CC BY
15
УДК 338.1:22.33:332.1 аок 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-49-56
I. М. Кочешкова,
1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
В1ДХОДИ ВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ПРИБУТКУ ДЛЯ М1СТ СТАРОПРОМИСЛОВИХ ШАХТАРСЬКИХ РЕГ1ОН1В
Соцiально-економiчна структура старопромис-лового шахтарського регiону, на жаль, е консервативною, тому на певних етапах вона вичерпуе сво! можливост й перестае забезпечувати потреби реп-ону. Тим бiльше, що заснування нових шахтарських поселень практично завершилося в першiй чвертi ХХ сторiччя, багато з яких отримало статус мюта, але не стали такими за своею суттю навiть у нашi часи, бо переважна бшьшють з них не вiдповiдали (й не ввдповвдають!) найелементаршшим вимогам за-безпечення умов життя населення мюьким стандартам навiть того часу. Стан i тенденцй сощально-еко-номiчного розвитку старопромислових шахтарських репошв е вкрай незадовiльними. Вони над-звичайно легко переходять до депресивного стану у випадках нестачi фiнансiв на структурш реформи або нерацiонального планування та неефективно! !х реатзаци.
В Укра1ш поки ще не iснуе таких видiв дiяльно-стi, якi в тш чи iншiй мiрi не шкодили б довкшлю та здоров'ю людей. Вiдходи вуглезбагачення не стали виключенням. 1х ефективний рециклiнг в змозi не тальки позитивно вплинути на стан довкiлля, але й стати додатковим джерелом прибутку для мют старопромислових шахтарських репошв.
Вiдходи вуглезбагачення шсля збагачення !х до параметрiв енергетичного товарного вугшля можуть стати енергетичним паливом для ТЕС або викорис-товуватися металурпйними пiдприемствами для отримання власно! електроенергй. 1снують техноло-гй отримання концентратов для коксування з ввдхо-дiв вуглезбагачення. Зольна частина вiдходiв, яка за-лишаеться пiсля переробки, може бути використана для виробництва керамiчноl цегли, iнших будмате-рiалiв. Ще одним iз можливих напрямiв викорис-тання горючо! складово! вiдходiв вуглезбагачення е газифшащя з отриманням генераторного газу. Ввд-ходи вуглезбагачення мають велику сорбцшну здат-нють щодо компонентов, як сприяють тдвищенню родючост Грунту, тому стае можливим викорис-тання !х як добрив для потреб сшьського або люо-вого господарства. Також унаслiдок збагачення вугшля в мюцях масового складування вiдходiв фло-тацй збагачувальних фабрик накопичуються техно-логiчно корисш компонент (молiбден, нiкель, кобальт, цинк) в таких концентращях, що робить можливим !х подальше промислове використання.
Вченi протягом багатьох рошв пропонують шляхи вирiшення проблеми використання вiдходiв вуглезбагачення. Серед таких робгт можна ввдмь тити роботи В. Бабушшна [1], С. Бондаренка [2],
С. Борука [3], В. Вшшченка [1], Л. Галецького [4],
H. Дунаевсько! [5], С. Масленшкова [6], У. На-уменко [4], О. Пилипчука [4], О. Савицького [7], П. Скляра [8], О. Федоренко [9], Ю. Филиппенка [8], Т. Фурсово! [10], О. Харлово! [8], М. Шпирька [2],
I. Шульги [1] та багатьох iнших.
Серед роб^, присвячених вiдходам вуглезбагачення та в яких наведено дат щодо обсяпв цих ввд-ходiв, слiд вiдзначити роботи Н. Дунаевсько! [11] та С. Повного [12].
Якщо до подш на сходi кра!ни iснувало певне розумiння щодо кшькост цих вiдходiв та !х розмь щення на територй кра!ни, то наразi потрiбно визна-чити скшьки !х е на територй, шдконтрольнш укра-!нськш владi, в першу чергу в старопромислових шахтарських регюнах. Саме це й стало метою да-ного дослiдження.
За даними [11] у 35 сховищах збагачувальних фабрик до цих подш було накопичено понад 190 млн т шламiв i мулiв, з яких 70 млн т мають зо-льнють на суху масу до 60%. Це практично техно-генш родовища високозольного вугiлля, що не тшьки займають велику територто, а ще й небез-печш для довкiлля. За сучасними даними у сховищах забалансових шламiв на всiй територй Укра!ни знаходиться 213,43 млн т високозольних матерiалiв. 1з них кiлькiсть шламiв зольнютю до 45% становить не бшьше 2%, решта - 11, що мають зольнють 4560% (бшя 34% загального обсягу) i з зольнютю по-над 60% (64%). Смнють середнього сховища забалансових шламiв складае 2,77 млн т.
Бшьшють збагачувальних фабрик залишилась на територй, не шдконтрольнш укра!нськш владi (рис. 1). Сумарний обсяг накопичених запасiв ввдхо-дiв вуглезбагачення на цих шдприемствах становить 69,83 млн т, переважна бшьшють найбшьших з них за обсягами знаходиться на колишнш територи Лу-гансько! области
Доволi значний обсяг вiдходiв вуглезбагачення (12,35 млн т) знаходиться на територй поблизу лшй розмежування (рис. 2).
Приблизно 58,4 млн т вiдходiв збагачення, що належать 9 фабрикам, знаходяться на тдвладних уряду терт^ях (рис. 3). Осi X та У на дiаграмах ввдповвдають географiчним координатам широти та довготи, ось Ъ передае обсяги заскладованих ввдхо-дiв. Хвостосховища збагачувальних фабрик на територй, шдконтрольнш украшськш владi, мають зольнють у межах: Комсомольська та Курахiвська - 6070%; Краснолиманська, Павлоградська, Пюнер i Че-рвоноградська - 50-60%; iншi -55-65%.
37,4 37,6 37,8 38 38,2 38,4 38,6 38,8 39 39,2 39,4 39,6 39,8 40
Довгота, град.
Рис. 1. Мапа розташування та обсяпв вiдходiв вуглезбагачення на територи, не пщконтрольнш укрaïнськiй влaдi
49,1
49
48,9
48,8
48,7
.д
а гр 48,6
,та 48,5
то р 48,4
s
3 48,3
48,2
48,1
48
37,7
37,9
О
38,5
38,1 38,3
Довгота, град.
Рис. 2. Мапа розташування та обсягiв вiдходiв вуглезбагачення на територи поблизу лiнГi розмежування
38,7
Рис. 3. Мапа розташування вiдходiв вуглезбагачення на територи, пщконтрольнш украшськш влaдi
Глибина збагачення на в«х фабриках на територи, тдконтрольнш укра!нськш владi, вiд 0 до 0,5 мм, на об'еднанш збагачувальнiй фабрищ шахт Росiя та Селидiвська це значения е не набагато бшь-шим та дорiвнюе 0,6 мм.
Виключенням е тальки Курахiвська збагачува-льна фабрика, глибина збагачення на якш дорiвиюе 13 мм.
Дiаграма на рис. 4 - теж само, але по оа Ъ -данi, що характеризують зольнiсть заскладованих вiдходiв збагачення.
Ом з дев'яти збагачувальних фабрик, ям зна-ходяться на територи, пiдконтрольнiй укра!нськш владi, iз 35,5 млн т накопичених вiдходiв розташо-вано на територи Донецько! област (рис. 5).
Рис. 4. Мапа зольност вiдходiв вуглезбагачення на територи, шдконтрольнш укра'шськш владi
8,6 Г
1.*\
6,5
б.® I •
Р 4,6
2,5
с«
Рис. 5. Мапа розташування вiдходiв вуглезбагачення на територи Донецько"! областi,
пiдконтрольнiй укра'шськш владi
На рис. 6 наведено дiаграму зольности накопичених вiдходiв на територи Донецько! области
Обсяги вiдходiв кожно! з цих фабрик ввдпо-вiдно до !х розташування наведено на рис. 7.
Ще у 2003 рощ постановою Кабшету мiнiстрiв Укра!ни № 721 у «Програм1 використання вiдходiв виробництва i споживання на перiод до 2005 року» було передбачено створення приватного виробничо-комерцiйного пiдприемства «Фiрма «Укрiнвест» у Луганськш област з переробки вiдходiв вуглезбагачення для отримання товарного вугiлля. Форму-вання цього пiдприемства завершилося тальки
31 липня 2008 року, але у перелшу видiв дiяльностi за КВЕД немае переробки вiдходiв вуглезбагачення. Наразi це тдприемство фактично залишилося на територи, не тдконтрольнш укра!нськш влад^ Цiею ж Постановою було передбачено, що на територи Донецько! области розробкою та впровадженням тех-нологiй та устаткування для зниження втрат вугiлля з вiдходами вуглезбагачення повинн були займа-тися Дзержинська, Червона Зiрка та Пролетарська збагачувальш фабрики, вiдповiдно на територi! Лу-гансько! областi - Самсонiвська збагачувальна фабрика. У перелiку видiв дiяльностi за КВЕД усiх цих
тдприемств також немае переробки вiдходiв вугле- OKpiM Дзержинсько1', яка знаходиться практично на збагачення. I Bei ц пiдприемства також знаходяться лшп розмежування. на територй', не тдконтрольнш украïнськiй владi,
Рис. 6. Мапа зольносп вiдходiв вуглезбагачення на територй' Донецько'1 областi, шдконтрольнш укра'шськш владi
Рис. 7. Обсяги вiдходiв вуглезбагачення на територй' Донецько'1 областi, пiдконтрольнiй укра'iнськiй владi, млн т
У жовтш 2006 року Мшстр вугшьно! промис-ловост Украши анонсував створення до 1 листопада цього ж року компанй «Вторинш ресурси», до яко! увiйде 20 держтдприемств, в основному збагачува-льн фабрики, розташованi в Донецькш i Луганськш областях, а також УкрНД1вуглезбагачення (Луган-ськ). Спочатку пiдприемство буде знаходитися в До-нецьку, проте потiм пере!де в луганський НД1. У сiчнi 2007 року Мшстр пiдтвердив, що таку ком-пашю буде створено, але вже без конкретних термь шв. На жаль, вона так i не була створена.
Скорше за все кожна окрема громада мюта навряд чи в змозi буде виршити питання рециклiнгу
вiдходiв. Тобто потрiбно буде знайти найбiльш при-вабливий варiант об'еднання ïx коштОв для побу-дови пiдприемства з переробки вiдxодiв, у першу чергу для отримання електроенергй та побiжниx бу-дiвельниx матерiалiв. Для пошуку оптимального ва-рiанту для Донецькоï област доцiльно ощнити можливiсть об'еднання вiдxодiв збагачувальних фабрик для рециклiнгу в дерево класт^в за ïx гео-графiчним розташуванням (рис. 8), обсягами ввдхо-дiв (рис. 9), рiвнем зольност (рис. 10) або разом за обсягами вiдxодiв та рiвнем ïx зольност (рис. 11).
Рис. 8. Дерево ^acrepiB збагачувальних фабрик за Тх географiчним розташуванням
Рис. 9. Дерево ^acrepiB збагачувальних фабрик за обсягами вiдходiв
Рис. 10. Дерево ^acrepiB збагачувальних фабрик за piBHeM зольност вiдходiв
C_1
C_5
C_2
C_3 C_7 C_4 C 6
Tree Diagram for 7 Cases Single Linkage Euclidean distances
1
J 1
_1
Linkage Distance
Рис. 11. Дерево клaстepiв збагачувальних фабрик за обсягами вiдходiв i piвнeм Тх зольностi
Але таке об'еднання це ще не достатня умова чення. n0Tpi6H0 ощнити стан дорожньо! шфра-для саме оптимального варiанту вибору мюця побу- структури, визначитися з найбiльш ефективним ва-дови тдприемства з переробки вiдходiв вуглезбага- рiантом щодо логiстики перевезень цих вiдходiв.
0,5
1 ,5
2,5
Також для того, щоб вибрати оптимальний ва-рiаит треба мати точну iнформацiю щодо обсягiв вiдходiв вуглезбагачення. Наразi ва промисловi тд-приемства данi щодо мюця видалення вiдходiв, !х обсяпв та складу передають до територiальних уп-равлiнь екологi! державних адмшютрацш для фор-мування реестру мюць видалення вiдходiв. Для по-бутових вiдходiв в Мiнiстерствi екологi! та природ-них ресурсiв Укра!ни за даними цього реестру вже побудовано !х iитерактивиу мапу1.
Мiсцевим же громадам треба отримати данi щодо вiдходiв вуглезбагачення в управлiння еколо-гi! свое! мiсцево! державно! адмшстраци. Але з метою впровадження найбiльш ефективного проекту використання вiдходiв доцшьно скористатися за-пропонованими у [13] розрахунками загально! ощ-ночно! зольност вiдходiв вуглезбагачення, як одного з найважливших показнишв якост сировини, яка враховуе склад суми клаив +0,1 мм у вихiднiй сировиш, що збагачуються, та суми вторинних вщ-ходiв класiв -0,1мм, зольнють суми цих класiв, ма-теринську зольнiсть вугiлля, що перероблюеться, та зольнють суми вторинних вiдходiв -0,1мм. Також при розрахунках враховуються градiенти росту (спадання) зольност суми цих клаив у залежносп вiд марки вугшля та спроможност породи до дис-пергування у водному середовищi та вiддалення вiд точки (точок) завантаження.
Запропонований спосiб геолого-промислово! ощнки ресурсiв вторинного палива iз вiдходiв вуг-лезбагачення забезпечуе зниження затрат на прове-дення розвiдувальних робiт при збер^анш достовiр-ност геолого-промислово! ощнки вiдходiв вуглезбагачення в умовах проведення екстраполяцл ос-новних параметрiв вiдходiв.
Але надзвичайне велике значення мае й спосiб переробки вiдходiв вуглезбагачення. Багато фахiв-щв вважають одним з найкращих запатентован™ у [14] споиб, який гарантовано забезпечуе задану спо-живачем теплоту згоряння енергетичного палива для пилоподiбного спалювання.
Пiсля детальних розрахункiв, у тому чи^ вста-новлення ступеня негативного впливу на довкiлля шахтарських мют [15], обговорення можливих варь анпв побудови такого тдприемства та джерел його фiнансування з громадами мют, проект створення центру рециклiнгу доцшьно включити до стратепч-них плашв розвитку вiдповiдних мiст регiоиу.
При плануванш потрiбно буде визначитися, де та яке тдприемство треба будувати, якi дороги по-требують ремонту або взагалi потрiбне буде будiв-ництво нових дорiг, яке устаткування треба буде придбати, чи можна буде залучити до впровадження проекту iснуючi малi тдприемства, чи буде доцшь-ним створення нових малих тдприемств. Бшьше того, стратегiчнi плани розвитку мют повинн в пер-спективi передбачати одним з можливих напрямiв
використання кошт!в вiд прибутку центрiв рецик-лiнгу в систему «шновацшного л1фта» [16], що дозволить, завдяки успiшнiй комерцiалiзацiï шнова-цiй, не тальки вижити шахтарським мiстам, але до-сягти ïx сталого соцiально-економiчного розвитку.
Соцiально-економiчна структура старопромис-лового шахтарського регiону, на жаль, е консервативною, тому на певних етапах вона вичерпуе своï можливост й перестае забезпечувати потреби реп-ону.
Вiдxоди вуглезбагачення, ïx ефективний ре-циклiнг можуть не тшьки позитивно вплинути на стан довкшля, але й стати додатковим джерелом прибутку для мiст старопромислових шахтарських регюшв.
Окрема мiсцева громада навряд чи в змозi буде виршити питания свого розвитку або виживання шляхом переробки вiдxодiв, тому найбшьш приваб-ливим е варiант об'еднання ïx кошт^в для побудови тдприемства з переробки вiдxодiв, в першу чергу, можливо, для отримання електроенерги та побiжииx будiвельниx матерiалiв. Але найважливша рiч поля-гае у тому, що мешканщ шахтарських мют повинш зрозумiти й чiтко сказати, що нам треба щось робити й самим, що ще одним джерелом кошт^в, крiм дер-жавноï скарбнидi, можуть стати саме ïx кошти.
Й тут можна буде скористатися досвщом iишиx краïн. Наприклад, у мiстi Штайнфурт було прийнято рiшения особливу увагу придiлити участ рядових громадян регiоиу у проектах, пов'язаних з вщнов-лювальною енергетикою. У регiонi почали активно створюватись енергокооперативи з виробництва «зеленой» енергетики.
Тобто для цеитрiв рециклiигу вiдxодiв вуглезбагачення, як будуть створюватися, можливим е i такий варiант. Ще одним варiантом може бути участь мешканщв у проектах створення цеш^в рециклiнгу вiдxодiв вуглезбагачення на засадах краудшвестингу.
Тiльки пiсля детальних розрахуншв, обговорення можливих варiантiв побудови такого тдпри-емства та джерел його фшансування з громадами мют можна буде визначитися, де та яке тдприемство треба будувати, ям дороги потребують ремонту або взагалi потрiбне буде будiвнищ•во нових дорiг, яке устаткування треба буде придбати.
Лiтература
1. Бабушкин В.И., Винниченко В.И., Шульга
И.В. Повышение эффективности использования отходов углеобогащения при обжиге цементного клинкера. Уголь Украины. 1998. № 4. С. 48-49. 2. Шпирько Н.В., Бондаренко С.В. Строительные материалы с использованием отходов углеобогащения. Строительство, материаловедение, машиностроение. 2017. Вып. 99. С. 213-217. 3. Борук С. Д. Технолопя створення палива на ос-новi вторинних паливних енергоресурав.
1 1нтерактивна мапа. URL: https://ecomapa.gov.ua/?layer=mvv.
Технологический аудит и резервы производства. 2014. № 1/3 (15). С. 4-5. 4. Галецький Л.С., Науменко У.З., Пилипчук А.Д. Техногент родовища - нове нетра-дицшне джерело мшерально! сировини в Укралш. Еко-логiя довтлля та забезпечення життeдiяльностi. 2002. № 5-6. С. 77-81. 5. Дунаевська Н.1. Числ ву-гшьш технологи в енергетищ Укра!ни. URL: http: //www.dtek.com/content/files/ dunaievska.pdf. 6. Масленников С.А. Перспективы извлечения металлов из отходов углеобогащения. Перспективы развития строительных технологий: материалы конференции. Дншропетровськ: ДВНЗ «Нацюнальний прничий ушверситет». 2016. С. 169-172. 7. Савицький О. Ввд-ходи теплово! енергетики - джерело проблем чи мож-ливостей? URL: http://pryroda.in. ua / necu/vidhody-vuhilnoyi-promyslovosti/. 8. Филиппенко Ю.Н., Скляр П. Т., Харлова Е.В. Промышленные отходы угольного предприятия: пути их использования и улучшения экологической обстановки. Збагачення корисних копалин. 2012. Вип. 50 (91). С. 33-38. 9. Федоренко О.Ю. Технология виготовлення клшкерних керашчних вироб1в на основ1 в1дход1в вуглевидобування. Экология и промышленность. 2009. № 1. С. 46-51. 10. Фурсова Т.Н. Использование в теплоэнергетике отходов углеобогащения при сжигании в кипящем слое. URL: http://repo.uipa.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1558/3 /Fursova%20 T.% 20N.pdf. 11. Дунаевская Н.И. Доклад на совещании у Президента НАН Украины. 22.02.12. URL: http://esco-ecosys.narod.ru/2012-5.
12. Повный С.Н. Повышение работы эффективности энергетических предприятий за счёт использования отходов углеобогащения: дис. ... канд. экон. наук: 08.06.01; ИЭП НАН Украины. Донецк, 1998. 183 с.
13. Чередшченко О.Ф., Морозов О.Ф,, Пошзований Ю.Б., Федоров B.I, Пашкевич М.О., Чмиренко О.М. Споаб геолого-промислово! оцшки ресурав вторин-ного палива 1з в1дход1в вуглезбагачення. Номер патенту: 68551. URL: http://uapatents.com/4-68551-sposib-geologo-promislovo-ocinki-resursiv-vtorinnogo-paliva-iz-vidkhodiv-vuglezbagachennya.html. 14. Лебедев М.В., Повний С.М., Скляр П.Т. Споаб переробки в1дход1в вуглезбагачення. Номер патенту: 38953. URL: http: //uapatents.com/4-38953-sposib-pererobki-vidkhodiv-vug lezbagachennya.html. 15. Кочешкова 1.М. 1ндикативна д1агностика сталого розвитку регюшв. Економiчний вюникДонбасу. 2018. № 3(53). C. 71-76. 16. Ляшенко В.1., Пiдоpичeвa 1.Ю., Петрова 1.П. «1нновацшний л1фт» як шструмент стимулювання нових вид1в дгяль-носп в малому б1знес1 Донбасу. Економiчний вкник Донбасу. 2017. № 3(49). С. 11-24.
References
1. Babushkin V.I., Vinnichenko V.I., Shul'ga I.V. (1998). Povysheniye effektivnosti ispol'zovaniya otkhodov ugleobogashcheniya pri obzhige tsementnogo klinkera [Improving the efficiency of use of coal preparation wastes when firing cement clinker]. Ugol' Ukrainy - Coal of Ukraine, 4, рр. 48-49 [in Russian].
2. Shpir'ko N.V., Bondarenko S.V. (2017). Stro-itel'nyye materialy s ispol'zovaniyem otkhodov ugleobogashcheniya [Construction materials using waste coal]. Stroitel'stvo, materialovedeniye, mashinostroyeniye -
Construction, materials science, engineering, Issue 99, pp. 213-217 [in Russian].
3. Boruk S.D. (2014). Tekhnolohiia stvorennia palyva na osnovi vtorynnykh palyvnykh enerhoresursiv [Fuel technology based on secondary fuel energy resources]. Tekhnologicheskiy audit i rezervy proizvodstva -Technological audit and production reserves, 1/3 (15), pp.
4-5 [in Ukrainian].
4. Haletskyi L.S., Naumenko U.Z., Pylypchuk A.D. (2002). Tekhnohenni rodovyshcha - nove netradytsiine dzherelo mineralnoi syrovyny v Ukraini [Technogenic deposits are a new non-traditional source of mineral raw materials in Ukraine]. Ekolohiia dovkillia ta zabezpechennia zhyttiediialnosti Environmental ecology and life support,
5-6, pp. 77-81 [in Ukrainian].
5. Dunaievska N.I. Chysti vuhilni tekhnolohii v enerhetytsi Ukrainy [Clean coal technologies in the energy sector of Ukraine]. (n.d.). dtek.com. Retrieved from http://www.dtek.com/content/files/ dunaievska.pdf [in Ukrainian].
6. Maslennikov S.A. (2016). Perspektivy izvleche-niya metallov iz otkhodov ugleobogashcheniya [Prospects for the extraction of metals from waste coal]. Perspektivy razvitiya stroitel'nykh tekhnologiy - Prospects for the development of building technologies: Proceedings of the Conference Title (pp. 169-172). Dnipropetrovsk, State University "National Mining University" [in Russian].
7. Savytskyi O. Vidkhody teplovoi enerhetyky -dzherelo problem chy mozhlyvostei? [Waste of thermal energy - a source of problems or opportunities?]. (n.d.). pryroda.in.ua. Retrieved from http://pryroda.in.ua/ necu/vidhody-vuhilnoyi-promyslovosti/ [in Ukrainian].
8. Filippenko YU.N., Sklyar P.T., Kharlova Ye.V. (2012). Promyshlennyye otkhody ugol'nogo predpriyatiya: puti ikh ispol'zovaniya i uluchsheniya ekologicheskoy obstanovki [Industrial waste of a coal enterprise: ways to use them and improve the environmental situation]. Zbahachennia korysnykh kopalyn - Enrichment of minerals, Issue 50 (91), pp. 33-38 [in Russian].
9. Fedorenko O.Yu. (2009). Tekhnolohiia vyhotov-lennia klinkernykh keramichnykh vyrobiv na osnovi vidkhodiv vuhlevydobuvannia [Technology of production of clinker ceramic products based on coal-mining waste]. Ekologiya i promyshlennost' - Ecology and industry, 1, pp. 46-51 [in Ukrainian].
10. Fursova T.N. Ispol'zovaniye v teploenergetike otkhodov ugleobogashcheniya pri szhiganii v kipyashchem sloye [Use in heat-and-power engineering of waste of coal enrichment at burning in a fluidized bed]. (n.d.). repo.uipa.edu.ua. Retrieved from http://repo.uipa. edu.ua/jspui/bitstream/ 123456789/1558/3/Fursova%20 T.% 20N.pdf [in Russian].
11. Dunayevskaya N.I. (2012). Doklad na soveshcha-nii u Prezidenta NAN Ukrainy [Report at the meeting with the President of the National Academy of Sciences of Ukraine]. Retrieved from http://esco-ecosys.narod.ru/ 2012-5 [in Russian].
12. Povnyy S.N. (1998). Povysheniye raboty effektivnosti energeticheskikh predpriyatiy za schot ispol'zovaniya otkhodov ugleobogashcheniya [Improving the efficiency of energy enterprises through the use of
waste coal]. Candidate's thesis. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine [in Russian].
13. Cherednichenko O.F., Morozov O.F,, Ponizo-vanyi Yu.B., Fedorov V.I, Pashkevych M.O., Chmyrenko O.M. Sposib heoloho-promyslovoi otsinky resursiv vtorynnoho palyva iz vidkhodiv vuhlezbahachennia [Method of geological-industrial estimation of resources of secondary fuel from coal-fired waste]. Patent number: 68551. Retrieved from http://uapatents.com/4-68551-sposib-geologo-promislovo-ocinki-resursiv-vtorinnogo-paliva-iz-vidkhodiv-vuglezbagachennya. html [in Ukrainian].
14. Lebiediev M.V., Povnyi S.M., Skliar P.T. Sposib pererobky vidkhodiv vuhlezbahachennia [Method of processing coal-fired waste]. Patent number: 38953. Retrieved from http://uapatents.com/4-38953-sposib-pererobki-vidkhodiv-vuglezbagachennya.html [in Ukrainian].
15. Kocheshkova I.M. (2018). Indykatyvna diahnos-tyka staloho rozvytku rehioniv [Indicative diagnostics of sustainable development of regions]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 3(53), рр. 7176 [in Ukrainian].
16. Liashenko V.I., Pidorycheva I.Yu., Petrova I.P. (2017). «Innovatsiinyi lift» yak instrument stymuliuvannia novykh vydiv diialnosti v malomu biznesi Donbasu [«Innovative lift» as an instrument for stimulating new activities in the small business of the Donbas]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 3(49), рр. 11-24 [in Ukrainian].
Кочешкова I. М. Ввдходи вуглезбагачення як джерело прибутку для мкт старопромислових шахтарських регюшв
У статп акцентовано увагу на диференщацп мюць масового складування вiдходiв вуглезбагачення тери-торiально за принципом шдвладносп украïнськiй владi, наведено маши такого розташування. Визначено
можливi Bapianrn кластеризацй' хвостосховищ у Доне-цькш облaстi. Запропоновано нaйбiльш доцiльнi спо-соби геолого-промислово! оцiнки pecypciB вторинного палива i3 вiдходiв вуглезбагачення та !х переробки.
Ключовi слова: стapопpомисловi шaхтapськi реп-они, збaгaчувaльнi фабрики, ввдходи вуглезбагачення, хвостосховища, центри рециклшгу.
Кочешкова И. Н. Отходы углеобогащения как источник прибыли для городов старопромышленных шахтерских регионов
В статье акцентировано внимание на дифференциации мест массового складирования отходов углеобогащения территориально по принципу подвластности украинской власти, приведены карты такого расположения. Определены возможные варианты кластеризации хвостохранилищ в Донецкой области. Предложены наиболее целесообразные способы геолого-промышленной оценки ресурсов вторичного топлива из отходов углеобогащения и их переработки.
Ключевые слова: старопромышленные шахтерские регионы, обогатительные фабрики, отходы углеобогащения, хвостохранилища, центры рециклинга.
Kocheshkova I. Coal cleaning wastes as the source of profit for urban places of old industrial mining regions
The article deals with the differentiation of areas for high-volume stocking of coal cleaning wastes on the ground of the territorial approach based on the principle of subordination to Ukrainian administration supported with the corresponding maps of such places. Possible variants of the tailing pits' clustering in Donetsk Region are represented. The most expedient methods of geological and industrial assessment are proposed for by-product fuel resources due to coal cleaning wastes and their processing.
Keywords: old industrial mining regions, preparation plants, coal cleaning wastes, tailing pits, recycling centers.
Стаття надшшла до редакци 05.03.2019
Прийнято до друку 28.03.2019
