CC BY
17
Таблиця 10. Розрахунок ¡нтегрального показника ршня енергетично! безпеки
№ з/п Показник 2011 2012 2013 2014
факт факт операт. прогноз
1 Рюень енергетичноУ безпеки, розрахований зпдно з 1 методом 0,701 0,679 0,685 0,682
2 Рюень енергетичноУ безпеки, розрахований зпдно з 2 методом 0,562 0,554 0,554 0,553
3 Рюень енергетичноУ безпеки 0,632 0,617 0,620 0,618
Висновки
0цЫка рюня енергетичноУ безпеки проведена за допомо-гою десяти характерних показниюв двома методами.
Зпдно з розрахунками по першому методу ттьки три по-казники вщповщають оптимальним значенням.
Зпдно з другим методом п'ять показниюв мають опти-мальне або наближене до оптимального значення, три по-казники, а саме обсяги: транзиту нафти, транзиту природного газу та ¡мпорту ПЕР з одшеТ краУни (Роайсько'У Федераци] виходять за допустим¡ значення та становлять реальну за-грозу енергетичнм безпец¡ краУни.
Розрахований ¡нтегральний показник р¡вня енергетичноУ безпеки за звггний пер¡од 2011-2012 рокв зг¡дно з оперативними даними у 2013 роц та прогнозом на 2014 рк в¡дображаe не-задовтьний УУ стан. Його числове значення коливаеться в дю-пазон¡ з 0,617 до 0,632 або вщповщае змн р¡вня енергетичноУ безпеки на 1,5% вщносно оптимального (за оптимальний рвень енергетичноУ безпеки приймаеться значення 1,0].
0сновним макроеконом¡чним показником, що характери-зуе загальну ефективн¡сть використання паливно-енерге-тичних ресурс¡в, е енергоемнють валового внутр¡шнього продукту. Розрахована енергоемнкть ВВП становила в 2011 роц 0,097 кг н. е./грн., у 2012 роц¡ - 0,086 кг н. е./грн., оч¡куeться у 2013 роц 0,081 кг н. е./грн., а на 2014 рк 0,085 кг н. е./грн.
Список використаних джерел
1. Про затвердження Методики розрахунку рвня економнноУ безпеки УкраУни / Наказ МУстерства економки УкраУни в1д 2 березня 2007
року №60: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov. иа/со^го1/ик/риЫкЬ|/агйс1е?аг1;_й= 982008^^=32854.
2. Енергетичний баланс за (2009 - 2011] р!к / Статистичний бю-летень ДержавноУ служби статистики УкраУни: [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://www.ukгstat. gov.ua/
3. Форма статзвггност №11-МТП, рнний «Звгг про результа-ти використання палива, тепло енерги та електроенергп» за 20052012 роки.
4. Форма статзвтост №4-МТП, рнний «Звгг про залишки ¡ використання енергетичних материлв та продукта перероблення нафти» за 2005-2012 роки.
5. Експорт - ¡мпорт окремих видв товарв за краУнами свггу за сг чень-грудень (2005-2012] року, «МТнеральы продукти» / Довщ-ка Держкомстату: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua/
6. 0сновн¡ засоби УкраУни у 2010 роц / Статистичний бюлетень: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
7. Промисловють УкраУни у 2007-2010 роках. КиУв. Держстат УкраУни, 2011. - С. 75.
8. Капггальы ¡нвестицп в УкраУУ-л за 2010 (2011, 2012] рк роз-д¡л «1нвестицп в основний капггал за видами економнноУ дтльнос-т¡» / Статистичний бюлетень: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
9. 0фщйний сайт НАК «Нафтогаз УкраУни»: [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: www.naftogaz.com
10. 0фщйний сайт Мастерства енергетики та вупльноУ промис-ловост¡ УкраУни: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: ЬЮрУ/тфе. kmu.gov.ua/
УДК 339.13.024
Д.В. САЙ,
к.е.н., доцент, кафедра м!жнародно'(економки, Кивський нацюнальний торговельно-економ'иний университет
Проблеми реагування вггчизняно! торпвл1 на виклики глобально! кризи
Досл\джено вплив у цлому на ринок торг'вл кризових чинникв, висвтленi локальн проблеми глобальних торгових мереж. Виявлено напрями пошуку п'щприемствами торпвлi життездатно'(вщповщност мж своми можливостями i ресурсами та мнливими сприятливими можливостями i ризиками ринку. Обгрунтованi найважливШ заходи прогресивного розвитку ритейлу в Укран з урахуванням змн зовн0нього б'знес-середовища та економЧно'(кризи.
Ключов1 слова: торгвля, глобальна криза, ризики, ритейл, ¡нвестицп, управлння.
Д.В. САЙ,
к.з.н., доцент, кафедра международной экономики, Киевский национальный торгово-экономический университет
Проблемы реагирования отечественной торговли на вызовы глобального кризиса
Исследовано влияние в целом на рынок торговли кризисных факторов, освещены локальные проблемы глобальных торговых сетей. Выявлены направления поиска предприятиями торговли жизнеспособного соответствия между своими возможностями и ресурсами и изменчивыми благоприятными возможностями и рисками рынка. Обоснованы важнейшие мероприятия прогрессивного развития ретейла в Украине с учетом изменений внешней бизнес-среды и экономического кризиса.
Ключевые слова: торговля, глобальный кризис, риски, ретейл, инвестиции, управление.
112 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 9 (160)/2014
© Д.В. САЙ, 2014
D.V. SAI,
PhD economics sciences, associate professor, International Economics Department Kyiv National University of Trade and Economics
Problems of national trade response to global crisis challenges
The influence of the overall market crisis factors, lighted local problems of global trade networks. Identified areas of search trading enterprises viable correspondence between their capabilities and resources and changing opportunities and risks of the market. Substantiated the most important events of the progressive development of retail in Ukraine, with changes in the external business environment and economic crisis.
Keywords: trade, global crisis, risks, retail, investment, management.
Ризик e невщ'емною частиною 6i3Hecy. Вже за сво-Ум 3MicT0M 6K0H0Mi4Ha flianbHicTb передбачае собою залучення pecypciB в незвщане майбутне, як зазна-чав niTep Друкер. бдине, що може бути вщомим про майбутне, це його нeвизнaчeнicть, що з погляду менеджменту i cтpaтeгiй е причиною можливих pизикiв. Таким чином, cyть eкономiчноi дiяльноcтi - приймати ризики на ceбe. Icтоpiя cвiдчить, що бiзнec набувае бiльшоi eфeктивноcтi тiльки через бтьш виcокy нeвизнaчeнicть (Drucker 1977). Згщно з думкою деяких aвтоpiв неможливо cтвоpити бiзнec, не бе-ручи pизикiв (Boulton et al. 2000). Бiзнecовi cтpyктypи мають вмiти здiйcнювaти paцiонaльний вибip cepeд pизикiв, обира-ючи piзномaнiтнi напрями дiяльноcтi [1].
Постановка проблемы. Прагнення доcягти cвоiх орга-нiзaцiйних цтей cпонyкae пiдпpиeмcтвa знaходитиcя в по-шуку життездатно' вiдповiдноcтi мiж cвоiми можливоcтями i pecypcaми та мЫливими cпpиятливими можливоcтями i ри-зиками ринку, зовышнього бiзнec cepeдовищa. За останы дecятилiття елементи бiзнec-cepeдовищa, як мicтять о^о-внi ризики, драматично змiнилиcя. Пiдпpиeмcтвa бiзнecy по-винн вмiти робити paцiонaльний вибip cepeд pизикiв, кори^ тyючиcь piзними напрямками дiяльноcтi.
Лнал13 дослщжень та публкац/й з проблемы. У бть-шоcтi наукових праць за проблематикою до^дження (Д. Бутон, I.H. Герчикова, 6.П. Голубкова, Г. Даулинг, П. Дкмн, Е. Дихтель, П. Друкер, Ф. Котлер, С. Mоpiapтi, А. Мазараю, Л. Пepci, М. Портер, А. Пулфорд, П. Смит, Д. Шульц, Д. Кокрам та Др. К. ван ден Хеувел) придтено увагу хapaктepиcтицi ор-гaнiзaцiйно-eкономiчних зaходiв модepнiзaцii без урахування появи неочкуваних незвичних i нерегулярних обcтaвин. Най-бiльш значимими змiнaми е «новi cпоживaчi» i «новi конкурен-ти». Зазвичай новi cпоживaчi е вимогливш, бiльш pозбipливi, менш лояльнi до бpeндiв, набагато чacтiшe подають c^pn/i, нiж у минулому. Дм нових конкурен^в менш пepeдбaчyвaнi i бтьш вщчайдушы, нiж paнiшe (Симон Ж. Евенет, Бернард M. Хокман i 0лiвe-Kaтaньо, Kолiн Гiллiгaн i Ричард М.С. Втмн, Роберт Ж. Шарман). Споcтepiгaютьcя бiльш cтpiмкi техноло-пчн змiни, поява нових cиcтeм розподту, таких як електро-нна комер^я, безпрецедентне зpоcтaння, а потiм падЫня цiн на нафту в 2008-2009 роках [2].
Мета статт'1 - до^дити вплив у цтому на ринок тоpгiвлi кризових чинникiв, виявити напрями пошуку пщприемства-ми тоpгiвлi життeздaтноi вiдповiдноcтi мiж cвоiми можливо^ тями i pecypcaми та мЫливими cпpиятливими можливо^ тями i ризиками ринку. Обгрунтувати нaйвaжливiшi заходи пpогpecивного розвитку ритейлу в Укpaiнi з урахуванням змЫ зовнiшнього бiзнec-cepeдовищa та eкономiчноi кризи.
Виклад основного матер1алу. Фiнaнcовi кризи остан-нiх дecятилiть, якi за охопленням хapaктepизyвaлиcя як ре-
гiонaльнi (наприклад, Азiaтcькa криза 1997 року, Пвден-ноамерикан^ка 2002 року), через Ух непередбачуванють cпpичинили згубний вплив на велику ктьюсть пiдпpиeмcтв cвiтy. Нещодавня криза 2008-2009 роюв зacлyговye ом-6ливо'у уваги. Значний торговельний i фЫанмвий диcбaлaнc i проблеми з лквщнютю, cтpiмкe пaдiння попиту в Сполуче-них Штатах Америки швидко pозповcюдилиcя на вecь cвiт фiнaнcовими та торговельними каналами, що призвело до на^дюв безпрецедентних мacштaбiв. Глобальна криза по-шиpювaлacь через глобaлiзовaнy природу фЫанмвих рин-кiв, торговельних, виробничих, eкономiчних зв'язкiв [3].
В умовах кризи найважлившою е iдeя, що по i'i завершен-ню нколи не можна повepнyтиcя туди, де були раыше. G ба-гато визначень термЫу «криза»: криза, Ыцидент, критична cитyaцiя. 0днieю з опфй cловa «криза» е «анормальна, не-cтaбiльнa i cклaднa cитyaцiя, яка становить загрозу для опе-paцiйноi дiяльноcтi, cтpaтeгiчних цiлeй, репутац^ або вижи-вання «оpгaнiзaцii» [4].
1ншими cловaми, криза являе cобою що^ важливе для оpгaнiзaцii, виходить за рамки нормального юнування i ви-магае piшyчих дiй на стратепчному piвнi, щоб мiнiмiзyвaти вплив негативних чинниюв. Криза може мати piзнe похо-дження, причини i прояви, але ва з них мають оcобливi ха-paктepнi pиcи. Вщно^е cпiввiдношeння цих характерних pиc вapiюeтьcя, але зiбpaнi разом вони створюють комплeкcнy, дeлiкaтнy cитyaцiю виcокого ризику, що вимагае eкcтpaоp-динарного управлЫня. Автори Д. Кокрам та Др. К. ван ден Хеувел зазначають ознаки cyчacних кризових явищ [4]:
- непередбачуванють, викликана нестачею передчуття, планування або через мacштaби iнтeнcивноcтi та приголо-мшуючого характеру подм, вiдноcно плaнiв оpгaнiзaцii;
- динамка або мЫливють загрози, що вноcитьcя кризою i мае потeнцiйний вплив на прюритеты цiлi i викликае нега-тивнi результати;
- невщкладнють i тиcк вiдповiдноi реакц^, яю вимагае криза. Чacовi рамки часто дуже мал^ i оргаыза^я обмежена в чaci для того, щоб впровадити ршення i ди;
- вiдповiдaльнicть, яка виpaжaeтьcя в можливоcтi прийня-ти неправильне ршення;
- нeвизнaчeнicть, яка е результатом нeобхiдноcтi при-йняття важливих ршень в умовах неповноУ, помилковоУ i двознaчноi iнфоpмaцii;
- вiдcyтнicть кордоыв, що пояcнюe залучення в кризу ва-ei оpгaнiзaцii i недотримання оргаызафйних, гeогpaфiчних та eкономiчних кордоыв;
- пiдвищeнa aктивнicть мeдia, що викликaeтьcя пiдви-щеним iнтepecом cycпiльcтвa до кризи. Iнфоpмaцiя швидко пошиpюeтьcя i факти не пepeвipяютьcя перед Ух розпов^-дженням в широю мacи;
Формування ринкових в1дносин в УкраУнл № 9 (160)/2014 1 13
- комплекснють кризи, яка характеризуеться залученням багатьох зацкавлених oci6, цикл1чн1стю подй ршеннями, як спричинюють взаeмoдiю i наcлiдки.
Обговорювана в теорп «глoбалiзацií» i «iнтернацioналiза-цií» взаeмoзалежнicть свггово''' екoнoмiки найяскравше проявилась пiд час глобально' свггово''' кризи 2008-2009 ро-юв. Один з основних вектoрiв поширення кризи одночасно з фiнанcами була торпвля. Важливим уроком е те, що свггов1 екoнoмiки пiдвищенo Ытегроваы, взаeмoпoв'язанi i спе^алЬ зoванi i, наприклад, раптoвi i нещаднi зниження в продажах у великих рoздрiбних мережах по всьому св^у, здмснили удар по cвiтoвим постачальникам, як були змушенi закривати фабрики. Це явище охопило вci регioни св^у.
Взаемозв'язки мiж cвiтoвими екoнoмiчними, геополггич-ними, культурними i технoлoгiчними середовищами, з одного боку, репрезентують велик можливоси якi можна спо-cтерiгати з результатiв дiяльнocтi ТНК та Ыших oрганiзацiй - суб'ек^в мiжнарoднoí дiяльнocтi, але також викликають велик cиcтемнi ризики. Бiзнеcи, уряди i грoмадянcькi сус-пiльcтва стикаються зi зростаючою важливicтю рoзумiння i управлiння виникаючими глобальними ризиками, для яких, за визначенням, не юнуе нацюнальних кoрдoнiв.
Свiтoвим екoнoмiчним форумом публкуеться Ыформа-цiя по глобальних ризиках, що мае на мет посилити розумЫ-ня того, як розвиваються (еволюцюнують) загальнi глoбальнi ризики, осктьки 'х взаeмoдiя може призвести до неcпoдiва-них системних ударiв (наcлiдкiв) i якi кроки (жертви) необхщно принести, щоб управляти ними [5]. Таким чином, глобальний ризик визначаеться як пoдiя, яка справляе суттевий негатив-ний вплив на дектька кра'н i галузей у часових межах до десяти роюв. Ключовою характеристикою глобальних ризиюв е |'х пoтенцiйне системне походження - у них е потен^ал негативно впливати на всю систему, на противагу впливу на окре-мi частини i компоненти. Системний ризик - це ризик зни-щення вае''' системи, а не окремих змЫ в компонентах.
Системы ризики характеризуються:
- пoмiрними переломними моментами, як в непряма кoмбiнацií один з одним продукують велик (ширoкi) провали (невдачi, поломки, аварп);
- рoзпoдiл ризику i здатнicть до швидкого поширення, прояв одые' шкоди приводить в д^ ланцюжок iнших;
- гicтерезиc (затзнювання), або неcпрoмoжнicть систем увiйти в рiвнoвагу пicля шоку.
Eкoнoмiчнi, со^альы i прирoднi ризики дoмiнують у списку глобальних ризикв на чoлi з фiнанcoвими ризиками (табл. 1).
Враховуючи досвщ, отриманий вiд наслщюв пoпереднiх глобальних екoнoмiчних криз, компани cьoгoднi набагато краще уcвiдoмлюють, як взаемозалежнють може вплинути на них у рiзних аспектах. Наприклад, вторично криза конкурента ранiше розглядалась переважно як можливють за-воювати бтьше конкурентних переваг та збтьшити част-ку ринку; cьoгoднi криза у конкурента е попередженням про можливють, що його стан е наcлiдкoм (ефект вiддачi) вiд дм, пов'язаних, наприклад, з реакцieю на швидк i неoбдуманi регулятoрнi змЫи, якi чинять вплив на всю галузь.
У пocткризoвi перioди компани працювали над тим, щоб удосконалити структури управлЫня кризою, i найбтьший зсув протягом цих ocтаннiх рокв був зроблений у бiк полт-шення концентраци на культурi управлЫня ризиками. 1сну-ють переконання i вiра, що cьoгoднiшня криза знаходиться на останый стадГ''. Однак деяким репонам i кра'нам все ще важ-ко досягти cтабiлiзацií. В результат довгого перioду невизна-ченос^ частка iнвеcтицiй у ВВП рiзкo зменшилася, iнвеcтицií в деяких кра'нах знаходяться на тому ж рiвнi, що i в середи-ы дев'яностих. Безрoбiття знаходиться на рекордно високо-му рiвнi, рiвень споживання досяг критично низько' планки [6].
Дм, якi здiйcнюють пiдприeмcтва з метою стаб^зацп, зна-чно варюються залежно вiд кра'ни, ocкiльки рiзнi кра'ни знаходяться на рiзнiй cтадií cтабiлiзацií. Зокрема, це стосуеться галузi рoздрiбнoí тoргiвлi. Згiднo з думками деяких експер-тiв у кра'нах, найбiльш зачеплених кризою, ритейлери пови-ннi вiднайти нoвi екoнoмiчнi мoделi, ocкiльки втраченi доходи не можуть бути кoмпенcoванi лише зниженням операцмних витрат, тому що оренды ставки фiкcуютьcя на певний перюд, а магазини вимагають мiнiмальнoí юлькос^ персоналу для нормального функцioнування.
Зважаючи на ^ умови, ритейлери стоять перед вибором таких стратепчних ршень для виходу з кризи:
- вихщ мультинацioнальнoгo ритейлера з ринку, що може бути досить важким через дoвгocтрoкoвi контракти оренди;
- продаж мажоритарно' частки мюцевому пщприемцю з оп^ею продажу решти частки або зворотного викупу;
- якщо компаыя робить вибiр на користь присутнос^ на ринку, то яю мають бути кроки, щоб отримати користь з по-лiтики down-trading, що практикуеться для обмежених в ко-штах cпoживачiв;
- управлЫня асортиментом або розширення лiнiйки влас-них торговельних марок з метою збтьшити ктьюсть низь-кo-вартicних пропозифй для залучення вищезазначених cпoживачiв;
№ Глобальт ризики
1 Фiнанcoвi ризики в ключових економках
2 Структурно високе безробггтя/ неповна зайнятють
3 Нестача води
4 Висока нерiвнicть дoхoдiв
5 Hездатнicть пом'якшити вплив i адаптуватися до змiн ^мату
6 Збiльшення частоти iнцидентiв, пов'язаних з природними катастрофами (повеы, шторми, пoжежi тощо)
7 Hеплатocпрoмoжнicть cвiтoвих урядiв
8 Продовольча криза
9 Неплатоспроможнють основних фiнанcoвих механiзмiв/iнcтитутiв
10 Глибока пoлiтична i coцiальна нестабтьнють
114 Формування ринкових в1дносин в УкраУнл № 9 (160)/2014
Таблиця 1. Десять найбшьш важливих глобальних ризимв на 2014 piK [5]
- селективно скоротити мережу магазина на користь онлайн-торпвлк
КраУни, яких менше торкнулася криза, переживають бтьш довгу, але бтьш впевнену дорогу до вщновлення. Однак не слщ очкувати значного зростання споживчого попиту в найближ-чому майбутньому. В цих умовах проблеми, перелнеы нижче, е найважливЫ, як повинн розглядатися ритейлерами:
- як завоювати стагнуючий ринок, конкуруючи з1 зроста-ючим обсягом Е-комерци;
- якою м1рою доцтьно перенаправляти капггальы витрати з експанси та оновлення магазина на цифров1 канали,
- насктьки правильним е баланс м1ж каттальними та операцмними витратами.
У кожнм краУн европейськоУ зони ¡снуе два основних пи-тання, як вимагають р¡шення. По-перше, розглянути ризи-ки, пов'язан¡ з каналами поставок. Для продуктових ритей-лер¡в джерелом значно'У частини товар¡в е краУни поза 6С, тому ¡снуе значний ризик коливань валютних курсв. Подруге, ця невизначенють ¡ вже наявна нестабтьнють валютних курсю викликае законом¡рн¡сть застосування виразноУ стратеги захисту вщ такого ризику [7].
Мультинацюнальы ритейлери повинн¡ зважати на те, що глобальна економ¡чна криза супроводжуеться п¡двищенням використання кошт¡в та обмеження ¡мпорту, як протекцю-нютсью заходи на глобальному р¡вн¡. G дан¡, що пщтверджу-ють таке пщвищення, однак масштаби застосування такоУ особливоУ пол¡тики обмежен¡. Hайб¡льш ¡нтенсивно так¡ заходи приймаються в краУнах, що розвиваються [8].
Криза в роздр^ый торг¡вл¡ визвала потребу висвггли-ти проблеми загалом по галуз¡ як на р¡вн¡ орендарв, так i на р¡вн¡ орендодавцв: враховуючи зниження обсягу про-дажiв як в грошовому, так i натуральному виразах, а також зниження лояльност споживач¡в, ритейлери знаходяться пщ великим тиском ¡ в¡дчайдушно борються за пщтриман-ня марж¡ (прибутковостП та забезпечення виживання свого бiзнесу; орендн¡ ставки, ф¡ксован¡ в пщписаних довгостро-кових договорах оренди, е необгрунтованими на сьогодн¡, враховуючи ступЫь спаду б¡знесу роздр¡бноУ торг¡вл¡; орен-дар¡ ведуть переговори орендодавцями з метою отримати зниження орендних ставок або знаходження тимчасових рЬ шень, як дозволять ритейлерам залишитися в бiзнесi. Бть-ш¡сть з вимог е допустимими i лег¡тимними, проте ¡снуе ряд ритейлерiв, як¡ користуються ситуацию, щоб зд¡йснити тиск на орендодавцв, як¡ з¡ свого боку знаходяться пщ великим тиском фЫансових зобов'язань i в б¡льшост¡ випадюв не мо-жуть дозволити собi знизити орендн¡ ставки.
Висок¡ орендн ставки е т¡льки одним ¡з вид¡в витрат, якi чинять тиск на ритейлерiв. Висока варт¡сть пращ витрати на страхування, варт¡сть енерги i в¡дсоток кредиту також гра-
ють велику роль; орендн¡ ставки ¡стотно знизилися з Ух максимального значення, i б¡льш¡сть орендарiв наполягають на орендних платах, заснованих на вщсотку в¡д продаж¡в, ко-роткострокових контрактах ¡ перегляду орендних ставок в залежност¡ в¡д СР1 (¡ндекс споживчих цЫ).
Зг¡дно з 17-м щорнним Зв¡том «Володар¡ глобального ритейлу», незважаючи на складну економ¡ку в 2012 ро-ц¡, пров¡дн¡ свiтовi ритейлери продовжували свое зростання, базуючись на вщновлены, яке почалося в 2010 рощ Зваже-ний по вщношенню до зароб¡тних плат, скоригований вщпо-в¡дно до валютних курав доход зб¡льшився на 4,9% у 2012 роц для 250 глобальних компанiй-ритейлерiв, на 5,1% у
2011 роц та на 5,3% у 2010 роц¡. 80% з топ-250 (199 компан¡й) заявили про зростання доходiв [9].
Зм¡ни серед десяти найбтьших св¡тових ритейлер¡в у
2012 роц сталися головним чином через спалах реЫвес-тування. В той час як Wal-Mart змщнив свое лщерство, Carrefour - колись другий найбтьший св¡товий ритейлер -опустився на четверте мюце, переживаючи зниження про-даж¡в кожен р¡к, що головним чином пояснюеться виходом з групи великого дискаунтера Dia в липы 2011 року. Tesco, що займае друге м¡сце в рейтингу, також опинився пщ впли-вом операцмноУ д¡яльност¡, що зменшилася, виршив закри-ти св¡й п¡дрозд¡л Fresh & Easy в США. Це був рк трансфор-мац¡У' також i для Metro Group. Уже не найбтьший ритейлер ^меччини Metro продав св^ п¡дрозд¡л Makro Cash & Carry U.K. компани Booker i св^ сх¡дний европейський пщроздт Real (кр¡м Туреччини) компан¡У' Auchan. Як результат цих та ¡нших змЫ Metro опустився з четвертого на сьоме мюце. Як зазначено у вищезгаданому звт, для цтей географ¡чно-го анал¡зу компанУУ прив'язаы до м¡сця знаходження Ух ма-теринських компан¡й, що не завжди збкаеться з фактичним м¡сцем найбтьших продажiв.
У 2012 роц¡ близько чвер^ (24,3%) доходу (виручки) топ-250 ритейл-компаый було генеровано на ¡ноземних ринках у пороняны з 23,8% у 2011 ро^ i 23, 4%в 2010 рощ Топ-250 вели свою дiяльнiсть у десяти краУнах порiвняно з дев'ятьма в 2011 ро^ i 8, 2 у 2010 роцк I ще один показник зростаючоУ глобалiзацiУ, частка топ-250 ритейлер¡в, як¡ вели свою дiяльнiсть т¡льки на внутршых ринках, продовжуе пада-ти: 36,8% у 2012 рощ 38% у 2011 ро^ i 40,4% у 2010 рощ
Аналiзуючи результати дiяльностi ритейл-сектору, ми кон-статуемо значне випередження сектора ТШВ. Торг¡вля товарами широкого вжитку випередила ¡нол продуктовi сектори в 2012 рощ так само як i в 2011 рощ показавши 5,3% зростання зведеного доходу (виручки). Ця група також показала найбтьш стабтьне зростання в довгостроков^ перспективi ¡з зведеним щор¡чним коеф¡ц¡eнтом зростання в 5,3% з 2007 по 2012 рк. Це не дивно, бо продукти харчування та ¡нол спожив-
Таблиця 2. Проф1ль об'скт1в роздр1бно'| торг1вл1 (за видами Toeapie, що продаються), 2012 piK [9]
Poздpiбнa торпвля Компани, од. Середня виручка, $ млн. Частка в 250 топ-компанш, % Частка в дoxoдi топ-250, %
Фешн-ритейл 42 9013 16,8 8,8
Товари широкого вжитку (ТШВ-ритейл) 137 21 360 54,8 68,3
Eлектрон¡ка 52 12 322 20,8 14,9
Диверсиф¡кований ритейл 19 18 001 7,6 8,0
Топ-250 250 17 150 100,0 100,0
Формування ринкових в1дносин в УкраУн1 № 9 (160)/2014 1 15
чi тoвapи виявляютьcя нaйбiльш cтiйкими дo pe^ciï, ыж iншa пpoдyкцiя. Topгiвля тoвapaми шиpoкoгo вжитку - нaйбiльший ceктop зa cпeцифiкoю пpoдaвaнoï пpoдyкцiï, цe cтocyeтьcя як кiлькocтi, тaк i poзмipy кoмпaнiй y дaнoмy ceктopi: в 2Q12 po^ нa чacткy цьoгo ceктopy пpипaдaлo бiльш нiж пoлoвинa з топ-26Q кoмпaнiй тa бiльшe двox тpeтин дoxoдy. Cepeднiй poзмip виpyчки гpyпи з 137 pитeйлepiв cтaнoвив S21 млpд.
Фeшн-pитeйл icтopичнo е нaйбiльш виcoкoпpибyткoвим ceктopoм, i 2Q12 piк нe був виняткoм. Дaнa гpyпa пoкaзa-лa звeдeнy чиcтy мapжy - 7,4%, пpибyткoвicть yдвiчi бiльшy, нiж ycieï тoп-2бQ гpyпи, peнтaбeльнicть aктивiв cтaнoвилa B,4%. 42 фeшн-pитeйлepa oтpимaли 9 млpд. виpyчки, щo е знaчнo мeншим, нiж y iншиx ceктopiв.
Гpyпa eлeктpoнiки oтpимaлa 3,2% чиcтoï звeдeнoï нop-ми пpибyткoвocтi в 2Q12 po^. Зaгaльний peзyльтaт ^щ-чить пpo тpyднoщi, пepeжитi цим ceктopoм, щo пpaцювaв y збиток в 2Q12 poцi. Бopoтьбa зi знaчним знижeнням пpoдa-жiв oкpeмиx кaтeгopiй тoвapiв i нacичeнicтю pинкy cтвopилa вaжкe oпepaцiйнe cepeдoвищe для pитeйлepiв.
Дивepcифiкoвaнi pитeйлepи - ú якi нe пpoдaють тoвapи y тpьox вищeзгaдaниx cпeцiaлiзoвaниx ceктopax - зaлишa-ютьcя caмими cлaбкими, зa вciмa пoкaзникaми дiяльнocтi. Упpaвлiння дeкiлькoмa фopмaтaми aбo кoнцeптaми пpизвo-дить дo пiдвищeнoï oпepaцiйнoï тa мapкeтингoвoï cклaднoc-тi i мoжe вiдвoлiкaти yпpaвлiнcькy yвaгy, зaлyчeння тa нe-oбrpyнтoвaнi iнвecтицiï вiд ocнoвнoгo нaпpямкy дiяльнocтi. Piвeнь глoбaлiзaцiï piзниx ceктopiв poздpiбнoï тopгiвлi ^щ-чить, i^o фeшн-pитeйл пpoдoвжye мiжнapoднe cпpямyвaн-ня. У cepeдньoмy ïx oпepaцiйний бiзнec пoшиpивcя нa 22,2 ^ai^ в 2Q12 po^ - бiльш ыж yдвiчi вищe, нiж y вай 26Q гpyпи. Бiльш нiж тpи чвepтi pитeйлepiв y цьoмy ce^opi вeли дiяльнicть нa мiжнapoдниx pинкax, нa чacткy зoвнiшнix pин-юв пpипaдae 3Q вiдcoткiв вiд зaгaльнoï виpyчки вcьoгo мк-тopy. Bcepeдинi гpyпи pитeйлepи T0B нaймeншe зaзнaли глoбaлiзaцiï: близькo 4б вiдcoткiв з тoп-250 T0B pитeйлe-piв вeли дiяльнicть в oднiй кpaïнi в 2Q12 po^ (тaбл. 3]. Ц pи-тeйлepи тaкoж вeли дiяльнicть y нaймeншiй кiлькocтi кpaïн. Heзвaжaючи нi нa щo, TШB-pитeйлepи, як вeли мiжнapoднy eкcпaнciю, включaючи нaйбiльш вeликi кoмпaнiï, дaли вщчу-ти ^orci пpиcyтнicть - тaк, чacткa iнoзeмниx oпepaтopiв CTa-нoвилa 23,3% вщ зaгaльнoï виpyчки ceктopy.
Cifl зaзнaчити, щo poздpiбнa тopгiвля в Укpaïнi бтыхлстю дocлiдникiв тa пpaктикiв визнaчaeтьcя як нaйбiльш кpизocтiй-га гaлyзь нaцioнaльнoï eкoнoмiки. Iнвecтицiйнa пpивaбливicть iï oбyмoвлюeтьcя, зoкpeмa, вiднocнo низьгаю «вapтicтю вxoдy нa pинoк» зaвдяки мoжливocтi пpидбaння вжe пiдгoтoвлeнoгo бiзнecy i вiдпoвiднo мeншoю нaявнicтю фiнaнcoвиx пpoблeм.
Ha yкpaïнcькoмy pинкy пpaктичнo вiдcyтнi «чиcтi диcкayн-тepи» (як opieнтyютьcя нa oтpимaння нaйвищoгo зpocтaн-
ня виpyчки y пopiвняннi з pинкoм) - щo cтвopюe мoжливocтi eкcпaнciï eвpoпeйcькиx oпepaтopiв нa pинки Укpaïни («Tec-кo», «Aшaн», «Aлдi»). Iнший фaктop пpивaбливocтi, ocoбли-вo для зaкopдoнниx iнвecтицiй, - цe нeдocтaтнicть дocвiдy cepeд нaцioнaльниx pитeйлepiв щoдo cтвopeння cиcтeмнoгo виcoкoтexнoлoгiчнoгo бiзнecy нa ocнoвi eвpoпeйcькиx тexнo-лoгiй cyчacнoï тopгiвлi.
Цi тa rnrni пpинaди y^a^^^nD pитeйлy oбyмoвили тe, щo пpямi iнoзeмнi iнвecтицiï y poзвитoк тopгiвлi cтaнoвили y 2QQB-2Q13 poкax щopiчнo 12-13% вiд зaгaльнoгo oбcягy iнвecтицiй в eкoнoмiкy ^arn^ a зaгaльний ïx oбcяг зa цeй œe пepioд зpic з S3,7 млpд. дo $7,б млpд. [1Q].
Ocнoвними пpoблeмaми тopгoвeльнoï галуз^ щo пepe-шкoджaють iï poзвиткy, зaлишaютьcя нeдocтaтня кiлькicть cyчacниx oб'eктiв тopгiвлi; вкpaй мaлa кiлькicть мaгaзинiв y ciльcькiй мicцeвocтi; знaчнa чacткa тiньoвoгo pинкy; фaкти peaлiзaцiï чepeз тopгoвy мepeжy нeякicнoï фaльcифiкoвa-нoï пpoдyкцiï; нeдocтaтнicть квaлiфiкoвaниx кaдpiв y тopгiвлi нa вcix piвняx; нeзaxищeнicть cпoживaчiв вiд кopпopaтивниx тa мoнoпoльниx iнтepeciв пocтaчaльникiв тoвapiв щoдeннoгo cпoживaння тa пiдпpиeмcтв poздpiбнoï тopгiвлi.
Cyr^i пepcпeктиви icнyють для poзвиткy в Укpaïнi пoтyж-ниx мepeж. Ta^ якщo, нaпpиклaд, чacткa дecяти нaйбiльшиx мepeж y тiй жe Cлoвeнiï aбo Угopщинi cтaнoвить B5-95%, то в Укpaïнi чacткa тoп-1Q нe пepeвищye 2б%. Tим caмим cтвo-pюютьcя yмoви для poзшиpeння i^yrc^x poздpiбниx мepeж i виxoдy нa pинoк нoвиx pитeйлepiв. Цe дoбpe poзyмiють зa-xiднi iнвecтopи. Heвипaдкoвo, щo пpoтягoм ocтaннix двox po^ KMiß зaймae лiдиpyючy пoзицiю зa oбcягaми нoвиx пpoпoзи-цiй cтвopeння тopгoвиx цeнтpiв вiднocнo iншиx cтoлиць ^н-тpaльнoï i Cx^oi' 6вpoпи. Зa зaявaми дeвeлoпepiв нa пoчaтoк пoтoчнoгo poкy в бyдiвництвi знaxoдятьcя 47б тиc. кв. м TOp-гoвeльниx плoщ, зaплaнoвaниx дo ви^итта в 2Q14 poцi [11].
Heзвaжaючи нa пepcпeктиви, вapтo зaзнaчити, !o в yмo-вax icнyючoï з юнця 2Q13 poкy пoлiтичнoï тa eкoнoмiчнoï нecтaбiльнocтi в Укpaïнi бтыхлсть pитeйлepiв зaйняли ви-чiкyючy пoзицiю. Taк, зoкpeмa, тepмiни ввeдeння зaплaнo-вaниx в eкcплyaтaцiю плoщ тopгoвeльниx цeнтpiв мoжyть бути пepeнeceнi. ^и цьoмy нa фoнi бQ-вiдcoткoвoï дeвaль-вaцiï нaцioнaльнoï вaлюти тa yпoвiльнeння тeмпiв зpocтaн-ня poздpiбнoгo тoвapooбiгy cepeдньopинкoвi opeнднi cтaвки дeмoнcтpyють тeндeнцiю дo знижeння.
Ocoбливo cлiд нaгoлocити нa cитyaцiï, пoв'язaнiй з тим-чacoвoю aнeкcieю Kpимy. Bжe в ^тш 2Q14 poкy, зa дaни-ми RetailStudio, бaгaтo yкpaïнcькиx i мiжнapoдниx pитeйлe-piв, pecтopaтopiв виpiшили зaлишити Kpим. Taк, кoмпaнiя MTI зaкpилa п'ять мaгaзинiв Intertop нa пiвocтpoвi. Пicля пpизyпинeння poбoти тpьox зaклaдiв «Maкдoнaльдз» йo-гo пpeдcтaвник зaзнaчив: «Цe piшeння мae виключнo дiлo-
Taблиця 3. Piвeнь глoбaлiзaцiï в ceктopax, 2012 piк [S]
Poздpiбнa тopгiвля Bиpyчкa вiд мiжнapoдниx oпepaцiй, % Cepeдня кiлькicть кpaïн, oд. Oпepaтopiв в oднiй кpaïнi, %
Фeшн-pитeйл 29,B 22,2 23,B
Toвapи шиpoкoгo вжитку (TШB-pитeйл) 23,3 5,1 44,5
Eлeктpoнiкa 26,6 13,1 26,9
Дивepcифiкoвaний pитeйл 22,6 1Q,3 26,B
Toп-250 24,3 1Q,Q 36,B
116 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 9 (160)/2014
вий характер, та в нткому pa3¡ не стосуеться пол1тики». Це ж джерело зазначае, що тaк¡ потужн¡ пpодовольч¡ мережу як Х5 Retail Group, «О'кей», не прийдуть на п¡востp¡в. Ixh¡ акци котуються на б¡pжaх, ¡ вих¡д у Крим може призвести до па-д¡ння вapтост¡ цЫних пaпеp¡в pитейлеp¡в [12].
Поди на поденному сход¡ УкраУни, ситуaц¡я з Кримом в умовах фЫансово' кризи викликають повнютю зpозум¡лу стуpбовaн¡сть. Насамперед ритейлерю хвилюють можли-в¡ ¡ вже чaстков¡ неплaтеж¡. Ритейлери-девелопери, як не вперше переживають економ¡чний спад, зобов'язан бути готовими працювати в нових економнних умовах.
Мають ра^ю т¡ ритейлери та нaуковц¡, як вважають, що ринок може залишатися привабливим нaв¡ть в умовах кризи ¡ в¡н буде перебудовуватися на користь сильних, квал^ко-ваних гравцю ¡з лояльною пол¡тикою по вщношенню до клЬ eнт¡в: т¡льки устшн бренди з правильним позиц¡онувaнням будуть затребуванк У своему ¡нтерв'ю Ле^ Мюллер Флет-чер, у недалекому минулому старший директор з м^народ-ый стратеги в Wal-Mart, зазначив: «Iнод¡ нaйб¡льш розум-не ршення для розвитку в умовах кризи - це продовження ¡нвестицй а не ''х зупинка. Скоp¡ше ¡нвестицп в прюритеты м¡стa зараз можуть зaкp¡пити за вами кpaщ¡ мюця, поки ¡hi±i¡ тихо сидять ¡ чекають, коли мине криза» [13].
Висновки
Узагальнюючи викладене, необх¡дно вказати, що для укра'нського ритейлу найбтьш актуальними е:
- посилення контролю витрат та впровадження режиму жорстко', але розумно' економи, скорочення непродуктив-них витрат;
- виршення проблем з кредиторами (банками) - або по-гасити кредити, або не брати ''х взагал^
- закриття практично вах збиткових нaпpям¡в в тоpг¡вл¡;
- впровадження та п¡двищення ефективност¡ бвнесу шляхом аутсорсингу лог¡стичних процесс;
- оптим¡зaц¡я використання орендних площ, зокрема, шляхом розширення партнерства в ¡нтересах залучення до-датково споживачю;
- коригування асортиментно' пол¡тики магазина та пщ-вищення вимог до якост мерчандайзингу та якост¡ товарв.
Прийняття упpaвл¡нських p¡шень на мкрорюы пщприем-ствами тоpг¡вл¡ в Укра'Н мають супроводжуватись заходами загальнодержавного характеру, направленими на значне скорочення тЫьового ринку, подолання всеохоплюючо' ко-рупци, забезпечення пpозоpост¡ життeд¡яльност¡ вах бвне-сових та державних структур.
Список використаних джерел
1. Simple Tools and Techniques for Enterprise Risk Management / Robert J. Chapman, Copyright © 2006, John Wiley & Sons Ltd, England/ ISBN-13: 978-0-470-01466-0; ISBN-10:0-470-01466-0
2. Colin Gilligan and Richard M. S. Wilson «Strategic Marketing Planning» - Second edition 2009, Butterworth-Heinemann is an imprint of Elsevier, ISBN: 978-1-85617-617-0.
3. Global value chains in a postcrisis word: a development perspective/ Olivier Cattaneo, Gary Gereffi, and Cornelia Staritz, editors. © 2010 The International Bank for Reconstruction and Development/The World Bank/ISBN: 978-0-8213-8499-2, eISBN: 978-0-8213-8503-6.
4. Crisis Management. Key themes for success. I. The Cornerstones of Crisis Management/Dominic Cockram, Dr. Claudia van den Heuvel. © 2012 Steelhenge Consulting Ltd.
5. Global Risks 2014, Ninth Edition, Copyright © 2014 By the World Economic Forum ISBN-13: 92-95044-60-6, ISBN-10: 978-9295044-60-9. Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/ WEF_GlobalRisks_Report_2014.pdf
6. The euro crisis and the retail sector, Stefan Niemeier, Eckart Windhagen Copyright © 2013 McKinsey & Company. All rights reserved.
7. Effective Crisis Response and Openness: Implications for the Trading System Edited by: Simon J. Evenett, Bernard M. Hoekman, and Olivier Cattaneo © December 2009 Centre for Economic Policy Research, ISBN: 978-1-907142-01-7).
8. Crisis In The Retail Market - From Both Perspectives/ Marie Hunt, Executive Director, Head of Research CB Richard Ellis
http://www.cbre.ie/ie_en/news_events/news_detail?p_id=4451 . - Назва з екрану.
9. Global Powers of Retailing 2014, Retail Beyond begins/Ira Kalish DTTL Chief Global Economist [email protected], Scott Bearse Deloitte Consulting LLP [email protected]/© 2014 Deloitte LLP. All rights reserved. Режим доступу: http://www.deloitte.com/assets/ Dcom-Angola/Local%20Assets/Documents/Conferencia%20 A0/Global%20Powers%20of%20Retailing%202014_Retail%20 Beyonds%20begins.pdf - Назва з екрану.
10. Гарбарук И. У успеха нет правил. Режим доступу: www. garbaruk.org - Назва з екрану.
11. Практична конференцт «Торговий бизнес 2014» 11.04.2014, м. Ки'в. Режим доступу: www.summitbiz.com.ua
1 2. Украинские и международные сети могут уйти из Крыма. Режим доступу: http://retailstudio.org/article/ukrainskie-i-mezhdunarodnye-seti-mogut-uiti-iz-kryma
13. Кастко Т. Антикризисное управление в ритейле. Обзор мнений специалистов, специально для проекта © Shop-Academy.com. Режим доступу: http://www.shop-academy.com/articles/retail/anti-crisis-retail.htm
УДК 159.9.07
Ю.В. СИДОРЕНКО,
к.е.н., Харювський торговельно-економ1чний iнститут Кивського национального торговельно-економ1чного унверситету,
Г.О. ЮМАСВА,
Харювський торговельно-економiчного нститут Киюського национального торговельно-економiчного унверситету
Дослщження теоретичних засад економ1чно! психологи
Статтю присвячено доспдженню теоретичних аспектов економiчноí психологи, яка в сучасних умовах мнливосл, транзи-тивност економки, загострення конкуренцИ', iнтелектуалiзацií бiзнесу набувае все бльшого значення. Зокрема, доспджуеться еволюця зародження i розвитку економiчноí психологи як науки, уточнюеться íí зм'ют, методи, принципи та завдання досл— дження, аналзуються спльнi i вщмнн риси економiчного та психолопчного п '1дход)в до вивчення господарськоí д/яльносИ.
© Ю.В. СИДОРЕНКО, Г.О. ЮМАБВА, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 9 (160)/2014 1 17
