ПРОБЛЕМИ УТИЛІЗАЦІЇ ДОМЕННИХ ШЛАКІВ У КОНТЕКСТІ ПЕРЕХОДУ ДО ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338.2:628:669 doi: 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-129-145

В. В. Лепа,

кандидат економ!чних наук, ORCID 0000-0001-6877-7738, e-mail: vilya.lepa@gmail.com,

О. Д. Прогшмак,

ORCID 0000-0003-0212-3197, e-mail: e.prognimak@gmail.com,

1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв

ПРОБЛЕМИ УТИЛ1ЗАЦП ДОМЕННИХ ШЛАК1В У КОНТЕКСТЕ ПЕРЕХОДУ

ДО ЦИРКУЛЯРНО1 ЕКОНОМ1КИ

Сучасш тенденщ! ст^мкого економiчного зростання разом iз непомiрним споживанням при-родних ресурив та, вiдповiдно, зростанням вiдходiв, спонукають свiтове суспiльство до пошушв ново! глобально! парадигми промислового розвитку. Важ-ливiсть проблеми викликае потребу у поеднанш до-слiджень рiзних галузей знань, якi ведуться на пере-тин економiки, екологп, соцюлогп, политики, при-родних наук. Поеднання глобальних тендендiй привело до виникнення концепцп «зелено!» економiки. 1нвестування в розробку i впровадження технологш, спрямованих на ресурсозбереження та загальне зни-ження антропогенного навантаження на навко-лишне середовище, розглядаються як ключовi фак-тори та критерi! ефективност економiки. У 2015 р. Комгая СС прийняла план дiй щодо циркулярно! економiки, як елементу «зеленого» сценарто розвитку свiтово! економiки. Вiн нацiлений на стиму-лювання сталого споживання i застосування вироб-ничих моделей з дотриманням зобов'язань СС у рамках «Програми сталого розвитку 2030». У плат тдкреслювалося, що перехвд до циркулярно! еконо-мiки вимагае дiй протягом всього життевого циклу продукту: вiд виробництва до створення ринив вто-ринно! сировини.

Укра!на у контекст «зеленого» курсу мае як велик! проблеми, так i великий потенщал, адже проблема вiдходiв знаходиться у ценр уваги всiе! циркулярно! економiки.

На вiдмiну вiд багатьох кра!н, бiльш шж 95% вiдходiв, як утворюються та накопичуються в Ук-ра!ш, це промисловi вiдходи, i !х найбiльшу частину складають ввдходи чорно! металургi!. На окремих тдприемствах цiе! галузi !х утворюеться до 80 ви-дiв, а в цшому обсяг технологiчних вiдходiв до-рiвнюе об'ему основного виробництва. Так, при ви-плавцi 1 т сташ залежно вiд внутрiшньо! шфра-структури тдприемств i !х оснащеносп сучасним обладнанням, утворюеться 1,5 т вторинно! сировини [1]. Бiльша частина вiдходiв мiстить шкiдливi для навколишнього природного середовища та людини речовини. Окрему проблему серед маси вiдходiв

чорно! металургi! становлять шлаки, яких щорiчно утворюеться 11-12 млн т. Незважаючи на свою ре-сурсну цiннiсть, 54,5% загально! кiлькостi цих шла-кiв розмщено у вiдвалах або тимчасових складах,

1 тальки 45,5% - утилiзуеться. Обсяг накопичено! в Укра!нi металургшно! вiдвально! маси дорiвнюеться

2 млрд т, тд складування яко! зайнят площi понад 16 тис. га, проте наповнешсть iснуючих сховищ обумовлюе необхiднiсть постiйного вiдведення но-вих територiй [2].

Технологiчнi питания утилiзацi! металургiйних шлакiв достатньо дослiдженi [3; 4], зокрема, щодо вiдходiв доменного виробництва [5; 6] в багатьох працях вгтчизняних i зарубiжиих вчених [7-9]. За-пропоновано достатньо технолопчних i конструк-тивних рiшень для бшьш ефективного використання металургiйиих шлашв як сировини у декшькох на-прямах. Однак досi вiдсутнiй аналiз проблем, якi пе-решкоджають розвитку шдустрп з переробки до-менних шлакiв i впливають на !х утилiзацiйиу щн-шсть.

Метою статт е аналiз техиологiчиих, еконо-мiчних, iнституцiональиих проблем створення в Ук-ра!нi iнфраструктури з переробки металургшних шлаков як елементу циркулярно! економiки.

Доменне виробництво вважаеться екологiчно найбшьш брудною ланкою технологiчного циклу, 60-65% вiдходiв утворюеться саме в ньому. На ме-талургiйному комбiнатi iм. Iллiча при виплавцi 1 т чавуну утворюеться 0,6-0,74 т вторинних матерiа-лiв, з них - 0,50-0,54 т доменного шлаку, однак ва щ матерiали, повертаються у виробництво у виглядi шихти, за винятком доменного шлаку [10].

Гранульоваш домеиmi шлаки зараз практично повшстю утилiзуються в будiвельнiй iидустрi!. Як правило, !х переробляють на граншлак (80%) i пiщано-щебеневу сумiш. Проте ввдвальш домеиmi шлаки (ВДШ) зливаються у вiдвали у виглядi роз-плавiв (решта !х частково гранулюеться). Частину ВДШ утилiзувати в подальшому вже неможливо1. Незважаючи на те, що доменш шлаки вiдносяться до IV класу небезпеки (тобто мало небезпечш), !х роз-

1 Залежно вщ складу шлаки подiляють на активш та неактивнi. Активнi мають властивiсть цементуватися пiд дieю вологи. З часом, за 5-10 роюв утворюють монолiт, подiбний бетону. Неактивш залишаються сипучими дуже довго [8].

мщення, накопичення та тривалють впливу навiть за умови припинення виробництва (термiни використання деяких сховищ перевищують 70 рокiв), за-лишаються значною екологiчною проблемою. За-ймаючи величезнi територп, i пiд впливом природ-них факторiв, ВДШ у результат! пдратацп, подаль-шого розпаду i запилювання, завдають непоправно! шкоди навколишньому середовищу.

Використання ВДШ, як вторинно! сировини, дозволяе вирiшити кiлька невiдкладних проблем: за-безпечити економiю природних сировинних ресур-сiв в умовах загальних вимог скорочення обсягу ви-добування мшеральних корисних копалин; тдви-щити ефективнють виробництва у будiвельнiй га-лузц полiпшити екологiчний стан старопромисло-вих регiонiв; скоротити вiдведення земельних упдь пiд вiдвали; зменшити втрати, пов'язан з ввдчужен-ням територiй тд вiдвали з !х подальшою рекульти-вацiею.

Доцiльно розглянути ВДШ у порiвняннi з ш-шими видами вiдходiв, адже поводження з ними ю-тотно вiдрiзняеться.

1. На вiдмiну вiд постачальнишв бiльшостi ви-дiв вiдходiв виробники i власники металургiйних шлакiв в Укра1ш - це велию недержавнi структури, розташован в осередках металурпйно1 промислово-сп1.

2. Хiмiко-мiнералогiчний склад шлакiв рiзних металургiйних комбiнатiв варiюеться у ввдносно вузьких межах, i це обумовлюе однаковi правила поводження з ними (перевезення, зберiгання, утитза-щя, видалення, знешкодження тощо). Iншi ввдходи IV класу небезпеки дуже рiзноманiтнi за характеристиками i способами утитзацл2.

3. Бiльша частина побутових i подiбних до них вiдходiв територiально розподiлена рiвномiрно. Ввд-вальн доменнi шлаки сконцентроваш лише у пев-них регiонах Укра!ни. Тому !х негативний вплив на довкшля i здоров'я населения е локальним i стосу-еться передусiм мешканщв осередшв металурпйно1 промисловостi (кiлькiсть населення, яке зазнае негативного впливу з боку металургшного виробництва, мешкае поблизу шлакових вiдвалiв3 у радiусi 15 км i становить приблизно 3 млн осiб). Цi старопромис-ловi регiони (Донецька, Запорiзька, Дшпропетров-ська, Луганська областi) обтяженi додатково значною кшьшстю накопичених техногенних вiдходiв прничодобувно1, металургшно1, х1тчно1, промис-ловостi.

4. На вiдмiну ввд багатьох видiв вiдходiв, обсяг утитзацл шлаков у свiтовiй практицi досягае 100%.

1ндустрн шлакопереробки iснують у розвинених кра1нах бiльш нiж сто роив (у США першi кроки у цьому напрямку зробила ще у 1908 р. компан1я «Карнеп Ст^л») [11]. Доменн1 шлаки в багатьох розвинених крашах навгть не мають статусу вiдходiв, а ввдносяться до вторинно1 сировини.

5. Металурпйш шлаки, маючи помiрну небез-печн1сть для навколишнього середовища i населення, з локалiзацiею впливу безпосередньо на тери-торil !х зберiгання, не здатнi отримати такого сус-пiльного розголосу. Вони не знаходяться у центрi уваги громадськосп, ЗМ1, регiональноl та мiсцевоl влади, тому не слвд очiкувати широких протестних рухiв, за якими, як правило, прямують конкретн1 рi-шення i природоохороннi проекти.

6. Для металургшних шлакiв, на вiдмiну ввд бiльшостi вiдходiв, вже розроблен1 технологи пере-робки, вiдповiднi ДСТУ, економiчна оцiнка, створена повна номенклатура ^мшо-мшералопчний склад, агрегатний стан i обсяги утворення) з конкре-тними рекомендацiями щодо можливого напряму !х використання, розробленi методики оцiнки ефек-тивних напрямiв рециклiнгу.

Через згадаш особливост^ випливають такi висновки. По-перше, проблема утилiзацil доменних шлакiв не уявляеться першочерговою з точки зору небезпеки для навколишнього середовища i населення порiвняно з iншими видами забруднення. Подруге, в кра1ш iснуе технологiчне i практичне п1д-Грунтя для повно1 утилiзацil ВДШ. Металургiйнi пiдприемства Укра1ни мають досввд вторинного використання шлашв для власних потреб, на продаж шнцевим споживачам i для виробництва сировини для будiвельноl галузi. Але рiвень використання шлаку досить низький порiвняно iз iншими кра1-нами. На завадi впровадження циркулярного тд-ходу в галузi шлакопереробки стае низка правових, технологiчних, економiчних та шституцшних проблем.

Проблеми нормативно-правового визначення статусу шлатв. У численних вггчизняних i мiжна-родних нормативних актах, визначено, що вiдходи -це «будь-яш речовини, матерiали та предмети, що утворилися у процесi виробництва чи споживання, а також товари (продукщя), що повнiстю або частково втратили сво! споживчi властивостi i не мають по-дальшого використання за мюцем !х утворення чи виявлення, i вiд яких !х власник позбуваеться, мае намiр або повинен позбутися шляхом утитзацл чи видалення» [12]. Зпдно чинному законодавству, усi металургiйнi шлаки в Укра1ш е вiдходами.

1 Найбiльшими постачальниками металургiйних шлакiв е «Метiнвест Холдинг» - 64% загальних обсяпв, «Арсе-лор Мйттал Кривий Рiг» - 25%, «Дшпровський МК» - 11% [10].

2 Клас небезпеки вiдходiв визначаеться виробником вiдходiв за участю фахiвцiв з охорони навколишнього природного середовища i санiтарно-епiдемiологiчноl служби згiдно з чинними нормативними документами та затвердже-ними методиками.

3 Даш отримаш стосовно МК «Азовсталь», Марiупольського МК iм. Iллiча, Запорiзького МК «Запорiжжсталь», Краматорського металургiйного заводу, Арселор Млтал Кривий Рiг, Днiпровського металургiйного комбшату.

Але усе частше висловлюетъся думка, що шлаки е не ввдходами, а скорiше побiчним продуктом або вторинною сировиною. Однак головним нормативним актом, яким користуютъся при визна-ченнi таких питанъ, е Державний Класифiкатор ввд-ходiв ДК 005-96 (д^ - КВ), заснований на единих засадах з Класифшащею видiв економiчно! дiяльно-ст та Державним класифiкатором продукцп та по-слуг. За визначенням КВ [13] вiдходами металургш-ного виробництва е «новоутвореш речовини та !х сумш^ утворенi в термiчних, хiмiчних та шших процесах i якi не е метою даного виробництва (шлак, зола, кубовi залишки, iншi твердi та пастоподiбнi утворення, а також рвдини та аерозолф>. Це бшьш нiж 30 видiв шлаку, i з них тiлъки доменних шлашв 11 рiзновидiв i кожний мае ввдмшност у фiзико-хiмiчних властивостях. Цi вiдмiнностi визначаютъ можливють подалъшого використання того чи ш-шого виду шлаку як вторинно! сировини в окремих галузях.

Водночас, зпдно з Законом Укра!ни «Про ввд-ходи» [12], так1 «вiдходи, для утилiзацi! та пере-робки яких в Укра!ш iснуютъ вiдповiднi технологи та виробничо-технолопчш i/або економiчнi перед-умови», трактуютъся як вторинна сировина. З чого випливае, що ii шлаки, якi в Укра!ш вважаютъся ввдходами, в iнших технологiчно розвинутих кра!-нах е повноцiнною вторинною сировиною.

В Укра!ш поводження з промисловими ввдхо-дами регулюетъся великою кшькютю законодавчих та нормативно-правових акт^в, в яких деякi поняття не використовуються зовсiм або трактуютъся неоднозначно, i не спiвпадаютъ iз м1жнародними. Такi розбiжностi у трактуванн поняття «металургiйний шлак» ускладнюють його облш, спричиняють склад-нощi в статистищ.

Пiд час пiдготовки Угоди про приеднання ввд-булося суттеве узгодження укра!нсько! нормативно-правово! бази у сферi поводження з вдаодами iз аналогiчною базою СС через прийняття вiдповiдних Директив СС. Директива 2008/98/СС Свропейсь-кого парламенту та Ради «Про вдаоди та скасу-вання окремих Директив» [14] (далi - Директива) перебувае в процес iмплементацi! шляхом розроб-лення нащональних законодавчих актiв, передусiм, рамкового закону «Про управлiння ввдходами» (цей законопроект пройшов перше читання i наразi готу-еться профiльним комiтетом Верховно! Ради Укра-!ни для розгляду i прийняття в другому читанш, далi - Законопроект) [15] та iнших законiв, як пере-бувають на рiзних стадiях, деяк доа не прийнятi та не набули чинносп.

Треба визнати, що законодавство Укра!ни поки що лише частково ввдповвдае вимогам Директиви, при цьому ступiнь вiдповiдностi залишився низьким i через 9 рошв пiсля складання Таблицi ввдповвд-

ност (славнозвiснi Tables of Concordance)1. У зв'язку з тим, що iснують значнi розбiжностi у понятийному апарап та з метою гармошзащ! з Директивою, законодавство Укра!ни в сферi поводження з вiдходами потребуе суттево! модифiкацii.

Згiдно з Директивою потребуе перегляду тер-мiн «утилiзацiя» [14, ст. 3.15], адже термш «пере-робка» (recycling) лише частково покриваеться тер-мiном «утилiзацiя». Рециклiнг - операшя з утилiза-ц^!, коли вiдходи переробляються в продукти, мате-рiали або речовини для первинно! чи iншоi мети. Вона включае переробку органiчного матерiалу, але не ввдновлення енергii' чи переробку в матерiали, що будуть використовуватися як паливо або заповню-вачi (backfilling operations). «Утитзащя» (recovery) трактуеться як будь-яка операщя, в результатi яко! вiдходи приносять користь, замiнюючи iншi матерь али, якi в iншому випадку були б використанi для виконання конкретно! функцii. Також у Директивi висунуто вимогу узгодження перелшу операцiй, пов'язаних з утилiзацiею (у Додатку II до Директиви цей термш використовуеться як «вiдновлення»). У вггчизнянш практищ поняття рециклiнгу та утитза-uj! ототожненi. Це прямо стосуеться шлашв, частка яких використовуеться саме як заповнювач^ тобто у такому випадку щ шлаки не тдпадають пiд операщ! рециклiнгу. У Законопроект! ввдсутне поняття «повторне використання» та rnmi, сугтевi для цир-кулярно! економiки, а визначення «вторинна сировина» - речовини та матерiали, отримаш в результат^ тдготовки до вiдновлення та/або ввдновлення вiдходiв (у тому числi рециктнгу), як використовуються замiсть первинно! сировини [15, ст. 1, п. 13] е не зовам зрозумшим. Треба дуже чгтко виписати щ термiни у новому законопроект^, адже тсля пер-шого читання залишилось багато зауважень навiть до термшологп.

Також щодо шлашв стосуеться надане у Дирек-тивi визначення «побiчнi продукти» (by-products ) -«речовина або предмет, що виникли внаслвдок про-цесу виробництва, початковою метою якого не було !х виробництво, можуть розглядатися не як ввдходи, а як побiчнi продукти, при дотриманн наступних умов: (a) встановлено подальше використання речовини або предмету; (b) речовина або предмет може безпосередньо використовуватись без подальшо! обробки, крiм нормально! виробничо! практики; (с) речовина або предмет виробляються як неввд'ем-на частина виробничого процесу; (d) подальше використання е законним, тобто речовина або предмет ввдповвдають усiм вимогам до продукщ! стосовно екологii та здоров'я людини для окремого використання, та воно не призведе до загальних негативних наслiдкiв для екологп та здоров'я людини». З цього визначення випливае, що металурпйш шлаки ввдпо-вiдають статусу побiчних продуктов за усiма зазна-

1 Date Table completed: 21/11/2011. «Overview of the Status of Harmonizing the Ukrainian Legislation with the EU Requirements and the Baseline Plan for Harmonization of Ukraine's legislation with the EU laws». Ukraine, 2011.

ченими умовами. На жаль, у Законопроект! для ка-тегори «поб1чш продукти» не знайшлося мiсця у ст. 1 «Визначення понять», однак цшком увiйшли цi вимоги Директиви, але Кабiнету Мiнiстрiв Украши ще треба встановити Критерп для ввднесення речо-вин, предметов до побiчних продуктов [15, ст. 9].

До кола питань щодо статусу шлашв ввдно-ситься поняття «кiнець статусу вiдходiв» (end-of-waste status), тобто коли ввдходи перестають бути ввдходами, та критерп визначення припинення цього статусу. Зпдно з Директивою деяш зазначенi вiдходи перестають бути ввдходами коли вони прой-шли утитзащю, включаючи переробку, та ввдповь дають певним критерiям: (а) речовина або предмет широко вживаеться для певних цiлей; (b) iснуе ри-нок або потреба у ташй речовин або такому предмет^; (с) предмет ввдповвдае технiчним вимогам для певних цшей, та не суперечить чинному законодав-ству та стандартам, що застосовуються до продуктов; (d) використання речовини або предмету не призведе до загального попршення для довкiлля чи здоров'я людини (критерп повиннi включати гра-ничш значення для забруднюючих речовин) [14, ст. 6.1]. Як i побiчнi продукти, в Законопроект щл-ком увiйшли цi критерп, однак вони, як i ранiше, стосуються лише обмеженого кола вiдходiв i також встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв Украши.

Значна частина вимог Директиви так i не була врахована у законопроект! «Про управлiння ввдхо-дами».

Питання термшологп дуже важливi, адже сут-теве впливають на багато операцiй поводження з вiдходами, i також мають тiсний зв'язок iз проблемами lx утитзацп. Якщо шлак просто вивозиться на звалища, то не мае рiзницi, який в нього статус, однак, коли вш стае об'ектом ринкових вiдносин, це вже починае мати певне значення для господарю-ючих суб'ектгв.

Технолопчш проблеми. Згiдно iз затвердже-ною у багатьох нормативних документах «iерарxiею вiдxодiв» найбiльш ефективним способом запобь гання утворенню вiдxодiв е впровадження маловвд-ходних виробництв завдяки принциповш змiнi тех-нологiчного процесу. Однак процеси виплавки ча-вуну тако! принципово! змiни не передбачають попри юнування теxнологiчниx проблем, ршення яких спроможне суттево вплинути на !х зменшення. Далi наведено найсуттевiшi з них.

Використання у втчизнянШ виплавц чавуну збгднених шихтових матергалгв та високозольного коксу. Хiмiко-мiнералогiчний склад компонентов шихти для виплавки металу, тобто якiсть шихтового матерiалу, впливае не тальки на яшсть шлаку, але i на його кшьшсть. Так, на Марiупольському МК iм. Iллiча на 1 тонну чавуну утворюеться 558 кг шлаку, на ДМЗ - 386 кг (дат 2010 р.), на Азовсталi -

419 кг, у той час, як у Швецп - 150 кг, у США - 200220 кг, у Шмеччиш - 260 кг [1, с. 49].

В1ддален1сть вгд доменних печей грануляцШних установок. У бшьшостг дточих доменних цехiв через неможливють спорудження установок притч-но! грануляцп (брак територп та ш.) основна час-тина доменного шлаку транспортуеться вiд печей у шлакових ковшах1. Притчш установки мають наступи переваги: на 15-30% знижуються капiтальнi та експлуатащйш витрати (завдяки скороченню парку шлаковозiв i транспортних засобiв); забезпе-чуеться бiльш повне використання шлаку (через те, що при перевезенн в ковшах 15-30% шлаку втрача-еться у виглядi юрок); зменшуеться чисельшсть об-слуговуючого персоналу; забезпечуеться вибухо-небезпечшсть процесу; притчна грануляцiя дае можливють забезпечити повну переробку шлашв у редкому вигляд^ а також локалiзувати i знешкодити парогазовi викиди [16]. А одночасне застосування ресурсозбер^аючих технологiй дозволяе досягти значно1 економп паливно-енергетичних ресурсiв, адже при цьому використовуеться та теплова енер-гiя, яка була акумульована шлаковим розплавом в процес виробництва чавуну.

Таким чином, хiмiчний склад i структура доменних шлашв вартоють залежно вiд складу шихти, особливостей металурпйного процесу, умов охо-лодження (швидке або повшьне) тощо. Завдяки бiльш високому технолопчному рiвню доменного процесу яшсть, кшьшсть, собiвартiсть, строки по-дальшого збер^ання шлаку набувають значно кра-щих параметрiв.

Зазначенi технологiчнi проблеми металурпйно1 галузi Укра1ни мають довготермiнове значення i тюно пов'язаш, в свою чергу, з технологiчними проблемами галузей, що е основними споживачами шлаково1 продукци (будiвельна, добувна).

Урядом Украши останнiм часом зроблено певн кроки щодо активiзацil використання шлакового щебеню у дорожньому будiвництвi, адже визначено тд час здiйснення державних закутвель робiт з бу-дiвництва та послуг з поточного ремонту автомо-бiльних дорiг загального користування в Запорiзь-шй, Донецькiй, Лугансьшй, Дшпропетровсьшй, Ми-кола1всьшй, Кiровоградськiй областях застосову-вати нецiновий критерiй «Заходи щодо захисту до-вшлля», який визначаеться показником «рiвень використання вiдходiв виробництва та дорожньо-будь вельних матерiалiв, отриманих з !х використанням як заповнювачiв» з питомою його вагою не менше 10% [18].

Однак цей i подiбнi приклади носять характер рекомендацш, i не мiстять належних стимулiв на зразок державних «зелених» закутвель.

У той же час встановлення вимог до шлаков, як сировини для виробництва щебеневих матерiалiв

1 Новозбудоваш доменнi печi та ri, що реконструюють, як правило, оснащуються установками пришчио! грану-ляцп, що розташовуються поруч з ливарним двором.

чеpез введення нового cтaндapтy (ДСТУ 9G43:2G2G) обмежye нa доpогax ycix кaтегоpiй викоpиcтaння щебеневиx мaтеpiaлiв з метaлypгiйниx шлaкiв пpи icнyючiй теxнологiï ïx обpобки тiльки як нacипного мaтеpiaлy, i лише нa невеликж доpогax мicцевого знaчення (IV-V кaтегоpiï) з мaлою iнтенcивнicтю pyxy (менше нiж 1GGG одиниць тpaнcпоpтy m до6у) - як оcновного [19]. Kpiм цього, в cтaндapтi пеpедбaчено пеpегляд клacифiкaцiï щебеневиx мaте-piaлiв з вмicтом шлaкiв, yточнення вимог до фiзико-теxнiчниx покaзникiв i методiв контpолювaння щебеню i cyмiшей, pозpоблення вимог щодо безпеки тa оxоpони довкiлля, мapкyвaння тa тpaнcпоpтyвaння. Якicнi xapaктеpиcтики метaлypгiйниx вiдxодiв по-виннi вiдповiдaти певним вимогам, i тодi веcь ком-плего «^^обнищ^ - cпоживaння» бyде мaти ви-cокi екологiчнi пок^мики, дозволить в^обнигам оcвоювaти paнiше недоcтyпнi pинки з6УТУ.

Пpоблемою e те, що бiльш жоpcткi вимоги до якост^ шлaковоï пpодyкдiï й нaвiть до методу ïï пеpеpобки, як e цшком випpaвдaними згiдно з еколопчними ноpмaми СС, о6умовлюють вико-pиcтaння бiльш якicниx шиxтовиx мaтеpiaлiв й удо-cконaлення теxнологiй шлaкопеpеpобки, що npro-веде до зpоcтaння вит^т у метaлypгiйномy в^об-ництвi.

^и цьому викоpиcтaння ВДШ у бyдiвельниx композицiяx piзного cклaдy cтaвить пеpед cпоживa-чaми пpоблемy вивчення ïx небезпечнж i, зокpемa, paдiоaктивниx влacтивоcтей, пpиклaди чого вiдомi. Теxнологiя pемонтy доpiг з викоpиcтaнням метолур-пйнж шлaкiв для Укpaïни поки що екcпеpиментa-льнa. Отже, пpи викоpиcтaннi шлaкiв у доpожньомy бyдiвництвi тpебa вpaxовyвaти yci теxнологiчнi нюaнcи тa екологiчнi питaння, a тaкож ïx cym^i не-долiки. У мет^^^рийн^ шлaкiв неpiвний гpaнyло-метpичний cклaд (це cyмiш вiд нуля i до кiлькоx то-тень мшмет^в). Шap iз шлaкy з чacом пеpетвоpю-eтьcя фaктично нa бетон. З pокaми фоpмyeтьcя дуже мщта оcновa доpоги, якa, як i ва жоpcткi мaтеpiaли, мae влacтивicть змiнювaти лiнiйнi pозмipи пpи коли-вaнняx темпеpaтypи. Це може ^изводити до дефоp-мaцiï веpxнix шapiв доpожнього покpиття, якщо у ^^ipy^ доpоги не пеpедбaчити додaтковиx зaxо-дiв [2G].

Дaвно icнyючi теxнологiï дозволяють отриму-вaти з штак1в бyдiвельнi мaтеpiaли виcокоï якоcтi, пpидaтнi для бiльш шиpокиx можливоcтей зacтоcy-вaння. Але низькa якicть ВДШ y^arn^R^ в^об-нишв не дозволяe ïx викоpиcтовyвaти у бiльш ш^о-кому дiaпaзонi. Ix мiцнicть вдвiчi меншa, нiж мaють гpaнiтнi щебет. Тому ^и бyдiвництвi бaгaтьоx crn-pyд, зокpемa, злiтно-поcaдковиx cмyг, m вiдмiнy вiд cвiтовиx пpaктик, в Укpaïнi не викоpиcтовyють шлaки [21].

Iнновaцiйнi теxнологiчнi piшення, i в цшому, iнновaцiйний пiдxiд до ^облем yтилiзaцiï ВДШ могли би зтачно полiпшити cитyaцiю. Однaк новi теxнологiï cтикaютьcя iз cyттeвими тpyднощaми.

Haпpиклaд, пpи виpобництвi геополiмеpного бетону, зaмicть цементу викоpиcтовyeтьcя мелений гpaнyльовaний доменний шлaк, який зa pезyльтa-тaми пpоведениx доcлiджень нi в чому не постута-eтьcя звичaйномy цементу. Цей мaтеpiaл може бути в paзи cтiйкiшим до впливу тaк звaного aгpеcивного cеpедовищa. Але в^об^^^о геополiмеpного бетону вимaгae винятковоï yвaги: потpебye точного дозyвaння, виcокоï кyльтypи виpобництвa без вiдxи-лень тa помилок у pецептypi, дотpимaння отетоль-ноï теxнiки безпеки та виpобництвi. I поки ще зади-шaeтьcя вiдкpитим питaння довговiчноcтi геополь меpниx бетонiв [22].

Ситyaцiя нaдae пpиклaд yповiльненоï iнновaцiï i дуже cлaбкоï зaцiкaвленоcтi в нш, виcyвae ^о-блему пiдняття нayково-теxнiчниx pозpобок у цiй cфеpi та якicно вищий piвень. Ha жадь, мaючи тaкi «поктади» теxногенноï cиpовини, Укpaï'нa cпpо-можнa лише викоpиcтовyвaти, копiювaти, повтоpю-вaти вже icнyючi в cвiтi нaпpями викоpиcтaння ВДШ, не виcyвaючи влacниx кpеaтивниx piшень у цш cфеpi. Але циpкyляpнa економiкa - це економiкa iнновaцiй як теxнiчниx, тaк i cоцiaльниx.

У пpодyкyвaннi нового знaння, «здaтного до швидкоï комеpцiaлiзaцiï в iнновaцiяx», вaжливим фaктоpом e можливicть piзномaнiтниx pекомбiнaцiй («новиx комбiнaцiй» зa Й. Шyмпетеpом [23]) мiж cектоpaми економiки. Тaк, комп'ютеpнi пpогpaми для 3D-моделювaння вже змiнили еcтетикy apx^^-тури i бyдiвництвa, a 3D-дpyк - таступний кpок у цьому нaпpямкy. Вiн yможливлюe виpобництво в бyдiвництвi (i не тiльки), cклaдниx геометpичниx фоpм, aдже мaтеpiaли у 3D-^y^ викоpиcтовyютьcя piзнi, i дуже чacто з бетону. Mожливicть отpимaти шлaковий поpошок, його воднi pозчини для вико-pиcтaння потpiбноï мacи для 3D-^y^ може зiгpaти тут в^^^ьну pоль.

Пpодyкyвaння новиx iдей, кpеaтивниx пiдxодiв i piшень cтaють у витошв явищa, яке видaтний aвcт-piйcький економicт Йозеф Шyмпетеp визтачив «твоpчим pyйнyвaнням», яке, в cвою чеpгy, e пеpед-умовою невпинного iнновaцiйного пpоцеcy у будь-якш cфеpi, нa оcновi якого CTapi теxнологiï зaмiню-ютьcя новими, новi cектоpи економiки зaлyчaють pеcypcи зa paxyнок cтapиx, новi компaнiï витюняють визнaниx paнiше лiдеpiв, cтвоpюютьcя пpинципово новi пpодyкти. Сaме тaкого «твоpчого pyйнyвaння» бpaкye у питaнняx ym^arnï нaкопичениx теxноген-ниx «поклaдiв» для викоpиcтaння шиpокого дiaпa-зону можливостей ïx зacтоcyвaння в Укpaïнi та зaca-дax кpеaтивниx piшень.

EkohomÍ4hí проблеми. Eкономiчнi пpоблеми yтилiзaцiï шлaкiв можнa pозглядaти нa мaкpо-, мезо-i мiкpоекономiчномy piвняx. До мaкpоекономiчниx пpоблем пеpедyciм тpебa вiднеcти в^ут^ть cеpед пpiоpитетiв економiчноï полiтики Укpaïни кpитеpiю екологiзaцiï пpомиcловоï cфеpи.

Вcyпеpеч cвiтовим тенденц1ям екологiзaцiï еко-номiки, yкpaï'нcькa пpомиcловicть, нaвпaки, збеpiгae

непоpyшнicть iндycтpiaльноï епоxи, лише поcилю-ючи cвоe вiдcтaвaння вiд поcтiндycтpiaльниx кpaïн.

Бaзовий концепт модеpнiзaцiï пpомиcловоcтi в СС - циpкyляpнa економта (зacновaнa нa ввднов-ленн тa paцiонaльномy cпоживaннi pеcypciв), в ук-païнcькiй пpомиcловiй полiтицi мaйже впутай. I пpичинa цього не тшьки y вiдcyтноcтi y оcновноï мacи пpомиcловиx пiдпpиeмcтв внyтpiшнix iнвеcти-щйнж pеcypciв.

Укpaïнa поки що неcпpоможнa «в^ости™» cy-чacнi бiзнеc-моделi циpкyляpноï економiки, еко^^ темa яко1' cтpyктypовaнa як меpежa гнyчкиx i caмо-pегyлюeмиx локaльниx cиcтем, як зaвдяки телеко-мyнiкaцiйнiй i тpaнcпоpтнiй iнфpacтpyктypi Hpan^-ють як eдиний оpгaнiзм [24, c. 39]. Тaкa екоcиcтемa pозвивaeтьcя i pозшиpюeтьcя, поcтyпово лiквiдyючи оpгaнiзaцiйнi фоpми iндycтpiaльноï епоxи, pозбyдо-вaнi нa веpтикaльниx, менш гнучкж фоpмax yпpaв-лшня, менш пpиcтоcовaниx до cyчacниx моделей ви-pобництвa i cпоживaння. Фyнкцiонyвaння ц^ку-ляpниx бiзнеc-моделей потpебye тдвищення cклaд-ност! тa гнyчкоcтi оpгaнiзaцiйниx пpоцеciв n^^^ eмницькоï дiяльноcтi i e неможливим y cиcтемi веp-тикaльно iнтегpовaноï економiки метaлypгiйноï га-лyзi.

Cтpyктypa пpомиcловоcтi Укpaïни, нaвпaки, xa-paктеpизyeтьcя виcоким cтyпенем концентpaцiï ви-pобництБa, що cпpияe поcиленню коpпоpaтизaцiï в^обничох' дiяльноcтi, ïï монополiзaцiï, появi i змщ-ненню веpтикaльно iнтегpовaниx cтpyктyp i пеpеш-коджae фоpмyвaнню y cтapопpомиcловиx pегiонax зaзнaчениx гоpизонтaльниx cтpyктyp - меpеж i клacтеpiв. Тому для подiбниx економiк взaгaлi e ти-повим домiнyючий cтaн декiлькоx кpyпниx комга-нш, яш, в^обляючи знaчнy чacтинy ВВП, гpaють отобливу pоль в економiчномy i пол^ичному життi кpaïни, icтотно впливaють та piшення влaди, що пpиводить до тюного пеpеплетення iнтеpеciв деp-жaви i коpпоpaцiй, нaдae необмеженi можливоcтi pеaлiзaцiï пpивaтниx i коpпоpaтивниx (локaльно-гpyповиx) iнтеpеciв вcyпеpеч cycпiльним.

Це можливо головнa пpичинa того, що в Укpa-ïнi поки ще не вiдбyвaeтьcя пpоцеciв екологiзaцiï економiчноï cфеpи, пеpеxодy вiд iepapxiчниx до ме-pежниx cтpyктyp, iнтенcивного впpовaдження pе-cypcоефективниx «зеленж» теxнологiй. Цшком ймовipно, що iнтегpyвaння cтapопpомиcловиx pе-гiонiв Укpaïни до поcт- i неоiндycтpiaльноï еконо-мiки зiштовxнетьcя iз чимaлими тpyднощaми.

Окpемy мaкpоекономiчнy пpоблемy cтaновить тaкий нaпpям, як екcпоpт шлaкiв. До чиcлa ^ов^-нж екcпоpтеpiв шлaкiв вxодять cвiтовi лiдеpи з ви-pобництвa cтaлi - Кт^й, Iндiя, Hiмеччинa, Iтaлiя, Бpaзилiя. Пеpшa деcяткa кpaïн-екcпоpтеpiв, до якоï Укpaïнa не вxодить, зaймae близько 72% pинкy. У 2018 p. Укpaïнa поciлa 25 мicце (y 2017 p. - 29) з

екcпоpтy шлaкiв з обcягом зовнiшньоï тоpгiвлi шлa-кaми 25,4 млн т [25]. ^облеми, якi стоять m цьому нaпpямкy, нacaмпеpед пов'язaнi iз тpaнcкоpдон-ними вимогaми СС до пеpевезення шлaкiв, як гфо-дyкцiï iз Зеленого пеpелiкy.

Me30eK0H0MÍ4HÍ проблеми - це пpоблеми вгт-чизняноï метaлypгiйноï тa бyдiвельноï гaлyзей. Ix тpебa pозглядaти як фaктоpи впливу нa yтилiзaцiйнy цiннicть доменнж шлaкiв нa мезоpiвнi. Цi гaлyзi не вiдповiдaють cyчacним cвiтовим cтaндapтaм (де-фоpмaцiï в cтpyктypi виpобництвa, екcпоpтy, iм-поpтy), зaлишaючиcь теxнологiчно вiдcтaлими, не-ефективними виpобничими cиcтемaми, нaдто вpaз-ливими щодо кон'юнктypниx коливaнь, iз знaчним негaтивним впливом нa довкiлля нaвiть y довш^^о-ковiй пеpcпективi. В pегiонax - оcеpедкax pозтaшy-вaння метaлypгiйниx комбiнaтiв - вони e головними зaбpyднювaчaми нaвколишнього cеpедовищa. До того ж, як cвiдчaть дaнi екологiчниx пacпоpтiв u^x pегiонiв, вони не ^cy^ y повному обcязi вiдповi-дaльнicть зa cвою pyйнiвнy для довкшля i здоpов'я нacелення дiяльнicть.

Cтaн метaлypгiйноï пpомиcловоcтi Укpaïни не вiдповiдae вимогaм циpкyляpноï економiки1 зa pя-дом ознaк:

низький теxнiко-теxнологiчний piвень виpоб-ництвa (зношенicть оcновниx фондiв понaд 60%) тa домiнyвaння моpaльно й фiзично вiдcтaлиx теxноло-гш;

виcокa енеpго- i pеcypcомicткicть виpобництвa, що виpaжaeтьcя y пpевaлювaннi pеcypcноï, оcоб-ливо cиpовинноï, cклaдовоï y cобiвapтоcтi гaлyзевоï пpодyкцiï (зокpемa, витpaти нa пaливно-енеpгетичнi pеcypcи доcягaють 50%, тодi як y пpомиcлово pоз-винениx кpaïнax цей покaзник не пеpевищye 20%);

низький piвень еколопчносп бiльшоcтi виpоб-ничиx пpоцеciв, зокpемa, чacткa мaловiдxодниx тa pеcypcозбеpiгaючиx ^оце^в y зaгaльномy обcязi новиx теxнологiчниx пpоцеciв не пеpевищye y œ-pедньомy 40%;

низький piвень iнвеcтицiйно-iнновaцiйноï aк-тивноcтi [26, c. 153].

Зпдно концепци циpкyляpноï економiки мaйже yci виpобленi шлaки мaють бути cпpямовaнi нa вто-pинне cпоживaння. Але зpоcтaння обcягiв пеpе-pобки тa вiдвaнтaження шлaкiв для бyдiвельноï гa-лyзi можливi тiльки зa умови cтaбiльного попиту нa цю пpодyкцiю.

Aнaлiз дaниx щодо влacтивоcтi метaлypгiйниx шлaкiв, як cиpовини для в^об^ш^ бyдiвельниx мaтеpiaлiв i доcвiдy викоpиcтaння ïx в пpомиcловиx, гiдpотеxнiчниx тa iншиx об'eктax Укpaïни, покaзaв, що мaтеpiaли з доменниx шлaкiв можливо зacтоcо-вyвaти зaмicть ^^одн^ кaм'яниx i гpyнтовиx мa-теpiaлiв (вaпняк, гpaнiт, пicок) для доpожнього бу-дiвництвa, виpобництвa цементу тa бетону, y ви-

1 У зв'язку з плaнaми Свpопейcького Союзу по зшчному cкоpоченню викидiв CO2 бaгaто метaлypгiйниx зaводiв pозpобляють концепци пеpеxодy нa «зеленi теxнологiï» в^обнищ^.

глядi щебеню, сушшей без в'яжучих або з в'я-жучими речовинами, при влаштуваннi та ввднов-ленн шарiв нежорсткого дорожнього одягу, для укрiплення узбiч автомобтьних дорiг, а також бе-тонних елементгв конструкцш. Таким чином, хiмiч-ний склад i структура шлакiв дозволяе використову-вати доменнi шлаки як матерiал для будiвництва, але щоб почати розглядати 1х як реальну сировинну базу промисловостг будгвелъних матергалгв, у тому

Не слад очiкувати, що використання шлаку у будiвельнiй промисловост значно вплине на зде-шевлення житла, адже частка цементу в собiвартостi становить 1,5-2%, при тому, що у« разом будiвельнi матерiали складають 10-15% собiвартостi будiв-ництва, у тому числi житлового [28].

У дорожньому будiвництвi (автотраси i залiз-ничнi насипи) використовують до 20% доменних шлашв, i, якщо щорiчно ремонтувати хоча б 3 тис. км автомобшьних дорiг, то споживання шлакiв збiльшиться мiнiмум до 5 млн т - це в п'ять р^в бшьше шж на сьогоднi [29].

Цементна та цегляна промисловiсть е основ-ними споживачами металургiйних доменних шлашв в Укра1ш, як i в усьому свт, - близько 40% мета-лургiйних шлакiв, що переробляються.

Ринок цементу в Укра1ш коливаеться протягом останнiх трьох рошв навколо 9,1-9,3 млн т, не пока-зуючи значного зростання або спаду, в той час як iм-портш потоки суттево зростають (експорт цементу в 2019 р. вирю на 16%, а iмпорт - на 57,1%) навгть пiсля припинення демпiнгового iмпорту цементу з

чи^ виробництва в'яжучих речовин, необхiдно ви-рiшити низку проблем.

Проблеми, пов'язаш i3 ситуацieю у будiвельнiй галуз^ е складовою макроекономiчних проблем. Бу-дiвнидтво i галузь будiвельних матерiалiв знахо-дяться вже довгий час у стадп стагнацл. Спад у бу-дiвнидтвi спричинив падiння попиту на продукцiю будiвельних матерiалiв, виробництво багатьох з яких майже не зростае на протязi останнiх рошв (див. таблицю).

Таблиця

РФ та Бшоруа в Украшу. Зокрема, iмпорт турець-кого цементу в Укра!ш збшьшився в 9,3 раза [28].

Туреччина, яка е четвертою в свт кра!ною за обсягами виробництва i другою за обсягами екс-порту (вiдповiдно 80 та 13 млн т в 2017 р.), перебу-ваючи в ситуацл значного спаду споживання на внутршньому ринку (з 75 млн у в 2017 р. до 47 млн т у 2019 р.) [30], i маючи морське сусвдство з Укра!ною, в 2019 р. почала активний експорт портландцементу на украшський ринок. З яшстю iмпор-тованого цементу пов'язана iнша проблема - марку -вання продукцп. Протягом останшх двох рокiв цемент, ввд якост якого залежить довговiчнiсть i безпека будiвель i споруд, тдлягае виключно доб-ровiльнiй сертифшацл (обов'язкова сертифшащя i реестр УкрСЕПРО ввдмшеш), а це практично озна-чае безконтрольне введення в обiг продукцп з не-вiдомими характеристиками якосп1.

Треба також враховувати проблеми пов'язаш iз Свропейським зеленим курсом (European Green Deal) - €ЗК, як1 у найближчому майбутньому тiльки загостряться. Вiн полягае у переглядi кожного дто-

Виробництво окремих вид1в продукщ! галуз1 буд1вельних матер1ал1в за видами

Види продукцп 2013 2014 2016 2017 2018 2019

Цегла, блоки i плитки, вогнетривкi та вироби вогнетривю ке-рамiчнi будiвельнi подiбнi, з вмiстом бiльше 50 мас. % MgO, СаО або Сг2О3, крiм виробiв з борошна кам'яного кремнеземистого чи кремнеземистих порщ подiбних, тис. т 68,0 58,8 53,9 63,7 61,2 58,1

Цегла, блоки i плитки, вогнетривкi та вироби вогнетривю ке-рамiчнi будiвельнi подiбнi, з вмiстом бiльше 7 мас.%, але менше 45 мас.% глинозему (А12О3), але з вмiстом бшьше 50 мас.% кремнезему (8Ю2), тис. т 204 182 151 163 162 163,9

Портландцемент, млн т 9,5 8,4 8,8 9,0 8,9 9,1

Цемент глиноземистий, цемент безклшкерний шлаковий i цементи гiдравлiчнi подiбнi, млн т 0,3 0,2 0,3 0,3 0,3 0,1

Блоки та цегла з цементу, бетону або каменю штучного для будiвництва, млн т 3,0 3,0 3,6 3,7 3,6 3,4

Елементи конструкцш збiрнi для будiвництва з цементу, бетону або каменю штучного, млн т 4,7 3,9 4,9 4,8 4,6 4,2

Камшь дроблений (щебшь), який використовуеться як на-повнювач бетону, для дорожнього покриття та подiбних цi-лей (крiм гальки, гравто та кремнiю), млн т 63,6 55,3 49,6 60,3 60,4

* Складено за даними Статистичного щорiчника Укра1ни за 2019 рж. Державна служба статистики Укра1ни [27, с. 262-263].

1 За результатами останнього дослщження якостi цементу, проведеного ГО «Союз споживачiв Укра1ни» в 20162017 рр., 82% таровано! продукцil в мiшках з порушеннями маркування виявилося фальсифiкатом [30].

чого закону щодо ктматичних переваг, а також вве-дення нового законодавства з циркулярно! еконо-мши, iнновацiй тощо, тобто вимагатиме змш як у за-конодавствi, так i в пiдходах внутрiшньоi економiч-но! полiтики.

Тарифний бар'ер у виглядi так званого «вугле-цевого мита» (СВАМ - carbon border adjustment mechanism) е цшком реальним для Укра!ни, i може призвести до втрат у галузей-експортерiв. По суп це означае, що укра!нський бiзнес буде вкладати кошти не в модершзащю свого виробництва, а в оновлення промисловост СС. Крiм того, наполягають фахiвцi з питань европейсько! iнтеграцii, iнфраструктурнi проекти в Украiнi (кредити для будiвницгва тощо), якi фiнансуються за рахунок европейських банкiв (СБРР, С1Б), отримуватимуть додатковi вимоги щодо екологiчноi складово!.

Угода про асоцiацiю та зусилля з !! впро-вадження створюють однакове з СС регуляторне се-редовище для зменшення використання вуглецю. Тим самим треба надати чгткий сигнал бiзнесу - наступи десятилiття будуть епохою «зелено!» транс-формацii економiки i це особливо стосуеться про-мисловосп, адже Уряд заявив про намiр Укра!ни до-лучитись до СЗК. I треба вже зараз взяти до уваги, що за обсягом викидiв парникових газiв цементна промисловiсть займае друге мюце в свiтi в рейтингу свгтових забруднювачiв (частка енергоносiiв у собь вартост цементу складае 70%) [28], поступаючись лише енергетищ. Але на виробництво в'яжучих су-мшей iз використанням шлаку витрачаеться значно менше енергii. Справа в тому, що для подрiбнення шлаку з метою замши ним цементу потрiбно лише 25% енергп, що витрачаеться у виробництш звичай-ного портландцементу.

З цих причин у свiтi наростае попит на цемент з добавками, особливо на сорти, що включають у себе гранульований доменний шлак (Ground-granulated blast-furnace slag - GGBFS), який може замiнити 35-85% портландцементу у складi цемент-но! сумшг Використовуючи GGBFS для частково! замши портландцементу, можна отримувати реаль-ну вигоду. З кожною тонною GGBFS, включеного у готовий цемент з добавками, загальний викид СО2 зменшуеться приблизно на 1 тонну (для виробництва одше! тонни традицшного портландцементу генеруеться майже тонна СО2) [31].

Сьогодн украшсьш цементнi заводи додають близько 24% шлашв в свою продукщю. У той же час у свт частка шлаку в складi цементних сумiшей, у тому чи^ шлакопортландцементу, становить вiд 35 до 95%. Крiм того, ще юнуе потенщал для збшь-шення завантаження укра!нських цементних заво-дiв. Зараз виробнича iнфраструктура не тальки пов-нiстю забезпечуе внутрiшнi потреби ринку будiв-ництва, але i мае близько 20% резерву незадiяних виробничих потужностей [30]. Таким чином, з одного боку, юнуе необхвднють подолання спаду про-мислового виробництва Укра!ни, а з iншого -

стрiмке зростання iмпорту продукцл, яка може в до-статнiй кшькосп вироблятися на вiтчизняних тд-приемствах.

В Укра!'ш iснують також iншi напрями використання ВДШ. У пдротехшчному будiвництвi об-роблений металурпйний шлак може служити без-печним i дешевим замiнником природного грашт-ного щебеню при вiдсипаннi дамб, причалiв, укрш-лення берегiв, полiпшення якост донних вiдкладень

[32].

У прничодобувнш галузi металургiйний шлак (19% шлакопереробки) використовуеться для за-сипки виробленого простору шахт.

Поки що незначна кшькють металургiйних шлакiв (приблизно 1% ввд !х загально! маси) використовуеться у сшьському господарстш. У рослин-ницгвi шлак застосовують як добрива, додаючи Грунтам необхвдних мiкроелементiв, що допомагае не тльки збтьшити врожайнiсть, а й знизити кислот-нiсть Грунту. У твариннищи шлаковий пiсок вико-ристовують як тдстилку, використовуючи його аб-сорбуючi властивост^. Шлак також може бути по-тенцiйним засобом видалення фосфору у водах риб-них ферм.

Треба зазначити, що наведет приклади використання шлашв у цих галузях поки що незначш за обсягом, однак, враховуючи «зеленi» тренди, необ-хвдно вже готуватися до бiльш широкого впро-вадження цих технологiй i це потребуе вже зараз прийняття превентивних заходiв.

Ще одна галузь, у як1й збiгаються iнтереси ви-робник1в шлакiв та споживачiв шлаково! продук-ц1! - транспортна, зокрема, галузь залiзничних пере-везень. Левову частку (80%) собiвартостi утилiзацii шлаку становлять транспортш витрати [33].

До того як сталося рiзке тдвищення залiзнич-них тарифiв, утилiзувалося набагато бшьша частина шлаку, зокрема, на Марiупольському МК iм. Iллiча -близько 74%, поттм ця частка зменшилася. Адже ба-гато споживачiв, якi ранiше широко використову-вали граншлак в автодорожньому будiвництвi i ви-робництвi будiвельних матерiалiв, знизили його за-купiвлi [1, с. 54].

Унаслвдок високих тарифiв на вантажш переве-зення, зокрема, на перевезення вiдходiв, вiдвальнi шлаки залишаються переважно тальки мiсцевим ресурсом. Але обсяг накопичених шлакiв перевищуе мiсцевi i регiональнi потреби у цьому ресурсi, а для регюшв, вiддалених вiд мiсця !х утворення проб-лемним питанням залишаеться економiчна доцiль-нiсть доставки шлаков до мюця будiвницгва авто-шляхiв, передуем, варт^сть логiстики.

Частка основних дор^, як1 потребують капi-тального ремонту, зросла бшьш нiж утричi за 20112016 рр., при цьому основш дороги - це тшьки 14% вiд усiе!' сукупно! протяжностi дорiг. У зношеному сташ перебувае 90% дорiг загального користування, якi потребують поточного ремонту (довжина авто-мобiльних дорiг загального користування 161,9 тис.

км, у тому числ! з твердим покриттям - 165,0 тис. км) [21].

З метою забезпечення економiчно! доцшьносп використаиmя шлакiв для будiвництва i поточного ремонту дор!г у «Укрзалiзиицi» iсиуе можливiсть збереження за шлаками статусу позакласних ванта-жiв. Адже вiдстаиь, яка з точки зору логютичних ви-трат е доцiльною тд час такого ремонту - це 4050 км ввд вiдвалiв гiрничо-металургiйних тдпри-емств [21], але значно бшьша частина дорiг загального користування знаходиться на ввдсташ бiльш шж 50 км вiд вiдвалiв. Витрати, пов'язан з доставкою шлакових матерiалiв залiзиицею занадто велик!, тому единим загальноприйнятим варiантом е доставка !х на самоскидах. Але такий варiант транс-портування псуе юнуюч1 автошляхи.

1з усього викладеного можна зробити висновок, що основною проблемою розглянутих галузей е те, що вони не готов! ан технолопчно, анi ментально до сприйняття «зеленого курсу» ! пов'язаних з цим втрат ! можливостей.

Мiкроекономiчнi проблеми - це проблеми на р1вш тдприемств, однак велик! недержавш вертикально iитегроваиi структури металургшно! про-мисловост Укра!ии належать до мезоеконом!чного р!вня. Виробники цементу в Укра!ш також належать до чотирьох крупних промислових груп, однак в щ-лому у галуз! буд!вництва майже половину реал!зо-вано! продукци вироблено на малих тдприемствах (у промисловосп - 6,8%), кшькють яких складае 97% ввд ус!х у галуз!, ! з них 81,5% - це мшротд-приемства [27].

Використання сировинного матер!алу, такого як гранульований доменний шлак ютотно знижуе соб!вартють продукци, яка з них виготовляеться, ! мае вважатися частиною загального плану по скоро-ченню витрат ! полшшення навколишнього середо-вища. Досить часто стосовно !нших вщход!в та ш-ших галузей щ вимоги стають взаемовиключними. Проте в цементнш промисловост поеднання шлакових матер!ал!в, як! зам!щують природну сировину, ! альтернативних вид!в палива робить ситуащю ви-грашною для ус!х сторш Цементна промисловють здатна виступити активним учасником циркулярно! економши ! взяти на себе певну частку з утил!заци в!дход!в передуам у регюнах розташування мета-лурпйних виробниптв.

Однак активне використання доменного шлаку для виробництва шлакоцементу ! портландцементу, як св!дчить свгтова практика, призвело до закриття багатьох завод!в, як виготовляли цемент з природ-них матер!ал!в. Це е одшею з причин, як! стримують процес комплексно! модершзаци цементних заво-д!в, адже потребують зм!ни технолог!! виробництва, ввдповвдних 1нвестицш тощо. Адже ринок цементу з шлаковими домшками обмежений не лише кшь-кютю обладнання на металургшних комбшатах та доступшстю транспорту.

Застосування гранульованого доменного шлаку (GGBS або GGBFS), як замшника сировинного матерiалу, е серйозною проблемою для заводiв, по-чинаючи з тдведення i зашнчуючи впровадженням меленого матерiалу в цемент з добавками. Адже вести надiйну обробку даних матерiалiв дуже складно, оскiльки вони юнують у рiзних видах - ввд над-звичайно мiлких (GGBFS) до дуже в'язких, схиль-них до скупчення, засмiчення i злипання при зберь ганн (GGBS). Гранульований доменний шлак також надзвичайно абразивний, його швидкiсть зносу приблизно в п'ять разiв бiльша, шж у цементного клш-керу в аналопчних збiрках. Тому необхiдно проек-тування спецiалiзованих систем для обробки сипу-чих матерiалiв, призначених для використання в ме-талургiйнiй i цементнш галузях промисловосп, спе-шально створених для цього конкретних вимог но-вих сфер застосування, розробка шноващйних рь шень щодо процеав обробки рiзних видiв доменного шлаку.

Отже мiкроекономiчнi проблеми утилiзацiï ВДШ тюно пов'язаш з технолопчними i мезоеконо-мiчними, i викликаш значною мiрою якютю шсти-туцшного середовища.

Iнституцiональнi проблеми. Проблему повноï утилiзацiï доменних шлаков можна виршити тiльки через гармонiзацiю iнтересiв суспшьства, бiзнесу та мiсцевоï влади. Це дозволяе врахувати iнтереси усiх защкавлених сторiн переробки металургiйних ввд-ходiв, але може бути досягнуто лише в умовах ввд-повiдного шститущйного середовища з розвину-тими шститутами ринку, мiсцевоï влади, громадян-ського суспшьства.

Украш не вдалося, на вiдмiну вiд багатьох краш Схвдно1' Свропи, створити в коротка строки «шституцюнальний каркас» ринково!' економiки, тобто ii iнститути, якi гарантують стабшьнють та прозорiсть ринкових настанов, правил, процедур, i мiнiмiзують вплив т!ньових i кримiнальних факто-рiв. Сформоваш в Украïнi iнститути, навпаки, ю-тотно пiдвищують витрати i ризики господарськоï дiяльностi, багато в чому заснованоï на неефектив-них неформальних правилах.

Взаемовiдносини м1ж виробниками шлаковоï продукци i ïï потенцшними споживачами ускладню-ють недостатнш рiвень розвитку ринкових вщно-син, вiдсутнiсть единоï торгiвельно-iнформацiйноï мережi для ринкових стосуншв виробнишв i спожи-вачiв ввдвального шлаку, на кшталт бiржi.

Бiржа вiдходiв (Waste Exchange) це не просто шформацшний ресурс у складi мереж обмiну дшо-вою шформащею, вона мае бути елементом розви-нених бiзнес-мереж краïни. Так, у Херсонськш области ще у 2012 р. у складi ТПП функцюнувала Бгржа eidxodie та екологгчно обхрунтованих техно-логш [34], яка обслуговувала дiяльнiсть тдприемств у сферi утилiзацiï, перевезення та складування ввд-ходiв виробництва, зацiкавлених у придбанш вто-ринноï сировини, технологiй, обладнання, розробцi

ввдповвдних технологш Однак ця форма, не маючи атрибутов бiржово! торгiвлi анi за складом !! учасни-шв, анi за процедурами функцюнування, не отри-мала розвитку i розповсюдження.

Проблеми впровадження циркулярно! еконо-мiки на територп iнтенсивного розвитку металургш-но! промисловостi розглядаються, передуам, у кон-текстi створення гнучко! iнфраструктури переробки металургiйних вiдходiв. Але таку шфраструктуру неможливо створити, не подолав передуем шститу-цiональнi проблеми розвитку циркулярних бiзнес-моделей (ЦБМ) у металурпйнш галузi.

Циркулярнi бiзнес-моделi - це узагальнюючий термiн для рiзноманiтних бiзнес-моделей, як праг-нуть до використання меншо! кiлькостi матерiалiв i енергетичних ресурсiв для виробництва продуктов та/або надання послуг; продовження термiну служ-би iснуючих продукпв i послуг шляхом ремонту та ввдновлення; завершения життевого циклу продуктов шляхом переробки, отримуючи вигоду з залиш-ково! вартосп продуктов i матерiалiв [17, с. 159]. Створенню ЦБМ перешкоджае саме неввдповвднють iнституцiйного середовища, яке успадковане як ввд попереднiх iнститутiв адмшстративно-командно! економши, так i нових ринково орiентованих шсти-тутiв.

При цьому йдеться не просто про впроваджен-ня вiдповiдних елементОв в iснуюче iнституцiйне се-редовище. Справа у тому, що на змiну попереднiм концепшям економiчного зростання з'являеться нова постiндустрiальна концепшя, згiдно з якою глобальна виробнича система намагаеться структурува-тися як моза!ка спецiалiзованих i саморегулюемих локальних систем, якi пiдтримують мiж собою ввд-носини обмiну в межах комплексних мереж [24].

Така система потребуе бiльш високого рiвня якост дiлових операцш та стратегш окремих фiрм, розвиненост бiзнес-мереж; тдвищення складностi та гиучкостi органiзацiйних процеив тдприемниць-ко! дiяльностi, чiтко прописаних у законодавствi правил, i поки що е неможливим в Укра!ш саме з причин iнституцiйного характеру.

В умовах неефективно! шституцшно! основи юнуе безлiч можливостей манiпулювання право-вими нормами з метою досягнення власних штере-сiв, якi в сво!й сукупностi здатнi збiльшити статки i прибутки власникам великого бiзнесу всупереч як iнтересам держави, так й iитересам iнших господа-рюючих суб'екпв. Нестабiльна податкова, валютна, регуляторна полiтика Укра!ни, iншi непослiдовнi заходи сформували одне iз найлрших бiзнес-середо-вищ у свiтi, яке виключае державнi преференцп, i навгть захист власностi малому i середньому бiз-несу (МСБ), але завжди надае !х тiльки одному про-шарку - власникам великого бiзнесу. А в той же час саме малий i середнiй бiзнес складае структурну основу - своервдну екосистему циркулярно! економiцi, i дослiдники iз рiзних кра!н, вивчаючи ефективнiсть ЦБМ, наполягають саме на цьому [36].

Однак Укра!на попри прийняття численних програм сприяння МСБ не робить необхiдних крошв у цьому напрямг Тому iнституцiйне середовище Мексики Х1Х ст., зокрема, стан И малого бiзнесу, охарактеризований Дугласом Нортом, можна цш-ком ввднести i до сучасно! Укра1ни: «мал1 тдприем-ства, вивiльненi iз системи корпоративних привше!в та полгтично! прихильносп, були змушенi дiяти по-спйно у станi напiвпiдпiлля, завжди на межi закону, на милостi дрiбних урядовцiв, нiколи не вiльнi ввд свавiлля i нiколи не звшьнеш вiд прав сильшших» [35, с. 150].

У рядi кра!н дтоть оргашзацп, як координують процес використання шлаку, однак !х функцюну-вання беззастережно визначаеться iнституцiйною основою. З тако! загальноприйнято! в шституцюна-льнш теорп парадигми («гравцi i правила гри»), створена у 1933 р. Всесоюзна контора iз шлакопере-робки була тiею органiзацiею, яка ввдповщала «правилам гри» у радянсьш часи.

В умовах розвинутих ринкових вiдносин про-цеси шлакопереробки частше стають бiзнесом неза-лежних спецiалiзованих фiрм, а металургiйнi компа-нл самi займаються цим досить рiдко, хоч до складу доменного комплексу деяких з них входить цех шла-копереробки. Адже взiрцем оргашзащ! бiзнесу за принципами циркулярно! економiки можна визнати моделi шерiнгового типу (вiд англ. share — мати частку, подiляти). Вони забезпечують просування платформ (sharing platforms) для взаемодп мiж ко-ристувачами продукту, пiдвищуючи тим самим рь вень його використання, тобто засноваш на обмiнi або спшьному використанш товарiв або активiв (устаткуванням, транспортом, виробничими пло-щами тощо).

ЦБМ потребують бшьш високого рiвня розвитку бiзнес-процесiв (якiсть дiлових операцш та стратегш окремих фiрм, розвиненiсть бiзнес-мереж; тдвищення складносп та гнучкостi органiзацiйних процеав пiдприемницько! дiяльностi), але, переду-ам, вимагае чiтких «правил гри» на ринковому полi, як мае надати ввдповвдна нормативно-правова база (НПБ) у сферi вiдходiв. Саме вiдсутнiстю чгтких ви-значень i правил для суб'екпв пiдприемницько! дiя-льност в сферi поводження з вiдходами вiдрiзня-еться НПБ Укра!ни.

I прикладом можуть бути меморандуми про не-комерцiйний збут шлаково! продукцi! (включно iз витратами з !! доставки) для будiвництва та ремонту дорт, як у 2019 р. уклали марiупольськi металур-гiйнi комбiнати групи «Метгнвест» з найближчими селищними радами та районними адмiнiстрацiями Донецько! област [37]. Такi кроки з боку металур-гiйних комбiнатiв свiдчать про ввдсутшсть нала-годжено! системи ринкових ввдносин мiж виробни-ками i споживачами ДШ.

Ефективнiсть функцiонувания ринково! системи залежить, в першу чергу, вiд !! базово! основи -належного оформлення прав власносп. У першу

чеpгy, це вaжливо для cтвоpення iнcтитyцiонaль-ного cеpедовищa для ст^новленна i pозвиткy пiдпpи-eмництвa, зaоxочення до довготеpмiновиx договip-ниx в^но^н, вaжливиx для cтвоpення бyдь-якиx pинкiв. Пpотилежнa cитyaцiя - «pозмивaння пpaв влacноcтi», не дозволяe виpiшити питaння вiдноcин влacноcтi нa вiдxоди мiж yчacникaми pинкy, i e од-нieю з пpоблем, якi виникоють у pезyльтaтi деpжaв-но1' pеecтpaцiï то взяття но облiк об^кив cкyпчення пpомиcловиx вiдxодiв. Одшк питоння влacноcтi но вiдxоди то, зо^емо, пpоцедypa пеpеxодy пpaвa вло^ носп но вiдxоди, як у чинному Зокош Укpaïни «Пpо вiдxоди», ток i в новому зaконопpоeктi «^о yпpaв-лiння вiдxодaми» зaлишaютьcя нолежним чином не вpегyльовaними. Ток, cеpед «cyб'eктiв гоcподapю-воння» [15, ст. 1] не знaйшлоcя влacникiв вiдxодiв, пpи цьому caме визночення влacникa e некоpектним i мicтить у мaйбyтнi непоpозyмiння, одже в Зо-конопpоeктi вiн визшчений, як «отобо, яко yтвоpюe, обо володie, коpиcтyeтьcя i pозпоpяджyeтьcя вдао-доми». Ток caмо некоpектними можно визшти ще богато дефiнiцiй у цьому Зaконопpоeктi. Це пpи тому, що у тоблищ вiдповiдноcтi (Table of Concordance) [14] пpоaнaлiзовaно ввдповвднють HПБ Укpaïни Диpективaм СС, до якж воно пpиeднaлacь, зaпpопоновaно богато доповнень до чинно1' зоконо-довчо1' бози Укpaïни caме з метою ïï шближення у чacтинi cтвоpення pинковоï iнфpacтpyктypи до HПБ СС.

Ток, окpемо визшчений «виpобник пpодyкдiï», однок не викононо вимога Д^ект^и [14, cт. 3.5, 3.б] ввести поняття «виpобник вiдxодiв» (waste producer) - «будь-xTO, xто виpобляe вiдxоди вiд cвоeï дiяльноcтi (почотковий в^обник вiдxодiв), обо пpоводить попеpедню обpобкy, змiшyвaння чи iншi опеpaцiï, що змiнюють пpиpодy чи cклaд вiдxо-дiв»1, a токож «yтpимyвaч вiдxодiв» (waste holder), яке включae не лише влacникa, a i в^обнико вiдxо-дiв.

Hе викотт вимога Диpективи доповнити Зо-кон У^оши «Пpо вiдxоди» поняттями pинковоï еко-номiки: «дилеp» - будь-яке пiдпpиeмcтво, що e го-ловним у cкyповyвaннi то подольшому пpодaжy ввд-xодiв, включоючи дилеpiв, як фiзично не володiють вiдxодaми [14, ст. 3.7]; «бpокеp» - будь-яке H^op^ eмcтво, що зaймaeтьcя лiквiдaцieю обо yтилiзaцieю вiдxодiв вiд iменi шшж оciб, включоючи бpокеpiв, як фiзично не володiють вiдxодaми [14, ст. 3.8]. Введення циx понять e необxiдним для cтвоpення cyчacниx ЦБМ, зо^емо, у cфеpi yтилiзaцiï шлошв, тому дiяльнicть дилеpiв то бpокеpiв потpебye зо-кpiплення у ноpмaтивно-пpaвовиx aктax щодо будь-якиx опеpaцiй поводження з вiдxодaми. Це було до-дотковою вимогою Диpективи, однок не було зpоб-

лено, одже цi поняття не yвiйшли у новий зоконо-пpоeкт.

Окpемa i дуже вожливо пpоблемa - це ^стемо дозволiв то лiцензiй m поводження з вiдxодaми, як повинш моти yci гоcподapюючi cyб'eкти ще до по-чотку cвоeï дiяльноcтi щодо здiйcнення опеpaцiй з yпpaвлiння вiдxодaми. У Диpективi мойже 1G pокiв тому були зоувоження то вимоги щодо функцюну-воння дозвшьно1' cиcтеми Укpaïни. Одшк у Зоконо-пpоeктi в цшому збеpежено CTapy дозвiльнy otc-тему, яко покозоло cебе як неефективно то ^py^m-вош. Icнye необxiднicть (токож i вимога Д^ект^и) у cтвоpеннi pеecтpy тиx, xто отpимaв дозвiл, ток i тиx, xто його не потребують, оле зaдiянi у cфеpi поводження з вiдxодaми. Ha доний чac в Укpaïнi 6po-кye ноpмaтивно-пpaвового aray щодо cтвоpення то ведення пyблiчниx pеecтpiв ycix cyб'eктiв пiдпpиeм-ницько1' дiяльноcтi у cфеpi поводження з вiдxодaми (пеpевiзникiв, опеpaтоpiв yтилiзaцiï то видолення, дилеpiв то бpокеpiв у гaлyзi поводження з вдао-доми). У ст. 47 Зaконопpоeктy йдетьcя пpо ство-pення то aдмiнicтpyвaння iнфоpмaцiйноï отстеми yпpaвлiння вiдxодaми у виглядi елекгронно!' бози до-ниx, пpичомy пеpедбaчено, що iнфоpмaцiя то дaнi, що мicтятьcя в пiдcиcтемi pеecтpiв e ведущими, a токож опpилюднюютьcя в устоновленому поpядкy (кpiм випaдкiв вcтaновлениx зоконом).

Плон зaxодiв iз впpовaдження Kонцепдiï pеaлi-зaцiï деpжaвноï политики у cфеpi пpомиcлового зо-бpyднення мicтить низку зовдонь щодо «змщнення iнcтитyцiйноï cпpоможноcтi то зобезпечення ефек-тивноï взaeмодiï оpгaнiв, вiдповiдaльниx зо видочу дозволiв у cфеpi оxоpони швколишнього ^^од-ного cеpедовищa» [38]. Але в ньому пеpедбaчено тшьки обмежений пеpелiк зaxодiв, неcпpоможний pеaльно полiпшити пpозоpicть i чac пpоxодження дозвiльниx пpоцедyp, i в цшому cтaн iнcтитyцiонa-льного cеpедовищa у cфеpi поводження iз пpомиc-ловими вiдxодaми, одже не мicтить дieвиx вaжелiв.

Вожливу pоль для ст^новлента циpкyляpноï економiки могло б моти впpовaдження токого шсти-туту, як отстемо pозшиpеноï вiдповiдaльноcтi ви-pобникa, яко icnye згiдно iз чинним зaконодaвcтвом щодо деякиx видiв вiдxодiв - тapa, мacтилa (оливи), шини, текcтиль тощо. Одшк попpи вимоги Д^ек-тиви [14, п. 8.1-8.4] доповнити юнуючий Зокон то зо-cтоcyвaти для iншиx видiв вiдxодiв, у новому Зоко-нопpоeктi тдавд щодо pозшиpеноï вiдповiдaльноcтi виpобникa не зaкpiплено нолежним чином но зоко-нодовчому piвнi. Хоч у ст. 1G Зaконопpоeктy пеpед-бaчaeтьcя зaпpовaдити цей iнcтитyт, зозночено cтaття rocn^ цшком paмковий xapaктеp i не мютить жодного меxaнiзмy pеaлiзaцiï ïï положень. Водночac для cтимyлювaння повтоpного викоpиcтaння, зопо-

1 У Зaконопpоeктi (ст. 1) e «утворювач вiдхoдiв - фiзичнa оcобa, юpидичнa ошбо то фiзичнa оcобa-пiдпpиeмець, у pезyльтатi дiяльноcxi яко1 yxвоpююxьcя вiдxоди», збiгaeтьcя з поняттями: «виpобник вiдxодiв», «утримувоч вiдxодiв», «влacник вiдxодiв».

бтання, переробки та шшого виду утил!зацп ввдхо-д!в у Директив! передбачено вживання законодавчих чи незаконодавчих заход!в', щоб кожна ф!зична чи юридична особа, яка за родом д!яльносп розви-вае, оброблюе, мае справу, продае чи ¡мпортуе продукти (виробник продукту) мала розширену ввдповь дальшсть виробника.

Можна зробити висновок з усього викладе-ного - чинна НПБ Укра!ни поки що не мютить до-статшх стимул!в для стримування постойного потоку накопичення ВДШ. Як вщомо !з шституцю-нально! теори, якщо стимули застосування слабш, ввдповвдний шститут починае юнувати чисто номь нально, не виконуючи т завдання ! функци, як! на нього покладалися.

Кр!м ринкових шститупв, велику роль м!г би мати у справ! поводження з в!дходами шститут мю-цевого самоврядування. Перехвд до циркулярно! економши у осередках розташування металурпйно! промисловосп неможливо здшснити без цшьово! шщативи мюцевих громад.

Однак, попри реформи цього шституту через процес децетрал!зацп влади, устшно розпочатий декшька рошв тому, вважати його д!евим щодо поводження з промисловими в!дходами не можна, зокрема, у мюцях де !х скупчення е критичним.

До реч!, зважаючи на особливу суспшьну зна-чимють, Законопроект перед прийняттям у першому читанн мав би пройти широке громадське обгово-рення, насамперед у територ!альних громадах, чого не ввдбулося.

Однак розташування шлакозвалищ дае тдста-ви для сумшв!в у тому, що окрема мюцева громада в змоз! буде виршити питання ревгтал!зацл сво!х шлакозвалищ шляхом переробки ввдход!в. На-приклад, поряд !з селищем Сартана накопичено 15,8 млн т гранульованих та 30,6 млн т негранульо-ваних доменних шлашв ПАТ ММК та ПрАТ МК «Азовсталь» [39]; поблизу с. Миролюб!вка Криворь зького району - бшьше 100 млн т металургшних шлашв ПАТ «АрселорМгттал Кривий Рт> [40]. Для виршення проблеми потр!бн1 вар!анти об'еднання зусиль цих громад з бшьш потужними структурами. Так1 вар!анти юнують у вигляд! ново! фшософн ве-дення б!знесу, яку називають «ампакт-швестишями» або «суспшьно корисним б!знесом». Однак для цього необхвдно змiцнения шституцюнально! спро-можност мюцевих громад, щоб вир!шувати значну частину проблем, як не ув!йшли у склад !х повнова-жень.

Органи мюцевого самоврядування та мюцев! органи виконавчо! влади старопромислових регюшв на сьогодн не мають реальних шструменпв для сти-мулювання та розвитку пОдприемнидько! д!яльносп

щодо управлшня ввдходами металургшних тдпри-емств, розташованих на !х територ!ях. До повнова-жень сшьських, селищних, мюьких рад та рад об'ед-наних територ!альних громад належить виршення питань щодо розмщення на сво!й територп об'екпв управлОння в!дходами, але за законом ! фактично щ питання стосуються лише побутових ! безхазяйних ввдход!в. I у новому законопроект! змш щодо цього положення також не зроблено.

В Укра!ш наприкiидi !! радянського перюду, проблеми комплексного використання вторинних матер!альних ресурав (назва з тих ча«в), разом !з оргашзашею малов!дходного виробництва передба-чалося вир!шувати на регюнальному ! мюцевому р!внях через розробку Регюнально! науково-техшч-но! програми (РНТП) «Вторинш ресурси». Розробка РНТП прийняла масовий характер у XII п'ятир!чщ, сприяючи загостренню уваги до проблеми викорис-тання значних резерв!в вторинних мюцевих ре-сурав. Передбачалось, що в результат! виконання завдань ще! програми у 3-4 рази мали тдвищитися р!вень використання поточного виходу великотон-нажних в!дход!в, знизитися витрати на !х зберь гання, пол!пшитися еколопчний стан в регюш Це було пов'язано з великими витратами, тривалютю й етапшстю реал!зацп. Тому роздш «Вторинн! ресурси» в Репональних схемах розвитку ! розмь щення продуктивних сил мав розроблятися у ви-гляд! довгостроково! регюнально! цшьово! комплексно! програми. Однак ! у 11 часи питання ресурсного забезпечення програмних заход!в не було тд-кр!плено необхвдними повноваженнями ! ресурсами [41, с. 109-111].

У ташй модел! головна роль належала мюцевим органам влади. Вони мали широк! повноваження щодо поводження !з промисловими в!дходами, як1 були закр!плен! ввдповщними нормативними актами. Центральной влад! було надано право лише координувати (не контролювати) д!яльн1сть п1дпри-емств та !х об' еднань, зокрема, щодо комплексного використання вторинних ресурс!в, утил!зац!! в!дхо-д!в виробництва. Передбачалось, що органи мюце-вого самоврядування зможуть узгоджувати ! кори-гувати представлен! п1дприемствами проекти план!в використання промислових в!дход!в, здшснюючи таким чином загальне керiвиицтво використанням вторинних ресурс!в на !х територн.

Сучасний св!товий досв!д також надае прик-лади саме тако! практики. Так, основу законодавчо! системи Японл у сфер! поводження з вдаодами складають численн! нормативн! акти (постанови, на-кази, правила тощо) оргашв м!сцево! влади, як1 вра-ховують природно-географ!чну й соц!ально-еконо-м!чну специф!ку рег!ону. В Австр!! !снуе закон, який

1 Так! заходи можуть включати прийняття повернутих продукт!в та в!дходи, що лишилися п!сля використання таких продуклв, так само як ! подальше управл!ння в!дходами та фшансову в!дпов!дальн!сть за таку д!яльшсть, а також зобов'язання надати публ!чно доступну !нформац!ю, що стосуеться м!ри, до яко! продукт може бути повторно викори-станий та утктзований [14, ст. 8.1].

регламентуе права мюцевих opraHiB щодо оргашза-ujï системи збору вторинних pecypciB, встановлюе порядок надання швестицш та сyбсидiй, а також штрафш санкцп за порушення законодавства в га-лyзi поводження з вiдхoдaми.

Згiднo iз европейською практикою органи мю-цевoï влади можуть брати позики на «зелеш» шфра-структурш проекти за piзними схемами за рахунок майбутнього зростання надходжень ввд бiзнесy, як виникнуть внaслiдoк pеaлiзaцiï пpoектiв.

Кpiм ринкових iнститyтiв важливими е також iнститyти громадянського сустльства. Вимога збiльшити участь громадськосп (Public participation) мiститься, зокрема у ст. 31 Директиви [14]. Однак основну медiйнy увагу привертають пoбyтoвi вiдхoдi, а це лише 3,5% зaгaльнoï кшькосп вiдхoдiв, що утворюються в Укpaïнi. Однак протестш рухи щодо такого стану довкшля нaвiть у нaйбiльш за-бруднених pегioнaх майже не iснyють, навпаки, на-явне в цiлoмy спошйне вiднoшення 1'х населения до еколопчного стану у сво1'х мiстaх i селищах. Мож-ливо з ще1' причини дiяльнiсть iнститyтiв громадянського сустльства залишилась поза увагою у новому Законопроект!

Забезпечення ефективно1' взaемoдiï yчaсникiв ринку метaлypгiйних шлашв i вiдпoвiдних послуг -фшансових посереднишв, бipж, шформашйно-кoмyнiкaцiйних систем, аудиторських, дилерських, брокерських та шших структур, формування спри-ятливого шститушйного середовища для 1'х функ-щонування - це той шлях, яким може бути створена сучасна модель циркулярно! екoнoмiки. Для цього треба враховувати не тшьки практику европей-ського регулювання вiднoсии у зазначенш сфеpi, а й ii реалп, якi мають мiсце у сучаснш Украш!

Для промислових pегioнiв, де скупчення техно-гениoï сировини е критичним, неoбхiднo розширити повноваження оргашв мiсцевoгo самоврядування з питань поводження з выходами, зокрема зi стиму-лювання пpoцесiв не тшьки хх yтилiзaцiï, а й управ-лшня ними на принципах циpкyляpнoï економши. Для цього дoцiльнo розглянути можливють впро-вадження кращих свiтoвих практик iз застосування фiнaнсoвих iнстpyментiв стимулювання.

Висновки. У своему пpaгнениi до побудови на-цioнaльнoгo господарства нового взipця, заснова-ного на засадах циpкyляpнoï екoнoмiки та еколопч-них стандартах GC, Укpaïнa зробила пеpшi кроки. Це розробка i узгодження нopмaтивнo-пpaвoвoï бази iз европейськими стандартами, прийняття Стpaтегiï деpжaвнoï екoлoгiчнoï политики Укpaïни на пеpioд до 2030 року i Нaцioнaльнoï стpaтегiï yпpaвлiння вiдхoдaми в Укpaïнi до 2030 року, iншi пoзитивнi зрушення.

Водночас на зaвaдi втшення пoвнoцiннoï нацю-нaльнoï системи yпpaвлiння вiдхoдaми стають про-блеми технoлoгiчнoгo, екoнoмiчнoгo, шституцш-ного характеру. Означен проблеми шлакового гос-

подарства значною мiрою взаемопов'язанi, отже по-трiбен комплексний пiдхiд. Для виршення техноло-гiчних проблем тдприемствам недостатньо власних коштгв, водночас потенцшних iнвесторiв вiдлякуе нестабiльнiсть правового поля. Економiчнi проблеми утилiзацi! ввдвальних доменних шлакiв викли-канi значною мiрою особливостями iнституцiйного середовища. На наш погляд, серед визначених проблем найбшьш важливi - проблеми шститушйного перетворення. Саме вони найбшьш складш i довго-тривалi, але !х вирiшения е тдгрунтям сталого роз-витку кра!ни у майбутньому, шансом вчасно попе-редити катастрофiчнi наслiдки безконтрольного ви-робництва вiдходiв i увiйти у ланку кра!н-лiдерiв циркулярно! економiки.

Лiтература

1. Назюта Л. Ю., Смотров А. В., Губанова А. В., Корнев Г. В. Структура образования и рециклинг технологических отходов на металлургических предприятиях полного цикла. Энерготехнологии и ресурсосбережение. 2011. №4. С. 44-54. 2. Как увеличить использование шлаков в Украине: три совета. URL: https://re-solutions.com.ua/ru/yak-zbilshyty-vykorystanny a-shlakiv-v-ukrayini-try-porady/. 3. Моссур П. М., Негода С. В. Техногенное минеральное сырье и его использование в Украине. Горный информационно-аналитический бюллетень (научно-технический журнал). 2007. №. 6. С. 299-307. 4. Хоботова Э. Б., Ухане-ва М.И., Грайворонская И.В. и др. Утилизация металлургических шлаков в качестве технических материалов // Зб. наук. Ст. III Всеукрашський з'!'зд еколопв з мiжнародною участю (Екологiя/Ecology-2011). Вш-ниця: ВНТУ. 2011. Т. 1. С. 114-116. 5. Романенко А. В., Гордийчук Л. Ф., Николаева И. В. Экологическая оценка размещения и переработки шлаков металлургического предприятия. Вестник Криворожского национального университета. 2012. Т. 1. №. 31-1. С. 105109. 6. Касимов А. М., Решта Е. Е. Проблемы образования и накопления промышленных отходов в Украине. Экология и промышленность. 2011. №. 1. С. 6569. 7. Ozbay E., Erdemir M., Durmu H. . Utilization and efficiency of ground granulated blast furnace slag on concrete properties-A review. Construction and Building Materials. 2016. Vol. 105. Р. 423-434. doi: https://doi.org/ 10.1016/j.conbuildmat.2015.12.153. 8. Хоботова Э. Б., Калмыкова Ю. С. Защита окружающей природной среды при утилизации отвальных доменных шлаков в производстве строительных материалов: монография. Харьков. ХНАдУ, 2014. 233 с. 9. Das B. et al. Effective utilization of blast furnace flue dust of integrated steel plants. The European Journal of Mineral Processing and Environmental Protection, Vol. 2, No. 2. Р. 61-68. 10. Доход из отходов: Украина может удвоить переработку и экспорт шлаков. URL: https://elektrovesti.net/ 66334_ dokhod-iz-otkhodov-ukraina-mozhet-udvoit-pererabotku-i-eksport-shlakov. 11. Металургшш шлаки у дорож-ньому виробнищга: побiчиий, але не другорядний продукт. URL https://mcet.com.ua/metalurgijni-shlaki-u-dorozhnomu-budivnitstvi-pobichnij-ale-ne-drugoryadnij-produkt/. 12. Про ввдходи: Закон Укра!ни. Вiдомостi

Верховноi Ради Украгни. 1998. № 36-37. Ст. 242 (ст. 1). 13. Державний класифжатор Укра!ни. Класифжатор вiдходiв ДК 005-96. Роздши А.1 - А.20: Наказ Держс-тандарту Укра!ни вiд 29.02.1996 р. № 89. 14. Directive 2008/98/EC of the European Parliament and of the Council of 19 November 2008 on waste and repealing certain Directives. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/ EN/TXT/?uri=celex%3A32008L0098. 15. Проект Закону Укра!ни «Про управлшня выходами» (реестр. № 2207-1-Д). URL:: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1 ?pf3 511=69033. 16. Кочешкова I. М. Зару-бiжний досвiд утворення та використання доменних шлаков. Економiчний eicHUK Донбасу. 2020. № 2(60). С. 181-186. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-181-186. 17. Циркулярна смарт-спещаль зацiя старопромислових шахтарських регiонiв Укра-!ни: монографiя / Д. Ю. Череватський та in; НАН Ук-ра!ни, 1н-т економiки пром-стi. Ки!в, 2020. 196 с. (еле-ктронне видання). 18. Про застосування вiдходiв ви-робництва в дорожньому будiвництвi: Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 4 грудня 2019 р. № 1420-р. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/1420-2019-р#Text. 19. Матерiали щебеневi зi шлакiв мета-лургшних для дорожнього будiвництва. Технiчнi умови: ДСТУ 9043:2020. [Чинний ввд 2020-11-01]. URL: http://online. budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=90532. 20. Новые химические технологии. Аналитический портал химической промышленности. URL: http: //newchemistry.ru/letter.php?n_ id=3566. 21. Бондаренко О. Застосування шлашв у ре-монтi дорiг допоможе звiльнити репой вщ вiдвалiв. URL: https://gmk.center/ ua/opinion/zastosuvannya-shlakiv-u-remonti-dorig-dopo mozhe-zvilniti-region-vid-vidvaliv/. 22. Шапошникова О. Вiкторiя Спiвак: «Шлак може iстотио зменшити собiвартiсть продук-ци». URL: https://gmk.center/ua/ interview/viktoriya-spivak-shlak-mozhe-istotno-zmenshiti-sobivartist-produk cii/. 23. Шумпетер Й. Теория экономического развития. Москва: Экономика, 1988. 324 с. 24. Доман-ский Р. Экономическая география: динамический аспект: пер. с пол. Москва: «Новый хронограф», 2010. 374 с. 25. Левчук К. У 2018 рощ Укра!на посша 25-те мюце з експорту шлашв у свт. URL: https://gmk.center/ua/news/u-2018-roci-ukraina-posila-25 -te-misce-z-eksportu-shlakiv-u-sviti/. 26. Нацiональна модель неоiндустрiального розвитку Украiии: моног-рафiя / В.П. Вишневський та in; НАН Укра1ни, 1н-т екоиомiки пром-стi. Ки!в, 2016. 519 с. 27. Статистич-ний щорiчиик Украiии за 2019 рш. Ки!в: Державна служба статистики Укра!ни. 28. Рынок цемента в Украине. 30 июня 2019. URL: https://zet.in.ua/statistika-2/ promyshlennost/rynok-cementa-v-ukraine/. 29. Левчук К. «Укравтодор» у 2021 рощ плануе використати 40,5 тис. т металопродукци. URL:https://gmk.center/ua/news/ ukravtodor-u-2021-roci-planuie-vikoristati-40-5-tis-t-me taloprodukcii/. 30. Гергель А. Турецкий цемент на украинском рынке: что выберет Украина - поддержать собственного или турецкого производителя цемента? 14.05.2020. URL: https://propertytimes.com.ua/ stroymate riali/turetskiy_tsement_na_ukrainskom_rinke_chto_viber et_ukraina_podderzhat_sobstvennogo_ili_turetskogo_proi zvoditelya_tsementa. 31. Проект завода по производ-

ству цемента на основе доменних шлаков. URL: http://www.newchemistry.ru/printletter.php?n_id=7666. 32. Никош И. А., Томаш А. А., Капустин А. Е. Устранение загрязнения водной среды при использовании металлургических шлаков в качестве материала для гидротехнического строительства. BicHUK Приазовського державного технiчного утверситету : зб. наук. праць. Марiуполь, ПДТУ. 2010. Вип. 21. (Серiя : Техшчш науки). С. 145-148. 33. Стратепя розвитку траиспортиоi галузi Укра1ни в умовах карантину: залiзииця, порти та автотранспорт. 9 квгтня 2020. URL: https://agropolit. com/ spetsproekty/720-strategiya-rozvitku-transportnoyi-galuzi-ukrayini-v-umovah-karantinu-zaliznitsya-porti-ta-avtotransport. 34. Херсонская ТПП. URL: http: //www.tpp.ks.ua/rus/uslugi/24-uslugi/sluzhba-sistem-me nedzhmenta/25-sluzhba-sistem-menedzhmenta.html.

35. Норт Д. Iиституцii, шституцшна змiиа та функцю-нування економiки. Ки!в: Основи, 2000. 198 с.

36. Hansen, E. G., Ludeke Freund, F. & Fichter, K. (2020). Circular Business Model Typology: Actor, Circular Strategy and Service Level (IQD Research, No. 2020-1). Institute for Integrated Quality. 37. Колкни-ченко В. «Метшвест» за 15 мюящв поставив 450 тис. т шлашв для ремонту дори. URL:: https://gmk.center/ news/metinvest-za-15-mesyacev-postavil-450-tys-t-shlak ov-dlya-remonta-dorog/. 38. Про затвердження плану заходiв iз впровадження Концепци реалiзацil державно! политики у сферi промислового забруднення. Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 27 грудня 2019 р. № 1422-р. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1422-2019-%D1%80. 39. Романенко А. В Мариуполе появятся три новых шлаковых отвала Метинве-ста. URL: https://www.0629.com.ua/news/2504805/v-mariupole-poavatsa-tri-novyh-slakovyh-otvala-metinvesta. 40. Металургiйне виробництво ПАТ «Аселор Мгт-тал - Кривий Ри». URL: https://ukraine.arcelormittal. com/doc/eko/inf_dozvil_20190128.pdf. 41. Гринь А. Д. Методические вопросы формирования региональных программ ^«Вторичные ресурсы». Социально-экономи-ческме и экологические проблемы развития региона: сб. науч. тр. Донецк: ИЭП НАН Украины, 1989. С. 107-114.

References

1. Nazyuta, L. Yu., Smotrov, A. V., Gubanova, A. V., Kornev, G. V. (2011). Struktura obrazovaniya i retsikling tekhnologicheskikh otkhodov na metallurgicheskikh predpriyatiyakh polnogo tsikla [Structure of formation and recycling of technological waste at metallurgical enterprises of a complete cycle]. Energy technology and resource conservation, 4, рр. 44-54 [in Russian].

2. Kak uvelichit' ispol'zovaniye shlakov v Ukraine: tri soveta [How to increase the use of slags in Ukraine: three tips]. re-solutions.com.ua. Retrieved from https://re-solutions.com.ua/ru/yak-zbilshyty-vykorystannya-shlakiv-v-ukrayini-try-porady/ [in Russian].

3. Mossur, P. M., Negoda, S. V. (2007). Tekhno-gennoye mineral'noye syr'ye i yego ispol'zovaniye v Ukraine [Technogenic mineral raw materials and its use in Ukraine]. Mining information and analytical bulletin (scientific and technical journal), 6, рр. 299-307 [in Russian].

B. B. .Hena, 0. fl. nporaiMaK

4. Khobotova, E. B., Ukhaneva, M. I., Graivo-ronskaya, I. V. et al. (2011). Utilizatsiya metallurgiches-kikh shlakov v kachestve tekhnicheskikh materialov [Utilization of metallurgical slags as technical materials]. Ecology-2011, Vol. 1, pp. 114-116. Proceedings of the III All-Ukrainian Congress of Ecologists with International Participation. Vinnytsia, VNTU [in Russian].

5. Romanenko, A. V., Gordiychuk, L. F., Nikola-eva, I. V. (2012). Ekologicheskaya otsenka razmeshche-niya i pererabotki shlakov metallurgicheskogo predpriya-tiya [Environmental assessment of the placement and processing of slags of a metallurgical enterprise]. Bulletin of Kryvyi Rih National University, Vol. 1, No. 31-1, pp 105-109 [in Russian].

6. Kasimov, A. M., Reshta, E. E. (2011). Problemy obrazovaniya i nakopleniya promyshlennykh otkhodov v Ukraine [Problems of formation and accumulation of industrial waste in Ukraine]. Ecology and industry, 1, pp. 65-69 [in Russian].

7. Özbay, E., Erdemir, M., Durmu ,H. .(2016). Utilization and efficiency of ground granulated blast furnace slag on concrete properties - A review. Construction and Building Materials, Vol. 105, pp. 423434. doi: https://doi.org/10.10167j.conbuildmat.2015. 12.153.

8. Khobotova, E. B., Kalmykova, Yu. S. (2014). Zashchita okruzhayushchey prirodnoy sredy pri utilizatsii otval'nykh domennykh shlakov v proizvodstve stroitel'nykh materialov [Environmental protection during utilization of dump blast-furnace slags in the production of building materials]. Kharkiv, Kharkiv National Automobile and Highway University [in Russian].

9. Das, B. et al. (2002)/ Effective utilization of blast furnace flue dust of integrated steel plants. The European Journal of Mineral Processing and Environmental Protection, Vol. 2, No. 2, pp. 61-68.

10. Dokhod iz otkhodov: Ukraina mozhet udvoit' pererabotku i eksport shlakov [Income from waste: Ukraine can double processing and export of slags]. elektrovesti.net. Retrieved from https://elektrovesti.net/ 66334_dokhod-iz-otkhodov-ukraina-mozhet-udvoit-pererabotku-i-eksport-shlakov [in Russian].

11. Metalurhiini shlaky u dorozhnomu vyrobnytstvi: pobichnyi, ale ne druhoriadnyi produkt [Metallurgical slag in road production: a by-product but not a secondary product]. mcet.com.ua. Retrieved from https://mcet.com. ua/metalurgijni-shlaki-u-dorozhnomu-budivnitstvi-pobich nij-ale-ne-drugoryadnij-produkt/ [in Ukrainian].

12. Pro vidkhody: Zakon Ukrainy [On waste: Law of Ukraine]. (1998). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy -Information of the Verkhovna Rada of Ukraine, 36-37, art. 242 (art. 1) [in Ukrainian].

13. Derzhavnyi klasyfikator Ukrainy. Klasyfikator vidkhodiv DK 005-96. Rozdily A.1 - A.20: Nakaz Derzh-standartu Ukrainy vid 29.02.1996 r. № 89 [State Classifier of Ukraine. Waste classifier DK 005-96. Sections A.1 -A.20: Order of the State Standard of Ukraine of February 29, 1996 № 89] [in Ukrainian].

14. Directive 2008/98/EC of the European Parliament and of the Council of 19 November 2008 on waste and repealing certain Directives. eur-lex.europa.eu. Retrieved

from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/7uri =celex%3A32008L0098.

15. Proekt Zakonu Ukrainy «Pro upravlinnia vid-khodamy» (reiestr. № 2207-1-D) [Draft Law of Ukraine "On Waste Management" (registration № 2207-1-D)]. w1.c1.rada.gov.ua. Retrieved from http://w1.c1.rada.gov. ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69033 [in Ukrainian].

16. Kocheshkova, I. M. (2020). Zarubizhnyi dosvid utvorennia ta vykorystannia domennykh shlakiv [International Experience in Generated and Use of Blast Furnace Slag]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2(60), pp. 181-186. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-181-186 [in Ukrainian].

17. Cherevatskyi, D. Yu. et al. (2020). Tsyrkuliarna smart-spetsializatsiia staropromyslovykh shakhtarskykh rehioniv Ukrainy [Circular smart specialization of old industrial mining regions of Ukraine]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 196 p. [in Ukrainian].

18. Pro zastosuvannia vidkhodiv vyrobnytstva v dorozhnomu budivnytstvi: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 4 hrudnia 2019 r. № 1420-r [On the use of industrial waste in road construction: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of December 4, 2019 № 1420-r]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1420-2019-p#Text [in Ukrainian].

19. Materialy shchebenevi zi shlakiv metalurhiinykh dlia dorozhnoho budivnytstva. Tekhnichni umovy [Crushed stone materials from slag metallurgical for road construction. Technical conditions]. DSTU 9043:2020 from 11th November 2020. Retrieved from http://online. budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=90532 [in Ukrainian].

20. Novyye khimicheskiye tekhnologii [New chemical technologies]. Analytical portal of the chemical industry. Retrieved from http://newchemistry.ru/letter. php?n_id=3566 [in Russian].

21. Bondarenko, O. Zastosuvannia shlakiv u remonti dorih dopomozhe zvilnyty rehion vid vidvaliv [The use of slag in road repairs will help free the region from dumps]. Retrieved from https://gmk.center/ua/opinion/zastosuvan nya-shlakiv-u-remonti-dorig-dopomozhe-zvilniti-region-vid-vidvaliv/ [in Ukrainian].

22. Shaposhnykova O. Viktoriia Spivak: «Shlak mozhe istotno zmenshyty sobivartist produktsii» [Victoria Spivak: "Slag can significantly reduce the cost of production"]. Retrieved from https://gmk.center/ua/ interview/viktoriya-spivak-shlak-mozhe-istotno-zmenshiti -sobivartist-produkcii/ [in Ukrainian].

23. Schumpeter, J. (1988). The theory of economic development. Moscow, Economics. 324 p. [in Russian].

24. Domansky, R. (2010). Ekonomicheskaya geogra-fiya: dinamicheskiy aspekt [Economic geography: dynamic aspect]/ Tans. from Polish. Moscow, New Chronograph. 374 p. [in Russian].

25. Levchuk K. U 2018 rotsi Ukraina posila 25-te mistse z eksportu shlakiv u sviti [In 2018, Ukraine ranked 25th in the export of slag in the world]. Retrieved from https ://gmk.center/ua/news/u-2018-roci-ukraina-posila-25-te-misce-z-eksportu-shlakiv-u-sviti/ [in Ukrainian].

26. Vyshnevskyi, V. P. et al. (2016). Natsionalna model neoindustrialnoho rozvytku Ukrainy [National

model of neo-industrial development of Ukraine]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 519 p. [in Ukrainian].

27. Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2019 rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2019]. (2020). Kyiv, State Statistics Service of Ukraine [in Ukrainian].

28. Cement market in Ukraine. (June 30, 2019). Retrieved from https://zet.in.ua/statistika-2/promyshlen nost/rynok-cementa-v-ukraine/ [in Ukrainian].

29. Levchuk, K. «Ukravtodor» u 2021 rotsi planuie vykorystaty 40,5 tys. t metaloproduktsii ["Ukravtodor" in 2021 plans to use 40.5 thousand tons of metal products]. Retrieved from https://gmk.center/ua/news/ukravtodor-u-2021-roci-planuie-vikoristati-40-5-tis-t-metaloprodukcii/ [in Ukrainian].

30. Gergel, A. (05/14/2020). Turetskiy tsement na ukrainskom rynke: chto vyberet Ukraina - podderzhat' sobstvennogo ili turetskogo proizvoditelya tsementa? [Turkish cement in the Ukrainian market: what will Ukraine choose - to support its own or a Turkish cement producer?]. Retrieved from https: //propertytimes.com.ua/ stroymateriali/turetskiy_tse ment_na_ukrainskom_rinke_ chto_viberet_ukraina_podderzhat_sobstvennogo_ili_turet skogo_proizvoditelya_tsementa [in Russian].

31. Proyekt zavoda po proizvodstvu tsementa na osnove domennikh shlakov [Blast furnace slag cement plant project]. newchemistry.ru. Retrieved from http://www.new chemistry.ru/ printletter.php?n_id=7666 [in Russian].

32. Nikosh, I. A., Tomash, A. A., Kapustin, A. E. (2010). Ustraneniye zagryazneniya vodnoy sredy pri ispol'zovanii metallurgicheskikh shlakov v kachestve materiala dlya gidrotekhnicheskogo stroitel'stva [Elimination of water pollution when using metallurgical slags as a material for hydraulic engineering]. Bulletin of the Azov State Technical University, Issue 21 (Series: Technical Sciences), pp. 145-148 [in Russian].

33. Stratehiia rozvytku transportnoi haluzi Ukrainy v umovakh karantynu: zaliznytsia, porty ta avtotransport [Strategy of development of the transport industry of Ukraine in the conditions of quarantine: railway, ports and motor transport]. (April 9, 2020). agropolit.com. Retrieved from https://agropolit.com/spetsproekty/720-strategiya-rozvitku-transportnoyi-galuzi-ukrayini-v-umovah-karantinu-zaliznitsya-porti-ta-avtotransport [in Ukrainian].

34. Kherson CCI. tpp.ks.ua. Retrieved from http://www.tpp.ks.ua/rus/uslugi/24-uslugi/sluzhba-sistem-menedzhmenta/25-sluzhba-sistem-menedzhmenta.html [in Russian].

35. North, D. (2000). Institutions, institutional change and the functioning of the economy. Kyiv, Osnovy. 198 p. [in Ukrainian].

36. Hansen, E. G., Ludeke Freund, F. & Fichter, K. (2020). Circular Business Model Typology: Actor, Circular Strategy and Service Level (IQD Research, No. 2020-1). Institute for Integrated Quality.

37. Kolisnychenko, V. «Metinvest» za 15 misiatsiv postavyv 450 tys. t shlakiv dlia remontu dorih [Metinvest delivered 450 thousand tons of slag for road repair in 15 months]. gmk.center. Retrieved from https://gmk.center/ news/metinvest-za-15-mesyacev-postavil-450-tys-t-shlak ov-dlya-remonta-dorog/ [in Ukrainian].

38. Pro zatverdzhennia planu zakhodiv iz vprovad-zhennia Kontseptsii realizatsii derzhavnoi polityky u sferi promyslovoho zabrudnennia. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 27 hrudnia 2019 r. № 1422-r [On approval of the action plan for implementation of the Concept of implementation of the state policy in the field of industrial pollution. Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of December 27, 2019 № 1422-r]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada. gov.ua/ laws/show/1422-2019-%D 1%80 [in Ukrainian].

39. Romanenko, A. V Mariupole poyavyatsya tri novykh shlakovykh otvala Metinvesta [Three new slag heaps of Metinvest will appear in Mariupol]. 0629.com. ua. Retrieved from https://www.0629.com.ua/news/2504805/ v-mariupole-poavatsa-tri-novyh-slakovyh-otvala-metinvesta [in Russian].

40. Metallurgical production of PJSC "Aselor Mittal - Kryvyi Rih". ukraine.arcelormittal.com. Retrieved from https: //ukraine.arcelormittal.com/doc/eko/inf_doz vil_20190128.pdf [in Ukrainian].

41. Grin, A. D. (1989). Metodicheskiye voprosy for-mirovaniya regional'nykh programm «Vtorichnyye resursy» [Methodological issues of the formation of regional programs "Secondary resources"]. Socioeconomic and environmental problems of the development of the region: collection of articles. scientific works, рр. 107-114. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine [in Russian].

Лепа В. В., Прогшмак О. Д. Проблеми утилiза-цп доменних шлашв у контекст переходу до цирку-лярноТ економжи

В Укра!ш проблема накопичення вiдходiв мета-лургшно! галуз^ зокрема ввдвальних доменних шлашв, мае економiчну i еколопчну складовг Тому до голов-них проблем, передуам, вiднесено вiдсутнiсть серед прюритетОв економiчноi полiтики Укра!ни критерiю еколопзаци промислово! сфери. У статтi розглянута ситуацiя, яка склалася у шлаковому господарсга Ук-ра!ни, узагальнено юнуючий досввд використання ме-талургiйних шлашв як техногенно! сировини. Проблеми впровадження циркулярно! економiки на тери-торй iнтенсивного розвитку металургiйноi промисло-востi розглядаються передусiм у контекст! створення гнучко! iнфраструктури переробки металургшних ввд-ходiв, адже проблема вiдходiв знаходиться у центрi уваги уае! циркулярно! економiки. Але таку шфра-структуру неможливо створити, не подолав техноло-гiчних, економiчних, iнституцiональних проблем ути-лiзацi! доменних шлашв в Укра!ш, як перешкоджають створенню галузi шлакопереробки на принципах циркулярно! економши.

На засадах оцiнки макроекономiчних та еколопч-них ефектiв вiд впровадження елеменпв циркулярно! економiки у вичизнянш металургiйнiй промисловостi доведено ресурсну цшшсть доменних шлашв, як техногенно! сировини для будiвельноi галузi, зокрема це-ментно! промисловостi, а також дорожнього будiв-ництва та шших напрямiв використання.

Наведено шляхи виршення економiчних та iнсти-туцiональних проблем шлакопереробки на макро-, мезо- i мiкроекономiчному рiвиях, надано пропозицй

щодо удосконалення правово! бази розвитку цирку ляр-но!' екоиомiки, участi держави, оргашв мюцево! влади та бiзнесу у створеииi вичизняно! iидустрi! з пере-робки доменного шлаку.

Ключовi слова: циркулярна екоиомiка, утилiзацiя, вщвальш домеииi шлаки, шлакопереробка, техногенна сировина, металургiйие виробництво.

Lepa V., Prohnymak O. Blast Furnace Slag Disposal Problems in the Context of the Transition to a Circular Economy

The problem of the accumulation of waste from the metallurgical industry in Ukraine, in particular, blast furnace slag, has an economic and environmental component. Therefore, the main problems, first of all, include the absence of a criterion for the greening of the industrial sector among the priorities of Ukraine's economic policy. The article examines the situation in the slag industry of Ukraine, summarizes the existing experience of using metallurgical slags as technogenic raw materials. The problems of introducing a circular economy in the territory of intensive development of the metallurgical industry are considered primarily in the context of creating a flexible infrastructure for processing metallurgical waste, because the problem of waste is at the center of attention of the entire circular economy. But such an infrastructure cannot be created without overcoming the technological, economic, and institutional problems of utilizing blast-furnace slags in Ukraine, which hinder the creation of a slag processing industry on the principles of a circular economy.

Based on the assessment of macroeconomic and environmental effects from the introduction of elements of a circular economy in the domestic metallurgical industry, the resource value of blast furnace slags as a technogenic raw material for the construction industry, in particular the cement industry, as well as road construction and other areas of use, has been proved.

The ways of solving the economic and institutional problems of slag processing at the macro-, meso- and microeconomic levels are given, proposals are made to improve the legal framework for the development of the circular economy, the participation of the state, local authorities and business in the creation of a domestic industry for the processing of blast-furnace slag.

Keywords: circular economy, recycling, dump blast furnace slag, slag processing, technogenic raw materials, metallurgical production.

Лепа В. В., Прогнимак Е. Д. Проблемы утилизации доменных шлаков в контексте перехода к циркулярной экономике

В Украине проблема накопления отходов металлургической отрасли, в частности, отвальных доменных шлаков, имеет экономическую и экологическую составляющие. Поэтому к главным проблемам, прежде всего, относится отсутствие среди приоритетов экономической политики Украины критерия экологизации промышленной сферы. В статье рассмотрена ситуация, сложившаяся в шлаковом хозяйстве Украины, обобщен существующий опыт использования металлургических шлаков в качестве техногенного сырья. Проблемы внедрения циркулярной экономики на территории интенсивного развития металлургической промышленности рассматриваются прежде всего в контексте создания гибкой инфраструктуры переработки металлургических отходов, ведь проблема отходов находится в центре внимания всей циркулярной экономики. Но такую инфраструктуру невозможно создать, не преодолев технологических, экономических, институциональных проблем утилизации доменных шлаков в Украине, которые препятствуют созданию отрасли шлакопереработки на принципах циркулярной экономики.

На основе оценки макроэкономических и экологических эффектов от внедрения элементов циркулярной экономики в отечественной металлургической промышленности доказана ресурсная ценность доменных шлаков, как техногенного сырья для строительной отрасли, в частности цементной промышленности, а также дорожного строительства и других направлений использования.

Приведены пути решения экономических и институциональных проблем шлакопереработки на макро-, мезо- и микроэкономическом уровнях, даны предложения по совершенствованию правовой базы развития циркулярной экономики, участия государства, органов местной власти и бизнеса в создании отечественной индустрии по переработке доменного шлака.

Ключевые слова: циркулярная экономика, утилизация, отвальные доменные шлаки, шлакопереработка, техногенная сырье, металлургическое производство.

Стаття надшшла до редакци 05.03.2021

Прийнято до друку 16.03.2021