CC BY
20
5. Положения про Мшстерство екологи та природних ресуров Украши. Затверджено Указом Президента Украши вщ 29 травня 2000 року № 724/2000. / Еколопчне законодавство Украши: Зб. нормат. актв. за ред. Зайця 1.О. - К.Юршком 1нтер, 2001. - С. 73-80.
6. Положения про Державне управлшня екологн та природних ресурив в областях, м1стах Киев1 та Севастополе Затверджено наказом Мшстерства екологи та природних ресуров Украши вщ 11 серпня 2000 року № 108. / Еколопчне законодавство Украши: Зб. нормат. актв. за ред. Зайця 1.О. - К.Юршком 1нтер, 2001. - С. 90-95._
УДК504.064.3.574:622.012 Л.Б. Бтоус1, Я.О. ЧопиК
ПРОБЛЕМИ МОН1ТОРИНГУ ВИРОБНИЧО-ЕКОЛОГ1ЧНИХ ТЕРИТОР1АЛЬНИХ СИСТЕМ Г1РНИЧОГО ПЩПРИСМСТВА
Висвiтленi проблемнi питання оргашзацн мошторингу на локальному piBHi у районах дшльност гiрничих пiдприeмств.
Lubomyr Bilous, Yaroslav Chopyk
The problems of production-environmental areal systems monitoring of mining
enterprises
There are discussed the problematic issues of local level monitoring organization in regions of mining enterprises activities.
Одшею з реалш сьогодення е криза хiмiко-iндустрiального комплексу кра-1ни, зокрема, у гiрничо-хiмiчнiй галузi та виробнищш мiнеральних добрив. У за-хiдному perioHi Украши вона призвела до банкрутства таких державних прничо-хiмiчних пiдприемств (ДГХП) як Роздольського та ЯворДвського ВО "Орка", mi вДдповДдно з 1953 та 1968 рр. займались видобутком та первинною переробкою самородно!' сiрки. На кДнець 2000 р. цд динамiчнi промисловi гiганти гiрничого ви-робництва набули ще й статусу екологiчних банкрутш.
Спецiалiзуючись на видобутку самородно!' сДрки, обидва пiдприемства були монополДстами не лише на територií Украши, але й СНД. Експлуатацiя сДрча-них родовищ у Туркменiстанi (Гаурдакське), а також у сусДднш Республщ Поль-ща суттево не вплинула на розвиток цих комбiнатiв та 'хне значения для основно!' хДми. I лише пiзнiше, з кДнця 80-х - поч. 90-х рокДв, вДдчутними конкурентами пiдприемств стали росшськД газопереробнi заводи, що почали вловлювати супут-ню арку.
Своерiдним лакмусовим папiрцем для РДГХП та ЯДГХП "Орка" стала так звана "процедура" входження Украши до стльноти держав з ринковою економД-кою. Вона розкрила цшу низку проблем соцiально-економiчного, виробничо-технологiчного та екологiчного (у т.ч. сощально-еколопчного) характеру, що сто-суються функцiоиувания цих промислових шдприемств. За останнi 10 рокДв 'хньо1 дДяльностД щ проблеми ще бДльше загострились. Сталося це, насамперед, через неадекватну реакцДю адмшктрацш шдприемств на вимоги ринково!' економДки (роки недбалого управлшня), а також зниження рДвня опДки з боку держави (на-приклад, через вДдсутнкть гарантованих замовлень на продукцда).
1 Львiвський нащональний ушверситет iMeHi 1вана Франка
2 Мiжнародний шститут-асодiадiя регюнальних еколопчних проблем (М1АРЕП)
Вважатимемо цi проблеми засобом зволшання чи мотивацл процесу становления системи мониторингу на промислових об'ектах.
Як засвiдчують дослвдження, дiяльнiсть Роздольського та Явор1вського ДГХП "Сiрка" лише шдтвердила тенденцií у динамiцi соцiально-економiчних проблем, що супроводжують гiрниче виробництво. На перших стадiях розвитку шдприемств актуалiзацiя цих проблем була зумовлена, насамперед, буд1вництвом мiст гiрникiв - Новий Роздал i Новоявор1вськ. До смт. Шкло необхiдно було вщ-селити мешканщв сiл Вiльшаниця, Мурени, Новий Яр, Лис, Окшки, частково жи-тел1в Цетулi i Тарнавищ. Цi населенi пункти опинились на територц родовищ са-мородно'' срки (у коитурi запроектованого кар'еру). Шзшше виникла потреба у вiдселеннi вах тих, хто проживав у межах саштарно-захисних зон (СЗЗ) окремих технолопчних одиниць пiдприeмств. У 1000-метровiй СЗЗ знаходилися села Бере-зiвцi i Пiдгiрцi Микола'вського району, Подорожне, Демня, Маринка, Крех1в, Си-дорiвна Жидачiвського району та село Воля Старицька Яворiвського району. Процес вiдселення так i не завершився. До реч^ за весь перiод дiяльностi шдприемств обсяг державних капiталовкладень у розв'язання соцiально-економiчних проблем становив лише 26,6 % вщ обсягiв промислового будiвництва. Станом на 1 ачня 1990 р. загальна варткть будiвельно-монтажних робiт на цих промислових об'ектах сягала 557 млн.крб. Незважаючи на недостатне фiнансувания сощально-економiчноí сфери у регiонi, Явор1вським виробничим об'еднанням "Сiрка" були побудованi: залiзнична колiя Львiв - Новоявор1вськ - Немир1в, бетонна дорога Новояворiвськ - Явор1в, асфальтована дорога Шкло - Немирiв тощо. Прюритет-ний розвиток промисловост у регiонi призвiв до виникнення значних диспропор-цiй у соцiально-економiчному розвитку територiй, прилеглих до цих прничо-х1м!чних пiдприемств. Виробнич! об'еднання не брали участi у сощальному розвитку сшьських населених пунктав Явор1вського, Микола'вського, Жидачiвського та шших районiв, зввдки до'жджали на роботу понад шкть тисяч пращвниюв. Гострота цих проблем поступово зменшувалась лише завдяки тому, що громадсько-ста, населенню регiону з боку колишньо'' союзно'' монополи - асощацп "Агрох1м", декларувалась готовшсть щодо ''хнього розв'язання. Проте шд час непрогнозова-ного закриття шдприемств сощально-економ!чш проблеми загострилися з новою силою. I що найважливте, 'х шдсилювали нерозв'язаш еколопчш та сощально-еколопчш проблеми. Затверджена виконкомом Льв!всько'' обласно'' Ради народ-них депутатав у 1990 р. Програма еколопчного вщродження ! сощально-економ!чного розвитку територш у зонах впливу Роздольського та Явор!вського ВО "Орка" залишилась лише зашзшлою спробою управлшських структур допо-могти розв'язати щ проблеми.
У шк розвитку шдприемств виробничо-технолопчш можливоста давали змогу створювати пор1вняно невеликий асортимент товарно'' продукцп. На Роз-дольському ВО "Срка" випускали ам вид1в продукцп - арку грудкову та рдау, арчану кислоту, штроамофоску, 80 % змочуваний порошок срки, фтористий алюмшш, пол!мерну арку. Видова структура продукцп Явор!вського ВО " Срка" складалася з арчано'' руди, арки грудково'' та рщко1, вапняку. Культура виробни-цтва, що ввдзначалася не надто високими характеристиками, впливала не тальки на яккть продукцп, але й на яккний стан (вигляд) територп у межах землевдао-д1в цих шдприемств. У вдаалах ! хвостосховищах шдприемств нагромаджено ввдповщно 366,6 млн.м3 порвд та 149,1 млн.т хвостав флотацп. На виробничих те-
2. Проблеми практичного застосування еколого-еконо:шчного вчення 165
риторiях заскладовано 1,8 млн.т фосфогiпсу. У мкцях неоргашзованого складу-вання зберiгаeться 190 т ванадieвого каталiзатора (V2O5) цеху арчано! кислоти. Незадовшьними були i залишаються санiтарно-гiгieнiчнi умови працi робинитв. За даними промислово-екологiчноí лабораторй' Роздольського ВО "0рка", у шш-дливих виробничих умовах працювало 962 чол. В умовах шумового забруднення (83-102 дБА) знаходилось 600 чол. На Яворшському ВО "Сiрка" у штдливих умовах було залучено 1719 чол. Р1вш шумового забруднення на окремих дiльницях збагачувально! фабрики становили 82-99 дБА. До цього слад додати ще й деякi особливосп технологiчних процесiв цих гiрничих шдприемств, а саме: абсолютно недостатнiй рiвень 'хньо! автоматизации шкiдливiсть та енергомктккть. Усi цi чинники зумовлювали, з одного боку, високу захворюванкть пращвнитв, з другого - значну собiвартiсть продукцп i через це неконкурентоздатнкть 11 на свiто-вому ринку.
Щодо екологiчних проблем, то предметно до кшця 80-х р. íхнiм розв'язан-ням РВО та ЯВО "Орка" практично не займались. Адмiнiстрацieю Роздольського ВО "Орка" не виконувались ртення Миколашсько! районно! Ради народних депутат вiд 17.03.88 р. № 52 та постанови виконкому районно! Ради щодо реалiза-цй' заходiв з покращення екологiчноí ситуацп у райош. Навiть аварiйнi ситуацп, що виникали час вiд часу, сприймались однобiчно, тальки як розрив ланки техно-логiчного ланцюга i якось ввдсторонено, як екологiчна проблема. Вщомчий пiдхiд до органiзацií управлiння господарством призвiв до "панування" у захвдному регь онi Укра'ни центральних мЫстерств i вiдомств. Зокрема, на територц Передкар-патського сiрконосного басейну - МЫстерства мiнеральних добрив СРСР, державно!' асощацп "Агрох1м" тощо. За цих умов територiя сприймалась не шакше, як поверхня Землi для розмщення технологiчних одиниць гiрничих шдприемств, а надра тiльки як "комора" з корисними копалинами. На завадi впровадження у виробництво ефективних зарубiжних технологiй, зокрема, американсько! технологи пiдземного виплавлення сiрки (ПВС), була полиика колишнього СРСР. Тех-нолопя ПВС, яку використовують у Республщ Польща, забезпечуе повнiше шд-няття "на-гора" самородно! сiрки, рацiональне використання мiнеральних ресур-сiв, зменшуе деградацда родовищ. Аналiз даяльноста вiддiлiв охорони природи РДГХП та ЯДГХП "Орка" свiдчить про те, що функцюнування монiторингу на локальному рiвнi е умовним. По-перше, промислово-екологiчнi лабораторй' (ПЕЛ) не були атестоваш. Отже, зiбранi показники стану довюлля apriori не могли сприйматися як об'ективна еколопчна шформащя; по-друге, вiддiли не забезпечу-вались необхiдним монiторинговим iнструментарiем. Тому у рiчну звiтнiсть шд-приемств вносили тiльки тi забруднювальнi речовини, яю можна було вдентифшу-вати. Таю реалп спостереження за станом довкшля були зумовленi ще й ввдсутш-стю екологiчних знань у категорп адмiнiстративно-управлiнського апарату, якi вiдповiдно до посадових обов'язюв мали б оберкати довкiлля. ПЕЛ прничо-хiмiчних пiдприемств використовували як iмiтацiйнi засоби проведения шби-то систематичного контролю за якктю навколишнього середовища. 1хш матерiали дуже часто слугували своерiдним буфером для шдприемств. Адмшктращя "вщ-бивалась" вiд таких державних контролюючих структур, як обласне управлшня екоресурсш, обласна СЕС тощо. У кшщ 80-х - на початку 90-х роюв виникли пе-редумови для ввдкритого обговорення у суспiльствi назрiлих природоохоронних
проблем. Це спонукало до проведения серйозних наукових дослiджень еколопч-ного спрямувания. Видалялися кошти на створения "коидицiйиих" (модершзова-них i атестованих) ПЕЛ та розвиток стандарт мониторингу навколишнього сере-довища. Для розв'язання иазрiлих екологiчиих проблем регiоиу промисловi шд-приемства, оргаии мiсцевого самоврядувания отримували иовi иормативио-правовi докумеити, екоиомiчш мехаиiзми та вимоги до охорони природи. У вузах штеисифжувався процес пiдготовки фах1вц1в для сфери природокористувания -екологiв, меиеджерiв природоохороиио' дiяльиостi.
З часу, коли Укра'иою була виборена иезалежиiсть, Урядом робились спроби зберегти базовi виробництва срки на Прикарпаттi - Роздольське та Яво-р1вське ДГХП "Сiрка". Адже iз загального обсягу вироблеио' ними продукцц для потреб господарства кра'ии залишалися 50,2 % сiрки, 71 % арчаио!' кислоти та 79,6 % складних мiиеральиих добрив. У зв'язку з цим 20 вересия 1993 р. Кабше-том Мiиiстрiв Укра'ии було прийиято Постанову за № 766 "Про заходи запобкаи-ия иегативиим екологiчиим иаслiдкам i стабiлiзацií роботи Явор1вського державного приичо-х1шчиого пiдприемства "Сiрка". На початку липия 1995 року з'яви-лась друга Постанова КМ Укра'ии № 484 "Про розв'язания соцiальио-екоиомiчиих та еколопчних проблем у Явор1вському та Жидачiвському районах Льв1всько!' об-ластГ. Проте бажаиих результатiв для регюну вони не принесли.
1з коротко висвiтлеиих проблем стае зрозумшо, що складна екологiчиа ситуация у районах видобутку самородио!' арки загалом спричииеиа вiдсутиiстю иа-уково обфунтовано'' стратегií екоиомiчиого розвитку та продумано!' еколопчно!' полiтики. Сучасиа еколопчиа полiтика передбачае певиий р1веиь реагоацп на практицi иовiтиiх наукових i техиiчиих розробок, що стосуються прничого виробництва. У працях вчених гiриичо-хiмiчиi пiдприемства дедалi частiше розгляда-ються поряд з основною 'хиьою фуикцiею i як ефективиий зааб розв'язания еко-логiчиих проблем. Адже мiж структуриими пiдроздiлами власие прничого виробництва та елемеитами геосистеми киують прямi та зворотиi зв'язки. Природио-техиогеиие середовище, що виникае i розвиваеться у райоиi д1яльиосп гiриичого пiдприемства, сьогодиi сприймаеться i дослiджуеться, як правило, з позицш системного пiдходу. Об'ектом шзнания виступае геотехсистема конкретного шдпри-емства. Тому конструктивний пiдхiд до розв'язания еколопчних проблем мав би розпочииатись, иасамперед, iз трансформацл поглядiв виробиичиикш на сутиiсть цих природио-промислових взаемовщиосии. Еволющя поглядав мае привести та-кож до переосмислеиия фуикцiоиальиого призначения техиологií видобутку i пе-реробки корисних копалии. У коитекстi функщонуючо!' системи коиче иеобхвд-иим е й бачеиия як "iитегратора" виробництва та природи. Виесок науки, зокрема, географп, у дослщжеиия цього актуального напрямку, взаемовiдиосии мiж вироб-ництвом i природою, важко переоцiиити. Анатз наукових праць засвiдчуе, що вже у другш половииi 60-х ротв вчеиими В.С. Преображеиським (1967), А.Ф. Кунщиним (1969) та iишими проводилась робота з вивчения цього нового об'екта - територiальноí природио-техиiчиоí системи. Розпочався процес нагромадження географами емшричного матерiалу про формуваиия та розвиток цих неогеосистем. Науковщ прагнули, щоб у процесi 'хиього тзнання рiзиими науками, геогра-ф1я змогла б зайияти тут свою шшу. Розвиток коицепцл геотехсистем призвiв до необхвдносп внесения коректив у практику ведения проектних робiт, зокрема, й у
прничому виробнищи. На 3MiHy noTpe6i "вписати" шдприемство у ландшафт з'явилась потреба у проектуванш цiлiсноí геотехсистеми.
Враховуючи значний стушнь впливу користyвачiв надр на яккть компоне-нтiв довкiлля та потребу в управлшш станом природно-техшчних геосистем, а та-кож попршення екологiчних умов проживания людини у районах даяльносп пр-ничих шдприемств, досить гостро стойъ питання проведення принципово нового дослiджения - мошторингу.
Цiлiсна геотехсистема у цьому ввдношенш е складним об'ектом. Нашi до-слiджения переконливо засвiдчyють, що на практищ спочатку доцiльно розгляда-ти тальки ту 11 пiдсистемy, яка визначае екологда територií. Пропонуемо назвати 11 "виробничо-екологiчною територiальною системою" (ВЕТС). Формування ще1' си-стеми вщбуваеться внаслiдок iснyвания постiйних зворотних зв'язкш, що йдуть вiд гiрничо-хiмiчного шдприемства i "... впливають на екологда навколишнього середовища" [1, ст.97]. 1ншими словами, ВЕТС визначае якiсть геотехсистеми через вплив промислово1 ланки ("фyнкцiонального ядра") на вс елементи навколишнього природного середовища ("периферда"). На наш погляд, рiвень функцюну-вання ВЕТС об'ективно ввдображае стан цшсно1' геотехсистеми. Бшьше того, ця пiдсистема характеризуеться абсолютно тим же спектром типiв порушень довкш-ля, що й цiлiсна неогеосистема. Тому насамперед ВЕТС слвд розглядати як об'ект мошторингу у зош дiяльностi гiрничо-хiмiчного пiдприемства. Такий шдхвд оп-тимiзyе процедуру оргашзацц та рiзнопланового забезпечення монiторингy локального рiвня, дае змогу науково обгрунтувати програму та методику монiторинго-вих спостережень.
До реч^ аналiз фyнкцiонyвания державно1 системи мошторингу довкiлля вказуе на цшковиту вiдповiдиiсть у прiоритетах щодо вибору об'екта мошторингу. У [5] автор зауважуе, що "... нацюнальна система мошторингу складаеться з двох шдсистем: 1) контроль забруднення природного середовища; 2) облш, контроль використання i охорони природних ресyрсiв" [5, ст.31]. Згiдно з [2, ст. 164] одним iз засобш реалiзацií концепцп збереження бiологiчного рiзноманiття Укра1ни в умовах дiяльностi homo habilis е "... удосконалена система монiторингy, включа-ючи ^ентаризацда природних ресурсш, ведення кадастрiв на основi створення банкiв даних та геоiнформацiйних систем бiологiчного рiзноманiття". На цiй ос-новi розвиваються й еколого-економiчнi методи yправлiння сферою природоко-ристування.
Проведений нами ретроспективний аналiз екологiчних проблем на всх стадиях розвитку РДГХП та ЯДГХП "Срка" пiдтверджyе необхiднiсть оргашзацц мошторингу ВЕТС на постшнш основi.
Мониторинг ВЕТС гiрничого шдприемства як у теоретичному i науково-методичному вiдношеннях, так i у планi матерiально-техиiчного та фiнансового забезпечення не розроблений. Ця проблема знаходиться лише на початковш стадп розв'язання. Необхiднiсть наукового обгрунтування монiторингy ВЕТС у райош дiяльностi гiрничого виробництва, де моза1ка техногенезу е дуже складною, по-требуе використання теоретичних положень, понять та методичних засобiв таких наук, як географiя, геологiя, екологiя, геоеколопя, iнженерна екологiя, екологiчна геологiя та ш.
Серед концепцш (нами вони сприймаються як mini теорц), що ктотно впливають на хвд розв'язання ще! проблеми, кр1м вже згадано! (концепцп геотех-систем), важливе значення мають концепцп: "геосистем", "вплив-змiни-наслiдки", " природа-населення-господарство", "сталого розвитку" та
На нашу думку, загальнi засади створення монiторингу ВЕТС гiрничого шдприемства мають грунтуватися на таких позицшних положениях:
• монiторинг ВЕТС ripHmo-xiMi4Horo пiдприeмства мае бути вiдкритою шформа-цiйною системою, складовою частиною не тшьки державно! системи монiторингу довюлля, але й, враховуючи просторове (прикордонне) поширення родовищ са-мородно! ирки ЯДГХП "Сiрка", сумiсною з аналопчними системами iнших кра!н (насамперед Республши Польща);
• створення i функщонування монiторингу ВЕТС мае будуватися на дотримант единих з системою державного мониторингу довкiлля принципiв i виконант ст-льних для суб'ектiв ще! системи основних завдань (!хнш перелш затверджений Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 30.03.98 р. №9 391);
• мотторинг ВЕТС у районах дiяльностi гiрничого виробництва мае бути динамiч-ною системою, що враховуе стадп розвитку гiрничо-хiмiчного пiдприемства;
• фшансування монiторингу ВЕТС мае здшснюватись, в основному, за кошти тд-приемств. Проте не виключено проведення окремих робiт за рахунок централiзо-ваних коштiв з державного бюджету (у цьому випадку виконавча влада мае право контролю за використанням цих кошпв та ефектившстю створювано! системи монiторингу). За кошти з мюцевих бюджетiв доцiльно фiнансувати дослщження стану природних геосистем до початку будiвництва гiрничих пiдприемств. Додат-ковими джерелами фшансування мониторингу можуть бути шновацшт фонди, мiжнароднi гранти та ш.
Методика органiзацií монiторингу ВЕТС прничого пiдприeмства мае скла-датися щонайменше з шести основних еташв:
1) камеральний аналiз природних та господарських (насамперед водогос-подарських) умов територп розробки родовищ корисних копалин. Ви-вчення проектно! документацп з будтвництва гiрничого шдприемства;
2) проведення польових дослiджень i картування природних геосистем;
3) визначення програми та методики мошторингових спостережень;
4) вибiр та обгрунтування мiсць розмiщення мошторингових пункпв;
5) забезпечення монiторингу ВЕТС необхiдними приладами, обладнанням, устаткуванням i транспортними засобами, а також електронно-обчислювальними засобами i програмами для ЕОМ та ш;
6) дослiдження i картування неогеосистем (ВЕТС).
На першому етап оргашзацц монiторингу ВЕТС у районах функцюнування прничого виробництва, як правило, аналiзують науковi джерела, опрацьовують фондовi матерiали галузевих науково-дослiдних шститупв, органiзацiй та управ-лiнь, а також даш регiональноí системи державного мониторингу довкiлля. Ви-вчають технолопчш регламенти пiдприемств. Зiбранi матерiали дають змогу отримати рiзнобiчну характеристику репону та визначитись iз перелiком роби на другому етапi. Якщо кшьккть первинного матерiалу недостатня, необхвдно пе-редбачити проведення спецiальних регiональних дослвджень: метеорологiчних, гiдрогеологiчних, гiдрологiчних тощо. Реалiзацiя деяких завдань цього етапу мо-жлива завдяки дiяльностi аналiтичних шдроздшв державного управлiння екоре-сурсiв та управлшня з гiдрометеорологií. До розв'язання еколопчних проблем пр-
ничо-добувного регюну треба залучати науковий потенцiал Львiвського нацюна-льного унiверситету iM. I. Франка та галузевих установ - ВАТ "Прх1мпром", державного геологiчного шдприемства "Укрзахщгеолопя", 1нституту геологи, геохь мп горючих копалин НАН Украши тощо.
Пiд час другого етапу необидно передбачити проведения комплексних польових дослвджень територп. Увесь попередньо зiбраний та опрацьований ма-терiал потрiбно використати для розробки маршрутов подальших до^джень, об-Грунтування ключових дiлянок (чи мережi точок) фонових монiторингових спо-стережень. Основним завданням цього етапу е створення ландшафтно!' карти та встановлення фонових показникiв стану природного середовища. Кiнцевим результатом проведених робiт е створення iнформацiйноí бази вихвдних даних. Вар-то зауважити, що науковi дослiджения треба проводити з широким використан-ням аерокосмозшмтв та iнших матерiалiв дистанцiйного зондування територй' (дослiджения проводять в ГЧ- та НВЧ-дiапазонах з лiтакiв). Важливо, щоб одер-жанi показники та характеристики стану довкшля одразу сприймали як моштори-нгову iнформацiю. Такий статус первинних монiторингових матерiалiв забезпечуе умови для довiчного зберiгання.
Суть третього етапу полягае у розробщ програми та методики мошторин-гу ВЕТС прничого пiдприемства. Проведений нами аналiз екологiчних проблем Роздольського та Яворшського ДПХП "Сiрка" дае можливкть встановити прюри-тети щодо черговосп здiйснения певних видав монiторингових робгг:
а) Спостереження за pieHeeuM i гiдрохiмiчним режимами тдземних та поверхневих вод.
Усього стандартних програм спостережень за станом поверхневих i шдзе-мних вод е шiсть. Гз них чотири передбачають визначення пдролопчних i пдро-хiмiчних показниюв i двi - гiдробiологiчних. Враховуючи практичш мiркувания та фiнансовi можливостi шдприемств пiд час органiзацií режимних спостережень за станом шдземних вод, питанням номер один залишаеться проблема встановлення оптимального варiанта íхиьоí дискретности Необхiдними е не тiльки оптимальна частота спостережень, але й мшмальш втрати iнформацií. Досвiд показуе, що дослщжувати ршень пiдземних вод потрiбно три рази на мкяць (1, 10, 20 або 10, 20 i 30 числа). Шдтвердження наших мiркувань можна знайти й у публжащях науковцiв Гнституту геоекологи та Гнституту водних проблем РАН [9]. Вчеш роб-лять висновки, що "... допустимою частотою зашрш необидно вважати частоту 1 раз на 10 дiб", водночас вони стверджують, що практично суттевих втрат шфор-мацл не вiдбуваеться навиъ "... вiд зменшення спостережень... до частоти, що до-ршнюе 1 раз на 15 дiб" [9, ст.475]. Вiдбiр проб пiдземних вод у зош впливу Яво-ршського сiрчаного кар'еру для встановлення 1хнього хiмiчного складу мае вико-нуватися тшьки у " кущах" свердловин. Це спаренi свердловини для спостереження за водоносним горизонтом у четвертинних вiдкладах i тортонським водонос-ним комплексом. Дослiджения мають проводитись один раз на квартал (15 числа кожного другого мкяця кварталу). Спостереження за ршнями поверхневих вод по мережi водомiрних постiв необхщно здiйсиювати також три рази на мкяць (1, 10 i 20 числа). Вiдбiр проб води на хгшчний аналiз на водопостах мае проводитись один раз на квартал (15 числа кожного другого мкяця кварталу). Монiторинговi
дослДдження визначають вмДст у водi сiрководню, сульфатiв тощо. Для родовищ Передкарпаття типовими е сульфатно-кальцiевi води з високим вмiстом сДрковод-ню. КрДм того, стiчнi води шдприемств мiстять багато завислих домiшок (вДд ко-ло'дних до грубо-дисперсних речовин). Цд твердi речовини згубно впливають на водну флору i фауну, фДзично пригшчують мiсцевi водотоки та водоймища. Спо-стереження за зливовими водами (поверхневим стоком) мае проводитись по ме-режi запроектованих водомДрних постДв. ПДд час органiзацií пдрогеолопчних та пдролопчних дослДджень необидно орДентуватись на дДючД стандарти Укра'ни щодо оперативного контролю стДчних вод - ДСТУ 3812-98 та Настанови з методики бДотестування води, що регламентуються ДСТУ 3959-2000.
б) Спостереження за станом атмосферного повтря.
МошторинговД дослДдження на постах мають виконуватися за визначеними стандартними програмами: повною, неповною, скороченою або добовою. На перших етапах ддяльностД прничого шдприемства мошторинг приземного шару атмосферного повДтря необидно проводити за двома напрямками:
• визначення фактично! маси забруднювальних речовин у викидах вщ стацiонарних
i пересувних джерел;
• встановлення концентрацп шкiдливих хiмiчних iнгредiентiв у приземному шарi
атмосферного повiтря.
До числа речовин, що прюритетно мають контролюватися, потрДбно вДд-нести неоргашчний пил, оксид азоту (IV), сДрчаний ангДдрид, сДрководень, оксид вуглецю (II), оксид вуглецю (IV), амДак, вуглеводш тощо. На наш погляд, реалДза-цДя завдань цього етапу е неможливою без урахування дДючих документДв - стандарт у галузД охорони навколишнього природного середовища. Насамперед стандарт, якД регламентують правила контролю якостД повДтря - ГОСТ 17.2.3.01-86. Ресурсом для розвитку мошторингу атмосферного повДтря у межах ВЕТС шдприемства е мДжнародш стандарти. Зокрема, ISO 9359 - стандартизований метод по-шарово! вибДрки. Використання цього методу дае можливДсть "... скоротити кДль-кДсть вимДрювань, що необхДднД для достовДрно! оцДнки заданих параметрДв якостД навколишнього повиря" [7, ст.62]. Щодо оптимДзацц мошторингових дослДджень, яка дасть змогу прогнозувати ймовДрнД наслДдки впливу забруднювачДв на людину i навколишне середовище, то тут перспектива за використанням ISO 4227. Для кД-лькДсно! характеристики забруднення приземного шару повДтря у цих стандартах рекомендуеться використовувати три основних поняття: видДлення забруднювальних речовин, 'хне поширення i поглинання. Ми вважаемо, що Держстандарту Укра'ни та провДдним Днститутам держави, що займаються проблематикою стан-дартизацц необхДдно бДльш тДснДше взаемодДяти з секретарДатами МДжнародно! ор-гашзацп по стандартизацц ISO/ТК 207 "Управлшня навколишшм середовищем", ISO/ТК 146 "ЯкДсть повДтря" та ISO/ТК 147 "ЯкДсть води".
в) Спостереження за грунтовим покривом iрослинтстю.
ЗагальнД вимоги до методДв визначення забруднювальних речовин у грунтах регламентуються ГОСТ 17.4.3.03-85. До програми спостережень входить стандартна номенклатура показникДв якостД грунтДв, що зведена у такД чотири групи: саштарно-хДмДчш, саштарно-бактерюлопчш, саштарно-ешдемюлопчш та санДта-рно-ентомолопчш. КрДм цього, для шдприемств набДр показникДв коригуеться ГОСТ 17.4.2.01-81. Спостереження за грунтовим покривом мае здДйснюватися
один раз на три роки. Шд час оргашзацц цих моиiториигових спостережеиь у межах ВЕТС прничого шдприемства иеобхДдио: по-перше, домовитися з вДдповДд-иими устаиовами про проведения аналiзiв або оргаиiзувати власиу хiмiчиу лабо-ратордю; по-друге, розгориути дослiджеиия, враховуючи Положения про мошто-рииг земель (затверджеие Постаиовою КМ Укра'ии № 661 вДд 20 серпия 1993 р.), по-трете, проводити вiдбiр та аиалДз груитових зразкДв згiдио з рекомендованими [6, 7, 8] режимами та методами. Зразки фуштв мають вiдбиратися на ключових дДляиках, що, як правило, розмщуються поблизу "кушдв" спостережиих свердло-вии. СтратегДя збору фактичного матерiалу мае забезпечувати ефективне викорис-таиия фоидових даиих мошторингово!' служби не тальки для потреб управлшня станом ВЕТС, але й для проведения у майбутиьому запроектованих иапрямкДв приичо-техшчио1' рекультивацп порушеиих земель.
Програма спостережеиь за рослиииiстю складаеться з таких показиикiв, за допомогою яких фiксуватимуть: пряме мехаиiчие знищения рослиииого покриву, патологiю деревостаиiв (некроз, Диваздя, гiгаитизм, карликовi форми), аналiз мор-фологiчиих озиак тощо. Спостережения за рослиииим покривом мае на мет! оде-ржаиия порДвияльиих даиих про стаи та розвиток деревио', чагарииково', трав'я-ио' рослиииоста, а також стаи лково!' шдстилки до i у перiод фуикцiоиуваиия шд-приемств. МошторииговД дослiджеиия мають здшснюватися на пробиих дiляиках лкиицтв. Методика дослДджеиь включае спостережения за кшькктю дерев, дДаме-тром стовбура на висота 1,3 м, 'хиьою висотою, проекцiею кроии на землю, хДмДч-иим складом рослиииоста. ЗамДри иеобхДдио проводити один раз на рДк за модель-иими деревостаиами. На всДх пробиих дiляиках обов'язково замДряють рДвш груитових вод. У систему спостережеиь (мониторингу) доцшьно було б вiдиести тери-торДю ЯворДвського иацiоиальиого природного парку та шших природоохороииих територiй.
г) Iншi види мотторингових робт
ЦД роботи проводять шсля дослiджеиия сутиоста впливу техиологiчиих одиииць гДриичих шдприемств на довкДлля, розкриття спрямоваиоста та штенсив-иоста розвитку процесДв, що вДдбуваються у геотехсистемах. ЗагальиовДдомо, що шд час видобутку корисиих копалии мДж гДриичими виробками та пдролопчиими об'ектами розвиваються пдравлДчш зв'язки. Тому мошторинговими дослДджеиия-ми мае бути охоплена вся система водопритоку у щ виробки. У иашому випадку, одним Дз осиовиих завдаиь мошториигово!' служби ЯДГХП " СДрка" мае бути сш-вставлеиия одержаиих величии дииамДки дреиажиих вод кар'еру, що формуються виаслДдок розчииеиия порДд сульфатио-карбонатио' формацл, з розвитком карсту.
ЗбДр, аиалДз та узагальиеиия мошториигових матерДалДв мають здшснюва-тись Дз застосуваииям единих методичиих шдходДв (ушфДковаио!' методики). Це важливо шд час оброблеиия результат дослДджеиь.
Суть четвертого етапу розвитку мошторингу ВЕТС полягае у правильному виборД та обфуитуваиш мкць розмщеиия мошториигових пуиктав. На наш погляд, система мошториигових пуиктав мае складатися з чотирьох шдсистем:
I тдсистема - це мережа стащонарних постав, як! укомплектован! прила-дами для збору метео- Д пдролопчних показиикДв, а також для фДксуваиия фоиово' коицеитрацп осиовиих забрудиювальиих речовии. Цд вишрюваиия повииш роз-кривати мехашзм просторового поширеиия шкДдливих хдшчних речовии у повДт-
ряному i водному середовищi та умови 'хнього розсДювання, розбавлення i фДзи-ко-хДшчного перетворення. На умовах договору деякД монiторинговi роботи мо-жуть виконувати пункти спостережень ДержкомгДдромету. Основна вимога до першо' системи спостережень - пости треба розташовувати за межами зон впливу промислових об'ектш, вище мiсць скидання стДчних вод або ж на природоохорон-них територДях;
II тдсистема мае охоплювати прилади, що розмiщуються безпосередньо у мiсцяx викидiв i скидiв, а також на границi СЗЗ окремих виробничих об'ектДв;
III тдсистема складаеться 3i стацюнарних i пересувних постiв, укомплек-тованих приладами для вимДрювання характеристик техногенного середовища у межах землевДдводдв промислових шдприемств;
IV тдсистема включае пересувнi пости для зняття показникiв стану техногенного середовища у межах ВЕТС.
МДсце розмщення контрольних точок i 1хню кшьккть визначають за результатами розрахункДв розсДювання забруднювальних речовин згДдно з ОНД-86 аж до рДвня 0,5 ГДК (границя ВЕТС). Цей документ е чинним у даний час. Для прикладу, в Росп тепер аналогiчнi роботи проводяться вДдповДдно до нормативного документа ОНД-90. В Украíнi, як нацiональнi, використовують мiжнароднi стандарти - ДСТУ ISO 14001-97 i ДСТУ ISO 14004-97. Вони регламентують впровадження системи управлшня навколиштм середовищем (системи екологДч-ного менеджменту) на шдприемств! ЗгДдно з цими нормативними документами мошторинговД пункти розмщують, враховуючи можливосп фiксування ними зна-чень, характерних для всДе' територií, що мае чита гранищ. ЗгДдно з ISO 4227 роз-рДзняють "... три категорií зон оцшки: зона приблизно' оцДнки, зона оцшки з рДв-номДрним контролем i зона оцДнки з нерiвномiрним контролем" [10, ст. 56]. У тих мкцях викидДв, де е встановлеш прилади-аналiзатори, спостереження за додер-жанням нормативiв ГДВ необхДдно проводити без використання стацiонарниx постав. У випадку розмщення окремих технолопчних одиниць поблизу кордошв з Дншими державами, так як це е на ЯворДвському ДГХП "СДрка", на спещальних мошторингових пунктах мае контролюватися потДк речовини та енергй' на виходД Дз системи (наприклад, повиннД проводитися систематичт вимДрювання на прико-рдонних створах рДчок). Систему пунктДв спостереження треба оргашзовувати так, щоб у перспективД можна було перейти вДд дослДдження стану окремих компонента довкшля до розв'язання "... головного завдання - фДксувати стан екосис-тем i допомагати 'хньому збереженню або санацй'" [4, ст.36]. ОптимДзащя системи мошторингових пунктДв у районах дДяльностД гДрничих шдприемств е одшею з пе-редумов шдвищення ефективностД функцюнування мошторингу ВЕТС. Вона мае забезпечувати процес постшного нагромадження фактичного матерДалу про функцюнування (кшьккш характеристики та якДсний стан) цшсно!' геотехсистеми.
Забезпечуючи виконання п 'ятого етапу розвитку мошторингу ВЕТС гДр-ничого шдприемства необхДдно враховувати те, що фактичний матерДал можна одержувати, використовуючи не тДльки традищйнД методи i прилади для аналДзу якостД атмосферного повДтря, вод тощо. З метою збору достовДрних даних у про-цесД мошторингових дослДджень все частДше застосовують аналДзатори безперерв-но' дп. Зокрема, ДСТУ 2603-94 регламентуеться використання автоматичних ана-лДзаторДв для спостережень за вмДстом забруднювальних газДв у викидах промис-
лових шдприемств. Монiторинговi спостереження за забруднювальними газами у приземному шарi атмосферного пов^я населених пункпв проводяться анагоа-торами, яш вiдповiдають вимогам ДСТУ 2608-94. Що ж до фyнкцiонyвання авто-матизованих систем контролю вод, то 1хне використання необхiдно здiйснювати зпдно з вимогами ДСТУ 3832-98.
Новий крок у розробленнi засобiв шструментального контролю параметрiв стану ВЕТС - лвдарна система спостережень за станом приземного шару атмос-фери та викидами шкiдливих речовин. Так у [3, ст.399] згадуеться про "... два ти-пи лiдарних систем: лвдара колового огляду та пересувного лвдарного пристрою". Переваги лiдарноí системи полягають у дистанцiйномy багатокомпонентному ана^ стану повiтряного середовища.
Метрологiчне забезпечення монiторингy ВЕТС мае бути покладено на державне yправлiння екологií i природних ресyрсiв та гiрниче шдприемство зi за-лученням державного регюнального Центру метрологií, стандартизацií i сертифь кацií.
Матерiально-технiчне забезпечення монiторингy на локальному р1вш про-водять шдприемства. Координацiю цiеí дiяльностi мае бути покладено на державне yправлiння екологп i природних ресyрсiв.
На шостому етап треба забезпечити реалiзацiю монiторингового досль дження ВЕТС Роздольського та Явор1вського ДГХП "Сiрка". Методолопчш осно-ви розвитку монiторингy мають враховувати передyсiм конститyцiйне право кож-но1 людини на iнформацiю про стан довкшля.
Лiтература
1. Алаев Э.А. Экономико-географическая терминология. -М.: Мысль, 1977. -С. 97.
2. Збнриик законодавчих акпв Украши про охорону навколишнього природного середовища. Том 4. - Чершвщ: Зелена Буковина, 1998. - С. 164.
3. Мазур И.И., Молдаванов О.И. Курс инженерной экологии. - М.: Высш. школа, 1999. -
С. 399.
4. Малышев Ю.С., Полюшкин Ю.В. Оценка состояния экосистем - ключевое звено экологического мониторинга.//География и природные ресурсы, 1998, № 3. - С. 36.
5. Мельник А.В., Милер Г.П. Ландшафтний мошторинг. - К., 1993. - С. 31.
6. Методика мошторингу земель, що перебувають у кризовому стат. - Харкв, 1998. - 88 с.
7. Методика суцшьного rрунтово-агрохiмiчного монiторингу сiльсько-господарських угiдь Украши /За ред. акад.. Б.С. Прктера, О.О. Созшова. - К., 1994. - 162 с.
8. Полевой определитель почв.//Мин-во сел. хоз-ва УССР и др. /Под. ред. И.И. Полупана и др. - Киев: Урожай, 1981. - 320 с.
9. Семенов С.М., Ефременко А.В., Батрак Г.И. Влияние частоты измерений уровня подземных вод на информативность данных мониторинга.//Геоэкология. Инженерная геология. Гидрогеология. Геокриология, 2001, № 5. - С. 463-475.
10. Фомин Г. С., Фомина О.Н. Воздух. Контроль загрязнений по международным стандартам. - М.: Протектор, 1994. - 228 с.
