CC BY
29УДК 911.2
ЦИФРОВА МОДЕЛЬ РЕЛЬСФУ В ГЕОГРАФМНОМУ Й ГЕ01НФ0РМАЦ1ЙН0МУ ПРОСТОР1
Бшоус Л.Ф
Розглядаються проблеми просторового моделювання. Пропонуеться методика просторового моделювання рельефу засобами Г1С. Цифрова модель рельефу розглядаеться як джерело синтезу шформаци про особливое^ ландшафтно! оргашзаци територш.
Ключов1 слова: цифрове моделювання, цифрова модель рельефу (ЦМР), GRID-модель, ТШ-модель, класифжащя ЦМР, позицшно-динам1чна ландшафтна територ1альна структура.
Цифрове моделювання - це процедура створення триви\прних фотореалютичних в1зуал1зацш (ЗБ-моделей) територш та об'ектш методами комп'ютерно! rpa(|)iки. Шд цифровою просторовою моделлю об'екта ели розум1ти певну форму представления даних та 3aci6 i'x структурного опису, що дозволяе «обчислювати» (ввдновлювати) об'ект шляхом ¡нтсрполяцп. апроксимацп або екстраполяцп [1]. 3D-\iojc.ii полегшують планування, контроль i прийняття pinieHb у багатьох галузях людсько! дгяльностг Тривим1рна фотореалютична в1зуал1защя територш. як складова геошформацшних систем (FIC) та результат просторового аналпу даних, вццеривае широш можливосп анал1зу розшотлу забруднень, актуального й прогнозного моделювання територ1ально1 диференщацп деструктивних процсслв. виявлення родовищ корисних копалин, обгрунтування проектов збалансованого розвитку регюшв.
Цифрова модель рельефу (ЦМР) (digital terrain model, DTM; digital elevation model, DEM; Digital Terrain Elevation Data, DTED) - це растрове представления Tonorpa(|)iLiHoi поверхш, в якш кожен шкеел (елементарна складова) растру може мати лише одне значения висоти. ЦМР е, як правило, обов'язковою складовою будь-яко! Г1С. Забезпечуе можливють виршення широкого спектру завдань, пов'язаних з: енерпею рельефу, зокрема, ерозшною, зеувною, дефлящйною й т.д.; обчисленням обсяпв складних тш (вщвал1в, яр1в, води на диянщ piicn й т.д.); тополопею мюцсвостк а, ввдповвдно, й територ1альними структурами геосистем; системою скомсрсла.
Проблеми просторового моделювання рельефу та аналпу ЦМР вщлшуються в штеграцшному науковому no.ii геошформатики, геостатистики та географп. В залежносп ввд типу вихвдних даних та методики i'x обробки можна видшити два кардинально ввдмшних способи одержання ЦМР. Перший cnoci6 базуеться на використанш даних та метод1в дистанщйного зондування, фотограмметри та радарграмметри. У щй обласл ¡снують певш методики та доробки, точшеть результапв яких досить переконлива. Проте, трудомюткють метод1в рсалпацп таких методик, i'x специф1чшсть та недоступшсть вщповщного програмного забезпечення перешкоджають широкому i'x поширенню. Другий cnoci6 - побудова моделей рельефу шляхом аналпу даних, отриманих в npoucci дептал1зацп аналогових
джерел шформацп (топограф1чних карт). Цей шдхвд не новий, мае сво! сильш i слабш сторони. Головним його недолшом, власне, е трудо\псткють процесу створення бази вихвдних даних. А складшсть полягае в обгрунтуванш методики ПОбуДОВИ ЦМР ДЛЯ ПСВН01 TCpHTOpil (ripCbKOl, piBHHHHOi).
Методи моделювання ЦМР за даними, отриманими в процса оцифровки аналогових джерел можуть бути р1зними. Насамперед, варто згадати модель представлеш у виияд! тр1ангулящйних нерегулярних мереж (TIN - Triangulated Irregular Network), побудованих на ochobI тр1ангуляцп Делоне. Як приклад можна привести роботу Р. Латтуада й Дж. Рейпера [7]. Таю модели використовуються в проектах доелвдницькою групою GeoFraiice3D [9]. KpiM цього, TIN-моделювання може застосовуватись при генерацп додаткових даних при 1хнш недостатшй шлькосп для коректно! штерполяцп. Приклад под1бно! техшки представлений у робоп Д. Хейцингера й X. Кагера [5] про одержання коректних ЦМР ii використанням бази вихвдних ¿золшшних даних. Перевагою тр1ангуляцшно1 модел1 е те, що в шй ввдеутш будь-яш перетворення вихвдних даних. 3 одного боку, це суперечить можливосп використовувати таш модел1 (через i'x нерегулярний характер) для посл1дуючого детального аналпу. але, з ¡ншого боку, досл1дник завжди знае, що в щй модел1 немае шяких привнесених помилок, якими rpiniaTb модсл1. отримаш при використанш ¡нших метод1в штерполяцп. Mojc.ii. отримаш при ¿нтерполяцй такими методами, як, наприклад, сплайн або крипнг - це регулярш матрищ даних, до яких, власне, може застосовуватись весь арсенал способ1в аналпу поверхонь. Щкавими й фундаментальними в щй обласл е роботи М. Хатчинсона [6], П. Суаля [8]. У цих роботах розглядаються не тшьки питания анал1зу моделей рельефу, але також обговорюються вар1анти одержання так званих «пдролопчно коректних» моделей рельефу.
У росшськомовнш та украшськомовшй науков1й л1тератур1 питания, пов'язаш 3i способами моделювання й ощнкою точносп отриманих ЦМР, а також просторового i'x анал1зу - слабко осв1тлеш. Тому, вбачаеться за необх1дне представит методику моделювання й аналпу ЦМР за допомогою метод1в Г1С, яка б максимально задовольняла вимоги точносп ввдтворення геоморфолопчних ситуащй. Нами для апробацп й представления методики моделювання ЦМР обрано басейн р i ч к и 1нгулець.
Загалом, вих1дш даш про рельеф, що створюються за топограф1чною основою можуть бути представлеш в Г1С у вигляд1:
■ регулярно розташованих точок по прямокутних, трикутних, шестикутних
(гексагональних) с1тках;
■ точок, отриманих в результата дептал1зацй горизонталей;
■ точок, отриманих в npoucci дептал1зацй структурних л1шй базисного й
вершинного тишв.
За умови використання регулярно оцифрованих даних для побудови ЦМР, остання буде характеризуватись стохастичшстю, що проявлятиметься у втрал ¿нформацй через високу ймов1ршсть ¡гнорування найб1льш характерних точок каркасу рельефу. До того ж при побудов1 дано! модел1 проблему складае шдб1р у ввдповвдносп з типом рельефу густоти регулярно! ст<и. Принапдно зазначити, що
для piBHHHHoro рельефу при масштаб! карти 1:50000 для побудови ввдносно коректно! ЦМР необхвдно записати в пам'ять комп'ютера 400 точок на 1км" [2]. Використання такого об'ему даних призведе до формування надзвичайно велико! за розм!ром модель подальше використання яко! для просторового структурного анал1зу буде досить проблематичним. При незначному ж розр1дженш с i тки точок видозм1нюються bcí морфометричш показники рельефу, а його морфолопчний образ стае невшзнанним. За умови використання ви.\1дни.\ даних, що отримаш в результат! дептал1зацп горизонталей, ймов1ршсть отримання достсшрно! моде л i рельефу зростае, однак !х недостатшсть доводиться вщеутшетю шформацп в ЦМР в зонах вододшьних плато, пологих cxh.iíb. терас та заплав. Максимально достов1рною ЦМР буде в результат! комбшованого використання для !! побудови даних отриманих в процса дептал1зацп' структурних лшш базисного й вершинного тишв та горизонталей. Саме такий cnoci6 шдготовки вихвдних даних був обраний нами для побудови ЦМР басейну р1чки 1нгулець.
Виб1р програмного середовища, визначення специф!ки оргашзацп вихвдних даних та обгрунтування методики i'x штерполяцп здшснювались в xoji ¡тсративного комп'ютерного експериментування та ¡нтслектуального експертування методом верифшацшного профшювання, що допомагав виявити недостатшсть вихвдних даних та недосконалють методик i'x штерполяцп. В результат! був зроблений виб1р на користь програми Arcliifo й методу топогр1д-1нтерполяцй.
Загалом, триви\прних Г1С на ринку програмного забезпечення не так i багато. Найпершою й в1дразу вдалою спробою створення тако! системи е розробка ф1рми ERDAS за назвою Virtual GIS. Причому сама ф1рма, не будучи Г1С- розробником, мала на\пр розширити можливосп свое! системи обробки растрових геокодованих зображень (наприклад, аерофото- або кос\пчних 3hímkíb). Поттм практично одночасно «законодавщ мод» в обласл двом1рних Г1С, американсыа компанй' ESRI й Mapinfo, випустили програмш модул1 в1дпов1дно за назвою 3D Analyst i Vertical Mapper для cboí'x базових продукпв Arc View i Mapinfo. В1тчизняш розробники ПС «Нева», «Панорама», «Око», «BÍ3Íkom-Khí'b», «Рельеф-процесор» також запропонували модул1 тривим1рного моделювання. Однак, найбшып потужною й повнофункц1ональною тривим1рною системою е Г1С Arcinfo, що, в принциш, не розд1ляе cbít на триви\прний i двом1рний та однаково добре працюе 3í bcímü об'ектами.
IcHye багато шдход1в до моделювання цифрових даних, введених в Г1С. Bei i'x умовно можна роздшити на дв1 групи за способом регулярного чи нерегулярного представления шформацп в ЦМР. Регулярну матрицю значень параметру (в даному випадку висоти) до с л i джу в а н о го об'екта чи явшца, отриману при ¿нтерполяцй' bxijhh.x даних на деяку cítkv квадрапв, в вузлах яко! задаш значения показника досл1джуваного елементу, називають гр1д-моделлю (GRID) [3, 4]. Побудувати GRID-модель можна за допомогою таких mctojíb анал1зу просторових даних, як сплайн (Spline Interpolation), тренд (Trend Surface Interpolation), кригшг (Kriging Interpolation): зворотня зважена ввдетань (Inverse Distance Weighted), tonorpij (Topogrid Interpolation). 1нтерполящя вих1дних даних на нерегулярну cítkv носить назву TIN (Triangulated Irregular Nct\\0rk)-M0jc.ii. що представлена системою
нер1вностороншх трикутншав, яи не перетинаються, а 1х вершинами е вихвдш опорш точки (даш). ЦМР представлена багатогранною поверхнею, кожна грань яко! е елементарним осередком анал1зу. Реалпащю побудови Т1Ы-модсл1. забезпечуе алгоритм тр1ашуляцп Делоне [4]. Результат тр1ашуляцп - лшшна нерегулярна мережа, система трикутншав, що не перетинаються, вершинами яких е реальш даш. Рельеф у цьому випадку представляеться багатогранною поверхнею, кожна грань яко1 описуеться або .пшйною функщею (по.псдральна модель), або пол1ном1альною поверхнею, коефщенти яко! визначаються за значениями у вершинах граней трикутншав.
Апробащя ОЛГО-моделювання, результатом якого е регулярне дискретне представления штерпольованих даних та ТШ-моделювання, результатом якого е неперервне нерегулярне представления штерпольованих даних в середовипц АгсУ1е\¥ довела некоректшеть отриманих результапв, що чт<о проявлялась, зокрема, у мюцях базису сроиУ ¡стотно вираженою погорбовашетю. Програмним середовищем, що забезпечуе врахування при штерполяцп базисних лшшних
<J495<J<J<J S5<J<J<J<J<J <J5<J5<J<J<J <J5I<J<J<J<J <J5I5<J<J<J <J52<J<J<J<J <J525<J<J<J
^ \у нидшики и пешрнмик 1А рулу
Рис.1. Орграф базисних структурних елеменпв рельефу
структурних слсмснт1в рельефу, а отже й побудову пдролопчно коректно! ЦМР е Агс1пГо. Саме в Агс1пГо ¿снуе можливють застосування методу топогрвд-штерполяцп, який спещально створений для побудови, власне, пдролопчно коректно! ЦМР. Для того, щоб застосувати вказаний метод необхвдно вцщовцщим чином оргашзувати систему вихвдних даних. Складовими ще! системи е: дуги, точки, полйони, та в1дповщш атрибута. Дуги - це результат депталпацп
горизонталей Î елеменпв яружно-балковог та до линно-рчковoï систем, точки представлен! висотними В1дм1тками, що отримаш, в да ному випадку. з карт масштабна, ] :50(Ю(). 1:25000, по.гпгони - це озера, водосховшца, ставки. Занесения до бази вихшних даних в шцевказаийх складових характеризовалось деякою спецификою та етапщстю. Зокрема. заетосу вання функцп Tonorpjri-i нтертгаляiijï вимагае оргатзаци дуг, що представляють базис ш лшшш елементи у виглядц орграфу (рис. I), направлешсть кожного ребра якого в(дпов!дае напрямков] руху в1дпов!диого водного поток\г Стаopeимя raicoï графово! моде л! водотоюв - досить трудом юткий процес, шо е програмно контролъованим. В да ному випадку при побудов! графовоУ модел! водоток ¡в басейиу р!чки 1.нгулень контроль точное ti цифру вання здгйснювався в середовипц програми Map info.
Дептллпашя горизонталей здшснювалась :sa цифровыми топограф* чнимн картами масштабу 1:200000 в ¡нтерактивному режит дисплейного цифру вання î застосуванням програмиого середовища Mapinfo, з акшвшщею та кеч' його функцп як SPLIT (вуали), що допомогла уникнути небажаних розривде дуг. В результат! було створено ше одну складову баш un.xiajinx даних, фрагмент яко1 представлено на рис.2
ewsooo
saoooo
S SOBOOS
r,sofoco
еноооо
6SIOSOO
Рис.2. Карта елемент!» бази вих!дних даних моделювання ЦМР
643¡000 6430000 646 ¡000 6МОООО Ê3ОМОО ОН 0000 ОН ¡O0 0 6520000
аодосховищз. озера, стави
На цьому ж рисунку ввдображено й пол ¡го нал ьш об'екти (озера, водосховища, ставки), що е складовими бази вихвдних даних просторового моделювання, для яких актуальною е акптзащя локальних метод1в тоиогрвд-штерполяцй'.
Оцифровка базисних й вершинних структурних елеменпв рельефу (рис.3), в даному вииадку, здшснювалась п залученням цифрових моделей тоиограф1чних карт маештаб1в 1:50000, 1:25000 та цифрових моделей тальвепв I вододшв.
Шдготовка надежным чином оргашзовано! бази вихвдних даних що вщбувалась в програмному середовипц Mapinfo з використанням топограф1чних геокодованих растровых карт р1зних масштаб1в (1:25000; 1:50000; 1:100000; 1:200000) й складовнмн елементамн яко! е: оцнфорваш горнзонтал1 (рнс.2), точки вершинних й базисних структурних елеменпв рельефу (рис.3), орграф базисних лшшних слсмснлв (рис.1), цифрова модель ставив, озер, водосховищ, - дозволила перейти безпосередньо до процедури просторового моделювання рельефу.
Остання передбачае виконання задач: 1) комп'ютерного експериментування та iнтслектуально! експертизи, спрямованих на корегування бази вихвдних даних, зокрема в зв'язку з наявшстю так званих «шкових» значень, яи, досить часто, е по милков ими та в зв'язку з недостатньою пцльшстю вихвдних даних; 2) створення ЦМР; 3) всрифпшцп достов1рност1 результату.
Виявлення помилкових значень бази вихщних даних в програмному середовипц Arcliifo забезпечуе така функщя як TOLERANCES, що базуеться на статистичному аналi îi стандартного ввдхилення, розрахунок якого контролюеться введеними максимальними та мшмальними показниками абсолютно! висоти поверхш.
Важливе значения при моделюванш ЦМР мае виявлення та виршення проблеми недостатносп вихвдних даних, проявом яко!, як правило, характеризуються виположеш д1лянки м1сцевосп (тераси, долини р1чок, низовини, приводод1льш плато), та ri, яи мають невеликий кут нахилу схил1в. II ¡гнорування призводить до появи в ЦМР GRID-ktîthhok, що не мають значень висоти, а отже i не беруть учасп в наступному просторовому aHa.ii ii ЦМР та спричиняють розрив континуальносл похвдних цифрових ¿нформащйних моделей.
Для того, щоб коректно видшити з бази вихвдних даних обласл з недостатньою i'x щ1льшстю, на ochobî не лише впуальних ознак, необх1дно застосовуючи методику то по гр i д-i нтс р по л я щ ï. побудувати попередню ЦМР та створити за нею просторову модель ухшпв, з яко! вибрати клас таких, що характеризуються ухилом меншим за 0° i створити його векторну модель. Останню накласти на цифров1 модсл1 карт, що представляють базу вих1дних даних та на растров! основи геокодованих топограф1чних карт для введения додаткових даних, котр1 забезпечать виршення проблеми створення коректно! й безперервно! в шформащйному в!дношенн! ЦМР. Нами, при виршенш проблеми щ!льност! вих!дних даних, було зроблено 3 ¡тсрацп доповнення !х бази. Запропонована на рис.4 карта ввдображае територ!!, що представляли штерес при перш!й iTcpauiï вдосконаленн! бази вихвдних даних просторового моделювання.
6480000 6485000
6500000 6505000
6480000 6485000
6495000 6500000 6505000 6510000
полтонн, що обмежовують зони недостатньоТ щтьносп вихщних даних просторового моделювання_
Рис.4. Карта ареал ¡в з недостатньою пцльшетю вихщних даних
Досягти максимально! точное л передач! рельефу при застосуванш функцп топогрвд-штерполяцп, можливо було лише за умови бачення вах об'екпв, що потребують корекц!! так званою «локальною» штерполящею. Нами ж в якосп таких об'екпв визначеш лише елементи пдрографп. А тому, вбачалось за необхвдшеть уточнения ЦМР тр!ангулящйним методом, який використовуючи даш закладеш в створешй ЦМР та реальш даш, отримаш в результат! дептал!зацп елеменпв топограф!чних карт, дозволив провести ввдповвдну корекцш ЦМР. Адже саме метод тр!ангулящ! дозволяе перетворити дискретний масив значень висот СКЮа в неперервний та в!добразити рельеф в межах точносп вих!дно! шформацп (первинних даних), яка, як зазначалось рашше, збер!гаеться в вершинах трикутних площин, що шддаються ¡нтерполящ!. Перев!рка уточнено! просторово! модел! на коректшеть методом профшювання та ¡нтслектуального експертування показала добрий результат.
Ретельна шдготовка бази вих!дних даних й оригшальна методика моделювання, а саме: створення первинно! СЯЮ-модсл1 рельефу з застосуванням методу топогр!д-!нтерполящ!, !! поточнення п застосуванням Т1Ы-1 нтерполящ! й посл!дуюче перетворення !! на СЯЮ-модсль для можливостей просторового анал!зу, - дозволили отримати достов!рну й багатогранну з науково-прикладно! точки зору ЦМР (рис.5).
Рис.5.1ЩР басейну ррпда Гнгулець
Висота поверхн:, м менше 20 20 - 70 71 - 110 111 - 160 161 - 200 бшьше 200
50000
Mete rs
Вивченйя й тзнання загадь них особлив остей ЦМР, а отже й рис геоморфолопчно1 та ландшафтши будови баеейну р1чки 1нгулеиь гвйснювалось нами в ïb 'язку з класифпсащею даних шо шстяться в просторов ш моде.и за методом середнього квадратичного рлдхилевня. Величина еереднього арифметичного значения висоти. що pis на 110 метрам роздшила bcï дан! ЦМР на 2 масиви. В результат! чого досить чгисо на в1дкласиф1кованш ЦМР проел ¡дковустьея межа М1ж височинним та зниженим рельефом Сх¡дно -СвронейськоÎ щшгенно! ршнини в межах баеейну pi чки 1нгулець, а точнше м-ж Придшпровсъко-Приазовсъкою областю цокольних пластово-денудацдйних зисочин та пластово-акумулятивних шдвищених рнншн (I ira рис.5). а саме тдобластю Централь ио-Придшпровсыал денудацшшл р1внини та Причорноморською областю пластово-
акумулятивних та пластовб-денудащйних ниювинних рпзнин. а саме шдоблаетю Швшчно-Прнчорноморсько! денудашйно! piвнини (П на рис.5 ).
Посльтуточа клясиф1кац1я за методом середиьоквадратичного п ¡дхилення, вид) ле них час тин (I та II) та кож забезпечила иожливють баченна певних законом \ р костей
Зокрсма. та частина басейну р1чки 1нгулець. що ^находиться в Ир иди 1 провс ько-Приазовськш облает! цокольних пластово-денудацшних височин та пластово-аку му лятивних шдвищених р1внин. для якое характерним е ¡нтснсивний црояв еродпшнх процемв, визначеиа нами як Верхиьонпу лецький басейновий регюн. в результат! класифгкаци також подшилась на 2 масиви значень. Один з них в!дпов1лае Придншровеысш де ну дацщно-аку му лятив ш й гпдвищенш ршниш (диапазон висот 240-100 метр ¿в), шшнй - перехщнш ршниш (д1апазон висот 180-60 мегрш). а з точки юру фоико-геогр а фЬшо го районування Украши [97 ¡. вгдповздао Швденшй областа Придшпровсько1 височини га обласп Щвденних вщюпв Придтпровсько! височини. Класифжащя осхашнх також дозволила виддлити деталь ка грул значень ЦМР. Картограф ¡Чне ввдображення результатов класнфисаци обласп твденних шдропв Придншровсысоз височини в межах басейну (рис. 6) шдтвердило примушення про те, що видьлен] групп об'екив сцшшдносятъся з пев ними геоморфолопчними ровнями, якз можуть бути ¡нтерпретоват як
ландшафты яруси позиш но-динашчно! ландшафтно-територзальhoi структур)). шо рззняться за сnisBiдношснням фактор1в ландшафию! динашки, зумовлснззх ярусною бу дозою рельефу (геоморфолопчними рзвнями). стадайшстю рельефоутворения i осадконакопичення. Зокрема в резулыап класифзкашз ЦМР облает) гавденних »¡дропв Пр идн1 провсъко! височини вид! лились насту пи! ландшафтш яру си: елншальншз вододшьно-височинний денудаззшно небезгсечиий, едюшальний га дв ишено-р m нинн ий ерозшно небезпечний; с мигов ий траиселкдаально-акумулятивний; алкшально-деловшльний яружно-балково-долинно-р1чковий, що в!дпов(дно шд пздсксами I. 2, 3 й 4. представлен! на рис.6.
Загалом, иобудована за вик ладе ною методикою ЦМР здатна забезпечити в iдпов 1 дною ¡нформацзею конструктивний анал1з теритоpii будь-якоз проблемно! opicHTauji, а тому Й щлком обгрунтовано елзд взднести як до суто наукового, так i до науково-виробничого ¡нформацшного ресурсу. Висока достовзршстъ ЦМР е основною переду мов ою обГруитування результатов них методик ко мл 'ютерно го анализу з! структу ри. синтезу знформацй про ландшафтш законошрносп органззацн територш та господарськз особливостз !х використання.
Список лтратури:
1. Мусин О.Р. Цифровые модели для ГНС /,' Информационный бюллетень. ГИС-Ассоциация. -199Н-_\V| -С. 30-36.
2. Черванев ИХ. Структура рельефа и ее влияние на структуру ландшафта И Фш.теография и Геоморфология, 1983. - Вып.ЗО. - C,j04-107,
3. ARC/INFO Starier KIT, руководство пользователя, ¡¡ерсия 3.4D Plus. Environmental Systems Reseach Instiluie Inc. I 992.
4. Are View Spatial Analiat - Environmental Systems Research Institute, Inc.,New Y or!;. USA, 1996,
5 Heitzinger D, Kager H. Hochwertige Gelandemodelle aus Hohenlinien durch wissensbasierte Klassifikation von Probleingebieten // Photogrammetria-Femerkimduiig-Geointbnnation. 1999. N 1, P. 29-40.
6. Hutchinson MT A locally adaptive approach to [he interpolation of digital elevation models//' hUp: а\\л\.пса|ц.исаЬ.ц|1ц ci>nlvSANTA FJ-. CD-ROM.sf papers-luiichiitsdii michael dernloeal.htm]
7. Lattaada R., Raper J. Applications of 3D Delaunay triangulation algorithms in geoscientific modeling http://www.nc(¡ia.ucsb.edu.' con 1' SANTA FE CD-ROM/sf papers lamiada roberto/ paper.html.
8. Soille P. Morphological image analysis. Springer-Verlag. 1999
9. imp: www2.bram. 1'г--'цeo trance3d--
БилоусЛ.Ф Цифрован модель ре.п.сфа is географическом и геошгфорианионном пространстве
Рассматриваются проблемы пространственного моделирования. Предлагается методика пространственного моделирования рельефа средствами ГИС. Цифровая модель рельефа рассматривается как источник синтеза информации об особенностях ландшафтной организации территорий.
Ключевые сшива: цифровое моделирование, цифровая модель рельефа (ЦМР), GRID-модель, TIN-модель, классификация ЦМР, позиционно-динамическая ландшафтная территориальная структура.
Bilons L.F. Digital terrain elevation data in geographical and geoinfoi mation space The problems of spatial modeling are considered. The technique of spatial modeling of a relief by means GES is offered The Digital Terrain Elevation Data is examined as a source of synthesis of the information about features of landscape organization of territories.
Key words: digital modeling. Digital Terrain Elevation Data, GRID-model, TTN-model, classification, landscape-territorial structure
Статья поступила eредакцию 25.07.2008 г
