CC BY
16
УДК 334.7:628.544 аок 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-63-69
I. М. Кочешкова,
ОКСЮ 0000-0003-2605-8350, е-шаП: kocheshkova@nas.gov.ua, 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
МОЖЛИВ1 ФОРМИ ШДПРИеМСТВ З ПЕРЕРОБКИ ПРОМИСЛОВИХ В1ДХОД1В I ДЖЕРЕЛА Ф1НАНСУВАННЯ IX СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
За даними глобально! бази даних Свтового банку, яку оновлювали у вересш 2018 року, Укра!на увiйшла до першо! десятки кра!н з найбшьшим об-сягом вiдходiв, як утворюються щорiчно, на одну особу. Найбшьше всього вiдходiв утворюеться в Ка-надi, за 2017 рiк на одну особу припадало бшя 36 тонн, бшьшють з яких - промисловi вiдходи вiд переробки нафти, хiмiчного виробництва й обробки металу. В Укра!ш також промислових вiдходiв за рiк утворюеться в кшька разiв бiльше шж побутових. Наприклад, той же комбiнат «Азовсталь» за рш утворюе майже на 25% бшьше промислових ввдхо-дiв, шж 4-6 млн мешкандiв Киева утворюють побутових вiдходiв. Укра!на знаходиться на дев'ятому мiсцi серед кра!н з найбiльшим обсягом вiдходiв, за 2017 рш на одну особу утворилося 10,6 тонн ввдхо-дiв.
Але в Канадi працюе так звана програма 4Я: скорочення, повторне використання, обробка та ви-далення. 4Я - це iерархiя, в якш «скорочення» е най-вищим рiвнем, бо, коли це можливо, то краще вза-галi не створювати вiдходiв. Якщо вiдходи все ж таки утворилися, то вони повинн бути повторно ви-користанi. I третш рiвень - це «обробка». При не-можливостi застосувати жодну з попереднiх альтернатив вадходи повиннi бути видалеш. Тому в Канадi не збiльшуеться загальний обсяг накопичених ввдхо-дiв.
В Укра!ш ж за даними Державно! служби статистики Укра!ни з кожним роком збшьшуються не тальки обсяги утворених, але й накопичених ввдхо-дiв. Якщо порiвняти 1995 рш з 2013 роком (почина-ючи з 2014 року так1 порiвняння не можуть бути ко-ректними внаслiдок вiдсутностi iнформацi! щодо вiдходiв на територi!, не пiдконтрольнiй украшськш владi), то данi вражають. Так, якщо за 1995 рш утворилося 3562,9 тис. т вiдходiв, загальний обсяг ввдхо-дiв, накопичених протягом експлуатацi!, у спеща-льно ввдведених мiсцях чи об'ектах (мюцях вида-лення вiдходiв), становив 54841 тис. т, то за 2013 рш утворилося 448117,6 тис. т вiдходiв, а загальний !х накопичений обсяг становив вже 15167368,9 тис. т. Тобто, за щ роки обсяг утворених вiдходiв збшьши-вся в 125,8 раза, а накопичених - в 276,6 раза.
Також в Укра!ш збшьшуються площi несанк-цiонованих звалищ промислових вiдходiв, в той час як вони потребують особливого тдходу до зне-шкодження, переробки, захоронення. Пiдприемства
хiмiчно!, вугледобувно! промисловосп, металургi!, iнфраструктури та сшьського господарства дуже по-вiльно впроваджують сучасн технологi! поводжен-ня з вiдходами щодо повторного !х використання.
За даними Мiнiстерства екологi! та природних ресурсiв Укра!ни двi третини тдприемств, що увш-шли до рейтингу «Основш забруднювачi», локалiзо-вано на територп чотирьох областей: Дшпропетров-ська - 30, Донецька - 22, Запорiзька - 9, Луганська -6 тдприемств, тобто у старопромислових регiонах. Й це дат за 2017 рш, коли певна кшьшсть таких п1д-приемств знаходиться на територп, не тдконтроль-нш укра!'нськ1й владi, тобто в Донецькш та Луган-ськiй областях !х було б ще бiльше.
Враховуючи надзвичайно важку екологiчну си-туащю на Донбасi iснуе нагальна потреба в ство-реннi п1дприемств з переробки промислових ввдхо-дiв, у першу чергу вiдходiв вугледобувно! та мета-лургiйно! промисловостi.
Нац1ональною стратепю управлiння вiдходами в Укра!'н1 передбачено створення 500 регiональних центрiв з утитзащ! вiдходiв. Навiть при виконанш цього пункту, тим бiльше, що в першу чергу йдеться про утитзащю побутових вiдходiв, це не найкра-щий шлях. А тим бшьше, що е сумний досвщ реалi-зац1! будь-яких стратегiй, концепцш у всiх галузях економiки, та й взагалi в ц1лому в кра!ш. Кабiнет мi-нiстрiв Укра!ни розробив проект постанови «Про утворення Державного агентства Укра!ни з питань управлiння вiдходами». Хочеться сподiватися, що у разi його створення - це не буде черговим створен-ням заради створення, а для реально! та ефективно! роботи.
Тому питання пошуку найбiльш ефективних форм створення та функцюнування пiдприемств з переробки промислових вiдходiв та вiдповiдних кош^в на це е метою даноТ статтi.
Ця стаття е продовженням дослiджень щодо уп-равлiння выходами в Укра!'н1. Ран1ше було розгля-нуто певне коло проблем, у тому чи^ зроблено по-рiвняльний аналiз поводження з промисловими выходами в регiонах [1], розглянуто нормативне-пра-вове регулювання сфери управлiння вiдходами в Ук-ра!нi [2], запропоновано органiзацiйно-економiчний механ1зм управлiння рециклшгом вiдходiв [3], на прикладi використання вiдходiв вуглезбагачення показано можливiсть того, що ввдходи можуть стати
додатковим джерелом прибутку для мют старопро-мислових шахтарських регiонiв [4].
Аналiз бiзнес-моделей, наведених у робот [5], дозволяе зробити висновок, що найбiльш прийнят-ною для сфери використання вiдходiв може бути модель бiзнесу «фактичний стандарт» (Бiлл Гейтс, Ен-дрю Гроув, «Microsoft», «Intel», «Oracle»). В такш моделi ланцюжок створення вартост буде включати отримання вiдходiв тд час вироблення основно! продукцп, переробку вiдходiв з метою вилучення або створення нових видiв продукцп для !х використання в основному виробнищи або у iнших галу-зях промисловостi. Тут отримана з вiдходiв продук-цiя вiдiграе роль фактичного стандарту, а виробники додатково! продукцп та споживачi залучаються до сфери дiяльностi власника стандарту. Доцшьно ввд-мiтити логiстичний ланцюжок ще! моделi: фактичний стандарт визначае параметри руху потоку шно-вацш. Зацiкавленими особами е власники вiдходiв (вони створюють ефект типу «штовхай»), а розроб-ники додатково! або вилучено! продукцп та спожи-вачi створюють ефект типу «тягни». Загальний ефект «тягни-штовхай» суттево прискорюе рух потоку продукцп, пiдвищуе ефектившсть каналу. Неправильна модель бiзнесу може загальмувати цей лопстичний ланцюжок.
Також може бути застосована модель бiзнесу «вiдокремлюючого (тдприемницького) типу» (Джордж Хетсопулос, «Thermo Electron», «АВВ», «ЗМ»). У мiру того, як тдприемства з переробки вiдходiв домагаються успiху i нарощують масштаби свое! дiяльностi, вони стають усе бшьш формалiзо-ваними структурами ввддаленими вiд власника ввд-ходiв. Ця модель запускае в хiд ще одну потужну силу - додаткову мотиващю. У цьому випадку ме-неджери пiдприемств з переробки вiдходiв одержу-ють власний каттал, прив'язаний до цiе!' структури. Вони самi вiдповiдають за шнцевий результат, тому можуть закупати вiдходи у шших власникiв. Якщо вони працюють добре, !хтй капiтал зростае швидко i вони ефективно винагороджуються. Але у такому випадку кожному тдприемству, що ввдокремлю-еться, треба налагодити свою ефективну лопстичну систему.
У сво!й новiй книзi «Суспшьство нульових гра-ничних витрат» Джеремi Рiфкiн передрiкае шнець ери катталютичних вiдносин i початок третьо! промислово! революцi!. Вiдповiдно до цiе! теорп, завдяки розвитку нових способiв виробництва, по-няття додано! вартостi зникне, а нова економiка буде розвиватися за рахунок спiвпрацi, обмiну благами, використання поновлюваних джерел енергi! та рiв-ного й вiльного для в«х доступу в iнтернет [6].
Й вже юнуе приклад саме тако! компанп з переробки пластику. Польська компашя Recyclix - це ушкальна i едина у своему родi компанiя в усьому свiтi, головною метою яко! е об'еднання та грамотне використання можливостей iнтернету i реального бiзнесу для максимально продуктивного розвитку
галузi переробки пластикових вiдходiв. Компанiя надае учасникам можливiсть заробити за допомо-гою вiдкритого доступу до купiвлi та продажу втор-сировини на мiжнародному ринку через !! сервiс. Завдання само! компанi! - органiзацiя i управлiння переробкою. Iндустрiя мае ютотний потенцiал зрос-тання. Конкуренцiя на ринку ввдносно мала, а тд-тримки держави недостатньо для впровадження не-обхiдних потужностей. На сьогодш iндустрiя переробки вiдходiв е найбшьш перспективним i рента-бельним напрямком для вкладення катталу з малим ризиком. Свропа займае друге мюце в свiтовому ви-робнищи пластмасових матерiалiв (20%), а перше мюце займае Китай (24,8%). При цьому попит на пластик збшьшуеться з кожним роком, а пластма-совi вироби е ключовим чинником iнновацiй бага-тьох продуктiв i технологiй не тальки в Сврот, але й у всьому свт.
Мае сенс iдея створення Державного агентства Укра!ни з питань управлiння вiдходами, але бажано було б, щоб однiею iз задач роботи цього агентства було створення електронно! бiржi вторинно! сиро-вини з використанням iнформацi! з едино! бази да-них «Вiдкрите довк1лля», яка будуеться за принципом: знай - впливай - контролюй. Наразi в Укра!нi вже стартувала геошформацшна система «Вiдкрите довк1лля» з тлотними мапами «Воднi ресурси», «Атмосферне повгтря» та «ЕкоФiнанси^>.
Електронна бiржа повинна мати чотири функ-
ц1!:
збiр iнформацi! про кiлькiсть й види промисло-вих вiдходiв i можливосп !х переробки або утилiза-цп;
створення едино! системи органiзацiйно-еконо-мiчного управлiння та контролю в галузi переробки промислових вiдходiв;
видача шформацп за запитом про компанi!, що займаються збором, переробкою та л^вдащею промислових вiдходiв;
сприяння компанл в обмiнi промисловими вiд-ходами з метою !х використання у виробництвг
Найбiльш прийнятними органiзацiйними формами для вторинного використання вiдходiв можуть бути спiльнi пiдприемства власнишв, переробник1в та споживачiв отримано! з вiдходiв продукц1! або промисловi кластери, якi об'еднають географiчно локалiзованi тдприемства, яш мають вiдходи, п1д-приемства з !х переробки або утилiзацi! та транс-портнi пiдприемства, яш спецiалiзуються на переве-зеннi вiдходiв. Також можливим, а може й найкра-щим варiантом для перевезення вiдходiв будуть аутсорсинговi компанi!. Промисловi кластери - це можливiсть для бiзнесу й регiону розвиватися не по шерци, тому центральнi та мiсцевi органи влади по-винш забезпечити гiднi умови для функцюнування промислових кластерiв через здiйснення податково! та бюджетно! полiтики. Наприклад, М. Петрушенко придiлив увагу теоретичному пояснению недiевостi та демотивац1йного впливу штучно занижених ста-
вок еколопчних податшв, оскшьки в Укра!ш протя-гом вах рошв незалежносп, враховуючи перманентно складний фiнансовий стан тдприемств державно! форми власностi, з одного боку, та «номша-льне» ставлення держави до завдань еколопчно! по-лiтики, з iншого, ставки плати за забруднення були суттево заниженi [7].
Наша кра!на повинна вивчати та запроваджу-вати не тшьки досвiд Свропи, США, Канади, але й досвiд кра!н Схвдно! Азi!, в яких було втручання держави для прискорення економiчного розвитку.
Джо Стадвел наполягае, що «юнуе три критично важливi види втручання, як може застосову-вати уряд iз метою прискорення економiчного розвитку. Там, де щ види втручання було застосовано найефективтше, - у Японп, Пiвденнiй Коре!, на Тайват та нин в Кита!, - вони привели до настшьки швидкого переходу вiд бвдносп до багатства, подiб-ного до якого до« не бачив свгт» [8, с. 11]. Промис-ловють е одним з iмпульсiв швидкого економiчного розвитку, тому «завданням для розробнишв поль тики е спрямування пiдприемницьких зусиль на ви-робництво, а не на сферу послуг, i особливо - на ши-рокомасштабне виробництво, здатне до глобально! конкурент!. Промисловi пiдприемства тдтриму-ються державою у два способи: через протекцюшзм i через субсидi!. Щ форми втручання дають змогу тдприемцям перевести подих, поки вони не стануть конкурентоспроможними виробниками» [8, с. 120].
Бшьшють промислових пiдприемств не мае кош-пв на створення ввддЫв з переробки вiдходiв, пiдприемств, ям спецiалiзуються на такiй переробцi, в Укра!ш вкрай мало, у державi також бракуе на це кошт^в, тому одшею за головних цшей е пошук ш-весторiв. Це е дуже складним питанням, оскшьки вимагае спрямування коштiв на виробничi проекти, менш вигiднi в короткочаснш перспективi, тж iншi потенцiйнi iнвестицi! у виробництво чи споживче кредитування.
В кра!нах Схiдно! Азi! виршення цiе! проблеми було радикальним. «... Банки опинилися пiд суворим контролем. Мiжнароднi вливання та виплати також суворо обмежувались, щоб внутрiшнiй каттал зали-шався пiд державним контролем i нерегульоваш грошовi потоки з-за кордону не тдривали плани розвитку. Доходи, як громадяни могли отримати з баншвських депозитiв та iнших видiв пасивного ш-вестування, нередко обмежувалися, що збiльшувало надлишок, який залишався в розпорядженнi фшан-сово! системи й далi мiг бути використаний на потреби политики розвитку та розбудову шфраструк-тури. Це сприяло прихованому оподаткуванню, з яким люди в цих кра!нах мусили впокоритися, по-заяк могли бачити економiчнi змiни. Жителi Швден-но! Коре!, наприклад, терпiли негативну реальну вiдсоткову ставку, поки спостер^али, як !хня еконо-мiка переганяе спочатку Пiвнiчну Корею, потгм -держави Швденно-Схвдно! Азi!, а далi - навiть Тайвань, i все це впродовж лише трьох десятилгть...
Якщо коротко, спочатку була керована державою промислова полiтика, i лише по тому - фшанси» [8, с. 232-233].
Але навряд чи в Укра!т може бути можлива така жорстка полiтика уряду, тому для фшансування створення тдприемств з переробки вiдходiв, як ще не мають н застав, ш навiть iменi, пiд яке вони могли б отримати грошi в банку, необхвдш iншi ш-струменти, серед яких важлива роль выводиться венчурному фiнансуванню, яке е найбшьш присто-сованим для iнвестицiйного забезпечення, сполуче-ного з великою рiзноманiтнiстю ризикiв. Тобто, венчурний капiтал е економiчний iнструментом, який використовуеться для фшансування введения в дто компанп та !! розвитку. 1нвестор надае фiрмi не-обхiднi кошти шляхом вкладення !х у статутний каттал i (або) видiлення пов'язаного кредиту. За це вш отримуе обумовлену частку (необов'язково в формi контрольного пакета) в статутному фондi компанп, яку вiн залишае за собою до тих тр, поки не вважатиме за потрiбне продати !! та отримати на-лежну йому прибуток.
В розвинених кра!нах iснуе формальний i не-формальний сектор венчурного капiталу. У формальному секторi переважають фонди ^рми) венчурного капiталу, якi об'еднують ресурси ряду iнвесто-рiв: приватних i державних пенсiйних фондiв (на них в Сврот припадае понад 50% в«х iнвестицiй венчурного катталу), благодiйних, iнвестицiйних фондiв, корпорацiй, спетальних пiдроздiлiв або до-чiрнiх тдприемств комертйних банков або нефi-нансових промислових корпорацiй тощо. Нефор-мальний сектор венчурного капiталу - це так зват «бiзнес-ангели», а також члени имей новостворюва-них малих фiрм. «Бiзнес-ангели» - це, як правило, професюнали з досвiдом роботи в бiзнесi. Формальний i неформальний сектори взаемодоповнюють один одного.
Треба розушти, що для створення пiдприемств з переробки вiдходiв потрiбна буде найбшьш ризи-кована форма вкладень, що включае передстартове та власне стартове фшансування. Передстартове фь нансування стосуеться початкових етапiв пiдприем-ницько! дiяльностi. Це фшансування робгт зi створення дослвдного зразка певного виду продукцп з промислових вiдходiв i його патентного захисту, аналiзу ринку збуту, правового забезпечення вигiд-них договорiв, зi стратегiчного планування майбут-ньо! пiдприемницько! дiяльностi, пiдбору менедже-рiв i утворення компанi! аж до моменту, коли можна перейти до стартового фшансування. Стартове фь нансування - це iнвестування з метою забезпечення початку виробничо! дiяльностi компанп. Передбача-еться, що вже е продукщя, пiдiбрано колектив ме-неджерiв, отримано результати дослiдження ринку. Ризик в цьому випадку високий, а вкладення навряд чи окупляться ратше, нiж через 5-10 рок1в.
Особливе мiсце в органiзацi! венчурного iнвес-тування займають рiзнi венчурн1 фонди i керуючi
ними компанп. Саме в фондах звичайний фшансо-вий i позичковий капiтали багатьох первинних дже-рел перетворюються у вихвдний венчурний капiтал. Венчурнi фонди, об'еднуючи кошти найрiзноманiт-нiших iнвесторiв, здатн швелювати вiдмiнностi мiж ними та узгодити !х iнтереси (виробничi, фшансов^ галузевi та iн.).
Якщо в Сврот венчурний капiтал, як альтерна-тивне джерело фiнансування приватного iнновацiй-ного бiзнесу, з'явився ще в юнц 1970-х рокiв мину-лого сторiччя, то в Укра!ш венчурна iндустрiя почала розвиватися порiвняно недавно, в основному, за тдтримки мiжнародних фiнансових органiзацiй. Бiльше того, ввдповвдно до домовленостей укра!н-ського та шоземних урядiв, бiльшiсть шоземних ш-вестицiй у венчурнi фонди було орieнтовано на кон-версто оборонно! промисловост!
Залучення коштгв для венчурного iнвестування з укра!нських джерел надзвичайно обмежене. 1нвес-тицiйна политика укра!нських банкiв тривалий час визначалася такими негативними чинниками як ви-сока шфлящя, нестабiльнiсть курсу нацiонально! ва-люти тощо, внаслiдок чого банки залишаються не-пiдготовленими для довгострокових iнвестицiй та поки ще не виявляють iнтересу до венчурного шве-стування. На жаль, пенсiйнi фонди можуть брати участь в iнвестуваннi дуже обмеженого кола фшансо-вих iнструментiв: державнi цiннi папери, банивсьш депозити, нерухомiсть та акцп квотованих компа-шй. Але в Укра!ш вже iснують <^знес-ангели». Це Асощащя приватних iнвесторiв Укра!ни, яка е членом Europen Business Angel Network та стльнота UAngel, яка об'еднуе понад трьох тисяч приватних iнвесторiв.
Ще одним джерелом для фiнансування ство-рення тдприемств з переробки вiдходiв може бути краудфандинг (краудiнвестинг), який може ство-рити конкуренцiю традицiйним формам залучення фшансових коштгв. Сучасний свiтовий досвщ сввд-чить, що застосування принцитв краудфандингу (краудiнвестингу) не тальки може бути таким джерелом, але здатне змiнювати свiдомiсть населения швидко й докорiнно саме через можливють отриму-вати певну фiнансову вигоду вiд !х вкладень.
Краудфандинг поеднуе двi функцп: акумуля-цiю коштгв i визначення напрямшв витрат; характеризуемся бiльшою гнучшстю у впровадженн проектов; робить можливим швидке видiлення коштiв (термiн збору коштгв чiтко визначений); забезпечуе прозорiсть шформацп щодо проекту, пiдзвiтнiсть i ввдповвдальшсть перед фаундерами та беккерами; дозволяе не тшьки отримувати прибуток тдприем-ствам, але й впроваджувати проекти благоустрою iнфраструктури, допомоги певним соцiальним кате-горiям населення тощо; дозволяе знизити трансак-цiйнi витрати на оргашзащю фiнансування проектiв завдяки меншому числу посереднишв; масово залу-чае iнвесторiв, звертаючись не лише до економiчних мотивiв, а й до спшьних соцiальних iнтересiв.
Тобто краудфандинг, а точшше краудшвес-тинг, не мае зазначених недолiкiв нi традицшного фшансування дослiджень та розробок, н венчурного фшансування, але мае ютотш переваги для ш-вестування рiзноманiтних проектов, оскiльки зшмае ряд певних обмежень традицiйних способiв фшан-сування. Завдяки iнновацiйним характеристикам краудфандинг (крауд^естинг) мае всi тдстави стати в найближчому майбутньому повнощнним гравцем на ринку фшансових ресурав, потеснивши в конкурентнш боротьбi банки та iнших фiнансових посередникiв.
Але iснують певш проблеми краудiнвестингу, якi потребують нормативно-правового та методичного виршення: прийняття закону про краудфандинг (краудшвестинг); визначення засад управлiння величезним числом iнвесторiв; введения обмеження на обсяг фшансування; необхвдносп розкривати повну шформащю про фаундера, який буде ^есту-вати проект.
Для правового виршення цих проблем по-трiбно прийняти ряд законодавчих акт!в, що дозво-ляють: визначити порядок здiйснення краудфандингу (краудiнвестингу); пiдтримувати на початко-вому етат проекти, якi почали свое функцюнування з використання краудфандингу (краудшвестингу), застосовуючи до них знижеш ставки податшв; визначити певш привше! для фаундерiв (великi компанп, венчурн фонди) та беккерiв, тобто для широкого кола защкавлених громадян; визначити роль ЗМ1 у висвiтленнi краудфандингу (краудiнвес-тингу).
Наразi структурування краудiнвестингу мож-ливо двома способами: через укладання договорiв, ям передбачають внесення iнвестицiй в обмш на частку в прибутку особи, що реалiзуе проект (дого-вiр про розподiл прибутку), або через придбання частки в статутному капитал юридично! особи - ре-цитента iнвестицiй (через збiльшення статутного катталу або реалiзацiю казначейських часток/ак-щй). Можливi й змiшанi варiанти, коли надання коштгв здiйснюеться на основi договору, який пе-редбачае обов'язок одержувача кош-пв передати частку в своему статутному капитал в майбутньому (наприклад, через опцюн або договiр конвертовано! позики).
Спещально передбаченi законодавством ш-струменти залучення колективних iнвестицiй, що потребують отримання будь-яких лiцензiй/дозволiв на залучення коштгв (наприклад, створення iнвести-щйного фонду) ще не затребуван ринком iз-за значних витрат застосування. Використання корпо-ративних iнструментiв вимагае дотримання корпо-ративних процедур, часто тривалих i дорогих. В результат саме тому доцiльно вибрати договiрний спосiб як бiльш простий в реалiзацi!. За договором про розподш прибутку реципiент iнвестицiй зо-бов'язуеться при настаннi передбачених у договорi обставин (наприклад, досягненнi прибутку/ певного
розмiру прибутку/настання шших обставин, пов'я-заних iз дiяльнiстю компанi!) виплатити iнвестору грошовi кошти в заздалепдь визначеному чи визна-ченому розмiрi, наприклад, у виглядi частки вiд при-бутку).
Окреме питання полягае у можливому строку дп договору, тобто, у договорi про розподiл при-бутку доведеться передбачити певний термiн дi!. Вк^вка в договорi як пiдстави припинення зо-бов'язання досягнення певно! суми виплат на ко-ристь швестора також потребуватиме встановити строк, тсля закiнчення якого зобов'язання припи-ниться незалежно вiд розмiру фактично здшснених виплат (оскшьки зобов'язальний зв'язок навгть у станi очiкування настання скасувально! умови не може iснувати вiчно). Оскшьки краудiнвестинг пе-редбачае велику кiлькiсть iнвесторiв, то важливо мати можливють укладати договори онлайн.
Шдсумовуючи вищенаведена, можна зробити певн висновки.
Найбшьш прийнятною для сфери використання вiдходiв може бути модель бiзнесу «фактичний стандарт», або «вiдокремлюючого (тдприемни-цького) типу», або сучасно! iнтернет-платформи, головною метою яко! е об'еднання та грамотне вико-ристання можливостей iнтернету i реального бiз-несу для максимально продуктивного розвитку га-лузi переробки промислових вiдходiв.
Доцiльним е створення електронно! бiржi вто-ринно! сировини з використанням iнформацi! едино! бази даних «Вiдкрите довкшля», яка формуеться на-разi.
Найбiльш прийнятними органiзацiйними формами для вторинного використання вiдходiв можуть бути спiльнi пiдприемства або промисловi кластери. Також можливим, а може й найкращим варiантом для перевезення вiдходiв будуть аутсорсинговi ком-пани.
Для фiнансування створення тдприемств з переробки вiдходiв важлива роль вiдводиться венчурному фшансуванню, яке е найбiльш пристосованим для iнвестицiйного забезпечення, сполученого з великою рiзноманiтнiстю ризишв.
Ще одним джерелом для фiнансування створення тдприемств з переробки вiдходiв може бути краудфандинг (краудiнвестинг), який може ство-рити конкурендiю традицiйним формам залучення фiнансових коштiв. Сучасний свгтовий досвiд свш-чить, що застосування принципiв краудфандингу (краудiнвестингу) не тшьки може бути таким джерелом, але здатне змiнювати свiдомiсть населення швидко й докорiнно саме через можливють отриму-вати певну фшансову вигоду вiд !х вкладень.
Створення тдприемств з переробки промислових вiдходiв, у першу чергу вiдходiв вугледобувно! та металургiйно! промисловостi, дозволить покра-щити екологiчну ситуацiю на Донбаа та в iнших старопромислових регiонах.
Лiтература
1. Кочешкова 1.М., Трушкiна Н.В. Стан по-водження з промисловими вiдходами в старопромислових репонах. Socio-economic development of regions: collective monograph. Academic Publishing House of the Agricultural University Plovdiv, Bulgaria, 2017. P. 61-72. 2. Трушкша Н.В., Кочешкова 1.М. Нормативно-правове регулювання розвитку сфери управлiння вiдходами в Укра!т. Ысник економгчног науки Украти. 2017. № 2. С. 97-102. 3. Кочешкова 1.М., Трушкша Н.В. Оргаmзаmйно-економiчний мехатзм управлiння рециклiнгом вiдходiв. Гло-бальт та национальна проблеми економжи. 2018. Вип. № 22. С. 669-672. URL: http://global-national. in.ua/ussue-22-2018. 4. Кочешкова 1.М. Вiдходи ву-глезбагачення як джерело прибутку для мют старопромислових шахтарських регiонiв. Економгчний вгсник Донбасу. 2019. № 1(55). С. 49-56. 5. Сливот-ски Адриан, Моррисон Дэвид. Маркетинг со скоростью мысли. М.: ЭКМО-Пресс, 2002. 448 с. 6. Rifkin Jeremy. The Zero Marginal Cost Society: The Internet of Things, the Collaborative Commons, and the Eclipse of Capitalism. N.Y.: Palgrave Macmillan, 2014. 356 p. 7. Петрушенко М.М. Еколопчна кон-флштнють у сферi поводження з ввдходами: питання управлiння та оподаткування. Ысник економгчног науки Украти. 2019. № 1. С. 101-105. 8. Стадвелл Джо. Чому Азп вдалося. Устхи i невдачi найди-намiчнiшого регюну свiту; пер. з англ. Олександра Цехановська. Ки!в: Наш формат, 2017. 448 с.
References
1. Kocheshkova I.M., Trushkina N.V. (2017). Stan povodzhennia z promyslovymy vidkhodamy v staro-promyslovykh rehionakh [Status of industrial waste management in the old industrial regions]. Socio-economic development of regions: collective monograph. Academic Publishing House of the Agricultural University Plovdiv, Bulgaria, 61-72 [in Ukrainian].
2. Trushkina N.V., Kocheshkova I.M. (2017). Normatyvno-pravove rehulyuvannia rozvytku sfery upravlinnia vidkhodamy v Ukrayini [Regulatory regulation of waste management in Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2, 97-102 [in Ukrainian].
3. Kocheshkova I.M., Trushkina N.V. (2018). Orhanizatsiino-ekonomichnyi mekhanizm upravlinnia retsyklinhom vidkhodiv [Organizational and economic mechanism of waste recycling management]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, 22, 669-672. URL: http://global-national.in.ua/ussue-22-2018 [in Ukrainian].
4. Kocheshkova I.M. (2019). Vidkhody vuhlezba-hachennia yak dzherelo prybutku dlia mist staropromys-lovykh shakhtarskykh rehioniv [Coal wastes as a source of income for cities in the old mining regions]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, 1(55), 49-56 [in Ukrainian].
5. Slivotski Adrian, Morrison Devid. (2002). Marketing so skorost'yu mysli [Marketing at the speed of thought]. Moscow, EKMO-Press, 448 [in Russian].
6. Rifkin Jeremy. (2014). The Zero Marginal Cost Society: The Internet of Things, the Collaborative Commons,
and the Eclipse of Capitalism. N.Y.: Palgrave Macmillan, 356.
7. Petrushenko M.M. (2019). Ekolohichna konflikt-nist u sferi povodzhennia z vidkhodamy: pytannia upravlinnia ta opodatkuvannia [Environmental conflict in waste management: issues of governance and taxation]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrayiny, 1, 101-105 [in Ukrainian].
8. Stadvell Dzho. (2017). Chomu Azii vdalosia. Uspikhy i nevdachi naydynamichnishoho rehionu svitu [The successes and failures of the most dynamic region in the world]; per. z anhl. Oleksandra Tsekhanovska. Kyiv, Nash format, 448 [in Ukrainian].
Кочешкова I. М. Можливi форми шдприемств з переробки промислових вiдходiв i джерела фiнансування ïx створення та функцюнування
За даними глобально! бази даних Светового банку Украша увшшла до першо! десятки кран з найбшь-шим обсягом вiдходiв, якi утворюються щорiчно, на одну особу, а за даними Державно! служби статистики Украши з кожним роком збiльшуються не тiльки об-сяги утворених, але й накопичених вiдходiв.
Найбiльш прийнятними для сфери використання вiдходiв можуть бути бiзнес-моделi «фактичний стандарт» або «в!докремлюючого типу», або штернет-платформа, головною метою яко! е об'еднання та гра-мотне використання можливостей штернету i реального бiзнесу. Доцшьним е створення електронно! бiржi вторинно! сировини.
Найбiльш прийнятними органiзацiйними формами для вторинного використання вiдходiв можуть бути сшльш пiдприемства власник!в, переробникiв та споживачiв отримано! з вiдходiв продукцiï або проми-словi кластери, як! об'еднають географiчно локал!зо-ванi пiдприемства, як! мають ввдходи, пiдприемства з ïx переробки або утилiзацiï та транспортнi тдприем-ства, як! спецiалiзуються на перевезеннi в!дход!в. Та-кож можливим, а може й найкращим вар!антом для пе-ревезення в!дход!в будуть аутсорсингов! компанп.
Для фшансування створення та функцюнування шдприемств з переробки в!дход!в важлива роль выводиться венчурному фшансуванню, яке е найб!льш при-стосованим для швестицшного забезпечення, сполуче-ного з великою р!зномаштшстю ризик!в. Обгрунто-вано, що для створення шдприемств з переробки в!д-ход!в потр!бна буде найб!льш ризикована форма вкла-день, що включае передстартове та власне стартове фшансування. В Украш венчурна !ндустр!я почала розвиватися пор!вняно недавно, в основному, за п!дтримки м!жнародних ф!нансових орган!зац!й. Але вщповвдно до домовленостей украшського та шоземних уряд!в, б!льш!сть !ноземних швестицш у венчурн! фонди було ор!ентовано на конверс!ю оборонноï про-мисловосп, залучення ж кошт!в для венчурного шве-стування з укра!нських джерел надзвичайно обмежене.
Тому ще одним джерелом для ф!нансування створення шдприемств з переробки в!дход!в може бути краудшвестинг, який може створити конкуренцш тра-диц!йним формам залучення фшансових кошпв. Су-часний свиший досв!д св!дчить, що застосування принцитв крауд!нвестингу не т!льки може бути таким
джерелом, але здатне змiнювати свщомють населення швидко й докоршно саме через можливiсть отри-мувати певну фiнансову вигоду вiд !х вкладень.
Створення пiдприемств з переробки промислових вiдходiв, у першу чергу вiдходiв вугледобувно! та ме-талургшно! промисловостi, дозволить покращити еко-лопчну ситуацiю на Донбасi та в шших старопроми-слових регiонах.
КлючовI слова: промисловi вiдходи; тдприемства з переробки; бiзнес-моделi; органiзацiйнi форми; вен-чурне фiнансування; краудiнвестинг.
Кочешкова И. Н. Возможные формы предприятий по переработке промышленных отходов и источники финансирования их создания и функционирования
По данным глобальной базы данных Всемирного банка Украина вошла в первую десятку стран с наибольшим объемом отходов, которые образуются ежегодно, на одного человека, а по данным Государственной службы статистики Украины с каждым годом увеличиваются не только объемы образованных, но и накопленных отходов.
Наиболее приемлемыми для сферы использования отходов могут быть бизнес-модели «фактический стандарт» или «отделительного типа», или интернет-платформа, главной целью которой является объединение и грамотное использование возможностей интернета и реального бизнеса. Целесообразным является создание электронной биржи вторичного сырья.
Наиболее приемлемыми организационными формами для вторичного использования отходов могут быть совместные предприятия владельцев, переработчиков и потребителей полученной из отходов продукции или промышленные кластеры, которые объединят географически локализованные предприятия, имеющие отходы, предприятия по их переработке или утилизации и транспортные предприятия, специализирующиеся на перевозке отходов. Также возможно, а может и лучшим вариантом для перевозки отходов будут аутсорсинговые компании.
Для финансирования создания и функционирования предприятий по переработке отходов важная роль отводится венчурному финансированию, которое является наиболее приспособленным для инвестиционного обеспечения, связанного с большим разнообразием рисков. Обосновано, что для создания предприятий по переработке отходов потребуется наиболее рискованная форма вложений, включая предстартовое и собственно стартовое финансирование. В Украине венчурная индустрия начала развиваться сравнительно недавно, в основном, при поддержке международных финансовых организаций. Но в соответствии с договоренностями украинского и иностранных правительств, большинство иностранных инвестиций в венчурные фонды были ориентированы на конверсию оборонной промышленности, привлечение же средств для венчурного инвестирования из украинских источников чрезвычайно ограничено.
Поэтому еще одним источником для финансирования создания предприятий по переработке отходов может быть краудинвестинг, который может создать
конкуренцию традиционным формам привлечения финансовых средств. Современный мировой опыт свидетельствует, что применение принципов краудин-вестинга не только может быть таким источником, но способно изменять сознание населения быстро и коренным образом именно из-за возможности получения определенной финансовой выгоды от их вложений.
Создание предприятий по переработке промышленных отходов, в первую очередь отходов угледобывающей и металлургической промышленности, позволит улучшить экологическую ситуацию на Донбассе и в других старопромышленных регионах.
Ключевые слова: промышленные отходы, предприятия по переработке, бизнес-модели, организационные формы, венчурное финансирование, краудинве-стинг.
Kocheshkova I. Feasible forms of enterprises for industrial waste processing, and financial sources for their establishment and functioning
In accordance with information from the database of the World Bank, Ukraine is within the top ten countries with annual per capita waste production, and as National Statistical Department states there is not only yearly growth of such production but waste accumulation.
Business models "actual standard" or of "separating type" would be the most acceptable ones for the sphere of waste utilization as well as the internet platform which main purpose is to join and competently use the potential of internet and real business. It would be expedient to form an electron exchange of secondary raw materials.
The most reasonable forms of organization for waste recycling could be joint ventures of owners, processors and consumers of goods made of waste, or industrial clusters including geographically localized enterprises producing
waste, plants for their processing or utilization, and transport companies specialized in waste conveyance. Besides, outsourcing companies could be feasible or even optimal solution for the waste transportation.
Venture financing plays the important role in financing of waste processing enterprises' establishment and functioning as it is mostly adapted for investment support associated with the great risks variety. It is grounded that to establish enterprises for waste processing one would need the most risky form of investments thus incorporating both prestart and properly start financing. It is rather recently that venture industry commenced developing in Ukraine, and first of all to support international financial institutions. However pursuant to agreements between Ukrainian Government and foreign administrations the majority of foreign investments in venture form were designed for conversion of defense industry while funds provision from Ukrainian sources for venture investments is utterly limited.
In this connection the one more financing source for establishing waste processing enterprises could be crowd-investing that is able to enter into competition with traditional forms of funds mobilization. The existing world experience testifies to the effect that the crowd-investing principle implementation could be not only the source but capable of quick and fundamental change of awareness among population just due to the opportunity of getting a certain financial profit from their investments.
Establishment of enterprises for industrial waste processing, first of all for those of coal mining and metallurgical industry, would improve environmental situation if Donbas and other old industrial regions.
Keywords: industrial waste; processing enterprises; business models; forms of organization; venture financing; crowd-investing.
OraTra Hagmrnra go pegaK^i' 06.09.2019
npHHHHTO go gpyKy 10.09.2019
