CC BY
8
Mi/кнародна та регшнальна економпса
УДК 338.45:621.039(477)
doi: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-49-62
В. Г. Шевченко,
доктор техшчних наук, ORCID 0000-0002-7290-811X,
A. П. Мухачов,
кандидат ф1зико-математичних наук, SCOPUSID 57126361500,
1нститут геотехмчног мехамки ¡м. Полякова НАН Украгни,
B. I. Ляшенко,
доктор економ!чних наук, ORCID 0000-0001-6302-0605,
Н. В. Осадча,
доктор економ!чних наук, ORCID 0000-0001-5066-2174,
1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни
ШСТИТУЦШШ УМОВИ РОЗВИТКУ АТОМНО- ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА УПРАВЛ1ННЯ РАД1ОАКТИВНИМИ В1ДХОДАМИ В УКРА1Н1
В умовах переходу до VI технолопчного укладу проввдними джерелами енергоресурив стають гелiо- та ядерна енергетика [1; 2]. Сучасна Укра!на здiйснюe тальки випуск природного концентрату урану, що i е фактично сировинним продуктом з низькою доданою вартютю та тдлягае у подаль-шому збагаченню для виробництва таблеток збага-ченого двоокису урану, з яких формуються теплови-дiляючi елементи. Слад зазначити, що необхiдна кшькють, збагаченого урану в ядерному паливi за-куповуеться Укра!ною тальки в РФ. Роая постачае вiдвал урану-235 пюля збагачення не менше 0,3%. Аналопчт розробки здшснюе США у компанп Вестiнгауз.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. До-
^дженню проблем розвитку атомно-промислового комплексу присвятили сво! роботи А. Носовський [4], Л. Литвинський, О. Пуртов [5], О. Максимчук [6], А. Мохонько, К. Тарасенко [7].
Незважаючи на значну увагу науковцiв, проблема формування умов iнноващйно-орiентованого розвитку атомно-промислового комплексу потребуе бiльш ретельного вивчення.
Основною метою до^дження е розроблення послiдовностi формування умов iнновацiйно-орiен-тованого розвитку атомно-промислового комплексу Укра!ш на основi стратепчних детермiнант.
Виклад основного матерiалу. Розвиток еконо-мiки та збiльшення чисельност населення е однiею з причин зростання попиту на енергiю в сучасних умовах. За останш 20 роив чисельнють населення свiту збшьшилася на 1,6 млрд людей, а загальний ре-альний дохiд населення i пiдприемств - на 87%. Об-сяг споживання первинно! енергп збiльшився з 1900 року в 22,5 раза, а за останш 20 рошв обсяг свь тового споживання первинно! енергп зрю на 45%. Структура споживання первинних енергоноспв ок-
ремими кра1нами свiту визначаеться як наявшстю природних ресурсiв i транспортних можливостей, так i характером внутршшх потреб. Зростання свь тового попиту на первинну енерпю визначають так кра!ни та регiони, як Китай, Iндiя, Бразилiя та Близький Схiд. Хоча iсторично атомна енергетика визрша з програм створення ядерно! збро!, тут, звiсно, можливий i реверс. В Укра!ш збережен два тдприемства з видобутку й переробки урану, юну-ючi технологi1 створення електронних компонентiв i навiть спещальна вимiрювальна технiка для визна-чення iзотопного складу ядерних матерiалiв. Крiм того, за запасами урану й циркошю Укра!на - одна з перших у свт. Та деяких технологiй для органiзацi1 замкненого ядерного циклу таки бракуе.
Дванадцять кра!н в 2018 роцi виробили чверть свое! електроенергп з атомно!. Франщя отримуе близько трьох чвертей енергп ввд свого енергоба-лансу. Угорщина, Словаччина i Укра!на отримують бшьше половини вiд ядерно! енергi1, у той час як Бельпя, Швещя, Словенiя, Болгарiя, Швейцарiя, Фiнляндiя та Чеська Республша отримують третину або бшьше. Швденна Корея зазвичай отримуе бшьше 30% свое! електроенергп ввд атомно! енерге-тики, в той час як в США, Великобритании 1спанп, Румунi1 та Росi1 близько одше! п'ято! електроенергi1 припадае на атомну енергiю.
Укра!на знаходиться на сьомому мiсцi щодо виробництва атомно! електроенергп (див. рисунок).
За 2018 рш в Укра!ш було реалiзовано промис-лово! продукцi1 на 16% бшьше, шж за 2017 рш. Згiдно з даними Держстату, обсяг реалiзовано1 про-мислово! продукцп (товарiв, послуг) без ПДВ та акцизу в Укра!ш у 2018 рощ становив 2,5 трлн грн, з нього обсяг продукцп, реалiзовано! за межi кра!ни, становив 681,927 млрд грн.
50
100
TWh 150
200
250
USA France China Russia South Korea Canada Ukraine Germany UK Sweden Spain Belgium India Japan Czech Republic Finland I Switzerland 1 Brazil I Bulgaria I Hungary I South Airica I Slovakia I Mexico I Romania I Pakistan I Iran I Argentina I Slovenia I Netherlands I Armenia I
■ГЯЯПИГТ
Source IAEA PRIS Oatabase
Рисунок. Атомна генеращя за краТнами у 2018 рощ [13]
Серед репошв Укра!ни перше мюце за обся-гами ре^зовано! у 2018 рощ промислово! продук-ци посiла Днiпропетровська область (481,2 млрд грн). На другому мющ - Донецька (311,8 млрд грн), на третьому - Запорiзька (211,4 млрд грн) област! У 2019 рощ ревизовано 2480804,2 млн грн промислово! продукцл, добувно! промисловостi 1002299,0
млн грн, Добувна промисловють i розроблення Kap'epiB - 394847,2 млн грн, переробно! промисло-вост - 1597451,8 млн грн.
В Укра!т спостерiгаeться тенденцiя зростання енергоспоживання на основi вiдновлюваних джерел у 2017-2018 роках. У 2018 рощ склало 93165 тис. т н.е. (див. таблицю).
Таблиця
Енергоспоживання на ornoBi вщновлюваних джерел за 2007 - 2018 роки
Одиниця вим1ру 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
1 Загальне постачання первинно!енерги тис. т н.е. 139330 134562 114420 132308 126438 122488 115940 105683 90090 94383 89462 93165
i3 нього
2 Пдроенергетика тис. т н. е. 872 990 1026 1131 941 901 1187 729 464 660 769 897
3 у % до тдсумку % 0,6 0,7 0,9 0,9 0,7 0,7 1,0 0,7 0,5 0,7 0,9 1,0
4 Енергiя бюпалива та eidxodu тис. т н. е. 1508 1610 1433 1476 1563 1522 1875 1934 2102 2832 2989 3195
5 у % до тдсумку % 1,1 1,2 1,3 1,1 1,2 1,2 1,6 1,8 2,3 3,0 3,3 3,4
6 ВШрова та сонячна енергiя тис. т н. е. 4 4 4 4 10 53 104 134 134 124 149 197
7 у % до тдсумку % 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,1 0,1 0,1 0,2 0,2
Усього енерпя вщ вщновлювальних джерел
8 Загальне постачання енерги вщ вщновлюва-льних джерел тис. т н. е. 2384 2604 2463 2611 2514 2476 3166 2797 2700 3616 3907 4289
9 Частка постачання енерги вщ вщновлювальних джерел % 1,7 1,9 2,2 2,0 2,0 2,0 2,7 2,6 3,0 3,8 4,4 4,6
Енегомюткють промисловосп мае стабшьну тендендiю та склала у 2018 рощ 0,148 т н.е./тис. мiж-народних доларiв.
Слiд зазначити, що багато кра!н вiдмовилося вiд атомно! енергетики. Але цi кра!ни не е енерге-тично iзольованими, i 1хнiй енергетичний ринок -складова та повнiстю iнтегрована частина великого ринку €С, на якому ядерна генеращя присутня. Серед таких кра!н Нiмеччина, яка демонструе вiдхiд вiд ядерно! енергетики, але вона входить до загаль-ноевропейського енергетичного ринку разом iз Франдiею, в якш ядерна енергетика займае домiну-юче становище. Окремим показовим прикладом е штат Калiфорнiя (США), який десятилгття тому прийняв рiшення щодо виведення з експлуатацi1 атомних енергоблокiв, розташованих на його тери-торi1, але у 2019 рощ виршив подовжити термш 1х-ньо! експлуатацi1. I це на от загального тдйому й розвитку атомно! енергетики та реакторних техно-логiй у Сполучених Штатах. Не викликае жодних сумнiвiв, що Укра!на, можливо разом з Польщею, повинна зберегти та розвивати свш потенцiал у ядернш енергетищ та сумiжних галузях. Для збере-ження та розвитку укра!'нсько!' ядерно! енергетики необхвдно виконати ряд умов i реалiзувати комплекс заходiв.
Електроенерпя укра!нських АЕС ниш взагалi найдешевша у свт. З поточним тарифом близько 2 ценпв за кшоват-годину вона в три-чотири рази дешевша за европейську та в 1,5 раза - за росшську. Однак така дешевизна не дае можливост накопичу-вати ресурси не тшьки на розвиток, а й на безпечне виведення з експлуатацл блошв АЕС iз наступним приведенням дшянок, де вони розташованi, у без-печний стан. Тобто вiдбуваеться знищення вщнов-лювально! вартостi та перекладання проблем на прийдешн поколiння.
Найбшьш очевидний (i невеселий) сценарiй: АЕС допрацюють свiй ресурс (найшвидше, з ураху-ванням багаторазового подовження) i будуть за-крит! Для видобувачiв урану це означае, що 2050-го усохне й мюцевий споживач урану. Але це далека, як сьогодн здаеться, проблема. Торш вiдповiдно до звгту СхiдГЗК було «реалiзовано 1240 т уранового концентрату. Отримано загальний дохiд на суму 4,2 млрд грн i сплачено майже 1 млрд грн податюв» [12].
СхiдГЗК, тим часом, було поставлено «надваж-ливу мету: зниження собiвартостi урану зi 105 дол. за кiлограм у 2017 рощ до 80 дол. упродовж 20182019 рошв». Друга цифра, до реч^ теж вища за свь товi цiни, зростання яких чекають уже рошв 5-7. Як усе вщбуватиметься на практищ, поки що не дуже зрозумшо. Резерви шламосховищ для зберiгання вiдходiв переробки урану вже в основному вибраш. Розробляти новi горизонти - немае грошей. Що-правда, можна прискорено закривати Смолiнську шахту. Але один страйк на СхiдГЗК уже був [18].
Безпосередньо атомно-промисловий комплекс, який е провщною ланкою ядерно-енергетичного комплексу Укра!ни, можна вважати комплексною галуззю нацiонально1 економши, що включае: ура-нове виробництво, що створюе основу для задово-лення потреби атомних електростандiй у природному ураш на середньо- та довгострокову перспективу; циркошеве виробництво, яке передбачае нала-годження випуску цирконiю, що е основним конс-трукцiйним матерiалом для виготовлення ТВЕЛiв з огляду на його ушкальш фiзичнi властивост слабко! взаемодп з нейтронним потоком в активнш зон реактора; виробництво юнообмшних матерiалiв та за-безпечення ними в повному обсязi уранового ви-робництва Укра!ни; наукове, проектне та шформа-цiйне супроводження проведения науково-дослщ-них та дослiдно-конструкторських робiт з удоскона-лення технологiй гiрничого видобутку, переробки ураново! сировини, забезпечення радiацiйного за-хисту персоналу та населення, проведення оцiнки впливу на навколишне природне середовище, тех-н1чного переоснащення науково-дослiдних установ i проектних оргашзацш.
Таких елемент^в ядерно-паливного циклу, як конверая урану (переведення закису-окису урану ИзОв у гексафторид урану Ир6 - газоподiбну спо-луку, яка технолопчно необхiдна для подальшого збагачення), iзотопне збагачення урану i його ре-конверсiя (перетворення гексафториду збагаченого урану на окис урану), виготовлення паливних таблеток iз окису урану та фабрикащя готових теплови-дiльних збiрок, - на сьогоднi в Укра!ш немае. Тобто кра!на не володiе повним ядерно-паливним циклом (ЯПЦ) - вщсутш стадi1: отримання гексафториду урану; збагачення, конверсп i виготовлення палив-них таблеток, одержання трубно! заготовки та прокату; виробництво комплектувальних виробiв i теп-ловидiльних збiрок. Та й загалом наявний науковий потенцiал i власна експериментальна база недо-статш для науково-техн1чно! п1дтримки створення ядерного циклу в Укра!ш. Грандiознi фiнансовi про-блеми е величезною перешкодою для реалiзацi! по-дiбних амбщш. Адже реальне фiнансування бiльшо-сп наявних програм зi створення ядерного циклу за роки незалежносп не перевищувало 10 вiдсоткiв за-явленого рiвня. Запаси урану Укра!ни за даними МАГАТЕ становлять 199,5 тис. т. В Укра!ш здiйс-нюеться виробництво тiльки природного концентрату урану, фактично сировинного продукту з низь-кою варт1стю, непридатного для подальшого збагачення i виробництва таблеток збагаченого двоокису урану. Це не дозволяе Укра!ш у повному обсязi ви-користовувати iзотопи урану 235 i 238. Необхiдна кшьшсть збагаченого урану в ядерному паливi до недавнього часу закуповувалась тшьки в РФ.
Незважаючи на те, що внесок атомно-промис-лового комплексу Укра!ни у створення валового внутрiшнього продукту незначний, але його роль важлива щодо забезпечення економiчно! безпеки та
досягнення енергетично! незалежностi кра!ни. Зпд-но з положениям Стратеги сталого розвитку Укра-!ни до 2030 року та енергетично! стратеги Укра!ни на перюд до 2035 року розвиток атомно! енергетики е одним iз прiоритетiв розвитку нацюнально! госпо-дарсько! системи.
Управлiння розвитком атомно-промислового комплексу е складним, багатогранним процесом. Прийняття зважених та адекватних управлiнських ршень можливе лише за умови, якщо вони грунту-ються на використанш результатов об'ективно! оцiнки, яка дае змогу iдеитифiкувати тип розвитку та визначити його рiвень, створити тдгрунтя для ви-явлення детермiнантiв розвитку. Проввдш фiрми свiту укладають договори зi збагачення урану пiд контролем МАГАТЕ з отриманням вiдвалу урану-235 0,2% i менше. Це дозволяе одержувати iзотоп урану-235 не 67%, а 80% i бшьше. Укра!на працюе в недосканалому правовому полг Вiдсутнiй дiевий державний мехашзм регулювання розвитку атомно-промислового комплексу - не мае н шструменпв, нi державних програм. В Укра!ш дiяли такi програми: Державна цшьова економiчна програма «Ядерне па-ливо Укра!ни», затверджена Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 23.09.2009 року N° 1004 на пе-рiод 2009-2013 рошв, що передбачала збiльшення обсягу виробництва концентрату природного урану; створення виробництва ядерного палива, циркош-евого виробництва, виробництва комплектувальних виробiв; наукове, проектне та iнформацiйне супро-водження об'ектiв ядерно-паливного циклу; розпо-рядженням Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 9 листопада 2016 року № 943-р схвалено Концепцiю Державно! цшьово! економiчно! програми розвитку атомно-промислового комплексу на перюд до 2020 року; Концепщя оргашзаци на територп Укра!ни виробництва ядерного палива та його компонентов на базi нацiональних ресурсiв природного урану та циркошю для зниження рiвня залежност вiд шозе-много постачальника ядерного палива на атомн електростанцi! [16].
Наступним кроком пiсля схвалення Концепцн е розробка проекту програми, але на сьогоднiшнiй день проект програми Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни не затверджений. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 30 вересня 2009 року № 1029 затвер-джено Державну цшьову екологiчну програму при-ведення в безпечний стан уранових об'ектiв вироб-ничого об'еднання «Придшпровський хiмiчний завод». Мета програми - лшввдащя негативних еколо-гiчних наслiдкiв дiяльностi виробничого об'еднання «Придшпровський хiмiчний завод», приведення не-безпечних уранових об'екпв, що перебувають на баланс державного пiдприемства «Бар'ер», в еколо-гiчно безпечний стан та забезпечення захисту населенна i навколишнього природного середовища вiд шкодливого впливу iонiзуючого випромiиювания. Строк виконання програми 2009-2014 роки, тобто Програма вимагае оновлення.
Рiшениям Днiпропетровсько! обласно! ради ввд 21.10.2015 року № 680-34/У1 затверджена Дшпро-петровська обласна комплексна програма (страте-гiя) екологiчно! безпеки та запобiгання змiнам кль мату на 2016-2025 роки. В данш програмi не придь лено достатньо! уваги питанню утилiзацi! радю-активних вiдходiв, хоча серед проблем згадуеться суттеве техногенне навантаження на довкшля гi-гантських хвостосховищ i шламонакопичувачiв у м. Жовт^ Води та державного тдприемства «Бар'ер» (м. Кам'янське).
Незважаючи на спад цiн на сировинш ринки свiту, енергетична безпека кра!ни входить до кола нацюнальних iнтересiв держави.
В Укра!нi 21.06.2018 року прийнятий Закон «Про нащональну безпеку» № 2469-УШ. В закош визначено термiни: «державна безпека - захище-нiсть державного суверенiтету, територiально! цi-лiсностi i демократичного конститущйного ладу та iнших життево важливих нацiональних iитересiв вiд реальних i потенцiйних загроз невоенного характеру», «загрози нацiональнiй безпецi Укра!ни -явища, тенденцi! i чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи усклад-нити реалiзацiю нацюнальних iитересiв та збере-ження нацюнальних щнностей Укра!ни», «нацiона-льна безпека - захищенють державного суверенi-тету, територiально! цiлiсностi, демократичного конституцiйного ладу та шших нацiональних iите-реив Укра!ни вiд реальних та потенщйних загроз» та «нацiональнi iнтереси - життево важливi iнтереси людини, суспшьства i держави, реалiзацiя яких за-безпечуе державний суверенiтет Укра!ни, !! прогре-сивний демократичний розвиток, а також безпечш умови життедiяльностi i добробут !! громадян». Тому на цш основi можна узагальнити систему вза-емодi! суб'ект^в, об'ектiв та складових впливу на-цiональних штереав. Наукове дослiдження та роз-виток атомно-промислового комплексу для сучасно! розвинуто! кра!ни е як невiд'емною складовою час-тиною реалiзацi! та захисту нацюнальних iитересiв держави, так i елементом державно! i нацiональ-но! безпеки. Поняття «iнтереси в сферi розвитку атомно-промислового комплексу» формуеться в си-стемi нацiональних iнтересiв. Визначення «iитересiв у сферi розвитку атомно-промислового комплексу» мае враховувати там фактори: сукупнють економiч-них iитересiв; сукупнють цшей держави щодо енергетично! безпеки; сукупнють юнуючих на цей час зовшшшх та виутрiшнiх загроз.
Другою проблемою виробництва урану е необ-хвднють зростання видобутку ураново! руди в 2,53 рази, до 2,6 тис. т на рш. Одним iз наукових мето-дiв видобутку руди урану, який доцiльно використо-вувати в Укра!ш - свердловинне п1дземне вилугову-вання (СПВ) урану на розвiданих родовищах п1ско-викового типу. Даний метод використовують Казахстан та Узбекистан. У цих кра!нах 100% урану видо-буваеться методом СПВ. Укра!на повинна зберегти
i розвивати свiй ядерний енергетичний потендiал, навiть всупереч тренду на пол^ику вiдмови деяких держав ввд ядерно! енергетики. Ядерна енергетика непросто частина енергетично! галузi. Це ввдобра-ження певного рiвня розвитку економiки, технологи, освiти й навгть сустльних вiдносин. Ядерна енергетика - це iндикатор, який тдтверджуе техно-логiчну культуру i демонструе належнють щодо вузького кола кра!н, рiвень розвитку яких дозволяе безпечно й ефективно використовувати передовi до-сягнення iнженерно1 думки особливо в умовах переходу до 6-го технолопчного укладу.
Розвиток, новi технологи та горизонти. Експлуатуючи iснуючi енергоблоки, Укра1нi надто важливо стежити та брати безпосередню участь у розвитку нових технологш, а також впроваджувати 1х. Серед основних напрямiв можна зазначити:
Перший - це сучасш технологи, як дозволя-ють модернiзувати, збiльшувати ефективнють, здш-снювати замiну уже дточих енергоблокiв, в тому числi на агрегати мало! потужносп, тдвищувати !хню безпеку та подовжувати термiн експлуатацл. Бажано здiйснювати це на вгтчизнянш машинобу-дiвнiй базi з залученням сучасних технологiй США та Канади. Там тдприемства в Укра1нi е i зараз, ви-готовляють окремi елементи арматури та устатку-вання для атомних реакторiв.
Другий напрям стосуеться нових реактор-них технологш. Енергетична стратепя кра!ни вка-зуе на необхщнють визначити наступне поколiння ядерних реакторiв, якi ми плануемо експлуатувати. В Укра!ни е ушкальна можливiсть у ствробгтнищи з технолопчними компанiями iз США отримати ль дерськi переваги в розвитку технологи малих мо-дульних реакторiв. Це нове поколiння реакторних установок потужнютю до 300 МВт, що мають сут-тево вищi показники ефективност та безпеки. Крiм використання нових технологш для власних потреб, Укра!на можемо стати регiональним iнженерно-тех-нолопчним хабом iз експортним технологiчним по-тендiалом та iстотною локалiзацiею виробництва на вiтчизняних машинобудiвних пiдприемствах.
Паливна диверсиф'шащя iрозширення влас-ноЧ бази - третш з напрям1в, про ям йдеться. Ук-ра!ш необхiдно зберегти курс на паливну диверси-фiкацiю i скорочення ризишв використання палива, що поставляеться Росшською Федерацiею. Водно-час наявна в Укра!ш мiнерально-сировинна й техно-лопчна база дозволяе говорити про можливють i не-обхiднiсть нарощувати обсяги власного видобутку урану. Ми також маемо послвдовно рухатися в на-прямку створення власного (або спшьно з Польщею як кра!ною-членом €С) виробництва ядерного па-лива, враховуючи обмеження, що накладають на нас нашi мiжнароднi зобов'язання. Якiсний розвиток атомно! промисловосп неможливий без такого самого розвитку системи поводження з радюактив-ними вiдходами та вiдпрацьованим ядерним пали-вом. На сьогоднi реалiзуеться низка проектов, таких
як будiвництво централiзованого сховища вщпра-цьованого ядерного палива, яш дозволять Укра1нi тти вiд залежносп та iстотних фшансових втрат, пов'язаних зi зберiганням ВЯП у Росп [17].
Усе перелiчене вище можливе у разi реалiзацi! одте! умови. Вiдносно атомно! енергетики мае бути застосований дуже обережний i збалансований тд-х1д, коли йдеться про виконання нею сощальних функцiй з поставок електроенергi1. Ядерна енергетика не може бути единим i основним носiем наван-таження. Тарифна полiтика мае бути економiчно об-Грунтованою та дозволяти генеруючим пiдприем-ствам зберiгати необхвдний рiвень безпеки й розви-ватися. Необхвдно вивести цей вид генерацп з дис-кримiнованого (порiвняно з iншими типами генера-цц) становища як у частим фiнансово-економiчних показнишв, так i в частинi завантаження наявних по-тужностей. Реалiзацiя зазначеного комплексу захо-дiв дасть можливють Укра!ш зберегти та посилити найпотужшший драйвер економiки, який зможе не тшьки сприятливо вплинути на фшансово-еконо-мiчний i технологiчний розвиток кра!ни, а й стиму-лювати розвиток цшого ряду сумiжних галузей».
Безпека. Тут потрiбно видiлити два аспекти: експлуатацшний та виробничий.
Безпека експлуатацп атомних енергоблошв мае багато складових. Одна з ключових - профе-сiйне та незалежне регулювання. Законодавчо за-крiплена незалежна позицiя ядерного регулятора, 11 посилення, розширення бази матерiально! та техн1ч-но! тдтримки регулятора дозволять ставити пи-тання безпеки на чiльне мiсце та уникати ситуацiй, за яких тактичш економiчнi або полiтичнi мiрку-вання можуть превалювати над безпекою. Незалеж-н1сть ядерного регулятора дасть можливють також уникати конфлшту iнтересiв. Дуже важливо на державному рiвнi протистояти спокусi управляти га-луззю та регулювати 11 в «ручному» режимг Ядерна енергетика потребуе системного тдходу в управ-лiннi та незалежного регулювання.
Безпека виробництва атомних реакторiв, устаткування та шших компонен^в ядерних технологiй пов'язан1 з великими ризиками витоку iнформацi1 та шшими, тому потребують спецiаль-них систем захисту, як1 вiтчизнянi машинобудiвнi тдприемства в сучасних умовах не в змозi забезпе-чити на належному рiвнi. Можливим виходом е ор-ганiзацiя спiвпрацi на основi мiжнародно-державно-приватного партнерства з метою диверсифшацп ри-зик1в. 1ноземний партнер надае технологи, СБУ за-безпечуе захист вщ виток1в секретно! iнформацi1, вгтчизняш п1дприемства - техн1чне та технолопчне забезпечення виробництва сучасного устаткування.
Освiта i кадри. Запит на тдготовку кадрiв, як i политика зi збереження наявного кадрового потен-цiалу, включаючи його резервний компонент, прямо пов'язаш з наступними факторами: з поточною фь нансово-економiчною ситуащею на п1дприемствах галузi та перспективами розвитку галузi в частинi
буд1вництва та введення в експлуатащю нових по-тужностей. У питанн тдготовки кадрiв, можливо, мае сенс сконцентрувати навчально-методологiчну базу. Це дасть змогу пiдвищити якють освгти та створити здорову конкуренцiю за навчальн мiсця замiсть «розмазування тонким шаром» наявного ресурсу. Необхвдно уникати ситуацi!, що склалася зараз, коли наповненють студентами груп iз ввдповвд-но! спецiальностi становить лише близько 30%. Ма-ючи за плечима потужну галузь, нашi заклади вищо! освiти, зокрема Дшпровський державний хiмiко-технологiчний унiверситет, крiм реалiзацi! внутрш-нiх завдань, могли б системно розширити експорт-ний потенцiал вiтчизняно! системи вищо! освгти в галузi ядерно! енергетики. Доцшьно розробити мо-дульнi блоки щодо надання професiйних знань та досв^ду, як продукту роботи галузi, а не пасивно спостер^ати за тим, як цi знання та досвщ випкають iз кра!ни з ви!здом фахiвцiв [16].
Для розвитку атомно-промислового комплексу доцiльно використовувати шновацшний тдхвд. Да-ний тдхвд представлено як сукупнють трьох взаемо-пов'язаних блокiв, а саме:
- методико-шформащйний блок - передбачае розроблення методики ощнювання розвитку атомно промислового комплексу для тдвищення рiвня об-грунтованосп рiшень щодо формування умов його переорiеитацi! на iнновацiйнiй основi, а також збiр та первинна обробка шформаци для !! подальшого використання в процесi оцiиювания розвитку атомно-промислового комплексу;
- дiагностично-орiеитувальний блок - передбачае здшснення на основi сформовано! шформацш-но! бази за розробленою методикою вдентифшащ! типу розвитку атомно-промислового комплексу Ук-ра!ни та визначення його рiвня, а також розроблення рекомендацш щодо формування умов для iннова-цiйно-орiеитованого розвитку атомно-промисло-вого комплексу;
- оцшочно-процесуальний - передбачае прове-дення ощнки чиннишв як тдгрунтя для подальшого визначення стратегiчних детермiнант шноващйно-орiентованого розвитку, з урахуванням яких мають розроблятися заходи щодо формування умов для iнновацiйно-орiеитованого розвитку атомно-про-мислового комплексу, а також прогнозування очшу-ваних результатов та впровадження розроблених за-ходiв, що мае супроводжуватися посттйним контролем на основi ствставлення отриманих результатiв з прогнозованими.
Надважливим також е питання управлiння ра-дiоактивними вiдходами уранових виробництв. Ос-новними джерелами забруднення при видобутку та переробцi урану е шахтш води, технологiчнi роз-чини пдрометалургшного заводу та твердi вiдходи видобутку та переробки ураново! руди. Там вдаоди накопичуються у вiдвалах та шламосховищах. Не-безпечними чинниками, як впливають на довкшля, е пил та газ радон, ям утворюються при видобутку
та переробщ уранових руд, забруднення прилеглих територiй, поверхневих та пiдземних вод, перш за все в мюцях розмiщення шламосховищ радiонуклi-дами.
На територii м. Кам'янське та Дшпровського району Днiпропетровськоi областт розрашованi хво-стосховища 42 млн т вiдходiв уранового вироб-ництва колишнього «Придшпровського хiмiчного заводу»: «Захвдне», «Центральний Яр», «Швденно-схiдне», «Дшпровське», «Сухачiвське» i сховище «База С». Bd вони е джерелами забруднення по-вiтря, водних та земельних ресурсiв.
Шляхами подолання впливу небезпечних чиннишв е вдосконалення технологи очищення шахт-них вод ввд урану та iнших забруднюючих елементтв для упередження потрапляннях !'х у водневi системи, в першу чергу рiчки та водосховища.
Особливу увагу екологiчним проблемам треба придшити у разi застосування методу свердловин-ного пiдземного вилуговування (СПВ) для запобь гання накопичення тд землею забруднюючих компонентов.
Виробництво ЯП, переробка вiдходiв ядерного палива (ВЯП), виршення екологiчних проблем за-жадають посилення участi держави, профiльних ш-ституттв НАН Украiни, не тшьки з причини висо-кого технолопчного i технiчного рiвня виробництва ядерно-чистих матерiалiв, а й через наявнють науко-вих кадрiв i фахiвцiв. Залучення iнвестицiй вiд приватного бiзнесу в ядернiй галузi, крiм видобутку урану, малоймовiрне, тому що ii рентабельнiсть невелика в умовах Украши.
Загальна кшькють рвдких i шламоподiбних ввд-ходiв уранового виробництва на сьогодн переви-щуе 100 млн т та е джерелом забруднення грунтiв, поверхневих та тдземних водневих систем та по-вiтря радiоактивними елементами. Актуальними е питання вдосконалення методiв поводження з рвд-кими вiдходами уранового виробництва, реабшта-uji забруднених горизонтов тдземних вод, а також активiзацii розроблення нових захисних матерiалiв для захоронения радюактивних речовин. Важливим е також переробка хвостосховищ та вiдвалiв з метою вилучення цiнних компонентiв та зниження наван-таження на довкшля.
Враховуючи вищенаведене надактуальним е вирiшення проблеми утилiзацii вiдходiв уранового виробництва, полiпшения управлiння радюактив-ними вiдходами задля покращення екологiчноi ситу-аци в Днiпропетровськiй областi.
Започаткування та реалiзацiя програми «Полш-шення управлiння радiоактивними вiдходами задля покращення екологiчноi ситуацii в Дшпропетров-ськш областт» дозволить вирiшити екологiчнi проблеми, пов'язан з утилiзацiею радюактивних ввдхо-дiв уранового виробництва, шляхом переробки шла-моподiбних вiдходiв в обсязi до 1 млн т на рш.
Серед iнших загальних результатiв виконання програми очiкуються там:
- скорочення техногенного навантаження на навколишне середовище;
- зменшення рiвня забруднення повiтряного басейну областi;
- захист водних ресурсiв вiд виснаження та забруднення радюактивними вiдходами;
- полiпшення стану земельних ресурсiв;
- зменшення рiвня накопичення промислових вГдходГв;
- полiпшення системи управлiння промисло-вими вГдходами.
Розглядаючи життево важливе питання еколо-гi!, кажучи про утитзащю вГдходГв уранового ви-робництва на ДП «СхiдГЗК» можна стверджувати, що до тепершнього часу ва вiдходи (хвости) вщка-чували в найближчу балку вiд гiдро-металургiйного заводу (ГМЗ) i заливалися без гiдроiзоляцi!, в ре-зультатi цього в атмосферу i надра видiляеться значна кГлькГсть природних радiонуклiдiв, що згуб-но впливае на екологiю. Хвостосховища радюак-тивних вГдходГв е джерелом забруднення атмосфери радiоактивними газами, в першу чергу, радоном, який емануе практично зi всiе! поверхнi хвостосховища, куди надходить радш, що мютиться в урано-вiй рудг Сдина вимога, яко! дотримувалися i дотри-муються, те що шлами покрип шаром води, що за-хищае вiд утворення сухих пляжiв.
Низькорадiоактивнi рiдкi вГдходи у виглядi пульпи скидаються в хвостосховище, створене в пе-регородженш греблi балки Щербашвська. Хвостосховище площею 25 га знаходиться в 1,5 км вщ мюта Жовтт Води. Воно складаеться з двох секцiй - «старо!» i «ново!». «Стара» секщя мае довжину 1,6 км, ширину - 0,6 км, у даний час заповнено до проект-них значень i вмiщуе 5,47 млн м3 твердо! фази або 9 млн т хвостов. «Нова» секщя хвостосховища роз-ташована в захГдному вiдгалуженнi балки. Площа секцп становить 256 га, проектний обсяг - 25,841 млн м3. Тут поховано близько 40 млн т вiдходiв (майже 80% вiд проектного об'ему). Загальна альфа-активнiсть заскладованих радiоактивних вГдходГв перевищуе 50 тис. Кюрг Нiде в свiтi немае сховищ з таким обсягом небезпечних рщких вiдходiв.
Багаторiчний досвiд вгтчизняно! i зарубiжно! уранодобувно! промисловостт показуе, що про-блеми рацiонального освоення природних ресурсiв, управлiння гiрським тиском, тдвищення повноти та якостт вилучення корисних копалин, забезпечення безпеки прничого виробництва, зниження видшен-ня радону в гiрничi виробки, збереження денно! по-верхнi вирiшуються шляхом застосування систем розробки з твердiючою закладкою виробленого простору.
В Укра!нi закладн роботи ведуться на Запорь зькому залiзорудному комбiнатi (ЗЗРК) i СхщГЗК. Системи з твердiючою закладкою показали на при-кладi ЗЗРК i СхiдГЗК хорошу конкурентоспромож-нiсть у частинi високо! якостi вилучення корисних копалин навгть при видобутку менш щнних залiзних
руд. У складi закладки широко застосовуеться тсок, як шертний заповнювач використовуеться граншлак i вода в обсягах до 500 кг/м3.
У той же час юнуе ряд недолiкiв закладки ви-робленого простору.
- присутнють водовiддачi штучним масивом в шфраструктуру шахтного водовГдливу, що веде до проблеми очищення шахтних вод на деннiй по-верхнц
- нерiвномiрна мiциiсть i спйкють оголень штучного масиву по довжиш i висотт камер;
- невисока мщнють гiдроiзолюючих переми-чок через присутнють пдростатичного тиску.
Для приготування твердiючо! закладки в якостi наповнювачiв вiдповiдно до «Iнструкцi! по технологи приготування твердточо! закладки на закладних комплексах СхiдГЗК» допускаеться застосовувати наступи матерiали:
- кар'ернi тски, сутски, модуль крупностi яких дорiвнюе 0,02-0,1, вмiст глинистих i мулистих частинок - 15-50%;
- вщходи гiрничого виробництва розмiром мi-нус 25 мм (хвости купчастого вилуговування, породи i позабалансовi руди) у виглядi домiшок 2550% по май до дабного заповнювача;
- хвости ГМЗ в !х натуральному виглядi.
Найбiльш рацiональним е утилiзацiя шламiв
шляхом приготування пастоподiбно! закладки. Головною метою тако! закладки виробленого простору е зменшення водовiддачi штучним масивом в iнфра-структуру шахтного водовiдливу, що автоматично знизить обсяги очищення шахтних вод на деннш по-верхнi вiд розчинних солей гiрського масиву i муло-подiбних частинок, у тому чи^ i радiевого ряду урану. За основу може бути взята технолопя, роз-роблена г1рничодобувною компанiею ОШ^ес, де закладка здiйсиюеться сучасними пастоподiбними су-мiшами, що твердтоть. Застосовуванi поршневi насоси дозволяють подавати тверду закладку на вщ-стань до 12 км, при необхщностт, на висоту до 240 метрiв, продуктивнiстю 230 м3/год. При цьому використовуеться пастоподiбна закладка будь-якого гра-нулометричного складу (до 1/3 дiаметра трубопроводу). Основним в'яжучим е цемент в кшькостт вiд 1 до 10%. Утитзащя хвостов збагачення в пастоподiб-нш закладцi може досягати 80% при додаванш 10% цементу, вiдповiдно.
У разi пастоподiбно! закладки, що закачуеться, зникае проблема мiциостi гiдроiзолюючих переми-чок - немае гiдростатичного тиску навгть у верх-ньому шар^ де закладка завжди е майже в радий фазi г тимчасово не втратила рухливост^. Висока в'язкють складу дозволить виключити сегрегацГю заповнювача Г в'яжучого по площГ камери, що забезпечить рГвномГрну м1цнють Г стГйкГсть оголень штучного масиву по довжиш Г висотг камер. Ця ж в'язкють дозволить утитзувати в складГ закладки техногенш джерела ГонГзуючого випромГнювання у виглядГ шламГв ГМЗ. У самопливно! закладщ шлам знахо-
диться в кшькосп бшьше 40%, що рiзко знижуе мiцнiсть штучного масиву через сегрегацi1 гран-складу в шарi води, що покривае закладку, а у за-кладцi, що закачуеться, вмiст шламiв можна довести до 80% ввд обсягу, отримуючи при цьому однорвд-ний рiвномiцний по обсягу штучний масив.
Впровадження нових технологiй закладних ро-бiт з утилiзацiею вiдходiв переробки гiрничих ви-робництв дозволить ютотно полiпшити екологiчну обстановку, тдвищити продуктившсть i ефектив-шсть видобутку ураново! руди.
Важливим етапом е проведення спектрального та хiмiчного анатзу проб для визначення вмiсту тих чи шших компонентов у конкретному сховищ, а та-кож ан^з 1х радiоактивностi.
Переробка вiдходiв у редкому або сухому ви-глядi вимагае застосування спецiального облад-нання для зневоднення i класифiкацi1 шламiв для приготування закладки. В !ГТМ НАН Укра!ни роз-роблено вiбрацiйне устаткування для тонко! класи-фшацп та зневоднення сипких матерiалiв - вiбра-цiйнi полiчастотнi грохоти. При вiброударному по-лiчастотному збудженнi робочого органу та ситових поверхонь вiбросита можливе ефективне роздiлення шламоутворюючих часток i видалення 1х з техноло-гiчного циклу подрiбнення на стадй максимального розкриття часток уранових руд, зневоднення видше-них часток та видшення пусто! породи з лужного розчину для подальшо! 11 утитзацп. Це суттево тд-вищуе продуктившсть та ефективнiсть тонко! класи-фшацп за крупшстю i зневоднення на вiброситах по-дрiбнених уранових руд та вiдходiв 1х переробки.
Оскшьки транспортування трубопровiдним транспортом вiд м Кам'янське до ГМЗ (м. Жовт Води) е витратним проектом, найбшьш рацюналь-ним е доставка радюактивних вiдходiв залiзничним або автомобiльним транспортом в спещальних контейнерах. В ЮМ НАН Укра!ни створеннi новi тех-нологi1 транспортування та довгострокового без-печного зберiгання радiоактивних вiдходiв у спецi-альних контейнерах з аномально високими РЗ влас-тивостями, якi суттево тдвищують радiацiйну стш-шсть контейнерiв для зберiгання та полiпшення еко-логiчного стану уранодобувних регiонiв.
Також в !ГТМ НАН Укра!ни розроблена техно-логiя рекультивацi1 земель колишшх шламосховищ. Запропонован способи випуску пульпи i намиву шламосховища з урахуванням технологiчних особ-ливостей його будови, яш дозволяють роздiлити ма-терiал за вмiстом корисного компоненту, розмютити його у визначенiй частинi емност накопичувача вiдходiв та таким чином сформувати зони для перспективного промислового видобутку мiнерально1 сировини.
Ще одшею проблемою е скидання радюактив-них шахтних вод закрито! шахти «Нова» (м. Жовт Води) у прилеглу рiчку. Для вирiшення ще! про-блеми може бути запропонована прокладка трубопроводу до ДП «СхвдГЗК» для замши техшчно!
води, що використовуеться шахтою, в т.ч. для приготування закладних сумшей.
У даний час шахта «Нова» тдприемства «Схвд-Руда» знаходиться в стан самовшьного затоплення через низку економiчних проблем. З шнця липня 2016 року ввдкачка води з шахти припинена i шахтн води не потрапляють, як ранiше, в рiчку Жовта.
Будь-який варiант розвитку подiй на шахт!: або остаточне затоплення прничих виробок i ввдпрацьо-ваних камер, або ввдновлення роботи шахти неми-нуче призведе до вiдновлення скидання шахтних вод в кшькосп 450-480 м3/год в пост^йний водоток р. Жовта.
При цьому кшьшсть розчиненого урану при обох альтернативних варiантах розвитку шахти буде близьким: iз затоплено! шахти будуть надходити меншi добовi обсяги шахтних вод, але з бшьшою концентрацiею урану (тепловою конвекцiею будуть промиватися всi iснуючi камери уранових блошв). Пiд час роботи шахти промиваються тiльки блоки нижче рiвня затоплення - одна третина або одна чверть уранових блошв, з вмютом 0,4 г/м3, але з ш-тенсивною вiдкачкою близько 450 м3/год.
Екологiчно оптимальним е експлуатащя пов-н1стю осушено! шахти, коли кшьшсть розчиненого урану в шахтних водах буде зведено до мшмуму. Такий варiант передбачаеться в разi залучення в екс-плуатацiю поки незатребуваних промислових по-кладiв комплексних рiдкоземельних-ванадiй-скан-дiевих руд.
Промислове вилучення урану з шахтних вод проводиться шляхом монтажу на територп шахти сорбщйно! установки, що працюе на iонообмiнних смолах. Витяг урану повинен проводитися на ГМЗ СхiдГЗК.
Перед комбшатом сто!ть завдання щодо прий-няття оперативного рiшення по замш технолопчно! води, що приймаеться ввд Водоканалу шахтною водою ш. «Нова» (Жов-п Води) з прокладкою трубопроводу необхвдно! довжини. З витягом з шахтно! води ураново! складово! е технiчна можливiсть очи-стити воду вiд урану i подати 11 для виробничих потреб на комбшат. Необхiдно прокласти трубопровiд на вiдстань, орiентовно 7 км. Модульна установка вiтчизняно1 розробки пройшла випробування i екс-плуатащю на комбiнатi протягом багатьох рошв. Конструкцiя системи очищення води потребуе до-опрацювання, виходячи з сучасних вимог з подаль-шим використанням в технологи. Отриманий продукт з ураном буде перероблятися в концентрат на
ГМЗ.
Також тд забудованою територiею м. Жовтi Води та прилеглих до шахт селищ знаходяться значш обсяги виробленого простору, який на початку видобутку ураново! руди в регюш шчим не за-кладався. Через це утворюються провали денно! по-верхш. Пропонуеться заповняти порожн1й виробле-ний простер закладною сумiшшю, приготовленою зi шламiв ГМЗ.
Пюля тдземного видобутку ураново! руди Г тдйому !! на поверхню в шахтному просторГ зали-шаються порожнечГ, як необхвдно заповнити замш-ником - матерГалом (сировиною, сумшшю Г т. ш.), який мае твердють порГвнянну з видобутою рудою.
Для закладання виробленого прничого простору в даний час використовуеться твердточГ су-мшГ, приготоваш з тску, гранульованого металур-гшного шлаку Г цементу. Сумш готуеться на тери-торп шахти Г подаеться в шахтш пустоти по трубопроводу через ствол шахти. Протягом року комбшат закуповуе Г перевозить понад 100 тис. т гранульованого металурпйного шлаку Г 400 тис. м3 тску. Доставка тску Г граншлака здшснюеться залГзничним Г автотранспортом.
Перед комбшатом сто!ть завдання щодо прий-няття оперативного ршення по замш в твердточш закладт тску Г граншлака на ввдходи збагачення (з власних хвостосховищ) з природними сполучними (вапняк).
Необхвдно доопрацювати технолопю з отри-мання твердточо! закладки з хвостов збагачення як уранового, так Г залГзорудного виробництва в частит отримання сполучного матерГалу з недорогих матерГалГв природного походження, наприклад вап-няку. Важливою проблемою е переробка ввдвалГв уранових шахт. Пропонуеться для виршення те! проблеми переробляти ввдвал шахти «1нгульська» СхГдГЗК на основГ високоградГентно! магттно! се-парацп та Гнтенсивно! пдрометалургп.
Ввдвальна (порожня) порода, «позабалансова» руда Г хвости радюметричного сортування виво-зяться у ввдвал. Остантми роками хвости радюмет-ричного сортування складуються в окремий ввдвал, що створюе сприятливГ умови для повторного радю-метричного сортування Переробку прсько! маси ввдвалГв у процес рекультиваци територп проммай-данчика пропонуеться здшснювати за допомогою реалГзацл наступних технологш:
- повторного радюметричного сортування хвостов РЗУ класу плюс 40 мГнус 250 мм з видшенням концентрату (вмют ПК до 0,08%, вихвд - до 25%) Г вторинних хвостов з вмютом корисних компонентов до 0,06% (II клас за радюактивтстю). Вторинт хвости можуть бути використат для засипки ерозш-ного яру, розташованого в 3 км ввд ввдвалГв (глибина яру - до 8 м, площа - близько 15 га, об'ем - близько 1,0 млн м3);
- високоградГентним магттного сортування мокрим способом прсько! маси вГдвалГв класу мГнус 5 мм, подрГбнено! до класу мГнус 1,0 мм, з видшенням концентрату (вмют корисних компонентов - до 0,1%, вихГд - до 20%) Г хвостов у виглядГ тску, при-датного для пдрозакладки. Концентрат ввдвантажу-еться на ГМЗ;
- високоградГентного магттного сортування сухим способом прсько! маси вГдвалГв класу плюс 5 мГнус 10 мм з видшенням бедного концентрату (вмют корисних компонентов - до 0,05%, вихвд - до
30%) Г хвостов у виглядГ дрГбного щебеню II класу за радюактивтстю, придатного для засипки яру.
При реалГзацл нових уранових проектов слГд зважати на настро! людей Г стереотипи щодо атомно! енергетики.
Дтпропетровська облрада скасувала свое ж рь шення чотирирГчно! давносто щодо узгоджених гео-лопчних дослГджень Г дослвдно-промислово! екс-плуатацп вГдразу двох родовищ уранових руд у ре-гют - Новогур!вського дшянкт Сурсько! площг
Не здшснений атомний клондайк. Одержува-чем узгодження була приватна компашя ТОВ «Атомт енергетичш системи Укра!ни» (АЕСУ). Документ, виданий облрадою в 2016 рот, передбачав перспективу видобутку Г збагачення урану на стику ввдразу трьох райотв областо - Солонянського, Кри-ничанського Г П'ятихатського втвсотт кшометрГв вГд обласного центру Г в двох десятках вгд рГчки Дтпро. Однак перспектива перетворення добре обжито! аграрно! територп в приватний урановий клондайк викликала серйозну стурбованють мюце-вих жителГв. Тим бшьше що заява про планову дГя-льносто АЕСУ, яку компатя розповсюдила по мю-цевим сшьрадам у рамках процедури оцшки впливу на навколишне середовище, стало повною несподь ванкою не тшьки для населення, а й для сшьських голГв, якГ Г гадки не мали про те, що на !х територп хтось збираеться добувати сировину для атомно! промисловосто.
Розвиток атомно! промисловосто залишив сво! ввдмгтини Г на територп Дтпропетровсько! областо, де розташовано вщразу кшька великих тдприемств Г об'ектов ядерно-паливного циклу. Перш за все це единий в Укра!т виробник збагаченого урану -держтдприемство «Схвдний ГЗК» (м. Жовто води), лГквГдований як юридична особа «Придтпровський хГмГчний завод» (м. Кам'янське). Останнш свого часу збагатив уран для першо! радянсько! атомно! бомби.
За час свого юнування ствробгтники ПХЗ стали авторами сотень винаходГв Г технологш, що використовуються в урановому Г рвдкоземельних ви-робництвах на пострадянському просторГ Г за його межами.
На початку 90-х збагачення урану в Кам'ян-ському було припинено. Однак ПХЗ залишив пюля себе на довгу пам'ять як найбшьше в Сврот хвосто-сховище вГдходГв виробництва уранових руд. Деяк з цих вГдходГв розташоват досить близько Г до рГчки ДнГпро, Г до кордошв обласного центру. Тому спроба ввдновити видобуток урану в околицях Дшпра, та ще й приватним способом, без перебшь-шення, справила ефект бомби, що розГрвалася. Тим часом, за даними МАГАТЕ, велика частина свГто-вого урану в даний час видобуваеться для комерцГй-них цГлей. Не для власного споживання, а для продажу на свГтовому ринку. I хоча держави - господарГ уранових родовищ намагаються контролювати або як мГнГмум бути присутшм в уранових проектах,
значна частина свгтового урану видобуваеться i зба-гачуеться приватними компанiями, такими як англо-австралшська Rio Tinto, французька Areva, канад-ська Cameca.
А враховуючи, що розвиток проектов, пов'я-заних з видобутком-збагаченням урану i вироб-ництвом з нього палива для АЕС, вимагае чималих коштгв i мае тривалий термiн окупносп, то i дер-жавнi компанл, так як i найбшьший свiтовий добу-вач урану - «Казатомпром», створюють спшьш пiд-приемства з приватниками або намагаються отри-мати фiнансування на свгтових фондових бiржах.
АЕСУ е першою приватною укра!нською ком-панiею, що заявила про сво! iнтереси в сферi видо-бутку i виробництва урану. У листопадi 2018 року вона отримала спецiальнi дозволи Державно! служ-би геологи та надр Укра!ни на геологiчне вивчення надр i дослщно-промислову розробку уранових руд на чотирьох дiлянках в Микола!вськш i Дшпропет-ровськш областях.
Крiм Сурсько! площi i Новогур!всько! дшянки в Днiпропетровськiй обласп, йдеться про Сафошв-ське i Михайлiвське родовища в Микола!вськiй области. У АЕСУ стверджують, що цi родовища скла-днi в експлуатацп i нецiкавi великим iнвесторам. У той час як питания енергетично! незалежност та за-безпечення сировиною для виробництва ядерного палива укра!нських АЕС е актуальним.
На Пержанську комплексне родовище рщкю-них металiв у Житомирськш областi, основним вмiстом якого е берилш, застосовуваний в ядернш енергетищ, авiа-, ракетобудуваннi та iнших сферах промисловосп. Крiм того, АЕСУ тдписали меморандум з американською компанiею Holtec International, яка побудувала нове укриття на Чорнобиль-ськiй АЕС, про спiльне просування в Укра!нi вве-дення малих модульних реакторiв SMR-160, проек-туванням яких займаються американщ Однак реаль защя уранових проектов у ^mpi Свропи в районах з високою щшьнютю населення пов'язана з жорст-кими екологiчними обмеженнями i цшком зрозумь лими страхами людей, як проживають поблизу вiд зони видобутку.
Будувати такi переробнi центри АЕСУ мае на-мiр, що називаеться, в чистому полi, поблизу вщ зони видобутку i в декшькох километрах вiд житло-во! сшьсько! забудови. Свердловини для видобутку урану глибиною 50-100 м (в залежносп вщ глибини продуктивних полiв) робляться на вщсташ декшь-кох десятков метрiв один вiд одного i можуть занята в щлому до 100 га на кожному з родовищ. Хоча, як запевняють в АЕСУ, пiсля вiдпрацювания та вщповщно! рекультиващ! землi будуть знову повернул в сшьгоспоборот i будуть придатш для аграрного виробництва. Приметно, що на вiдмiну вiд Днiпропетровсько! областi, де проекти бiзнесмена Буткевича зустрiли в штики, в Микола!вськш области до них поставилися бiльш-менш прихильно i без ажютажу. Якщо вiрити змюту звiту про громад-
CbKi слухання планово! д1яльност1 «Шдприемства з вщпрацювання Михайл1вського родовища», прове-дених 13 лютого 2020 року в с. Микола!вка Казан-швського району, на захщ прийшли лише 24 лю-дини. Вели вони себе неактивно i задали оргашзато-рам шють питань, третина з яких були пов'язан з можливютю працевлаштування мюцевих жител1в i ще один був подякою за надану допомогу.
Мшенерго прийшли до висновку про допусти-мють д1яльност1 шдприемства тсля проведення до-датково! ошнки впливу видобутку на навколишне середовище. Однак, якщо в процеа господарсько! д1яльност1 буде виявлено бшьший негативний вплив, шж вказано в ощнщ, то шдприемства тдля-гае зупинш При цьому розрив м1ж сировинною базою атомно! промисловосп i готовою продукщею у вигляд1 тепловидшяючих зб1рок (ТВЕЛ) для Укра-!ни дшсно актуальне. Укра!на виробляе збагачений уран, але змушена була купувати готов! зб1рки з яде-рними таблетками спочатку у однойменнш росш-ськш корпорацл, а тепер - i вамериканськш Westinghouse Electric.
Спроби створити власне тдприемство з виробництва ТВЕЛiв для Укра!ни поки що зашнчилися ш-чим. Спочатку планували створити таке вироб-ництво спшьно з роаянами. Однак т виставили жорстш умови використання на укра!нських АЕС -з урахуванням титв реактор1в, зад1яних на наших станщях, - тшьки !х продукцп. Укра!нсьш власт ви-знали це неприйнятним.
Аналопчш пропозицл шбито над1йшли i вщ американсько! сторони. Однак передача американ-ських технологш також пов'язана ¿з зобов'язаннями виняткового використання !х палива. I це теж навряд чи доречно. При цьому свгтов! тенденцл розвитку атомно! промисловосп там, що на зм1ну великим АЕС i потужним реакторам, таким як ВВР-1000, вже в доступному для огляду майбутньому повинн прийти менш потужш, але бшьш безпечш i прост в обслуговуванн - модульш Зручнють дано! технолог!! в тому, що !х можна виробляти в заводських умовах i доставляти на мюце зб1рки. Такий тип реактор1в отримав назву SMR (Small modular reactor). Одним !з найбшьш вщомих проектов у цш галуз1 е SMR-160, проектований американською Holtec. Поки реактор юнуе тшьки на паперг Однак його розробники запевняють, що можна досягти такого р1вня безпеки, який дозволить обштися без тра-дицшних саштарно-захисних зон навколо традицш-них АЕС i будувати !х набагато ближче до спожива-ч1в. Що фактично означае нову еру в енергетищ -вщмова вщ дорогих ЛЕП, що зв'язують споживач1в з великими електростанщями. У самш Holtec вважа-ють, що ефект вщ розгортання реактор1в SMR-160 буде пор1внянний з ефектом вщ впровадження мо-бшьного зв'язку. Конструкщя реактора передбачае використання насоав. Управл1ння ним набагато проспше !снуючих. У раз! аварп з будь-яких причин, навгть якщо сталася диверсия або теракт, реак-
тор заглушиться Г перейде в безпечний стан без втручання персоналу. РозмГщуеться реактор на гли-биш 14 м. Шд землею розташовуеться Г сухе схо-вище (термш служби до 120 роив) ввдпрацьованого ядерного палива. За даними atominfo.ru, «в нижнш частит корпусу ввдсутш будь-як проходки - отже, ввдсутш Г можливГ шляхи для непередбаченого зливу теплоносГя. Борне регулювання не передбача-еться в принцит, що дозволяе говорити про термГни служби реактора до 100 роив». Теплова потужшсть БМЯ-160 обрана з мГркувань можливост пасивного ввдводу тепловидшення. Навколо контейнмента передбачений кшьцевий водний екран, що допома-гае теплоотводу як в умовах нормально! експлуата-цл, так Г в аварГйних сценарГях», - ввдзначають експерти. При цьому БМЯ-160 можуть мати багато-функцюнальне використання - крГм генерацп елек-троенергп, постачати тепло або працювати як опрю-нювальна установка.
Вартють одного реактора ощнюеться при-близно в $ 1 млрд, а проектний термш експлуатацп -100 рошв. Модульш реактори будуть досить ком-пактними. Один БМЯ-160 займае площу 2 га. Два модуля - 3 га. При цьому економГчно оптимальш для розмщення чотири реактора, що працюють разом.
Укра!на е одним з кандидатов на випробування ново! технологи. Ще в 2018 рот президент НАЕК «Енергоатом» Юрш Недашковський заявив про можливють спорудження модульних реакторГв мало! потужносп на майданчику РГвненсько! АЕС. Це пов'язано з необхадшстю створення потужностей, що замщають, для найстарших енергоблошв №1 Г №2 РГвненсько! АЕС. Також це доцшьно з точки зору потужностей реакторГв. Два реактора ВВР-440 потужшстю 440 МВт можна було б замшити шю-тьма реакторами БМЯ-160 потужшстю 160 МВт або ж обштися четмркою БМЯ-160, але отримавши меншу потужнють.
Однак реалГзовувати подГбш проекти слад, будучи впевненими в безпеш запропоновано! технологи. I! випробування зажадае залучення фахГвшв свь тового класу Г виробництва абсолютно нового об-ладнання.
Виступивши в якост майданчика для розгор-тання революцшно! для енергетики технологи, Ук-ра!на вправГ розраховувати Г на локалГзащю на сво!й територп комплектуючих для нового типу реакто-рГв, а значить - на новГ технологи, робочГ мюця Г доходи.
Цшком можливо, що в разГ устху модульш реактори дозволять реабштувати в очах бшьшост укра!нщв Г атомну енергетику в цшому. I тодГ ввдно-шення до видобутку Г збагачення урану в степах Ук-ра!ни стане бшьш зваженим Г рацюнальним.
Висновки. До загальних результапв виконання програми розвитку атомно-промислового комплексу доцшьно включити там: тдвищення конку-рентоспроможностГ тдприемств ключових страте-
гiчних галузей: атомно!', видобувно!', металурги, хь мiчноi та машинобудування; тдвищення Онновацш-ност виробництв через розвиток наукового потен-щалу област-i, комерцiалiзацiю наукового процесу; розвиток тдприемств на основО новгтшх технологш переробки промислових вОдходОв, у тому числО, для розвитку шфраструктури регюну; скорочення техногенного навантаження на навколишне середо-вище; створення приваблиыших та рОзномаштшших робочих мюць; забезпечення стабiлiзацii сошальних процеав шахтарських регютв. Необхвдно збть-шити обсяг видобутку урану, збшьшити рОвень його збагачення та одночасно виршити еколопчш пи-тання щодо утилiзацii ввдходОв.
Одним Оз напрямОв модернiзацii атомно-про-мислового-комплексу Украiни е створення реакторОв SMR (Smallmodularreactor) та встановлення !х за-мють юнуючих. 1х виробництво необхвдно здшсню-вати на шдприемствах Украiни.
Лiтература
1. Якубовський М. М., Ляшенко В. I. Модерш-защя економши промислових регюшв: спроба концеп-туал1зац1!. BicHUK економ1чно'{ науки Украти. 2016. № 1 (30). С. 188-195. 2. Ляшенко В. I., Котов С. В. Ук-раша XXI: неошдустрОальна держава або «крах проекту»?: монография; НАН Украши, 1н-т економши пром-стц Полтавський ун-т економОки i торпвлт Ки!в, 2015. 196 с. 3. Горбулш В. Мш шлях у задзеркалья. Не лише подорожш нотатки. Ки!в: Брайт Букс, 2019. 272 с. 4. Носовський А. В. Ядерна енергетика в контекст сталого розвитку. Ядерна тарадiацiйна безпека. 2010. Вип. 2(46). С. 62-65. 5. Литвинський Л. Л., Шур-тов О. А. Розвиток ядерноi енергетики в Украшг Необ-хвдшсть, недолши та переваги. URL: http://www.kinr. kiev.ua/NPAE_Kyiv2006/proc/Litvinsky.pdf (дата звер-нення: 17 жовтня 2018 р.). 6. Максимчук О. С. Прюритетш напрями державного управлшня проце-сами розвитку ядерноi енергетики та атомиоi проми-словосп в Укра!иi. Публiчне адмiнicтрування: теорiя та практика. 2013. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/ Patp_2013_ 1_16 (дата звернення: 17 жовтня 2018 р.). 7. Мохонько Г. А., Тарасенко К. В. Проектний шдхвд в управлшш шновацшним розвитком тдприемств атомноi енергетики. Економжа i суспшьство. 2018. Вип. 16. С. 417-424. 8. Мггяева Т. Л. Поняття га-лузО та передумови ii формування. Економiчна стра-тегiя i перспективи розвитку сфери торгiвлi та по-слуг. 2013. Вип. 2(1). С. 199-209. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/esprstp_2013_2%281%29__30 (дата звернен-ня: 17 жовтня 2018 р.). 9. Стратепя сталого розвитку Украши до 2030 року / Проект 2017. URL: http: //www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/ home/library/sus-tainable-development-report/Sustainable-Dev-Strategy-fo r-Ukraine-by-2030.html (дата звернення: 16 жовтня 2018 р.). 10. Енергетична стратепя Украши на перюд до 2035 року «Безпека, енергоефектившсть, конкурен-тоспроможшсть»: Розпорядження КабОнету МОнОстрОв Украiии вщ 18 серпня 2017 р. № 605-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/ npas/250250456 (дата звернення: 16 жовтня 2018 р.). 11. Шдприемства та ком-
пани галузi / Офщшний сайт MiHicTepcTBa енергетики та вупльно! промисловостi Украши. URL: http: //mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/officialcat-egory?cat_id=24491606 (дата звернення: 17 жовтня 2018 р.). 12. Максимчук О. С. Напрямки забезпечення iнновацiйного розвитку тдприемств сфери послуг. Удосконалення мехатзму iнновацiйного розвитку суб'eктiв нацiональноi економши Украши: колективна монографiя / Т.В. Гринько, М.М. Кошевий, Г.Ю. Елисеева та iн.; за наук. ред. д.е.н., проф. О.К. Слисеевог Киiв: Центр учбовоi' лiтератури, 2013. С. 173-211. 13. Nuclear Power in the World Today. (2019). URL: https: //www.world-nuclear.org/information-library/curre nt-and-future-generation/nuclear-power-in-the-world-to day.aspx. 14. Energy Information Administration. URL: https: //www.eia.gov/?fbclid=IwAR285y4K2PH-uGm947 kbbdh BjCBGYjSRjFQxyxkiZ231vjZNTi5GkavUF2U. 15. Shaping a secure and sustainable energy future for all. URL: https://www.iea.org/?fbclid=IwAR0-T6jts F8Z_WSjYd9sB_mDM--vt30joctr8B0ikyc0zMqUbyeu schMh_A. 16. Liashenko V., Shevchenko V., Osad-cha N., Kolomiytsev O., Kotko O. Tendencies and Prospects of the Ukrainian Nuclear Industrial Complex Development. Економiчний eicHUK Донбасу. 2019. № 4. С. 41-50. doi: 10.12958/1817-3772-2019-4(58)-41-50. 17. Лашин П. М., Ляшенко В. I., Осадча Н. В. Тенде-нци та перспективи розвитку атомно-промислового комплексу Украши. Матерiли II Мiжнародноi науково-практично! конференцii «Економжа сьогоднi: актуа-льт питання та iнновацiйний аспект» (м. Запорiжжя, 25 квпня, 2020 року). С. 11-17. 18. Дмитренко Я. Частный уран на экологической растяжке. Газета 2000. 2020. 14 авг. С. В1, В3.
References
1. Yakubovskyi M. M., Liashenko V. I. (2016). Modernizatsiia ekonomiky promyslovykh rehioniv: sproba kontseptualizatsii [Modernisation of industrial regions economy: the attempt of conceptualization]. Visnyk ekono-michnoi nauky Ukrainy, 1 (30), рр. 188-195 [in Ukrainian].
2. Liashenko V. I., Kotov Ye. V. (2015). Ukraina XXI: neoindustrialna derzhava abo «krakh proektu»? [Ukraine XXI: neo-industrial state or "collapse of the project"?]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine, Poltava University of Economics and Trade [in Ukrainian].
3. Horbulin V. (2019). Mii shliakh u zadzerkallia. Ne lyshe podorozhni notatky [My way to the mirror. Not just travel notes]. Kyiv, Bright Books [in Ukrainian].
4. Nosovskyi A. V. (2010). Yaderna enerhetyka v konteksti staloho rozvytku [Nuclear energy in the context of sustainable development]. Yaderna ta radiatsiina bezpeka - Nuclear and radiation safety, Issue 2(46), рр. 62-65 [in Ukrainian].
5. Lytvynskyi L. L., Purtov O. A. Rozvytok yadernoi enerhetyky v Ukraini. Neobkhidnist, nedoliky ta perevahy [Development of nuclear energy in Ukraine. Necessity, disadvantages and advantages]. Retrieved from http: //www.kinr.kiev.ua/NPAE_Kyiv 2006/proc/Litvinsky.pdf [in Ukrainian].
6. Maksymchuk O. S. (2013). Priorytetni napriamy derzhavnoho upravlinnia protsesamy rozvytku yadernoi enerhetyky ta atomnoi promyslovosti v Ukraini [Priority
directions of state management of processes of development of nuclear energy and nuclear industry in Ukraine].
Publichne administruvannia: teoriia ta praktyka - Public administration: theory and practice, Issue 1. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Patp_2013_ 1_16 [in Ukrainian].
7. Mokhonko H. A., Tarasenko K. V. (2018). Proekt-nyi pidkhid v upravlinni innovatsiinym rozvytkom pidpry-iemstv atomnoi enerhetyky [Project approach in management of innovative development of nuclear power enterprises]. Ekonomika i suspilstvo - Economy and society, Issue 16, pp. 417-424 [in Ukrainian].
8. Mitiaieva T. L. (2013). Poniattia haluzi ta pered-umovy yii formuvannia [The concept of the industry and the prerequisites for its formation]. Ekonomichna stratehiia i perspektyvy rozvytku sfery torhivli ta posluh - Economic strategy and prospects for trade and services, Issue 2(1), pp. 199-209. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ esprstp_2013_2% 281%29__30 [in Ukrainian].
9. Stratehiia staloho rozvytku Ukrainy do 2030 roku. Proekt 2017 [Strategy of sustainable development of Ukraine until 2030. Project 2017]. Retrieved from http: //www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/library/sus tainable-development-report/Sustainable-Dev-Strategy-fo r-Ukraine-by-2030. html [in Ukrainian].
10. Enerhetychna stratehiia Ukrainy na period do 2035 roku «Bezpeka, enerhoefektyvnist, konkurentospro-mozhnist»: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 18 serpnia 2017 r. № 605-r [Energy Strategy of Ukraine for the period up to 2035 "Security, Energy Efficiency, Competitiveness": Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of August 18, 2017 № 605-r]. Retrieved from https: //www.kmu.gov.ua/ua/ npas/250250456 [in Ukrainian].
11. Pidpryiemstva ta kompanii haluzi [Enterprises and companies in the industry]. Official site of the Ministry of Energy and Coal Industry of Ukraine. Retrieved from http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/offici alcategory?cat_id=24491606 [in Ukrainian].
12. Msymchuk O.S. (2013). Nakapriamky zabezpe-chennia innovatsiinoho rozvytku pidpryiemstv sfery posluh [Directions of ensuring innovative development of enterprises in the service sector]. Udoskonalennia mekhanizmu innovatsiinoho rozvytku subiek—tiv natsionalnoi ekonomiky Ukrainy - Improving the mechanism of innovative development of the subjects of the national economy of Ukraine. (pp. 173-211). Kyiv, Center for Educational Literature [in Ukrainian].
13. Nuclear Power in the World Today. (2019). Retrieved from https: //www.world-nuclear.org/ informa tion-library/current-and-future-generation/nuclear-power -in-the-world-to day.aspx.
14. Energy Information Administration. Retrieved from https: //www.eia.gov/?fbclid=IwAR285y4K2PH-u Gm947kbbdhBjCBGYjSRjFQxyxkiZ231vjZNTi5GkavU F2U.
15. Shaping a secure and sustainable energy future for all. URL: https://www.iea.org/?fbclid=IwAR0-T6jtsF8 Z_WSjYd9sB_mDM--vt3Ojoctr8B0ikycOzMqUbyeusch Mh_A.
16. Liashenko V., Shevchenko V., Osadcha N., Kolomiytsev O., Kotko O. (2019). Tendencies and
Prospects of the Ukrainian Nuclear Industrial Complex Development. Economic Herald of the Donbas, 4, рр. 4150. doi: 10.12958/1817-3772-2019-4(58)-41-50.
17. Lashyn P. M., Liashenko V. I., Osadcha N. V. (2020). Tendentsii ta perspektyvy rozvytku atomno-promyslovoho komplek-su Ukrainy [Trends and prospects of development of the nuclear-industrial complex of Ukraine]. Ekonomika sohodni: aktua-lni pytannia ta innovatsiinyi aspekt - Economics Today: Current Issues and Innovation Aspec. Proceedings of the II International Scientific and Practical Conference. (Рр. 11-17). Zaporizhzhya [in Ukrainian].
18. Dmitrenko Ya. (2020. Chastnyy uran na ekolo-gicheskoy rastyazhke [Private uranium on an ecological stretch]. Newspaper 2000, 14 Aug., рр. В1, В3 [in Russian].
Шевченко В. Г., Мухачов А. П., Ляшенко В. I., Осадча Н. В. 1нституцшш умови розвитку атомно-промислового комплексу та управлшня радшак-тивними вщходами в УкраТш
Проаналiзовано тенденци розвитку атомно-про-мислового комплексу та управлшня радюактивними вщходами. Серед основних проблем розвитку атомно-промислового комплексу та управлшня радюактивними вщходами визначеш недосконалють законо-давчо1 бази, вщсутшсть iнвестицiй.
Внесок атомно-промислового комплексу Украши у створення валового внутршнього продукту не-значний, але його роль важлива щодо забезпечення економiчноï безпеки та досягнення енергетично! неза-лежностi краши. Дослiджено стан атомно-промисло-вого комплексу у iнших крашах свiту.
Для розвитку атомно-промислового комплексу доцiльно використовувати iнновацiйний шдхщ Даний пiдхiд представлено як сукупшсть трьох взаемо-пов'язаних блокiв, а саме: методико-шформацшний; дiагностично-орiентувальний; оцшочно-процесуаль-ний. Безпосередньо атомно-промисловий комплекс, який е провщною ланкою ядерно-енергетичного комплексу Украши, можна вважати комплексною галуззю нацiональноï економiки, що включае: уранове вироб-ництво, що створюе основу для задоволення потреби атомних електростанцш у природному уранi на се-редньо- та довгострокову перспективу; циркошеве ви-робництво, яке передбачае налагодження випуску цир-конiю.
До результата виконання обласноï програми розвитку атомно-промислового комплексу доцшьно включити таю: пщвищення конкурентоспроможностi пiдприемств ключових стратепчних галузей: атомноï, видобувноï, металургiï, хiмiчноï та машинобудування; пiдвищення iнновацiйностi виробництв через розвиток наукового потенцiалу обласп, комерцiалiзацiю науко-вого процесу; розвиток пщприемств на основi новiтнiх технологш переробки промислових вiдходiв, у тому числ^ для розвитку iнфраструктури регюну; скоро-чення техногенного навантаження на навколишне се-редовище; створення привабливiших та рiзноманiт-нiших робочих мiсць; забезпечення стабшзацп соща-льних процесiв шахтарських регiонiв.
Одним Í3 напрямiв модершзацп атомно-промис-лового-комплексу Украши е створення peararopÍB SMR (Smallmodularreactor) та встановлення 1х замiсть юну-ючих. 1х виробництво необхщно здiйснювати на пщ-приемствах Украши.
Обгрунтовано необхiднiсть збшьшення обсягу ви-добутку уран^, рiвня його збагачення та одночасно рь шень екологiчних питань щодо утилiзацü вiдходiв.
Ключовi слова: атомно-промисловий комплекс, модершзащя, iнститути, екологiя.
Shevchenko V., Mukhachev А., Lyashenko V., Osadcha N. Institutional conditions for the development of the nuclear-industrial complex and radioactive waste management in Ukraine
Trends in the development of the nuclear-industrial complex and radioactive waste management are analyzed. Among the main problems of development of the nuclear-industrial complex and radioactive waste management are the imperfection of the legal framework, lack of investment.
The contribution of the nuclear industry of Ukraine to the creation of gross domestic product is not significant, but its role is important in ensuring economic security and achieving energy independence of the country. The state of the nuclear-industrial complex in other countries of the world has been studied
It is expedient to use an innovative approach for the development of the nuclear-industrial complex. This approach is presented as a set of three interrelated blocks, namely: methodological and informational; diagnostic and orientation; evaluation and procedural. Directly, the nuclear-industrial complex, which is a leading link in the nuclear-energy complex of Ukraine, can be considered a complex sector of the national economy, including: uranium production, which creates a basis for meeting the needs of nuclear power plants in natural uranium in the medium and long term; zirconium production, which involves the establishment of zirconium production.
The results of the implementation of the regional program for the development of the nuclear-industrial complex should include the following: increasing the competitiveness of enterprises in key strategic industries: nuclear, mining, metallurgy, chemical and mechanical engineering; increasing the innovation of production through the development of scientific potential of the region, the commercialization of the scientific process; development of enterprises on the basis of the latest technologies of industrial waste processing, including for the development of the region's infrastructure; reduction of man-caused load on the environment; creating more attractive and diverse jobs; ensuring the stabilization of social processes in the mining regions.
One of the directions of modernization of the nuclear-industrial complex of Ukraine is the creation of SMR reactors (Smallmodularreactor) and its installation instead of the existing ones. Their production must be carried out at Ukrainian enterprises.
The necessity of increasing the volume of uranium production, the level of its enrichment and at the same time solving environmental issues on waste disposal is substantiated.
Keywords: nuclear-industrial complex, modernization, institutions, ecology.
Шевченко В. Г., Мухачев А. П., Ляшенко В. И., Осадчая Н. В. Институциональные условия развития атомно-промышленного комплекса и управления радиоактивными отходами в Украине
В статье проанализированы тенденции развития атомно-промышленного комплекса и управления радиоактивными отходами. Среди основных проблем развития атомно-промышленного комплекса и управления радиоактивными отходами выделены несовершенство законодательной базы, отсутствие инвестиций.
Вклад атомно-промышленного комплекса Украины в создание валового внутреннего продукта не значителен, но его роль важна в обеспечении экономической безопасности и достижении энергетической независимости страны. Исследовано состояние атомно-промышленного комплекса в других странах мира.
Для развития атомно-промышленного комплекса целесообразно использовать инновационный подход. Данный подход представлен как совокупность трех обоюдно взаимосвязанных блоков, а именно: мето-дико-информационный; диагностико-ориентировоч-ный; оценочно-процессуальный. Непосредственно, атомно-промышленный комплекс, являющийся главным звеном ядерно-энергетического комплекса Украины, можно считать комплексной отраслью национальной экономики, включая: урановое производство,
что создает основу для удовлетворения потребности атомных электростанций в природном уране на средне- и долгосрочную перспективы; циркониевое производство, которое предусматривает налаживание выпуска циркония.
К результатам выполнения областной программы развития атомно-промышленного комплекса целесообразно включить следующие: повышение конкурентоспособности предприятий ключевых стратегических отраслей: атомной, добывающей, металлургии, химической и машиностроения; повышение инновационно-сти производств через развитие научного потенциала области, коммерциализацию научного процесса; развитие предприятий на основе новейших технологий переработки промышленных отходов, в том числе, для развития инфраструктуры региона; сокращение техногенной нагрузки на окружающую среду; создание привлекательных и разнообразных рабочих мест; обеспечение стабилизации социальных процессов шахтерских регионов.
Одним из направлений модернизации атомно-промышленного-комплекса Украины является создание реакторов 8МЯ (Smallmodularreactor) и установление взамен существующих. Их производство необходимо осуществлять на предприятиях Украины.
Обоснована необходимость увеличения объема добычи урана, уровня его обогащения и одновременно решений экологических вопросов утилизации отходов.
Ключевые слова: атомно-промышленный комплекс, модернизация, институты, экология.
Стаття надшшла до редакци 17.08.2020
Прийнято до друку 15.09.2020
