CC BY
93
УДК 133.2; 316.346.32-053.6
Мандюк Т. З., в.о. доцента, [email protected] Горда О. М., в.о. доцента, [email protected]
Лье1еський нацюнальний аграрный ушеерситет, м. Дубляни
ФОРМУВАННЯ ДУХОВНО1 КУЛЬТУРИ СТУДЕНТСЬКО1 МОЛОД1
У статт1 розглянуто способи формуеання духовног культури студент1е на прикладI еихоеног роботи у Льегеському нацюнальному аграрному утеерситет1 (ЛНАУ).
Ключовi слова: духовна культура, студентська молодь, еихоена робота.
Вступ. Вщродження духовност^ тдвищення рiвня культури i освiченостi укра!нського суспшьства - актуальш проблеми сьогодення. Дieвим засобом !х вирiшення е духовне виховання студентства - молодо! генераци укра!нсько! ел^и, носiя i поширювача найдосконалiших знань, нового мислення, глибоко! духовно! культури та високо! нацiонально! iде!.
Духовна культура е необхщною передумовою професшного становлення особистостi, !! iнтелектуальних, моральних й естетичних якостей.
Проблему виховання духовно! культури молодi дослiджували В.Г. Бутенко, Л. Л. Бугенко, Л. Г. Коваль, I. М. Карпенко, I. П. Шевченко, Б. П. Юсова, Л. М. Луганська, О. Б. Каневська, I. А. Зязюн, Л. Г. Коваль, Н. В. Кухарева, О. П. Рудницька, Г. М. Сагач, Н. В. Чепелева та ш.
Мета нашо¥ науково! розвщки - розкрити роль виховного процесу Львiвського нащонального аграрного ушверситету (ЛНАУ) у формуванш духовно! культури студенев. Реалiзацiя поставлено! мети передбачае виконання таких завдань: 1) з'ясування змкту поняття духовна культура; 2) ретроспективне вивчення засад формування духовно! культури в украшськш системi виховання; 3) аналiз форм виховання у ЛНАУ, що грунтуються на нащональних традицiях плекання духовних цiнностей у молодiжному середовищi.
Матер1ал 1 методи. Теоретичним пiдгрунтям дослiдження е концепщя нацiонально-патрiотичного виховання молодi Укра!ни та наукова спадщина учених-попередникiв, у працях яких дослiджено проблему формування особистост на засадах духовних i моральних щнностей. Фактичним матерiалом науково! розвщки послужили результати сощолопчного опитування студенев про виховну роботу у ЛНАУ.У дослiдженнi використано такi методи: описовий, який посприяв ретроспективному вивченню дослщжень з порушено! теми; систематизацi! та аналiзу, що допомогли систематизувати та проаналiзувати фактичний матерiал; узагальнення, який на основi результатiв дослiдження дав змогу зробити та сформулювати вщповщш висновки.
Результати досл1дження. На жаль, щеолопя минулого столiття представляла суспшьству духовну культуру у викривленому дзеркал^ тому
200
сьогодш виникае потреба у розкритт змюту поняття духовна культура. Воно е досить широким: це i система виховних щнностей (моральна, пол^ична, естетична, фiзична культура тощо), i сама сутнiсть культури (потреби, щнносп, свiтогляд).
Проблема формування духовно! культури належить до вiчних в ктори людства. Арiстотель, Гесiод, Платон, Демокр^ ставили питання про культурну самотворчють людини. Цицерон ввiв поняття "культура", а значно шзшше Й. Г. Гердер, Г.-В.-Ф. Гегель, I. Кант, Й. Фiхте, Ф. Шеллшг, в Укра!ш -Г.С. Сковорода розглядали культуру як систему формотворень людського духу.
Розгляд генезису феномена духовно! культури в кторичному становленнi культури свщчить про те, що духовна культура виникла у процесi появи людини як продукту культури, що творить культуру. Людинотворча функщя культури оргашчно пов'язана з духовнiстю [5, с. 1-6].
Становлення укра!нсько! державноси, побудова громадянського суспiльства, iнтеграцiя Укра!ни у свiтове та европейське ствтовариство передбачають орiентацiю на людину, !! духовну культуру й визначають основш напрями виховно! роботи з молоддю та модернiзацi! навчально-виховного процесу [4].
Традицшне ж укра!нське виховання трактуе людину як творшня Боже. Вона е ктотою двоединою - духовною i матерiальною. Духовне начало в нш е визначальним i таким, вщ якого залежить !! поведшка, тобто мораль. Звiдси виховання - це насамперед розвиток душi людини [6, с. 29].
"Фiлософiя серця", - так тлумачив духовну культуру Г. С. Сковорода. Фшософи стверджують, що духовна культура е яккною характеристикою свщо-мостi, тому прилучення до духовност - це творчий шдивщуальний пошук шляхiв одухотворення особистоси, вибору цiннiсного смислу життя.
Свгг не просуваеться лише завдяки релкшнш вiрi. Але без вiри важко йти вперед [2, с. 110]. Упродовж вшв глибока внутршня релкшнкть була невiд'емною рисою укра!нського нащонального характеру i знаходила вираження у прагненш до духовностi, високо! морал^ душевно! чистоти.
Нашi прадiди вбачали в релiгi! великий виховний потенщал. Головною метою виховання вони вважали служiння Боговi i народовi, сво!й державi. Вiра в Бога i безсмертя людсько! душi були основою моралi i мали абсолютний характер.
Суспшьними прошарками, якi вели уперед у процес релiгiйного й нащонально-культурного вiдродження, виховували укра!нський нацiональний характер, його силу i мiць, що грунтувалися на християнських засадах, були укра!нсью церковнi братства XVI - першо! половини XVII ст. i козацтво. 1хня просвiтницька дiяльнiсть стала значним внеском в укра!нську педагопку. У сво!й роботi братськi i козацькi вчителi дотримувалися заповiдей Бога. Традицшним iдеалом виховання була високоморальна людина, риси яко! накресленi в Свангели, в посланнях апостолiв, в творах Отщв Церкви. Стара школа намагалася виховати у молодi гуманшсть, моральну чистоту, стриманiсть, шанобливе ставлення до батьюв, старших, духiвництва,
201
правдивкть, працелюбшсть, вмшня робити добрi справи. На християнських засадах виховувався патрютизм, нацюнальна свiдомiсть. Цi оборонщ вiри й залишили нам у спадок чiтку систему виховання морально-християнських цiнностей [3, с. 9-17].
Аналiз ситуаци у сучасному суспiльствi засвщчуе тенденцiю повернення до традицiйноï християнсько! системи виховання, яка е основою украшсько1 ментальностi, основою формування духовно! культури суспiльства.
Сьогоднi на rai сощальних i економiчних негараздiв, джерелом яких, очевидно, е бездуховшсть, слщ все таки звернутися до витоюв нашо! культури, до iсторичноï спадщини украшського народу i формувати сучасну духовну культуру наци, а особливо ïï майбутнього - молодо До цього спонукае i концепщя нацюнально-патрютичного виховання молодi Украïни, яка подае нам шляхи виршення проблеми духовного виховання новох' генераци через залучення юнакiв i дiвчат до вивчення культури, ктори Украши, пропагування кращих здобуткiв нацiональноï культурноï i духовноï спадщини, пiдтримку професiйноï та самодiяльноï художньоï творчостi, дiяльностi творчих об'еднань, клубiв за iнтересами, фольклорних колективiв [4].
У змiст поняття "духовшсть особи" ми вкладаемо таку систему щей, яка твориться людиною на основi вроджених внутрiшнiх природних i надприродних задаткiв. Ця система проявляеться у дiяльному ставленнi особи до довкшля та самоï себе, вщображаеться рiзноманiтними образами-предметами через засоби матерiальноï та нематерiальноï культури як продукти дiяльностi особи.
Процес творення духовностi особи може бути тотожним плеканню ïï власноï системи iдеалiв, яка максимально гармонше iз вищими природними та надприродними iдеями. Саме у цьому аспект ми говоримо про виховання, формування особи.
О^м християнства, методологiчну основу виховання духовноï культури особи становить матерiальна i духовна культура нашого народу, його мова, кторичш традицiï. Тшьки через нацiональне, пiдносячи його до найвищих свiтових стандартiв, можемо тднятися до високого рiвня розвитку як особисто, так i загалом, як народ, нащя [7, с. 9-10].
Система формування духовноï культури молодi у ЛНАУ побудована на принципах цiлеспрямованоï багатогранноï навчально-пiзнавальноï i художньо-естетичноï дiяльностi. Вона реалiзуеться у рiзних формах: навчальний процес, музичш фестивалi, традицiйнi свята, зустрiчi з видатними митцями, виставки художньоï творчоси, спецкурс, лекторiï, iнститут наставникiв, НД "Просвгга", музеï ЛНАУ, iнститут капеланства.
О^м того, виховання значним чином впливае на взаемодш особистостi i середовища, бо середовище - це те оточення, яке людина сприймае, на яке реагуе, з яким вступае в контакт. Виховання здатне змшити ставлення шдивща до навколишнього середовища, людей, речей, умов життя i дiяльностi [4].
У ЛНАУ завдяки спшьним зусиллям ректора, академжа НААНУ В. В. Снiтинського, ректорату, вченоï Ради, та усiх структур створено оптимiзоване
202
культурно-осв^не середовище, яке включае в себе i навчальний процес, i позанавчальну дiяльнiсть студентiв.
У 2006 рощ правлячий архiерей Сокальсько-Жовкiвсько! епархи Миха!л Колтун благословив i призначив капелана ЛНАУ - отця Петра Верхоляка. Таким чином, сьогодш студенти ушверситету мають духовного наставника.
Дiяльнiсть iнституту академiчного душпастирства ЛНАУ реалiзуеться через науково-практичнi конференцi!, на яких доповiдачi розглядають проблеми та перспективи виховання студентсько! молодi (за останш роки в унiверситетi вiдбулася низка таких заходiв, зокрема "Патрiарх Йосиф Слший i духовне вiдродження Укра!ни", "Укра!нська православна церква i !! значення в iсторi! укра!нського народу", "Духовно-моральне виховання молодi в академiчному середовищi"); реколекцi! для студентiв i викладачiв унiверситету; викладацько-студентськi прощi до Зарваницi, Страдча, Заглинно!, Крехова; вишкш студентських лiдерiв у Львiвськiй Духовнiй Семiнарi!; участь викладачiв i студентiв у мiжнародних симпозiумах, на яких розглядають питання сшвпращ ушверситету та церкви; участь Студенев ЛНАУ у з'!здах християнсько! молодi ТЕЗЕ (Швейцарiя, 2007 р.; Бельгiя, 2008 р.; Польща, 2009 р.; Голландiя, 2010 р.); зустрiчi зi священиками, ченцями, духовними особами, викладачами Укра!нського католицького унiверситету, представниками громадських молодiжних органiзацiй тощо.
Визначною подiею у духовному житт унiверситетсько! спiльноти стало спорудження i освячення у 2009 рощ на територи унiверситету церкви Св. Рiвноапостольного князя Володимира Великого, яка ниш е центром духовного виховання студентсько! молодо
На Свропейському Симпозiумi "Унiверситет i церква в Сврош", який вiдбувся у Римi 2002 року, 1ван Павло II виголосив, що студентська церква - це гостинний i вщкритий дiм для усiх, хто, шануючи духовного вчителя, стае шукачем правди i служить людству своею повсякденною вщдашстю знанням. Вона е серцем ушверситетського середовища, мiсцем для зустрiчей та духовного дiалогу, динамiчним центром для духовного розвитку з християнською основою. I допомагае ушверситету виконувати його особливе покликання на культурному та сощальному рiвнi [1, с. 13].
Аналiз сощолопчного опитування студентiв, проведеного тд час останнього монiторингу виховно! роботи у ЛНАУ, показав таю результати: 80% респондент вважають, що дiяльнiсть церкви Св. Рiвноапостольного князя Володимира Великого впливае на !х духовно-моральне виховання, 2% - ш, 18% - ще не визначилися; 77% опитаних студенев зазначае, що шститут капеланства сприяе покращенню !хнього духовного i морального здоров'я, 3% - ш, 20% - ще не визначилися; 82% респондент переконаш, що функцiонування студентсько! церкви е невщ'емним фактором виховання сучасного студента, 5,6% - ш, 12,4% - ще не визначилися.
Особливе мюце в системi духовно! культури займае мистецтво, яке е втшенням системи духовних щнностей, естетичних iдеалiв, св^оглядних позицiй, зразком творчостi, засобом духовного розвитку особистостг Зважаючи
203
на це, велику увагу у ЛНАУ придшено розвитку художньо! творчост студенев та викладачiв. На розвиток творчих здiбностей i мистецьких уподобань академiчно1 молодi спрямована дiяльнiсть Народного дому "Просв^а" ЛНАУ (тут працюють творчi колективи унiверситету, сiм з яких удостоен звання народний). У колективах художньо! творчост займаеться понад 65% студентiв унiверситету, а також викладачг Колективи ЛНАУ е переможцями Всеукра!нського фестивалю художньо! творчостi серед колективiв аграрних вищих навчальних закладiв „Софивсью зорi", а також лауреатами мiжнародних, всеукра!нських i обласних конкурЫв та фестивалiв.
Традицiйними стали у ЛНАУ фестивалi „Новi таланти ушверситету", „Студентська весна", „Яблуневий цвiт", а також змагання команд КВН ушверситету, яю вщбуваються з iнiцiативи та за активно! участ ССО "Основа" та Студентсько! профспшково! органiзацi!.
Результати мошторингу виховно! дiяльностi унiверситету показали, що 95% опитаних респондент вважають необхщним в процесi виховання сучасно! молодi функцiонування в навчальному закладi рiзноманiтних творчих колективiв, спортивних секцш та наукових гурткiв.
А понад 70% вважають першочерговим у сучасному аграрному ВНЗ духовно-моральний напрям виховання.
Висновки. Пщсумовуючи сказане, доходимо висновку, що великий виховний потенщал, на думку студентсько! молодо репрезентовану результатами сощолопчного опитування, слщ насамперед шукати в релiгi! та мистецтвг
Духовна культура проявляеться в суспшьнш дiяльностi особистостi, тому завданням ВНЗ е створити умови для всебiчного духовно-культурного розвитку молодо
„Кожний думай, що на Тобi мшошв стан сто!ть, що за долю мшошв мусиш дати ти одв^", - писав наприкiнцi XIX стол^тя Iвана Франка [8, с. 10]. Ц слова е актуальними i сьогоднi, особливо для людей, яю беруть участь у формуваннi духовно! культури ново! генераци людства.
Слово „формуе" ставить перед нами вiчно актуальну проблему навчальних iнституцiй. Те, що основним завданням е навчати, не викликае сумшву, але у словi „формувати" криеться щось бшьше. У ньому поряд iз навчанням е i виховання. Таким чином, навчання i виховання - два взаемопов'язаш процеси, спрямованi на формування духовно! культури особистостг
Вища школа - один iз головних навчально-виховних закладiв держави. Навчаючи i виховуючи молодь, ми водночас формуемо у не! якост громадянина нового суспшьства, висококвалiфiкованого фахiвця, гармонiйно розвинуту особистють високо! духовно! культури.
Л1тература
1. !ван Павло II // Листки Духовно-пасторального вщдшу. - Рим, 2003. -В.1 : Матерiали европейського симпозiуму "Унiверситет i Церква в Сврош" з
нагоди семисото! рiчницi заснування Римського ушверситету "La Sapienza". -18 с.
2. 1ван Павло II // Mondo globale, Mondi lokali. Cultura e politica alla fine del ventesimo secolo. - Болонь, 1999. - 180 с.
3. Каневська О. Б. Виховання особистост на засадах морально-християнських щнностей в Укра!ш (XVII - перша пол. XVIII ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук / О. Б. Каневська. - Луганськ, 1997. -27 с.
4. Концепщя нащонально-патрютичного виховання молодi Укра!ни [Електронний ресурс]. - Доступно з: http://www.kmu.gov.ua.
5. Луганська Л. М. Формування духовно! культури студенев педагопчного коледжу засобами музики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук / Л. М. Луганська. - Луганськ, 1998. - 18 с.
6. Ушинський К. Д. Вибраш педагопчш твори : у 2 т. / [пер. i ред. В. М. Столетов] / К. Д. Ушинський. - К. : Рад. школа, 1983. - Т.1 : Теоретичш проблеми педагогки / [упор. Е. Д. Днепров; за ред. О. I. Пискунова]. - 1983. -488 с.
7. Ферштей В. В. Виховання гармоншно! особи в умовах сшьського навчально-виховного комплексу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук / В. В. Ферштей. - Ьано-Франювськ, 1997. - 16 с.
8. Франко I. Я. Велию роковини / I. Я. Франко // Тернотль. - 1992. - № 1. - С. 10.
Summary
In the article it is analysed the formation of spiritual culture of the students on the example of educational work in Lviv National Agrarian University (LNAU).
Key words: spiritual culture, students, educational work.
