CC BY
51
УДК 330.3+332.1
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АТОМНО1 ЕНЕРГЕТИКИ ТА РАД1АЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В УКРА1Н1
© 2014 МАТЮШЕНКО I. Ю.
УДК 330.3+332.1
Матюшенко I. Ю. Перспективи розвитку атомноТ енергетики та радiацiйних технологiй в yKpaiHi
Наведено основн напрямки i проблемы розвитку атомно/ енергетики в УкраМ. Встановлено, що при плануванн розвитку енергосистеми Укра/ни в умовах дП Угоди про асо^а^ю з £С необхiдно буде поеднувати вимоги до рiвня цн i надiйностi поставок електроенергП, що можливо досягти лише на основi розвитку атомно/ енергетики як основного джерела базово/ електроенергП. Показано, що в УкраЫ, де ядерна енергетика забезпе-чуе 50% виробництва електроенергП, з 15 бломв АЕС чотири перевищили плановий термт експлуатацП (30 роюв), а дев 'ять пропрацювали понад 20 роюв, тобто вже сьогодш в урядових програмах необхiдно передбачати технологiчнi та економ'мт заходи, спрямован на подовження терм'шу експлуатацП працюючих енергоблоюв i поступове /х закриття. Визначено, що для атомно/ енергетики УкраЫ необхiдно провести диверсиф'ь кацю ядерних технологй i здшснити поступовий перехiд на використання реактор'в четвертого покол'тня, що будуть застосовуватися при добудовувант нових енергоблоюв, а також реал'вувати ефективн ршення для розвитку ядерно-паливного циклу та поводження з радюактив-ними вiдходами й вiдпрацьованим ядерним паливом. Представлено результати виконання Державно/ програми фундаментальних i прикладних дослiджень з проблем використання ядерних матер'шл'в, ядерних i радiацiйних технологй у сферi розвитку галузей економки на 2004 - 2010 рр, а також Цмьово'1 комплексно/ програми наукових дослджень НАН Украни «Науково-техн'тий супров'д розвитку ядерно/ енергетики та застосу-вання радiацiйних технологй у галузях економки» за 2011 - 2013 рр.
Кпючов'1 слова: ядерна енергетика, радiацiйнi технологи, керований термоядерний синтез, ядерно-паливний цикл, ядерн матер'шли. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 16.
Матюшенко 1гор Юршович - кандидат техшчних наук, доцент, професор кафедри м'жнародних економ'1чних в'1дносин, Харювський нацюнальний ушверситет ím. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Харюв, 61022, Укра'та) E-mail: igormatyushenko@mail.ru
УДК 330.3+332.1
Матюшенко И. Ю. Перспективы развития атомной энергетики и радиационных технологий в Украине
Представлены основные направления и проблемы развития атомной энергетики в Украине. Установлено, что при планировании развития энергосистемы Украины в условиях действия Соглашения об ассоциации с ЕС необходимо будет объединять требования к уровню цен и надежности поставок электроэнергии, что возможно достичь только на основе развития атомной энергетики как основного источника базовой электроэнергии. Показано, что в Украине, где ядерная энергетика обеспечивает 50% производства электроэнергии, из 15 блоков АЭС четыре превысили плановый срок эксплуатации (30лет), а девять проработали свыше 20 лет, то есть уже сегодня в правительственных программах необходимо предусматривать технологические и экономические меры, направленные на продолжение срока эксплуатации работающих энергоблоков и постепенное их закрытие. Определено, что для атомной энергетики Украины необходимо провести диверсификацию ядерных технологий и осуществить постепенный переход на использование реакторов четвертого поколения, которые будут применяться при достройке новых энергоблоков, а также реализовать эффективные решения для развития ядерно-топливного цикла и обращения с радиоактивными отходами и отработанным ядерным топливом. Представлены результаты выполнения Государственной программы фундаментальных и прикладных исследований по проблемам использования ядерных материалов, ядерных и радиационных технологий в сфере развития отраслей экономики на 2004 - 2010 гг., а также Целевой комплексной программы научных исследований НАН Украины «Научно-техническое сопровождение развития ядерной энергетики и применения радиационных технологий в отраслях экономики» за 2011 - 2013 гг. Ключевые слова: ядерная энергетика, радиационные технологии, управляемый термоядерный синтез, ядерно-топливный цикл, ядерные материалы. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 16.
Матюшенко Игорь Юрьевич - кандидат технических наук, доцент, профессор кафедры международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: igormatyushenko@mail.ru
UDC 330.3+332.1 Matyushenko I. Y. Prospects of Development of Nuclear Energy and Radiation Technologies in Ukraine
The main directions and problems of development of nuclear energy in Ukraine are presented. It has been determined, that in planning the development of the energy system of Ukraine under the Ukraine-European Union Association Agreement will be needed to combine the requirements to the level of prices and the security of supply of electricity, which can be achieved only on the basis of development of nuclear energy as a primary source for basic electric energy. It has been displayed, that in Ukraine, where nuclear power provides 50% of electricity production, four of 15 blocks of the NPP have already exceeded the planned operating life (30 years), and the other nine have worked for more than 20 years, thus in the current government programmes should be provided for technological and economic measures aimed at the continuation of life of the working reactors and their gradual closure. It has been determined also, that nuclear energy in Ukraine needs a diversification of nuclear technologies and to implement a gradual transition to using the fourth-generation reactors, which are to be applied in the construction of new power plants, as well as to implement effective solutions for the development of the nuclear fuel cycle and the management of radioactive waste and spent nuclear fuel. Results of implementation of the State program of fundamental and applied research on the use of nuclear materials, nuclear and radiation technologies in the sphere of development of economic sectors for 2004 -2010, as well as results of comprehensive target program of research by the National Academy of Sciences of Ukraine «Scientific and technical support for the development of nuclear energy and the application of radiation technology in the sectors of the economy» for 2011-2013 are presented. Key words: nuclear energy, radiation technologies, controlled thermonuclear fusion, nuclear fuel cycle, nuclear materials. Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 16.
Matyushenko Igor Yu. - Candidate of Sciences (Engineering), Associate Professor, Professor of the Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: igormatyushenko@mail.ru
А томна енергетика в УкраМ - це характерний приклад того, як формувався атомний комплекс колишнього СРСР. З моменту розпаду Радян-ського Союзу минуло вже 25 роив, але ще й зараз мож-на констатувати, що [1]: корпус реактора виробляють у Колшно, на 1жорському заводi (м. Санкт-Петербург РФ), а також у м. Волгодонськ (Ростовська область РФ); уран збагачуеться в м. Ангарськ (на Байкалу РФ); цир-кошевий прокат - на Чепецькому мехашчному заводi (Удмуртiя, РФ); ядерне паливо фабрикуеться 1з вказаних комплектуючих пiд Москвою та в Сибiру (РФ); продук-цiя поставляеться за вйма стратегiчними напрямками: вц Чукотки до Мурманська, а заодно в Украшу, Болга-рiю, Чехш, Словаччину, Фiнляндiю.
В УкраМ з атомного комплексу колишнього СРСР було лише два напрями: науково-проектш шститути та власне атомна генерацш. На момент розпаду Союзу -12 реакторiв типу ВВЕР i три РБМК.
Для позначення орiентирiв розвитку енергосисте-ми кра'ни в 2006 р. було розроблено i прийнято, а в 2013 р. доповнено «Енергетичну стратегию Укра'1ни на перюд до 2030 р.». Але ще до опублжування повного тексту енер-гостратегп бiльшiсть експертiв зшшлися на думщ, що вона не в^дпов^дае сучасним викликам енергетично'1 без-пеки Украши. Так, 2014 р. повшстю пiдтвердив цi оцiнки, а отже, потрiбна термiнова переорiентацiя енергострате-ги. I це можливо i слд зробити в найкоротший термiн.
Вцповцно до «Енергетично'1 стратеги Укра'1ни на перюд до 2030 р.» основними напрямами розвитку енер-гетики кра'1ни залишаться традицiйнi джерела енерги -вугкля i мирний атом. Для шших типiв генераци (ГЕС, ГАЕС, ПДЕ тощо) хоча й прогнозуеться зростання, але все ж таки '1м залишаються другорядш ролi, як це вказа-но на рис. 1 [2].
Якщо в перших начерках енергостратеги починали з прогнозу будiвництва до 2030 р. понад десяти но-вих атомних блокiв, то в останнк варiантах ця цифра скоротилася вже до трьох-чотирьох. Та й ця цифра шд великим сумшвом через брак у держави потрiбних фь нансових ресурсiв. З огляду на нишшнш стан в^чизня-но'1 економiки, Украша в доступному для огляду майбут-ньому не зможе профiнансувати новi проекти в атомнiй енергетицi, тобто можемо розраховувати ткьки на те, що е сьогодш.
Водночас, юнуе низка проблем, якi потребують виршення:
1) до 2026 р. бкьшють блокiв АЕС вироблять пла-новий ресурс. Термш '1х експлуатаци треба буде подо-вжувати, що спричинить зростання ризиюв пiд час експлуатаци;
2) видобуток уранових руд i виробництво уранового концентрату здшснюеться в УкраМ, але збагачен-ня урану - ткьки за кордоном, насамперед в Росшськш Федераци;
3) основним гравцем на укра'1нському ринку ядерного палива е росшсью компани (75 - 95%). 6 певний досвц використання на наших АЕС ТВЕЛiв виробни-цтва американсько'1 компани ^^и^Ыше, але поки що вiн не мае широкого розвитку.
Таким чином, можна зробити висновок, що сьо-годш на 75 - 95% атомну енергетику Украши контролюе Рот через вцповцш росшсью компани, яю зазвичай частково або повшстю належать державЬ Це означае, що за ршенням уряду РФ вони, наприклад, пославшись на техшчш проблеми, можуть створити реальш пробле-ми з поставками ТВЕЛiв на украшсью АЕС.
Крiм того, пiдписання Угоди про асоцшцт з 6С ставить економжу Украши перед необхцшстю провес-
2010 р.
6 7
'8%
4
9%
3
28%
6
9%
2030 р.
7
6%
1
40%
5
7% 4
9%
2
13%
1
32%
3
27%
Умовн позначки:
1 - теплей електростанцп (ТЕС, що працюють на вуг1лл1);
2 - теплоелектроцентрал1 (ТЕЦ);
3 - атомш електростанцп (АЕС);
4 - гщроелектростанци (ГЕС);
5 - гщроакумулююч1 станцп (ГАЕС);
6 - вщновлювальы джерела енергГ'' (ВДЕ);
7 - теплов1 електростанцп (ТЕС, що працюють на газО
Рис. 1. Баланс енергопотужностей згщно з «Енергетичною стратепею УкраТни на перiод до 2030 р.» зi змiнами у 2013 р. [2]
О О СО
О ^
О
о
1= <
о
<
о
ш
ти дуже складнг й амбiцiйнi реформи. При цьому пере-творення в краМ доведеться здiйснювати, очевидно, на тлг економiчного, полiтичного, iдеологiчного та военного протистояння з РФ. У такгй ситуацГ! УкраМ потрiбно ретельно вивiряти кожен крок у пошуку балансу мiж економiчною ефективнгстю i безпекою [3].
Енергетика при цьому вже стала найважливгшою сферою евроштеграцшних реформ i пошуку такого балансу. При плануваннг розвитку енергосистеми Украши, зокрема у сферi низьковуглецевих джерел енергГ!, необ-хгдно буде поеднувати вимоги до рiвня цiн i надгйно-стi поставок електроенерги. А досягти цього можливо лише на основiрозвитку атомно!енергетики як основного джерела базово! електроенерги.
Для реалшаци тако'1 мети в Украши е всi пiдстави: f на територГ! Украши зосереджено найбагатш1 родовища урану та цирконт, що, попри Чор-нобильську катастрофу, визначило майбутнiй розвиток атомно'1 енергетики. На вгдмшу вгд газу, Укра1на от уже понад 20 роив мае мож-ливостг для локалгзаци критичних елементiв ядерно-паливного циклу. Тобто, уран - свгй, цирконш - свгй (однойменне НВО ткьки не-щодавно остаточно було лгквгдовано - знищу-вали його планомгрно з 1990-х, але технологгю зберегли). Побудувати завод ядерного палива цГлком можливо, на що потргбна тГльки полг-тична воля очГльникгв уряду; f реактори е можливгсть виготовляти на ВАТ «Турбоатом» (м. Харкгв) або на Краматорсько-му машинобудгвному заводь
Однак розвиток усГх цих напрямгв у цГлому та кожного окремо штучно гальмувалося задля ргзних поступок гз боку РФ (наприклад, заради газу по 50 дол. за тисячу кубометргв). Кргм того, енер-гоемнгсть вгтчизняного промислового виробництва майже не змгнилася з 80-х рокгв минулого столгття. При цьому атомна галузь тривалг роки залишалася залежною вгд росгйського монополгста як постачальника базових реакторних технологгй.
Майже 15 рокгв тривае, штучно стримуючись, ква-лгфгкацгя альтернативного росгйському постачальника ядерного палива - Westinghouse (США). Було проведено декГлька шформацшних вГйн, шсшрованих росгй-ським конкурентом американсько! компанГ!. При цьому аналоггчнг шформацшш вгйни розпочиналися на всГх ргвнях, щойно украшсью атомники виносили як предмет дискусГ! вибгр альтернативних росгйським реакторних технологгй.
Сьогоднг проблема диверсифгкацГ! та максимально! локалгзацГ! в ядерних технологгях зрушила з мертво'1 точки: НАЕК «Енергоатом» згортае сшвробгтництво з росгйськими контрагентами за дуже широким спектром напрямгв - вгд виготовлення комплектуючих для авто-матизованих систем керування технологгчним проце-сом до будгвництва в УкраМ власного Централ1зовано-го сховища в1дпрацьованого ядерного палива.
З гншого боку, використання реакторгв подку (АЕС) неминуче ставить двг гншг глобальнг проблеми -
утилiзацil високоактивного вгдпрацьованого палива (ТВЕЛiв) та шших радiоактивних вiдходiв, а також ядерно'' безпеки. Ниш у свт накопичено близько 200 тис. т вГдпрацьованих ТВЕЛiв, по 1 млн т вiдходiв середньо'1 активностi й дуже активно'1 води та понад 10 млн т вГд-ходiв низько'1 активностi. Щороку цi цифри збГльшують-ся на 5% [4].
Для вгдпрацьованого палива поки що безальтер-нативним для всього свГту (й Укра'1ни) е вiдкладене рь шення: складування вiдпрацьованих ТВЕЛiв на неви-значено тривалий термiн шсля первинно'1 переробки, досi - у РФ. Проблему безпеки повшстю не виршено навiть у кра'1нах iз передовою технологiею.
Особливо актуальна ця проблема в УкраМ, де ядерна енергетика забезпечуе 50% виробництва електроенерги. Але при цьому з 15 блоюв АЕС чотири перевищили плановий термш експлуатаци (30 рокiв), а дев'ять пропрацювали понад 20 роив. Тобто вже сьогодш в урядових програмах необхГдно передба-чати технолопчш та економiчнi заходи, спрямованi на подовження термшу експлуатаци працюючих енерго-блокiв i поступове '1х закриття.
При цьому необхгдно враховувати таю фактори [3]:
1) подовження строку експлуатаци iснуючих в Укра'т блотв АЕС. Для водо-водяних енергоблокГв строк подовження експлуатаци понад нормативш 30 роив становить 10 - 20 роив;
2) державна стратегiярозвитку енергетики. Для Украши можливi два и варiанти:
+ прюритетний розвиток традицшно! енергетики, що означатиме зростання обсяпв встанов-лено'1 потужностi АЕС i коефiцiента використання 1хньо'1 потужностi; + прюритетний розвиток вГдновлювано! енергетики, що може привести до зменшення коефщен-та використання потужносй АЕС i бГльш ранни термiнiв початку виведення '1х з експлуатаци;
3) ефективтсть використання тандема спожи-вачiв - регуляторiв. Найiмовiрнiше, до 2020 р. буде введено в експлуатацш два новi блоки на Хмельницькш АЕС (ХАЕС), шсля чого встановлена потужшсть АЕС становитиме 15,8 ГВт.
При оптимютичному для атомно'1 енергетики сце-нарГ1 термiн роботи для всГх енергоблокiв буде подовже-но на 20 роив. При цьому, крГм нових 6локГв ХАЕС, до 2030 р. будуть добудоваш кГлька енергоблокiв на двох-трьох АЕС, г сумарна потужшсть атомно'1 генераци ста-новитиме 25,8 ГВт.
Базовий сценарГй передбачае, що термши експлуа-тацГ1 енергоблокГв з реакторами ВВЕР-440 Г першого по-будованого енергоблоку з реактором ВВЕР-1000 будуть подовжеш на 10 рокГв, а для решти блоюв - на 20 роив. Також до 2030 р. буде добудовано новГ енергоблоки су-марною потужшстю 8 ГВт.
Зщно з песимютичним сценарГем, до 2030 р. за-гальна встановлена потужшсть енергоблокГв АЕС Гз по-довженим строком експлуатацГ1 становитиме 9 ГВт, при цьому новГ блоки побудоваш не будуть.
Передбачаеться, що пгсля 2030 р. виведенг з екс-плуатацг1 енергоблоки АЕС компенсуватимуться нови-ми. 1хня потужнгсть становитиме: для оптимiстичного сценарiю - 3-4 ГВт; для базового - 5-6 ГВт; для песимгс-тичного - 6-7 ГВт [3].
При добудовуваннг енергоблокгв потрiбно врахо-вувати необхгднгсть диверсифгкацй ядерних техноло-ггй. Так, пiсля 2030 р. на стадгю комерц1йно'1 реалгзаци можуть вийти реактори четвертого поколгння, якi ба-зуватимуться на еволюцiйних проектах або будуть по-будованi на принципово нових технологiях - швидких нейтронах, гнших видах палива (U-Th, U-Pu).
Прикладом можливо'1 спiвпрацi Украши з евро-пейськими партнерами в галузi виробництва i постачання обладнання для ядерно! енергетики е перспективы спгльш проекти з добудови двох нових блокгв на Хмельницькiй АЕС. У провгдних крашах свг-ту е й iншi технологГ! - це реактори PWR, BWR, EPR, CANDU та гншг. Але добудовування ХАЕС найбгльш реальне тгльки з використанням дизайну радянських реакторгв ВВЕР, оскгльки великогабаритне обладнання для реакторгв цього типу може бути доставлене залгз-ничним транспортом (гншг варганти доставки на ХАЕС надзвичайно важкг). Слгд також ураховувати, що будг-вельна готовнгсть третього та четвертого енергоблокгв ХАЕС оцгнюеться вгдповгдно в 75% (28% вгд повно'1 кош-торисно'1 вартостг) i 28% (10% вгд повно'1 кошторисно'1 вартостг). 1снуючг будгвельнг конструкцг! та споруди недобудованих енергоблокгв було ретельно обстежено. Пгсля оцгнки 1хнього технгчного стану було зроблено висновки про можливостг забезпечення 1хньо'1 надгй-но'1 експлуатацг' з урахуванням проведення комплексу ремонтно-вгдновлювальних робгт. Вгдповгдно до Закону Украши «Про розмгщення, проектування та будгвництво енергоблокгв № 3 г № 4 Хмельницько'1 АЕС» вгд 6 вересня 2012 р. на кожному з енергоблокгв передбачене розмгщення реакторно'1 установки типу ВВЕР-1000/В-392 [1].
Беручи до уваги неможливгсть подальшого спгв-робгтництва гз РФ за даним проектом, единим альтер-нативним виробником вгдповгдного обладнання зали-шаеться компангя SKODAJSa.s. Слгд уточнити, що вгд чесько'1 компанг' передбачаеться поставка лише окремо-го обладнання реакторно! установки, що, у свою чергу, становить близько 10% вгд загально! вартостг добудовування двох енергоблокгв ХАЕС. 1нша ргч - майданчики Пгвденноукра1нсько1 та Запоргзько1 АЕС, куди можна доставити будь-який реактор будь-якого дизайну вод-ним шляхом - Днгпром г Пгвденним Бугом.
Компангя SKODA JS a.s. е як юридично, так г фак-тично чеською компангею, яка працюе вгдповгдно до норм г вимог бвросоюзу. Таким чином, спгвробгтництво мгж украшським «Енергоатомом» г SKODA JS a.s. регла-ментовано европейським законодавством г захищено вгд прямого впливу росгйського власника - ВАТ «Об'еднанг машинобудгвнг заводи» (ОМЗ). ОМЗ - це приватна, а не державна компангя, яка конкуруе на зовнгшнгх, а гнодг й на внутргшньому ринку з росгйською державною корпо-рацгею «Росатом» (який, у свою чергу, упродовж кглькох рокгв шукае варганти одержання контролю над ОМЗ,
але холдинг залишаеться незалежним гравцем на ринку ядерних технологгй) [1].
У свою чергу, SKODA JS a.s. поставляе обладнання для европейських реакторгв EPR (EuropeanPressuriedWa terReactor), якг будуються у Фгнлянди та Кита1. SKODA JS a.s - багаторгчний партнер французько! AREVA, прямого конкурента «Росатома» на свгтовому ринку послуг зг спорудження нових енергоблокгв АЕС. У 2009 р. зг SKODA JS a.s. було укладено контракт на добудовуван-ня третього та четвертого енергоблокгв словацько1 АЕС «Моховце». Цей контракт на сьогоднг е найбгльшим гнвестицгйним проектом компанг1. Вочевидь, якби об-ладнання чесько1 компанг1 не вгдповгдало европейським вимогам до безпеки АЕС, то воно б нгколи не було допущено до будгвництва реакторгв на територг1 6С.
Майже 40 рокгв тому SKODA JS a.s. одержала ще в колишньому СРСР первинну лгцензгю на гнжингринг, виготовлення та поставку основного обладнання для атомно1 енергетики Союзу. Вгдтодг чеська компангя ви-готовила 21 комплектний реактор типу ВВЕР-440 г три реактори типу ВВЕР-1000. Лише завдяки постгйному вдосконаленню базових технологгй, переданих Радян-ським Союзом, компангя змогла успгшно розвивати свою дгяльнгсть у Схгднгй бвропг, поставляючи обладнання до Словаччини, Угорщини та Украши. За минулг роки чеськг фахгвцг внесли величезну кглькгсть полгп-шень г доповнень в обладнання для реакторгв типу ВВЕР. Кргм того, 20 рокгв тому SKODA вийшла на новий для себе ринок обладнання для реакторгв типу PWR г BWR. Для двох блокгв шведсько1 АЕС «Форсмарк» (реактори BWR) було поставлено два комплекти модернгзованих внутргшнгх частин киплячого реактора. Обладнання мгстило в собг решгтку та вигородку активно1 зони реактора для кожного блоку. Для двох аналоггчних блокгв з киплячими реакторами фгнськоТ АЕС «Олкглуото» у пергод 2004 - 2005 рр. було виготовлено два комплекти внутргшньокорпусних пристро1в реактора - сушителг пари. На фгнську АЕС «Олкглуото» SKODA поставила опорне кгльце для реактора типу EPR. Позитивнг вгд-гуки за цим проектом сприяли укладанню контракту на виробництво внутргшнгх частин реактора типу EPR для першого блоку споруджувано! АЕС «Тaйшань» (Китай). Усг цг контракти дають вичерпну оцгнку надгйностг та безпецг чеського обладнання для АЕС гз реакторами як радянського (росгйського), так г захгдного дизайну [1].
Добудова в першу чергу саме Хмельницько1, а не Пгвденноукра1нсько1 або Запоргзько1 АЕС, е для Украши стратеггчним напрямом, якщо гснуе пер-ва експортувати електроенерггю до бвропи, а не РФ. Один гз ключових для укра1нського «Енергоатома» гнвестпроектгв - це приеднання одного з енергоблокгв ХАЕС до европейсько! енергосистеми та початок екс-порту електроенергг1 в рамках проекту «Енергетичний мгст Укра1на - бвропейський Союз» по лгнг1 ХАЕС -Же-шув (Польща). Якщо ж Укра1на зволгкатиме з добуду-ванням Хмельницько1 станцг1, на европейському ринку електроенергг1 Г1 може випередити Бглоруська АЕС, бу-дгвництво яко1 зараз веде державний «Росатом» (аналог росгйського «Газпрому»).
КрГм того, слЬд врахувати, що в рамках усГх сцена-рГ1в для атомно'1 енергетики Укра'1нГ необхГдно реалЬзу-вати ефективнГ рГшення для розвитку ядерно-паливного циклу та поводження з радюактивними вГдходами й вЬд-працьованим ядерним паливом.
При цьому прюритетними питаннями поводження з радюактивними вiдходами будуть:
+ модершзацш Гснуючих Г створення нових тех-нологГчних лшш попередньо'1 та глибоко'1 пере-робки твердих Г рГдких радГоактивних вГдходГв на АЕС;
+ дГставання зГ сховищ Г переробка ранГше нако-
пичених радГоактивних вГдходГв; + удосконалення контейнерного парку для зби-рання, транспортування Г зберГгання радГоактивних вГдходЬв.
Також необхГдно розробити основш технГчнГ рГшення системи поводження i тривалого зберкання ви-сокорадюактивних вiдходiв Г реалГзувати першочерговГ заходи, пов'язаш з прийманням Г поводженням з радюактивними вГдходами вЬд переробки вГдпрацьованого ядерного палива.
Для вГдпрацьованого ядерного палива нинГ реалЬ-зуеться так зване вiдкладене ршення - тривале (до 50 роив) зберГгання з подальшим прийняттям ршення про його переробку або поховання.
У перспективГ УкраМ слЬд забезпечити: + безпечну експлуатацш пристанцГйного схови-ща вГдпрацьованого ядерного палива сухого типу на ЗапорГзькш АЕС; + створення централгзованого сховища сухого типу для вГдпрацьованого ядерного палива для дЬ-ючих реакторГв Г перспективних енергоблокГв; + розробку стратегГ1 та технологи безпечного поводження з вГдпрацьованим ядерним паливом пЬсля закЬнчення термшу його тривалого зберЬ-гання.
НеобхГдно буде також фшансувати роботи з тдви-щення ефективнот та безпеки енергоблокЬв.
Таким чином, сумарна вартЬсть заходЬв, пов'язаних з розвитком атомно'1 енергетики до 2030 р., за оптимЬстичним сценарЬем становитиме 255 млрд дол., за базовим - 282 млрд, за песимЬстичним - 227 млрд дол. ЗрозумГло, що для Украши в и сьогоднЬшньо-му становищЬ вказанЬ суми е майже недосяжними. Як наслЬдок, тривае пошук шших шляхЬв розвитку укра'н-сько! енергетики.
Внесок дослЬджень з фiзики плазми в розвиток сучасних Г майбутнГх технологЬй, перш за все, визнача-еться в таких напрямах [5; 6]:
1) в енергетичнш безпещ. Уже сьогодш завдяки розвитку плазмових технологЬй досягнуто:
+ пЬдвищення ефективностЬ горЬння традицЬйних палив, а також виробництва нових видЬв палив (синтез-газ, водень, бюпаливо); + виготовлення сонячних елементЬв та енерго-
ефективних освГглювальних приладЬв; + змЬцнення поверхонь турбш та Ьншого енерго-обладнання тощо;
2) в економ1чному розвитку. Плазмовг технологГ! стали потужним, а часто й безальтернативним шстру-ментом для виготовлення величезно'1 юлькосй промис-лових виробгв, у тому числг для повсякденного корис-тування. Найпоширешшими з них е плазмовг освГтлю-вальш лампи, пласкг диспле'1, функцюнальш покриття, мгкросхеми для комп'ютергв, сотових телефошв та ш-ших електронних приладгв;
3) у тдвищент еколог1чно! безпеки. Цьому сприяе перехГд вГд хгмгчних до значно чистгших плазмових тех-нологгй обробки поверхонь матергалгв i переробки вГдходГв, у тому числг хгмгчно небезпечних i радюактивних;
4) в охорош здоров'я. Широке використання плазмових технологш для стерилГзацГ! гнструментгв та обробки живих тканин у хгрургГ!, виготовлення високо-якгсних гмплантатгв тощо;
5) для розвитку косм1чно! техтки. Плазма стала важливою складовою у плазмових двигунах для корек-цГ1 орбгт космгчних апаратгв i просування далеких кос-мгчних мгай;
6) у створент принципово нових прискорювач1в часток i багатьох шших галузей науки i техшки.
Нишшнш стан свггово! енергетики, що Грунтуеть-ся переважно на використанш оргашчного пали-ва, стимулюе пошук нових енергоджерел, зокре-ма нетрадицшних або вГдновлюваних. Беззаперечним прюритетом у сферг розвитку перспективно! енергетики е керований термоядерний синтез (КТС), який уже в цьому столГт мае забезпечити людство екологгчно чистим, практично безпечним i невичерпним джерелом енергГ!. Кргм того, на основГ пбридно! схеми «синтез-дГлення» можна запропонувати новий пГдхГд до забезпечення па-ливного балансу масштабно! ядерно! енергетики й утилГ-зацГ! вГдпрацьованого ядерного палива.
Виршальний прогрес у проблем! КТС з магштним утриманням плазми буде досягнуто на основ! мГжна-родного дослГдницького реактора-токамака ITER (International Thermonuclear Experimental Reactor), який споруджуеться у французькому мютечку Кадараш по-близу Марселя в рамках одного з найграндюзшших мГжнародних проекпв, у реалГзацГ! якого беруть участь США, РосГя, бвросоюз, ЯпонГя, Китай, Швденна Корея та 1ндГя. Основним завданням цього проекту е досяг-нення стацюнарно! термоядерно! реакцГ! з видкенням дейтерш i тритш з видкенням енергГ! на р1вш 500 МВт, що заплановано здшснити у 2018 р. шсля введення реактора в експлуатацш. Початок використання керовано! термоядерно! енергГ! в промислових масштабах прогно-зуеться вже через два десятилптя. У 6С дослГдження високотемпературно! плазми проводять у межах едино! програми, фшансування яко! становить понад 90% видатюв на дослГдження бвроатому, причому лише на 2012 - 2014 рр. було видГлено бГльш як 2,2 млрд евро. Аналопчш скоординоваш програми е в США, ЯпонГ!, РосГ!, Кита!, 1ндГ!, БразилГ! та шших кра!нах.
ДГевим шструментом приеднання Укра!ни до мГж-народних термоядерних програм е Угода про ствробини-цтво мГж Кабшетом МГнГстрГв Укра!ни та бвропейським спГвтовариством з атомно! енергГ! в галузГ керованого
термоядерного синтезу, ратифкована Законом Укра!ни вц 07.03.2002 р. № 3104-Ш (3104-14), зпдно з якою до основних галузей спiвробiтництва належать [7]:
+ експериментальнi та теоретичнi дослiдження утримання плазми, процесiв переносу, розiгрi-ву та керування плазмою, (включаючи розви-ток вГдповГдних високочастотних систем) i дГа-гностики в торо!дальних магнiтних пристроях; + дослiдження з теорГ! плазми, зокрема, фiзики швидких iонiв та альфа-частинок у торо!даль-них магштних пристроях, i вивчення турбулентно! плазми та нелшшних хвильових вза-eмодiй у плазмi; + технолот термоядерного синтезу; + прикладна фiзика плазми; + полiтика щодо програм i планiв. У зв'язку з тим, що Укра!на офiцiйно не входить до об'еднання кра!н, задГяних у спорудженнi реактора, Г! участь обмежуеться вирiшенням окремих допомГж-них завдань у межах спiвробiтництва з лабораторГями бвропи i РосГГ.
Внутршня структура ФГзики плазми визначаеться широким колом унГверсальних ФГзичних явищ, характерних не тГльки для плазмових, а й для багатьох шших об'екпв. Тому важливою складовою дослГджень з ФГзики плазми г керованого термоядерного синтезу е 1хня фундаментальна складова. НеобхГдшсть прецизГйного керування складними технолопчними плазмовими системами вимагае поглиблення фундамен-тальних дослГджень притаманних 1м фГзичних процесГв. I навпаки, фундаментальш дослГдження створюють базу для розвитку нових технологГчних застосувань. Важли-вим завданням фундаментальних дослГджень е розробка надшних методГв прогнозування поведГнки плазмових систем. Створення таких методГв прогнозування стало можливим завдяки поеднанню двох факторГв: розробцГ надГйних теоретичних моделей Г вГдповГдних складних обчислювальних кодГв; розвитку прецизГйних дГагнос-тичних методГв з використанням сучасних високотехно-лопчних засобГв. Застосування цих методГв значно змен-шуе фГнансовГ та часовГ затрати Г при тому дае цГлком вР рогГднГ результати (наприклад, моделювання турбулент-ностГ процесГв перенесення в пристроях КТС, режимГв роботи технологГчних плазмових джерел, тощо). Визначальними рисами плазмово! науки е: + мГждисциплГнарний характер; + динамГчне розширення сфери дослГджень. Процеси взаемодГ! плазми з поверхнями твердих тГл, розумшня яких потребуе поеднання фГзики плазми з матерГалознавством, багато роив були предметом низькотемпературних плазмових технологш обробки матерГалГв, а останнГм часом набули особливо! гостро-ти в проблемГ першо! стГнки пристроГв КТС. Новими об'ектами дослГджень плазмово! науки стали комплекс-нГ (або мультифазш) плазми, якГ виникають при взаемодГ! звичайно! плазми з речовиною в неплазмовому станГ (нейтральнГ гази, поверхш твердих чи рГдких тГл, у тому числГ мГкрочастинок, тощо). Важливим прикладом таких об'ектГв е запорошена плазма.
Роботи з теорг1 та чисельного моделювання проце-сгв у термоядерних системах, дгагностики плазми, виргшення проблем матергалгв г технологгй термоядерного реактора активно розвиваються в таких науко-вих установах НАН Украши, як 1нститут фгзики плазми ННЦ ХФТ1, 1нститут ядерних дослгджень, 1нститут те-оретично1 фгзики гм. М. М. Боголюбова, 1нститут фгзи-ки твердого тгла, матергалознавства г технологгй ННЦ ХФТ1, 1нститут електрозварювання гм. 6. О. Патона, 1н-ститут прикладноТ фгзики, а також у Харкгвському нацго-нальному унгверситетг гм. В. Н. Каразгна, НТУ «Львгвська полгтехнгка», Ки1вському нацгональному унгверситетг гм. Т. Г. Шевченка.
У НАН Украши дге Наукова рада з фгзики плазми та плазмово1 електронгки, у межах яко1 представники про-вгдних установ НАН Украши й органгзацгй МОН Украши здгйснюють дослгдження в напрямг фгзики плазми, керо-ваного термоядерного синтезу та технологгчних застосувань плазми. За ргшенням уряду Украши Координацгй-ний комгтет з виконання угоди про спгвробгтництво мгж Украшою та 6С у галузг керованого термоядерного синтезу сформовано з числа спгвробгтникгв НАН Укра1ни.
В Украшг збережено низку унгкальних дослгдниць-ких установок (прискорювачг часток г реактори), спору-джених за часгв СРСР[8].
Так, Дослгдницький реактор ВВР-М 1нституту ядерних доЫджень НАНУ (1ЯД) е одним з найперших дослгдницьких реакторгв, побудованих г введених в екс-плуатацгю за часгв СРСР. Вгн був створений за шщгати-вою академгка I. В. Курчатова на виконання програми забезпечення ядерних реггональних центргв дослгд-ницькими реакторами, якг стали базою для багатьох на-укових, науково-технгчних та освгтянських закладгв.
У травнг 2002 р. вгдповгдно до чинного законодав-ства на пгдставг заяви 1ЯД була видана лгцензгя на право провадження дгяльностг «експлуатацгя ядерно1 установки» у складг дослгдницького реактора ВВР-М г сховища вгдпрацьованого ядерного палива. Зггдно з лгцензгею термгн експлуатацп дослгдницького ядерного реактора ВВР-М обмежувався 31.12.2008 р.
Вгдповгдно до Закону Украши «Про дозвгльну дшль-нгсть у сферг використання ядерноТ енергп» вгд 31.10.2008 р. 1ЯД подав до Держатомрегулювання Украши заяву про внесення змгн до лгцензг1 на провадження дгяльностг «експлуатацгя ядерно1 установки» у складг дослгдниць-кого реактора ВВР-М г сховища вгдпрацьованого ядерного палива. У заявг пропонувалося продовжити термгн експлуатацг1 реактора ВВР-М до 31.12.2017 р.
Проте постановою Колегг1 Держатомрегулювання вгд 19.12.2008 р. було зупинено експлуатацгю дослгдницького реактора, оскгльки обсяг надано1 заявником гнформацг1 не дозволив зробити висновки щодо можли-востг продовження термгну його експлуатацг1.
1нститут ядерних дослгджень провгв певну роботу з усунення одержаних зауважень, пройшов державну експертизу ядерноТ та радгадгйноТ безпеки. Для перевгр-ки готовностг 1ЯД до продовження термгну експлуатаци дослгдницького ядерного реактора комгсгя Держатом-регулювання провела гнспекцгйне обстеження. Усе це дало пгдстави Державному комгтету ядерного регулю-
вання Укра!ни прийняти рiшення про можливкть по-вернутися до розгляду питання про продовження тер-мшу експлуатаци зазначеного реактора до 31.12.2013 р. Сл!д зазначити, що уряд Украши схвалив розроблену фахiвцями НАНУ концепцш створення нового багато-щльового дошдницького ядерного реактора.
За роки незалежност створено новi ядерно-ф!зич-нi установки:
f електростатичний перезарядний прискорювач (тандем) ЕГП-10К 1нституту ядерних досл!-джень НАНУ, введений в експлуатацш у 1996 рощ. З його допомогою можна отримувати пучки протошв i дейтронiв з енергieю у межах 3 -10 МеВ та а-часток - 5 - 15 МеВ. Тандем дае можливкть прискорювати важкi iони в широкому дiапазонi мас. Струм пучку досягае 5 мкА, монохроматичнiсть - 10-3; f прискорювачi з мшропучками в 1нститут при-
кладно! фiзики НАНУ; f потужт прискорювачi електротв у дiапазонi енергш 10-100 МеВ у Нацюнальному науковому центрi «Харювський фiзико-технiчний шсти-тут» НАНУ (ННЦ ХФТ1). Активно використо-вуеться в досл!дницьких програмах Укра!ни та бвропи прискорювач ELIAS, який було побудо-вано в ННЦ ХФТ1 за допомогою Центру ядерних досл!джень (м. Юлк, Нiмеччина).
Крiм того, в 1нститут! прикладно! фiзики НАНУ здшснюеться монтаж прискорювачiв Pelletron-b i CV-28, переданих Укра!ш нiмецькими науково-досл!дними установами.
На завершальнiй стад!! знаходиться реконстрyкцiя прискорювача електрошв ЛПЕ-300 ННЦ ХФТ1 з установкою «НЕСТОР», введено в дш дкьницю на 30 МеВ та шжектор на 60 МеВ для нагромаджувача Н-100М. У ННЦ ХФТ1 буде запущено комплекс з виробництва медичних радюнуклщв, який включае потужний прискорювач електрошв та радюх1шчну лабораторш з «га-рячими» камерами.
ННЦ ХФТ1 разом з Аргонською нацюнальною ла-боратор!ею (США) розробили концептуальний проект досл!дницько! ядерно! установки «Джерело нейтротв, засноване на тдкритичнш збiрцi, що керуеться лi-ншним прискорювачем електротв» (ДЯУ). Установка призначена для отримання нейтрошв та використання !х у фундаментальних i прикладних досл!дженнях, а та-кож для навчання та подготовки фах!вщв для атомно-енергетично! промисловост Укра!ни.
На ядерно-ф!зичних установках НАНУ викону-ються фундаментальш досл!дження в галуз! ядерно! та рад!ацшно! ф!зики, реакторного ма-тер!алознавства, ф!зики конденсованого стану, геолог!!, еколог!!, бюлоги тощо. Вони також використовуються для виробництва радЫзотошв для медицини та про-мисловост!, рад!ацшно! стерил!зацй, обробки нашв-пров!дникових структур, вивчення наноструктур, збе-реження артефакпв. Важливу роль щ установки мають для розв'язання завдань сучасно! ядерно! енергетики
Украши, розробки реакторЬв майбутнгх поколЬнь Г тер-моядерних установок.
На Нацюнальну академю наук Украти (НАНУ) по-кладено обов'язок науково-техтчного супроводу атомно! енергетики. З метою ефективного виконання цього за-вдання за шщттиви Б. 6. Патона було створено ВЬддглен-ня ядерно! фЬзики та енергетики НАНУ. Одним Ьз його найважливЬших завдань було активне вивчення перспек-тивних напрямЬв розвитку атомно' енергетики в УкраМ та напрацювання вЬдповЬдних пропозицЬй для Енергетич-но' стратеги.
Таким чином, для розв'язання проблем дослЬджень в галузЬ ядерно' та радГацшно' фЬзики, реакторного матерЬалознавства, фЬзики конденсованого стану, геологи, екологи, бюлоги Ь, перш за все, керова-ного термоядерного синтезу установи НАН Украши мають вГдповГдну матерЬально технЬчну базу, а саме [5; 6]: найбгльший у бвропЬ стеларатор «Ураган-2М», який було введено в дЬю 2006 р.; торсатрон «Араган-ЗМ»; електромагнтну пастку «Юттер-2М»; найпотуж-шший у свт квазктацюнарний прискорювач плазми КСПП Х-50; ЬншЬ термоядерт установки, зокрема ниш будуеться плазмовий прискорювач нового поколшня для дослЬдження матерЬалЬв ядерно' й термоядерно' енергетики в екстремальних умовах.
Комплекс дослЬджень, спрямованих на вирЬшення цглого спектра проблем термоядерно' енергетики уста-новами НАН Украши Г закладами МОН Украши, було проведено в рамках виконання двох важливих програм: + Державно' програми фундаментальних Г прикладних дослГджень з проблем використання ядерних матерЬалЬв, ядерних Г радЬацЬйних технологш у сферЬ розвитку галузей економЬки на 2004 - 2010 рр. [9]; + Цгльово' комплексно' програми наукових дослГджень НАН Украши «Науково-техшчний супровГд розвитку ядерно' енергетики та за-стосування радЬацЬйних технологш у галузях економЬки» на 2011 - 2012 рр. [10].
Так, у 2004 р. була прийнята Державна програма фундаментальних i прикладних дослгджень з проблем використання ядерних матерiалiв та ядерних i радiа-цшних технологш у сферi розвитку галузей економки на 2004 - 2010 рр. (затверджена постановою КМУ вЬд 8 вересня 2004 року № 1165).
Головною метою Програми було виконання фун-даментальних Г прикладних дослЬджень у галузЬ використання ядерних матерЬалЬв Г радЬацЬйних технологш для потреб атомно' енергетики та шших сфер економЬ-ки, к розвитку з метою реалЬзаци.
Над виконанням 283 проектЬв цЬе' Програми пра-цювали понад 40 наукових установ НАНУ, вищих на-вчальних закладЬв та оргашзацш Ьнших мшстерств. Були отримаш важливЬ результати для науково-техтчного супроводження атомно! енергетики як ключово' для економЬки Украши галузЬ, а саме [11]:
1) з пгдвищення безпеки експлуатаци дтчих атом-них електростанцш:
+ виконано аналГз напружено-деформованого стану п'яти корпусГв реакторГв ВВЕР-1000, 24-х па-рогенераторГв Г понад 1200 зварних швГв трубо-проводГв турбшного вГддГлення 4-х енергоблокГв ЗапорГзько'! та Швденноукрашсько! АЕС; + встановлено основш причини руйнування тру-бопроводГв обв'язки, запропоновано експрес-ну методику !хнього контролю за допомогою магнГтних методГв Г програми обробки резуль-татш напружено-деформованого стану металу, яка дала можливГсть у ккька разГв скоротити час на мошторинг властивостей трубопроводГв обв'язки. На енергоблоках зазначених АЕС проведено масовий контроль стану трубопроводГв, у тому числГ трубок парогенераторГв, надано реко-мендацГ! з подальшо! експлуатацГ! Г додаткового контролю процесу функцюнування трубопроводГв та глушшня трубок. Це дозволило знизити кГльюсть позапланових зупинок енергоблокГв; + на ШвденноукраТнськш АЕС впроваджено в ро-бочий процес контролю стану теплообмшних труб парогенераторГв «Атлас експлуатацГйних дефекпв» Г створено на його основГ «Методо-логГчнГ таблицГ вГдповГдностГ даних»; + створено надчутливий квантовий магштометр для ранньо! дГагностики радГацГйних пошко-джень конструкцГйних матерГалГв; шфрачерво-ний та мжрохвильовий радГометр для контролю стану обладнання АЕС;
2 )з подовження ресурсу експлуатаци корпуав та основного обладнанняреакторiв:
+ розроблено нову програму контролю властивостей металу корпусу реактора енергоблоку № 1 Хмельницько! АЕС за зразками-свГдками, яка е достатньою для супроводу блока до кшця проектного термшу служби (40 роив), а також при подовженш термшу експлуатацГ! до 60 роив Г бГльше;
3) зi створення елементiв ядерного паливного циклу в Украши
+ створено технологи виробництва труб для те-пловидГльних елементГв (твелГв) зГ сплаву 7г -1% ЫЬ. Прийнято рГшення про застосування цГе! технологГ! для виробництва твелГв. Продовжу-валася розробка технологГ! виробництва магше-термГчного цирконГю, а також виготовлення пер-спективних поглинаючих матерГалГв Г елементГв, якГ вже використовуються на ЗапорГзькГй АЕС; + органГзовано дослГдно-промислова дГлянку для виготовлення тепловидГльних Г поглинаючих елементГв з шдвищеною надГйнГстю Г ресурсоз-датшстю; експериментальнГ стенди на основГ потужних прискорювачГв заряджених частинок для радГацшного матерГалознавства;
4) з розробки нових конструкцшних i функцю-нальних матерiалiв для ядерних установок:
+ створено вуглець-вуглецевГ композити з висо-
кою радГацшною та термГчною стГйкГстю; + розроблено новГ металогГдриднГ матерГали на основГ титану як нейтронопоглинаючГ елемен-
ти в контейнерах для в1дпрацьованого ядерного палива;
f одержано гафшй ядерно! чистоти з метою ви-користання як поглинача нейтрошв у поглина-ючих елементах; f розроблено технологию нанесення зносост1йких покритт1в турб1нних лопаток, що працюють у волого-паров1й атмосфер! шд високим тиском за температурою понад 3000 ° С; f одержано новГ сплави на основ! мало леговано-го (40 - 60% Fe - 5% Al) хрому та дисперсно-змщнет феритш стал! для реактор1в на швид-ких нейтронах; f створено рад!ац1йно-, х1м1чно- та термГчностшю сполуки для захисних оболонок радюактивних в1дход1в та електричних кабел1в систем регулю-вання АЕС;
5) 3i створення нового екологiчно безпечного ядерно-фiзичного устаткування та нових джерел енерги:
f створено ушкальний комплекс для дослГдження множинних виходГв фотоядерних реакцш, що дае змогу реалГзувати методику вимГру пе-рерГзГв фотоядерних реакцш у д1апазош енергш у-квант1в 35-100 МеВ; f надано обгрунтування нового типу ядерно! енергетично! установки - високотемпературно-го газоохолоджувального реактора (ВТГР), який мае шдвищену ефектившсть використання уранового палива (ККД до 50%) i може виробляти як електроенергш, так i високопотенцшне тепло, а також обгрунтовано можливiсть створення на основi ВТГР ядерно-технологiчних комп-лексiв для виробництва синтетичного вуглець-водневого палива з вугГлля та водню; f проведено ФГзичний запуск стеларатора-торса-трона «Ураган-2М» з метою отримання та ви-вчення плазмових джерел енерги та синтезу легких ядер.
КрГм того, у процеа виконання вказано! програми було отримано таю результати технологiчного спря-мування:
f експресш методи за допомогою прискорювачiв заряджених часток, якГ дозволяють прогнозу-вати деградацГ! фГзико-механГчних властивостей матерГалГв реакторобудування при опромГ-ненш;
f технологГ! одержання металГв: Zr (чистотою 99,95%), Hf (чистотою 99,95%), Nb, Ta; на !х основГ створено новГ конструкцГйнГ матерГали, у т. ч. Гз субмжрокристалГчною та нанокрис-талГчною структурою, для дшчих i майбут-нГх ядерно-енергетичних установок, що дасть можливГсть виготовляти вироби рГзно! форми з однорГдною структурою та високими меха-шчними властивостями. ЦГ технологГ! впрова-джеш в Науково-дослГдному ГнститутГ атомних реакторГв (м. ДГмГтровград, РосГя); f процеси газофторидно! переробки та дезакти-вацГ! паливовмГщуючих мас об'екта «Укриття» Чорнобильсько! АЕС;
• методику визначення напружено-деформова-ного стану корпуав та обладнання реактор!в ВВЕР-1000 АЕС Укра!ни шсля тривало! експлу-атаци, як! впроваджеш на 5-ти блоках Запор!зь-ко! та Швденноукрашсько! АЕС; f технологш отримання р!зно! дисперсност по-рошк!в з титано-циркошево! сировини шсля очищення !х в!д мжродомшок; f обладнання для електрох!м!чних досл!джень конструкцшних матер!ал!в ядерно! енергетики та прогнозування !х руйнування при шдвище-них температурах i тисках теплонос!я; f лазерну тераваттну установку для отримання нейтронних, рентгешвських та у-!мпульав фемтосекундно! тривалост (30 - 50 фс); f дкянку для обробки мшеней, опромшених на прискорювачах електрон!в, ! проведення до-сл!джень, спрямованих на розробку технологш одержання рад!о!зотоп!в; f базовий апарат для орбиального зварювання трубопровод!в д!аметром 57 - 76 мм; багато-моторний апарат для орб!тального зварювання неповоротних стиюв труб д!аметром до 426 мм, як! дозволяють суттево п!двищити як!сть звар-них шв!в;
f рад!ацшно- i пожежостшке устаткування для д!агностики та оц!нки техн!чного стану основного обладнання на АЕС; f поглинаюч! елементи, як! забезпечують вико-ристання поглинач!в, виготовлених як у вигляд! таблеток, так ! стрижн!в, що мають п!двищений р!вень вигоряння. Тобто були одержан! ц!кав! перспективн! резуль-тати досл!джень, готов! для подальшого впровадження. Це стосуеться, у тому числ!, технолог!й одержання но-вих металог!дридних матер!ал!в на основ! титану для контейнер!в вцпрацьованого ядерного палива, а також виробництва гафн!ю ядерно! чистоти для нейтронопо-глинаючих елемент!в.
Разом з тим фактичний р!вень фшансування вка-зано! Державно! програми склав близько 52% в!д передбаченого обсягу, тому не вдалося завершити низку найважлив!ших роб!т. Х!д виконання програми розглядався також на зас!данн! М!жв!домчо! ком!с!! з питань науково-технолог!чно! безпеки при Рад! нац!о-нально! безпеки i оборони 16.02.2010 р. У ршенш ще! ком!сИ в!дзначалися наростання науково-техшчного в!дставання Укра!ни в!д розвинених кра!н i наявшсть проблеми п!дтримання в належному стан! ядерних об'ект!в на територ!! Укра!ни. Було зазначено, що недо-ф!нансування програми не дозволило виконати низку запланованих заход!в у встановлеш термши, а очжуваш результати у повному обсяз! не були досягнут!.
Зважаючи на успшшсть в цкому роб!т за Про-грамою, у НАН Укра!ни виникла п!дтримана Радою на-цюнально! безпеки i оборони Укра!ни шщатива щодо 'й подовження.
У 2011 р. Презид!я НАН Укра!ни започаткувала Цыьову комплексну програму наукових дослгджень НАН
Укра!ни «Науково-техтчний супровiдрозвиткуядерно! енергетики та застосування радiацiйних технологш у галузях економжи» на 2011 - 2012рр. [10].
НайважливЬшими науково-технЬчними проблемами, на розв'язання яких була спрямована програма, стали таю:
+ обгрунтування подовження ресурсу Г безпеки роботи основного обладнання АЕС, його мо-дершзацш та розробка методологЬчних основ виведення енергоблокЬв з експлуатацГ'; + розвиток сировинно' бази ядерно' енергетики; + технологЬчнЬ основи виготовлення ядерного палива з матерЬалЬв, якЬ видобуваються на терито-ри Укра'ни; наукова пЬдтримка будЬвництва та функцюнування заводу з виробництва ядерного палива;
+ розробка нових радЬацЬйностЬйких конструкцшних Г функцюнальних матерЬалЬв для потреб атомно' галузЬ; + дослЬдження Г розробка ядерно-енергетичних установок четвертого поколшня з високою ефективнЬстю та гарантованою керовашстю, а також перспективных паливних циклЬв; + створення методик Г технологш переробки ак-тивних вгдходгв атомно-промислового комплексу, а також Ьммобшзацп високоактивних вЬдходЬв для довгострокового зберЬгання Г захоронення; + розробка науково-технологЬчних рЬшень щодо будЬвництва в ЧорнобильськЬй зонЬ сховища довгострокового зберЬгання вЬдпрацьованого ядерного палива Г високоактивних радЬацЬйних вЬдходЬв;
+ удосконалення систем монЬторингу та контролю щодо впливу шдприемств ядерно-паливного циклу на довкглля; + створення та впровадження новЬтнгх радЬацЬй-них технологш для промисловостЬ, охорони довкглля, матерЬалознавства, сгльського госпо-дарства, медицини, дЬагностики матерЬалЬв та технологЬчних процесЬв; + одержання та використання короткоЬснуючих радюактивних Ьзотошв для потреб медицини Г сгльського господарства; + удосконалення технологш фЬзичного захисту ядерних матерЬалЬв, ядерних установок, радЬо-активних вЬдходЬв, джерел юшзуючого випро-мЬнювання.
Метою програми е проведення прикладних до-слЬджень для вирЬшення проблем науково-техшчного супроводу ядерно' енергетики та застосування радЬацЬй-них технологш у рЬзних галузях економЬки.
Основними завданнями вказано' ЦКП е: + забезпечення науково-техшчно' пЬдтримки без-печного Г надЬйного функцюнування та розвитку ядерно' енергетики Укра'ни, и ресурсно' бази Г використання радЬацЬйних технологш; + розробка ядерно-фЬзичних установок нового поколЬння та проведення прикладних дослЬ-джень з перспективных напрямЬв ядерно' фЬзи-ки, фЬзики плазми та прискорювачЬв, радЬацЬй-
ного матергалознавства та приладобудування, керованого термоядерного синтезу.
Враховуючи суттевг науковг здобутки проведено-го комплексу дослгджень в рамках вказано1 про-грами Президгя НАН Украши подовжила термт виконання програми на 2013 - 2015 рр. [12]. Основнг результати виконання Цгльово1 комплексно1 програми наукових дослгджень НАН Укра1ни «Науково-технгчний
супровгд розвитку ядерно1 енергетики та застосування радгацгйних технологгй у галузях економгки» на 2011 -2013 рр. представлено в табл. 1 [13 - 15].
Таким чином, можна зробити висновок, що при виконаннг вказаних цгльових комплексних програм установи НАН Укра1ни та заклади МОН Укра1ни здгй-снили комплекс дослгджень, спрямованих на виргшення цглого спектра проблем термоядерно1 енергетики, зо-крема [16, с. 129]:
Таблиця 1
Результати виконання ЦшьовоТ комплексно'!' програми наукових дослщжень НАН УкраУни «Науково-технiчний супровщ розвитку ядерно''' енергетики та застосування радiацiйних технологiй у галузях економши» на 2011 - 2013 рр.
Р1к Напрямок програми Найб1льш значущий результат Практична цшшсть Галузь Глобальна проблема
1 2 3 4 5 6
Визначено основнi технологiчнi ре-жими процесiв одержання дослщних зразкiв губки магнieтермiчного цирконiю з в^чизняноУ сировини i3 заданим вмктом домiшок, зокрема магнieтермiчного вiдновлення тетра-хлориду цирконiю, вакуумно! сепарацй' реакцмно! маси Створення украТнського виробництва ядерного палива для АЕС Ядерна енергетика Нова енергетика
Науково-техычна пщтримка безпеч- Розроблено, виготовлено i випробу-вано перший укра'нський детектор юызуючих випромiнювань на основi полiкристалiчноí алмазно! плiвки з ви-сокою радiацiйною стiйкiстю Застосування в радiацiйних ядернихтехнолопях на базi прискорювачiв а також для внутршньореакторно'У дозиметрií та радiацiйного контролю
функцiонування та розвитку ядерно! енергетики Украши Уперше отримано данi про вплив водню на властивостi сталей воднево-охолоджуваних роторiв ТВВ-1000 шсля тривало! експлуатаци Дозволяе визначити режи-ми безпечно'У експлуатацií матерiалiв роторiв пiсля термо-обробок, подовжуе термiн Ух роботи на АЕС
2011 З метою створення екстраген™ i сорбентiв токсичних радюнуклщв синтезовано новi супрамолекулярнi лiганди на основi калiксаренiв, функцю-налiзованих дiалкiлфосфiноксидними та дiетоксифосфоновими угрупованнями Застосування при розробц но-вих матерiалiв, що поеднують властивостi сорбентiв та рiдких екстрагентт, для селективного вилучення високотоксичних актиычних радiонуклiдiв з навколишнього середовища, а також для дезактиваци радiоактивних вiдходiв у Чор-нобильськiй зонi
Розробка ядерно-фiзичних установок нового поколЫня та проведення при-кладних дослiджень У рамках розробленого детермЫст-ського пiдходу для опису явища «повтьноУ хвилi ядерного горЫня» дослiджено можливiсть плавного запуску перспективного реактора на швид-ких нейтронах. Знайдено оптимальну конф^ура^ю початкового розподшу концентрацй' компонентiв палива, теплоноая та поглинача нейтронiв Дозволяе запобгати небажа-ного розгону реактора при запуску Ядерна енергетика Нова енергетика
з перспективних напрямiв Створено радiацiйно-опромiнювальну установку для нейтронозахватно! терапм i комбiнованоí дiагностики в ядерно-магштнм резонанснiй томографа Здмснення нейтронне опромiнення бюлопчних об'ектiв при заданiй температурi Медицина Депопуля^я та старiння населення
Розроблено мiшеневу станцго для напрацювання радiофармпрепаратiв на внутршньому пучку циклотрона У-240 1нституту ядерних дослщжень НАН УкраТни. Виготовлено циклотроны джерела з пщвищеною iнтенсивнiстю пучш згенерованих протонiв та установку оптимiзованоí центрально! оптики циклотрона Установки для напрацювання радюфармпрепара™
О О CQ
О ^
О
О Q_
1= <
О
<
О ш
Продовження табл. 1
1 2 3 4 5 6
Створено експериментальний стенд для Дозволяе рееструвати температуру, струм пучка та дозу рaдiaцiйного опромiнення
дослщження впливу пучш зарядже- Ядерна Нова
них частинок на мехаычш властивост конструкцiйних матерiалiв АЕС енергетика енергетика
Розроблено i впроваджено методику
проведення експресних iмiтацiйних
радiацiйних випробувань з викори- Проведення експресних
станням прискорювачiв заряджених iмiтaцiйних рaдiaцiйних
Науково-техшчна пщтримка безпеч- частинок у кисневому середовищi при температурi 400 - 10000 ° С для вуглеце-вих матерiалiв випробувань
ного í надмного функцiонування та розвитку ядерно! енергетики Укра!ни Розроблено технолопчне оснащення для високочастотного нагрiву довгих (1030 мм) робочих лопаток останшх Для потреб турбобудiвних
ступешв енергетичних турбiн АЕС в установках атомно-юнного розпилен-ня матерiалiв i турборемонтних пiдприемств
Виконання договору з НТЦ
Дослiджено особливостi поведiнки НАЕК «Енергоатом», прове-
матерiалу при складному термосилово- дення державно! експертизи н н
му навантаженш, розроблен вимоги до оцшки техшчного стану корпу-
2012 бази даних металу корпусу реактора су реактора енергоблоку № 1
^вденноукрашсько! АЕС
Розроблено технологи одержання но-
вих високотемпературних керамiчних конструкцмних i ударостiйких мате- Перспективы для використання в ядернм енергетиц
рiалiв з високими характеристиками
поглинання юшзуючих випромшювань
Розроблено екологiчну та еконо-
мiчно доцiльну технолопчну схему
Розробка ядерно- низькотемпературно! переробки Еколопчно та економiчно
фiзичних установок радюактивних вiдходiв АЕС, що полягае доцiльнa технолопчна схема « «
нового поколшня у використаннi склокерамiчних i кера- низькотемпературно! перероб-
та проведення при- мiчних матриць, в яких практично вщ- ки рaдiоaктивних вiдходiв АЕС
кладних дослiджень сутня дифузiя як радюнуклщв,
з перспективних так i хiмiчних сполук
напрямiв Створено серто експрес-методiв для визначення концентрацм техногенних радiонуклiдiв у зразках iз навколишньо-го середовища Дозволяють швидко, нaдiйно i з достатньо високою точнiстю Охорона нав- Забруднення
проводити радюеколопчы дослiдження без застосування радюмми колишнього середовища навколишнього середовища
Розроблено технолог!! напрацювання короткоiснуючих iзотопiв Для медично! практики i радютерапм захворювань людини Медицина Депопуляцiя та старшня населення
За допомогою сучасних методик оцшки
радiацiйного окрихчення металу корпуав реaкторiв АЕС проведено Оцiнкa технiчного стану корпусiв реaкторiв Зaпорiзько! АЕС Ядерна Нова
державну експертизу оцшки техычного енергетика енергетика
стану корпусiв реaкторiв № 1 i № 2
Науково-технiчна пiдтримка безпеч-ного i надiйного функцiонування та розвитку ядерно! енергетики УкраТни Зaпорiзько! АЕС
2013 За допомогою методiв коерцитиметр!! та магнто! пaм'ятi металу проведено монторинг напружено-деформованого стану металу зварних з'еднань парогенератора ПГВ-1000 енергоблокiв № 1 - 3 ^вденноукрашсько! АЕС Монiторинг зварних з'еднань парогенератора ПГВ-1000 енергоблош ^вденно-украТнсько! АЕС
Виконано цикл дослщжень з оцiнки
експлуатацмно! довговiчностi воднево- Оцiнкa експлуатацмно!
охолоджувальних швидкохiдних довговiчностi турбоaгрегaтiв
та тихохiдних турбоагрегата для дляХмельницько! АЕС
Хмельницько'! АЕС
О
о т
о ^
о
о о_ 1=
с
о
<
2 ш
Зактчення табл. 1
3
Розробка ядерно-фiзичних установок нового поколшня та проведення приклад-них дослщжень з перспективних напрямiв
Розроблено процес отримання за-хисних покритпв товщиною до 7 мкм на циркошевих сплавах, як мають високi механiчнi властивост та термо-стабiльнiсть при атмосферному вiдпалi
Захиснi покриття на цирконiе-вих сплавах з високими меха-ычними властивостями
Ядерна енергетика
Нова
енергетика
Здiйснено запуск джерела плазми -одше! з основних складових частин експериментального стенда для вив-чення радiацiйно-пучкового впливу на матерiали ядерно! та термо-ядерно! енергетики
Устаткування для вивчення радiацiйно-пучкового впливу на матерiали ядерно! та термоядерно! енергетики
Створено та виготовлено малогаба-ритн гамма-нейтроннi детектори, як використовують новий спосiб реестра-ц!! швидких нейтронiв, заснований на незастосуванн механiзму непружного розсiяння на ядрах атомiв неоргаыч-них сцинтиляторiв
Малогабариты гамма-нейтроннi детектори швидких нейтронiв
З метою визначення герметичност тепловидiльних елемен™ дослщниць-кого реактора ВВР-М 1нституту ядерних дослiджень НАН Укра!ни введено в експлуатацго стацiонарну установку для вимiрювання i обробки гамма-спе^в теплоносiя першого контуру
Стацiонарна установку для вимiрювання i обробки гамма-спектрiв теплоносiя першого контуру реактора ВВР-М
На основi дослiдження торiеносностi головних породних комплексiв Укра!н-ського щита зроблено висновок, що Укра!на мае поклади торiю, достатнi для повного задоволення !! внутрiшнiх потреб
Дослщження покладiв торiю в Укра!нi
Запатентовано фотоядерний споаб одержання iзотопу 67Cu для лiкування раку
Спосiб одержання iзотопу для лiкування раку
Медицина
Депопуляцiя та старшня населення
Визначено параметри напрацювання на циклотронi CV-28 ННЦХФТ1 НАН Укра!ни iзотопiв 66Ga/67Ga i 64Cu, якi задовольняють вимогу радiохiмiчно! чистоти радiофармпрепаратiв для радюнуклщно! терап!! та дiагностики
1зотопи для радюнуклщно! терапм та дiагностики
Запропоновано нерадiохiмiчну методику одночасного вимiрювання активност 90Sr та 137Cs у зразках довшля, яка дозволяе проводи-ти ма^ вимiрювання та суттево здешевлюе проведення таких ро6!т, що е особливо важливим для цшей радюеколопчного мон!торингу забруд-нених об'ектiв i територiй
Методика масового i дешевого вимiрювання ВМ!СТУ ШК!ДЛИВИХ !зотоп!в у зразках довк!лля
Охорона нав-
колишнього
середовища
Забруднення навколишньо-го середовища
Обгрунтовано сценарн умови довго-строкового розвитку електро-енерге-тичного сектора Укра!ни та ядерно! енергетики п!д впливом со^ально-економiчних, технiчних, пол!ТИЧНИХ та еколопчних факторiв
Сценарнi умови довгостроко-вого розвитку електроенер-гетичного сектора Укра!ни та ядерно! енергетики
Ядерна енергетика
Нова
енергетика
О О CQ
О ^
О
О Q_
1= <
О
<
о
ш
Джерело: складено за [13-15].
f розвинуто методи високочастотного створення
i нагрiвання плазми; f дослiджено поведшку енергiйних частинок у
магнiтних пастках; f розроблено новi методи дiагностики високо-
температурно1 плазми; f проведено експериментальнi досидження по-ведiнки конструкцiйних матерiалiв першо! стш-
ки i дивертора в умовах екстремальних корпус-кулярних i енергетичних навантажень, що влас-тивi термоядерному реактора.
Як видно з табл. 1, на основi результат фундамен-тальних досл1джень з фiзики плазми за 2011 - 2013 рр. одержано низку важливих прикладних розробок для енергетики Украши [16]: новi методи нанесення функ-цюнальних покриттiв; модифiкацiя матерiалiв потуж-
2
4
5
6
ними потоками плазми; плазмовг джерела гнтенсивного екстремального ультрафюлетового та рентгешвського випромшювання; плазмовЬ озонатори; низькотемпера-турнЬ плазмовЬ озонно-ультразвуковЬ стерилГзатори; ге-лЬконнЬ технолопчш джерела; плазмохЬмЬчнЬ реактори; пароплазмова технологш переробки вЬдходЬв; створен-ня нових перспективних екологЬчно чистих плазмових технологш для промисловостЬ, медицини, сГльського господарства та охорони довкГлля. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Маскалевич I. Гибриды «атомш» вмни / I. Маскалевич // Дзеркало тижня, 29.11.2014. - № 45. - С. 8.
2. Гусак С. Стратепя енергетичного виживання / С. Гусак // Дзеркало тижня, 18.10.2014. - № 38. - С. 9.
3. Дяченко С. Атом у закон / С. Дяченко // Дзеркало тижня, 2014. - № 24. - С. 9.
4. Висоцький В. «Бридке каченя» ядерно!' фвики та мож-ливий прогрес свтовоУ енергетики / В. Висоцький // Дзеркало тижня, 2014. - № 24. - С. 12.
5. Сучасш досягнення в галуз1 керованого термоядерного синтезу i фвики плазми та прюритеты напрями м1жнарод-ного ствробп>шцтва / Постанова Президп НАН Украши вщ 18.03.2013 р. № 115 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www1.nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2013/ regulations/OpenDocs/130918_115.pdf
6. Концепц1я цтово! комплексно! програми НАН Украши «Перспективы дошдження з ф|зики плазми, керованого термоядерного синтезу та плазмових технолога» на 2014 -2016 роки / Додаток 1 до Постанови Президп НАН Украши в1д 18.03.2013 р. № 115 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www1.nas.gov.ua/infrastructures /Legaltexts/nas/2013/ regulations/OpenDocs /130918_115_1.pdf
7. Угода про сп1вроб|тництво м1ж Кабшетом М|И1стр1в Украши та ёвропейським швтовариством з атомно! енергГГ в галуз1 керованого термоядерного синтезу / Закон Украши в1д 07.03.2002 р. № 3104-111 (3104-14) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_152
8. Науков1 дошдження у сфер| використання ядерно! енергГГ / Сайт з питань ядерно! безпеки, рад1ацшного захисту та нерозповсюдження ядерно! збро! [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uatom.org/pages/53
9. Державна програма фундаментальних I прикладних дошджень з проблем використання ядерних матер1ал1в та ядерних I рад1ацшних технологш у сфер| розвитку галузей еко-ном1ки на 2004 - 2010 рр. / Постанова Кабшету Мш1стр1в Укра!-ни в1д 08.09.2004 р. №1165 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1165-2004-п
10. Цтьова комплексна програма наукових дошджень НАН Укра!ни «Науково-техшчний супровщ розвитку ядерно! енергетики та застосування рад1ацшних технолог1й у галузях економки» на 2011 - 2012 рр. / Постанова Президп НАН Укра!-ни в1д 17.11.2010 р. №319 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www1.nas.gov.ua/infrastructures /Legaltexts/nas/2010/ regulations/OpenDocs /101117_319_concept.pdf
11. Неклюдов I. М. Про основы результати виконання Державно! програми фундаментальних I прикладних дошджень з проблем використання ядерних матер1ал1в та ядерних I рад1ацшних технологш у сфер| розвитку галузей економки / I. М. Неклюдов // Наука та шновацп. - 2012. - Т. 8. - № 3. -С. 84 - 87.
12. Про оголошення конкурсу за цтьовою комплексною програмою наукових дослщжень НАН Укра!ни «Науково-техн1чний супровщ розвитку ядерно! енергетики та застосування рад1ац|йних технолопй у галузях економки» на 2013 - 2015 рр. / Розпорядження Президп НАН Укра!ни в1д 08.02.2013 р.
№ 319 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www1. nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2013/directions/ OpenDocs/130208_76.pdf
13. 3bît про дiяльнiсть Нацiональноï Академп наук Укра!-ни у 2011 р. - К. : Видавничий дiм «Академперюдика» НАН Укра!-ни, 2012. - Ч. 2. - 198 с.
14. Звгг про дiяльнiсть Нацюнально! АкадемГГ наук Укра'Г-ни у 2012 р. - К. : Видавничий дiм «Академперюдика» НАН Укра'Г-ни, 2013. - 564 с.
15. Звгг про дiяльнiсть Нацюнально! АкадемГГ наук Укра'Г-ни у 2013 р. - К. : Видавничий дiм «Академперюдика» НАН УкраГ-ни, 2014. - 560 с.
16. 1з зали заадань Президп НАН УкраГни (18 вересня 2013 року) // Вкник Нацюнально'Г академГГ наук УкраГни. -2013. - № 11. - С. 127 - 133 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vnanu_2013_11_18.pdf
REFERENCES
Diachenko, S. "Atom u zakoni" [Atoms in the law]. Dzerkalo tyzhnia, no. 24 (2014): 9.
Husak, S. "Stratehiia enerhetychnoho vyzhyvannia - 2014" [Energy Strategy Survival - 2014]. Dzerkalo tyzhnia, no. 38 (2014): 9.
"Iz zaly zasidan Prezydii NAN Ukrainy (18 veresnia 2013 roku)" [From the boardroom of Presidium of NAS of Ukraine (18 September 2013)]. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vnanu_2013_11_18.pdf
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://www1.nas. gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2013/regulations/ 0penDocs/130918_115.pdf
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://www1.nas.gov.ua/ infrastructures/Legaltexts/nas/2013/regulations/OpenDocs /130918_115_1.pdf
[Legal Act of Ukraine] (2002). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/994_152
[Legal Act of Ukraine] (2004). http://zakon4.rada.gov.ua/ ^Л1^/1165-2004-п
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://www1.nas.gov.ua/ infrastructures/Legaltexts/nas/2010/regulations/OpenDocs /101117_319_concept.pdf
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://www1.nas.gov.ua/infra-structures/Legaltexts/nas/2013/directions/OpenDocs/130208_76. pdf
Maskalevych, I. "Hybrydni «atomni» viiny" [Hybrid "nuclear" war]. Dzerkalo tyzhnia, no. 45 (2014): 8.
Nekliudov, I. M. "Pro osnovni rezultaty vykonannia Der-zhavnoi prohramy fundamentalnykh i prykladnykh doslidzhen z problem vykorystannia iadernykh materialiv ta iadernykh i radi-atsiinykh tekhnolohii u sferi rozvytku haluzei ekonomiky" [On the main results of state program of basic and applied research on the use of nuclear materials and nuclear and radiation technologies in the development of industries]. Nauka ta innovatsii, vol. 8, no. 3 (2012): 84-87.
"Naukovi doslidzhennia u sferi vykorystannia iadernoi ener-hii" [Research in the field of nuclear energy]. Sait z pytan iadernoi bezpeky, radiatsiinoho zakhystu ta nerozpovsiudzhennia iadernoi zbroi. http://uatom.org/pages/53
Vysotskyi, V. "«Brydke kachenia» iadernoi fizyky ta mozhlyvyi prohres svitovoi enerhetyky" ["The Ugly Duckling" Nuclear Physics and possible progress of world energy]. Dzerkalo tyzhnia, no. 24 (2014): 12.
Zvit pro diialnist Natsionalnoi Akademii nauk Ukrainy u 2011 r. [Annual Report of the National Academy of Sciences of Ukraine in
2011]. Kyiv: Akademperiodyka, 2012.
Zvit pro diialnist Natsionalnoi Akademii nauk Ukrainy u 2012 r. [Annual Report of the National Academy of Sciences of Ukraine in
2012]. Kyiv: Akademperiodyka, 2013.
Zvit pro diialnist Natsionalnoi Akademii nauk Ukrainy u 2013 r. [Annual Report of the National Academy of Sciences of Ukraine in
2013]. Kyiv: Akademperiodyka, 2014.
