CC BY
11
А.В. Бондарева
ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОД1В ОЦ1НКИ Ф1НАНСОВОГО СТАНУ НА ПЩПРИСМСТВАХ Р1ЗНИХ ГАЛУЗЕЙ НАЦЮНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
Розглянуто специфку формування майна та капталу тдприемств р1зних галузей економши. Подано рекомендацИ щодо оцтки фшансового стану промислових, торговельних, альськогосподарських, транспортних та будiвельних компант.
Рассмотрена специфика формирования имущества и капитала предприятий различных отраслей экономики. Даны рекомендации по оценке финансового состояния промышленных, торговых, сельскохозяйственных, транспортных и строительных компаний.
The present paper deals with the specific way of forming property and capital in companies operating in various sectors of the national economy. The recommendations are given to estimate a financial condition of industrial, trading, agricultural, transportation, and building companies.
© А.В. Бондарева, 2009
Найбшьш важливою вимогою щодо ощнки фшансового стану пщприемства е достовiрнiсть вхщно! шформаци та анал^ичних висновюв. Тому перед тим, як проводити розрахунок i аналiз фшансових показниюв, анал^ик повинен розглянути специф^ дiяльностi компани та умови, за яких вона функщонуе. Урахування цього фактора допоможе проведенню аналiзу й штерпретаци одержаних розрахункiв. Один i3 головних факторiв, який слiд брати до уваги у першу чергу - це вид дiяльностi пщприемства, шакше кажучи, галузь економiки, до яко! воно належить.
Метою дано! статт е обгрунтування необхiдностi врахування галузевого фактора та розробка пропозицш щодо пiдвищення якостi оцiнки фшансового стану тдприемств рiзних галузей економжи.
Окремi аспекти ще! проблеми розгляднуто у працях О.П. Боруцького, Т.Ю. Селятшо!, Д.С. Молякова [1-3] та шших дослiдникiв. Ученi визнають, що кожнiй категори пiдприемств притаманнi специфiчнi операцiйнi цикли, структура майна, джерела фшансування та iнше, i вважають за необхiдне враховувати це при формуванш аналiтичних висновкiв. Але щодо конкретних способiв урахування тако! специфжи, то вони потребують подальшого обгрунтування.
У нащональному господарствi Укра!ни взагалi та Донецько! областi зокрема бiльшiсть тдприемств можна вiднести до промисловостi, сшьського господарства, будiвництва, оптово! та роздрiбно! торгiвлi, пiдприемств сфери послуг. При цьому найбшьша питома вага майна в загальнш сумi активiв тдприемств Донецько! област належить промисловим, а найменша -пiдприемствам, що займаються фiнансовою дiяльнiстю [4].
Як вщомо, однотипнi пiдприемства мають чимало однакових рис: довжину операцiйного циклу, структуру активу, пасиву, доходу та витрат. Особливост ощнки фшансового стану тдприемств рiзних галузей нащонального господарства залежать вiд особливостей оргатзаци фiнансiв пщприемства того чи шшого виду економiчно! дiяльностi. При цьому методика ощнки залишаеться незмiнною для пiдприемства вах галузей економiки (виключаючи фiнансову). Якщо оперувати найпоширенiшою методикою, яка базуеться на використант методу коефiцiентiв, то можна видшити стандартну групу показниюв, якi можуть бути розрахованi на будь-якому пщприемства Однак слiд ураховувати, що специфжа оргатзаци фiнансiв рiзних галузей вносить деякi корективи, але не в саму методику ощнки, а в штерпретащю одержаних розрахунюв та формулювання аналiтичних висновкiв. Для пщтвердження ще! думки виконаемо вертикальний аналiз балансу пiдприемства рiзних вцщв дiяльностi (табл. 1).
У таких галузях, як торгiвля, промисловiсть та будiвництво, навпаки, бiльша частина майна знаходиться в оборотних активах i профiнансована за рахунок поточних зобов'язань. Ця розбiжнiсть структури балансiв тдприемств рiзних галузей полягае у специфщ !х фшансово-економiчноl дiяльностi, яка обумовлюе потребу в рiзних видах активiв.
Таблиця 1
Вертикальный анал1з балансу тдприемств Донецьког област1, згрупованих за видами
економ1чног д\яльност\ на ктець 2008р., %
Стаття балансу Сшьське господарство Торпвля Транспорт та зв'язок Будшни цтво Промисло вють
Актив
Необоротш активи 49,8 20,8 80,49 32,98 33,03
Оборотт активи 49,4 77,3 18,71 65,6 65,55
1иш1 активи 0,8 1,9 0,8 1,42 1,42
Баланс 100 100 100 100 100
Пасив
Власиий каттал 56,95 15,41 65,26 19,91 38,36
Забезпечеиия наступиих витрат i цiльове фiиаисуваиия 0,39 0,27 0,83 1,18 1,66
Довгостроков1 зобов'язання 18,23 11,81 17,15 17.09 12,71
Поточиi зобов'язаиия 30,35 73,03 16,76 62,12 46,45
Iишi пасиви -5,9 -0,52 - -0,3 0,82
Баланс 100 100 100 100 100
Розраховано на базi баланав тдприемств Донецько! област [1].
Найбшьш вагоме мюце у загальнодержавних фiнансах посщають фiнанси промисловостi. Це пов'язано з тим, що найбiльша частина ВВП створюеться саме в цiй галуз1 Промисловiсть - це виробнича галузь, тому при аналiзi фiнансового стану промислових пiдприемств значну увагу слщ придiляти аналiзу необоротних активiв. 1х структура е бiльш складною, тж у пiдприемств сфери обiгу. Найбшьша вартiсть необоротних активiв промислових (так само, як i транспортних, будiвних та сiльськогосподарських) пiдприемств сконцентрована в основних засобах та незавершеному будiвництвi.
У торговельних пiдприемств найбiльша питома вага необоротних актиыв припадае на основш засоби та довгостроковi фiнансовi швестицп. Тому при аналiзi використання основних засобiв слiд виявити динамжу !х вартостi та структури, розмiри та спiввiдношення активно! та пасивно! частин. При цьому необхiдно враховувати, що структура основних засобiв тдприемств рiзних галузей суттево вiдрiзняеться. Так, на пщприемствах невиробничо! сфери пщприемницька дiяльнiсть пов'язана з формуванням та використанням основного капiталу, необхiдно для збертання та реалiзаци товарiв та послуг. На пiдприемствах виробничо! сфери каттал, вкладений в основнi фонди, використовуеться у першу чергу для виробництва готово! продукци. Структура основних фондiв, наприклад торговельних пiдприемств, значно вiдрiзняеться вiд структури основних фоцщв промислових, де бiльшою е питома вага виробничого устаткування. Взагалi лжвщшсть основних фондiв торговельних пiдприемств е вищою за промисловi. Це пов'язано з тим, що обладнання та будiвлi промислових тдприемств мають бшьш специфiчне призначення, нiж торговельнi центри, а як наслщок - меншу лiквiднiсть.
Суттевi вiдмiнностi органiзацi! структури основних фоцщв мають пiдприемства сшьського господарства, будiвництва та транспорту. Так, у сшьському господарствi найбiльшу питому вагу у структурi необоротних активiв, як правило, мае земля. Вона е засобом виробництва, на який не нараховуеться амортизащя. Не маючи зносу, !! балансова вартiсть не зменшуеться протягом визначеного перiоду так, як балансова вартшть засобiв виробництва промислових тдприемств. Не нараховуеться амортизащя також по таких виробничих фондах, як продуктивна та робоча худоба. Таким чином, у сшьському господарствi основш фонди (бшьшою частиною) не втрачають свое! вартост протягом часу, а навпаки - можуть подорожчати за рахунок зростання вартост земль На пiдставi цього основнi фонди у сшьському господарствi можна вважати бшьш лжвщними, нiж в шших галузях економiки, що слiд ураховувати при аналiзi лiквiдностi та платоспроможност сiльськогосподарських пiдприемств.
У транспортнiй галузi найбiльша питома вага основних фондiв зосереджена у транспортних засобах. При аналiзi фiнансового стану транспортних компанш слiд ураховувати, що структура !х основних засобiв е досить рiзноманiтною, бо вони можуть мати
на баланс будь-яку тpaнспopтнy технiкy. Гoлoвнoю пoeднyючoю pисoю таких кoмпaнiй e те, щo вoни пoтpебyють значшго фiнaнсyвaння для пpидбaння oснoвних зaсoбiв. Bихoдячи з тoгo, щo тpaнспopтне oблaднaння викopистoвyeться не менше poRy, фiнaнсyвaння, як пpaвилo, здiйснюeться на дoвгoстpoкoвих yмoвaх. Пpи aнaлiзi власшго кaпiтaлy слiд ypaхoвyвaти, щo вагома частина неoбopoтних aктивiв мoже бути пpoфiнaнсoвaнa за paхyнoк дoвгoстpoкoвих швестицш та пoзик.
Oснoвнi фoнди, безyмoвнo, вiдiгpaють важливу poль у npo^ri виpoбництвa, але кoнкypентoспpoмoжнiсть пiдпpиeмствa зaбезпечye тaкoж вкладення фiнaнсoвих pесypсiв у нayкoвo-технiчнy пpoдyкцiю, щo poзглядaeться як вкладення у немaтеpiaльнi активи. Пpичoмy вплив цieï стaттi неoбopoтних aктивiв на фiнaнсoвий стан пiдпpиeмствa e двoстopoннiм. З oднoгo бoкy, збшьшення питoмoï ваги немaтеpiaльних aктивiв за paхyнoк винaхoдiв, нoвих пpoгpaмних пpoдyктiв, кoнстpyктopських poзpoбoк та iншoï iнтелектyaльнoï влaснoстi пiдвищyють ефективнiсть виpoбництвa, зменшують сoбiвapтiсть пpoдyкцiï, щo знaчнo пoлiпшye фiнaнсoвi pезyльтaти, з iншoгo - немaтеpiaльнi активи пpийнятo вiднoсити дo низькoлiквiдних, вихoдячи з тoгo, щo мoжливiсть ïx pеaлiзaцiï e нижчoю, нiж пoтoчних aктивiв [3]. ^му пpи неoбrpyнтoвaнoмy збiльшеннi частини немaтеpiaльниx aктивiв у мaйнi пiдпpиeмствa CTpy^ypa балансу пoгipшyeться. Пpи цьoмy знижуються пoкaзники лiквiднoстi, yпoвiльнюeться oбiг mo6opo™^ aктивiв. З oглядy на це ^и aнaлiзi фiнaнсoвoгo стану пpoмислoвиx пiдпpиeмств слiд дoдaткoвo пpoвoдити aнaлiз:
а) стpyктypи немaтеpiaльниx aктивiв, ypaxoвyючи стyпiнь ïx пpaвoвoï зaxищенoстi та теpмiн викopистaння. Пpи цьoмy ^зот^втою динaмiкoю ввaжaeться збiльшення частки oб'eктiв пpoмислoвoï влaснoстi, цi вкладення на^авлеш на вдoскoнaлення пpoдyкцiï та теxнoлoгiï;
б) лiквiднoстi та pентaбельнoстi немaтеpiaльниx aктивiв.
На вiдмiнy вiд пщ^жмств сфеpи виpoбництвa на пiдпpиeмствax сфеpи oбiгy немaтеpiaльнi активи сфopмoвaнi, нaсaмпеpед, за paxyнoк дoкyментaцiï, щo дae пpaвo займатися тим чи шшим видoм дiяльнoстi. Тoмy в таких фipмax немaтеpiaльнi активи мають невелику вapтiсть та вплив на фiнaнсoвi пoкaзники. Bиxoдячи з цьoгo немae сенсу пpидiляти велику увагу aнaлiзy цieï гpyпи неoбopoтниx aктивiв на п^^дом^вах невиpoбничoï сфеpи. Але слщ бiльш пoглибленo пpoaнaлiзyвaти стpyктypy дoвгoстpoкoвиx фiнaнсoвиx зoбoв'язaнь. Bиxoдячи з того, щo пеpioд ïx фyнкцioнyвaння бшьше poкy та вoни не мoжyть бути pеaлiзoвaнi у будь-який мoмент, ïx слiд вiднести дo низькoлiквiдниx aктивiв. У зв'язку з цим poзpaxyвaти ефективнiсть цих вкладень, пpибyткoвiсть та мoжливiсть pеaлiзaцiï в мaйбyтньoмy.
Кpiм poзглянyтиx poзбiжнoстей стpyктypи балансу, iснyють тaкoж деякi poзбiжнoстi стoсoвнo iнтеpпpетaцiï фiнaнсoвиx кoефiцieнтiв, 6o oстaннi, як вiдoмo, вiдoбpaжaють взaeмoзв'язoк мiж кoмпoнентaми фiнaнсoвиx звiтiв. Bиxoдячи з тoгo, щo стpyктypa фiнaнсoвoï звiтнoстi вiдpiзняeться зaлежнo вiд гaлyзевoï пpинaлежнoстi пiдпpиeмствa, мoжнa зpoбити виснoвoк, щo iснyють тaкoж poзбiжнoстi щoдo iнтеpпpетaцiï та pекoмендoвaниx (нopмaтивниx) значень фшаншвих кoефiцieнтiв (табл. 2).
Таблиця 2
Система коефiцieнтiв та нормативних значень, що використовуються для оцтки фтансового стану торговельних та промислових тдприемств
Пoкaзники Галузь
пpoмислoвiсть тopгiвля
Загальна лжв1дтсть > 2 > 1,5
Швидка лшыдтсть > 0,7-1 > 0,5-0,8
Миттeвa лшыдтсть > 0,5 > 0,3
Aвтoнoмiï > 0,6 > 0,5
Забезпечешсть власними oбiгoвими
кoштaми > 0,6-0,8 > 0,5
Рентабельшсть властого катталу > 0,2 > 0,15
Рентабельшсть пpoдaжy > 0,2 > 0,15
Oбopoтнiсть oбiгoвиx актив1в (кшьюсть oбopoтiв) > 3 зpoстaння
Пеpioд o6opoxy oбiгoвиx актив1в < 122 зменшення
(дтв)
Обгговгсть дебiторськоï заборгованосп (кшьюсть оборота) > 4,9 зростання
Перюд шкасаци дебiторськоï заборгованосп (дтв) < 73 зменшення
Як бачимо, юнують деяю розбiжностi стосовно рекомендованих значень для промислових та торговельних тдприемств. Так, у промисловост коефщент загально! лiквiдностi бiльше, шж у торгiвлi. Це пов'язано з тим, що на промислових пщприемствах велика питома вага об^ових кошив зосереджена у виробничих запасах та незавершеному виробництвi, а на торговельних - у товарних запасах. Виходячи з того, що товари е бшьш лжвщними, шж виробничi запаси та незавершене виробництво, нормативне значення коефiцiента загально! лiквiдностi на торговельних пщприемствах може бути нижче, шж у промисловосп. Рекомендованi значення коефщенив швидко! та миттево! лiквiдностi збтаються, бо частка розрахункiв та кошив в обох галузях е приблизно однаковою. У той же час нормативне значення коефщента автономп торговельних тдприемств нижче, шж промислових. Це пов'язано з тим, що на пщприемствах сфери обпу, де у складi активiв переважують обiговi кошти, залучаеться значний обсяг позикового катталу у формi товарного кредиту. На пщприемствах безпосереднього виробництва, де у складi активiв переважають основнi засоби, обсяг залученого позикового капiталу не ввдграе помiтноï ролi в загальному його складi. Те саме стосуеться i коефiцiента забезпеченостi власними об^овими коштами. Для пiдтримання фiнансовоï рiвноваги рекомендована рентабельнiсть промислових пiдприемств мае бути вище, нiж торговельних, що пов'язано зi швидкiстю обiгу катталу. У промисловост значення цього показника значно нижче, шж у торпвль Така ситуацiя е характерною для високотехнолопчних галузей, що вiдрiзняються значною капiталомiсткiстю.
Таким чином, галузевi особливост дiяльностi пiдприемств iстотно впливають на формування структури майна, капiталу та рiвень фiнансових коефiцiентiв, що безумовно необхщно враховувати при аналiзi фшансового стану пiдприемств рiзних видiв дiяльностi. Для цього слiд розширити шформацшну базу аналiзу за рахунок введення додаткових прим^ок до фiнансовоï зв^носп, у яких докладно вiдображати шформащю, що характеризуе специфiку органiзацiï фшансових ресурсiв
кожноï галузi (на торговельних пщприемствах додатково вщображати розмiр торговельноï нацiнки, на будiвних - структуру незавершеного будiвництва тощо) i розробити нормативш значення фiнансових коефiцiентiв окремо для кожное' галузi.
Л1тература
1. Боруцкий А.П. Совершенствование методов анализа финансово-экономического состояния сельскохозяйственных предприятий / А.П. Боруцкий // АПК: Экономика, управление. - 2002. - №4. - С. 66-73.
2. Селятина Т.Ю. Статистические методы в анализе финансового состояния промышленного предприятия: дис. ... к.э.н.: 08.00.12 / Т.Ю. Селятина. -М., 2004. - 169 с.
3. Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства: учеб. пособ. / Д.С. Моляков - М.: Финансы и статистика, 1999. - 200 с.
4. Статистичний щорiчник Донецькоï област за 2008 р. / Держкомстат Украши. Головне управлшня статистики у Донецькш областц за ред. О.А. Зеленого. - Донецьк, 2009. - 396 с.
НадШшла до редакцп 21.12.2009 р.
