CC BY
9
Л1ТЕРАТУРА
1. Вашков В.И. Дезинфекция, дезинсекция и дератизация. — М.: Медгиз, 1956. — 732 с.
2. Путинцева Л.С., Дремова В.П., Мальцева М.М. Справочник по препаратам, разрешенным для применения в медицинской дезинсекции. — Тюмень, 1995. — 95 с.
3. Карпенко Л.В. Актуальн напрями в методичнм дезЫсек-ци, методи та засоби // Матерiали наради-семЫару з актуаль-них питань дезЫф. справи в УкраУнк Присвячено 70^ччю з дня заснування ХарювськоУ дезстан-ци. — К., 2003. —
С. 41-43.
4. Дремова В.П., Путинцева Л.С., Хо-даков П.Е. Медицинская дезинсекция. Основные принципы, средства и методы.— Екатеринбург: Витар-Путивед, 1999. — 319 с.
5. Методы испытаний дезинфекционных средств для оценки их безопасности и эффективности. — М., 1998. — 101 с.
6. Методы определения эффективности инсектицидов, акарацидов, регуляторов развития и репеллентов, используемых в медицинской дезинсекции: Методические указания МУ 3.5.2.175903. — М., 2004. —
87 с.
7. Расницын С.П. Испытания инсектицидов и родентици-дов на целевых объектах в лаборатории // РЭТ — ИНФО. — 1999. — № 4. —
С. 10-12.
8. Пенишкевич Я.И., Карпенко Л.В. Обзор средств для защиты от кровососущих комаров в Украине// Матер. наради-семн нару з актуальних питань дезЫф. справи. — К., 2004. —
С. 42-44.
PROBLEMATIC CHARACTER OF PRE-GRADUATE EDUCATION OF HYGIENISTS
Grebnyak N.P., Lastkov D.O., Ermachenko A.B., Agarkov V.l., Grischenko S.V.
ПРОБЛЕМАТИЧН1СТЬ ДОДИПЛОМНО1 П1ДГОТОВКИ ШКАР1В-ПШ1Ш
о актуальних проблем пщвищення ефек-тивност охорони здоров'я населення нале-жить удосконалення медичноУ освiти. Одним з основних пiдходiв реформування су-часноТ медичноТ школи е впровадження так званоТ БолонськоТ системи, сутнють якоТ полягае у застосуванн кредитно-модульноТ органiзацiï навчального процесу. Однак ме-тафiзичне використання бвропейських стандар^в освiти залишае без уваги кри-тичнi тенденцiï у здоров'ï населення нашоУ краïни (депопуляцiя, високi рiвнi малюково!' смертностi, захворюваностi та Ыватдност населення, надсмертнiсть у працездатному вц значно менша тривалiсть життя, значн темпи приросту захворюваностi) [1, 4, 15). Пщвищення професiйноï компетентностi медичних фахiвцiв потребуе нових пiдходiв до розробки змюту, форм i мещд^в профе-сiйноï пiдготовки з урахуванням стану здоров'я та соцiально-економiчних вiдносин у суспiльствi.
До головних факторiв вирiшення проблем формування та збереження повно-цiнного здоров'я населення належить за-безпечення санiтарно-епiдемiчного бла-гополуччя. Нинi його роль особливо зро-сла [6, 7]. У зв'язку з цим прюритетного значення набувае подготовка спецiалiстiв "Медико-профтактичноУ справи" з питань виявлення факторiв ризику, гiгiенiчноï до-нозологiчноï дiагностики, обГрунтування i
ПРОБЛЕМАТИЧНОСТЬ ДОДИПЛОМНОЙ ПОДГОТОВКИ ВРАЧЕЙ-ГИГИЕНИСТОВ ГребнякН.П., Ластков Д.О., Ермаченко А.Б., Агарков В.И., Грищенко С.В.
Реформирование додипломной подготовки врачей по специальности "Медико-профилактическое дело" не учитывает национальные особенности здоровья, отвергает десятилетиями сформировавшуюся классическую систему подготовки на санитарно-гигиенических факультетах, при игнорировании профилизации обучения по профилактической медицине. Образовательно-квалификационная характеристика и образовательно-профессиональная программа подготовки отраслевых стандартов высшего медицинского образования, а также учебные планы сконцентрированы на приоритетности лечебно-диагностического направления в обучении специалистов "Медико-профилактического дела". Государственная политика в сфере санэпиднадзора как самостоятельного интегрального направления политики охраны здоровья населения детерминирует приоритетность формирования на додипломном этапе подготовки по специальности "Медико-профилактическое дело" системы профессиональных знаний, умений и навыков по обеспечению санитарного и эпидемиологического благополучия населения.
Ключевые слова: додипломная подготовка, врачи-гигиенисты.
© ГребнякН.П., Ластков Д.О., Ермаченко А.Б., Агарков В.И., Грищенко С.В. СТАТТЯ, 2009
№ 2 2009 Environment & Health 74
ГРЕБНЯК М.П., ЛАСТКОВ Д.О., ЕРМАЧЕНКО О.Б., АГАРКОВ В.1., ГРИЩЕНКО С.В. Донецький нацюнальний медичний ушверситет iм. М. Горького
УДК 613.0-057.84:378.146
О
PROBLEMATIC CHARACTER OF PRE-GRADUATE EDUCATION OF HYGIENISTS Grebnyak N.P., Lastkov D.O., Ermachenko A.B., Agarkov V.I., Grischenko S.V.
Reforming of pre-graduate education of doctors on specialty "Medical preventing"does not take into account national features of health, rejects classic system of education on sanitary-hygienic faculties that has been formed during decades and ignores profiling of education on preventive medicine. Educationally-qualifying characteristics, educational-professional programs of branch standards'
preparation of higher medical education and curricula are concentrated on priority of treatment-diagnostic direction in education of "Medical-pre-venting"specialists. The state policy in sanitary-epidemiological inspectorate sphere as independent integrated direction of population's health care politics determines priority of forming of educational knowledge system, skills and acquirements on population's sanitary and epidemiological safety ensuring on pre-graduate stage of education on specialty "Medical preventing". Key words: pre-graduate education, doctors-hygienists.
супроводу профшактичних рецептур з попередження ризику та управлшня формуванням здоров'я населення.
Мета роботи — системний аналiз стану подготовки лiкарiв-ппеню^в у вищих навчальних медичних закладах III-IV рiвнiв акредитаци.
Матерiал та методи досли дження. Проаналiзовано "Ос-вiтньо-квалiфiкацiйнi характеристики", "Осв^ньо-профеайш програми подготовки спещали ста" галузевих стандар^в вищоТ осв™ [8, 9], i навчальш програми за 1985-2006 р. та навчальш плани [2, 3, 5, 10-14]. У робот використано методи системного аналiзу та статистики.
Результати дослщжень та Ух обговорення. Порiвняльним аналiзом подготовки лiкарiв-гiгi-еню^в за традицiйною формою навчання на саштарно-ппешч-них факультетах з кредитно-модульною системою встано-влено кардинальне скорочення обсягу навчального часу на ви-кладання гiгiенiчних дисциплш (табл. 1). Зокрема, загальний аудиторний навчальний час скоротився у 3,3 рази, обсяг навчальних годин для вивчення окремих ппешчних дисциплЫ — у 2,4-3,9 рази. Зниженню мо-тивацiТ у студентiв до ппени та профiлактики сприяе вщмша такоТ ефективноТ форми контролю, як юпити i введення ме-ханiчного залiку, який можна отримати, просто вщвщавши заняття. Разом з цим вщкида-еться узагальнююча та систе-матизуюча роль iспитiв у про-цесi пiдготовки до них.
При аналiзi осв^ньо-профе-сiйноТ програми встановлено, що у пiдготовцi спещалю^в "Медико-профтактичноТ спра-ви" майже третина навчально-го часу выводиться гумаштар-ному i соцiально-економiчному (12,9%) та природничо-науко-вому (17,3%) циклам (табл. 2).
75 Environment & Health № 2 2009
За досить значноТ квоти про-феайно'Т та практичноТ пщго-товки багато годин присвячено формуванню у студенев меди-ко-профiлактичнго профiлю розумiння лкувального дiагно-стичного пiдходу як единого шляху медичного забезпечен-ня населення. Питома вага ака-демiчних годин для вивчення окремих ппешчних навчальних дисциплш, за якими вони у подальшому працюватимуть, становить лише 0,5%.,
Вимоги до випускниюв зi спе-цiальностi "Медико-профшак-тична справа" передбачають видiлення 45 симптомiв або синдромiв (список 1), встано-влення ктшчного дiагнозу 260 захворювань (список 2), дiагно-стування 27 невiдкладних сташв (список 3), виконання 15 медичних машпуляцм (список 5), проведення 56 лабораторних та шструментальних дослщжень (список 4). З вищевказаного лише 5 лабораторних доош-джень належать до профеайно'Т дiяльностi санiтарного лкаря.
На прiоритетностi лкуваль-но-дiагностичного напрямку у навчанш за спецiальнiстю "Ме-дико-профiлактична справа" також свiдчить розподт блокiв змiстовних модулiв. Так, з 401 блоку для профтьних ппешчних дисциплш видiлено лише по 4-5. Про ^норування профи лактичного характеру охорони
здоров я також свщчить нез-начна квота навчального часу. Зокрема, змютовний модуль "Провадити державний запо-бiжний та поточний нагляд" пе-редбачае для ппени прац^ пп-ени харчування i гiгiени дiтей та пiдлiткiв по 28 годин, для кому-нальноТ гiгiени — 42 години. Вказане е головною причиною стихмно'Т появи випереджаю-чо-запобiжних елементiв у пов-сякденнiй практичнiй дiяльно-ст лiкарiв профiлактичних за-кладiв при повшй вiдсутностi системи здоров'язбережних та здоров'яформуючих техноло-гiй. Мiж тим у реалiзацiТ оздо-ровчих заходiв з профiлактики несприятливого впливу навко-лишнiх факторiв та чинникiв ризику для здоров'я виршаль-не значення належить санепщ-службi.
Несприйняття важливост п-гiенiчних навчальних дисциплiн для спещальност "Медико-профiлактична справа" також проявляеться у розподОт бло-юв змiстовних модулiв мiж формами державноТ атестацiТ. Так, на тестовий державний ю-пит з 303 модулiв винесено лише 1 — з ппени д^ей та пщл^-кiв, по 2 — з ппени прац та пп-ени харчування i 4 — з кому-нальноТ ппени.
Додатковими навчально-ор-ганiзацiйними та дидактични-ми труднощами у навчаннi за
Таблиця 1
Обсяг аудиторного навчального часу для викладання ппешчних дисциплш
Назва дисциплши 1985 р. Кредитно-модульна система
годин форма контролю годин форма контролю
ririeHa дтей та пiдлiткiв 142 юпит 60 залк
ririeHa працi 228 юпит 60 залк
ririeHa харчування 180 юпит 60 залк
Комунальна ппена 232 юпит 60 зaлiк
Разом 782 240
-о-
спец1альн1стю "Медико-проф1-лактична справа" служить те, що об'ектом д1яльност1 е такий складний процес, як вплив си-стеми соц1ально-економ1чних, саштарно-ппеычних, еколопч-них, б1олог1чних, юридичних взаемовщносин у зв'язку з за-безпеченням санепщблагопо-луччя у процес1 прац1, навчан-ня, вщпочинку та мешкання. Необхщно також в1дзначити значну складнють предмету д1яльност1 сан1тарних л1кар1в, тобто сферу УхньоУ д1яльност1, спрямовану на потреби як окремоУ людини, так I колекти-ву або держави загалом.
У вщповщност з осв1тньо-профес1йною програмою за спец1альнютю "Медико-проф1-лактична справа" студенти вивчають г1г1ену лише на 3-му та 6-му курсах (табл. 3). Вказа-ний розподш цшком 1гноруе дидактичний принцип поступо-вого та безперервного форму-вання системи професмних знань, вм1нь та навичок.
У Ух формуванш сл1д вид1лити 3 р1вн1. Вих1дним е оперативно-функц1ональний р1вень, який налаштовуе розвиток складних взаемовщносин м1ж професм-ною д1яльн1стю саытарного л1-каря та факторами зовншнього середовища. В1н забезпечуе пристосування спец1алют1в до профес1йноУ д1яльност1, сприяе найкращому функц1онуванню орган1зму у в1дпов1дност1 до ви-мог сан1тарноУ ситуац1У. Опера-тивно-п1знавальний р1вень забезпечуе отримання необхщ-них знань для виконання про-фес1йноУ д1яльност1. Завер-шальним етапом п1дготовки спец1ал1ста е оперативно-ц1льовий р1вень, що визначае доцшьнють та ефективн1сть навчально-виховного процесу I детерм1нуе к1нцевий результат прац1.
Враховуючи багатокомпо-нентн1сть, р1знохарактерн1сть впливу та р1зний ступ1нь ви-разност1 взаемовщносин людини з навколишн1м середови-щем, нестандартн1сть форм I метод1в у профес1йн1й д1яльно-ст1 саштарного л1каря, принци-пове значення мае пластич-н1сть навичок та вмшь, що формуеться у процес1 викори-стання одних I тих саме навичок для виршення р1зних задач або у р1зних умовах. Вказа-ний дидактичний принцип також потребуе певного нав-чального часу. При цьому для попередження Ух руйнацп та деавтоматизацп необхщне ви-ключення тривалих перерв у навчанш студент1в.
Таким чином, вказан дидак-тичн1 принципи неможливо ре-ал1зувати при етзодичному вивченн1 г1г1ени та обмеженому обсяз1 навчальних годин, що в1дводяться навчальним планом (270 аудиторних годин на випускному курсу або 13,5 кре-дит1в). Орган1зац1я навчання за кредитно-модульною системою не дозволяе студентам оволод1ти навичками — авто-матизованими компонентами свщомо'У д1яльност1, тобто способами виконання д1й, що фор-муються у результат! виконання вправ. Це, у свою чергу, утруднюе формування вм1нь — подготовку до виконання про-фесшноУ д1яльност1, яка базу-еться на знаннях та навичках. Вкрай негативним е те, що сту-денти при вивченн ппеычних дисципл1н не т1льки не мають змоги зд1йснити сан1тарно-г1г1-ешчне обстеження об'ект1в на-гляду, а нав1ть подивитись на свое майбутне мюце роботи.
Системний анал1з подготовки л1кар1в-г1г1ен1ст1в виявив про-тир1ччя м1ж осв1тньо-квал1ф1ка-ц1йними характеристиками I
осв1тньо-профес1йними про-грамами п1дготовки галузевих стандарт1в вищоУ осв1ти та Ух завданнями професмно'У д1яль-ност1, регламентованими зако-нодавчо-нормативними документами. Сутн1сть галузевих стандарт1в полягае у форму-ванш л1кувально-д1агностично-го напряму у д1яльност1 л1кар1в-г1г1ен1ст1в. Екстенсивний п1дх1д до л1кувально'У медицини зд1й-снюеться на фош 1гнорування проф1лактичноУ медицини та на шкоду майбутшй профес1йн1й д1яльност1. Зокрема, осв1тньо-квал1ф1кац1йною характеристикою регламентовано 21 типова задача д1яльност1, з них лише 4 належать до профОпактичних. Принципово цОт, завдан-ня, форми I методи професм-ноУ д1яльност1 регламентовано законодавчо-нормативними документами (законами, постановами Каб1нету М1н1стр1в, наказами м1н1стерства). Ос-новними завданнями д1яльно-ст1 фах1вц1в санеп1дслужби е нагляд за реал1зац1ею забезпе-чення сан1тарно-еп1дем1олог1ч-ного благополуччя населення шляхом контролю, лщензуван-ня, саштарно-ппешчно'У екс-пертизи, ризикометр1У, ппешч-ноУ донозолог1чноУ д1агностики, г1г1ен1чноУ регламентации оц1н-ки санеп1дситуац1У, визначення прюритетних заход1в проф1-лактики, застосування юридичних заход1в тощо.
Таким чином, у впровадженш кредитно-модульноУ системи наявш ознаки екстравертного ф1деУстичного стилю мислен-ня, що е антиподом стилю нау-кового, тобто сшпого коп1ю-вання позитивного чужого дос-вщу без урахування апробова-ноУ класичноУ факультетськоУ форми п1дготовки та нацю-нальноУ специф1ки стану здо-ров'я населення.
Таблиця 2
Розподш загального навчального часу та змюту за циклами пщготовки за освiтньо-професiйною програмою i навчальними планами
Цикл Академнчы години Кредити Блоки змютовних модулiв
абс. % абс. % абс. %
Гуманiтарна i сощально-економмчна пiдготовка 1674 12,9 31 12,9 54 13,5
Природничо-наукова пiдготовка 2241 17,3 41,5 17,3 52 13,0
Професiйна та практична пщготовка, у т.ч. 9045 69,8 167,5 69,8 295 73,5
ппена дiтей та пiдлiткiв 60 0,5 3 1,2 4 1,0
гiгiена пращ 60 0,5 3 1,2 4 1,0
ппена харчування 60 0,5 3 1,2 5 1,2
комунальна ппена 60 0,5 3 1,2 5 1,2
Разом 12960 100,0 240 100,0 401 100,0
№ 2 2009 Еоттошшг & Иеаьти 76
о
Висновки
1. На сучасному етапi в умо-вах кризових явищ у станi здо-ров'я населення держави прю-ритетним завданням е оптими зацiя системи подготовки фа-хiвцiв у вищих медичних нав-чальних закладах. Реформу-вання вищоТ медичноТ перед-дипломноТ подготовки фахiвцiв за спецiальнiстю "Медико-профшактична справа" не враховуе нацiональнi особли-востi здоров'я, вiдкидае деся-тирiччями сформовану класич-ну систему подготовки на саш-тарно-гiгiенiчних факультетах при ^норуванш профiлiзацiТ навчання з профОпактично'Т ме-дицини.
2. Освiтньо-квалiфiкацiйна характеристика, осв^ньо-профе-сiйна програма подготовки галу-зевих стандартв вищоТ осв™ та навчальнi плани сконцентро-ваш на прiоритетностi л^валь-но-дiагностичного напряму у навчанн спецiалiстiв "Медико-профОлактично'Т справи".
3. Державна полiтика у сферi санепiднагляду як самостшно-го штегративного напрямку по-лiтики охорони здоров'я населення детермшуе прюритет-нiсть формування на передди-пломному етапi пiдготовки за спецiальнiстю "Медико-профи лактична справа" системи про-фесiйних знань, вмiнь та нави-чок з забезпечення саштарно-го та епОдемюлопчного благо-получчя населення.
4. Для пОдвищення професй ноТ компетентностi на перед-дипломному етат пiдготовки за спецiальнiстю "Медико-про-фОлактична справа" необхiдно вiдновити класичну факультет-ську форму навчання з широким впровадженням у навчаль-но-виховний процес Ыновацш-них педагогiчних технологш здоров'ятворчостi.
Перспективи. Подальшi до-слОдження пов'язанi з обГрунту-ванням та впровадженням у навчально-виховний процес профОлактичних здоров'яфор-муючих i здоров'язбережних програм, а також програм сани тарно-ппешчного супроводу технологiй з забезпечення са-нiтарно-епiдемiологiчного бла-гополуччя населення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гiгiена дiтей та пОджтюв. Тимчасова програма навчаль-ноТ дисциплiни для студентiв вищих навчальних закладiв III-IV рiвнiв акредитаци. Спе^аль-нiсть 7.110105 "Медико-профи лактична справа". — К., 2007.
2. Весельський В.Л. Законо-мiрностi змш стану здоров'я населення УкраТни // УкраТна. Здоров'я нацiТ. — 2007. — № 2.
— С.17-20.
3. Ппена харчування. Програма навчальноТ дисциплiни для студентiв вищих навчальних закладов IV рiвня акредита-цiТ. Спецiальнiсть 7.110105 "Медико-профОлактична справа". — К., 2005. — 47 с.
4. ДудЫа О.О., Волошина У. В. Ситуацшний аналiз стану здоров'я дитячого населення // УкраТна. Здоров'я наци. — 2007.
— № 2. — С. 33-39.
5. Комунальна ппена та еколопя людини. Програма навчальноТ дисциплЫи для студенев вищих навчальних закладiв IV рiвня акредитацiТ. Спе^аль-нють 7.110105 "Медико-профи лактична справа". — К., 2006.
— 28 с.
6. Онищенко Г.Г Актуальные вопросы обеспечения санитарно-эпидемиологического благополучия населения Российской Федерации // Гигиена и санитария. — 2006. — № 5. — С. 8-10.
7. Онищенко Г.Г Санитарно-эпидемиологическое благопо-
Таблиця 3
Обсяг навчального часу з ппени при пщготовщ фахiвцiв квалiфiкацмлiкар за спецiальнiстю "Медико-профшактична справа" (годин)
Курс Загалом Аудиторы Кредит
1-3-й 5400 3340 180
у т.ч. ппена та еколопя 195 120 6,5
4-5-й 3600 2310 120
6-й 1800 1080 60
у т.ч. ппена 405 270 13,5
Разом 10080 6730 503
у т.ч. ппена та еколопя 600 390 20,0
лучие детей и подростков: состояние и пути решения проблем //Гигиена и санитария.— 2007. — № 4. — С. 53-54.
8. Осв^ньо-професшна програма подготовки спещалюта. Спе^альнють 7.110105 "Меди-ко-профОлактична справа" // Складовi галузевих стандартiв вищоТ осв™ напряму пОдготовки 1101 "Медицина" осв^ньо-квалiфiкацiйного рiвня "спеща-лгст". — К., 2002. — С. 286-366.
9. Освiтньо-квалiфiкацiйна характеристика спе^алюта. Спе-цiальнiсть 7.110105 "Медико-профiлактична справа"// Скла-довi галузевих стандартв вищоТ освiти напряму подготовки 1101 "Медицина" освiтньо-квалiфiка-цiйного рiвня "спецiалiст". — К., 2002. — С. 253-285.
10. Програма з ппени пращ для студенев вищих медичних навчальних закладiв УкраТни III-IV рiвнiв акредитацiТ. Спе^аль-нiсть 7.110105 "Медико-профi-лактична справа". — К., 2006.
— 28 с.
11. Программа по гигиене детей и подростков для студентов V-VI курсов санитарно-гигиенических факультетов медицинских институтов. — М., 1985. — 33 с.
12. Программа по гигиене питания для студентов IV, V и VI курсов санитарно-гигиенических факультетов медицинских институтов. — М., 1985. — 47 с.
13. Программа по гигиене труда для студентов V-VI курсов санитарно-гигиенических факультетов медицинских институтов. — М., 1985. — 43 с.
14. Программа по коммунальной гигиене для студентов IV и VI курсов санитарно-гигиенических факультетов медицинских институтов. — М., 1984. — 27 с.
15. Щорiчна доповОдь про стан здоров'я населення УкраТни та саштарно-епОдемюлопч-ну ситуацю. 2005. — К., 2006.
— 177 с.
77 Ёэттошжт & Иеаьти № 2 2009
О
