ПРОБЛЕМ!! ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ Ф1НАНСОВОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ
УДК 658.1 Доц. О.В. Майор, к.е.н. - УкрДЛТУ; ст.викл. Д.Д. Мисак - Укратська
Академы Друкарства
ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Ф1НАНСОВО1 СТ1ЙКОСТ1
пвдприемств
Розглянуто поняття "фшансова стiйкiсть" та фактори, що впливають на забезпечення фiнансовоí сгшкосп пiдприeмств. Значний практичний iнтерес мае виршення питання про кiлькiснi характеристики фiнансовоí стiйкостi пiдприемства.
Doc. O. V. Major - USTFWT; D.D. Mysak - UAD Problems of ensuring financial enterprise stability
Notions, financial stability, and factors influencing ensurance of financial enterprise stability have been considered. The significant practical interest has the decision of a question on the quantitative characteristics of financial soundness of the enterprise.
Перехвд економши Укра!ни до ринку ставить HOBi завдання як перед бухгалтерским облшом i фшансовим анатзом, так i тдприемством для забезпечення стшкоста його фшанмв.
Ефектившсть дiяльностi пiдприeмства багато в чому залежатиме вiд того, наскiльки швидко й правильно воно орieнтуватиметься у B^i ринкових вiдносин, наскiльки точно й безпомилково вибиратиме ^6i дшових партнерiв. Аналiз фь нансового стану набувае при цьому особливо! важливосл й необхiдностi.
У ринкових умовах дiяльнiсть пiдприемства становить комплекс взаемопо-в'язаних господарських процесiв, що залежать вiд численних i рiзноманiтних фак-торiв. Якщо якийсь iз них випадае з аналiзу фшансово! стшкосп, то оцiнка впливу iнших, прийнятих у розрахунок факторiв, а також висновки ризикують виявитися спотвореними i не спроможними забезпечити фiнансову стшюсть.
Як правило, будучи тiсно пов'язаними, зазначеш фактори нерiдко рiзнона-правлено впливають на результати функцюнування тдприемства, а значить, i на його фшансову стiйкiсть. Негативна взаемодiя одних факторiв здатна знизити чи навггь повнiстю знищити позитивний вплив шших.
Умовою життездатностi пiдприемства й основою його розвитку в конкурентному ринку е стабшьшсть (стшюсть). На не! впливають рiзнi причини - як вну-тршт, так i зовнiшнi: виробництво дешево! продукци та надання послуг, яю ма-ють попит; мщне становище пiдприемства на ринку; високий рiвень матерiально-техшчно! оснащеностi виробництва i застосування передових технологш; налаго-дженiсть економiчних зв'язюв iз партнерами; ритмiчнiсть кругообiгу засобiв; ефе-ктивнiсть господарських i фшансових операцiй; незначний ступiнь ризику в про-цесi здiйснення виробничо! i фiнансово! дiяльностi тощо. Таке розма!ття причин, що впливають на дiяльнiсть ринкового пiдприемства, зумовлюе рiзнi аспекти його
130
Еколого-економ1чш проблеми розвитку лкового комплексу
Науковий вкник, 2001, вип. 11.3_
стшкосл, зокрема, загальний, цiновий, фшансовий, а залежно вiд факторiв, що впливають на не!, - внутршнш i зовнiшнiй аспекти.
На нашу думку, внутршня стiйкiсть пiдприeмства ввдображае такий стан його трудового потенщалу, матерiально-речово'i й варткно! (грошово!) структур виробництва i таку його динамiку, при якiй забезпечуються стабiльно висою на-турально-речовi й фiнансовi результати функцюнування пiдприeмства. В основi досягнення внутршньо! стiйкостi пiдприeмства лежить своечасне й гнучке управ-лiння внутрштми i зовнiшнiми факторами його дiяльностi.
У свою чергу, зовнiшню, щодо суб'екта господарювання, стiйкiсть необ-хвдно визначати на основi стабiльностi економiчного середовища, в рамках якого здшснюються його операци. Вона досягаеться вщповвдним макроекономiчним ре-гулюванням ринково! економши. Можливе й видiлення так звано! спадково! стш-костi, яка визначаеться наявтстю певного запасу мiцностi, досягнутого тдприем-ством за перiод його попередньо! дiяльностi, i яка захищае вiд впливу несприят-ливих дестабЫзуючих факторiв.
Очевидно, що загальна стшюсть пiдприемства може бути забезпечена тшьки за умови стабшьно! реалiзацii (звичайно, своечасно! оплати за поставлену продукщю, наданi послуги, виконанi роботи) й отримання виторгу, достатнього за обсягом, щоб виконати сво! зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з поста-чальниками, кредиторами, пращвниками тощо. Водночас для розвитку тдприем-ства необхiдно, щоб шсля здiйснення всiх розрахункiв i всiх зобов'язань у нього залишався такий розмiр прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентноздатний рiвень, здшснювати соцiально-культурнi програми для сво!х пращвниюв, забезпечувати посилення стимулiв для !хньо! ви-сокоефективно! працi. Отже, загальна стшюсть тдприемства передбачае насам-перед такий рух його грошових потокiв, який забезпечуе постiйне перевищення доходiв над витратами.
Саме така ситуащя виражае змiст фшансово! стшкосл, яка е головним компонентом (умовою) загально! стiйкостi пiдприемства. Фiнансова стшюсть вь дображае такий стан його фшансових ресурсiв i такий стутнь !хнього викорис-тання, при якому пiдприемство, вiльно маневруючи грошовими засобами, здатне забезпечити безперебшний процес виробництва й реалiзацii продукци, а також за-трати на його розширення й оновлення.
Визначення меж фшансово! стшкосл пiдприемства мае iстотне практичне значення i належить до числа найважливших економiчних проблем в умовах переходу до ринку, бо, як нам здаеться, недостатня фшансова стшюсть суб'еклв господарювання в нашш кра!т багато в чому е причиною неплатежiв.
Воднораз ринкове тдприемство не влаштовуе i надлишкова фшансова стшюсть. У цьому разi виникають умови гальмування розвитку, тому що тдприемство буде не в змозi скорочувати сво! затрати тд тиском конкурентiв через на-копичення надлишкових запасiв i резервiв i вiдтягнення, таким чином, капiталу з виробничого процесу.
Очевидно, що для ефективного ринкового господарювання штотне значення мае встановлення оптимально! фшансово! стшкосл з певними параметрами для кожного конкретного тдприемства. Ця проблема т в теоретичному, т в
Проблеми вдосконалення управлшня фшансовою д1яльшстю
131
практичному аспектах у вггчизнянш лiтературi поки не ставилась, а в лiтературi ближнього зарубiжжя щодо не! можна зустргги тiльки загальнi твердження.
Одним з iстотних компонентiв фiнансовоi' стiйкостi тдприемства е наяв-нiсть у нього фшансових ресурсiв, достатнiх для розвитку конкурентноздатного виробництва. В свою чергу, самi фiнансовi ресурси можуть бути в необхвдному обсязi сформованi тшьки за умови ефективно! роботи тдприемства, яка зможе за-безпечити отримання прибутку. За рахунок прибутку в ринковш економiцi тд-приемство створюе фшансову базу як для самофшансування поточно! дiяльностi, так i для здшснення розширеного вiдтворення. Використовуючи прибуток, тд-приемство може не тшьки погасити сво! зобов'язання перед бюджетом, банками та шшими пiдприемствами й оргатзащями, а й iнвестувати засоби в нове будiв-ництво, реконструкщю чи модернiзацiю наявного устаткування або замшу його прогресивтшим. При цьому для досягнення i пiдтримання фшансово! стiйкостi важливий не тiльки абсолютний обсяг прибутку, а i його рiвень щодо вкладеного капiталу тдприемства або затрат, тобто рентабельтсть. Величина i динамiка рен-табельностi, з точки зору фшансово! стшкосп, характеризуе стутнь дiлово'i акти-вностi тдприемства та його фшансове благополуччя.
Значний практичний штерес мае вирiшення питання про кшьюст характеристики фшансово! стшкосп пiдприемства, iншими словами, при яких саме пока-зниках фшансовий стан пiдприемства можна вважати стшким. Ця проблема ще не стала об'ектом Грунтовного аналiзу. Зустрiчаеться тшьки твердження, що фшансовий стан тдприемства можна вважати стшким, якщо воно покривае власними оборотними засобами не менше, тж 50 % фшансових ресурмв, необхвдних для здшснення господарсько! дiяльностi, ефективно й цшеспрямовано використовуе фiнансовi ресурси, дотримуеться фшансово!, кредитно! й розрахунково! дисцип-лши, тобто платоспроможне. У пiдприемства, що мае низький рiвень фiнансовоi' стшкосп, спостер^аеться спад дiлово! активностi, рентабельносп й вiддачi наяв-них активiв. Збитковiсть фiнансово-господарсько! дiяльностi свiдчить про те, що тдприемство перебувае тд загрозою банкрутства. Однак це не означае, що будь-яке збиткове тдприемство негайно збанкрутуе. Збитковiсть може бути тимчасо-вою, i не виключено, що керiвництво й менеджери тдприемства знайдуть ефек-тивнi ршення й виведуть пiдприемство з фшансово! кризи. Проте i наявнiсть ви-соко! фiнансово! стiйкостi не гарантуе ввд банкрутства.
Найвища ознака фшансово! стшкосп тдприемства - його здаттсть функ-цiонувати й розвиватися в умовах внутршнього i зовнiшнього середовища, яю iс-тотно змiнюються. Для цього тдприемство повинно володгги гнучкою структурою фiнансових ресурсiв i при необхiдностi мати можливiсть залучати позичковi засоби, тобто бути кредитоспроможним.
Як вiдомо, кредитоспроможним е тдприемство, що мае передумови для отримання кредитних ресурив i здатне своечасно повернути отриману позику з виплатою належних процентав за рахунок прибутку та шших фiнансових ресурмв.
Кредитоспроможнiсть пiдприемства тiсно пов'язана з його фшансовою стiйкiстю. Вона характеризуеться тим, наскшьки акуратно (тобто в повному обся-зi та у встановлений строк) тдприемство розраховуеться з ратше отриманими кредитами, наскiльки проявляеться його здаттсть при необхвдносп мобтзувати грошовi засоби з рiзних джерел на прийнятних умовах тощо. Однак натстоттше,
132
Еколого-економ1чн1 проблеми розвитку лкового комплексу
Науковий вкник, 2001, вип. 11.3_
чим визначаеться кредитоспроможнiсть, - це поточний фшансовий стан тдпри-емства, а також прогнозованi перспективи його змши i в який бш.
Очевидно, що коли у тдприемства протягом певного перiоду спостер^а-еться тенденщя до зниження рентабельностi, то падае i його кредитоспромож-шсть. Змiна фiнансового стану пiдприемства в прший бiк у зв'язку зi зниженням рентабельностi може зумовити й загрозливiшi наслiдки в результатi дефщиту грошових засобiв - зменшення платоспроможноста й лiквiдностi. Криза готiвки, яка при цьому виникае, призводить до того, що шдприемство перетворюеться в "техшчно неплатоспроможне", а це вже у ринкових умовах може розглядатися як перший крок на шляху до банкрутства i слугувати для кредиторiв причиною для позовiв до арбиражних судiв.
Не викликае заперечення, що бшьший обсяг прибутку i позитивна динамь ка рентабельностi сприятливо впливають на фiнансовий стан тдприемства, тд-вищують його фiнансову стшюсть. Однак, на нашу думку, зазначене твердження справедливе тшьки до певних меж, бо, як правило, вища прибутковiсть пов'язана i з iстотним ризиком. Це означае, що замшть отримання бiльшого доходу тдпри-емство може зазнати значних збиткiв, а при збереженш тако! тенденци - стати неплатоспроможним.
Таким чином, можна стверджувати, що фшансова стшюсть - комплексне поняття, яке перебувае шд впливом рiзноманiтних фiнансово-економiчних проце-сiв. Тому И необхiдно визначити як такий стан фшансових ресурсiв пiдприемства, результативносл !хнього розмiщення й використання, при якому забезпечуеться розвиток виробництва чи шших сфер дiяльностi на основi зростання прибутку й активiв при збереженш платоспроможност й кредитоспроможностi.
УДК: 630.676.2 1нж. Н.М. Киаль - УкрДЛТУ
Ф1НАНСУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО1 СФЕРИ ШДПРИеМСТВ Л1СОВО1
ГАЛУЗ1
Соцiальна сфера шдприемств лiсовоí галузi перебувае у на сьогодш у кризовому станi. Актуальним постае питання фiнансування й' об'ектсв для вирiшення проблеми ефек-тивного i'x використання. Тому виникае потреба у вивченш не тiльки юнуючих джерел, а й виявити наслщки такого фiнансування.
Eng. N. Kysil - USUFWT Financing of social sphere of forestry enterprises
Nowadays crises characterizes social sphere of forestry enterprises. That is uhy the problem of financing such enterprises and there effective use is so actual. If is necessary to study not only existing sources but find out the consequences of such financing.
Забезпеченню загальних умов розвитку та задоволення сощальних потреб пращвниюв лшово! галузi сприяе наявшсть та функцюнування невиробничо! сфе-ри на цих тдприемствах.
В умовах переходу до ринку постае необхвдшсть змшити форми i методи впливу держави на економiчнi процеси з метою забезпечення сощального i еко-номiчного розвитку суспшьства. Це вимагае перегляду традицiйних форм i мето-
Проблеми вдосконалення управлшня ф1нансовою д1яльн1стю
133