CC BY
68э
2013
1
Орієнтування майбутніх вчителів фізичної культури на зміцнення власного здоров’я
Мусхаріна Ю.Ю., Бабак В.В., Буров Ю.В., Чернобай С.О.
Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет»
Анотації:
Мета. Розглянуто особливості цілеспрямованого педагогічного впливу на студентів факультету фізичного виховання щодо зміцнення власного здоров'я. Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 192 студента педагогічного університету різних факультетів обох статей у віці 18-21 років. Результати. Виявлено, що рівень здоров'я майже не відрізняється у студентів гуманітарних спеціальностей від студентів факультету фізичного виховання і є в більшості «нижче середнього». У процес професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури впроваджено педагогічні умови: збагачення змісту навчальних дисциплін науковою інформацією та педагогічна підтримка під час реалізації програми власного оздоровлення студентів. З'ясовано, що в результаті дослідження показники фізичного здоров'я студентів факультету фізичного виховання значно поліпшились. Висновки. Отримані дані вказують на доцільність та необхідність використання названих педагогічних умов у процесі орієнтування майбутнього вчителя фізичної культури до зміцнення власного здоров'я та здоров'я підростаючого покоління.
Ключові слова:
здоров’я, вчитель, фізкультура, орієнтування, підтримка.
Мусхарина Ю.Ю., Бабак В.В., Буров Ю.В., Чернобай С.А. Ориентирование будущих учителей физической культуры на укрепление собственного здоровья. Цель. Рассмотрены особенности целенаправленного педагогического влияния на студентов факультета физического воспитания относительно укрепления собственного здоровья. Материал и методы. В исследовании принимали участие 192 студента педагогического университета разных факультетов обоих полов в возрасте 18-21 лет. Результаты. Выявлено, что уровень здоровья почти не отличается у студентов гуманитарных специальностей от студентов факультета физического воспитания и является в большинстве «ниже среднего». В процесс профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры внедрены педагогические условия: обогащение содержания учебных дисциплин научной информацией и педагогическая поддержка во время реализации программы оздоровления студентов. Выяснено, что в результате исследования показатели физического здоровья студентов факультета физического воспитания значительно улучшились. Выводы. Полученные данные указывают на целесообразность и необходимость использования названных педагогических условий в процессе ориентирования будущего учителя физической культуры к укреплению собственного здоровья и здоровья подрастающего поколения.
здоровье, учитель, физкультура, ориентирование, поддержка.
Muskharina Y.Y., Babak V.V., Burov Y.V., Chernobay S.A. Orientation teachers of physical education for improve own health. Purpose. The features targeted pedagogical influence on students of the Faculty of Physical Education to strengthen their own health. Material and methods. The study involved 192 students of different pedagogical university faculties of both sexes aged 18-21 years. Results. Revealed that the level of health is not very different Arts Students from the students of the Faculty of Physical Education and is the most “below average”. In the process of training future teachers of physical culture introduced pedagogical conditions : enriching the content of academic disciplines of scientific information and educational support during the implementation of the rehabilitation program students. Found that as a result of research indicators of physical health of students of physical education have improved significantly. Conclusions. These data indicate the feasibility and necessity of using these pedagogical conditions in the orientation of the future teachers of physical training to strengthen their own health and the health of the younger generation.
health, teacher, physical education, orientation, support.
Вступ.
Здоров’я молоді - то здоров’я нації. Формування, зміцнення, збереження його залежить від способу існування, раціонального варіанту формування життєдіяльності людини. Але, на жаль, здоровий спосіб життя, “потреба бути здоровими”, здоров’я сьогодні не є пріоритетними. Проте, тільки здорова людина здатна оптимально і раціонально реалізувати свої біологічні і соціальні функції.
Наше суспільство потерпає від шаленого потоку інформації, нервового перенавантаження, хронічної перевтоми, нераціонального харчування. Упродовж останніх 50-ти років важка м’язова робота в процесах промислового виробництва скоротилася майже в 200 разів! Це призвело до порушення генетичної програми людини, дало поштовх ланцюговій реакції гіподинамії [7; 12].
В сучасних умовах для виправлення положення в першу чергу має докорінно змінитися позиція homo sapiens: раніше людину захищали переважно за допомогою впливу на середовище, яке її оточувало. Сьогодення вимагає змінити пасивну позицію і активно впливати на чинники, які сприяють виникненню захворювань та розумно і прагматично застосовувати
© Мусхаріна Ю.Ю., Бабак В.В., Буров Ю.В.,
Чернобай С.О., 2013
doi: 10.6084/m9.figshare.880615
комплекси відтворення, формування, відновлення та споживання здоров’я [1].
За роки незалежності здоров’я української нації погіршилося. Вражають темпи росту захворюваності школярів. З року в рік збільшується диспансерна група, а відтак, і спеціальна медична група. Серед захворювань найчастіше реєструються порушення зору та постави, неврози, ожиріння. Практично здоровими школу закінчують 5 - 7 % учнів. Кожен п’ятий учень не може засвоїти учбовий матеріал, передбачений програмою загальноосвітньої школи [10].
Недуги та патологічні стани порушують процеси росту і розвитку. Вимушений спокій завжди несприятливо позначається як на загальному стані дитини, так і на протіканні патологічного процесу. Встановлена функціональна залежність фізичних навантажень, показників функцій організму та стану здоров’я учнів: недостатня рухова активність веде до змін функціональних показників організму, вони ж, в свою чергу, призводять до виникнення перед патологічних станів і захворювань. А це знову ж таки є причиною зниження рухової активності, погіршення функціонального стану організму та переходу захворювань в затяжний, хронічний перебіг [11].
Дефіцит рухів призводить до порушення фізичного розвитку дітей, зниження функціональних
І ПЕДАГОГІКА І
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
можливостей систем організму. Та ще гірше те, що на наступних етапах онтогенезу школярі з великими труднощами засвоюють, а інколи і зовсім не можуть опанувати ті чи інші життєвоважливі навички [13].
Рухова активність людини є природною, філогенетично виробленою. Підвищена ж рухова активність, потреба в рухах - найбільш важливі біологічні особливості дитячого організму. Зазвичай діти роблять 14 - 20 рухів за хвилину. 840 - 1200 рухів за годину, до 20000 кроків на добу. Студенти перших курсів роблять 11 - 12 тисяч кроків на добу при фізіологічній потребі 30 тисяч. При цьому зауважимо, що обов’язкові заняття фізичною культурою в школах, вузах, навіть в день занять не можуть компенсувати рухового дефіциту. Він, в середньому, за даними наших досліджень, сягає 30 - 40 %.
Не підлягає сумніву і те, що ставлення учнівської та студентської молоді до фізичної культури формувалося в умовах загальноосвітніх шкіл, де основним орієнтиром був нормативний результат, а не здоров'я дітей.
Постійне збільшення об’єму програмного матеріалу навчальних дисциплін пред’являє підвищені вимоги до адаптаційних можливостей зокрема, та стану здоров’я організму студента взагалі. Реалії сьогодення змушують терміново вдосконалювати старі та шукати нові дієві форми зміцнення та відновлення здоров’я.
Відповідно до державних документів, фізичне виховання у ВНЗ повинне сприяти збереженню і зміцненню здоров'я студентів. Але насамперед необхідно вивчити стан здоров'я, рівень фізичного стану молоді і, зокрема, фізичний розвиток, функціональні можливості серцево-судинної і дихальної систем, фізичну підготовленість [6].
Згодні з думкою А. Самошкіної, що рівень фізичного здоров'я студентів залежить від багатьох факторів, основні з яких пов’язані зі способом життя та рівнем рухової активності. Систематичні навчальні та самостійні заняття фізичними вправами є важливою запорукою нормального фізичного й духовного розвитку особистості студента, обов’язковою умовою виховання пріоритетних орієнтацій на зміцнення здоров’я й мотиваційним стимулом до регулярних самостійних занять фізичними вправами та спортом [10].
О. Гевко вважає, що «при володінні особистістю комплексом певних дій, набутих у вищому, загальноосвітньому навчальному закладі, за допомогою власного досвіду здійснюється позитивне та всебічне взаємозбагачення організму людини» [2, с. 31]. Автор стверджує: «Формування здорового способу життя молоді ... передбачає: ... розробку та впровадження системи профілактики і моніторингу здорового способу життя молоді, яка створює фізичний, інтелектуальний, духовний і соціальний базис, інтелектуальний та фізичний потенціал нашої держави» [2, с. 31].
Сучасні науковці [2; 9; 10, 14, 15 та інш.] розглядають питання здорового способу життя студентів та можливості зміцнення здоров’я майбутніх педагогів, але, на наш погляд, недостатньо надають уваги проблемі орієнтування майбутніх вчителів фізичної культури на зміцнення власного здоров’я.
Тож, актуальність дослідження даної проблеми пов'язана з погіршенням стану здоров'я студентів вузів; недостатністю у викладачів вищої школи чітких орієнтирів і реальних можливостей для повномасштаб-ної виховної роботи з метою збереження й зміцнення здоров'я студентів; відсутністю універсальної сучасної педагогічної технології оздоровлення студентів, що реально охоплює всі аспекти їх діяльності й спрямованої на ефективний розв'язок питання зміни способу життя й формування потреби у здоровому способі життя; неможливістю реального контролю й обліку стану здоров'я студентів; відсутністю у багатьох студентів мотивації вести здоровий спосіб життя; необхідністю розробки теоретичних основ здоров’язбереження і їх ефективного використання в освітньому процесі вузу.
Переконані, що вчитель своєю особистістю й діяльністю завжди впливав на хід історичного процесу, долю суспільства. Вчитель бере активну участь у формуванні суспільства, а, отже, повинен почувати більшу відповідальність за його долю перед минулими, сучасними й майбутніми поколіннями людства. Щоб виконувати цю важливу функцію, він сам повинен бути здоровим.
Робота виконана за планом науково-дослідницької роботи ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет».
Мета, завдання роботи, матеріали і методи.
Мета дослідження - довести необхідність цілеспрямованого педагогічного впливу на студентів факультету фізичного виховання щодо зміцнення власного здоров’я.
Основними завданнями є реалізація педагогічної умови орієнтування студентів на формування, збереження та зміцнення власного здоров’я та проведення зрівняльного аналізу стану здоров’я студентів до та після впровадження запропонованих педагогічних умов.
Матеріали і методи. У дослідженні приймали участь 192 студента педагогічного університету у віці 18-21 років, з них 98 студентів факультету дошкільної освіти та практичної психології, 52 студента фізико-математичного факультету та 42 студента факультету фізичного виховання. У якості методів дослідження використовувались теоретичний аналіз науково-методичної та спеціальної літератури, експрес-оцінка рівню фізичного здоров’я за Апанасенком Г.Л. Результати реєструвались у співвідношення 1:1000 студентів.
Результати дослідження.
Нами проаналізовано стан фізичного здоров’я студентів першого курсу педагогічного університету - випускників загальноосвітніх шкіл. Серед досліджуваних студенти факультету дошкільної освіти та практичної психології як представники більш гуманітарної сфери діяльності; фізико-математичного факультету як типові представники точних наук та студенти факультету фізичного виховання як приклад та взірець результату здорового способу життя та, зокрема, фізичної культури (Рис. 1).
Виходячи з результатів аналізу досліджень можна стверджувати, що гуманітарії як і очікувалось, найбільш фізично слабкіші. Математики та «фізики - лірики» займають середню позицію а ось представники / пропагандисти / активні поборники фізичної культури не зовсім впевнено домінують.
Стратегія орієнтування студентів на зміцнення власного здоров’я передбачає, на наш погляд, реалізацію педагогічних умов. В результаті аналізу існуючих робочих програм з підготовки майбутніх вчителів фізичної культури ми виявили недостатність інформації щодо формування та зміцнення власного здоров’я майбутнього педагога у вигляді індивідуальної програми оздоровлення. Тому першою педагогічною умовою дослідження є збагачення учбових програм з дисциплін «Основи медичних знань», «Валеологія», «Психологія», «Спортивні ігри» науковою інформацією щодо збереження здоров’я студентів наступими темами: «Гіподинамія - чума ХХІ століття», «Активний відпочинок студента», «Адекватний руховий режим студента», «Вплив спортивних ігор на фізичне, психологічне, духовне здоров’я студентів», «Раціональне харчування студента», «Профілактика синдрому емоційного вигорання» та інш.
На наступному етапі досліджень зі студентами факультету фізичного виховання детально проаналізовані результати досліджень, окремі їх показники та запропоновано скласти план заходів щодо поліпшення як окремих показників так і стану фізичного здоров’я взагалі та вести індивідуальні / персональні спостереження - самоконтроль стану здоров’я спортсменів.
Вивчаючи роботи сучасних дослідників щодо педагогічних умов вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи, наприклад, зі спортивних ігор, В.І. Наумчук схарактеризував як узгодженість змісту самостійної роботи з аудиторним навчальним матеріалом; реалізацію у навчально-виховному процесі трьох типів внутрішньо- та міжпредметних зв’язків: інформаційного, операційного, мотиваційного; покращання якості контролю за самостійною роботою студентів, самоконтролю та взаємоконтролю студентів тощо [9].
Отже, безперечно, ефективність підготовки майбутнього вчителя багато в чому залежить від тих умов, які створюватимуться викладачами в умовах вищого навчального закладу, від тієї мети, яку використовуватимуть науково-педагогічні працівники: розвиток творчості і самостійності у студентів під час підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до зміцнення власного здоров’я, виявлення співучасті, підтримки, заохочення, консультування. Тобто сучасні студенти для забезпечення їхнього процесу професійної підготовки вимагають педагогічної підтримки з боку викладачів.
І.В. Карапузова педагогічну підтримку визначає як систематичну, цілеспрямовану діяльність викладача (або колективу викладачів), яка забезпечує розкриття особистісного потенціалу майбутнього вчителя шля-
З2013
хом надання конкретної допомоги йому в самостійному подоланні труднощів у навчанні та сприяння в самовизначенні й самореалізації особистості фахівця [4].
Отже, на підставі аналізу праць науковців [3; 4; 5; 9] педагогічну підтримку в здійсненні підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до оздоровлення підлітків визначено як систематичну, цілеспрямовану діяльність професорсько-викладацького складу вищого навчального закладу, що передбачає надання конкретної допомоги майбутньому вчителю фізичної культури у формуванні його мотивації до зміцнення власного здоров’я.
Як засоби педагогічної підтримки здійснення підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до оздоровлення підлітків висунуті такі: співучасть (забезпечує піднесення, успіх, віру у власні можливості); створення ситуацій успіху (дозволяє студенту отримувати задоволення від власної діяльності, очікування успіху, проектування позитивного в діяльності, використання прийомів заохочення, схвалення, вселяння в студента віри у власні можливості), консультування (поради щодо використання набутого досвіду з вибору та використання форм і методів оздоровлення, аналізу й вирішення труднощів у процесі його здійснення, в оволодінні основами з питань здорового способу життя).
Для опанування знаннями й формування умінь і навичок оздоровчої діяльності потрібно забезпечення мотивації студентів, оскільки певні мотиви лежать в основі будь-якої діяльності людини. Саме мотив є усвідомленою потребою досягнення цілі. Формуванню і забезпеченню мотивації майбутнього вчителя фізичної культури до зміцнення власного здоров’я сприяє застосування викладачами університету таких методів, як заохочення, що додає студентам упевненості в силах, надає віру у досягнення успіху та стійкого інтересу до використання методів оздоровлення; демонстрація позитивних впливів форм і методів оздоровлення переконує у необхідності використання їх у подальшій педагогічній практиці; цікаве нестандартне проведення навчального заняття за темою оздоровлення викликає у студентів інтерес до занять, активізує до творчої роботи в цьому напрямі; розробка та пропонування викладачами навчально-методичного матеріалу щодо самостійного або більш ґрунтовного опанування форм і методів оздоровлення спонукає майбутнього фахівця до самовдосконалення; особистий приклад викладача з організації оздоровлення формує у майбутнього вчителя фізичної культури прагнення до оздоровчої діяльності [8].
З боку професорсько-викладацького складу вищого навчального закладу педагогічна підтримка передбачає забезпечення студентів теоретичними знаннями й практичними вміннями як підґрунтям для мотивації до вибору та використання форм і методів зміцнення власного здоров’я, стимулювання до пропагування здорового способу життя і активного відпочинку, організації виховних заходів з фізичного виховання й залучення студентів до участі в них, проведення заходів з вико-
І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
кількість студентів 600
500
400
300
200
100
у—7\
■ А
□ Б
□ С
рівні
здоров'я
Рис. 1. Стан соматичного здоров’я студентів першого курсу педагогічного університету за основними показниками життєдіяльності організму (за методикою Г.Л. Апанасенка, 1992р.):
А - факультет дошкільної освіти, В - факультет фізико-математичний,
С - факультет фізичного виховання, І - низький, ВА - нижче середнього,
М - середній, АА - вище середнього, Н - високий.
кількість студентів
600
500
400
300
200
100
/
□ 1
ж
<
ш
х рівні
здоров'я
Рис. 2. Динаміка стану соматичного здоров ’я студентів факультету фізичного виховання за основними показниками життєдіяльності організму (за методикою Г.Л. Апанасенка, 1992р.):
1 - 1 курс, 4 - 4 курс, І - низький, ВА - нижче середнього,
М - середній, АА - вище середнього, Н - високий.
0
4
0
ристанням інтерактивних методів тощо, що вимагає сформованості певних особистісних якостей і умінь у викладачів, виявлення педагогічної майстерності, забезпечення попередньої підготовки до роботи з особистістю і студентським колективом тощо.
На підставі аналізу програм навчальних дисциплін із підготовки вчителів фізичної культури, що засвідчив недостатність забезпечення теоретико-методич-ної й практичної підготовки майбутніх фахівців до організації зміцнення здоров’я, власного практичного досвіду викладацької діяльності, опитування викладачів і вчителів фізичної культури визначено й теоретично обґрунтовано комплекс взаємопов’язаних та взаємозалежних педагогічних умов, реалізація яких сприятиме підвищенню рівня готовності майбутнього вчителя фізичної культури до формування, зміцнення й збереження власного здоров’я: забезпечення педагогічної підтримки з боку викладачів мотивації студентів до оздоровчої діяльності; удосконалення й розширення змісту підготовки студентів з організації оздоровлення і профілактики порушень стану власного здоров’я.
Власні індивідуальні оздоровчі програми студенти складали за наступною схемою:
1. Самоконтроль стану власного здоров’я з початку дослідження, в тому числі наявність проявів патологічного процесу, фізичного та психологічного дискомфорту).
2. План зміцнення власного здоров’я:
а) раціональне харчування (враховуючи наявність патології, фізичного та розумового навантаження і т. інш.);
б) програма фізичного вдосконалення (руховий режим, оздоровчі тренування, спортивні тренування і т. інш.);
З2013
в) режим парці та відпочинку (профілактика синдрому професійного вигорання, хронічної втоми, нормалізація та оздоровлення сну, активний відпочинок і т. інш.);
г) соціальні аспекти (особливості взаємовідносин з однолітками, батьками, викладачами);
д) духовне вдосконалювання (самоосвіта, естетичні потреби, читання, музика і т. інш.).
3. Фіксування самопочуття та життєво важливих показників здоров’я (артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та інш. (якщо необхідно), настрою і т.д.
Зазначаємо, що суттєве значення студенти та викладачі надавали заняттям фізичною культурою.
Аналізуючи результати досліджень під час щорічних медичних оглядів (протягом навчання у ВУЗі упродовж чотирьох років), виявлена тенденція до зростання рівня фізичного здоров’я студентів, майбутніх фахівців з питань фізичної культури та основ здоров’я (Рис. 2).
Висновки.
Таким чином, дослідження довели доцільність використання таких педагогічних умов як збагачення змісту навчальних дисциплін науковою інформацією щодо зміцнення власного здоров’я майбутніх вчителів фізичної культури, постійної педагогічної підтримки під час складання і реалізації програми власного оздоровлення студентів у процесі професійної підготовки фахівців з фізичної культури та орієнтуванні їх до зміцнення свого здоров’я з подальшою метою можливості поліпшення здоров’я підростаючого покоління.
Перспективою подальших досліджень в даному напрямку є пошук нових реальних умов орієнтування майбутніх педагогів на зміцнення власного здоров’я та здоров’я школярів.
Література:
1. Апанасенко Г.Л. Здоров’я, яке ми вибираємо / Г.Л. Апанасенко.
- К.: Знання, 1989. - 48 с.
2. Гевко О.І. Формування здорового способу життя та зміцнення здоров’я у майбутніх педагогів / О.І. Гевко // Вісник університету «Україна». - 2010. - №1. - С. 25 - 31.
3. Дейніченко Т. І. Педагогічна підтримка в системі роботи вчителя / Т. І. Дейніченко // Педагогіка та психологія. — Харків, 2002.
— Вип. 22. — С. 88 - 92.
4. Карапузова І. В. Педагогічна підтримка : визначення поняття /
І. В. Карапузова — Полтава, 2004. — Вип. 2 (35). — С. 107-111.
5. Коломійченко С. Ю. Організація педагогічної підтримки в педагогічному процесі ВНЗ / С. Ю. Коломійченко // Педагогіка
і психологія формування творчої особистост і: проблеми і пошуки. — Запоріжжя : ЗОІППО, 2008. — Вип. 52. — С. 125—128.
6. Малімон О. О. Диференційований підхід у процесі фізичного виховання студентів :автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання і спорту : спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичневиховання різних груп населення» / О. О. Малімон. - Луцьк, 1999. -19 с.
7. Мильнер Е. Г. Формула жизни: медико-биологические основы оздоровительной физической культуры / Е.Г. Мильнер. - М.: Физкультура и спорт, 1991. - 272 с.
8. Мусхаріна Ю.Ю. Підготовка майбутнього вчителя фізичної культури до оздоровлення дітей підліткового віку загальноосвітнього навчального закладу: дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.04 / Мусхаріна Юлія Юріївна. - Харків, 2012. - 230 с.
9. Наумчук В. І. Професійна підготовка майбутніх вчителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних
References:
1. Apanasenko G.L. Zdorov’ia, iake mi vibiraiemo [Health, which we choose], Kiev, Knowledge, 1989, 48 p.
2. Gevko O.I. Visnik universitetu «Ukrayina» [Bulletin of University “Ukraine”], 2010, vol.1, pp. 25 - 31.
3. Dejnichenko T. I. Pedagogika ta psikhologiia [Pedagogy and psychology], 2002, vol.22, pp. 88 - 92.
4. Karapuzova I. V. Pedagogichna pidtrimka [Educational support], 2004, vol.2 (35), pp. 107-111.
5. Kolomijchenko S. Iu. Pedagogika i psikhologiia formuvannia tvorchoyi osobistosti [Pedagogy and psychology of forming a creative personality], 2008, vol.52, pp. 125-128.
6. Malimon O. O. Diferencijovanij pidkhid u procesi fizichnogo vikhovannia studentiv [Differentiated approach to physical education students], Cand. Diss., Lutsk, 1999, 19 p.
7. Mil’ner E. G. Formula zhizni [Formula of life], Moscow, Physical Culture and Sport, 1991, 272 p.
8. Muskharina Iu.Iu. Pidgotovka majbutn’ogo vchitelia fizichnoyi kul’turi do ozdorovlennia ditej pidlitkovogo viku zagal’noosvitn’ogo navchal’nogo zakladu [Training future teachers of physical culture to a healthier adolescents educational institution], Cand. Diss., Kharkiv, 2012, 230 c.
9. Naumchuk V. I. Profesijna pidgotovka majbutnikh vchitelivfizichnoyi kul’turi v procesi samostijnoyi roboti zi sportivnikh igor [Training future teachers of physical culture in the process of self-study of sports], Cand. Diss., Ternopil, 2002, 232 p.
та медико-біологічні проблеми фізичного
виховання і спорту ______________________________
ігор : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Наумчук Володимир Іванович. - Тернопіль, 2002. — 232 с.
10. Самошкіна А. Стан фізичного здоров’я студентів вищих навчальних закладів / А. Самошкіна // Молода спортивна наука України. - 2012. - Т 2. - С. 184-187.
11. Солодков А. С.Физиология человека: общая, спортивная, возрастная / А.С. Солодков, Е.Б. Слогуб. - М.: Терра - спорт, Олимпия Пресс, 2001. - 520 с.
12. Сухарев А. Г Здоровье и физическое воспитание детей и подростков / А.Г Сухарев. - М.: Медицина, 1991. - 272 с.
13. Язловецкий В. С. Физическое воспитание детей и подростков с ослабленным здоровьем / В.С. Язловецкий. - К.: Здоровье, 1991. - 232 с.
14. Ni Chroinin D., Tormey R., O’ Sullivan M. Beginning teacher standards for physical education: Promoting a democratic ideal? Teaching and Teacher Education. 2012, vol.28(1), pp. 78-88. doi:10.1016/j.tate.2011.08.001.
15. Oh H-K., Rizzo T.L., So H., Chung D-H., Park S-J., Lei Q. Preservice physical education teachers’ attributes related to teaching a student labeled ADHD. Teaching and Teacher Education. 2010, vol.26(4), pp. 885-890. doi:10.1016/j.tate.2009.10.027.
10. Samoshkina A. Moloda sportivna nauka Ukrayini [Young sport science of Ukraine], 2012, vol.2,pp. 184-187.
11. Solodkov A. S., Sologub E.B. Fiziologiia cheloveka [Human physiology], Moscow, Terra-Sport, Olympia Press, 2001, 520 p.
12. Sukharev A. G. Zdorov’e i fizicheskoe vospitanie detej i podrostkov [Health and physical education for children and adolescents], Moscow, Medicine, 1991, 272 p.
13. Iazloveckij V. S. Fizicheskoe vospitanie detej i podrostkov s oslablennym zdorov’em [Physical education of children and adolescents with poor health], Kiev, Health,, 1991, 232 p.
14. Ni Chroimn D., Tormey R., O’ Sullivan M. Beginning teacher standards for physical education: Promoting a democratic ideal? Teaching and Teacher Education. 2012, vol.28(1), pp. 78-88. doi:10.1016/j.tate.2011.08.001.
15. Oh H-K., Rizzo T.L., So H., Chung D-H., Park S-J., Lei Q. Preservice physical education teachers’ attributes related to teaching a student labeled ADHD. Teaching and Teacher Education. 2010, vol.26(4), pp. 885-890. doi:10.1016/j.tate.2009.10.027.
І ПЕДАГОГІКА I
ПСИХОЛОГІЯ
Информация об авторах:
Мусхарина Юлия Юрьевна: [email protected]; Донбасский государственный педагогический университет; ул. Генерала
Батюка, 19, г. Славянск, Донецкая обл, 84116, Украина.
Бабак Владимир Викторович: [email protected]; Донбасский государственный педагогический университет; ул. Генерала
Батюка, 19, г. Славянск, Донецкая обл, 84116, Украина.
Буров Юрий Васильевич: [email protected]; Донбасский государственный педагогический университет; ул. Генерала
Батюка, 19, г. Славянск, Донецкая обл, 84116, Украина.
Чернобай Сергей Алексеевич: [email protected]; Донбасский государственный педагогический университет; ул. Генерала
Батюка, 19, г. Славянск, Донецкая обл, 84116, Украина.
Цитируйте эту статью как: Мусхаріна Ю.Ю., Бабак В.В.,
Буров Ю.В., Чернобай С.О. Орієнтування майбутніх вчителів фізичної культури на зміцнення власного здоров’я // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2013. - № 12 - С. 47-52. doi:10.6084/m9.figshare.880615
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive.html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.ru).
Дата поступления в редакцию: 16.10.2013 г. Опубликовано: 30.12.2013 г.
Information about the authors:
Muskharina Y.Y.: [email protected]; Donbass State Pedagogical University; General Batyuka str. 19., Slavyansk, Donetsk area., 84116, Ukraine
Babak V.V.: [email protected]; Donbass State Pedagogical University; General Batyuka str. 19., Slavyansk, Donetsk area., 84116, Ukraine
Burov Y. V.: [email protected]; Donbass State Pedagogical University; General Batyuka str. 19., Slavyansk, Donetsk area., 84116, Ukraine
Chernobay S.A.: [email protected]; Donbass State Pedagogical University; General Batyuka str. 19., Slavyansk, Donetsk area., 84116, Ukraine
Cite this article as: Muskharina Y.Y., Babak V.V., Burov Y.V., Chernobay S.A. Orientation teachers of physical education for improve own health. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2013, vol.12, pp. 47-52. doi:10.6084/m9.figshare.880615
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).
Received: 16.10.2013 Published: 30.12.2013
