях із фізичного виховання, студенти першого курсу оцінили як 100%, студенти 2-го курсу оцінювали власну активність на 95,2%, 3-го - як 81,1%, 4-го - як 65,3% (мал.1).
4 Курс; 1 курс;
95,2%
Мал. 1. Оцінка власної активності фізичного виховання студентами І-ІУ курсів на заняттях із фізичного виховання.
Зниження активності спричиняє пасивне ставлення особистого фізичного розвитку і стану здоров’я [4]. Ставлення до цінностей фізичної культури формується залежно від складу їх об’єктів. Основними ознаками типології ставлень до цінностей фізичної культури є свідомість, почуття інтересу і поведінка, котрі фактично відтворюються в умовах навчально-виховного процесу [5].
В анкеті для студентів найбільшу значимість мали відповіді на питання : ” Чому Ви витрачаєте свій
час на фізичні вправи?”. Студенти відповідали, що це необхідна умова для поліпшення здоров’я (42,2%), збереження працездатності (12,2%), вказували, що вправи сприяють фізичному розвитку (20,8%), розвивають вольові (10,1%), моральні (6,8%) і естетичні (7,8%) якості людини.
Відповіді на питання: ”Які фактори у більшій мірі ускладнюють можливість регулярно займатися фізичними вправами?” за мірою значимості були наступними: завантаженість навчальними заняттями (40,0%), зайнятість суспільною роботою (34,7%), заняття особистими справами (24,9%), зайнятість сімейними справами (4,9%), лише близько 5% студентів відповіли, що в них немає ускладнень для регулярних занять фізичними вправами. Ніхто із студентів не відзначив, що йому важко змінити звичку відпочивати пасивно, яка склалася, хоча саме ця суб’єктивна причина за результатами деяких досліджень [1] лежить в основі негативного ставлення до фізичної культури.
Відповіді на питання анкети для викладачів дозволили проаналізувати проблему фізичного виховання у ВНЗ, головним чином, за трьома напрямками: як викладачі оцінюють цілі, мотиви і потреби у фізичному вихованні студентів і свої власні, які знання, уміння і навички необхідні студентам і викладачам для успішної реалізації процесу фізичного виховання у ВНЗ; якими особистісними і професійними якостями повинен володіти викладач кафедри фізичного виховання ВНЗ.
Найбільшу значимість мали для нас відповіді на питання: “Що на Вашу думку, формує у більшій мірі фізичну культуру студентів?”. 64,5% викладачів відповіли, що це - рівень розвитку фізичних якостей; 63,2% - арсенал рухових умінь і навичок; 40,8% викладачів вважають, що фізичну культуру визначає стан здоров’я студентів Дані відповіді свідчать про цільову характеристику процесу фізичного виховання, спрямованого на досягнення певного рівня фізичного розвитку, функціональної і фізичної підготовленості, що у підсумку дозволить успішно здійснювати основну навчальну, а потім і трудову діяльність.
На думку викладачів, мотивами, які домінують, у спонуканні студентів до занять фізичними вправами і спортом є: розвиток фізичних якостей (51,3%), зміцнення здоров’я (48,6%), емоційне задоволення від рухової активності (26,3%).
Мотив, як відомо, є головною спонукальною силою, спрямовує людину на ту чи іншу конкретну, предметну діяльність, у тому числі, на фізкультур -но-спортивну. Природно, що стійкий мотив, який спонукає до занять фізичними вправами і спортом, може розвинутися тільки при зацікавленому відношенні студентів до фізичного виховання як до життєво необхідної потреби, що у подальшому дозволить людині самостійно займатися фізичним самовдосконаленням.
Виходячи з теоретичного обґрунтування проблеми, ми представили процес фізичного виховання
у ВНЗ у вигляді інформаційної моделі процесу формування фізичної культури студента, тобто в узагальненому вигляді. Характерною особливістю даної моделі є тісний зворотній зв’язок (взаємодія) між студентом і викладачем, завдяки якій останній оцінює вихідний рівень фізичної культури студента за всіма її складниками.
Потім викладач спільно із студентом розробляє і ставить найближчу мету для досягнення більш високого рівня його психофізіологічного і морфо-функціонального розвитку у вигляді певної моделі процесу формування фізичної культури.
При цьому, дана модель не повинна істотно розходитися із вимогами програми формування фізичної культури студента. Виходячи з інформаційної моделі, викладач і студент розглядалися в системі суб ’єктно-об’єктних взаємозв’язків як взаємодіючі суб ’єкти.
Висновки:
1. Ми розробили анкети для викладачів і студентів, відповіді на питання, яких розкривають бачення процесу викладання фізичного виховання у ВНЗ з позиції студента і з позиції викладача. Такий підхід дозволив побачити принципові відмінності в мотиваційно-цільовій спрямованості між ними, виявити головні протиріччя як джерело основних рушійних сил процесу фізичного виховання і потім створити адекватні педагогічні умови, що сприяють розв’язання цих протиріч.
2. Нами запропонована модель процесу формування фізичної культури студентів університету, яке полягає: а) у комплексній діагностиці індивідуальних психофізіологічних і особистісних якостей; б) в єдності теоретичної та практичної підготовки; в) в організації взаємостосунків викладач - студент у процесі фізкультурно-спортивної діяльності.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування позитивного ставлення студентів до занять з фізичною культурою.
Література
1. Алексейчук І., Добровольська Н., Начата О. Мотиви занять фізичною культурою і спортом у вищій школі//Фізич-не виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: Зб. Наукових праць. Том 1. - Луцьк, 2002. -с.173 - 175.
2. Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами фізичної культури. - К., 1993. - с.123 - 126.
3. Лоза Т.О., Затилкін В.В. Пошук шляхів підвищення якості викладання на факультеті фізичної культури//Теорія і практика фізичного виховання. - 2002. - №2.-с.2-4.
4. Тамбовський А.Н., Бархударян Р.Г. Двигательная активность, зрение студентов//Межд. Науч. Конгресс «Физическая культура, спорт, туризм - в новых условиях развития стран СНГ». - Минск: Тесей, 1999. - с.194-197.
5. Чернобаб И.О., Грибан Г.П., Чубаров М.М. Пути повышения эффективности физического воспитания в вузах// Физическая культура и спорт в повышении социальной активности студентов: Сборник научных трудов/Уманс-кий сельхозинститут. - Умань, 1990. - с.9-20.
Надійшла до редакції 07.11.2007р.
