Стресостійкість у сучасній гігієнічній концепції індивідуального здоров'я молоді: методологічний огляд

Зайцева К. А.

STRESS RESISTANCE IN MODERN HYGIENIC CONCEPTION OF YOUNGSTER INDIVIDUAL HEALTH: METHODOLOGICAL REVIEW

Zaytseva K.A.

CTPEGOCTIHKIGTb Y CVMACMIH nriEHIHHIH KOHN'i IHflHKIflVAnbHOrO 3fl0P0B'fl MOflOflI: MET0fl0n0rIMHHH OMflfl

станнiм часом населення Укра'ши вщ- можна зробити один висновок: на су-

чувае на собi наслщки iнтеграцií у свi- часному етап потрiбна iнновацiйна,

тову спiпьноту, яю стосуються всiх проста, не надто витратна, проте

сфер життя i вепикоí кiпькостi тради- ефективна прикладна модель спужби

цiйних погпядiв та понять, що зазна- збереження здоров'я, забезпечення

ють докорiнних змiн, однак здмсню- адаптивностi навчального процесу та

ються на украíнських теренах та в ук- пщтримки суб,ектiв навчального про-

раíнськiй спiльнотi з и автентичним цесу в Украíнi. В основу подiбноí мо-

менталiтетом. Це стосуеться i сфери делi служби мае бути покладене суча-

шдивщуального та суспiльного здо- сне визначення поняття здоров'я, на

ров'я, i дiяльностi осв^ньо'| та медико- основi якого здiйснюватиметься добiр

профiлактичноí галузей, осктьки мо- найбiльш показових та чутливих дiаг-

ЗАЙЦЕВА К.А.

дерн1зац1ин1 зм1ни викликають ламку ностичних показниюв 1ндив1дуального

В|нницькии динам1чних стереотип1в д1яльност1, стану здоров'я i адаптацп до умов се-

нацюнальнии що завжди розц1нювалося психолога- редовища перебування, виб1р в|дпо-

медичнии ми як стресов1 ситуаци [1]. П1дтриман- в1дних напрямк1в проф1лактики, ко-

ун|верситет ня здоров'я суб'екпв навчального рекцИ i залучення фах1вц1в, як1 можуть

|м. Ш. Пирогова процесу — учн1в та студент1в — це не реал1зувати означен1 завдання [5, 8].

т1льки стратег1я п1дтримання опти- В1дпов1дно до останн1х м1жнародних

УДК: мального р1вня адаптованост1 до м1н- медичних п1дход1в 1ндив1дуальне здо-

616.45- ливих умов навчально'' д1яльност1, на- ров'я людини (так зване general well-

001.1/.3:613.95 в1ть не т1льки методолог1я i здоров'я- being) мае дв1 складов1: власне р1вень

(07.07) збер1гаюч1 технологи для досягнення здоров'я (health level) — тобто вщсут-

ц1е'| мети. Якщо означен1 п1дходи щодо н1сть будь-яко'' патологи та нормаль-

збереження здоров'я будуть в1др1зня- ний р1вень розвитку морфолог1чних i

тися надто високою складнiстю та ви- функцюнальних показникiв органiзму,

тратнiстю, якщо буде вщсутня в1дпо- а також р!вень iндивiдуального благо-

вiдна Ыфраструктура сусп1льних за- получчя (wellness) — тобто оптималь-

кладiв або служб, що мають зд1йсню- ний р!вень адаптованостi до поточно-

вати под!бну роботу [5, 6], вони у пе- го середовища перебування з реалн

реважнiИ 61льшост1 залишаться де- зац|ею потенцiалу шдивщууму як лю-

кларативними. У св1тл1 зазначеного дини, особистост!, члена с|м'|, члена

сусптьства i св1ту загалом, адже до-

СТРЕССОУСТОЙЧИВОСТЬ В СОВРЕМЕННОЙ ведено, що Ф1зичниИ i статевий

ГИГИЕНИЧЕСКОЙ КОНЦЕПЦИИ ИНДИВИДУАЛЬНОГО розвиток перебуваютья у прям|й зал-

ЗДОРОВЬЯ МОЛОДЕЖИ: МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЙ ОБЗОР ежност в1д соцiально-економiчних та

Зайцева К.А. етшчних особливостей [8]. У свИл ви-

Показано, что создание служб академического стресс- щезазначених характеристик спец|а-

менеджмента при медицинских университетах в Украине люти, що займаються ппеною осв|т-

является актуальным и значимым заданием для нього процесу та дослщженням р1вня

специалистов медико-профилактического профиля и здоров'я молодо можуть використо-

здоровьесберегающих профилактических служб. вувати у сво'й практичнiИ д1яльност1

Несмотря на иной профиль специалистов, к|лька °сн°вних тдаодт до визначен-

занимающихся вопросами академического стресс- ня норми та патолог|'. До ¡х числа на-

менеджмента в развитых западных странах (это сфера лежать традиц|йний медичний п|дх|д,

интересов психологов, корпоративных психоаналитиков зг|дно з яким норма розглядаеться як

и частных психоаналитиков, социальных работников в|дсУтн|сть патологп; пдащ, що базу-

и организационных менеджеров), украинское общество еться на математичн|й стаJистицi, в|д-

не может игнорировать наличие сети санитарно- пов|дн— до якого норма sifDo нормалк-

эпидемиологических и медико-профилактических н|сть це середне а ек-

учреждений и наличие квалифицированных ученых и стремуми розглядаються як в|дхилен-

практических специалистов по медико- ня в|д норми; п™™™1™™™ п|дх|д,

. ~ у свит положень якого норма — це

пр°ф"ла™ческ°му1фун-доч»™ ^ж^-

, и % 4 них «я» шдивща. Водночас при за-

и профилактикой стресса среди его субъектов. стосуванн| психоанал|тичного подходу

не можна |гнорувати той факт, що м|н|-

№ 1 2011 Environment & Health 72

становлення iндивiда як особи-стостi, е 15-рiчний вiк. Отже, умовою його повноцiнного практичного застосування у масових дослщженнях е досягнення як м^мум 15-рiчного в^. Крiм того, спецiапiстам профтактично'| медицини, якi працюють з мо-поддю у навчальних закладах, варто врахувати бiхевюрапьно-психосоцiапьний пiдхiд до визна-чення поняття норми, основою якого е бтолярна модель здо-ров'я з полюсами «оптимального здоров'я» та «недостатнього здоров'я», якi являють собою ди-намiчно взаемопов'язану систему, в яюй з плином часу розвива-ються вiдповiднi когштивы нави-чки, комунiкативнi здатностi та сощальна iнфраструктура. Особлива перспективнють мо-депi полягае в и мобiпьностi, гнучкостi, завдяки яюй люди з хронiчними захворюваннями (нав^ь такими формами патоло-гií, як туберкульоз, гепатит С, В1Л/СН1Д тощо) та люди з обме-женими можливостями (навiть з такими формами швалщносп, як сильне зниження слуху, зору тощо) отримують бтьш широкий перепiк можливостей i напрямюв реабiпiтацií. Оскiпьки цi категорп оаб оцiнюються як особи з хро-нiчним стресом, для них надзви-чайно важливими залишаються навички управлшня стресом для покращання адаптованостi.

Отже, здоров'я сучасно'| моло-доí людини спiд розцiнювати як оптимальний рiвень активностi. У такому випадку нездоровi особи — це особи, яю здатнi пщтри-мувати лише базовий рiвень ме-табопiчноí активности а «умовно здоровi» особи — працездатш, однак не можуть займатися видами дiяльностi, що вимагають велико'1 активностi, та не здатн витрачати енергiю на активний вщпочинок i дозвiппя. У цьому випадку здоров'я — це форма життедiяльностi, яка забезпечуе особi необхiдну яюсть життя [3, 6]. Умовно здоровими слщ вва-жати осiб зi зниженою стресо-стiйкiстю, оскiпьки стресовi ста-ни завжди впливають на загаль-ний рiвень активностi та житте-вого тонусу людини [2, 4].

Працюючи над створенням прикладно'| моделi служби ме-дико-профiпактичного супрово-ду освiти i знаючи про фшансову кризу, загапьнi тенденцií збщшн-ня населення, недостатне фн нансування закладiв освiти, íхнiх медичних служб, слщ остаточно визначитися, що е бтьш перс-пективним у сучасних со^аль-но-економiчних умовах для

Г1Г1еНА Д1ТЕИ ТА П1ДЛ1ТК1В =

Украíни: розвиток приватних психопогiчних, психоана^тич-них служб, нарколопчних служб, пiкарiв-дiетопогiв, служб оргаш-зацiйного менеджменту тощо, послуги в яких е платними та до-ступними певному невеликому колу споживачiв [6], або перевага сусптьним медико-профтак-тичним службам супроводу мо-подi, якi надають дiагностично-консультативну, профiпактичну та освiтньо-iнформацiйну допо-могу з цього ж передку питань абсолютно безкоштовно [1, 5].

При цьому укра'шським спе-^алютам з гiгiени навчального процесу слщ визначитися: чи можливо <^гнорувати» розвинут захiднi краíни, не визнаючи ю-нуючу у них практику та шфра-структуру служб переважно психолопчно'| та суспiпьноí пщ-тримки суб'еклв навчального процесу; чи варто «наздоганя-ти» розвинутi захiднi краíни, ош-по наспiдуючи iснуючу у них ш-фраструктуру та методопогiю роботи служб пщтримки з íхнiми позитивними та негативними рисами; чи не варто попрацю-вати над створенням та введен-ням у дю не прозахщних, а в^-чизняних сусптьних служб ме-дико-профiпактичного супроводу навчального процесу, яю по-еднають найбiпьш виграшнi ри-си радянсько'| практики та най-кращi свiтовi зразки сусптьно'| здоров'язберiгаючоí дiяльностi для забезпечення адаптивностi навчального процесу у сучасних закладах осв™? Таки найбiпьш перспективним для сучасних ук-раíнських реапiй варто визнати третм з наведених варiантiв дiяльностi щодо суспiпьноí ме-дико-профiпактичноí роботи з молоддю.

Важливим аргументом на ко-ристь вказаного пiдходу е напрацьована нормативночн-структивна база саштарно-епн демiопогiчноí служби з цто'| низки питань збереження шди-вiдуапьного здоров'я (вщ ппе-нiчних принципiв рацюнально'| органiзацií рiзних видiв дiяпьно-

ст1 до основного арсеналу тра-дицмних та нетрадиц1йних захо-д1в оптим1заци функц1онального стану орган1зму), яка повинна стати ресурсом та базисом ¡н-новацмно'| д1яльност1 щодо су-проводу члешв молод1жних ко-лектив1в навчальних заклад1в, боротьби з академ1чним стресом серед них та здоров'язберн гаючо'| д1яльност1 [2, 4]. Дотри-муючись принципу пост1йного методолог1чного та оргашзацм-ного оновлення на основ! м1жна-родного обм1ну науково-прак-тичним досвщом, а також принципу мультидисципл1нарност1 тактичних п1дход1в у под1бнм д1яльност1, можна досягти не декларативних результалв, а ст1йкого адаптивного ефекту.

Наступний методолог1чний ви-б1р слщ здмснити у процес1 виз-начення профтьно'| категорИ спец1ал1ст1в, як1 можуть займатися шновацмними формами здо-ров'язбер1гаючо1 д1яльност1 i ро-ботою з формування так звано'| «поведЫки щодо здоров'я» (у за-рубiжнiй лiтературi health behavior) в Укра'|'ш, у тому числi нав-чальним стрес-менеджментом. Найбiльш вiдповiдний профть дiяльностi мають шкiльнi ппенн сти, фахiвцi з гiгieни працi, а також з психоппени [2, 4]. Однак на цьому етап за наявносл ба-жання використати передовi над-бання не ттьки вiтчизняноí, а й зарубiжноí медично'|' науки укра-íнським лiкарям-профiлактикам слщ урахувати принциповi роз-бiжностi у профшзацп спещаш-стiв служб збереження здоров'я молодi та класифкаци i номен-клатурi медичних спе^ально-стей. У нашм краíнi iсторично так склалося, що збереженням здоров'я здорових людей i профтак-тикою повсякденних стресiв зай-малася ппена — наука про здоров'я та галузь медицини, що вивчае вплив рiзноманiтних чин-никiв зовшшнього середовища (природних та побутових умов, сусптьних виробничих вщносин) на здоров'я людини, и працез-датнiсть та тривалють життя. У

73 Environment & Health № 1 2011

п1сляреволюц1ин1 роки у наукову дисципл1ну оформилася шк1льна ririeHa, що у процес подальшого розвитку стала ппеною дiтеИ та пiдлiткiв. Водночас невщ'емним гiгieнiчним принципом рацю-напьно'| оргашзаци навчального процесу та профтактики навчального стресу у нашм краМ е застосування психогiгiенiчних за-ходiв та засобiв (примiром, ïx зак-рiплено у ДержСанПН з устатку-вання, утримання загальноосв^-шх навчальних закладiв та органн заци навчально-виховного процесу №5.5.2.008-01, шших ш-структивних документах). Отже, психоппена в УкраМ — це пере-важно галузь гiгiени, яка розро-бляе та здiИснюе заходи збереження псижчного здоров'я. Однак деяк автори, даючи визна-чення психоппени, вщносять ïï не ттьки до ппени, але И до псижат-рiï, адже у Росп псиxогiгiена як напрямок виникла на межi Х1Х та ХХ ст., коли 1887 року I з'|'зд в^-чизняних псиxiатрiв, на якому 1.П. МержеевськиИ, С.С. Корсаков та I.A. СкорськиИ звернулися до псиxiатрiв та лкарсько'| спть-ноти з програмами попереджен-ня псиxiчниx i нервових захворю-вань. Певнi вiтчизнянi науковцi вщносять до завдань психоппени попередження виникнення та розвитку псижчних захворювань, на-ближають псиxогiгiену до первин-но'| псиxопрофiлактики. Деякi автори розглядають ïï як комплексну дисциплЫу, що тiсно пов'язана не ттьки з псиxiатрiею, а И з медич-ною псиxологiею, медичною соцн ологiею, валеологiею [3].

Нарештi, якщо звертатися до методологiчного iнструментарiю класично'|' псиxологiï та досвiду заxiдниx служб психолопчного супроводу суб'ектiв освiтнього процесу, а також спромагатися впроваджувати саме ïx на укра-|'нських теренах, то не слщ забу-вати, що психолопя не заИмаеть-ся вивченням та корекщею мате-рiальниx чинникiв та умов функ-цюнування окремих соцiальниx груп (у т.ч. учывсько-студентсько'|' молодi) i ситуативно-специфiчноï поведЫки людини (у т.ч. у стан навчального стресу). Щодо за-хщно'|' псиxогiгiени, то ïï виник-нення пов'язують саме з психо-лопчним рухом. Вона була засно-вана Бiерсом у 1908 роцi, коли було створене психоппешчне товариство, що пропагувало необхщнють вдосконалення пси-xiатричноï допомоги за рахунок суспiльноï профтактики псиxiч-них розладiв. Перед початком Друго'|' свiтовоï вiИни у багатьох кражах бвропи i Америки юнува-

ли псиxогiГiенiчнi органiзацil i то-вариства, якi впроваджували псиxогiгiену у медичну та загаль-ну осв^у, здiИснювали санiтарну просвiту населення. У повоенн роки були створенi вщцт псиxiч-ного здоров'я при ВООЗ та Все-свiтня федерацiя псиxiчного здоров'я. Однак псиxiатрична, псиxологiчна, психоанал™чна дiяльнiсть у заxiдниx кражах про-тягом довгого часу залишаеться достатньо комерцiалiзованою сферою медичноï практики, а по-слуги — недешевими. Лише в останн десятирiччя закордонна психоппена почала орiентувати-ся на виршення соцiальниx та екологiчниx проблем, як мають вiдношення до псиxiчного здоров'я. Тому серед ïï напрямюв особливе мюце посiдають вив-чення чинниюв та умов середо-вища, якi впливають на псиxiчниИ розвиток i псиxiчний стан людини, i розробка заxодiв щодо ïx ви-ключення або зниження впливу у разi патогенноï ролi. До числа таких чинниюв слщ вщнести всi стресогеннi умови та види дiяль-ностi, зловживання лкарськими засобами, несприятливi еколо-гiчнi чинники тощо, як вщповща-ють сферi iнтересiв вiтчизняноï гiгiени працi, ппени осв^нього процесу, особистоï гiгiени та психоппени. Загалом усе ХХ столггтя у кражах Заходу було вщзначене зростаючою роллю психологи у забезпеченн здоров'я, у змiнi по-глядiв на взаемодiю мiж психкою та тiлом, внаслiдок чого у 1960-х роках у психосоматичнм меди-цинi сформувалася поведiнкова медицина, що вивчае взае-мозв'язок мiж психолопчними, соцiальними та фiзiологiчними функцiями. Поведжкова медицина починалася з проблем л^-вання захворювань, однак посту-пово переИшла до проблем ïx попередження. Приблизно у тоИ саме час виникла психолопя здоров'я (валеопсихолопя) — сукуп-нють специфiчниx освiтнix, нау-кових та професмних внескiв псиxологiчниx дисциплж у здо-ров'язбереження, дiагностику, лн кування та профiлактику хвороб. Дещо пiзнiше була сформована екопсиxологiя — спецiалiзована галузь, що вивчае вщносини мiж поведiнкою (фiзiологiчними актами, емощями, думками тощо) та умовами середовища, в якому вони мають мюце [2, 3, 9].

I знов-таки, принципова рiз-ниця мiж захщними та постра-дянськими пщходами у форму-ваннi та забезпеченн здоров'я-зберiгаючоï поведiнки молодi (i у т.ч. в оволоджш ждивщуальними

навичками стрес-менеджменту) полягае у тому, що у захщшИ практицi у бтьшост випадкiв ос-таточна вщповщальнють за не-долiки в оргаызаци умов та процесу навчання, а також за ïxw негативы наслщки (у т.ч. патолопч-нi стресовi стани) покладена на споживача послуг уск цих рiзно-манiтниx спецiалiстiв психолопч-ного профтю, тодi як розгалуже-на мережа саытарно-ппешчних та медико-профiлактичниx за-кладiв пострадянського зразка з ïï великими кадровими ресурсами забезпечуе державниИ контроль та оргашзацмну пщтримку заxодiв збереження здоров'я суб'ектiв осв^нього процесу. Якiсть цих заxодiв, ïxня не зав-жди висока ефективнють часто зазнають критики, однак на те е цта низка об'ективних причин — вiд невеликого в^ незалежних демократичних пострадянських краïн порiвняно зi зрiлими захщ-ними демократами до необхщ-ностi поступового удосконален-ня iнновацiИниx схем оргашзаци навчально! дiяльностi за захщни-ми зразками в умовах традицм-ного укражського соцiуму i Иого ментальностi, що вимагае часу.

Рацюнальне вирiшення описа-ноï вище дилеми полягае у мiж-дисциплiнарнiИ площинi i у жод-ному разi не означае неповаги чи ^норування надбань втизняних науковцiв-гiгiенiстiв, наявноï вели^ ктькост квалiфiкованиx та освiчениx санiтарниx лiкарiв та фельдшерiв, мережi саштарно-епщемюлопчних закладiв, просто у сучаснм Украïнi недолiки радянськоï системи державного саштарного нагляду за освiтнiм процесом та станом здоров'я Иого суб'екпв (тобто профтактики навчального стресу серед них) слщ усунути за рахунок мо-дифкаци прiоритетiв вщповн дальностi у виглядi доповнення системи сусптьним та Ыдивщу-альним компонентами контролю та профтактики негативних явищ, притаманних кражам Заходу. На практик подiбна Ынова-цiя може бути досягнута за рахунок створення сусптьних служб стрес-менеджменту для роботи у локальних громадах молодi на безкоштовнм основк

У xодi даного дослiдження розглядалося питання розробки концептуальноï моделi служби пiдтримки учнiвсько-студентськоï молодi при медичному ушверси-тет^ яка повинна поеднати наИ-кращi вiтчизнянi та заxiднi здо-ров'язберiгаючi та антистресовi технологи для сприяння адаптив-ностi освiтнього середовища.

№ 1 2011 Environment & Health 74

STRESS RESISTANCE IN MODERN HYGIENIC CONCEPTION OF YOUNGSTER INDIVIDUAL HEALTH: METHODOLOGICAL REVIEW Zaytseva K.A.

It is shown that creation of Academic Stress Management Services at the medical universities in Ukraine is an actual and significant assignment for medical-preventive profile specialists and Health Promotion Services. Despite of another profile of specialists which concerned with academic stress management

problems in developed Western countries (it's a field of interests of psychologists, corporative psychoanalysts and private psychoanalysts, social workers and organizational managers), Ukrainian society can't ignore existence of sanitary-epidemiological and medical-preventive institutions, and presence of qualified scientists and medical-preventive profile practitioners who concern with Hygiene of Educational Process and Stress Prevention among its subjects.

Вже достатньо довго ми отри-муемо шформацш медик|в р|з-ного проф|лю про пщвищену стресогеннють навчального процесу у зв'язку з докор|нною його реконструкц|ею та модер-н|зац|ею [1, 5]. Лише останшм часом старшокласники-випу-скники отримали загальне обов'язкове тестування, а медики — шформацю про випадки нервових та психолопчних зри-в|в. бвропейська кредитно-мо-дульна система навчання сту-дент|в, лщензмне тестування «Крок», за свщченням вчених, також е чинниками стресоген-ност| процесу навчання у в|тчиз-няних вишах. Таким чином, на сьогодшшнм день нормально адаптований до умов навчання учень чи студент — це особа, в яко'' осв|тн|й процес не викликае патолопчного стресу i явищ дезадаптаци.

75 Environment & Health № 1

2011

Лопчним продовженням про-ф|лактично1 роботи у практичнм охорон| здоров'я молод| стае використання ново'' надпотуж-но' сфери соц|ал|зацп особи-стост| — INTERNET^ В|дпов|дна тенденц|я — створення д|агно-стичних та проф|лактичних online ресурс|в для забезпечення спрощеного доступу до первинних джерел медично', психоло-г|чно', соц|ально-психолог|чно1 та г|г|ен|чно1 |нформац|| для широкого кола споживач|в INTER-NETу [10].

Висновки

1. Створення служб навчаль-ного стрес-менеджменту при медичних ун|верситетах е акту-альним та практично значущим завданням для спец|ал|ст|в ме-дико-проф|лактичного проф|лю.

3. При створенн| концептуаль-них та прикладних служб навчального (академ|чного) стрес-

менеджменту не слiд iгнорувати надбання вiтчизняноí ппешчно'| науки та практики, отпо наош-дуючи оргашзацмну структуру та методологiчнi засади со-цiально-психологiчних служб у справах учшв/студенлв захщно-го зразка.

Л1ТЕРАТУРА

1. Полька Н.С. Ппена дитин-ства в Укра'шк погляд у майбут-не / Н.С. Полька, Г.М. бременко, Н.Я. Яцковська // Актуальн пи-тання гiгiени та еколопчно'| без-пеки Украíни. — К., 2006. — С. 134-135.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

2. Психогигиена детей и подростков / Под ред. Г.Н. Сер-дюковской, Г. Гельница. — М.: Медицина, 1985. — 224 с.

3. Психологическая диагностика / Под ред. М.К. Акимовой, К.М. Гуревича. — СПб.: Питер, 2003. — 652 с.

4. Психофизиологические исследования в гигиене детей и подростков: сб. трудов / Под ред. С.М. Громбаха, Д.Н. Крило-ва, И.А. Шашкова. — М.,1981. — 167 с.

5. Сердюк А.М. Наукове забез-печення програми «Здоров'я наци»: реали та перспективи / А.М. Сердюк // Наук. засади Мiжгалу-зево'| комплексно'1 програми «Здоров'я наци». — Вип. 1. — К.: Деркул, 2007. — С. 9-22.

6. Arnetz B. Leadership, mental health, and organizational efficacy in health care organizations. Psychosocial predictors of healthy organizational development based on prospective data from four different organizations / B. Arnetz, V. Blomkvist // Psychother. Psychosom. — 2007. — Vol. 76, № 4. — P. 242-248.

7. Krupa A. The need for health promotion of medical students and proposal for prevention of addiction / A. Krupa, B. Szczyrba, K. Bargiel-Matusiewicz // Wiad. Lek. — 2004.

— Vol. 57. — P 170-173.

8. Mental health nursing: a holistic approach / Edited by Elaine Anne Pasquali et al. — St. Louis, Baltimore, Toronto: The C.V. Mos-by Company, 1989. — 943 р. — (Advances in Ped. Psychology).

9. Psychosocial health risk factors and resources of medical students and physicians: a cross-sectional study / E. Voltmer, U. Kieschke, D.L. Schwappach et al. // BMC Med. Educ. — 2008. — № 8. — P. 46.

10. Youth and Information and Communication Technologies: by data of World Youth Report 2003.

— United Nations, 2003. — P. 311-333.

Надiйшла до редакцИ 12.09.2010.

PROFESSOR V.YA. PODGAETSKY ON IMPORTANCE OF RATIONAL NUTRITION IN CONDITIONS OF NATIONAL ECONOMY CRISIS AND CONSEQUENCES OF 1921-1923 FAMINE IN UKRAINE

Yavorovsky O.P., Sakharchuk I.M., Zenkina V.I., Kuzminska O.V.

flPOQEGOP B.R. illflrAEUbKHH PO 3HAHEHHH PAUIOHAnbHOrO KAPHVBAHHR B VMOBAX HAPOflHOrOCOOflAPCbKOÏ KPH3H TA HACniflKIB rOnOflV 1921-1923 POKIB B VKPAÏHI

ABOPOBObKMM O.n., OAXAPHyK I.M., 3EHKIHA B.I., KY3bMIHObKA O.B.

Дослщження проблем хар-чування сшьськогосподарсь-ких пращвнимв. Серед ба-гатьох вид1в прац1 професор В.Я. П1дгаецький видтяв працю с1льськогосподарських прац1в-ник1в, вважаючи и тяжкою, отже I надзвичайно напруженою. Ця праця вимагала вщповщно до-статньоí за калор1йн1стю ктько-ст1 íжi.

Досл1дженню проблем харчу-вання вчений-ппенют присвятив низку наукових праць [16]. У них в1н всеб1чно охарактеризував стан харчування стьськогоспо-дарських прац1вник1в Украíни на початку 20-х роюв XX стол1ття. Це мало велике значення. Адже на-селення, особливо нещодавно голодуючих губернм, потребу-вало висококалор1йного харчування, насамперед для того, щоб зголоднт1 орган1зми вщно-вили втрати I створили вщповщы запаси енергií на випадок непе-редбачуваних негаразд1в I над-м1рних ф1зичних зусиль. Останне стосувалося передуам стьсько-господарських прац1вниюв.

У зв'язку з цим слщ зазначити, що на той час загальними питан-нями харчування всього насе-лення СРСР займалися науковц1, у тому числ1 професор А.6. Ло-сицький, який (як свщчать його прац1) визначив калор1йн1сть харчування для р1зних рег1он1в. Так, для населення Укра'ши у жовтн1 1922 р. вона становила 4074 ккал, а у лютому 1923 р. — 4009 ккал [17]. Проте матер1али, яю б дозволили нам отримати бтьш детальну характеристику харчування стьськогосподарсь-ких прац1вник1в Украíни, у працях професора вщсутнк

А м1ж тим, п1двищення продук-тивност1 прац1 у нацюнал1зова-них с1льськогосподарських пщприемствах залежала передуем в1д харчування. За висловом В.Я. Пщгаецького, «пояснення нижчоí продуктивност1 треба шу-

кати ... у пршому харчуванн!» [18]. Цю думку вчений пщтвер-джував такими цифровими да-ними. Пщ час оранки продуктив-н1сть прац1 при харчуванн1 у 1654 ккал становила 50%, а при харчуванн! у 3409 ккал — 125% профспткових норм [19].

Виходячи з цього професор В.Я. Пщгаецький першим серед тод1шн1х укра'(нських вчених роз-робив ч1тку систему норм харчування стьськогосподарських прац1вник1в Укра'(ни. Для обГрун-тування своíх наукових висновюв з цього питання в1н використав матер1али анкетування, яке проводив Наркомпрац1 УрСР 1924 року на 13 нацюнал1зованих пщприемствах Полтавщини, 17 — Харювщини, 6 — Волин1, 6 — ЧернИвщини, 5 — Донбасу. З 41 пщприемства, де зд1йснювалось анкетування, 11 належало Цу-кортресту, решта — р1зним рад-госпам. На цих пщприемствах працювало понад 11 000 прац1в-ник1в, у т.ч. на 11 пщприемствах Цукортресту — 3122, тобто у се-редньому по 280 на одному пщприемства решта — у р1зних радгоспах, вщповщно по 190 ос1б у кожному [20].

За пщрахунками В.Я. Пщгаецького, калормнють (ж1 прац1вни-к1в, охоплених анкетуванням пщ-приемств, взимку 1923-1924 ро-к1в була такою: у радгоспах — 3904 ккал, у господарствах Цукортресту — 3740 ккал, у т.ч. (ж1 тваринного походження у рад-госпах — 5,2%, у господарствах Цукортресту — 6,1% [21].

Харчування стьськогосподарських прац1вник1в характеризува-лося малою ктьюстю (ж1 тваринного походження та надзвичайно великою ктьюстю (ж1 рослинного походження (хтбних продукта). За основними харчовими показ-никами розподт добового пайка для радгосп1в I господарств Цукортресту був таким: бтюв — 116,8 г та 114,0 г, жир1в — 56,6 г

(Зак1нчення. Початок у № 4 за 2010 рк.)

№ 1 2011 Environment & Health 76

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Зайцева К. А.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Зайцева К. А.

STRESS RESISTANCE IN MODERN HYGIENIC CONCEPTION OF YOUNGSTER INDIVIDUAL HEALTH: METHODOLOGICAL REVIEW

Текст научной работы на тему «Стресостійкість у сучасній гігієнічній концепції індивідуального здоров'я молоді: методологічний огляд»