CC BY
22
СОЦ1ОЛОГ1Я
УДК 316.614.351.74
В. Л. Погрiбна, доктор соцюлопчних наук, доцент
ПРОБЛЕМНЕ ПОЛЕ СОЦЮЛОГП ПРОФЕСЮНАЛ1ЗМУ ЯК НОВО1 ГАЛУЗ1 СОЦЮЛОГП
Доведено, що стад1ярозвитку сощологп як «корпоративноI науки» заюнчуеться
I в1дкриваеться можлив1сть для появи нових сощолог1чних (у тому числ1 галузевих) теорш, як розроблюються на бтьш високому ргвнг ствробтництва I взаемодИ со-щолог1в 1з представниками тших наукових дисциплт. Визначено основт досл1дницьк1 напрями сощологп професюнал(зму, до яких вгднесено «професгоналгзм I його основт характеристики», «сощальш причини та насл1дки професшного марг1нал1зму», «ме-хатзми формування особи професгонала», «сощальнг умови I чинники досягнення вершин професшного та сощального розвитку», «шляхи запоб1гання профестнт деформацп особистост1» та Iн.
Ключовi слова: професюнал(зм, соц(олог(я професюнал(зму, проблемне поле со-щологИ профес(онал(зму.
Актуальтсть проблеми. Дефщит нових соцюлопчних парадигм i галузевих теорш, що вщчувасться на сьогодш, певною мiрою компенсусться одшею
з характерних рис сучасно! соцюлопчно! науки. Ця риса полягае у виокремлен-т комплексу теоретичних програм новгтшх дослщжень, як використовують i переформульовують где!, що вщносяться до рiзних теоретичних концепций. При цьому вщбуваеться !хне взаемне тестування в iнтересах прирощення соцюло-гiчного знания. Одержуеться, щоправда, досить строката соцiологiчна картинка, що поеднуе рiзнi напрями дослщжень i пщходи, яю ранiше застосовувалися виключно в рамках окремих самостшних теорiй i парадигм (структурного функцiоналiзму, символiчного iигеракцiонiзму, етнометодологи, теори сощального обмшу та рацiонального вибору, конструктивiзму тощо). Проте при такому пiдходi соцiологiчна теорiя i соцiологiчнi парадигми вже не розглядаються як деяк закритi нерухомi системи. Одиницею методолопчного аналiзу стае
230 © Погрбна В. Л., 2010
серш рiзнопланових щдход!в, як набувають статусу теорiй у мiру !хнього змь нювання i розширення. Виникае багатопланова структура концепций, пов'язаних мiж собою на «прикордонних дшьницях», як1 плавно переходять одна в шшу i перебувають у постiйнiй динамщг
Вiдносна еднiсть зазначених теоретичних концепцш пiдтримуеться «ядром» дослщницько! соцюлопчно! програми, що лежить в !хнш основа Це «ядро» складають базовi ще! i поняття класичних соцiологiчних теорш. Разом з тим ми вщстоюемо принцип множинностi опису й пояснень сощально! реальностi, ймовiрнiсне тлумачення соцюлопчного знання як форми дис-курсивно! та нарративно! практики. Бiльш того, до когштивного поля соцю-логи потрапляе багато явищ, як! рашше соцiологiчна наука iгнорувала. Тим самим акценти пересуваються убж 6!льшо! емтрично! переконливостi, узго-дженостi, виявлення продуктивносп/непродуктивносп та евристичностi ре-зультатiв соцюлопчного пошуку.
Як вщомо, цштстъ будь-якого соцюлопчного дослщження визначаеться не тшьки тим, наскшьки адекватно воно вщображуе т чи шш! закономiрнос-т соцiальних процесiв, а й тим, якою м!рою воно завершуеться науково об-Грунтованими прогнозами та рекомендащями, спрямованими на здiйснення соцiальних змш в умовах конкретно! ситуацi!. Таю дослщження, що розви-ваються у тюному зв'язку з вщповщними соцюлопчними теорiями, забез-печують прирощення знань про дшсшсть шляхом виокремлення нових факпв i тенденцiй змш окремих сфер життя суспiльства. Це слугуе необхiдною пе-редумовою для розумшня i пояснения соцiального розвитку в цшому. Саме тому, на наше переконання, однiею з характерних особливостей сучасного соцюлопчного мислення е виявлення та ощнювання можливих точок росту соцюлопчно! теорi! [1].
Розвиток сучасно! соцюлопчно! науки вiдбуваеться також у процес !! дiалогу !з сум1жними соцiально-гуманiтарними дисциплiнами. В межах такого дiалогу обговорюеться як загальний концептуальний вигляд сучасного та майбутнього сустльства, так i стани й тенденцп розвитку окремих його сфер. При цьому можна спостерiгати певне розмивання меж мгж соцiальними науками i науками про людину, синтез «когштивних наук i соцiально! етсте-мологи» [2, с. 84]. З другого боку, вщбуваеться свого роду соцюлопзащя природничих наук [3]1 Наслщком такого, безсумнiвно, позитивного, на наш погляд, процесу е те, що вщбуваеться взаемне збагачення (хоча, на жаль, шод1
1 Одним з найбшьш яскравих прикладш тако! соцюлопзацй природничих наук е роботи Но6сл!всбкого лауреата з х!мп (1977 р.) бельгшського вченого росшського походження I. Пригожина, який гстотно розвинув теорда самооргашзацп систем, ро-зумшня взаемозв'язку хаосу i порядку, необхiдного i випадкового (див., напр., При-гожин, И. Порядок из хаоса: новый диалог человека с природой [Текст] / И. Приго-жин. - М., 2005.).
не зовшм доречне) категорiального апарату наук поняттями, як! рашш вважалися специфiчними сощальними чи природничими. Бшьше того, нит можна почути зауваження деяких науковщв, що соцюлопя фактично зраджуе соб!, коли використовуе термши й образи, як! не мають шчого сшльного з соцюлопчними поняттями [4]. У вщповщь на це дозволимо сказати, що сам1 по соб! дефшшл, пор!вняння ! навггь теоретичт побудови тчого не означають, якщо соцюлоги не спроможт пояснити !хню важливють для науки як соцюлопчнш сшльноп, так ! сусшльству в цшому. Значно небезпечшшою проблемою е виршення соцюлоНею завдання, пов'язаного з науковим визначенням та штерпретащею понять, що поширет у сощум! ! часто можуть бути перекрученими через д!1 р!зних причин — вщ щеолопчних до культурних ! !сторичних. Причому, як правило, найбшьш активно щ поняття використовуються тими (включаючи представниюв засоб!в масово! шформаци), хто менше за вмх розум!е, що саме вони дшсно означають. До того ж значну кшьюсть соцюлопчних категорш можна вщнести до так званих «рухливих», що далеко не завжди виправдано вживаються як синошми або, навпаки, протиставляються одне одному. Саме до таких категорш, на наше глибоке переконання, належить феномен професюнал!зму.
Високий професюнал!зм ! творча майстершсть фах!вщв — один з най-важливших власне людських ресурмв, який стае чинником оптимального розв'язання насущних глобально-кризових проблем [5, с. 5].
Соцюлооя професюнал!зму як наука, яка формуеться зараз на стику сустльних ! гумаштарних дисциплш, мае вивчати закожмрност! ! мехашзми сощального розвитку людини та стутнь !! професшно! зршосп й, особливо, при досягнент нею найбшьш високого р!вня в цьому розвитку, оскшьки саме вщ дай таких людей, що працюють у р!зних сферах сощального буття, залежать стан ! перспективи розвитку всього спектру сощальних процешв у сусшльств!.
Сьогодт не викликае сумшву, що виявлення сутност професюнал!зму, бачення ! розумшня шлях!в, що ведуть до нього, мають не тшьки суто теоретичне, а й велике практичне значення. В Укра!т е величезна кшьюсть людей, що зайнят у полчищ, економщ^ сфер! управлшня, наущ, правоохоронних шститутах, багатьох шших галузях д!яльност! ! не е при цьому професюналами у повному значент цього слова, особливо сустльно небезпечт «вливання» непрофесюнал!в у сощально значущ! структури, якщо вони вщбуваються на поворотних, реформацшних або кризових етапах розвитку сощуму, тобто таких, що проходить зараз Украша.
Слщ зазначити, що непрофесюнал!зм сам по соб! веде до величезних втрат у становлент та змщнент державност!, створюе напружешсть у внутршньоетшчних та м1жнацюнальних стосунках, функцюнувант вмх сфер суспшьства. Непрофесюнали приржають себе ! мшьйони залежних вщ них 232
спiввiтчизникiв на духовно-моральне падiния, зниження добробуту, погiршення здоров'я i шдривання основ нормального iснування суспiльства взагал! 1накше кажучи, все досягнуте дестабМзуеться, i суспiльство тдштовхуеться до регресу, якщо справою починають правити непрофесюнали. Звiдси зрозумiло, що визначення i активне розроблення проблемного поля сощологп професiоналiзму е вельми актуальним i теоретичним, i особливо практичним завданням для соцiологiв.
Вважаемо, що до проблемного поля сощологп професiоналiзму в першу чергу мають входити так! дослщницью напрями, як «професiоналiзм та його основш характеристики»; «соцiальнi причини та наслщки професiйного маргшал!зму», «мехашзми формування особистосп професюнала», «соцiальнi умови i чинники досягнення вершин професшного i соцiального розвитку», «шляхи запоб^ання професiйнiй деформацп особистосп» тощо.
Коли маеться на увазi високий професiоналiзм особистосп, то з ним по-винш пов'язуватися не тшьки яскравий розвиток здiбностей, а й глибою й широк! знання в конкретнш галузi професшно! д!яльносп, нестандартне во-лодшня вмшнями, необхщними для и устшного виконання. Тому сощолопя професiоналiзму не може зосереджуватися тшьки на аналiзi !ндивщуально-особистюних характеристик людини та 11 «зони найближчого розвитку» (за Л. Виготським). Вона мае вивчати всю систему причинно-наслщкових зв'язюв, що супроводжують процес становлення та сощального розвитку особи професюнала.
Не викликае сумшву, що справжнш професiоналiзм у д1яльност! завжди пов'язаний з штенсивною й стшкою мотивацшно-емоцшною спрямованiстю людини на здiйснения саме даного виду д1яльносп, досягнення у нш ушкаль-ного, може, навить, неординарного результату. Цей результат досягаеться на точно сформованш професiйнiй позици. Саме в такш позицп виражаеться ставлення людини до справи i р!вня свое! активностi щодо залучення власно-го творчого потенцiалу. Принципово новий рiвень професюнал!зму досягаеться при виробленш тако! характеристики, як акмеолопчш iнварiанти. Вони дають можливють людиш вщшукати внутршш резерви, як! дозволяють 1й на високому шновацшно-творчому р!вш виконувати професшш функцп, спо-нукають ! рухають до вершин професюнал!зму. У зв'язку з цим важливим завданням сощологп професюнал!зму е вивчення дш професюнал!в екстра-класу в р!зних галузях даяльносп, пошук стльних моменпв, що !х об'еднують, розкриття змюту категори професюнал!зму з методолопчним та операцю-нальним розробленням вщповщних понять.
Дшсний професюнал!зм не може виникнути у людини, що займаеться тшьки одшею обраною д!яльшстю, особливо якщо остання е складною за сво!м характером. Високий професюнал!зм хоча ! неможливий без розвитку в людини спещальних якостей, детермшованих специфжою конкретно! дь
яльносп, а також вщповщних знань та вмшь, обов'язково потребуе як най-важлив!шу умову його досягнення потужного розвитку в шдивща загальних зд!бностей ! перетворення загальнолюдських цшностей на його власш цш-носп, що означае моральну виховашсть особистосп. Тому до проблемного поля сощологп професюнал!зму цшком природно потрапляе коло питань, пов'язаних з категор!ями професшно! культури ! етики як важливих засад професюнал!зму.
З останньо! тези випливае ще один зр!з анал!зу: аби добре роз!братися в найхарактершших рисах професшно! компетентности високий р!вень яко! стае доступним людиш, як правило, на еташ сощально! зршосп, треба чгтко бачити неодмшну зв'язашсть тако! компетентносп з! вмма шшими блоками властивостей, що входять до запропоновано! В. Ядовим диспозицшно! струк-тури особистосп1. Це означае, що юнуе ще одна проблема, яка входить до кола штересш сощологп професюнал!зму: анал!з залежностей м!ж особли-востями професюнал!зму пращвника та шшими виявами останнього поза сфери професшно! д!яльносп, тобто в процес сощал!зацп. Спостереження за професюналами нерщко фжсують на певних етапах д!яльност! припинен-ня професшного розвитку, а шод!, навить, деформащю особисто самого професюнала. Описування под!бних феномешв, !хня класифжащя, вадстеження причин, що !х викликають, та можливих особиспсних та сощальних наслщ-к!в, визначення способ!в попередження, д!агностики та корекцп теж е завдан-ням сощологп професюнал!зму.
Цшком зрозумшо, що професюнал!зму «взагалт» немае, е лише його вияви у конкретних людей ! конкретних галузях д!яльносп. Ми ще не забули, що «за-гальне юнуе лише в окремому ! через окреме». Але при цьому важливо розумь ти, що залучення до прюритетно! галуз! д!яльносп ! виконання у нш статусно закршлених функцш не виключае учасп людини в д!яльносп шших систем. Б!льш того, слщ мати на уваз!, що в житп е чимало вид!в д!яльносп, як! великою м!рою ! перебувають на стику названих галузей, а усередиш кожно! з них завжди е робоч! мюця ! посади, що ставлять до людей, як! !х займають, вимоги, котр! часто не узгоджеш одна з одною. Розб!жносп в об'ектах д!яль-носп, завданнях, що !х доводиться вир!шувати людям у процес професшно! д!яльносп, несхожють «технологш», як! застосовуються для одержання ви-сокого результату, — усе це разом узяте визначае своерщшсть змюту ! форми професюнал!зму.
Таким чином, вимальовуеться ще одна багатоаспектна проблема, що не може не дослщжуватися сощолопею професюнал!зму: вивчення на р!зних на-
1 До диспозицп як усввдомлено! готовност до оцiиюваиия ситуаци ! поведiики, обумовлено! минулим досвщом, В. Ядов в!дносить: 1) елементарш фжсоваш останови; 2) сощальш фжсоваш иастаиови; 3) базов! сощальш иастаиови; 4) цiииiсиi орiеитаци. 234
уковю piвняx, сполучeниx в eдину цiлiсну систeму, пpофeсiонaлiзму людeй, що ^auRKOb в нaйвaжливiшиx сфepax сустльного життя, тaкиx як eкономiкa, полтит, упpaвлiння, нaукa, вiйськовa спpaвa, пpaвооxоpоннa дiяльнiсть тa iн.
Haуковцями довeдeно, що при дослiджeннi пpофeсiонaлiв, як! пpaцюють у кожнiй iз цю сфep, бeзумовно будуть виявлeнi мaкpоxapaктepистики людини-дiячa як iндивiдa, як особистосп, як суб'eктa дiяльностi, як iндивiдуaльностi [б]. Водночaс тpeбa спромогтися побaчити, яким чином цi мaкpоxapaктepис-тики «впишуться» в зaгaльний контекст пpaцi i життя людини. Heобxiдно визнaчити, якi з ниx e нeзaмiнними для пpофeсiонaлa в кожнш iз нaзвaниx сфep, a яю можуть бути «компeнсовaнi» iншими якостями.
Природно, що вщповад нa щ нeпpостi питaння нe можнa шугати у вщ-pивi вiд конкpeтниx «штaтниx» i «позaштaтниx» ситуaцiй, як! виникaють у пpофeсiонaлiв в прощм дiяльностi, вщ piзниx форм peсуpсiв, як! вони можуть викоpистовувaти, i щe вщ чинниюв, у тому числ! i зaгaльносоцiaльниx. Отжe, для соцюлоги пpофeсiонaлiзму вiдчиняeться шиpокe полe стосовно нaуковиx пошуюв.
Цшком зрозумшо, що шляx до вepшин пpофeсiонaлiзму — тpивaлий i вaжкий. He викликae сумшву тaкож, що будь-який пpофeсiонaл у головнш, пpiоpитeтнiй для нього д1яльносп e нeповтоpним. Bœ цe пpипускae, що сxо-джeнню до пpофeсiйноï' мaйстepностi пepeдують тpивaлa i пpодумaнa орга-нiзaцiя виxовaння дитини в дошкольному i молодшому школьному вод, ц^-спpямовaнe увeдeння пiдлiткa у свгг пpофeсiй, подaльшa глибоко вiдпpaцьо-вaнa пpофeсiйнa освгта. Якщо всe цe добpe погоджуeться з зaгaльноособис-тюним розвитком людини, то зтачно полeгшуeться ïï вклю^н^ до пpофeсiй-ноí д!яльносп, ствоpюeться можливють пошуку aлгоpитму повeдiнки, яга призводить до високого пpофeсiонaлiзму. Obrame тpeбa пiдкpeслити особливо, тому що як ж можe бути виxовaння визнaнe тaким, що вщбулося, коли в людини нe виникae потpeбa в сaмовиxовaннi, тaк i допpофeсiйнa i пpофe-сiйнa пiдготовкa нe будe повнощнною i дieвою, якщо в людини нe виробить-ся постiйнe пpaгнeння пpофeсiйного зpостaння.
3i скaзaного випливae щe одж зaвдaння соцюлоги пpофeсiонaлiзму: чepeз пpовeдeння комплeксниx розробок зaпpопонувaти, обpaзно кaжучи, оптимaль-ну «стpaтeгiю i тaктику» оpгaнiзaцiï' i пpaктичного здiйснeння прощсу про-сувaння фaxiвця-почaткiвця нa в^ бшьш висок! р!вш пpофeсiонaлiзму. Ви-piшeння цього дужe трудомюткого зaвдaння вимaгae iнтeгpaцií у цшюну систему peзультaтiв конкpeтно-соцiологiчниx, конкpeтно-eкономiчниx, пeдa-точню, соцiaльно-псиxологiчниx, aкмeологiчниx тa iншиx вид!В дослiджeнь, що дaсть змогу шляxом aнaлiзу тa узaгaльнeння дaниx, що одepжуються, зводити ïx конструктивш eлeмeнти у щтст систeми тa модeлi.
Taкож ввaжaeмо, що з точки зору р!вня пpофeсiонaлiзму можe i повинта оцiнювaтися нe пльки тa чи iншa людинa, що ^au^e у конкpeтнiй пpофeсiй-
нш галуз^ а й rpynoBi сощальш суб'екти (професшш оргашзацп), яю вiдрiз-няються один вiд одного за сво!м призначенням, органiзацiйною будовою та характером дiяльностi. Саме тому таю ^yroBi суб'екти, що несуть у ^6i багато проблем, тдлягають науковому висвiтленню соцiологiею професюна-лiзму, а ix аналiз вже найближчим часом неодмiнно призведе до бшьш широкого бачення ll предмета.
Висновки. Сучасний розвиток сощолопчно! науки характеризуеться одно-часним рухом «углиб» та «ушир». В останне десятирiччя ХХ ст. з'явилася й набула активного поширення концепщя так звано! публiчноi сощологп (public sociology), прихильники яко! виступають за розширення меж соцiологii як академiчноi дисциплши, включення ii в розроблення нових сощолоочних теорiй i практик. При цьому сучаснi соцiологiчнi теорii вiдрiзняються дещо iншою дослiдницькою перспективою, нж концепцii минулого, новими ощн-ками сощально1 дiйсностi. Вони мiстять результата наукових дискусiй i деба-пв щодо питань, якi ранiше залишалися поза увагою представникiв к^сично! та академiчноi соцiологii. Зараз можна констатувати, що закiнчуеться стадiя розвитку сощологп як «корпоративно1 науки» i вщкриваеться можливiсть для появи нових соцюлопчних (у тому числ галузевих) теорш, яю розроблюють-ся при бшьш високому рiвнi спiвробiтництва i взаемодп соцiологiв iз пред-ставниками шших наукових дисциплш. Однiею з таких галузевих сощологш е соцiологiя професiоналiзму.
Л1ТЕРАТУРА
1. New Directions in Contemporary Sociological Theory [Text] / ed. by J. Berger and M. Zelditch Jr. — N. Y. : Rowman & Littlefield Publishers , Inc., 2002.
2. Мартыненко, В. В. Социальная эпистемология и политика [Teror] / В. В. Мар-тыненко. — М. : Изд. дом «Академия», 2008. -272 с.
3. Пригожин, И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой — 2 изд. [Текст] / И. Пригожин ; пер. с англ. — М. : КомКнига, 2005. — 296 с.
4. Романовский, Н. В. Три подхода к будущему социологии [T^er] / Н. В. Романовский // СОЦИС. — 2005. — № 3. — С. 34-39.
5. Назаретян, А. П. Агрессия, мораль и кризисы в развитии мировой культуры [Te^x] / А. П. Назаретян. — М., 1995. — 114 с.
6. Деркач, А. А. Методология акмеологии [Tercx] / А. А. Деркач, Г. С. Михайлов // Психолог. журн. — 1999. — Том 20. — № 4. — С. 56-65.
ПРОБЛЕМНОЕ ПОЛЕ СОЦИОЛОГИИ ПРОФЕССИОНАЛИЗМА КАК НОВОЙ ОТРАСЛИ СОЦИОЛОГИИ
Погребная В. Л.
Доказано, что стадия развития социологии как «корпоративной науки» заканчивается и открывается возможность для появления новых социологических (в том
числе и отраслевых) теорий, формирующихся при более высоком уровне взаимодействия социологов с представителями других научных дисциплин. Определены основные исследовательские направления социологии профессионализма, к которым отнесены «профессионализм и его основные характеристики», «социальные причины и последствия профессионального маргинализма», «механизмы формирования личности профессионала», «социальные условия и факторы достижения вершин профессионального и социального развития», «пути предотвращения профессиональных деформаций личности» и др.
Ключевые слова: профессионализм, социология профессионализма, проблемное поле социологии профессионализма
THE PROBLEM AREA OF SOCIOLOGY OF THE PROFESSIONALISM AS A NEW BRANCH SOCIOLOGICAL DIRECTION
Pogribna V. L.
In the article the appropriateness of creation and scientific development of its new branch — .sociology of the professionalism and sociological paradigms being theoretical basis of the latter are given on the grounds of the analysis of current state of development of the sociology. The author has outlined the problem area of this branch of sociology, has formed such problems as "professionalism and its characteristics», "results and consequences of the professional marginalization», "rezones and consequences of the professional deformation» est.
Key words: professionalism, sociology of the professionalism, the problem area of sociology of the professionalism
УДК 316: 347
В. Д. Воднгк, кандидат фшософських наук
СОЦЮЛОГ1ЧШ АСПЕКТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СУДОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УМОВАХ СУДОВО1 РЕФОРМИ В УКРА1Н1
Здтснено соцiологiчний аналiз проблем судовоЧ дiяльностi, таких основних на-прямiв: судовий процес як сощальна взаeмодiя, соцiологiчне тлумачення закону, со-цiальнi аспекти судових помилок, соцiологiчна експертиза, умови ефективностi правосуддя.
Ключовi слова: правосуддя, ефективтсть, судова дiяльнiсть, суддя, суд, соцю-лог1чна експертиза, судова помилка, соцiологiчне тлумачення закону.
Актуальтсть проблеми. Трансформащя сустльних вщносин у кра!ш потребуе вдосконалення правового регулювання. Судова влада — це той по© Водшк В. Д., 2010 237
