CC BY
9УДК [711.143+551.4.03]:004.9
Черлiнка В. Р., Дмитрук Ю. М.
Проблеми створення, георектиф1каци та використання крупномасштабних цифрових моделей рельефу
Чершвецький нацюнальний унiверситет iм. Ю. Федьковича, м. Чернiвцi е-таН: cherlinka@gmail.com
Анотац 'т. Розглянуто актуальн/ проблеми створення, георектиф'кац)' та використання крупномасштабних цифрових моделей рельефу в реалiях Украни. На основi аналiзу рiзномасштабних ЦМР локального ареалу урболандшафту м. Черн/'вц' показано, що використання для детальних досл/'джень крок/'в моделi 10-25 м i вище супроводжуеться великими похибками. Тому для виршення злободенних проблем галуз/' доцльно використовувати ЦМР з дозволом не бльше 5 м, а в ряд/' завдань - 1 м точнше), накше результати можуть бути ютотно в/'дм/'нними, менш репрезентативними та спотвореними.
Ключовслова: урболандшафт, цифрова модель рельефу (ЦМР), проблема
Кожна наука в процес свого розвитку виходить на певш рубеж1, на котрих вщбуваеться узагальнення зробленого, переосмислення поточних завдань та планування наступного вектору розвитку. Початок 21 стол1ття можна охарактеризувати як власне одну з таких в1х. Через бурхливий розвиток сучасних шформацшних технологш, як1 дозволяють опрацьовувати величезн обсяги шформаци та зробити прорив у переход! вщ традицшно'Г двом1рноТ географи до трим1рноТ просторово'Г. Вважаючи прюритетом географи системне дослщження природи, населення та господарства; мошторинг взаемоди м1ж соцюсферою та геосферою для дотримання рацюнально''' територ1альноТ оргашзаци сусп1льства та природокористування I еколопчно безпечного розвитку, то створення максимально наближено' до дшсносп цифрово' модел1 рельефу (ЦМР) може бути саме тим кроком, який створить передумови для усшшного розвитку географ1чно' науки I розв'язку и програмних завдань. При цьому ЦМР варто розглядати не ттьки як «р1ч в собЬ>, а власне як базис для шновацшних пщход1в, найб1льш пр1оритетними з яких е р1зн1 види моделювання. Якюна трим1рна модель рельефу е передумовою для побудови 4d моделей, вищо'' сходинки у досл1дження процес1в та явищ в динамщ1, тобто у хронолопчнш ретроспектив!.
Нам близьке розумшня ЦМР як особливого виду трим1рних математичних моделей, як1 е вщображенням «рельефу» як реальних, так I абстрактних геопол1в (поверхонь) I як1 мають певну форму представлення вихщних даних та спос1б 'х структурного опису. Це дозволяе вщтворювати об'ект шляхом штерполяци, апроксимац|| чи екстраполяци [1]. На практиц1 п1д ЦМР розумшть, як правило, цифров1 модел1 висот, як1 створюються з використанням обмеженого набору вихщних картограф1чних даних про рельеф [2, 3], або ЦМР отримаш за допомогою даних дистанцшного зондування [4-8]. Для конкретизацп об'екту досл1дження варто розглянути (не претендуючи на завершений огляд) множину основних класифкацш ЦМР, яка юнуе на сьогодн1. Ряд автор1в подтяе 1снуюч1 ЦМР на дв1 велик! групи: растров! (регулярн1) та векторы (нерегулярно [9, 10]. 6 також ряд публкацш, де ц1 групи ЦМР або набори даних для 'х створення бтьш детал1зован1 [11-13]. Для практики ми послуговуемося першою 1з згаданих класиф1кац1й, визначальним в якш е те, що значення висот повинш бути доступн1 для вае''' област1 досл1джень, а будь-який тип ЦМР може бути перетворений в точковий (растровий) наб1р даних (х, у, z).
Укра'нськ1 реали, попри зростаючу роль дистанц1йного зондування Земл1 та фотограмметричних способ1в створення ЦМР в свт, передбачають основне джерело для моделювання рельефу крупномасштабы топограф1чн1 карти. Детальний розгляд останшх виявляе ряд проблем, як1 вимагають пщвищеноТ уваги. Це важливо з огляду на те, що при побудов1 ЦМР для великих територш використовуються не власне др1бномасштабн1 карти, а так1 п1сля процесу генерал1заци крупномасштабних ЦМР. 1снування чи розробка крупномасштабних ЦМР для територп Укра'ни на сьогодн1 не декларован1, тому питання, як1 п1дн1маються нами, вимагають детального розгляду.
Серед першочергових, на нашу думку, проблем:
1) змша форми ком1рок растру ЦМР при зм1н1 проекц1й. Наприклад, при вибор1 бiлiнiйноТ 1нтерполяц1', як основного методу передискретизацп континуальних даних (поля висот), нов1 значення визначаються на основ! середньозважено' в1дстан1 в1д центр1в 4-х вихщних ком1рок, що призводить до згладжування даних. Це зумовлюе змши к1нцевих результат1в геостатистичних анал1з1в I моделювання, зокрема морфометричного та гщролопчного;
Вступ
2) BM6ip системи координат для використання в якост сптьного знаменника. Реально використовуван системи координат в УкраТ'ш (мiсцевi рiзних видiв, СК-42, СК-63) при офiцiйно затвердженiй для використання УСК-2000 [14] за умови засекреченост ключiв та параметрiв переходу мiж ними [15, 16], або доступу широкого загалу до даних пониженоТ точност призводить до iнших проблем при створенн ЦМР для рiзних територiй. Головна з них полягае найперше в тому, що системи координат УСК-2000, СК-42 i утворена вщ останньоТ умовна система координат СК-63, а також регюнальш (мюцевО системи мають локальнi спотворення, зумовлен методами Тх створення i технолопею врiвноваження результатiв лiнiйно-кутових вимiрювань у мережi [17].
Оскiльки чинна державна геодезична система координат УСК-2000 вщповщае вам сучасним вимогам щодо точности доцiльно, на наше переконання, ва роботи зi створення ЦМР проводити саме в нш. Тодi модельована загальнонацюнальна ЦМР УкраТни певного масштабу може безперешкодно (без додаткових трансформацш) доповнюватися локальними високоточними ЦМР, створеними для конкретних цтей.
Данi перерахунку координат для точноТ прив'язки топографiчноТ основи необхiдно зробити загальновiдомими через те, що п^брати дослiдним шляхом параметри переходу мiж СК-42, СК-63, мюцевими системами координат (МСК) до УСК-2000 неможливо. Останне пов'язано не ттьки з переносом початку координат та вщносним розворотом Тх осей, але й з масштабною трансформа^ею координат, яка виникае при переходi на ненульову висоту поверхн вщносно МСК i на площину проекцп Гаусса-Крюгера, з новим положенням осьового меридiану через зсув вiдносно осьового меридiану стандартноТ шестиградусноТ зони тощо;
3) обмеженють доступу (секретнiсть) до даних. Топографiчнi данi крупних маштабiв вважаються секретними/ДСК [18]. Загальновiдомо, що сучасн засоби ДЗЗ дозволяють отримувати високоточну координатну шформацш та дан про рельеф для зацiкавлених оаб зi значно меншими похибками, ашж на iснуючiй картографiчнiй продукцiТ. Тому «секретнють» картографiчного матерiалу апрiорi видаеться «рiччю в собi». Апрiорi зрозумто, що е сенс повного зняття рiзноманiтних грифiв, якi тим бтьше, часто встановлюються з порушеннями чинного законодавства [19]. Для наукових дослщжень, в. т.ч. фунтознавчих, часто необхщы карти крупних масштабiв (до 1:2000 включно). Виходячи з того, що дат про рельеф секреты чи ДСК [18], то при наявност згенерованих високоточних ЦМР, питання використання отриманих результат науковою сшльнотою чи в прикладному аспект стае проблемним.
4) доступ до актуальних топографiчних карт. Попри юнуючий «Порядок загальнодержавного ...» [20] та попередн аналопчы акти, карти часто не актуалiзованi, а картографiчний матерiал 30-40-рiчноТ давностi (для окремих репоыв ще бiльш задавнений) отримати дуже проблемно. Це не ттьки дивуе, осктьки значна частина такого роду карт наявна у СК-63, яка була вщмшена Постановою ЦК КПРС i Ради М^с^в СРСР вщ 25 березня 1987 року за №378-85, але й унеможливлюе актуальн дослiдження. Отримати легальним шляхом карти крупшших масштабiв, зокрема i для наукових цiлей, практично неможливо;
5) георектифка^я топографiчних карт, яка необхщна постiйно, а особливо у випадках вп"хого стану топографiчного матерiалу. Практично завжди виявляються нерiвномiрнi спотворення (до ктькох мм на лист) лшшних та площинних розмiрiв листiв карт внаслщок умов зберiгання (усихання/набубнявiння) та сканування. Це вимагае прив'язки за максимально можливою ктькютю точок (координати ку^в рамки карти, перетин лшш координатноТ сiтки та вихiд Тх на рамку). Використання набору таких точок та прогресивних алгоритмiв трансформацп (типу «rubber sheet») дозволяе мати прив'язан карти з максимально наближеними до вихщних геометричними параметрами;
6) дигiталiзацiя топографiчних карт. Використання сканованого матерiалу з роздiльною здатнiстю не менше 600 dpi i 8bit на канал та застосування адекватного програмного забезпечення з нашв- чи автоматичним режимом оцифрування дозволяе векторизувати горизонталi з високою точнютю. Використання таким чином прив'язаноТ та дигiталiзованоТ топографiчноТ основи е передумовою отримання ЦМР необхщного типу з максимально можливою точнютю.
Мета - на основi аналiзу iснуючих проблем, як виникають при створенi, георектифiкацiТ та використанн крупномасштабних цифрових моделей рельефу, на прикладi локального фрагменту ЦМР урболандшафту м. Чершвц показати вщмшносп мiж моделями, створеними на основi тотожних частин рiзномасштабних карт (М 1:2000, М 1:10000 та М 1:25000). При цьому доцтьно показати вщмшносп за висотами, крутизною i орiентацiею схилiв тощо залежно вщ масштабу.
Об'ект дослiджень - фрагмент урболандшафту м.Черыв^ (рис. 1); предмет дослщження -цифрова модель рельефу та похщы вiд неТ картографiчнi матерiали.
Тестовий полiгон приурочений до складних геоморфологiчних умов, а його розмiри складають 3390х3347 м, площа 13,35 км2.
Рис. 1. Розташування району дослщжень
Матерiали i методи
Досл1дження проводилися з використанням 1нструментальних засоб1в Г1С GRASS 6.4.3 [21, 22] у середовищ1 Debian GNU Linux 7.0 [23] Í3 дотриманням умов ЗагальноТ громадськоТ л1ценз1Т GNU GPL [24] щодо вживання цих програмних засоб1в. Для оцифрування картограф1чних даних застосували векторизатор Easy Trace 7.99 [25]. Для генерацп ЦМР обрали метод регуляризованих напружених сплайыв (Regularized Spline with Tension - RST), який обчислюе значення висот у вузлах атки за допомогою функц1Т, що моделюе тонку гнучку пластину, яка проходить через/або близько до точок вихщних даних [26-28]. При цьому застосовано наступи параметри: напруженють сплайну ф=30 та згладжен1сть ш=0,1.
Результати та обговорення
Анал1з векторних набор1в даних (рис. 2), показуе, що картооснови масштабу М 1:2000 (а) та М 1:10000 (б) е близью за своТми в1зуальними характеристиками. Дан1 найкрупн1шого масштабу бтьш насичен1 нап1вгоризонталями i, як показують дан1 польових обстежень, загалом вщповщають нативному рельефу. Картооснова М 1:25000 е надмiрно генералiзованою, схематичною, тому внаслщок цього вiдхиляеться вiд реальноТ геоморфологiчноТ ситуацiТ.
а) M 1:2000 б) M 1:10000 в) M 1:25000
Рис. 2. Рiзномасштабнi контурнi набори даних локального фрагменту урболандшафту м.Чернiвцi
Статистичний анал1з векторних набор1в даних (табл. 1) свщчить про спор1днен1сть як висотних даних, так I похщних характеристик, що апрюр1 передбачаеться, оскшьки вс1 вони належать до одыеТ генеральноТ сукупност1. Проте просторове вщхилення векторних об'ект1в при генерац1Т ЦМР призводить до досить диференцмованих результат1в. Це ставить п1д сумн1в використання окремих
масштабiв у практичнш дiяльностi. Зокрема досить дивним е значне неспiвпадiння розташування горизонталей масштабiв М 1:2000 та М 1:10000 у плат, при практично тотожнш вертикально роздiльнiй здатностк Прогнозувалося, що навiть з врахуванням похибки у плановш точностi карт цих масштабiв, спiвпадiння контурiв мало б бути вищим. Вщповщно до цих вихщних умов, результати моделювання показують наростаючi вiдмiнностi у кшцевих ЦМР (рис. 3). Виходячи з найвищоТ точностi картооснови М 1:2000 у планi та по висоН отриману на Т'Т базi ЦМР доцiльно вважати еталонною, яку надалi ми використовуватимемо як основу для порiвняння.
Таблиця 1
_Характеристика вихщних та генерованих наборiв даних_
Показники М 1:2000 М 1:10000 М 1:25000
вектор растр Вектор растр вектор растр
К-сть векторних об'ек"пв 383 - 169 - 26 -
Загальна довжина векторних об'ек"пв на фрагменту км 302,42 - 284,96 - 50,89 -
Min-max, м 166-226 165,8226,1 168-226 165,8226,0 167,5225 166,83225,3
Розмах варiацiТ, м 60 60,3 58 59,2 57,5 58,5
Середне, м 181,73 177,70 183,22 177,74 187,31 178,116
Дисперсiя 199,36 147,22 229,28 141,07 249,00 155,39
Стандартне вщхилення 14,12 12,13 15,14 11,88 15,78 12,47
Коеф. варiацií, % 7,76 6,83 8,26 6,68 8,42 6,99
1-й квартть 171 170,98 172 170,98 177,5 170,7
Медiана 177 173,48 178 173,45 180 173,05
3-й квартiль 187 177,56 189 177,64 195 178,33
90 перцентль 202 196,55 209 196,14 210 197,89
0 \
а) M 1:2000
Рис. 3. Ha6ip ЦМР локального фрагменту урболандшафту м.Чершвц pÍ3HMX масштабiв
Застосувавши елементи растровоТ математики для досл1дження р1зниц1 висот Ah м1ж еталонною ЦМР2ооо i ЦМР10000 та ЦМР25ооо вщповщно (рис. 4а, 4б), отримали результати, як1 показують значн1 в1дм1нност1 у висотних даних. Осктьки основна частина пох1дного картограф1чного матер1алу отримуеться як певна функц1я в1д рельфу (крутизна, ор1ентац1я схил1в, тангенц1альна, планова та шш1 кривизни тощо), то результати анал1зу ЦМР, в1дм1нноТ в1д еталонноТ, будуть значно в1др1знятися. Наростання похибок спостер1гаеться 1з п1двищенням степеня складност анал1зу. Так, наприклад, тангенц1альна кривизна (2-га пох1дна в1д функцИ' рельефу) уже на карт1 М 1:10000 дае ютотно диференц1йован1ший в1дносно еталонноТ результат.
Аналопчна ситуац1я з картограмою крутизни схил1в. Р1зниця за крутизною схил1в Asl м1ж еталонною ЦМР2000 i ЦМР10000 та ЦМР25000 вщповщно, вщображена на рис. 5. Для наочност ця р1зниця зб1льшена у 100 раз1в, що дозволило спостер1гати ч1тку тенденц1ю до значноТ виположеност за крутизною. Отже, у ряд1 галузей, зокрема зокрема картуванн1 фунт1в, де так1 дан1 використовуються, будуть отримуватися неточн результати, як1 впливатимуть на вс1 наступн1 характеристики. Тобто накопичувальна тенденц1я до випадання тонких (а дал1 середн1х) деталей рельефу в ЦМР, отриманих на картах др1бн1ших масштаб1в або при застосуванн великих крок1в модел1 призводить до ситуацп, коли узагальнення наст1льки велике, що використовувати так1 дан1 можна буде ттьки в оглядових цтях.
Перев1рка Н0-г1потези на баз1 висотноТ 1нформац1Т досл1джуваного ряду ЦМР показуе, що вони належать однш генеральнш сукупност1. Проте, як показано вище, це не може бути пщставою для вибору др1бномасштабн1шого картограф1чного матер1алу для досл1джень, оск1льки вс1 похщн1 модел1 м1ститимуть неприпустим1 помилки.
Рис. 4. Карти р1зниць висот м1ж еталонною (М 1:2000) та ЦМР пор1вняння локального фрагменту урболандшафту м.Черн1вц1
III I ■ М МИ1 I k'VBB
a) Asl = ЦМР2000-ЦМР10000 б) Asl = ЦМР2000-ЦМР25000
Рис. 5. Карти р1зниць крутизни схил1в м1ж еталонною (М 1:2000) та ЦМР пор1вняння локального фрагменту урболандшафту м.Черн1вц1
Отже, отриман результати показують, що використання цифрових моделей рельефу з кроком 1025 м i вище для детальних дослщжень супроводжуватиметься iстотними, часто недопустимими для практики похибками. Для виршення найактуальшших проблем як наукових, так i прикладних доцiльно використовувати ЦМР з дозволом не бтьше 5 м, а в рядi завдань - 1 м (i точшше), iнакше можливi iстотно вщмшы та менш репрезентативнi результати.
Висновки
Отже, виршення актуальних проблем сучасноТ науки потребуе ЦМР з дозволом не бтьше 5 м, а для низки наукових завдань - 1 м. Це ч^ко виявляеться при аналiзi рiзномасштабних ЦМР локального фрагменту урболандшафту м.Чершвц^ де показано, що використання крош моделi 10-25 м i вище для детальних дослщжень призводить до великих похибок.
Лтература
1. Новаковский Б.А. Цифровые модели рельефа реальных и абстрактных геополей / Б.А.Новаковский,
C.В.Прасолов, А.И.Прасолова. - М.: Научный мир, 2003. - 64 с.
2. Сербенюк С.Н. Программы МАГ для создания цифровых моделей геополей / С.Н.Сербенюк , С.М.Кошель, О.Р.Мусин // Геодезия и картография. - 1991. - № 4. - С.44-46.
3. Hengl T. Mathematical and Digital Models of the Land Surface / T.Hengl, I.S.Evans // Geomorphometry: Geomorphometry: Concepts, Software, Applications. Developments in Soil Science (eds T.Hengl, H.I.Reuter). - Vol. 33. - Elsevier, 2009. - pp. 31-64.
4. National Geophysical Data Center [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ngdc.noaa.gov/mgg/global/relief/ETOPO2/
5. Earth Resources Observation and Science [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eros.usgs.gov/#/Find_Data/Products_and_Data_Available/gtopo30_info
6. Danielson J.J., Gesch D.B. / Global multi-resolution terrain elevation data 2010 (GMTED2010) / J.J.Danielson,
D.B.Gesch. - Open-file report. - №2011-1073. - U.S. Geological Survey, Reston, Virginia, 20011. - 34 p. - Режим доступу: http://pubs.usgs.gov/of/2011/1073/ pdf/of2011-1073.pdf
7. The Shuttle Radar Topography Mission (SRTM) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www2.jpl.nasa.gov/srtm/
8. The Advanced Spaceborne Thermal Emission and Reflection Radiometer (ASTER) Global Digital Elevation Model (GDEM) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lpdaac.usgs.gov/content/view/full/11033
9. Weibel R. Digital Terrain Modeling / R.Weibel, M.Heller // Geographical Information Systems: Principles and Applications (eds. D.J.Maguire, M.F.Goodchild, D.W.Rhind). - London: Longman, 1991. - pp. 269-297.
10. Li J. A Review of Spatial Interpolation Methods for Environmental Scientists / J.Li, A.D.Heap. - Canberra: Geoscience Australia, 2008. - Record 23. - 137 pp.
11. Пьюкер Т. Влияние различных математических подходов на изображение рельефа дна океана / Т.Пьюкер // Картография. - 1988. - №3. - С. 35-38.
12. Лисицкий Д. В. Основные принципы цифрового картографирования местности / Д.В.Лисицкий. - М.: Недра, 1988. - 264 с.
13. Мусин О.Р. Цифровые модели рельефа континуальных и дискретных географических полей / О.Р.Мусин, С.Н.Сербенюк // Банки географических данных для тематического картографирования: сб. ст. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. - С.156-170.
14. Про деяк питання застосування геодезичноТ системи координат // Постанова КМУ вщ 22.09.2004, №1259 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1259-2004-%D0%BF
15. Тарапатов М.М. Державна референтна система координат УСК-2000 та ТТ зв'язок iз Ышими свтовими i европейськими системами координат / М.М.Тарапатов // Проблеми безперервноТ географiчноТ освiти i картографп. Зб. наук. пр. - 2007. - №7. - С. 174-179.
16. Герасимов Г.П. Золотой ключик: как стать (или не стать) Буратино и решить проблему перехода от СК-42 и WGS-84 к СК-63 и местным системам координат / Г.П.Герасимов // Геопрофиль. - №3. - 2010. - с. 24-31.
17. Кубах С. Вплив стану геодезичноТ основи на точнють визначення геометричних параметрiв земельних дтянок / С.Кубах // Геодезiя, картографiя i аерофотозшмання : мiжвiдомчий науково-техшчний збiрник. -Випуск 73. - 2010. - С.69-72.
18. Про введення в дто Перелку вщомостей, яга мютять службову шформацю // Наказ Держземагентства УкраТни вщ 25.10.2012, №525 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://land.gov.ua/za-napriamkamy-diialnosti/publichna-informatsiia-zakonodavche-zabezpechennia/99352-nakaz-derchzemagentstva-ukrayyny-vid-25-10-2012-525-pro-vvedennya-v-diua-pereliku-vidomostey-yaki-mistyat-sluchbovu-informaciua.html
19. Матвшчук О. Гриф«ДСК» i його застосування vs право на шформацю / О.Матвшчук // Доступ громадськост до генеральних плаыв мюьких населених пунк^в УкраТни: Зб. матер. за результ. проекту «Через доступ до генеральних плашв - до мютобудування без корупцп». СхщноукраТнський центр громадських ^^атив. За заг. ред. В.В.Щербаченка. - Луганськ: СПД Резшк, 2011. - С.218-223.
20. Про затвердження Порядку загальнодержавного топографiчного i тематичного картографування // Постанова КМУ вщ 4 вересня 2013 р., №661 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov. ua/laws/show/661 -2013-%D0%BF
21. Geographic Resources Analysis Support System [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://grass.fbk.eu/
22. Черлшка В.Р. Особливост та актуальнють використання системи пщтримки аналiзу географiчних ресурав (GRASS) / В.Р.Черлшка, Ю.М.Дмитрук // Ученые записки Таврийского нацюнального университета им. В.И.Вернадского. - Серия: География. - 2011. - Т.24 (63). - №1. - С. 3-7.
23. Debian GNU Linux - the universal operating system [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.debian.org/index.en.html
24. gNu GENERAL PUBLIC LICENSE [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gnu.org/licenses/gpl.html
25. Easy Trace 7.99 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.easytrace.com/site2/program/et799_ru
26. Mitasova H. Interpolation by Regularized Spline with Tension: I. Theory and Implementation / H.Mitasova, L.Mitas // Mathematical Geology.. - 1993. - Vol. 25. - №.6. - pp. 641-655.
27. Hofierka J. Multivariate interpolation of precipitation using regularized spline with tension / J.Hofierka, J.Parajka, H.Mitasova, L.Mitas // Transactions in GIS. - 2002. - №6. - pp. 135-150.
28. Hofierka J. Interpolation of radioactivity data using regularized spline with tension / J.Hofierka // Applied GIS. - 2005. - Vol. 1. - №2. - pp. 16/01-16/13.
Аннотация В. Р. Черлинка, Ю. М. Дмитрук Проблемы создания, георектификации и использования крупномасштабных цифровых моделей рельефа. Рассмотрены актуальные проблемы создания, георектификации и использования крупномасштабних цифровых моделей рельефа в реалиях Украины. На основе анализа разномасштабных ЦМР локального ареала урболандшафта г.Черновцы показано, что использование для детальных исследований шагов модели 10-25 м и выше сопровождается большими погрешностями. Поэтому для решения злободневных проблем отрасли целесообразно использовать ЦМР с разрешением не более 5 м, а в ряде задач - 1 м (и точнее), иначе результаты могут быть существенно отличными, менее репрезентативными и искаженными.
Ключевые слова: урболандшафт, цифровая модель рельефа (ЦМР), проблема
Abstract. V. R. Cherlinka, Y. M. Dmytruk Problem in creating, georectifications and using of large scale digital elevation models. Were considering the urgent problems of creation, georectifikation and use of large-scale digital elevation models in the realities of Ukraine. Based on the analysis of different scale DEM local area urbolandscape of Chernivtsi has been shown that the use of detailed research model steps 10-25 m and up accompanied by large errors. Therefore, to solve urgent problems of the industry it is advisable to use a DEM with a resolution of 5 meters, and in some tasks -1 m (and more accurate), or the results may be significantly different, less representative and distorted. Keywords: urbolandscape, digital elevation model (DEM), the problem.
Поступила в редакцию 18.02.2014 г.
