CC BY
27Ученые записки Таврического национального университета имени В.И.Вернадского Серия «География». Том 25 (64). 2012 г. № 1, С. 86-94.
УДК 528.94+551.482
Г1С В ОЦ1НЦ1 РИЗИК1В В1Д ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦ1Й, ВИКЛИКАНИХ ПАВОДКАМИ I ВОДОП1ЛЛЯМ 1щук О.О.
Центр ПС Аналтик, м. Kuie, Украта
E-mail: o. ischuk22@gmail com
Теоретично та експериментально показана можливгсть автоматизаци процесу розрахунку ризиюв вщ екстремальних ситуацш, пов'язаних з паводками. Описаш реал1зоваш в системах прогнозування i моделювання можливих насл1дюв надзвичайних ситуацш цього типу тдходи до обчислення зон затоплень i3 застосуванням Г1С та запропонована принципово нова методолопя просторового моделювання зон затопления шляхом пор1вняння статистично! поверхш, побудовано! на 6a3i контур1в затопления р1зного ступеню забезпеченосл та статистично! поверхт динам1чних показник!в piBHiB по пдропостах, виражених через показник забезпеченосл.
Ключов1 слова: обчислення ризику, просторовий анал1з, Г1С, затопления, паводок.
ВСТУП
Нишшнш р1вень природно-техногенно! безпеки Украши значною м1рою обумовлений надм1рними техногенними навантаженнями на природне середовище. Найбшьшого техногенного навантаження зазнають шдустр1ально розвинуп краши. Промислов1 perioHH являють собою зони з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварш та катастроф техногенного походження. Цей ризик постшно зростае внаслщок шдвищення частки застарших технологш та обладнання, зниження темшв вщновлення i модершзацп виробництва. Зное основних виробничих фонд1в ycix галузей народного господарства Украши становить в середньому 50%. Потенцшно небезпечш виробництва мають значну питому вагу в структур! промисловосп Украши, на ix долю припадае майже третина обсяпв випуску продукцп.
За умов економ1чно! кризи i браку кошт1в на шдтримання техногенно! безпеки дуже повшьно i несвоечасно здшснюеться оновлення, або замша застарших основних виробничих фонд1в, р1вень зношеносп котрих наближаеться до критичного. У багатьох випадках антропогенна д1яльнють сприяе тому, що потенцшно небезпечш об'екти господарювання з року в piK стають все бшьш вразливими до дп природних фактор1в, що збшьшуе небезпеку виникнення на них вторинних техногенних надзвичайних ситуацш. Поеднання фактор1в техногенно! та природно! небезпеки набагато збшьшують ризики виникнення надзвичайних ситуацш та i'x наслщки.
Автоматизащя процесу прийняття кер1вних ршень в галуз1 управлшня природно-техногенними небезпеками е прюритетним напрямком впровадження шформацшних технологш у передових крашах евпу. Вважаючи на те, що для оцшки переважно! бшьшосл ситуацш важливо враховувати ix просторове
положения або розвиток у простор!, суттеву роль для урядовщв всього свпу сьогодш починають вщгравати також 1 засоби вщображення, просторового анатзу та моделювання можливого розвитку природно-техногенних небезпек ¿з використанням геошформацшних систем (Г1С).
В останш роки ми зустр1чаемося ¿з збшьшеною активнютю природних явищ, що викликають надзвичайш ситуацп. У зв'язку з цим оцшювання ризиюв на територ1ях тдвищено! природно-техногенно! небезпеки набувае особливого значения. Не випадково цша низка м1жнародних проектов, в яких беруть участь краши колишнього Радянського Союзу, нацшена саме на виршення проблеми узгодження методично! та шформацшно! бази розрахунку ризиюв з мгжнародними стандартами, зокрема з К0/1ЕС 31010 [7].
Проблема використання геошформацшних технологш у галуз! оцшки та управлшня ризиками виникла не випадково. Просторовий характер розподшу та розвитку бшьшосп природно-техногенних небезпек вимагае включения в алгоритми розрахунку ризиюв елеменпв просторового анатзу можливих наслщюв ситуацш, що виникають, оцшки характеру просторового розподшу та щшьносп небезпек по територп досл1джень.
В данш робот! вщображено основш шдходи щодо оцшки зон затопления, як основного елементу розрахунку ризиюв вщ паводкових ситуацш ¿з застосуванням засоб1в просторового анал1зу 1 моделювання сучасних Г1С.
СУЧАСН1 МЕТОДИ ПР0СТ0Р0В01 ОЦ1НКИ НАСЛ1ДК1В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ПАВОДК1В ЗАСОВАМИ Г1С
Просторове моделювання пдролопчних ситуацш - одна з найбшьш складних задач, що виршуються за допомогою Г1С. У процес! И розв'язання доводиться повною м1рою використовувати як власш шструменти професшних геошформацшних систем (створення модел! рельефу, анал1з похил1в, оцшка площ водозбору тощо), так 1 спещальш проблемно-ор!ентоваш алгоритми пдролопчного моделювання, за якими розраховують масштаби 1 швидюсть просування повенево! хвил1, ефективнють водозахисних споруд, прогноз гщрох1м1чного режиму водойм та водотоюв 1 т.д.
Враховуючи досвщ застосування Г1С в галуз! прогнозування та оцшки наслщюв надзвичайних ситуацш, що пов'язаш з розвитком паводюв, можна видшити кшька головних шлях1в просторово! оцшки, що визначаються р1внем наявно! вихщно! шформацп:
- наявшсть шформацп тшьки про окрем! затоплен! населен! пункти;
- наявшсть юторичних даних про контури затоплених дшянок шд час вщомих паводюв р1зно! ступеш забезпеченосп;
- наявшсть детально! модел! рельефу;
- можливють застосування засоб1в пдродинам1чного моделювання.
Розглянемо детальшше вказаш шляхи просторово! оцшки зон затопления.
Наявтстъ шформаци про окрем1 затоплет населет пункты
По бшьшосп pinoK Украши шформащя про стан розвитку екстремально! повенево1 ситуацп надходить саме у вигляд1 повщомлень регюнального шдроздшу МНС з перелшом вибраних населених пункпв, що постраждали. Якщо для цього р1чкового басейну не зроблено пдролопчно1 модел1, не розраховано контур1в затопления р1зного ступеню забезпеченосп i вщсутня детальна шформащя про рельеф, оцшку можливих наслщюв затопления доводиться робити, базуючись виключно на даш перелшу населених пункпв. Проте, за допомогою просторового анал1зу Г1С можно суттево доповнити картину розвитку стихшного лиха i отримати набагато повшший перелш об'екпв, що можуть постраждати. Для цього:
- проводиться вщображення названих населених пункпв на електроннш картц
- будуеться буферна зона (полшон, меж1 якого р1вновщдалеш на визначену вщстань вщ об'екту) навколо р1ки, розм1р яко1 на думку експерта вщповщае масштабам ситуацп;
- вибираються засобами просторового запиту Bci типи об'екпв (населен! пункти, дороги, промислов1 об'екти, потенцшно-небезпечш об'екти i TepHTopiï).
Наявтсть 1сторичних даних про контури затоплених дыянок nid час eidoMux паводтвр1зно1 cmyneni забезпеченост1
Введения таких даних в Г1С дае можливють вибрати найближчий до очшуваного вщомий сценарш розвитку паводково! ситуацп та провести просторовий анал1з на бшьш детальному piBHi навпъ в умовах вщсутносл даних про детальний рельеф. При цьому р1чка розбиваеться на умовш зони впливу кожного гщропоста, контури затоплених дшянок р1зного ступеню забезпеченосп (для надзвичайних ситуацш використовуеться 1% забезпеченють - р1вень найвищш за 100 рошв, 2% - найвищш за 50 роюв, 5% - найвищш за 25 роюв, та 10% -найвищш за 10 роюв), обчислеш та нанесен! на паперових картах експертами, цифруються та перер1заються по межах кожно1 зони впливу. За даними прогнозування (наприклад, офщшного прогнозу УкрГМЦ) надаються вщомосп про р1вень, що очшуеться на кожному пдропосп. Класичним шдходом при виршенш 4ieï проблеми е побудова полшону зони затопления шляхом комбшування пар контур1в, що в межах кожно1 зони вщповщальносп гщропоста краще за шших вщповщають р1вню, що прогнозуеться. Реал1защя вказано1 технологи може проводитись засобами векторних Г1С без залучення шструменттв растрового анал1зу. Проте, за рахунок того, що проходження паводково! хвил1 звичайно викликае помпний перепад значень забезпеченосп на сусщшх пдропостах, такий пщхщ дозволяе отримати тшьки стушнчасту картину розливу, найбшьш1 скачки i вщхилення яко1 вщ реальносп виникають саме на межах зон вщповщальносп.
У зв'язку з цим, автором статп у свш час запропоновано принципово новий пщхщ до просторового моделювання, що базуеться на просторовому ствставленш статистичних поверхонь, одшею з яких е поверхня забезпеченосп, побудована шляхом штерполяцп контур1в р1зного ступеню забезпеченосп, шшою - статистична поверхня прогнозовану стану пщйому воду по гщропостах, але виражена не в
р1внях, а також в забезпеченосп [1]. Такий шдхщ оснований на застосуванш засоб1в растрового анал1зу 1 дае цшу низку переваг, головш з яких:
- не потребуе розбивки теририторп та контур1в зон затопления на умовш зони вщповщальносп пдропоспв;
- моделюе зону затопления вщразу по всш довжиш р1чки з урахуванням плавного ухилу поверхш р1чки, що спрогнозовано, по пдропостах;
- не базуеться на припущенш про кускову однорщшсть забезпеченосп в межах зон умовного впливу пдропоспв, тому не створюе стушнчатих переход1в 1 не накопичуе помилок на межах вказаних зон;
- значно шдшмае оператившсть розрахунку в пор1внянш з векторним шдходом.
Наявтсть детальног моделг рельефу
У цьому випадку результуюча точнють просторово! оцшки або прогнозу визначаеться детальнютю та актуальшстю модел1 рельефу, а також детальнютю шформацп про р1вш р1чки на оцшюваний момент часу за результатами пдролопчного моделювання, натурних спостережень на пдропостах, даними офщшних пдролопчних прогноз1в, шформащею про юторичш максимуми або за даними оперативних повщомлень черговому МНС.
Коректшсть модел1 щодо якосл пдролопчного прогнозування багато в чому залежить також вщ так звано! плинносп рельефу, яка запоб1гае утворенню плескатих дшянок поверхш у мюцях, де даш вщсутш. В природних умовах таю дшянки майже не юнують. Зрозумшо, що в межах цих дшянок контур зони затопления провести неможливо. Перев1рити яюсть наявно! ЦМР з цього боку досить просто. Для цього треба зробити анал1з похил1в, та звернути увагу на дшянки, в межах яких похил дор1внюе "0".
Не будемо вдаватися до повного перелшу операцш необхщних для побудови яюсно! с точки зору пдрологп ЦМР, тим бшьше, що едино! методи !! створення, наскшьки вщомо, не юнуе. Отже слщ користуватися ЦМР, побудованими спещалютами у цш галуз1 та завжди зазделепдь визначати необхщну точнють модел1 рельефу.
Можлив1сть застосування засоб1в г1дродинам1чного моделювання
В цьому випадку проводиться детальне моделювання процесу формування та руху паводково! хвил1 з подальшим розрахунком засобами Г1С водно! поверхш р1чки та площ1 затопления на будь-який момент часу. Цей тип просторово! оцшки найточшший, але в повнш м1р1 реашзувати його можуть сьогодш тшьки кра!ни, що мають достатньо розвинуту сучасну мережу гщрометеоролопчного мошторингу та вщповщний технолопчний р1вень прогнозуючих систем. Прогнозування детальних карт затоплень територш розмщених на берегах р1чок вимагае розрахунку р1вшв води, повздовжшх та поперечних ухил1в р1вня води, а також динамши розповсюдження повенево! хвил1 або ударно! хвил1 при прорив1 водо-стримуючих об'екпв. Одними з найбшьш сучасних метод1в для розв'язання такого роду задач е
математичне моделювання i3 використанням двовим1рних моделей пдродинамши, що враховують Bei вище перераховаш фактори.
Засоби просторового моделювання Г1С у цьому випадку використовуються для отримання статистичних пдролопчно-коректних поверхонь рельефу cymi та русла р1чки в межах дшянки дослщжень, яю пот1м об'еднуються в едину статистичну поверхню територп. Розраховаш числовою моделлю piBHi води, глибини, швидкосп течи та границ! затоплених територп передаються у Г1С-систему для штерактивного вщображення затоплених територш та динамши розповсюдження повенево! хвил1, а також значень змодельованих величин у заданих контрольних точках. На основ! розрахованих piBHiß води та використовуючи детальну електронну карту рельефу дна та берепв мюцевосп, а також векторну карту границь населених пунктов, райошв, вулиць, автошлях1в та ¿н., система проводить просторовий анашз територп i видае список затоплених об'екпв, процентну частину затопления об'екта, глибину та тривалють затопления.
Розроблена за вказаним принципом система моделювання затопления у межах м. Киева була створена за завданням РНБО Украши групою експерт1в, в яку увшшли пращвники шституту проблем математичних машин i систем (1ПММС) HAH Украши (математична модель) та Центру Г1С Анал1тик (Г1С складова) у 2010 рощ. Розроблена система була передана до вщдшу гщролопчних прогноз1в Укра!нського Г1дрометцентру (УркГМЦ) для оперативного моделювання затопления повеневими водами територп м. Киева i прим1сько! зони. Для ц1е! територй' вперше було об'еднано батиметричну карту р1чки Дншро та Кан1вського водосховища, виконану в Укрморкартографп, та сучасну карту рельефу берепв Дншра, починаючи в1д дамби Ки1всько! ГЕС до м. Украшка, включно i3 дамбами та намивними д1лянками.
Для запуску модел1 необхщно вказати тривал1сть розрахунку i задати прогнозован1 витрати Ки1всько! ГЕС та р.Десна, а також прогнозован1 piBHi води на Кан1вськ1й ГЕС. Ц1 дан1 можуть бути отриман1 як за допомогою традиц1йного прогнозу пдрографу водоп1лля так i з використанням розроблено! у 1ПММС одновим1рно! пдролопчно! модел1 RIVTOX [8], засновано! на р1вняннях Сен-Венана. Завдяки невеликш ресурсоемност1 одновим1рних моделей, вони можуть бути налаштоваш на весь водозб1р р1чки, зокрема модель RIVTOX була налаштована для розрахунку повенево! хвил1 по всьому басейну Дн1пра. Пюля розрахунку а також в його процес! можна переглянути icTopira затопления (piBHi води та глибини) по всш обласп моделювання, збережену з кроком в одну годину (Рис. 1), або у одн1й з контрольних точок, з кроком у 15 хв.
Рис. 1. В1кно вщображення процесу моделювання (зл1ва) та результат анатзу затоплених об'екпв (справа).
ПРОСТОРОВИЙ АНАЛ13 НАСЛ1ДК1В НАДЗВИЧАЙН01 СИТУАЦП, ПОВ'ЯЗАНО! 3 ПАВОДКОМ
Оцшка наслщюв екстремальних паводкових ситуацш включае в себе стандартний Ha6ip операцш просторового анал1зу, метою якого е виявлення об'екпв (населен! пункти, дороги, угщдя, дшянки забудови тощо), яю можуть бути затоплен! внаслщок оч1кувано! повеш або паводку.
Це звичайно :
- перелш населених пунктов, що потрапили в зону затопления та ор1ентовно кшьюсть жител1в у них;
- перелш промислових пщприемств та потенцшно небезпечних об'екпв, що потрапили в зону затопления;
- кшьюсть юлометр1в автомобшьних та затзничних шлях1в, лшш зв'язку та шженерних комушкацш, що попали в зону затопления тощо.
Суттево, що для проведения просторового анал1зу Г1С не потребуе попередного означения взаемовщносин об'екпв, як у звичайних СУБД. Для визначення об'екпв або i'x частин, що попали в зону затопления, достатньо залучити засоби анашзу, яю почергово накладаюч1 шар пол1гошв зони затопления на шари вибраних тишв об'екпв, виявлять просторов! взаемовщносини об'екпв, вщслщкують перес1чення та створять HOBi об'екти (частково або повшстю затоплеш), порахують ix площу, юльюсть населения, що проживае в них тощо.
Результата анал1зу являють собою шари карти, що вмщують зону затопления, а також затоплен! об'екти та i'x частини. KpiM того, формуеться таблиця, в яюй пщраховано загальш та затоплен! площ1 населених пункпв, довжина затоплених дшянок лшш зв'язку, електричних мереж та шженерних комушкацш тощо. Засоби штеграцп з MS Office дозволяють автоматично згенерувати, наприклад, документ Word, який включить шформащю, необхщну для прийняття ршень
В умовах недостатнього розвитку мереж1 гщропосив, наприклад, у Закарпагп, для детатзацп р1внево! поверхш р1ки залучаеться модель розрахунку р1вшв по гщролопчних створах. Так для прогнозування наслщюв паводюв в басейш р. Тиса для У1АС НС було застосовано зовшшнш проблемно-ор1ентований комплекс
пдролопчного моделювання ЬБУБЬ_Т8_М, розроблений спещалютами УкрНДГМ1. 3 його допомогою даш, отримаш по гщропостах, детал1зуються по розрахункових пдролопчних створах, розмщених по р1чках басейну р. Тиса з штервалом у 5 км.
РОЗРАХУНОК РИЗИКУ ЗАСОВАМИ Г1С
На жаль, використання такого потужного шструменту просторового анал1зу, як Г1С у бшьшосп випадюв обмежують створенням картограф1чно! основи для вщображення 1 граф1чного зютавлення елемента, що зумовлюють розподш небезпек на територп дослщжень. Проте, оцшка ризиюв е досить складним технолопчним процесом, який потребуе одночасного зютавлення просторового положения багатьох чинниюв, що визначають р1вень небезпеки на кожнш дшянщ територп дослщжень. Граф1чне пор1вняння контур1в розповсюдження кожного з чинниюв може лише дати уяву про !х приблизне сшввщношення у простор!. Справжнш ефект може дати лише впровадження автоматизовано! системи комплексно! к!льк!сно! оц!нки кожного елементу територ!! за багатьма критер!ями одночасно. Саме на вир!шення проблем такого типу нацшеш засоби просторового анал!зу та моделювання Г1С [6].
Наприклад, формула потенц!йного !ндив!дуального ризику життед!яльност! (1) в!д природних небезпек, розроблена А.Л. Рагоз!ним [5], виглядае наступним чином:
Ris(F) = Е ((5Н /ПУт^УПУг(1 /№)), (1)
Якщо г81= N8! / 8! - щшьшсть населения зони ураження 8!, то: Ш8(Б) = I ((N81 / Т1)-Уй-У81-(1 / N8)),
де: 81 - площа (зона), що зазнала ураження ьтим уражаючим фактором Б1;
Т1 - час, протягом якого вщбувалося ураження фактором Б1;
N81 - юльюсть населения зони ураження;
N8 - кшьюсть населения регюну, стосовно якого розраховуеться ризик;
Уй - уразливють населения в час!;
У81 - уразлив!сть населения по територп.
Як бачимо, б!льш!сть фактор!в, що необхщш для розрахунку за цим алгоритмом, таю як щ!льн!сть ! юльюсть населения в зон! ураження, площа зони ураження та ш. найзручшше отримуються за допомогою засоб!в просторових запит!в та просторового анал!зу Г1С. Кр!м того, результати оцшки ризик!в зручно надавати у вигляд! карт ризик!в або шар!в цифрових карт в векторному та растровому форматах, що полегшуе !х комплексну оц!нку, з!ставлення та подальшу обробку. Вс! ц! операц!! найефективн!ше виконують сучасн! анал!тичн! Г1С.
В наш час загальноприйнятою е адитивна модель територ!ально! оц!нки комплексного ризику яка штегруе суму диференц!йованих покомпонентних ризиюв, розрахованих окремо по видах загроз [3, 4]. Саме на реатзащю моделей вказаного типу ор!ентований аналпичний !нструментар!й сучасних Г1С.
Основна щея впровадження геошформацшних технологш в процес розрахунку ризиюв вщ явищ, що мають просторовий розвиток полягае у зютавленш комплексу юльюсних та яюсних характеристик кожного типу ризику на просторовш основг У растровому вигляд1 таю модел1 е сучасною реал1защею ще1 обробки багатом1рних числових матриць. Кожний шксель растру в цьому випадку несе вщповщне числове значения ризику, або код класу небезпеки, або шдекс диференцшованих покомпонентних ризиюв [5], розрахованих окремо по видах загроз [3, 4]. Можливють призначення вагового коефщенту кожному фактору при виконанш лопчних 1 математичних операцш м1ж шарами дае можливють додаткового регулювання внеску кожного типу ризику в загальний розподш показнику комплексного ризику по територп дослщжень.
Один з найпроспших вар1ант1в реал1зацп просторового моделювання комплексного ризику дозволяе провести геометричне накладання р1зних шар1в, приймаючи наявш в них небезпечш дшянки щодо кожного типу ризику як виключаючи фактори. 1стотним недолгом такого методу при всш простот1 1 доступносп е однозначнють одержуваних результата: або «ризик е» або «ризику нема», що не дае можливосп врахувати р1зш ступеш небезпеки.
У реальних оцшках звичайно використовуеться весь арсенал лопчних 1 математичних оператор1в, а також вагов1 коефщенти, що показують вагу кожно! складово! щодо формування загального показника ризику. Як показуе досвщ, реал1защю такого алгоритму, з огляду на велику юльюсть градацш у межах кожного шару 1 необхщнють використання функцш картограф1чно! алгебри, зручшше проводите в растрових системах. У такому випадку, застосувавши операщю математичного накладання, ми одержимо максимальш значения результуючого шару в мюцях з найвищим комплексним ризиком. На Рис. 2 показаний приклад реал1зацп модел1 розрахунку комплексного ризику вщ зсувно! активносп (land8l1de.grd), шдекс ризику яко! [5] змшюеться вщ 1 до 5 та вщ затопления внаслщок повеш (flood.grd), шдекс ризику яко! на данш дшянщ дор1внюе „1" .
Рис. 2. Застосування операцп математичного накладання щодо визначення комплексного (сумарного) ризику вщ двох складових.
Список лггератури
1. 1щук О.О. Взаемод1я Г1С та проблемно-ор1ентованих моделюючих комплекс в системах прогнозування та оцшки насл1дюв надзвичайних ситуацш, пов'язаних з паводками / О.О. 1щук,
О.Г. Ободовський, О.С.Коноваленко // Науковий зб1рник КГУ «Пдролопя, пдрох1м1я, пдроеколопя»,- 2002 р. - Т. 3 - С.53-59.
2. 1щук О.О. Методолопчш особливосп використання аналггичних та моделюючих засоб1в Г1С для прогнозування i оцшки наслщюв надзвичайних ситуацш на територп Украши / О.О. 1щук // Ученые записки Таврического университета им. В.И. Вернадского - 2002 г. - т. 15 (54), №1-География,- С. 94-101.
3. Оценка и управление природными рисками / Материалы Всероссийской конференции «Риск-2003». - М.: Издательство Российского университета дружбы народов - 2003 - Т. 1,2.
4. Фундаментальные и прикладные проблемы мониторинга и прогноза природных, техногенных и социальных катастроф / Материалы международного семинара «Стихия-2002». - Севастополь: Севастопольский институт инженерно-экологических и геоинформационных исследований (СИНЭКО) - 2002.
5. Рагозин А. Л. Региональная оценка карстовой опасности и риска. Проблемы безопасности и чрезвычайных ситуаций. / А.Л. Рагозин, В.А. Елкин. - М.: ВИНИТИ - 2003 - вып.4 - С. 33-52.
6. Ищук А.А. Концептуальные модели местности как инструмент комплексной оценки территории / А.А. Ищук // Ученые записки Таврического университета им. В.И. Вернадского - География -Т.16 (55) №2 - 2003 г. - С. 94-101.
7. Zheleznyak M. RIVTOX - one dimensional model for the simulation of the transport of radionuclides in a network of river channels / M. Zheleznyak, G. Donchyz, V. Hygynyak, A. Marinetz, G. Lyashenko, P. -Tkalich RODOS Report WG4-TN(97)05, Forschungszentrum Karlsruhe - 2000. - 48 p.
Ищук A.A. ГИС в оценке рисков от экстремальных ситуаций, вызванных паводками и половодьем / А.А. Ищук // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: География. - 2012. - Т. 25 (64). - № 1- С. 86-94.
Пространственный характер распределения и развития большинства природно-техногенных опасностей требует включения в алгоритмы расчета рисков элементов пространственного анализа возможных последствий ситуаций, оценки пространственного распределения и плотности опасностей по территории исследований. В данной работе отражены основные подходы к оценке зон затопления, как основного элемента расчета рисков от паводковых ситуаций с применением средств пространственного анализа и моделирования современных ГИС.
Ключевые слова: оценка риска, зоны затопления, пространственный анализ, пространственное моделирование, географические информационные системы.
Ischuk O. GIS for the risk assessment from extreme situations caused by floods / O. Ischuk // Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. - Series: Geography. - 2012. - Vol. 25 (64). - № 1 -P. 86-94.
The spatial distribution pattern and the development of the majority of natural and man-made hazards requires the inclusion in the risk assessment algorithms of the elements of the spatial analysis of the possible consequences of emergencies, analysis of spatial distribution and density of the hazards in the study area boundaries etc. This article reflects the main approaches to the assessment of flood zones, as a basic element of the calculation of risk of flood situations using tools of spatial analysis and modeling of modern GIS. Keywords: risk assessment, flood areas, spatial analysis, spatial modelling, geographic information system.
Поступила вредакцию 24.04.2012 г.
