CC BY
12ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИЧНО1 БЕЗПЕКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ АТОМНО1
ЕНЕРГЕТИКИ В УКРА1Н1
д.ф.-м.н. Паачник А. М.1 к.т.н. Леб1дь I. Г.2 к.ф.-м.н. Паачник В. А. 3 маг1стр Середта Ю. О.1
1 Украина, Днтро, Утверситет митног справи та фтанав 2Украгна, Кигв, Нащональний транспортний утверситет 3Украгна, Днтро, Нащональний утверситет 1м. О. Гончара
Abstract. The results of a systematic analysis and questions of efficiency and further development of Ukrainian nuclear power. Production of electricity using nuclear energy is the most cost effective and provide competitive price for consumers. Nuclear powers contribute to energy security and stability of electricity prices by reducing dependence on changes in prices of traditional fuels. Given the presence in Ukraine open uranium deposits, one of the promising directions of Ukrainian nuclear power is building its own plant to produce nuclear fuel, which has become an important element of energy security, in collaboration with leading global corporations, including the American company Westinghouse. Due to more efficient use of nuclear energy in Ukraine is the successful solution of the problem of energy security.
Also crucial to the development of Ukrainian nuclear power is the timely construction of new facilities to complement and replace those whose terms of operation are exhausted.
Keywords: nuclear power; nuclear fuel cycle; processing of uranium.
Постановка проблеми. Енергетична безпека е невщ'емною складовою eK0H0Mi4H0i' i нацюнально! безпеки, необидною умовою юнування та розвитку держави. Найближчими десятилотями основним шляхом тдтримання рiвня виробництва електроенерги та його подальшого нарощування е використання традицшних тишв генераци - теплово!, ядерно! та пдроенергетики. Альтернативш джерела - сонячна, в^рова, геотермальна енергетика тощо, -обмежеш як за потенцшним енергоресурсом, так i за економiчними показниками. За експертними оцшками доля альтернативних джерел у найближчi 20-30 рокiв не перевищуватиме 10%, не зважаючи на !х екологiчну привабливiсть. Тому враховуючи, що гiдроенергетичний ресурс в Укра!ш е практично задiяним, основними типами генераци протягом наступних десятилiть залишатимуться теплова та ядерна енергетика.
Проблеми розвитку ядерно! енергетики в Укра!ш, радiацiйно! безпеки та захисту персоналу АЕС, модершзаци та пiдвищення безпеки енергоблоюв розглянуто в роботах [1, 2, 3]. Шляхи виршення проблем радiацiйно! й екологiчно! безпеки переробки уранових руд, особливостi використання джерел юшзуючого випромiнювання, облiку та контролю ядерних матерiалiв наведенi в роботах [4, 5]. Перспективи подальшого розвитку ядерно! енергетики в Укра!ш розглянуп в роботах [6, 7].
Мета статт - визначити основш напрямки вирiшення проблем зi створення власного ядерно-паливного циклу (ЯПЦ) виршення яких дозволить забезпечити атомнi електростанци ядерним паливом укра!нського виробництва незалежно вщ iнших держав [8]. Для досягнення поставлено! мети необхiдно провести системний аналiз iснуючих технологiй забезпечення процесу виробництва електроенергi! на втизняних атомних електростанцiях та розробити пропозици щодо !х удосконалення з переходом на використання ядерного палива власного виробництва.
На даний час в Укра!ш на 4-х АЕС експлуатуються 13 ВВЕР-1000 i 2 ВВЕР-440 ядерних енергоблоки загальною потужнiстю 13835 МВт [4]. ВВЕР - водо-водяний корпусний енергетичний ядерний реактор iз водою шд тиском, що е одним iз найбiльш поширених у свт. Перспективи розвитку електроенергетики в Укра!ш наведенi на рис. 1. У вщповщност з програмою розвитку атомно! енергетики до 2030 року в Укра!ш плануеться будiвництво 11 нових енергоблокiв [21]. За результатами 2014 року виробництво електроенерги на атомних станщях досягло 48 %, табл. 1.
Рiвень безпеки ддачих АЕС Украши вiдповiдаe сучасним принципам безпеки та порiвняний з рiвнем для АЕС того ж поколшня, яю експлуатуються iнших крашах. При цьому юнують потенцiйнi можливостi пiдвищення рiвня безпеки вiтчизняних АЕС за рахунок !х модершзацп. Передбачений вихiдними проектами термш експлуатацп енергоблокiв дiючих АЕС складае 30 рокiв. Вiдповiдно до вихвдних проектiв, починаючи з 2011 р. мають розпочатися заходи з 1х зняття з експлуатацп. У той же час св^ова практика вказуе на можливють 1х подальшо! безпечно! експлуатацп. На даний час на основi свiтового досвiду експлуатацп реакторних установок водо-водяного типу, очшуваний додатковий термiн експлуатацп може становити 10 i бiльше рокiв.
Рис. 1. Перспектиеи розеитку електроенергетики УкраТни Таблиця 1. Структура та обсяги виробництва електроенергп в Укра!ш, 2014 р.
Джерела генерацп Обсяг, (млн кВт-год) Частка у загальному обсяз1 ( %)
АЕС 82923,5 48,0
ТЕС, ТЕЦ 71068,1 41,1
ГЕС, ГАЕС 11776,9 6,8
Блок-стаци, комунальш ТЕЦ 7137,1 4,1
Всього 172905,6 100
Для цього необхвдно реашзувати на власних ресурсах повний технолопчний цикл обiгу ядерного палива - вщ видобутку руди до утитзацп вiдпрацьованого ядерного палива (ВП). Заключний етап ЯПЦ, поводження з ВП, визначае його тип [9]. Якщо подальше використання ВП тсля його видалення з реактора не плануеться, то воно класифiкуеться як радюактивт вiдходи i направляеться на довготермшове зберiгання, а в перспективi - на остаточне мвiчнем поховання. Такий цикл називають мвiдкритимм (мрозiмкненимм) або "неповним". У випадку переробки ВП, для повторного використання не вигоршо! частки урану i плутонiю, ЯПЦ називають "повним" або "замкненим на ураш" [10]. Якщо в об^ палива включають ще й отриманий з ВП плутонiй, то мова йде про ЯПЦ, що замкнений на уранi i плутонiю.
Реалiзацiя повного ЯПЦ е дуже складною i коштовною процедурою. Сдиною крашою у свiтi, яка здiйснюе повний ЯПЦ, е Росшська Федерацiя. Iншi краши свiту з розвиненою атомною енергетикою окремi етапи ЯПЦ здшснюють за рахунок iноземних потужностей, наприклад, США, Францiя i Великобританiя купують природний уран; Японiя, Имеччина, Швещя, Бельгiя, Iспанiя, крiм природного урану, купують послуги з його конверсп i збагачення.
Видобуток урану з родовищ планети на сьогоднi забезпечуе близько 60% потреб АЕС свпу [11]. Дефiцит виробництва урану покриваеться, здебiльшого, зi складських запасiв. За прогнозом МАГАТЕ, свiтовi потреби в ураш неухильно зростатимуть i потреба в ураш (Ш08) iз сучасних 77-80 тис. тонн на р1к до 2050 р. зросте до 170-180 тис. тонн на р1к. Цей дефiцит можна частково покрити
ураном з ВП. Проте, навгть у pa3i використання цих pe3epBiB, загальна свгтова потреба атомно! енергетики в уpaнi не буде забезпечена i щни на уран неухильно зростатимуть. До того ж запаси урану в Сврот вичерпуються i його видобуток стpiмко скорочуеться.
На тепеpiшнiй час в Укрш'ш pеaлiзуетъся вiдкpитий ЯПЦ [12]. Свiже ядерне паливо для роботи украшських АЕС постачаеться у виглядi готових тепловидiляючих елеменпв (твелiв) pосiйською корпоращею «Росатом». Вщпрацьоване ядерне паливо з pеaктоpiв пiсля попередньо! витримки у приреакторних басейнах вщправляють на пром1жне збеpiгaння та наступну переробку в Росда, пiсля чого воно тдлягае поверненню в Украшу для поховання. Остaннiми роками зростае вартють його вивезення та переробка. У зв'язку з цим на атомних електростанщях (АЕС) Украши зростае юльюсть ВП.
Не менш важливою для Украши е проблема переробки та утитзаци paдiоaктивних вiдходiв (РАВ). У процеа експлуатаци АЕС утворюються piдкi й твеpдi РАВ, яю протягом певного часу збертаються на територй' станцл.
В Укpaïнi видобування власного природного урану становить близько 840 тонн на рш [13], що забезпечуе потреби для виготовлення палива для чотирьох вiтчизняних АЕС на 30 %, решту Укpaïнa купуе в Роси. Тому pеaлiзaцiя власного ЯПЦ в пеpспективi мае забезпечити впчизнят АЕС на 100 % власним ураном. За розрахунками Мiнiстеpство енергетики та вугiльноï пpомисловостi Укpaïни, запашв дванадцяти нинi вщкритих уранових шахт вистачить на нaйближчi 100 роив, а в paзi введення pеaктоpiв нового поколiння на швидких нейтронах потенщал зaпaсiв зросте в 60-70 paзiв.
Вiдповiдно до даних Деpжaвноï служби геологiï та надр Украши, в крш'ш е всi необхщт пpиpоднi ресурси, яю потpiбнi для розвитку ЯПЦ та реакторобудування [14]. В Укрш'ш юнують тдприемства, яю потенцiйно можуть у сеpедньо-теpмiновiй пеpспективi виробляти великогабаритне обладнання. За ощнками експерт1в, у paзi використання pеaктоpiв тiльки на теплових нейтронах, наявних власних pесуpсiв урану вистачить на понад 100 роюв, а в paзi переходу на використання ядерних pеaктоpiв на швидких нейтронах [15], ресурав власного урану може вистачити на юлька тисяч роюв. Якщо ж врахувати нaявнiсть значних запашв тоpiю (якого в Укpaïнi майже стiльки, сюльки урану), то у paзi переходу на уpaн-тоpiевий ЯПЦ власних запашв pесуpсiв для Украши вистачить на значно бшьший термш
Як пошук шлях1в дивеpсифiкaцiï поставок ядерного палива варто розглядати розпочату з США програму з адаптаци американського ядерного палива щодо його використання на украшських АЕС. Основними проблемами е те, що циpконiевi сплави американського i pосiйського палива не е взaемозaмiнними (в росшському пaливi застосовують сплави циpконiю з нiобiем, а в американському - сплав циркошю iз зaлiзом, ткелем та оловом) [16].
Участь Украши у виpобництвi ядерного палива для власних АЕС включае видобуток i переробку ураново1' та циpконiевоï руд з подальшою поставкою до Роси уранового та циркотевого концентрату, карбщу бору i легуючих добавок. Все шше виробляеться в Росiï: забезпечення концентратом урану, одержання гексафториду урану, його збагачення стосовно урану-235, виготовлення циркотевого сплаву i прокату, тепловцщляючих збipок (ТВЗ), виконуеться науково-техшчний супpовiд ЯПЦ та поставка необидного устаткування.
Така монопольна зaлежнiсть у забезпечент потреб нашо1' атомно1' енергетики вщ Росiï створюе загрози енергетичнш безпецi Укра1ни i тому неодноразово розпочиналися спроби для 1'х усунення шляхом створення вiтчизняного ЯПЦ.
Одним iз стpaтегiчних завдань розвитку атомно1' енергетики, визначених «Енергетичною стpaтегiею Украши на перюд до 2030 року», державною програмою ^<Ядерне паливо» i рядом урядових piшень, прийнятих на виконання «Енергетично1' стратегй», е введення в експлуатацда п^дприемства з виробництва ядерного палива для pеaктоpiв ВВЕР-1000, яке дозволить виpiшити ряд важливих проблем енергетично1' незалежност1 кра1ни, забезпечивши укра1нськ1 АЕС паливом укра1нського виробництва. Осюльки, на даний момент украшський ринок ядерного палива майже повтстю залежить в1д pосiйського постачальника. За статистичними даними тiльки у 2012 рощ НАЕК "Енергоатом" закупила свгжого ядерного палива на $ 600 млн.
Замють забезпечення екстенсивного розвитку, яким економiкa Укра1ни рухалась протягом десятитть, енергетика повинна перейти на ефективне забезпечення сталого розвитку економiки. Будiвництво Заводу з виробництву ядерного палива стане запорукою енергетично1' безпеки Украши.
За попередшми планами завод мали сп1льно будувати та обладнувати укра1нський концерн ^<Ядерне паливо» та росшська компaнiя «ТВЕЛ», що входить в держкорпоращю «Росатом», але на даний час з урахуванням остантх подiй цiлком очевидно, що таке будiвництво стало практично не можливим.
Очевидно, що в свт е й iншi краши, яю можуть виготовляти ТВЕЛ та ТВС для атомних станцiй. Тому необидно до реатзацп украшського проекту бущвництва заводу з виробництва ядерного палива необхдно залучити iншi велик мiжнародm компанй' - Westinghouse та Areva.
Уперше проблему органiзацiï власного ЯПЦ розглянуто Кабiнетом Мiнiстрiв в 1993р. Згодом вийшли так документи, як Указ Президента вщ 23.02.1994 р., № 64/94, Комплексна програма створення ядерно-паливного циклу (затверджена Постановою Кабшету Мiнiстрiв вiд 12.04.1995р., № 267), Нацюнальна енергетична програма Украïни до 2010 р. та низка inm^. Проте з багатьох причин ця проблема так i залишилася невиршеною.
Для вирiшення проблеми ВП розроблено "Програму поводження з ВП АЕС Украши" [17], вщповщно до яко1' плануеться зменшення вивозу ВП в Роста аж до повного його припинення за рахунок спорудження сухих сховищ вщпрацьованого ядерного палива (ССВП) на всiх вiтчизняних АЕС.
Рiчне збiльшення об'емiв РАВ у сховищах на АЕС Украïни в середньому становить 4-6 % для твердих i 11-13 % для рщких РАВ вщ проектних об'емiв сховищ. У разi збереження таких темтв заповнювання об'емiв сховищ найближчими роками може виникнути проблема експлуатацiï енергоблоюв [18]. Для вирiшення цього питання необхщно передбачити бущвництво заводу з переробки твердих вiдходiв та сховища РАВ з коротким термiном юнування.
Перспективи розвитку атомноï енергетики Украши, викладен1 в «Енергетичнш стратегiï Украши на перiод до 2030 року» [20], державною програмою «Ядерне паливо» i низкою урядових рiшень, прийнятих на виконання «Енергетично1' стратегiï», що пов'язаш з введенням в експлуатащю пщприемства з виробництва ядерного палива для реакторiв ВВЕР-1000. Дане пщприемство мае стати важливим елементом енергетично1' незалежностi краши, забезпечивши украшсью АЕС паливом украшського виробництва.
Варто зазначити, що втшення в життя проекту з побудови Заводу по виготовленню ядерного палива, позитивно позначиться й на транспортнш галузi. Так як рух ядерного палива постiйно буде здшснюватися в межах нашо1' краши, а за для збереження навколишнього середовища, пiдвищуеться можливiсть створення iнтелектуальних транспортних систем. Адже проблема перевезення небезпечних вантаж1в являеться актуальною внаслщок велико1' ймовiрностi виникнення негативних впливiв на навколишне середовище.
Органiзацiя власного ядерно-паливного циклу. За розвщаними запасами урану Украша посiдае перше мюце в Gвропi i шосте в свт. На теригори Украши е одне з найбшьших в Сврот уранове родовище - Новокостянтин1вське (запаси близько 100- 150 тис. тонн). За досить низького вмiсту урану в рудах, родовища Украши мають низку особливостей, яю забезпечують конкурентну здаттсть виробленого уранового концентрату.
Сьогодш в Укра'т 12 розвщаних родовищ урану дають змогу забезпечити потреби ддачих вiтчизняних АЕС бiльш тж на 100 роюв, а в разi переходу на використання реакторних установок на швидких нейтронах потенциал вiтчизняних уранових запасiв збiльшиться у 60-70 разiв.
Для переробки закису-окису урану у гексафторид урану та для обер- нено1' конверсiï гексафториду урану у двоокис урану Укрш'ш потрiбний власний газофторидний комплекс. Цей газофторидний комплекс не е технолопею для вiйськового застосування i тому може бути побудований на територп Укра1ни без зайвих претензiй з боку м1жнародних орган1зап^й та iнших держав. Побудова такого газофторидного комплексу значною мiрою пiднiме власну урановидобувну галузь та спростить повернення в Украшу збiдненого урану, який може знадобитися у майбутньому для палива реакторiв на швидких нейтронах [14].
Забезпечення орган1зац^1' власного ядерно-паливного циклу в Укрш'ш можна представити таким чином:.
1. Видобуток та первинне збагачення урану: "Схвдний гiрничо-збагачувальний комбiнат" (м. Жовтi Води), ДП "Придн1провський гiдрометалургiйний завод" (м. Жовтi Води).
2. Будiвництво в Украш нового заводу з переробки урану [22].
3. Постачання хiмiчних компонентiв (сорбентiв) для збагачення та переробки урану.
4. Видобуток цирконда та виробництво пцрконiевоï сировини (сульфат пирконiю): ДП "Вiльногiрський державний г1рничо-металург1йний комб1нат" (м. В1льног^рськ Дншропетровсько1' области).
5. Виробництво ядерно чистого циркошю: ДП "Циркон1й" (Дн1пропетровська область).
6. Прокат труб з циркошю, яю необхщт для виготовлення твелiв: ДП "Дн1пропетровський завод прецизiйних труб", або оргашзащя такого виробництва на базi колишнього Н1копольського трубного заводу [19]. Альтернатива - кутвля комплектуючих в РФ, США, Францй', Японп.
7. Комплектация ТВЗ.
8. Утишзащя вiдпрацьованих твелiв.
Биршивши проблеми виробництва ядерного палива зокремa i його збaгaчення, Укрaïнa зможе повторно викориcтовyвaти ядернi мaтерiaли (переважно плyтонiй), що нaгромaджyютъcя y вiдпрaцьовaниx твелax. Ha дaний 4ac теxнологiя змiшaного ядерного пaливa коли до збaгaченого yрaнy додaeтъcя певнa 4acmm плyтонiю отримaлa широке розповcюдження та e доcтaтньо ефективною. До тепершнъого 4acy вiдпрaцьовaнi твели iз yкрaïнcькиx АЕС передaютьcя нa yтилiзaцiю корпорaцiï "Роcaтом", якa вилyчae звiдти плутонш тa iншi цiннi мaтерiaли, a рaдiоaктивнi вiдxоди повертae в Укршну нa зберiгaння. Переробляючи твели caмоcтiйно, Укрaïнa змiцниIъ cвоï позицй' y зaбезпеченнi пaливом влacниx АЕС, зокремa й тиx, яю доведетьcя бyдyвaти нa зaмiнy icнyючим.
Оргaнiзaцiя влacного виробницгвa ядерного пaливa дозволитъ мaйже нaполовинy зменшити трaнcпортнi витрaти [20]. Ha додaток до цъого проектщ потyжнicгъ зaводy cтaновигь 800 TВЗ нa рiк, що 33% перевищye потреби yкрaïнcькиx АЕС, отже e першективи подaльшого розвитку aтомноï енергетики в Укршн тa можливicть стати поcтaчaльником ядерного пaливa нa cвiтовi ринки i отримyвaти знaчнi кошти зa його поcтaвки.
Висновки. Подaльшою перcпективою розвитку yкрaïнcькоï ядерно1' енергетики e бущвництва влacного Зaводy з виробництва ядерного пaливa, який мae cтaги вaжливим елементом енергетично1' безпеки кршни, y cпiвпрaцi з провщними cвiтовими корпорaцiями. 3a рaxyнок бшъш ефективного викориcтaння ядерно1' енергй' в Украши e можливоcтi ycпiшного виршення проблеми енергетично1' безпеки держaви, зменшення зaлежноcтi вiд змiни цiн m традицшн види пaливa та стабшзацл цiн нa електроенергiю.
ЛITEPATУPA
1. Миколайчук О. О. Доповщъ про cтaн ядерно1' та рaдiaцiйноï безпеки в Укрaïнi y 2008 рощ [Гекст] I О.О. Миколайчук. - К., 2008. - SS c.
2. Горбyлiн Б. П. ЯдерИ та рaдiaцiйнi теxнологiï в Укрш'ш: можливооп, cтaн i проблеми впровaдження [Tекcт] I Б.П.Горбyлiн. -К.: Прюр., 2011. -2S4 c.
3. Корншович Б. Еколого-xiмiчнi проблеми видобутку та перероблення ураново1' cировини r^CT] I Б. Корнiлович, Б. Стрелко, Ю. Кошик, II Бicн. Укрaïни. - 2010. - № 10. - С. 8-14.
4. №клюдов И.М. Состояние и проблемы атомной энергетики в Украине [Tекcт] I И.М. №клюдов II Бо^о^ атомной науки и теxн. - 2007. № 2. -С. 3-9.
5. Рудъко Г.1. Стрaтегiя розвитку атомно1' енергетики в Укрaïнi НЕколопчний вicник. - 2006. -№ 3. - C. 6-7.
6. Taрнaвcький А.Б. Суча^ перcпективи створення ядерно-паливного циклу в Укрaïнi I А.Б. Taрнaвcький IIHayковий Бicник HHTY Укрaïни. - 2013. Бип. 23.15. - С. 133-141.
7. Журнал «ЮHИДО в Роа].'» [Електронний реcyрc]: Режим доcтyпy: http://www.unido-russia.ru/.
S. Державний комiтет ядерного регулюваиня Укрaïни. Доповщъ про cтaи ядерно1' та рщщащйно1' безпеки в Укрaïнi y 2012 рощ [Tекcт].
9. 1ваиов С.А. Рaдiоекологiчнi доcлiдження [Tекcт]: навч. поабн. I С.А 1ваиов. - Львiв : Бид. центр ЛHУ iм. 1ваиа Франка, 2004. - 149 c.
10. Щербина Б. Ядерна алътернатива [Tекcт] I Б. Щербина II Енергетика незалежнооп. - К., 2000. - № 2 (4). - C. 145-152.
11. Кулиш Е.А. Урaновi руди cвiгy: Геолопя, реcyрcи, економiкa [Tекcт] I Е.А. Кулиш, Б.А. Миxaйлов. - К. : Бид-во КИУ, 2004. - 277 c.
12. Ядерна безпека Украши: стан i проблеми [Tекcт] II Haцiонaльнa безпека i оборона. -К. : Бид-во "Укрaïнcький центр економiчниx i пол^тичн^^ доcлiджень iм. О. Разумкова". - 2005. -№ 6 (66).- C. 11-21.
13. Питания ядерно1' безпеки, рaдiaцiйного зaxиcтy та нерозповcюдження ядерно1' збро1'. [Електронний реcyрc]. - Режим доcтyпy http://uatom.org/posts/29.
14. Прюритетш напрями та завдання розвитку ядерно1' енергетики та атомно1' промиcловоcтi. Аиaлiтичнa зaпиcкa [Tекcт]. - Haцiонaльний íh-т cтрaтегiчниx доcлiджень при Президентовi Укрaïни, 2011.
15. Marques J.G. Evolution of nuclear fission reactors: Third generation and beyond [Text] / / J.G. Marques // Energy Conservation and Management. - 2010. - Vol. 51. - Рр. 1774-17S0.
16. Закон Украши "Про порядок прийняття ршенъ про розмщення, проекгування, бущвництво ядернж установок i об'eктiв, признaчениx для поводження з рaдiоaкгивними вiдxодaми, яю маютъ загалънодержавне значения" (вiд 08.09.2005 р., № 2861-IV) [Tекcт].
17. TexHÎK0-eK0H0MÎ4He обгрунтування iнвестицiй централiзованого сховища вщпрацьованого ядерного палива рeакторiв ВВЕР АЕС Украши. 1нформащйно-аналгтичний огляд матeрiалiв [Текст] / Мiнпаливeнeрго, ДН1Ц СКАР, НАЕК "Енергоатом" // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2013.
18. Закон Украши "Про Загальнодержавну щльову eкологiчну програму поводження з радюактивними вщходами" (вщ 17.09.2008 р., № 516-VI) [Текст].
19. Пасiчник А. М. Проблеми вдосконалення системи державного експортного контролю з урахуванням eкономiчноï безпеки Украши [Текст] / А. М Пашник, А. В. Сохацький, В. С. Мальнов // Украна-НАТО, 2008. №3. С.33-43.
20. Пашчник А.М. Проблеми транспортного забезпечення виробництва тепловидшяючих збiрок для атомних електростанцш /А.М. Пасiчник, I. Г. Лебщь, В. А. Пасiчник, Ю. О. Середша //Вiсник НТУ. Сeрiя "Техшчт науки". Науково-техн1чний збiрник. - К.: НТУ - 2016. - Вип. 1(34), стр.334-341.
21. Енергетична стратепя Украïни на пeрiод до 2030 року. Розпорядження КМУ вщ 24.07.2013 р. № 1071-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/doccatalog/list?currDir=503 .
22. Питання розмiщeння, проектування та бущвництва заводу з виробництва ядерного палива для рeакторiв типу ВВЕР-1000. Розпорядження КМУ вщ 27.06.2012 р., № 437-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/doccatalog/ .
РОЛЬ НАУКИ В ПРОЦЕС1 М ОДЕРШЗАЦП ЕКОНОМ1КИ УКРАÏНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИР1ШЕННЯ
к. н. держ. упр. Журавльова Ю. О.
Украта, м.Одеса, Одеський нацюнальний економiчнийушверситет
Abstract. In Ukraine, over 2015 scientific and technical work performed 978 organizations, 44.3% of which related to the public sector, 40.3% - for business, 15.4% - higher education.
Total number of employees of organizations that perform scientific and technical work by the end of 2015 amounted to 101.6 thousand. People, of which 53.0% - researchers, 9.9% - machinery, 18.7% - support staff, 18.4% - other workers. It should be noted that the number of employees of scientific organizations for 2014-2015 years decreased by 8038 people.
The trend of reducing the number of organizations that carry out scientific and technical work and the number of employees of scientific organizations also evident on Odessa region.
Scientific Odessa region system includes 49 scientific institutions and organizations, including academic institutions, National Academy of Sciences of Ukraine - 8, research centers of higher educational institutions - 19, branch research institutes and organizations - 22. The number of researchers is more than 2030 people, including 920 doctors of science and 4900 candidates of science.
The activities of scientific institutions of the region aimed at developing scientific capacity and logistics, increase innovation component of scientific research and its commercialization. Scientists explore the region and learn new construction and resource saving technologies, materials and equipment in the energy sector; working to improve the diagnosis and treatment of disease and develop new biotechnology; create a strategy for sustainable economic development of the region; developing information security technology, integrated processing plant materials; Ukraine exploring water resources; solve actual problems of ecology, climatology, science, education, economy, state and law.
Problems faced by modern science, no research results due to insufficient funding, "leakage" best scientific personnel; fiscal financing does not include basic sciences a priority; Scientific activity unattractive as outdated testing framework and scientific equipment; there is a gap between education and science.
To stimulate scientific and technical activities required to support the development of logistics research institutions, since the implementation of research at international standards and obtaining competitive products capable scientific base needs to be updated hardware every 5-7 years at present impossible to scientific institutions only own funds because of the high cost of modern high technology equipment.
Keywords: science, scientific and technical work, research institutions, total expenditure, human resources, material - technical base, commercialization of research results.
