CC BY
77
МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ
УДК 37. 013.73
Г. М. ГРУЦЬ
ПРОБЛЕМИ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНО1 СТУДЕНТСЬКО1
МОЛОД1: М1ФИ I РЕАЛЫ
Розглядаеться проблема духовного розвитку сучасноЧ студентськоЧ Monodi, формування морально-етичних цтностей, виховання духовноi культури студентiв. Аналiзуються oсoбливoстi на^онально! духoвнoстi. Вказат мiфи, ят формують стереотипн мiфи в мисленн сучаснoi мoлoдoi людини. Наведен статистичн дат, що демонструють духовну кризу сучасного сустльства, зокрема, Ыюструють прояви духовноi пoрoжнечi мoлoдi.
Ключовi слова: духовна культура, духовю цiннoстi, ментальтсть, менталтет, релтйтсть, кордоцентричтсть, формування духовноi культури.
Г. М. ГРУЦЬ
ПРОБЛЕМЫ ДУХОВНОГО РАЗВИТИЯ СОВРЕМЕННОЙ МОЛОДЕЖИ:
МИФЫ И РЕАЛЬНОСТЬ
Рассматривается проблема духовного развития современной молодежи, формирование ее морально-этических ценностей, становление духовной культуры студентов. Анализируются особенности украинской духовности и национальной ментальности. Указаны мифы, которые стереотипизируют мышление современной молодежи. Приведены статистические данные, свидетельствующие о духовном кризисе современного общества, в частности, иллюстрированы проявления духовной пустоты молодежи.
Ключевые слова: духовная культура, духовные ценности, ментальность, религиозность, кордоцентричность, формирование духовной культуры.
H. M. HRUTS
THE PROBLEMS OF MODERN STUDENTS' SPIRITUAL DEVELOPMENT:
MYTHS AND REALITY
The problem of modern students' spiritual development, the forming of the youth's moral values, education of the students' spiritual culture are defined. The features of the national spirit and myths which make the thinking of modern youth stereotypical are distinguished. The statistics that shows the spiritual crisis of the modern society and indicates the impairment of spiritual ideals among young people is provided.
Keywords: spiritual culture, spiritual values, mentality, religion, cordocentrism, the formation of culture.
Аби з'ясувати змют i особливосп впливу нащонального менталиету на процес формування та виховання особистосп, на розвиток !! духовно! культури, необхвдно розглянути, як феномен ментаттету представлений у працях науковщв, з якими найбшьш поширеними уявленнями вш асощюеться. До^дження на цю тему мають значения не тшьки для розробки наукових засад нащонально! идеологи, етнонащонально! полиики, формування нащонально! сввдомосп, а й для розробки парадигми формування укра!нсько! особистосп, розвитку духовно! культури молодо! людини. Тому, на нашу думку, дуже важливо уникати безтдставних перебшьшень, романтизованих метафор i припущень та не подавати власш переконання як ютину в останнш шстанцп, адже йдеться про щире намагання виявити i сформулювати те суто укра!нське, що повинно стати взiрцем, орieнтиром для громадян
укра!нського суспiльства, зокрема молодо Особистiснi орieнтири молодо! людини повинш вiдповiдати реальностi, оск1льки вони виконують функцiю полегшення, вдоволення потреби в етшчнш iдентичностi, яка е одтею з найважливiших соцiальних потреб особистосп. Iдентичнiсть утаемничуе в собi нездоланну складнiсть. Ю. Хабермас, зокрема, писав, що «в iдентичностi Я виражаеться та парадоксальна обставина, що Я як особа взаг^ е р1вною усiм iншим особам, але як щдивщуум абсолютно вiдмiнний вiд уих iнших шдивiдуумiв» [11, с. 14]. В. Храмова вважае, що сучасна щентичшсть формуеться вже у глобальному простор^ насиченому впливом сучасних комушкацшних засобiв, i це робить проблеми особистiсного нацiокультурного самовизначення ще бшьш актуальними та бiльш складними [12]. Звюно, освiтян непоко!ть i проблема формування духовно! культури студентсько! молода на тлi глибоких цивiлiзацiйних змш.
Мета статтi - проаналiзувати стан духовного розвитку сучасно! студентсько! молодi та з'ясувати роль укра!нсько! ментальност1 у формуваннi духовно! культури студенпв.
Духовнiсть та !! цiнностi, духовна культура народу зумовлеш його нацюнальними особливостями, зокрема традицiями ментальностi. Простежимо, що ж уважаеться ознаками укра!нського менталiтету, як1 риси, на думку дослвднишв, йому притаманнi та як вони формували духовну культуру народу.
Найбшьш систематизовано феномен укра!нського менталиету та його зв'язок iз процесом формування укра!нсько! особистосп, а також етнопсихолопчш детермiнанти духовност укра!нцiв подаш у працях Т. Длiнно!, Р. Додонова, А. Колодного, Л. Филиповича, В. Яшва [2, 3, 4, 12, 14] та ш.
Отож, менталиетом називають те, що поеднуе членiв однiе! спiльноти i вiдрiзняе !! вiд iнших. Видiляють декшька чинник1в, як1 зумовлюють походження менталиету. Пiд цими чинниками (або детермшантами) розумiють не всi чисельнi й рiзноманiтнi умови iснування етнiчно!' стльноти, а тiльки тi з них, ям е причинами, рушiйними силами генези менталиету та визначають його особливоси, або окремi риси [7].
В. Храмова визначае менталиет на феноменолопчному рiвнi, акцентуючи увагу на функцiональних основах явищах: «В вторичному процесi самоствердження нацi! збертаеться через зв'язок часiв певний психоповедшковий iнварiант, що реалiзуеться на стльнш мовнiй, культурнiй та морально-етичнiй основа Вiн дозволяе народовi зберегти соб™тожшсть у всiх iсторичних перипетiях, пронести через «малi Апокалшсиси» iсторi! етшчну самосвiдомiсть як, мабуть, едину обов'язкову ознаку етносу. На рiвнi фшософсько! рефлексi!' цей iнварiант, визначаючи архетипи свиосприйняття й поведiнки, набувае назви «душi народу». В сучаснiй лiтературi його теоретичне осягнення постае як розв'язання проблеми нацiонально! ментальност! Чи не найстшюшим компонентом укра!нського «Я» В. Храмова називае «поеднання iндивiдуалiзму з iдеею рiвностi та неприпустимосп насильства влади», а також «непереборний i невтримний, органiчний i масовий потяг до ВолЬ), «активно-рефлексивнi свиосприймальш настанови на насолоду життям та самоформування» [12, с. 3-4].
Натомють Р. Додонов виокремлюе серед конкретних виявiв укра!нського менталiтету, по-перше, панте!зм як духовний зв'язок укра!нщв з середовищем !х мешкання; по-друге, примат iндивiдуалiзму над колективiзмом, що зближуе з европейським свiтосприйняттям; по-трете, кордоцентризм, тобто превалювання емоцiйностi над рацюнальшстю, почуттiв над розумом; по-четверте, сощальний фаталiзм, вiру в «автоматичшсть» iсторичного процесу, уникнення соцiально!' активностц по-п'яте, амбiвалентнiсть внутрiшнього свiту, у якому поеднуються авантюрно-козацький (активний) психiчний тип i тип «потаемного юнування» (пасивний тип); по-шосте, егалiтаризм [3, с. 28-29].
На думку М. Слюсаревського, укра!нський менталiтет мае там риси: працьовипсть, хазяйновитiсть, глибокий емоцшний зв'язок з краем, миролюбну вдачу, гостиннiсть, турботу про родину, рiшучiсть, хоробрiсть у справi захисту Батьшвщини, iндивiдуалiзм, iнтроверсивнiсть, спрямованiсть на самовдосконалення, демократизм, толерантнiсть, гiпертрофоване волелюбство, що межуе з анархiчнiстю, глибинну емоцшшсть, стриманiсть, поеднання елегiйних настро!в з нездоланним опташзмом, розвинуту уяву, яка проявилась у народному мистецты [10, с. 209-211].
Отже, укра!нщ за своею ментальшстю схильш до духовного пошуку, до рефлексiй про висок1 духовш iдеали, цiнностi. Вони прагнуть до трансценденци, що перевищуе земнi меж^ у них переважае «закон серця» над рацiональним пiдходом до життя. Власне, етнопсихологiчнi детермiнанти характеристик укра!нсько! духовностi пояснюються геополiтичною межовiстю, а духовшсть укра!нщв характеризуеться особливою релтйшстю, Спираючись на до^дження зазначених авторш, ми з'ясували певну залежнiсть етнопсихолопчних рис укра!нського народу i вiдповiдних характеристик нащонально! релiгiйностi.
Отож, геополиична межовiсть Укра!ни формувала у людей вiдчуття незахищеностi. Саме тому пошуки трансценденци створювали сприятливий грунт для розвитку вдей християнства. Важка доля змушувала укра!нщв шукати цiнностi, вищi за земне життя. Як наслвдок, змiстом !хнього iснування стае не просто буття, не турбота про нього, а iдеал, що перевищуе земш межi.
Крiм того, переважання серед ландшафтiв Укра!ни степу розвивало у народу вiдчуття нескiнченностi та всеосяжносп, формувало переконання у наявносп певного абсолюту. Так формувався своервдний християнський панте!зм, сутнiсть якого полягала в одухотвореннi всього навколишнього. На тдтвердження цього С. Русова зазначала: «Укра!нець, вихований на широкому просторi степу, серед його ясно! краси, непорушно! велично! тишi в сво!х довгих мандрiвках за часiв козакування i чумакування, за часiв самотньо! хлiборобсько! працi, укра!нець звик придивлятися до цього без краю далекого обрш, звик прислухатися до мовчазно! тишi, повно! таемничих звуков, наче зжань, наче придушеного стогону з-тд високих могил. Це все дае укра!нцю настрiй релiгiйний, як у народу-хлiбороба, настрiй фiлософський» [9, с. 178].
Вочевидь, саме консерватизм украшщв створював особливi умови для глибокого вкоршення релiгiйностi, И колоритно! обрядовосп, трактування релiгi! як системи неввд'емних чинник1в життя, вдаедення !й домiнувального становища серед iнших святинь. А штровертшсть укра!нцiв мiстифiкувала релiгiйну сферу, створювала культ духу, шюзюшзм та iдеалiзацiю життя, а вiдтак, перенесения релш! у сферу iндивiдуально!, внутршньо! побожностi; зорiентованiсть обрядовостi на дiм, сiм'ю. М. Костомаров уважав, що укра!нський народ «берегтиме в собi релiгiйнi основи доти, доки юнуватиме сума головних ознак, що становлять його народшсть: це неминуче виходить iз його поетичного настрою, яким вiдрiзняеться його духовна сутнiсть» [5, с. 67]. У програмному документ! Кирило-Мефодi!вського товариства «Книга буття укра!нського народу», автором якого був також М. Костомаров, стверджуеться, що Бог - творець усього, що юнуе, а також визначаеться воля «одного царя - небесного утшителя». У пращ «Двi руськ народности) М. Костомаров наголошуе на етнонащональнш специфiцi духовностi укра!нцiв. Вiн, зокрема, зазначае: «В укра!нщв мiцне почуття Божо! присутностi, душевна скруха, внутршня розмова з Богом, тайне думання про Божу волю над собою» [6, с. 50].
Як бачимо, М. Костомаров обстоював думку, що духовне начало е виршальним в юторичному процесс Усi матерiальнi чинники iсторичного розвитку суспiльства, на його думку, - це лише вияв духовного розвитку; вони слугують для того, аби розкрити, проявити духовне життя. Тому треба враховувати релшйшсть народу i спиратися на не! у формуванш духовно! культури особистосп, адже релiгiйнiсть як ознака моральносп е внутрiшньою потребою людини.
Суголоснi думки висловлював I. Мiрчук, який указував на домiнуваннi в укра!нцiв почуття i пануваннi любовi, «що творять перехвд до основного елементу укра!нського свиогляду - глибоко! релiгiйностi» [8, с. 18]. Натомють М. Шлемкевич розглядав питання укра!нсько! релiгiйностi в межах класичного трикутника: духовнiсть - свиогляд - мистецтво. На його думку, нацюнальну духовнiсть формували два чинники: свиогляд i мистецтво. Характеризуючи духовш пошуки укра!нщв, учений послуговувався словосполукою «релiгiйна туга», яка спонукуе людину до пошуку iстини та Бога. Власне, «у тш неокресленiй тузi людини, що намагаеться вийти за власш меж^ за меж1 тогочасного юнування - коренi релiгiйностi» особи [13, с. 100].
Важливою рисою укра!нщв е також емоцiйнiсть, а переважання чуттевого начала над розумовим i вольовим зумовлюе сприймання Бога як внутршнього закону, вiдповiдно до якого треба жити. Укра!нець довiряе себе i свою волю Богов^ а тому з покорою та смиренням
приймае всi страждання. В усьому свiтi укра!нцiв, навiть на побутовому рiвнi, вважають емоцiйними людьми, на вiдмiну вiд представникiв нормативно-лопчно! захiдно! психокультури, в як1й емоцшне начало редуковане до обслуговуючо! ланки штелекту.
Окрiм того, невипадковим феноменом в ютори укра!нсько! родини було домiнування ж1нки в сiм'!, господарськш i побутовiй сферах. I саме жшочшсть укра!нсько! нацi! передбачае особливу пошану до Богородицi, iдеалiзацiю подружнього життя, обожнення сiм'!, звеличування жшки-матерг Такий iдеал створювався упродовж вшш. Та й зрештою укра!нська дитина вдентиф^еться переважно мiрою з мапр'ю. З нею асоцiюеться сама Укра!на, адже у часи лихолiть на мапр лягала головна моральна ввдповвдальшсть не лише за честь роду, а й за пдшсть усього народу.
Варто звернути увагу i на кордоцентричнiсть укра!нцiв, яка е потужною спонукою до духовност народу, адже мотивацшну i рушiйну роль ввдграють не розумово-рацiональнi сили, а почуття людського серця. Основа релшйно! свiдомостi украшцш лежить у серщ людини, тому релiгiя не е чимось стороншм для людсько! природи, а нацiональна релiгiйнiсть е простою i не потребуе створення богословських систем. Таким чином, для укра!нщв релiгiйне вчення -це певна цшсна мораль, яка поеднуе i релiгiйне i загальнолюдське. Тому доречно у формуванш духовно! культури студентсько! молодi спиратися саме на релтйшсть як внутрiшню потребу кожно! людини.
I хоча укра!нцям притаманна глибинна сакральшсть, проте сучасний стан духовного розвитку укра!нського суспiльства можна означити як кризовий. Це пов'язано з низкою юторичних, сощальних, економiчних та шших фактор1в, як1 спричинили такий стан духовност на сьогоднi. Суспшьство значною мiрою переживае наслiдки сiмдесятирiчного правлiння комунiстичного режиму. Укра!нська держава успадкувала з радянського минулого чимало психологiчних травм: соцiальну апатiю, нацюнальне зречення, байдуж1сть до рiдно! мови, ерозш моральних норм, девальвацiю вищих духовних цiнностей, iсторичне безпам'ятство, нацюнальний нiгiлiзм, «роздвоення свiдомостi». Цi аномалп серйозно травмували свiдомiсть i свиогляд сучасно! людини, !! духовнiсть. Значно! шкоди це завдае духовнiй культурi молодi, оск1льки моральний спадок, який вона отримуе, е отруений вiрусом антикультури.
На думку О. Вишневського, через ситуацiю, яка таким чином склалася у суспiльствi, педагогiка втратила духовну опору для сво!х виховних зусиль: «Якщо визнати факт, що джерелом духовностi в комунiстичнiй системi був iдеал комунiзму i, як засвiдчуе В. Сухомлинський, саме вш мав бути «найголовнiшим спонукачем сумлшня», то сьогоднi педагогiцi випадае думати над тим, що можна i треба поставити на спорожнiле мюце пiсля його краху» [1, с. 183].
Кожнш людинi потрiбний взiрець, який вона наслiдуе у своему житп. Тому дуже чiтко простежуеться намагання людей заповнити спорожнiле мюце iдеалу. Частина молодi захопилася читанням духовно! лiтератури, яку нинi можна придбати у кожному книжковому магазиш. Переважно це лiтература рiзних духовних напрямшв - вiд магi!' та окультизму до творiв святих отщв церкви. Молода людина таким чином, самотужки розпочинаючи духовнi пошуки за умови вшсутносл стiйких цiннiсних орiентацiй, може дуже легко стати жертвою псевдодуховносп. Проте бiльша частина молодi зовсiм не розпочинае нiяких духовних пошуюв, а заповнюе мiсце вдеалу фальшивими цiнностями.
Проаналiзувавши свiтогляд сучасного студента, ми дшшли висновку, що молодь будуе свое життя на основi нав'язаних !й соцiумом стереотитв буття. Ми визначили !х як певш мiфи, сутнiсть яких необхвдно розтлумачувати студентам, аби вони не потрапили пiд !хнiй згубний вплив. Адже такi мiфи знецiнюють i затьмарюють не лише принципи духовно! культури, релшйно! етики, а й часто будь-як моральнi норми. Тому люди, як хочуть працювати над формуванням свое! етично! особистостi, й особливо п, що уповноваженi суспшьством формувати !! в iнших, мають так мiфи вiдстежувати й викривати, демонструючи !хню фальшивiсть i шшдливють. Досвiд роботи у вищiй школi переконуе, що !! проблеми не виршать iнновацiйнi процеси, модерновi освггш технологi!, якщо вони iгноруватимуть духовну сферу особистост! Гадаемо, що розвиток духовних цшностей у студентiв, формування духовно! культури, виховання на основi зразка-iдеалу можуть оздоровити сучасне суспшьство i зберегти питомi ознаки укра!нсько! ментальностi.
Мiф 1. Вш особливо отруюе дiвочi душi. Бiдиа Попелюшка до нестями закохуе в себе крутого бiзнесмена, який врештi-решт бере з нею шлюб. У реальному житп все вiдбуваеться значно трапчшше.
Мiф 2. Знання несуттевi. Ощнки i диплом можна купити. На жаль, у ВНЗ це набувае катастрофiчних масштабiв
Мiф3. Професiя вчителя непрестижна. Сто разiв - ш! Це вiчна i найблагороднiша мгая. I якщо вона нинi малооплачувана, то це свiдчения недоумкуватостi й печерносп можновладцiв. Мабуть, велич i трагiзм професi! сучасного педагога полягае в тому, щоб «там, де безнадая, сiяти надiю», «там, де е ненависть, ияти любов», «там, де скорбота, ияти радiсть».
Мiф 4. Грошi вирiшують все. 1нколи грошi вирiшують багато. Проте за грошi можна купити лiки, а не здоров'я, мудрi книги, як лежать на полицях i ншоли не читаються, а не мудрють; секс, але не кохання, охоронця, але не гарантiю життя, тимчасовi втiхи, але не щастя. Мудрють вчить: « Усе, що неможливо купити за грошi, може дати тшьки Всевишнiй», «Все, що продаеться, не може бути святим».
Мiф 5. 1деал надлюдини, супермена з тстолетом, «братка», який вирiшить усi проблеми. Нинiшнi бойовики - зомбування сатанинсько! iде!: «Людина - нiщо. Щоб вона не заважала тоб^ !! необхiдно знищити!».
Мiф 6. Про вшьну любов та позашлюбнi взаемини. Розплата - СН1Д, здеградованi дии, скалiченi душi.
Мiф 7. Про «непрестижшсть», «селянський характер» укра1нсько! мови та необхвднють двомовностi (бiлiнгвiзму).
Мiф 8. Про суцiльну комп'ютеризацiю, Болонський процес, як1 здолають усi перешкоди в освинш сферi.
Мiф 9. Про сучасшсть i прогресивнiсть. Що означае «сучасний»? Кожна людина е дитям «свого часу», а отже, «сучасною». Однак iснують позачасовi щнносп, яких не можна зневажати й вщкинути в будь-якому часi: вiра, гiднiсть, любов, етичнi принципи - це коршш вартостi людсько! й християнсько! культури, й вони не можуть застарiти, знецiнитися чи стати непотрiбними. Людина повинна поводитися й дiяти правильно в будь-яку епоху й у будь-якому часг I завжди повинна при цьому здшснювати поступ, тобто рухатися вгору, а не вниз. Справжшй поступ - це сформовашсть духовно! культури особистосп, !! постiйне духовне вдосконалення.
Сощальний фактор е одним iз визначальних чинникш впливу на свiдомiсть молодь Несприятливе для розвитку духовностi близьке та далеке середовище знищуе паростки духовних прагнень у молодо! людини. Ш соцiальнi iнституцi!, нi вища школа не е ниш мюцем прилучення студенлв до духовних щнностей. Така ситуацiя виливаеться у катастрофiчнi наслiдки: пiдвищения злочинностi, алкоголiзму, наркоманп, самогубств, абортiв, збiльшения кiлькостi розлучень, поширення венеричних захворювань, виникнення нових форм узалежнення - таких, як залежшсть вiд комп'ютера, телевiзора, штернету, гральних автоматiв тощо. Так, за даними Тернопшьського обласного комiтету статистики в Тернопшьськш областi в 2003-2007 рр. зареестровано 24 тис. злочишв загально! кримiнально! спрямованосл, за I пiврiччя 2008 р. - 1907, половина з яких тяжи та особливо тяжи. Питома вага молодi (у вщ до 30 роив) та неповнолггтх, засуджених за окремi види злочинiв, у 2011 р. становила 37,6 % кiлькостi засуджених за ввдповщш злочини, крiм того, злочини проти життя та здоров'я особи становлять 45,2 %. Злочиншсть серед неповнолишх з кожним роком зростае. У середньому щороку виявляеться та ставиться на профiлактичний облш 190 пiдлiткiв-правопорушникiв. За адмiнiстративнi правопорушення щорiчно до адмiнiстративно! вiдповiдальностi притягуеться 270-300 неповнолiтнiх. Найбiльша к1льк1сть злочишв спостертаеться у вiцi 18-24 рошв. Так, у 2008 р. з 1040 злочишв, учинених молодими людьми, 52 припадають на вш 14-15 рокш, 130 -на вш 16-17 рок1в, 568 - на вш 18-24 роки i 290 - на вш 25-29 рошв.
Щорiчно за бродяжництво та жебрацтво з вулиць вилучаеться в середньому 170-200 дией. Кiлькiсть дорослих ошб, як1 негативно впливають на неповнол^шх i перебувають на облiку в ОВС, щорiчно збiльшуеться. Так, якщо у 2003 р. !х кшьшсть становила 11 осiб, то у 2007 р. - 85. Протягом I пiврiччя 2008 р. облшовано 48 таких оаб.
За невиконання батьками обов'язшв щодо виховання дiтей кожного року складаеться понад 300 протоколiв. Це свiдчить про занепад iнституту им'!, невмiння реалiзувати покликання до материнства та батьшвства молодим подружжям через ввдсутшсть духовних орiентирiв життя. Ниш молодь редко розумiе шлюб як ствжиття з людиною до шнця сво!х днiв. Беручи шлюб, зазвичай молодi люди не думають про далеку перспективу, про взаемну ввдповвдальшсть тощо. Власне, несформованiсть сiмейних цшностей призводить до руйнування родин, адже придатшсть до сiмейного життя не е запорукою готовносп будувати ам'ю. Найменшi труднощi, вiдмiннiсть характерiв стають причинами розлучень. Так, у 2007 р. зареестровано 9565 шлюбiв i 3375 розлучень, а у 2008 р. показник зареестрованих шлюбiв сягав 7666, а розлучень - 3100, тобто спостершаеться тенденщя до значного збшьшення кшькосл розлучень порiвняно з шльшстю шлюбiв.
Викликае занепокоення стан репродуктивного здоров'я, що е неввд'емною складовою здоров'я нацi! i мае стратепчне значення для забезпечення сталого розвитку суспiльства. Останнiм часом дошлюбш статевi взаемини серед студентiв стали дуже поширеним явищем i в окремих випадках навiть нормою поведшки. Сексуальний досвiд серед студентiв, як щойно вступили до ВНЗ, мають 10-30%, а наприкшщ першого року навчання - до 90%. Нерозбiрливi статевi стосунки серед молодi породжують духовне зубожiння, сприяють розповсюдженню венеричних хвороб, призводять до численних хiрургiчних втручань з метою переривання небажано! вагiтностi, стимулюють вживання алкоголю i наркотиков. Непоко!ть ситуацiя з абортами. Усього в Укра!ш 2008 р. зареестровано 210454 аборти, з них 84 здшснено дiвчатками до 14 роив, 4809 - д1вчатками 15-17 рошв i 170983 ж1нками вшом 18-34 роки. У 2008 р. В Тернополi здшснено 653 аборти порiвняно з 613 абортами в 2007 р.
1з поширенням серед молодi вживання наркотичних речовин пов'язано розповсюдження ВIЛ-iнфекцi! СН1Ду. За даними Всесвиньо! органiзацi!' охорони здоров'я ввд СН1Ду в Укра!нi до 2016 р. може загинути 1,8 млн. оиб. На 100000 населення шльшсть ВIЛ-iнфiкованих та хворих на СН1Д в Тернопiльськiй обл. у 1995 р. становила 2,9, а у 2009 р. показник зрю до 3,2, у 2011 р. - до 6,8. Значно зростае захворювашсть на iншi венеричш хвороби (зокрема, на сифшс хворiе понад 330 оаб на 100000 населення, проти 9,7 у 1990 р.
Вищенаведеш статистичш данi свiдчать про несформовашсть моральних якостей серед значно! шлькосп молодi, вiдсутнiсть духовних цiннiсних орiентирiв та духовну порожнечу. Данi анкетування, проведеного нами з метою вивчення духовних орiентирiв молодi, пiдтверджують щ тенденцп. Нами були проаналiзованi результати анкетування серед молодi вiком 17-20 рошв, в якому взяли участь 2120 респондент з Тернопiльсько!, Вшницько!', Херсонсько!, Ки!всько!, Микола!всько!, Львiвсько! областей Укра!ни. Проаналiзувавши анкетнi данi, ми дшшли висновку, що духовнi орiентири молодi потребують не лише корекцп, а й формування та розвитку, осшльки саме цiннiснi орiентацi! визначають сформовашсть духовно! культури студентiв.
Так, 70 % опитаних реалiзацiю сво!х духовних потреб здiйснюють хаотично, 10 % цшком байдуж до духовного самовдосконалення та дезорiентованi в духовних пошуках. 20% респондентiв зазначили, що вбачають можливють реалiзувати духовнi пошуки засобами мистецтва, фiлософi!, художньо! лиератури. Бiльшiсть молодi або цiлком байдужа до проблеми духовностi, або вважае, що бути багатим духовно невипдно. 60% на запитання «Хто з ввдомих людей е для вас щеалом?» Називали геро!в та акторiв американських телесерiалiв, у життi яких простежуеться тенденцiя безладного статевого життя з демонстращею порносцен, культивуеться зневажливе та меркантильне ставлення до цшносп людського життя. 25 % опитаних назвали ввдомих сучасних полiтикiв та суспшьних дiячiв i лише у 15 % молодих людей вдеалами для наслiдування е письменники, поети, культурш дiячi, святi, пророки, духовш учителi людства. Так1 данi свiдчать про те, що бiльшiсть молодих людей е жертвами згубного впливу засобiв масово!' iнформацi!, соцiального успадкування, масово! культури.
Вражають взаемини батьшв i датей, адже батьки постшно навчають дiтей, як з кожно! ситуацi!' винести користь для себе й обманути iншу людину. Так псевдоцiнностi культивуються безлiччю фiльмiв, телепередач та реклам; бшьшае к1льк1сть продукцп еротичного характеру. Це на сввдомому та пiдсвiдомому рiвнях стереотипiзуе мислення та програмуе повед1нку молодих людей. Д^и, як1 е очевидцями сцен жорстокосп, насильства,
часто поводяться таким же способом 3i сво!ми ляльками, тобто на^дують поведшку оточення. Побачене по телевiзору теж е взiрцем для наслщувания. З дитинства телебачення привчае до певно! поведiнки, певних реакцш, тобто формуе фальшивi цiнностi. 30% тдпткш важливу iнформацiю про секс отримують з телепередач. Постачальником подiбно! шформаци для 45% стали !хш друзi, лише 7% про це дiзналися вiд батьк1в i 3% за допомогою освгти. 9 з 10 хлопщв i 6 з 10 давчат дивилися хоча б один порнографiчний фiльм. Вражаючим е те, що молодi люди вважають порнографш найкращим засобом постачання шформаци про секс. Незаперечним фактом е те, що, як фiльми i клiпи дивиться людина, так1 вона мае цшность Аудiовiзуальний вплив дуже сильний, бо тiльки за наявносп шформаци людина може скласти уяву про те, що е добре, а що зле. I якщо постшно демонструвати фiльми, де насильство показано як добра справа - людина буде змушена в це повiрити, а згодом вiртуальна реальшсть стае визначальною у поведiнкових моделях молодих людей.
Як бачимо, на сьогодш ментальнi детермiнанти розмиваються i перестають вiдiгравати визначальну роль у формуванш духовно! культури молодо! людини. Ввдсутшсть справжнiх духовних орiентирiв штовхае молоду людину до вибору сурогатно! духовность
Проаналiзований сучасний стан духовного розвитку молодi, наведенi статистичнi даш свiдчать про загальний занепад духовносп, про морально-етичну кризу сучасного укра!нського суспiльства. Це спонукуе освiтян до розробки виховно! парадигми, фундаментом яко! повинна бути укра!нська ментальнiсть, яка допоможе виховувати сучасну молоду людину на ютинних взiрцях i формувати духовну культуру молодо! людини.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вишневський О. Теоретичнi основи сучасно! укра!нсько! педагогiки: навч. помбник / О. Вишневський - К.: Знання, 2008. - 566 с.
2. Длшна Т. Деяю етнопсихолопчш аспекти украшсько! релiгiйностi / Т. Длшна // Укра!нське релiгiезнавство. - 1996. - № 3. - C. 18-20.
3. Додонов Р. О. Сощально-фшософський аналiз процесу формування та функцюнування етноментальностi: автореф. дис. ... д-ра. фшос. наук: 09.00.03 / Р. О. Додонов. - К., 1999. - 36 с.
4. Колодний А., Филипович Л. Релшйна духовшсть укра!нц1в: вияви, постап, стан / А. Колодний, Л. Филипович. - Л^в: Вежа, 1996. - 165 с.
5. Костомаров М. I. «Закон Божий» (Книга буття укра!нського народу) / М. I. Костомаров. - К.: Либвдь, 1991. - 40 с.
6. Костомаров Н. Две русские народности / Н. Костомаров. - К., 1991. - 58 с.
7. Ларцев В.С. Формування укра!нсько! особистость духовно-ментальш фактори в контекст! сучасноста / В. С. Ларцев. [Електронний ресурс]. -http://www.iai.dn.ua/_u/iai/dtp/C0NF/10/articles/sec1 / s1a1. html
8. Мiрчук I. Свгтогляд укра!нського народу. Спроба характеристики / I. Мйрчук // Генеза. - 1994.-№ 2. - С. 87-96.
9. Русова С. Вибраш педагопчш твори // С. Русова. - К.: Освгга, 1996. - 304 с.
10. Слюсаревський М. М. !люзп i колiзil / М. М. Слюсаревський. - К.: Генезис, 1998. - 234 с.
11. Хабермас Ю. В поисках национальной идентичности. Философские и политические статьи / Ю. В. Хабермас. - Донецк: Донбасс, 1999. - 123 с.
12. Храмова В. Передмова // Шлемкевич М. Загублена укра!нська людина. - К.: МП «Фешкс», 1992. -С. 3-14.
13. Шлемкевич М. Загублена укра!нська людина / М. Шлемкевич. - К.: МП «Фешкс», 1992. - С. 99110.
14. Яшв В. Що таке криза духовноста? // Яшв В. Нариси до кторп укра!нсько! етнопсихологи. - К., 2006. - С. 155-158.
