CC BY
93
расширение производства биотоплива, что по своему влиянию улучшает современное состояние экологии. Обоснованы организационно-экономические меры по активизации внедрения органического земледелия и производства биотоплива.
Ключевые слова: аграрная сфера, экологизация, природный капитал, технология, экологическая безопасность.
Stelmashchuk Yu.A. Technological maintenance ecologization agrarian of natural production capital
Determined in the article basic strategic landmark ecologization of agricultural production of natural capital, which is the transition of enterprises of agrarian sphere on mode of sustainable development through the introduction of progressive technology industrial production. Noted the importance of introducing organic agriculture, which contributes to the preservation and restoration of the environment, biodiversity in agricultural landscapes and soil fertility, as well as expanding biofuels that under its influence improves current environmental conditions. Substantiated organizational and economic measures to enhance implementation of organic farming and production biofuels.
Keywords: agricultural field, greening, natural capital, technology, environmental safety.
УДК553.661:504.5 Астр. У.М. Тарас1 -НЛТУ Украгни, м. Львiв
ПРОБЛЕМИ РЕКУЛЬТИВАЦН С1РЧАНОГО КАР'ЕРУ В ЗОН1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ЯВОР1ВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО Г1РНИЧО-Х1М1ЧНОГО П1ДПРИЕМСТА "С1РКА"
Дослщжено антропогенний вплив прничо! промисловост на навколишне при-родне середовище. Розглянуто проект створення на порушених землях рекреацшних територш. Встановлено низку проблем, що перешкоджають рекультивацп та залю-ненню берепв, а також приживанню та росту вже посаджених рослин.
Ключовг слова: бiорiзноманiття, рекреацшш територи, рекультиващя, Яво-рiвський кар'ер, эдрчаш шдприемства, залюнення берепв.
На меж1 тисячол1ть на Земл1 практично не залишилося мюця, яке б не зазнало антропогенного впливу. Укра1на належить до кра1н, яю ютотним чином впливають на глобальну еколопчну ситуащю. Високий р1вень ресурсос-поживання та вщходтсть виробництва ведуть до вичерпання запашв мше-ральних ресуршв. На сьогодш в Укра1ш спостер1гаеться недостатня люистють територи - 14,3 % та швидке зниження родючост Грунпв. Саме для того, щоб повернути землям 1х природнш стан та радикально покращити еколопчну ситуащю в кра!ш, Законом Укра1ни в1д 21 вересня 2000 р. №1989-111 затвердже-но загальнодержавну програму формування нацюнально1 еколопчно! мереж1 Укра1ни на 2000-2015 рр. Вона охоплюе вш дшянки природних ландшафтав, що тдлягають особливш охорош. Програмою також передбачено низку захо-д1в для збшьшення 1 розширення площ1 мереж1, одним з яких е консерващя та вщтворення деградованих 1 забруднених земель. Зпдно з1 статтею 171 Земельного кодексу Укра1ни, до деградованих земель вщносять дшянки, поверхня яких порушена внаслщок видобування корисних копалин, а господарське ви-користання е економ1чно не ефективним. Стаття 172 передбачае консерващю таких земель шляхом залуження або залюнення. Отже, створення на поруше-
1 Наук. ке^вник: доц. В.П. Отферчук, канд. бiолог. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
них землях гiрничо-хiмiчних тдприемств рекреацiйних територiй вщповщае прийнятим Укра!ною мiжнародним угодам та кодексам [1, 2].
Особливо! уваги потребують територп дiяльностi колишнiх ирчаних пiдприeмств. У давнину сiрку збирали лише на вулканах, а з XV ст. виникли першi рудники. Метод видобутку полягав у запаленш сiрки на залiзних листах з дiрочками, через якi вона витжала в горщики. У XVII ст. почала розви-ватися наука хiмiя, в основi яко! було вивчення важливих для людства хiмiч-них речовин, одною з яких була шрчана кислота [1]. У 1690 р. французью хь мжи Н. Лемерi i Н. Лефевр започаткували перший промисловий спосiб отри-мання шрчано! кислоти, реалiзований у 1740 р. в Англп на першому побудо-ваному сiрчанокислотному заводi у Рiчмондi. За цим методом сумш сiрки та селiтри спалювали в ковш^ пiдвiшеному у скляному балош, наповненому водою. Видшявся 803, реагував з водою утворюючи сiрчану кислоту. У 1746 рощ Дж. Робек в Бiрмiнгемi замшив скляш балони камерами з листового свинцю, започаткувавши камерне виробництво шрчано! кислоти. Згодом сiрчанi заводи було вщкрито у Францп у 1766 р. (Руан), у Германп в 1810 (Лейпциг), у Росп - у 1805 (Московська губершя). Вдосконалення процесу у Францп та Великобританп сприяли виникненню башнево! системи. У 1926 р. у Росп, на Урал^ було запущено першу баштову установку на Полевському металургшному заводi [6].
У XVIII-XIX ст. шрку i сiрчану кислоту починають застосовувати в металургп, електротехнiцi, паперовш, шкiрянiй, цукровiй та гумовiй промис-ловостi. Значного прискорення набуло виробництво шрки, коли у 1799 р. ан-глieць Дондональд виявив, що для росту та розвитку рослин необхщний фосфор, внаслiдок чого виникло виробництво фосфорних мiнеральних добрив, для якого потрiбно багато шрчано! кислоти. У 1900 р. !х було вироблено 1 млн т, у 1960 р. - 9,6 млн т, а у 1980 р. - 30 млн т.
Укра!на долучилася до шрчано! лихоманки з 50-х роюв минулого сто-лггтя. Вiдкриття сiрчаних родовищ Львiвщини (1956 р. - Роздiльський кар'ер, 1969 р. - Яворiвський кар'ер, 1974 р. - Подорожненський кар'ер) забезпечило швидкий розвиток гiрничо-хiмiчноl промисловосп Укра!ни та iстотно змши-ло юторж> та географiю регiону. Утворилися новi мiста, побудовано газопро-води, електромережi та дороги, вiдкрито навчальш заклади для пiдготовки кадрiв, створено колективи високоосвiчених спецiалiстiв геологiв, прниюв i будiвельникiв [1, 7].
У Захщнш Укра!ш одним з найбшьших було Яворiвське державне тд-приемство "^рка". Об'ектом дослiдження е шрчаний кар'ер, що утворився в зош дiяльностi пiдприемства. Iсторiя держпiдприемства "^рка" починаеться з 1969 р., коли у Яворiвському р-нi Львiвськоl обл. було розпочато експери-ментальний видобуток шрки. Пiсля цього в Мос^ було ухвалено рiшення про старт масштабного будiвництва у цьому слабозаселеному районi. Вже за кiлька роюв було створено технолопчний комплекс вартютю близько 3 млрд крб для видобутку та перероблення шрки вщкритим способом i методом тд-земно! виплавки. За роки експлуатацп, на пгантсьюй площi 950 га добули по-над 20 млн т шрки, яка в основному йшла на виготовлення мшеральних доб-
2. Еколопя довкiлля
155
рив для сшьського господарства колишнього СРСР. Загалом у свiтi просте-жувалася чгтка тенденцiя до збiльшення видобутку шрки. Економiсти прогно-зували стiйкий дефщит. У Польщi дiяли кар'ери Махув та двi копальнi тд-земно! виплавки ирки, а також будувався найбiльший в свiтi рудник тдзем-но! виплавки Osek. На Американському континентi було споруджено платформу для фраш-рудника в Мексиканськш затощ [1, 3]. В Укра!ш устшно функцiонували три кар'ери, а також свердловинна копальня. Експерти вважа-ють, що через гонитву за високими виробничими показниками видобуток вiв-ся хижацьким методом, що завдало непоправно! шкоди навколишньому сере-довищу [1]. На фош прогресу екологiчнi проблеми вщходили на заднiй план i до слiв та аргументiв еколопв, на жаль, нiхто не прислухався. Саме це спри-чинило утворення катастрофи шрчано! промисловостi в Укра!ш та й у свiтi загалом, що включае в себе недбале i надлишкове виробництво, !! непотрiб-нiсть, занепад i розпад тдприемств i заводiв, безробiття квалiфiкованих спе-цiалiстiв, i як наслiдок - низка ряд еколопчних проблем у зв'язку зi закриттям та затопленням кар'ерiв. Уже на початку 90-х роюв виробництво самородно! сiрки стало нерентабельним i видобуток руди майже припинився. Причиною кризи також став розрив виробничих зв'язюв тд час розпаду СРСР. Водночас стало вщомо про розробки нового методу видобутку шрки в процесi очищен-ня природного газу. Отже, в Укра!ш гостро постало питання лжвщаци вели-чезних кар'ерiв та вiдновлення пошвеченого навколишнього природного се-редовища [1, 3].
На територи Яворiвського тдприемства повинна була вiдбутись ре-культиващя земель, що передбачала очищення та залюнення [2]. Основною проблемою стали шдземш порожнеч^ що виникли тсля шдземно! виплавки. Щоб запобiгти !х затопленню пiдземними сiрководневими зливами, польсью фахiвцi, наприклад, спроектували вiдсипку на дш кар'еру Махув глиняного екрана завтовшки 25 м, а також передбачили систему свердловин для осу-шення кар'еру. На реалiзацiю проекту було видшено 200 млн дол. [3]. Проек-ти в Укра!ш були аналогiчними, однак для реалiзацil не вистачало коштiв. Пiдприемству видшяли кошти лише для "пiдтримки еколопчно! рiвноваги". Практично всi вони витрачалися на вiдкачку води кар'еру. Цей процес супро-воджувався низкою негативних еколопчних наслщюв: скиданням у рiчки мь нералiзованоl ирководнево! води, викидами в атмосферу, карсто-суфозшни-ми провалами та вичерпуванням запасiв питних шдземних вод. Фахiвцi ствердили, що засипання кар'ерiв пов'язане з великими витратами i тому едино можливим е ршення пiти дешевшим шляхом i перетворити ви!мку на озеро, створивши Яворiвське водосховище [1, 3, 7].
Проект майбутнього водосховища розробили фахiвцi Львiвського ВАТ "Гiрхiрпром" [2], а над концепцiею створення берегово! смуги штучно! водойми працювали науковщ Нацiонального лiсотехнiчного унiверситету Укра!ни та Аграрного унiверситету. У 2003 р. проект затоплення Яворiвсько-го ирчаного кар'еру та вiдновлення порушеного навколишнього ландшафту затвердив Кабшет Мшгс^в Укра!ни. За задумами авторiв, почали споруджу-вати штучне озеро з площею акватори 10 км2, довжиною берегово! смуги
12 км, глибиною понад 100 м. Для цього води рiчки Шкло спрямували у ве-личезний котлован шрчаного кар'еру. У 2007 р. тсля заводнення штучно! во-дойми вона знову потекла сво!м руслом через Яворiв i Кракiв у Польщу. Ут-ворилося глибоке i чисте озеро. На цей час розроблено проект, що передба-чае створення там зони вщпочинку, безпечних умов для купання, риболовлi, пляжних територш, лiкувальнi санаторi!, гiдропарк та орштолопчний заказник, але iснуе низка проблем, яю цьому перешкоджають [4].
По-перше, перед заводненням сiрчаного кар'еру необхщно було вико-нати земляш роботи з iзоляцi! вiдкритих родовищ самородно! сiрки, провести iндивiдуальний тампонаж тдземних свердловин, тобто провести лжвщащю за спецiальною технологiею. Для цього необхщно було засипати ложе во-дойми водостiйкою породою - глиною. Такий штучний водостiйкий екран товщиною 20-25 м запобiг би контактуванню вод озера з сiркою та забрудню-ватися !! сполуками. Таю роботи не було виконано i просто залито водою рiч-ки Шкло. Як наслщок, вся оргашка водосховища вiдмираючи i гниючи на аг-ресивному днi буде створювати велику юльюсть сiрководню (газу), який буде перемiщуватися вгору i нищити все живе в водоймi, а критичш нагромаджен-ня сiрководню на дш спричинять залповi викиди на поверхню i замор риби. По-друге, наповнення водосховища водою тдпирае водоносш горизонти нав-колишньо! територi! i заплави рiчки Шкло, що призводить до тдняття рiвня Грунтових вод та тдтоплення осель. По-трете, з цих територш вже понад 100 роюв добуваеться артезiанськими свердловинами питна вода i потужними водогонами подаеться до мiста Львiв. З часом необхщно буде шукати новi во-дозабори, адже iснуючi стають все бшьше отруеними сiркою та !! сполуками. По-четверте, в Яворiвському район активiзувалися такi негативнi екологiчнi явища, як карсти. Це процеси вимивання легкорозчинних порщ i утворення порожнин тд землею та садибами людей. Важливою проблемою також е той факт, що дзеркало водосховища розташоване вище рiвня Яворова, а рiчище Шкло, за роки вiдсутностi в ньому води, зменшилось у шириш, замулилось i е засмiченим непотребом, а селяни розорали санiтарно-захисну смугу по берегах рiчки. Отже, в разi руйнацi! нестiйкого берега прогнозуеться затоплення навколишшх сш, зокрема Цетуля, Оюлки та Вiльшаниця [5].
На жаль, ус наведенi процеси, пов'язаш зi затопленням кар'еру, е нез-воротними, хоча !х можна призупинити. Сдиним способом порятунку землi е вчасна рекультивацiя та залюнення берегiв. Тут постае нова проблема - Грунт навкруги не родючий. Виявлено, що показники вмюту сольового залишку 804 коливаються вiд 330мг/кг до 8000 мг/кг, за ГДК 160 мг/кг. Щ питання вже юлька рок1в дослiджують працiвники Академп гiрничих наук Укра!ни, зокрема 1ван Зозуля, Михайло Сфремов, 1лля Гуменик, Анатолiй Гайдин, 1ван Повх, Мирослав Мальований, Валерiй Кроквенко, Степан Сеньюв, Анатолiй Костирко, Зиновiй Варивода, Михайло Коструба. За результатами !х досль джень впроваджуються проекти еколопчного вiдродження територiй у зонi впливу гiрничо-хiмiчних пiдприемств Яворова, Роздолу, Стебника, Подорож-не та iнших [4]. Проводять науково-дослщну роботу науковцi 1нституту еко-логi! Карпат, пiд керiвництвом О.Г. Марискевич i 1.М. Шпаювсько!, та Нацi-
2. Екологiя довкшля
157
онального люотехшчного ушверситету, представлену у працях професо-ра Л.1. Котя, доцентiв В.1 Мокрого та В.П. Олiферчук. 1х завдання полягае у вiдновленнi коршного деревостану, а саме того, що формуеться в даних при-родних умовах i характеризуеться домiнуючою породою, яка вщповщае пев-ним люовим умовам. На дослiджуваний об'ект було здшснено двi експедицп з висадження саджанщв. Перша - сосни звичайно! (Pinus sylvestris) та берези повисло! (Betula pendula), друга - дуба звичайного (Quercus robur), дуба скель-ного (Quercus retraea), та дуба червоного (Quercus rubra). На жаль, прижилося лише 10 % рослин. Це свщчить про перевищення вмюту важких металiв.
Метою дослiдження е вивчення бюти rрунтiв з високим вмютом сiрки, а саме м^омщелв, що е вiдповiдальними за утворення гумусу i трансфор-мацiю шрковмюних сполук. Провiвши фiзико-хiмiчний, мiкологiчний та сис-темно-морфологiчний аналiз iзолятiв Грунту стане можливим описати юну-юга родини мiкромiцетiв та визначити переважакта види, тобто тi, що тран-сформують сiрку. На !х основi пропонуемо розробити мiкоризацiйний препарат, що надалi забезпечить високу ефектившсть вiдтворення лiсових культур на шрковмюних Грунтах.
Л1тература
1. Гайдш А.М. Hc®i озера Льв1вщини / А.М. Гайдш, I.I. Зозуля. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Льв1в : Вид-во ТзОВ "Афша", 2009. - 103 с.
2. Проект л1квщаци с1рчаних кар'ер1в, вщновлення еколопчно! р1вноваги i ландшафту в зош д1яльносп Явcрiвськcгc ДГХП "Орка / ВАТ Гiрхiмпрcм. - Явор1в. - 126 с.
3. Орчаш будш // Галицькi контракта, березень 2008. - Вип. 10. - С. 2.
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.girhimprom.narod.ru
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.karelin.org.ua/problemu-yavorivskogo-morya/.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sulphuricasid.ru (офщшний сайт Че-лябшського металургшного заводу).
7. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.yaniv.net.ua.
Тарас У.М. Проблемы рекультивации серного карьера в зоне деятельности Яворивского государственного предприятия "Сирка"
Исследовано антропогенное влияние горной промышленности на окружающую природную среду. Рассмотрен проект создания на нарушенных землях рекреационных территорий. Установлен ряд проблем, препятствующих рекультивации и облесению берегов, а также приживаемости и роста уже посаженных растений.
Ключевые слова: биоразнообразие, рекреационные территории, рекультивация, Яворовский карьер, серные предприятия, облесение берегов.
Taras U.M. The revegetation problems of sulphuric pit during activity of the Yavoriv state mines-chemical enterprise
Anthropogenic influence of mining industry to environment is investigated. The project of creating recreational territories on defected territories is observed. The number of problems that prevented land reclamation, shore afforestation and non getting accustomed to a place already planted plants are established.
Keywords: biodiversity, recreational territories, land reclamation, Yavoriv pit, sulphuric plants, shore afforestation.
