CC BY
4732012 0
Науково-методичне обгрунтування необхідності виховання культури здоров’ я у підростаючого покоління
Гутарєва Н.В., Бабак В.В., Мусхаріна Ю.Ю.
Слов’янський державний педагогічний університет
Анотації:
Розглянуто проблему стану здоров'я студентів першого курсу педагогічного університету. В експерименті прийняли участь 313 студентів у віці 17-18 років.
Використано дані експрес-оцінки рівня здоров'я студентів. Доведено, що високий рівень здоров'я мають лише 1,59% студентів, рівень вище середнього - 10,82%, середній - 37,38%, рівень нижче середнього - 28,75%, низький рівень - 21,41% студентів. Встановлено, що зміст професійної підготовки майбутніх вчителів повинен бути зорієнтований на озброєння студентів знаннями, уміннями й навичками щодо формування культури здоров'я.
Ключові слова:
культура здоров’я, підростаюче покоління, виховання.
Гутарева Н.В., Бабак В.В., Мусхарина Ю.Ю. Научно-методическое обоснование необходимости воспитания культуры здоровья подрастающего поколения. Рассмотрена проблема состояния здоровья студентов первого курса педагогического университета. В эксперименте приняли участие 313 студентов в возрасте 17-18 лет. Использованы данные экспресс-оценки уровня здоровья студентов. Доказано, что высокий уровень здоровья имеют лишь 1,59% студентов, уровень выше среднего - 10,82%, средний - 37,38%, уровень ниже среднего - 28,75%, низкий уровень - 21,41% студентов. Установлено, что содержание профессиональной подготовки будущих учителей должно быть направлено на вооружение студентов знаниями, умениями и навыками относительно формирования культуры здоровья.
культура здоровья, подрастающее поколение, воспитание.
Gutareva N.V., Babak V.V., Musharina Y.Y. Scientifically-methodical motivation to need of the unbringing the culture of health growing generations.
It is considered problem of the picture of health student of the first course of the pedagogical university. 313 students at age 17-18 years took part in experiment. It is used data of express-estimations level of health of student. It is proved that high level of health has only 1,59% students, level above the average -10,82%, average - 37,38%, level below average - 28,75%, low level - 21,41% student. It is installed that contents of the training of the future teachers must be it is directed on arms student by knowledge, skills and skill for shaping the culture of health.
culture of health, growing generation, education.
Вступ.
Здоров’я, як сутність організму людини, завдяки якій він може повноцінно проявляти свої фізіологічні та соціальні функції, було є і буде реальною передумовою задоволення індивідуальних, колективних і суспільних матеріальних і духовних потреб... Здоров’я
- соціальна цінність і передумова соціалізації особистості, її участі в суспільному житті.
Виховання здорової дитини - головна проблема найближчого та віддаленого майбутнього нашої країни, тому що весь потенціал - економічний і творчий, усі перспективи соціального й економічного розвитку, високого рівня життя, науки та культури - все це є підсумком рівня досягнутого здоров’я дітьми, їхньої фізичної та інтелектуальної працездатності [5].
Критичний рівень здоров’я і фізичного розвитку учнівської молоді внаслідок зниження рухової активності при зростаючому статичному (до 72 % навчального часу) і психоемоційному напруженні процесу навчання, впровадженні комп’ютерних технологій у повсякденний побут, несприятливих екологічних умовах, зростанні антисоціальних проявів серед учнівської молоді, висувають першорядне завдання перед державними органами, педагогічною громадськістю
- збереження та зміцнення здоров’я школярів, формування в них навичок здорового способу життя [3].
Одним із пріоритетних завдань, визначених Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті та Цільовою комплексною програмою ’’Фізичне виховання - здоров’я нації ” є виховання гармонійно розвиненої, морально й фізично здорової особистості, яка відповідально ставиться до власного здоров’я і здоров’я інших як до найвищої індивідуальної і суспільної державної цінності [6, с. 5].
Головним завданням вчителя є не тільки якісне викладання уроків й передача учням необхідних знань,
© Гутарєва Н.В., Бабак В.В., Мусхаріна Ю.Ю., 2012
умінь навичок з свого предмету, а й сприяння культу здоров’я, активне пропагування здорового способу життя серед учнів, їх батьків; формування фізично, психічно і духовно здорових громадян держави [4].
Сьогодні науці відомо, що підвищення рівня здоров’я пов’язано, у першу чергу, не тільки з розвитком медицини, але й зі свідомою розумовою роботою самої людини щодо відновлення і розвитку життєвих ресурсів, перетворення здорового способу життя в складову образа «Я». Для цього необхідна переорієнтація особистості з лікування хвороб на виховання культури здоров’я. Однак питання підвищення ефективності як здорового способу життя, так і виховання культури здоров’я підростаючого покоління недостатньо вивчені в теоретичному й практичному планах.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - вивчити рівень соматичного здоров’я студентів першого курсу педагогічного університету та обґрунтувати необхідність виховання культури здоров’я майбутніх вчителів.
Під спостереженням знаходилося 313 студентів першого курсу педагогічного університету, з яких 81
- студент факультету фізичного виховання. Юнаків -169, дівчат - 144. Із них студентів факультету фізичного виховання відповідно 63 та 18.
Рівень фізичного здоров’я молоді розраховувався за експрес-оцінкою Г.Л. Апанасенко (Апанасенко Г.Л., 1985). Ця методика включає визначення показників: життєвої ємності легенів, частоти серцевих скорочень, артеріальний тиск, маса тіла, довжина тіла, динамометрія кисті, а також тест Руф’є, життєвий індекс, життєвий індекс, індекс Робінсона.
Результати дослідження.
За результатами дослідження високий рівень здоров’я мають 1,59% студентів, рівень вище середнього - 10,82%, середній - 37,38%, рівень нижче середнього - 28,75%, низький - 21,41% студентів.
І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
*---“-----------* проблеми фізичного
виховання і спорту _____________________
Високий рівень здоров’я встановлено тільки у юнаків: у двох з факультетів фізичного виховання (показник 31,7 на 1000) та у трьох студентів інших факультетів (показник 28,3 на 1000).
Рівень здоров’я нижче середнього у юнаків факультету фізичного виховання 285,7 на 1000, інших факультетів - 84,9; у дівчат факультету фізичного виховання 222,2, інших факультетів - 23,8.
Середній рівень здоров’я у юнаків факультету фізичного виховання - 349,2, інших факультетів 415,1, у дівчат відповідно 444,4 та 341,3.
Рівень здоров’я нижче середнього у юнаків факультету фізичного виховання 174,6, інших факультетів 245,3; у дівчат відповідно 222,2 та 388,9.
Низький рівень здоров’я у юнаків факультету фізичного виховання 158,3, інших факультетів 226,4; у дівчат - 111,1 та 246,1.
Аналіз матеріалів виконаного дослідження підтверджує загальну тенденцію зниження рівня здоровП я учнівської та студентської молоді. Помічено, що рівень соматичного здоров’я молоді, яка систематично займається фізичною культурою, в 1,5-2,5 рази вищій.
Продовжуючи науковий пошук, виявлено, що при розгляді здоров’я сьогодні фахівцями оцінюється в найкращому разі роль біологічного компонента, екологічного фактора, умов праці, побуту, дозвілля людини, а не система його власної активної діяльності, спрямованої на постійне зміцнення життєвих сил організму.
Система профілактики, що традиційно використовується в навчальних закладах, найчастіше зводиться до формування знань у дітей і підлітків про небезпеку тих або інших захворювань.
Відсутня розгорнута система вироблення практичних навичок конструювання молоддю такого психічного й фізичного здоров’я, яке дозволяє успішно впоратися з постійно зростаючими навантаженнями сучасного життя на організм людини. Тому для збереження здоров’я актуальним є завдання формування у всього населення нової культури здоров’я, яка знижує не тільки ймовірність появи хвороб, але й дозволяє постійно зміцнювати життєві сили людини на основі використання традиційних і нетрадиційних методів збереження й зміцнення здоров’я. Керування здоров’ям є головним важелем профілактики. Людина повинна не тільки знати про хвороби й причини їх появи, вона повинна з раннього дитинства здобувати практичні навички саморегуляції свого організму.
Модель фізичної культури займає дуже важливе місце, а в деяких періодах життя і певних станах здоров’я - навіть першочергове. Все це свідчить про надзвичайну значимість в ХХІ ст. культури взагалі і її специфічного виду - культури здоров’я зокрема - як найбільш ефективного засобу в боротьбі з небезпечним поширенням шкідливих для здоров’я тенденцій серед дітей та молоді [7].
В останні роки обґрунтовані необхідність і доцільність культурологічної переорієнтації фізичного виховання на формування особистої фізичної культури [3]. Такий «культурологічний» підхід передбачає виховання широкого комплексу взаємозалежних якостей і здатностей особистості, які формують її мотивацію на оздоровчу діяльність, забезпечують готовність до її
виконання (Столяров В.І., 2002). Культурологічна переорієнтація фізичного виховання має на увазі рішення проблеми збереження й зміцнення здоров’я школярів через виховання в них культури здоров’я [1].
«Культура здоров’я школяра - це інтегроване утворення особистості, що виявляється в її мотиваційній, теоретичній і практичній підготовці до формування, збереження та зміцнення свого здоров’я у всіх його аспектах (духовному, фізичному, психічному) та розумінні здоров’я як цінності» [2, с. 63].
Особлива роль у формуванні культури здоров’я школярів визначена вчителеві. Вчитель з фізичної культури має широкі можливості й умови для виховного впливу на учнів. До них ставляться розмаїтість форм організаційно-оздоровчої діяльності, висока емоційність і привабливість занять, природна потреба дитини в рухах, зовнішній вигляд самого вчителя
- стрункість, підтягнутість; його велика майстерність у виконанні рухів, високі вольові якості щодо дотримання здорового способу життя і т.д.
Актуальним є також питання про стан здоров’я вчителів. Чи може педагог бути прикладом для своїх вихованців у питаннях формування та зміцнення здоров’я? Медичні, соціологічні та валеологічні дослідження свідчать про негативні тенденції в стані здоров’я сучасних учителів. Особливо слід зазначити, що зі збільшенням педагогічного стажу у вчителя відбувається наростання дезадаптивних процесів і психопатологічних станів невротичного або психопатичного характеру, які переходять згодом у хронічну форму, що типово для людей стресогенних професій (О.В. Осницький). Ріст невротичних і психопатичних реакцій у вчителя негативно позначається на його відносинах з учнями (Л.М. Мітіна, Н.М. Трушина). У результаті сам учитель нерідко стає фактором ризику для нервово-психічної дезадаптации школярів і погіршення їхнього здоров’я, що з валеологічної точки зору зовсім неприпустимо. Таким чином, «діяльність учителя по формуванню власного здоров’я повинна бути спрямована на оптимізацію, оздоровлення індивідуального способу життя й реорганізацію педагогічної праці на валеологічній основі, тобто з користю для свого здоров’я й здоров’я школярів» (Белолюбська О.І., 2006). Чим нижче рівень грамотності педагога в питаннях збереження й зміцнення здоров’я, тим менш ефективний педагогічний вплив на учнів. Таким чином, виникає необхідність формування культури здоров’я у майбутніх вчителів.
Отже, культуру здоров’я вчителя ми розглядаємо як цілісну особистісну й професійну освіту, важливий педагогічний аспект, де вчитель являється носієм базових знань про здоров’я, здоровий спосіб життя, формування у підростаючого покоління потреб в оздоровленні, а також суб’єктом освітньо-виховного процесу, що здійснює власну здоров’язберігаючу діяльність.
«Сучасна школа потребує вчителя з творчим науково-педагогічним мисленням, з високою професійною мобільністю, здатного працювати не лише на уроці фізкультури, а й поза межами класу, школи - під час проведення фізкультурно-масової, оздоровчої, спортивної роботи, готового до самостійного інно-
ПСИХОЛОГІЯ
32012 І
ваційного пошуку» [4, с. 46]. Які б інновації, реформи чи модернізації не проводились у сфері народної освіти, які б науково-обґрунтовані шляхи перебудови не намічалися, всі вони сходяться на особистості вчителя. Тому, що не існує чудодійних систем. Існує вчитель, озброєний прогресивною системою, сформований як творча, соціально активна особистість, яка вміє творчо міркувати, професійно діяти, створювати суспільні цінності. «Школа - жива клітина суспільного організму, а вчитель - її ядро» [4, с. 45]. Звичайно, що для виконання цієї важливої освітньо-виховної місії «майбутній вчитель фізичної культури має бути високоосвіченою, всебічно розвиненою, здоровою людиною, яка неухильно дотримується й реалізує здоровий спосіб життя, а свої фахові знання, вміння та навички передає молоді на високому професійному рівні» [4, с. 45].
Проблемі професійної підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання до формування в школярів високого рівня культури здоров’я присвячена праця Оглобліна К.О. (2008). Вчений вважає, що «вчитель фізичної культури являється основною діючою особою у непереривній здоров’яформуючій освіті, де він не тільки виконує функції викладача фізкультури, але і являється ідеологом становлення культури здоров’я дітей та підлітків».
Всі ці тенденції вимагають перевірки змісту професійної освіти підготовки відповідних фахівців взагалі та змісту окремих дисциплін, що повинні орієнтувати студентів на майбутню професійну діяльність у контексті формування власної культури здоров’я та культури здоров’я вихованців.
Література:
1. Антінкова В. А. Оптимізація фізичного виховання у вищих навчальних закладах // Матеріали ІІ всеукр. наук.-практ. конф. „Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні”, К., 1996. - С. 209-213.
2. Бабич В.М. Підготовка майбутніх учителів фізичного виховання до формування культури здоров’я школярів. Дис. „.канд. пед. наук: 13.00..04, Луганськ, 2006, 321 с.
3. Зубалій М., Леонов О., Василишина Н. Здоров’я дітей - у небезпеці // Фізичне виховання в школі, 2006, №4, С. 6 - 9.
4. Крутогорська Н. Підготовка майбутнього вчителя фізичної культури до виховної роботи в школі з формування здорового способу життя // Гуманізація навчально-виховного процесу. -Вип. І, Слов’янськ, 2010, с. 40-51.
5. Лукьянова Е. М. Медицинские и педагогические аспекты проблемы сохранения здоровья детей // Междунар. мед. Журнал, 2003, № 3, С. 6-9.
6. Національна доктрина розвитку освіти. Указ Президента України 17 квітня 2002 року №347/2002 // Освіта України, № 33, С.4-6.
7. Страшко С. В., Животська Л.А. Медико-біологічна і валеологічна підготовка майбутніх учителів (концептуальні засади) // Всеукраїнська наук.-практ. конф. „Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття”, Полтава, 2001, С. 7-16.
Информация об авторах: Гутарева Наталья Викторовна
musharina_u@ukr.net Славянский государственный педагогический университет ул. Генерала Батюка, 19., г. Славянск, Донецкая обл., 84116, Украина.
Бабак Владимир Викторович musharina_u@ukr.net Славянский государственный педагогический университет ул. Генерала Батюка, 19., г. Славянск, Донецкая обл., 84116, Украина.
Мусхарина Юлия Юрьевна musharina_u@ukr.net Славянский государственный педагогический университет ул. Генерала Батюка, 19., г. Славянск, Донецкая обл., 84116, Украина.
Поступила в редакцию 29.11.2011г.
Висновки.
Низький рівень здоров’я сучасних учнів та студентів обертається негативними наслідками не лише індивідуального, а й загальносоціального значення. Для ефективного оздоровлення та формування особистої культури здоров’я учнів необхідна поява в загальноосвітньому навчальному закладі вчителя нового типу - дослідника, персоніфікованого еталону здорового способу життя, ідеолога становлення культури здоров’я дітей та підлітків. Тому зміст професійної підготовки майбутніх вчителів на сучасному етапі повинен бути зорієнтований на озброєння студентів знаннями, уміннями й навичками щодо формування, збереження й зміцнення здоров’я у всіх його аспектах (духовному, психічному й фізичному), формування культури здоров’я школярів.
Представляється доцільним кардинальна зміна цільової установки виховної діяльності, здійснюваної в системі сучасної освіти в сфері зміцнення здоров'я підростаючого покоління. Головним завданням повинне стати формування знань, цінностей, практичних умінь, що забезпечують ефективне управління життєвими силами організму при максимальній реалізації соматичних, фізіологічних можливостей. У зв'язку із цим однією із пріоритетних завдань сучасного етапу модернізації освіти повинне стати формування й розвиток культури здоров'я підростаючого покоління.
Підготовка майбутнього вчителя до виховання культури здоров'я - справа державного масштабу й потребує науково виважених дій у подальшому пошуку нових педагогічних шляхів її здійснення. Накопичений нами досвід роботи спонукає до критичного аналізу та професійних роздумів.
References:
1. Antinkova V. A. Optimizaciia fizichnogo vikhovannia u vishchikh navchal’nikh zakladakh [Optimization of physical education in higher educational establishments ]. Koncepciia pidgotovki specialistiv fizichnoyi kul ’turi v Ukrayini [Conception of preparation of specialists of physical culture in Ukraine ], Kiev, 1996, pp. 209-213.
2. Babich VM. Pidgotovka majbutnikh uchitelivfizichnogo vikhovannia do formuvannia kul’turi zdorov’ia shkoliariv [Preparation of future teachers of physical education to forming culture of health of schoolchildren], Cand. Diss., Lugansk, 2006, 321 p.
3. Zubalij M., Leonov O. Fizichne vikhovannia v shkoli [Physical education in school], 2006, vol.4, pp. 6 - 9.
4. Krutogors’ka N. Gumanizaciia navchal’no-vikhovnogo procesu [Humanizing educational-educate process], 2010, vol.1, pp. 40-51.
5. Luk’ianova E. M. Mezhdunarodnyj medicinskij zhurnal [International medical magazine], 2003, vol.3, pp. 6-9.
6. Ianukovich V. Osvita Ukrayini [Education of Ukraine], 202, vol.33, pp.4-6.
7. Strashko S. V, Zhivots’ka L.A. Mediko-biologichna i valeologichna pidgotovka majbutnikh uchiteliv [Medical biological and valeological preparation of future teachers]. Naukovo-metodichni pidkhodi do vikladannia prirodnichikh disciplin v osvitnikh zakladakh XXI stolittia [Scientifically methodical going near teaching of natural disciplines in educational establishments of XXI century ], Poltava, 2001, pp. 7-16.
Information about the authors: Gutareva N.V. musharina_u@ukr.net Slavonic State Pedagogical University General Batyuka str. 19., Slavyansk, Donetsk area., 84116, Ukraine.
Babak V.V. musharina_u@ukr.net Slavonic State Pedagogical University General Batyuka str. 19., Slavyansk, Donetsk area., 84116, Ukraine.
Musharina Y.Y. musharina_u@ukr.net Slavonic State Pedagogical University General Batyuka str. 19., Slavyansk, Donetsk area., 84116, Ukraine.
Came to edition 29.11.2011.
