CC BY
19
УДК 005.591.6
ПРОБЛЕМИ ТА ФАКТОРИ П1ДВИЩЕННЯ СУКУПН01 ПРОДУКТИВИОСП ПЩПРИШСТВА
® 2014 КОСТЮК В. К., СОЛОГУБ О. П., П1ШЕИ1ИА Т. I., ЦИМБАЛЮК Л. Г.
УДК 005.591.6
Костюк В. К., Сологуб О. П., Пшешна Т. I., Цимбалюк Л. Г. Проблеми та фактори пiдвищення сукупно!
продуктивностi пщприемства
У статт'1 дотджено питання оцнки сукупно!' продуктивной. Визначено теоретичн засади комплексного тдходу ефективного тдвищення про-дуктивност1 промислового виробництва. Дотджено сутшсть та особливостi Ыяльностi тдприемств галуз щодо тдвищення iхньоi продуктивности Наведено класифкацю чиннишв впливу на продуктивнсть роботи тдприемств i промислового виробництва взагали Основними з них е розвиток науково-техшчного прогресу, вдосконалення та високий стутнь технологи й оргашзацИ виробництва. Узагальнено поняття сукупноi продуктивности. На основi факторного анализу снуючих теоретико-методолог'мних тдходив оцнки сукупноiпродуктивности зроблено висновок, що е двi групи чиннишв тдвищення продуктивности чинники, якi залежать i чинники, якi не залежать вiд бвнесового суб'екта. Розглянуто мето-дичш тдходи оцнки сукупноiпродуктивностi та практику ¡'хнього застосування щодо управлння продуктившстю, об(рунтовано основш напрямки iiефективного тдвищення в галузяххарчовоiпромисловостi, зокрема хлiбопекарськiй. Виходячи з напрямшв програм державного р'вня, визначено основн напрямки програм з пiдвищення ефективностiпрац на регональному, галузевомур'вняхi на р'юнiтдприемства. Кпючов'1 слова: сукупна продуктившсть, штегральний показник продуктивностi, дельфшський принцип, багатофакторна модель, принцип номь нальнихгруп, промислове виробництво, техн'мний прогрес, виробнича система Ббл.: 8.
Костюк Володимир Купрiянович - кандидат економiчних наук, професор, кафедра менеджменту, В'дкритий мiжнародний ушверситет розвитку людини «Украна» (вул. Хорива, 1-Г, Кив, 04071, Украна) Email: pishenina@ukr.net
Сологуб Олена nempiBHa - доктор економ'мних наук, професор, Нацональний ушверситет харчових технологй (вул. Володимирська, 68, Кив, 1601, Украна)
Email: pishenina@ukr.net
Пшенна Тетяна Ш'юна - доктор економiчних наук, професор, затдувач кафедри, кафедра менеджменту, В'дкритий мiжнародний ушверситет розвитку людини «Украна» (вул. Хорива, 1-Г, Кшв, 04071, Украна) Email: pishenina@ukr.net
Цимбалюк Людмила Георгпвна - кандидат економiчних наук, доцент, Нацональний ушверситет харчових технологй (вул. Володимирська, 68, Кив,
1601, Украна)
Email: pishenina@ukr.net
УДК 005.591.6
Костюк В. К., Сологуб Е. П., Пишенина Т. И., Цимбалюк Л. Г. Проблемы и факторы повышения совокупной производительности предприятия
В статье исследованы вопросы увеличения совокупной производительности. Определены теоретические принципы комплексного похода эффективного повышения производительности промышленного производства, в частности, хлебопекарной отрасли. Исследованы сущность и особенности деятельности предприятий в отношении повышения их производительности. Приведена классификация факторов, влияющих на производительность работы предприятий и промышленного производства в целом. Основными из них являются развитие научно-технического прогресса, усовершенствование технологических процессов и организации производства. Обобщено понятие совокупной производительности. При оценке совокупной производительности на основе многофакторного анализа акцентировано внимание на выделении двух групп факторов: зависимых и не зависимых от бизнес-субъектов. Рассмотрены методические подходы к оценке совокупной производительности и практика их применения в управлении производительностью, обоснованы основные направления ее эффективного повышения в отраслях пищевой промышленности, в частности, хлебопекарной. Исходя из программ государственного уровня, в работе определены основные направления повышения производительности на региональном, отраслевом уровнях и уровне предприятий. Ключевые слова: совокупная производительность, интегральный показатель производительности, дельфийский принцип, многофакторная модель, принцип номинальных групп, промышленное производство, технический прогресс, производственная система Библ.: 8.
UDC 005.591.6
Kostiuk V. K., Solohub O. P., Pishenina T. I., Tsymbaliuk L. H.
Problems and Factors of Improvement of Business Performance
The article explores the issues of increasing aggregate productivity. Theoretical principles of integrated approach of effective improvement of the performance of industrial production were identified, in particular, the baking industry. The nature and characteristics of enterprises in order to improve their performance was investigated. A classification of the factors affecting the performance of enterprises and industrial production was generalized. The main ones are the development of scientific and technological progress, improvement of technological processes and organization of production. The notion of aggregate productivity was generalized. In assessing the aggregate performance based on multivariate analysis also focused on the isolation of two groups of factors: dependent and independent from business entities. Methodical approaches to the evaluation of aggregate productivity and their implementation in the performance of management were considered, the main directions of its effective increase in food industries, particularly baking were substantiated. Based on the state-level programs the main directions of improving performance at the regional, sectoral and enterprise levels were grounded.
Key words: aggregate performance, integral performance index, the Delphic principle, multifactor model, the principle of nominal groups, manufacturing, technical progress, the production system Bibl.: 8.
Костюк Владимир Куприянович - кандидат экономических наук, профессор, кафедра менеджмента, Открытый международный университет развития человека «Украина» (ул. Хорива, 1-Г, Киев, 04071, Украина) Email: pishenina@ukr.net
Сологуб Елена Петровна - доктор экономических наук, профессор, Национальный университет пищевых технологий (ул. Владимирская, 68, Киев, 1601, Украина) Email: pishenina@ukr.net
Пишенина Татьяна Ильинична - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой, кафедра менеджмента, Открытый международный университет развития человека «Украина» (ул. Хорива, 1-Г, Киев, 04071, Украина) Email: pishenina@ukr.net
Цимбалюк Людмила Георгиевна - кандидат экономических наук, доцент, Национальный университет пищевых технологий (ул. Владимирская, 68, Киев, 1601, Украина) Email: pishenina@ukr.net
Kostiuk Volodymyr K. - Candidate of Sciences (Economics), Professor, Department of Management, Open International University of Human Development «Ukraine» (vul. Khoryva, 1-G, Kyiv, 04071, Ukraine) Email: pishenina@ukr.net
Solohub Olena P. - Doctor of Science (Economics), Professor, National University of Food Technology (vul. Volodymyrska, 68, Kyiv, 1601, Ukraine) Email: pishenina@ukr.net
Pishenina Tetiana I. - Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department, Department of Management, Open International University of Human Development "Ukraine" (vul. Khoryva, 1-G, Kyiv, 04071, Ukraine) Email: pishenina@ukr.net
Tsymbaliuk Liudmyla H. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, National University of Food Technology (vul. Volodymyrska, 68, Kyiv, 1601, Ukraine) Email: pishenina@ukr.net
Вступ. Продуктившсть е одним iз важливих показ-ниив економiчного зростання, тобто показник, який за-безпечуе збкьшення реального продукту та доходiв. До-сидження теоретичних i методико-прикладних mдходiв щодо стратепчного планування в проектуванш i розробщ програми управлшня продуктившстю як мiри ефективного використання наявних виробничих ресурйв е предметом особливо актуальним в ринкових умовах господарювання.
Теоретичною i методологiчною основою досл^жен-ня е теоретичш розробки вггчизняних i закордонних уче-них з проблем управлшня продуктившстю тдприемств галузi в умовах ринку.
Метою роботи е визначення проблеми сукупно! продуктивности основних стратепчних напрямив и зростання та виявлення i використання резервiв з тдвищення продуктивно™ промислового тдприемства, галузь
Об'ектом досл^ження е процес формування стратепчних напрямив тдвищення продуктивной та методичш тдходи управлшня продуктившстю тдприемств, галузей харчово! промисловостi, зокрема хлiбопекарськоl.
Завданням дослiдження е визначення теоретичних засад комплексного тдходу ефективного тдвищення продуктивно™ пiдприемства, до^дження сутностi та осо-бливостi дiяльностi щодо пiдвищення !х продуктивностi, розгляд методичних тдходгв оцiнки сукупно! продуктивно™ та практики !х застосування до управлшня продуктившстю, обгрунтування основних напрямкш ефективного !! зростання.
Поняття «продуктившсть» у сучасних умовах розви-тку ринково! економiки об'еднуе одночасно фкософську концепцiею та об'ективну економiчну характеристику. Тобто продуктившсть - мiра ефективностi використання наявних виробничих ресурав (пращ, капталу, сировини, енерги, часу, земл^ шформаци тощо) для виробництва необхiдноi споживчо! продукщ певного асортименту, киь-костi та якостi або надання послуг [2, с. 56].
У загальному понятт «сукупна продуктившсть» -це в^ношення (вартост инцево! продукцп) вих^но! про-дукцп до вх^них витрат виробництва:
продуктившсть = виюд (обсяг продаж): вхiд (витрати виробництва),
де виюд (обсяг продаж) - товари, послуги, сервю, иль-исть, яисть, варткть, доставка, додана вартють;
вхiд (витрати виробництва) - затрати пращ, сиро-винних, матерiальних, енергетичних, земельних ресурсш, засобiв виробництва, технологiя, iнформацiя.
Цей показник в^ображае ступiнь ефективностi використання ресурсш i на основi цього - зростання ефек-тивност виробництва [3, с. 115]. Тобто продуктившсть напряму залежить вiд реального ВВП, який визначаеться як добуток трудовитрат (людино-годин) i продуктивностi пращ, а саме:
ВНП = трудовитрати(людино-годин) • продуктившсть праць
де продуктившсть прац - в^носний показник загально-го обсягу вироблено! продукцп, до илькосп витрачено! працi на И виробництво, або реальний виробiток за годину, змшу на одного працюючого (Чпвп).
Але якщо характеризувати продуктившсть на осно-вi такого тдходу, то це буде звужений спойб визначення продуктивностi, осккьки вiн враховуе окремо поставлену цкь - характеризувати ткьки загальну ефективнiсть за об-сягом виробництва i трудовитратами. Продуктившсть як складну економiчну категорiю потрiбно характеризувати з урахуванням не ткьки обсяпв виробництва (обсягiв продаж) i витрат, але й суми сощальних, еколого-економiчних та iнших збитив, що виникають у результатi виробничих процейв. Тобто сукупна продуктивнiсть повинна склада-тися з часткових факторiв, або факторiв, якi вiдповiдають юнуючим факторам виробництва (праця, сировиннi ресур-си, капiтал, матерiали, енергiя, земля, технолопя, шформа-цiя) [4, с. 18]. Тому, на наш погляд, визначення продуктивно™ повинно здшснюватись на основi штегрального тд-ходу з урахуванням впливу вск цих факторiв:
Р = О (1 - I) / 1р • 1к • 1т • I• I г
де 1р( - шдекс сукупно! продуктивности
IQ - iндекс приросту обсягу виробництва (обсягу продажiв);
s - шдекс сощальних, еколого-економiчниx та шших
збитив;
- шдекс пращ; к - шдекс катталу (основних фонд1в); , - шдекс матер1альних ресурс1в; I - шдекс швестицш;
. - шдекс результативности (прибутковосй) вироб-ництва.
Показники, що характеризують ефектившсть ви-робництва, трудових ресурсш 1 катталу (основних вироб-ничих фонд1в), показують !х ршень, тенденщю. 1хня ште-гральна величина (продуктившсть, визначена на основ1 розрахункових шдексш продуктивно™ пращ, продуктивно™ основних фонд1в, продуктивно™ матер1альних 1 не-матер1альних актив1в, продуктивно™ машин 1 обладнан-ня, продуктивно™ швестицш) буде найбкьш оптимально 1 достов1рно характеризувати продуктившсть роботи тд-приемства, галузь
У м1жнароднш практиц в1дсутнш ушфжований тд-х1д до визначення продуктивности тому, на наш погляд, до-щльно використовувати досв1д розвинутих краГн ринково! економши. У практиц застосування основш Гх методи ви-м1рювання та оцшки продуктивно™ - це: нормативний, багатофакторна модель, багатокритер1альний метод.
Нормативний метод - оргашзацшний метод вим1ру продуктивно™, ор1ентований на розвиток системи вимь рювання при активному залученш персоналу ф1рми. Метод базуеться за принципом номшальних груп (МН) та дель-фшським принципом (МД полягае в систематичному зби-ранш думок експерт1в з метою Гх узагальнення). Нормативний метод придатний для малих одиниць анамзу (робочих груп, в1ддшв). Використовуеться в стратейчному плану-ванш та перспективному виршенш проблем тдприемств р1зних галузей [3, с. 173 - 181].
Багатофакторна модель вим1ру продуктивно«! пере-важно базуеться на використанш звггних даних. Процедура спрямована «зверху вниз» (а не «знизу вверх») 1 спираеться на використання т1льки коеф1щент1в та шдексш для вим1ру продуктивность
Багатокритер1альний метод вим1ру продуктивно™ пращ (його ще називають матрицею мети) дозволяе вимь ряти та отримати агрегований (об'еднаний) шдекс показ-никш продуктивно™ пращ. Цей метод ткно пов'язаний 1з попередшми двома 1 базуеться на Тхшх методиках розра-хунив. Сама процедура складаеться з наступних етапш:
■ визначення 1 ранжування критерпв, за котрими оцшюють продуктившсть;
■ оцшка в1дносно! значущост критерГГв результативно™;
■ об'еднання графшв (шкал, кривих) 1з вагами критерГГв.
Багатокритер1альний метод дозволяе розробити на-глядну 1 ефективну систему вим1ру 1 оцшки продуктивно™ та результативность Вш е ефективним шструментом ув'яз-ки плану вим1ру 1 тдвищення продуктивность
Кр1м цього, у ринковш економщ виникае потреба поряд з усередненням величини продуктивно™ застосо-вувати так званий «граничний» р1вень, який характеризуе не обсяг вироблено! продукцГ! кожним прац1вником за пев-ний перюд, а на сильки збкьшиться виробництво за цей перюд, якщо роботодавець найме на роботу додатково ще одного працшника.
Важливим для тдвищення продуктивно™ вироб-ничо! системи е визначення чинниив впливу. Вивчення даного питання показало, що основними чинниками тдвищення продуктивно™ роботи тдприемства 1 взагал1 промислового виробництва е шновацшний, науково-техшчний розвиток, ращональне розмщення тдпри-емств, удосконалення та високий стутнь оргатзацц виробництва, пращ, управлшня, зростання професшного 1 культурного р1вня прац1вник1в, Гхнього матер1ального до-бробуту [2, с 211 - 214].
На основ1 факторного анамзу та оцшки сукупно! продуктивно™ зроблено висновок, що е дв1 групи чинни-к1в тдвищення продуктивность
■ чинники, яи знаходяться тд кер1вництвом ви-робничо! системи (менеджмент - стратепчш р1-шення, оргашзащя процесу, трудов! в1дносини, кер1вш та контролююч1 кадри середнк ланок, тех-нологГГ, засоби виробництва, досл1дження 1 роз-робки (ноу-хау), яюсть продукци, умови пращ, шформащя);
■ чинники, яю не знаходяться тд кер1вництвом ви-робничо! системи або так зваш зовншш фактори (пол1тичш заходи, шфраструктура, ринковий ме-хашзм, законодавч1 акти, конкуренщя, забезпе-чення природними ресурсами, трудов! ресурси, культура та сощальш цшност1).
Вир1шення проблеми зростання продуктивност1 на тдприемств1 галуз1 залежить в1д ефективного використання трудових ресурйв як основного творчого потенщалу. Продуктивн1сть пращ е складовою сукупно! продуктив-носп, характеризуе р1вень використання робочо! сили. Якщо продуктившсть пращ мае тенденщю до зниження, то прюритетною сферою для полшшення цього показника стае управлшня працею.
Найб1льш д1евою формою забезпечення тдвищення продуктивно™ й ефективносп пращ е системний тдх1д до стратепчного розвитку на основ1 розробки програм-них заход1в щодо виявлення 1 використання резерв1в на тдприемств1, у галуз1. Так1 внутр1шн1 виробнич1, галузев1 програми можуть включатися до в1дпов1дних програм еко-ном1чного та сощального розвитку.
Продуктивн1сть значною м1рою залежить в1д процесу ефективного управлшня, спрямованого на !Г зростання. Програми управлшня продуктившстю включають:
■ вим1рювання та оц1нку продуктивност1;
■ планування контролю та тдвищення продуктив-ност1 на основ1 1нформац11, отримано! в процес1 вим1ру й оцшки;
■ здшснення заход1в контролю та тдвищення продуктивно™;
■ вим1рювання та оцшка впливу цих заход1в.
Управл1ння продуктивн1стю прац1 - це частина за-
гального процесу управлшня. Воно складаеться 1з планування, оргатзащ!, кер1вництва, контролю та регулювання, засноване на ствв1дношент обсягу продукци, яку вироблено п1дприемством, витрат на !Г виробництво та просу-вання на ринок.
З огляду на актуальшсть дано! теми питання оргаш-зац1йно-економ1чного мехашзму п1двищення продуктив-ност1 розглянемо на приклад1 п1дприемств харчово! про-
мисловостi, зокрема тдприемств хлiбопекарськоí галузi [5, с. 34 - 37].
Дана галузь, 'й виробничi структури в цей так званий трансформацшний перiод становлення ринкових в^носин знаходилися на рiвнi бiльш стабкьного виробничого про-цесу i розвитку вiдносно до шших. Однак сучасний стан виробництва деяких галузей, наприклад, хлiбобулочних виробш характеризуемся значним спадом. Цей спад пере-важно зумовлений зниженням споживання хлiбобулочних виробш промислового виробництва, зростанням цш, по-явою на ринку хлiбобулочних виробiв конкурентоспро-можних виробниив.
Спад виробництва та рiвня споживання хлiба i хль бобулочних виробш промислового виробництва негативно вплинули на продуктивтсть i ефективнiсть хлiбопекар-ського виробництва. Обсяги виробництва хлiбобулочних виробш, наприклад, у 2011 р., складають 26,4 % в^ загаль-ного 1х виробництва у 1990 р. [6, 7].
Висои темпи динамiчного i пропорцiйного розвитку виробництва, пiдвищення його ефективносп, прискорення науково-технiчного прогресу i зростання продуктивностi працi, всемiрне покращення якостi роботи можуть бути забезпечет тiльки при зосередженнi необхiдних трудових, матерiальних i фiнансових ресурсiв в рамках спецiалiзова-них пiдприемств оптимально'' виробничо'1 потужностi.
Вирiшення ще1 задачi мае особливе значення для хлiбопекарськоl галузi, яка характеризуеться тiльки '1й суттевими особливостями - великою ильистю тдпри-емств i '1х територiальним розташуванням; тдпорядку-ванням однойменних тдприемств рiзним вiдомствам, а також приватними малопотужними пiдприемствами, значна кiлькiсть яких не включена у реестр виробниив. Це не забезпечуе рацюнального використання матерiальних ресурсiв, визначае деконцентрацiю виробництва, створюе значнi труднощi в управлшш промисловiстю i тдвищен-нi ефективност виробництва, зменшуе можливостi бiльш повного забезпечення потреб населення в продуктах хар-чування [8].
Кожна галузь промисловосп, 'й виробничi тдроздь ли мають свою специфiку. Тому при досл^женш чинникiв i напрямкiв тдвищення продуктивностi виробництва вар-то враховувати щ особливостi.
За ринкових умов роботи, наприклад, хлiбопекар-ських тдприемств, першочергового значення набувають питання шновацшного '1х розвитку. Основнi задачi, що постають перед хлiбопекарською промисловiстю - це тех-нiчне переоснащення тдприемств, '1х реконструкцiя, впро-вадження високопродуктивних потокових комплексно-механiзованих i автоматизованих лiнiй, що виключають ручну працю; розширення будiвництва нових цехiв з виробництва дрiбноштучних виробiв, напшфабрикатш, осво-ення нових технологш з виробництва напiвфабрикатiв для наступно'1 обробки '1х у домашнiх умовах [1, с. 7].
Ефективним у галузi е чергове впровадження безтар-ного транспортування i збереження сировини й основних матерiалiв, удосконалення, автоматичних дозувальних станцiй, технологй прискорених способiв приготування тiста, що дае можливють переходу пiдприемств на дво-змшний режим роботи, знизити питомi витрати сировини й основних матерiалiв. Застосування, наприклад, безпе-
рервних технологiй сприяе штенсифжацй технологiчного процесу - до 5 разiв скорочуеться механiчна робота приготування натвфабрикатш (до 1 - 2 хв. замкть 10 - 20 хв. традицшного приготування), при цьому також збкьшуеть-ся яисть виробш.
Одним iз важливих специфiчних чинникш ефек-тивностi виробництва е полшшення умов використання у виробництвi сировинних i матерiальних ресурйв. По-лiпшення '1х ефективно'1 переробки в хлiбопекарському виробництвi е основою економши пiдприемства. Заслуго-вують на увагу такi напрямки пiдвищення продуктивно™ виробництва, як: випуск продукцй iз додаванням рiзних збагачувальних добавок - продукпв переробки молока, вiтамiнiв, ферментних препарапв, препаратов з цкющими властивостями.
Важливим напрямком тдвищення продуктивно™ хлiбопекарського виробництва е мехатзащя трудомiстких робiт. Переважно це роботи укладання хлiбобулочних ви-робiв у контейнери з наступним транспортуванням '1х за схемою «тдприемство - збутова органiзацiя». При цьому необх^но передбачати повну механiзацiю ПРТС робгг як важливий напрямок для зростання продуктивно™ i в щ-лому - розвитку галузi.
Це може бути забезпечено: оргатзащею сершного виробництва машин i механiзмiв з упакування продукцй; впровадженням унiфiкованоl тари, що в^пов^ае мiжна-родним стандартам; на основi сучасних способiв пакуван-ня як елементу безпечностi харчових продукпв i виробництва продукцй в упаковщ, що збер1гае свiжiсть i вiдповiдае санiтарно-гiгiенiчним вимогам (еколопчно чистi вироби).
Зб1льшення реального продукту i доходу може здiй-снюватися за рахунок залучення у виробництво бкьшого обсягу ресурсш (наприклад, витрат пращ) та бкьш продуктивного 1х використання.
Виходячи з напрямюв програм державного р1вня, осно-вними напрямками тдвищення продуктивносп регiонально-го, галузевого р1вн1в i р1вня п1дприемства можуть бути:
■ забезпечення соцiально-економiчноl орiентацil науково-технiчноl полiтики;
■ тдвищення ефективносп працi на основi розроб-ки нормативних акт1в, матерiалiв, рекомендацш щодо комплексного рiшення питань оргатзацй i технологй трудово! дiяльностi;
■ визначення соцiально-економiчних прiоритетiв (переваг) при вироблент структурно: полiтики i розмщення продуктивних сил у взаемозв'язку з полiтикою зайнятостi населення, наявнiстю та облжом трудових ресурсiв;
■ створення економiчних i соцiальних умов для забезпечення дiевостi систем тдвищення квалiфi-кацй всiх категорiй працюючих, посилення моти-вiв i стимулш високопродуктивно1 працi.
На регiональному i галузевому р1внях програма у на-прямку пiдвищення продуктивностi включае таи напрямки як: забезпечення гнучко1, науково-техтчно1 полiтики з урахуванням галузевих особливостей, значення прiори-тетних для розвитку економши регюну напрямкiв розвитку технологй i засобiв виробництва.
На ршт пiдприемства програма тдвищення ефек-тивностi працi передбачае розробку й упровадження
органiзацiйно-технiчних заходiв, спрямованих на ращо-нальне використання вйх видiв ресурсiв.
В проектуванш i розробцi програми управлiння про-дуктивнiстю працi суттево передбачати таи основш етапи стратегiчного планування, як:
■ внутршня стратегiчна оцiнка;
■ зовншня стратегiчна оцiнка;
■ формулювання передумов плану;
■ стратегiчне планування;
■ розробка критеров результативностi програми;
■ планування заходiв;
■ планування проекпв;
■ розгляд та оцшка програми.
Висновки
У роботi дослужено теоретико-методологiчнi засади формування сукупно! продуктивностi. Узагальнено поняття сукупно! продуктивности наведено класифiкацiю факторiв впливу та визначено резерви зростання сукупно! продуктивной тдприемств хлiбопекарсько! галузi харчо-во! промисловостi.
Зростання продуктивностi е не ткьки технiчною або управлiнською проблемою. Це також повинно стати предметом турботи працюючого колективу тдприемств, який защкавлений у кшцевих економiчних результатах. Водно-час iнтерес до продуктивно™ як до фактора конкуренто-спроможностi на ринку товарш, послуг i на ринку працi не повинен обмежуватися ршнем рентабельностi й добробуту пiдприемства. Об'еднання зусиль - держави, тдприемщв, трудових колективш - у сферi пiдвищення продуктивнос-т сприятиме зростанню валового внутрiшнього продукту, а водночас i матерiального добробуту, що, в свою чергу, за-безпечить можливiсть ефективного вирiшення основних економiчних i соцiальних проблем на вск ршнях економiки.
Це св^чить про досить високу актуальнiсть ще! про-блеми, а тому в сучасних умовах економiчного розвитку !! дослiдження е доцкьним. Крiм того, це до^дження мае як методичне значення, так i практичне застосування.
S. Дзюба О. М. Регюнальний ринок хлiбопекарськоï продукций новi його форми i види II Економта. Управлiння. 1нно-вацГГ. - 2010. - № 2 (4) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:IIfirearticies.comIeconomik
REFERENCES
"Aleksandr Vasilchenko: khlebopekarnaia otrasl perezhivaet ne samye luchshie vremena. 2013 g." [Alexander Vasil: baking industry is going through tough times. 2013]. http://ukrhlibprom. org.ua
"Biznes ideia : Khlebnyy biznes" [Business Idea: Bread business]. http://www.ubsjournal.com/business/idea/915-hleb
Dziuba, O. M. "Rehionalnyi rynok khlibopekarskoi produktsii, novi ioho formy i vydy" [Regional market bakery products, its new forms and types]. http://firearticles.com/economi
Laskavyi, A. O. Menedzhment produktyvnosti [Management performance]. Kyiv: KNEU, 2004.
Prokopenko, I. I. Upravlenie proizvoditelnostiu [Performance management]. Kyiv: Tekhnika, 1990.
Stefaniuk, A. I. Proizvoditelnost truda na pishchevykh predpriiatiiakh [Productivity in food businesses]. Kyiv: Tekhnika, 1985.
Vasilchenko, A. N. "Sostoianiie i perspektivy razvitiia khlebopekarnoi promyshlennosti v Ukraine" [Status and prospects of the baking industry in Ukraine]. Kharchova nauka i tekhnolohiia, no. 1 (6) (2009): 5-8.
Yeremenko, V. O. Pidvyshchennia produktyvnosti: teoriia, svitovyi dosvid, shliakh Ukrainy [Increased productivity: theory, international experience, the way Ukraine]. Kramatorsk: Vydavnytstvo tsentru produktyvnosti Ministerstva pratsi ta sotsialnoi polityky Ukrainy, 2000.
Л1ТЕРАТУРА
1. Васильченко А. Н. Состояние и перспективы развития хлебопекарной промышленности в Украине / А. Н. Васильченко // Харчова наука i технолопя. - 2009. - № 1 (6). -С. 5 - 8.
2. Еременко В. О. Пщвищення продуктивность теорiя, свгтовий досвщ, шлях Укра'ни / В. О. Еременко. - Краматорськ : Видавництво центру продуктивное МУстерства прац та га-сально! политики Укра!ни, 2000. - 397 с.
3. Ласкавий А. О. Менеджмент продуктивной : [навч. по-аб.] / А. О. Ласкавий. - К. : КНЕУ, 2004. - 288 с.
4. Прокопенко И. И. Управление производительностью / И. И. Прокопенко. - К. : Техника, 1990. - С. 14 - 27.
5. Стефанюк А. И. Производительность труда на пищевых предприятиях / А. И. Стефанюк. - К. : Техшка, 1985. - 96 с.
6. Бизнес-идея : Хлебный бизнес [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.ubsjournal.com/business/idea/915-ЫеЬ
7. Александр Васильченко: хлебопекарная отрасль переживает не самые лучшие времена. 2013 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrhlibprom.org.ua
