ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Анікєєв Д. М.
Національний університет фізичного виховання і спорту У країни
Анотація. Дослідження присвячене актуальним проблемам формування здорового способу життя студентської молоді Проаналізовано сучасне становище у цьому питанні, намічені можливі шляхи формування у студентів стійкої мотивації до рухової активності, яка б зберігалась упродовж життя. Сучасна концепція оптимізації учбово-виховного процесу передбачає широку просвітницьку роботу серед молоді. Реальне втілення концепції у практику вбачаємо у корінній зміні програмно-нормативного забезпечення фізичного виховання, формуванню стійкого інтересу до фізкультурноговиховання.
Ключові слова: здоровий спосіб життя , студентська молодь.
Аннотация. Аникеев Д.М. Проблемы формирования здорового образа жизни студенческой молодежи.
Исследование посвящено актуальным проблемам формирования здорового образа жизни студенческоймолодежи Проанализировано современное положение в этом вопросе, намечены возможные пути формирования у студентов стойкой мотивации к двигательной активности, которая бы сохранялась в течение жизни. Современная концепция оптимизации учебно-воспитательного процесса предусматривает широкую просветительскую работу среди молодежи. Реальное воплощение концепции в практику усматриваем в коренном изменении программнонормативного обеспечения физического воспитания, формированию стойкого интереса к физкультурному воспитанию.
Ключевые слова: здоровый образ жизни , студенческая молодежь.
Annotation. Anikeev D.M. Problems of formation of an able-bodied mode of life of student’s youth.The modern concept of optimization of teaching and educational process provides wide educational work among youth. An actual embodiment of the concept in practice it is seen in a basic change of programm normative maintenance of physical training, to formation of nonperishable interest to sports education. The article is dedicated to actual problems of forming healthy way of life habits of student youth. The modern position in this question was analysed, possible ways of forming rack motivations to motor activity among students, which was saved during life, was intended.
Key words: healthy way of life, student youth.
Вступ.
Процес швидкого зростання середнього віку населення в розвинених країнах світу і в У країні створює складну демографічну проблему. У країні, де 16,06 % населення - старше пенсійного віку, назріло питання про збереження високої працездатності й продовження активного життя. Так по даним United Nations (2005) частка населення у віці 014 років була відносно стабільною протягом 1980-х років, однак потім вона знизилася із 21% в 1990 р. до 16% в 2003 р. Цей показник в У країні нижче, ніж у середньому в країнах східної Європи. Разом с тим, відсоток населення у віці 65 років і більше в Україні перевищує середній рівень східної Європи. За прогнозами, люди у віці 65 років і більше будутьдо 2030 р. становити 22% населення України. [27].
Робота виконана за планом НДР Національного університету фізичного виховання і спорту У країни Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - теоретичний аналіз і узагальнення проблем формування здорового способу життя сту дентськоїмолоді
Результати дослідження та їх обговорення.
На сьогодні провідні вчені [Г.Л. Апанасенко [2,3], Д.Д. Венедиктов [8], Д.А.Ізуткін [13], Ю.П. Лисицин [18],
В.М.Пономаренко [20], Л.П.Сущенко [23]) наголошують на цілісний погляд на здоров'я, яке інтегрує чотири його складові: фізичну, психічну, духовну, соціальну.
Фізичне здоров'я - це стан фізичного, духовного й соціального благополуччя найважливіша складова частина будь-якого успіху. Це важлива характеристика продуктивних сил, це суспільне надбання, що має матеріальну й духовну цінність. Одним з головних способів збереження здоров'я, фізичної активності, оптимального психофізичного стану студентськоїмолоді є ведення здорового способу життя [24].
Стан здоров’я людини обумовлюється різноманітними соціальними, економічними, екологічними чинниками: якщо умовно прийняти вплив усіх чинників на здоров’я за 100%, то приблизно 20% залежить від спадковості, близько 20% - від екологічних умов, не більше 10% - від стану системи охорони здоров’я. Найбільш суттєва частка, котра за оцінками різних дослідників становить щонайменше 50% залежить від способу життя людини [17, 25].
Спосіб життя взагалі - це біосоціальна категорія, яка інтегрує уявлення про певний тип життєдіяльності людини та характеризується його трудовою діяльністю, побутом, формою задоволення матеріальних та духовних потреб, правилами індивідуальної та громадської поведінки [22]. При цьому спосіб життя людини включає три категорії:
• рівень життя - це, в першу чергу, економічна категорія, яка відображає міру задоволення матеріальних, духовних та культурнихпотреб людини;
• якість життя - міра комфортупри задоволенні людських потреб (передусім соціальна категорія);
• стиль життя характеризує особливості поведінки у житті людини, тобто певний стандарт, під який підстроюється психологія та психофізіологія особистості (соціально-психологічна категорія).
Що ж стосується взаємозв'язку між способом життя та здоров'ям, то він найбільш повно виражається в понятті здоровий спосіб життя. Здоровий спосіб життя визначається - це активна діяльність людей, спрямована на
© Анікєєв Д. М., 2009
збереження і поліпшення власного здоров’я, оздоровлення організму, боротьбу зі шкідливими звичками та факторами ризику для здоров’я, формування позитивної психологічної установки на збереження, зміцнення й примноження не тільки власного здоров’я, а й здоров’я оточуючи?. Крім цього, слід враховувати фактори, що обумовлюють спосіб життя людини, а саме: ставлення до паління, алкоголю, наркотиків, дотримання режиму дня і харчування, загартування, фізичну активність, психологічний комфорт, рівень сексуальної культуритощо[25].
Таким чином, формування звичок ЗСЖ зробить неоціненний внесок у рішення проблеми здоров'я й фізичного потенціалу націй, без якого не тільки стане неможливим здійснення евроінтеграційних намірів України, а й нормальне функціонування її економіки й забезпечення всіх складових безпеки держави й т.п.. Адже не можна не усвідомлювати, що рішення всіх цих завдань у великій мірі залежить від інтелектуальногой фізичного потенціалу населення нашої країни, від його життєздатності, від співвідношення між кількістю здорових працездатних людей і кількістю тих, хто за віком або станом здоров'я має потребу в турботі про себе з боку держави.
В Україні склалася без перебільшення критична ситуація, пов'язана з тютюнопалінням Так за даними ВОЗ по поширеності тютюнопаління Україна посідає перше місце серед юнаків (41%), випереджаючи Росію (39,9%) і Білорусь (33,2%), і дев'яте серед дівчат (22,2%) 15 років (GYTS -Global Y outh T obacco Survey, 2004) [29].
Від ожиріння (ІМТ>30) в У країні страждає 5% 13-літніх хлопчиків і 3% дівчинок, у той же час поширеність цієї недуги серед дорослих становить 7% серед чоловіків та 19% серед жінок [26]. Стосовно дорослих про надлишкову масу тіла говориться, коли індекс маси тіла (ІМТ) 25 кг/м2, про ожиріння - коли ІМТ=30 кг/м2; а про стан, що передує ожирінню, коли ІМТ дорівнює 25,0-29,9 кг/м2.
Дуже складною є ситуація з уживанням алкоголю і наркотиків: на офіційному обліку перебувають понад 700 тис. хворих на алкоголізм і більше 50 тис. — на наркоманію. Спостерігається тенденція до постійного зростання їх кількості значною мірою за рахунок жінок і підлітків [7].
Підлітки ( за визначенням ВОЗ віковий період від10 до 19 років) вимагають особливої уваги. Багато звичок здорового способу життя, включаючи самоповагу й стійкість до зовнішніх впливів, формуються в цей час. Крім того, нездоров'я, придбане замолоду, може вплинути на стан здоров'я в зрілому віці [28]. Студентські роки є заключним етапом цілеспрямованого педагогічного процесу, тому саме в цьому віці особливо важливо виховати потребу в руховій активності й інших компонентах ЗСЖ, що асоціюються з нею.
Згідно з Національною доктриною розвитку фізичної культури і спорту, формування у населення сталих традицій та мотивацій щодо фізичного виховання і масового спорту як важливого чинника забезпечення здорового способу життя є одним з головних завдань державної політики у цій сфері [19].
У зв'язку з цим перед суспільством і службою охорони здоров'я постає завдання перетворити спосіб життя населення країни на здоровий, який би не руйнував, а зміцнював здоров'я населення. На думку експертів, потребує корінної зміни система освіти і виховання, яка сьогодні не забезпечує мотивацію до здорового способу життя [7].
Не секрет, що постановка фізичного виховання у освітніх закладах (і, особливо, у вищих навчальних закладах (ВНЗ)) України вимагає суттєвого перегляду Скрізь, на місцях (у ВНЗ нефізкультурного профілю) йде лавинне скорочення кількості академічних годин, які відводяться для учбових занять з фізичного виховання. Недостатній обсяг обов'язкових навчальних занять (4 години на тиждень, а у деяких вузах У країни 2 години на тиждень) не може забезпечити зміцнення здоров'я і підвищення рівня фізичного стану студентів Умови й організація навчального процесу з фізичного виховання у вузі не сприяють поліпшенню здоров'я студентів і не підвищують розумову працездатність [16].
Заняття фізичною культуроюу вузах не викликають зацікавленість у студентів а найчастіше негативні емоції -пригніченість, поганий настрій, дискомфорт [10].
М.А. Зайнетдинов [11]виділяє такі причини незадовільного відношення студентів до занять фізичним вихованням: незручний розклад (27%), нецікаве проведення занять (20%), погані умови для розвитку індивідуальних здатностей (10%), недостатнє навантаження на заняттях (7%), погана організація занять (6%), неуважне відношення викладача (4%).
Переважну більшість цих недоліків можна усунути використовуючи клубну форму організації занять, необхідність поширення якої відображена у Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту [19]. Основною рисою клубної форми організації занять з фізичного виховання є особистий вибір способу проведення вільного часу [21]. Але нажаль насьогодні ще не розроблена така модель клубної форми організації занять, яка б забезпечувала формування у студентівстійкої мотивації щодо фізичного виховання і масового спорту Це обумовлено тим, що більшість дослідників [5, 15] розглядають спортивний клуб ВНЗ як сукупність секцій і команд з видів спорту, приділяючи недостатньо уваги тим видам рухової активності, що не пов'язані з виступом на змаганнях (атлетична гімнастика, фітнес-аеробіка, шейпінг, йога, пілатес та інші). Але між фізкультурною і спортивною активністю не спостерігається однозначної залежності. В основі спортивної діяльності лежить спонукання ззовні (змагання з іншими, престижні моменти та ін.). Фізкультурнаактивність у тимчасовому аспекті зберігається в звичній для кожної людини формі, а близько 70 % колишніх спортсменів не приступили до занять фізичними вправами в будь-якій формі після припинення спортивної діяльності [6]. Фізкультурно-спортивна активність обумовлена головним чином, внаслідок зовнішнього спонукання тими чи іншими обставинами (обов’язкові академічні заняття в навчальному закладі для одержання заліку чи оцінки з предмету і т.п.), як правило, малопродуктивна і носить тимчасовий характер саме через несформованість особистих культурнихпотреб [1, 9]. Тому ми бачимо доцільність й практичну необхідність перетворення кафедр фізичного виховання та спорту у кафедри фізкультурної освіти (та здоров'я), а також введення в учбову програму з фізичного виховання розділів валеологічної спрямованості.
Крім того не завжди є умови для продовження занять обраними видами рухової активності у зрілому віці. Т ому ми вважаємо доцільним створити таку модель організації рухової активності студентськоїмолоді, яка б, враховуючи потреби та інтереси студентів дозволяла продовжувати організовані заняття обраними видами рухової активності і після закінчення ВНЗ.
Висновки.
Стратегія розбудови новітньої У країни повинна базуватись на посиленні освітнього аспекту учбового процесу. У майбутньому ми бачимо доцільність й практичну необхідність перетворення кафедр фізичного виховання та спорту у кафедри фізкультурної освіти (та здоров'я). З цих позицій задачі фізичного виховання у ВНЗ бачаться значно ширше, ніж це уявлялось до сих пір.
Сучасна концепція оптимізації учбово-виховного процесу у ВНЗ У країни передбачає широку просвітницьку роботу серед молоді як передумову до самовиховання й звернення студентів до повсякденних норм здорового способу життя (стає очевидним, що бути здоровим - це вигідно, навіть, у економічному відношенні, у плані реалізації власної кар'єри молодої людини). Реальне втілення концепції у практику ми вбачаємо у корінній зміні програмно-нормативного забезпечення фізичного виховання, формуванню стійкого інтересу до фізкультурного виховання з метою зміцнення здоров'я, самовдосконалення фізичної підготовленості пов'язаної зі здоровим способом життя у майбутній професійній діяльності.
Крім того, важливим є створення у вищих навчальних закладах спортивних клубів, які б залучали до активних занять спортом і фізичною культурою якнайбільше студентів Такі клуби повинні сприяти організації відповідних умов для пропаганди здорового способу життя й умов для організації постійно діючих секцій спортивної і оздоровчої спрямованості.
Перспективи подальших досліджень пов'язані з пошуком оптимальних шляхів рішення проблем формування здорового способу життя студентськоїмолоді та можливостей його збереження у дорослому віці.
Література
1. Агеевец В.У. Актуальні проблеми з оздоровчої фізкультурив навчальних закладах України: Матеріали наук-практ. конф. - Кіровоград, 1993.-119 с.
2. Апанасенко Г.Л. Валеологические принципы физического воспитания // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць. - Рівне: „Принт Хауз”, 2001. - Випуск 2. - С. 106-107.
3. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Валеологія як наука //Валеологія- 1996.- №1. - С. 4-9
4. Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека - СПб.: МГП "Петрополис", 1992.
5. Базильчук Віра Богданівна. Організаційні засади активізації спортивно-оздоровчої діяльності студентів в умовах вищого навчального закладу: Дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Львівський держ. ін-т фізичної культури — Л., 2004. — 224 арк.
6. Бальсевич В.К., Запорожанов В.П. Физическая активность человека - К.: Здоров’я, 1987. - 224 с.
7. БулатоваМ., Литвин О. Здоров'я і фізична підготовленість населення України // Теорія і методика фізичного
виховання і спорту - 2004. - №1 - с.3-9
8. Венедиктов Д.Д. Социально-философские проблемы здравохранения // Вопросы философии.- 1980. - №4. -С.137-139.
9. Виленский М.Я., Каповский Г.К. Мотивационно-ценностное отношение студентовк физическому воспитанию и пути его направленного формирования // Теор. и практ. физ. культ: - 1984. - № 10. - С. 39-42.
10. Завійська В. Вивчення рівня зацікавленості в студентокЛьвівської Комерційної Академії до занять з шейпінгу в навчальному процесі / Завійська В., Лукашевич Л. // Молода спортивна наука України: Збірник наукових праць в галузі фізичної культуриі спорту Вип.8 - Львів.: НФВ «Українські технології», 2004. - Том. З. - С.122 - 126.
11. Заинетдинов М.А. Индивидуализация самостоятельной работы как фактор совершенствования процесса физического воспитания студентовосновного Учебного отделения нефтяных вузов: Автореф. ... канд. пед. наук 13.00.04. - Санкт-Петербург, 1993. - 25 с.
12. Зайцев Г.К., Колбанов В.В. Стратегия понимания здорового образа жизни у учителей // Валеология Диагностика, средства и практика обеспечения здоровья. - Владивосток: Дальнаука, 1996. - Вып. 3. - С. 148-153.
13. Изуткин Д.А., Степанов А.Д. Критерии здорового образа жизни и предпосылки его формирования //Сов. здравохранение. - 1981. - № 5.- С.24-26
14. Здоровье и образование: Материалы Международногоконгресса валеологов / Под ред. В.В. Колбанова - СПб., 1999. - 250 с.
15. Королінська Станіслава Володимирівна. Клубна форма організації фізичного виховання у вищих навчальних закладах: Дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Львівський держ. ун-т фізичної культури — Л., 2007. — 196арк.
16. Кузнєцова О.Т. Фізична і розумова працездатність студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості Автореф. дис. канд. наук, фіз. виховання та спорту: 24.00.02 / Львівський державний інститут фізичної культури -Львів., 2005.-22 с.
17. Кундиев К.И., Чернюк В.И., Добровольский Л.А. Обоснование Национальной программы «Здоровый способ
жизни и профилактика заболеваний населения Украины» V/Zdrowie: ієіоіа, Ша^оєїука і єйа^іа /drowotne:
Маїегіаіу Miedzynarod: Коп£ №ик. — Radom, 2001. — 8. 31-34.
18. Лисицын Ю.П. Образ жизни и здоровье населения. - М.: Знание, 1982. - 40 с.
19. Національна доктрина розвитку фізичної культуриі спорту - К., 2004. - 9 с.
20. Охорона здоров'я в Україні: проблеми та перспективи^Заг. Ред В.М.Пономаренко - Тернопіль: Укрмедкнига -1999. - 68 с.
21. Перевозников А.А., КудрявцеваН.В., Столяров В.И. Новые формы клубной работы в детско-юношеском спорте. // Человек в мире спорта: Новые идеи, технологии, перспективы: Тез. докл. междунар. конгр. - М., 1998. - Т.2. -
С.457-459.
22. Попов С.В. Валеология в школе и дома. - Санкт-Петербург: -1998.
23. Сущенко Л.П. Соціальні технології культивуванняздорового способу життя людини - Запоріжжя: ЗДУ, 1999. -308 с.
24. Физическое воспитание; Учебник под ред. В. А. Головина В. А. Маслякова, А. В. Коробкова М.: Высшая школа, 1983. -391 с.
25. „Формування здорового способу життя серед дітей та молоді” (наказ Мінсім’ямолодьспорту від 30.03.2007 № 947)
26. Десять вопросов о здравоохранении в странах - новых соседях ЕС [Електронний ресурс] - Режим доступу до книги: http://www.euro.who.int/document/e88202r ukraine.pdf
27. Обзорная сводка о состоянии здоровья в Украине 2005.Всемирная организация здравоохранения, 2006г. [Електронний ресурс] - Режим доступу до книги: http://www:eur0:wh0int/d0cument/e88285r:pdf
28. Addressing the socioeconomic determinants of healthy eating habits and physical activity levels among adolescents.
World Health Organization, 2006 [Електронний ресурс] - Режим доступу до книги:
http://www:eur0:wh0:шt/d0cument/e89375:pdf
29. The European Tobacco Control Report 2007, World Health Organization, 2007 [Електронний ресурс] - Режим доступу до книги: http://www.euro.who.int/document/ e89842.pdf.