CC BY
25
11. Мицик Ю. А. 1ван Орко / Ю. А. Мицик. - К.: Киево-Могилянська академ1я, 2010. - 160 с.
12. Очерк из истории колонизации степной окраины московского государства. -М. : Университетская типография М. Каткова, 1887. - 634 с.
13. Сементовский Н. Старина малороссийская, запорожская и донская. - Спб. : Типография И. Фишона, 1846. - 64 с.
14. Словарь малорусской старины составленный В.Я. Ломиковским в 1808 году. -К. : Типография Г.Т. Корчак-Новицкого, 1894. - 36 с.
15. Скальковский А. А. История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского / А. А. Скальковский. - Днепропетровск : С1ч, 1994. - 678 с.
16. Яворницкий Д. И. Запорожье в остатках старины / Д. И.Яворницкий. - СПБ : Издание Л.Ф.Пантелеева, 1888. - 447 с.
17. Яворницький Д. I. 1ван Дмитрович С1рко, славний кошовий отаман Вшська Запор1зького низових козаюв / Д. I. Яворницький. - Дншропетровськ : Промшь, 1990. -189 с.
Стаття надшшла до редакцп 20.02.2014 р.
E. Lukashova
COVERAGE OF THE FIGURE OF COSSACK CAMP COMMANDER IVAN SIRKO IN UKRAINIAN HISTORIOGRAPHY IN THE XIX CENTURY
During the XIX century in the field of Ukrainian historiography the figure of Ivan Sirko attracted attention of historians. They made a substantial contribution to study of the Commander of Cossack camp life and activity. In the works of A. Skalkovsky, M. Sementovsky, M. Maksimovich his personality appeared episodically again as they just stated certain facts of his military biography but no new data were cited.
Such scientists as M. Markevich, V. Antonovich, D. Baglii, D. Yavornitsky, E. Albovsky carried out a more thorough examination and wrote about his family, place of birth and residence, his relations with Hetmans and other well-known figures of National liberation war. Each of historians in varying degree presented the figure of the legendary Commander of Cossack camp interpreting his deeds not only from the perspective of their own world view but in the context of domestic and external political environment as well. The heroic image of the Cossacks' commander was settled in historiography; his role in Ukrainian history was stated. The researchers of this age created a valuable legacy regarding coverage of the figure of Ivan Sirko.
Key words: Commander of Cossack camp, historiography, historians.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Романцова H.I., кл.н, доц.; Тарасов С.В., кл.н., доц.
УДК 94 (477):342.238"1926"
А. М. Магурчак
ПРОБЛЕМА ВЗАСМИН ЕКЗИЛЬНОГО УРЯДУ ЗУНР 3 КРАСМ КР13Ь ПРИЗМУ
ЛИСТУВАННЯ АНДР1Я ЖУКА I РОМАНА ПЕРФЕЦЬКОГО В 1926 Р.
В публтацИ висвтлюетъся погляди одного is очилъник1в украгнсъког емшрацП Вгдня Aндрiя Жука в ракурЫ взаeмовiдносин закордонного центру на чолi з Свгеном Петрушевичем i Галичини, а саме: створення новог полтичног парти в Галичит
замжтъ УНДО / формування закордонного полШичного центру захгдноукрагнсъких земель.
Ключов1 слова: Андрт Жук, Роман Перфецъкий, ПЦЗУЗ, полШичт оргатзаци, КОЗУЗ.
Поразка визвольних змаганнях ЗУНР призвела до емграцп значно'1 частини провщних украшських д1яч1в. На емграцп був створений екзильний уряд на чол1 з С. Петрушевичем. Одним ¡з нагальних питань стало взаемини ¡з галицьким пол1тиком. Це яскраво ¡люструе листування м1ж ем1грантськими пол^иками Андр1ем Жуком (18801968) i Романом Перфецьким (1880-1944). Полiтична бiографiя А. Жука е багатогранна. Зокрема вш був членом РУП i УСДРП, Загально'1 Украшсько'1 Ради i Головно'1 Украшсько'1 Ради, однин ¡з засновниюв i член Президп Союзу визволення Украши, радник МЗС УНР у Вщш, засновник Комiтету оборони захщноукрашських земель, Союз украшських журналiстiв i письменникiв i iншi оргашзацп. Натомють Роман Перфецький делегат Украшсько'1 Нацюнально'1 Ради ЗУНР, уповноважений Диктатора ЗУНР для зв'язку з краем, член закордонно'1 групи Украшсько'1 народно'1 трудово'1 партп, а пiзнiше УНДО.
В iсторiографiчному планi дана проблематика не дослщжувалась не дивлячись на те, що за останне десятилiття опублшовано бiльше десятка статей присвячених постав Андрiя Жука i захищеннi двi кандидатськi дисертацп [1]. Водночас дана тематика опосередковано розглядалась в контекст тематично й хронолопчно ширших тем [2]. Джерельною базою даного дослщження служить канадський особовий фонд Андрiя Жука в якому збер^аеться велика добiрка листування з багатьма тодшшми громадсько-полiтичними дiячами i зокрема ¡з Романом Перфецьким з яким обговорювалась вище зазначена тематика. Вщповщно автор ставить за мету проаналiзувати листування пол^июв в яких розглядались питання взаемин ем^рантського уряду ЗУНР з галичанами.
Тогочасш питання дiяльностi закордонного поличного центру на чолi з Президентом Украшсько'1' Нацiональноi Ради (далi УНРа) С. Петрушевичем i взаемини з пол^ичними партiями Галичини зокрема з УНДО А. Жук обговорював у листуванш з Р. Перфецьким. Зокрема у лисп до Р. Перфецького вщ 22 червня 1926 р. А. Жук, нерозумiв хто проводить пол^ику закордонного центра як вш висловлювався "направляе". Також А. Жук щкавився взаеминами оточення С. Петрушевича ¡з захiдноукраiнською емiграцiею Чехословаччини. Викликали великий подив у А. Жука ствпраця В. Степанкiвського з центром, оскшьки з цим дiячем вiн мав неприязнi стосунки на передодш Першо'1 свiтовоi вiйни. ^¡м того, у листi А. Жук запитував Р. Перфецького з якими дiячами Галичини центр тдтримуе вщносини тому, що "назвисько чоловiка багато говорить". Тим самим А. Жук хо^в "зорiентуватись, що там мiж Вами робиться, куди хто тягне i для чого" [3]. Розчарувавшись в УНДО керiвництво закордонного центру шукали iншi полiтичнi орiентири пропонуючи створити нову партш. Тому Р. Перфецький запропонував свш проект створення пол^ично'1 партii в Галичинi i платформу закордонного центру. Вiдповiдаючи Р. Перфецькому А. Жук наголосив, що питання створення ново'1 партп вш особисто писав листа вiд 31 травня 1926 р. до С. Петрушевича. На переконання А. Жук перш шж створювати пар^ю в Галичиш потрiбна для цього особа, яка змогла б нею керувати i створити навколо партл коло однодумщв, а тодi вже писати платформу, статут i т.д. При цьому А. Жук наголошував, щоб знайти людей, яю б займались пар^ю i дотримувались програмних докумешив на словах не проблема, але на дш важко. Тому вважав, що проектована пар^я мала дотримуватись таких пол^ичних основ: державна
48
caмocтiйнicть зaxiднoyкpaïнcькиx зeмeль; нaцioнaльнo-пoлiтичнa eднicть всього yкpaïнcькoгo нapoдy; визтання yкpaïнcькoï paдянcькoï pecпyблiки нa Cxoдi Укpaïни; бopoтьбa пpoти угодницько'1 пол^ики; yчacть y пoлiтичнoмy життi Пoльщi для вiдcтoювaння eкoнoмiчниx i пoлiтичниx iнтepeciв yкpaïнcькoгo нaceлeння i тим caмим бopoтиcь пpoти дeнaцioнaлiзaцiï [3]. Oпopoю ново'1 пapтiï нa пepeкoнaння А. Жyкa пoвиннi cтaти пpoшapки мaлoгo i cepeдньoгo ceлянcтвa, яю 6удуть cпiвпpaцювaти iз poбiтництвoм, a тaкoж iншими coцiaльними гpyпaми зaxiднoyкpaïнcькиx зeмeль, що cпoвiдyють пpинцип дepжaвнocтi. Boднoчac А. Жук oкpecлив фopми пapтiйнoï бopoтьби нa oкyпoвaниx полягами y^m^^^x зeмляx, a caмe: eкoнoмiчнi cтpaйки i пoлiтичнi дeмoнcтpaцiï. Bвaжaв, що для cтвopeння ново'1 rap^'í пoтpiбнa cпoчaткy плaтфopмa, a пiзнiшe пpoгpaмa, ocкiльки ocтaння "виxoдить з якикось зaгaльниx coцiaльнo-пoлiтичниx пepeд посилок i здiйcнeння пpoгpaмoвиx дoмaгaнь, яю виводяться з тиx пepeд посилок, poзклaдaeтьcя нa довший чac в cтaлиx пoлiтичниx вiднocинax" [3]. Дoтpимyвaвcя думки, що плaтфopмa пapтiï да пoвиннa нa cлoвax виpiзнятиcь своею peвoлюцiйнicтю, a тiльки дyxoм. Cвoю мiciю пapтiя бyдe викoнyвaти до того мoмeнтy коли y^arn^M зeмлi oтpимaють повну нeзaлeжнicть, a для цього "ми TOpe^rn. дepжимocь того пepeкoнaння, що icнyючий cтaн piчeй в cepeднiй Gвpoпi мae в co6í зapoдoк нового мiжнapoднoгo opyжнoгo кoнфлiктy, aбo внyтpiшнix peвoлюцiй внyтpi дepжaв i нa цiм об'ектившм фaктopi будуемо свою нe пpимиpнy cyпpoти oкyпaцiйниx дepжaв пoлiтикy" [3]. Зa cлoвaми А. Жyкa нoвa пapтiя пoвиннa кoнцeнтpyвaти yci суспшьш сили, якi гoтoвi пiдтpимaти плaтфopмy. Cepeд пoлiтичниx сил зaxiднoгo perio^, якi могли cтвopити пapтiю А. Жук ввaжaв волинський Ceлянcький ^юз i гaлицькиx нapoдoвoльцiв, якi пiзнiшe мaли тpaнcфopмyвaтиcя у Ceлянcькy пapтiю Зaxiднoï Укpaïни i нeпoвиннa бути вузько тацютальною пapтieю, a тepитopiaльнoю. Ця пapтiя мae тaкoж cпiвпpaцювaти iз нeyкpaïнcькими opгaнiзaцiями i зaxищaти iнтepecи ceлянcтвa нe дивлячись та нaцioнaльнicть i вipocпoвiдaння. Для тдготовки пapтiйниx сил paдив cтвopювaти пapтiйнi гpyпи i вiдпoвiднo впливaти та ïx дiяльнicть для yникнeння помилок.
Biднocнo пpoгpaми зaкopдoннoгo цeнтpy зaxiднoyкpaïнcькиx зeмeль зaпpoпoнoвaнoï P. Пepфeцьким то А. Жук висловив сво! зayвaжeння. Зoкpeмa вiн пpoпoнyвaв зaмiнити нaзвy iз "зaкopдoннoгo" нa "пол^ичний", a вщповщно нe пepeтвopювaти зaкopдoнний датр нa eмiгpaнтcькy opгaнiзaцiю i да oбмeжyвaти свою дiяльнicть виключно eмiгpaнтcьким cepeдoвищeм, a головним peгioнoм повинта cтaти Гaличинa. Пpи цьому вш був cвiдoмим, що тaкa конс^у^я нe бyдe вciмa cпpийнятa в кpaю. Aлe нe дивлячись та вте цe А. Жук cxвaлив iдeю P. Пepфeцькoгo пpo cтвopeння кoлeгiï як вiдпoвiднoгo opгaнy зaкopдoннoгo пoлiтичнoгo цeнтpy i пiдтpимaв пpoпoзицiю пpo yчacть в кoнфepeнцiï тащотальни^ мeншин нeзaлeжнo вiд плaтфopми та якш будуть стояти opгaнiзaтopи.
Biдмiчaв, що зaкopдoнний цeнтp е фaктичнo пpoдoвжeння колишнього ypядy Пpeзидeнтa ЗУТО тiльки в нeopгaнiзoвaнiм cтaнi, a тому пшання cьoгoдeння в poзyмiннi А. Жyкa - пoбyдyвaти пpaвильнy opгaнiзaцiю, якa пoвиннa peпpeзeнтyвaти волю yкpaïнcькoгo нapoдy, що бyлa пpoгoлoшeнa в aктax ЗУHP. Пiд пол^ичним цeнтpoм А. Жук poзглядaв двi ycтaнoви - Пpeзидeнт Укpaïнcькoï Haцioнaльнoï Paди i Ceкpeтapiaт, якi зливaютьcя в одну нaцioнaльнy opгaнiзaцiю i повинш пpoвoдити бopoтьбy для oтpимaння нeзaлeжнocтi Зaxiднoï Укpaïни. Щоб ця бopoтьбa зa "дepжaвнicть кpaю ^ бyлa пopoжнiм словом, a caм цeнтp нe виciв в пов^^ вiн мусить oпиpaтиcя нa якюь зopгaнiзoвaнi пoлiтичнi сили" [3]. У витадку вiдcyтнocтi вiдпoвiдниx сил Пол^ичний цeнтp зaxiднoyкpaïнcькиx зeмeль (дaлi ПЦЗУЗ) пoвинeн долучитися до ïx твopeння в кpaю в пopoзyмiннi з ^м^том oбopoни
49
зaxiднoyкpaïнcькиx зeмeль (дaлi KOЗУЗ). був пpoти тoгo, щoб зpaзy дeтaлiзyвaти пpaктичнi зaвдaння для ^mpy. Bвaжaв нeдopeчним i нeлoгiчним, щoб ПЦЗУЗ зaймaвcя тexнiчнoю cтopoнoю пoлiтичниx aкцiй. Ha пepeкoнaння А. Жу^ тoгoчacнi пoлiтичнi виcтyпити зaкopдoннoгo ^mpy як нa eмiгpaцiï тaк i в Гяличиш вiд iмeнi Пpeзидeнтa УHPa були нe eфeктивними, o^^m e "мepтвoю нeicнyючoю ycтaнoвoю, дo я^' мoжнa нaв'язyвaти пoлiтикy, aлe iмeнeм яш! нe мoжнa гoвopити. Oтжe цi виcтyпи мaючи зa coбoю icтopичнe oпpaвдaння, нe мaли i нe мaють фaктичнoï peaльнoï отли" [3]. Iншoю нeгaтивнoю cтopoнoю дiяльнocтi цeнтpy А. Жук вбaчaв y "xapa^epi Пpeзидeнтa YHPa", який пepeтвopив пepшoчepгoвy opгaнiзaцiю вcix пpeдcтaвникiв зaxiднoyкpaïнcькиx зeмeль нa opгaнiзaцiю гaличaн i бyкoвинцiв. Biдпoвiднo виcтyпи G. Пeтpyшeвичa А. Жyкoвi нaгaдyвaли icтopичний aMpx^^ i вiдipвaнicть вiд peaльнoгo життя кpaю. Toмy нa пepeкoнaння А. Жyкa, Пpeзидeнт УHPa пoвинeн вiдcтoювaти iнтepecи вcix пpeдcтaвникiв зaxiднoyкpaïнcькиx зeмeль i цiлicнo виcтyпaти вщ iмeнi ПЦЗУЗ. У cвoïй внyтpiшнiй дiяльнocтi ПЦЗУЗ пoвинeн пpoвoдити opгaнiзoвaнy poбoтy, якa пoвиннa бaзyвaтиcя та пoдiлi пpaцi i вiдпoвiдaльнocтi вcix члeнiв пpи взaeмнiм кoнтpoлi i та ocнoвi кoлeгiaльниx piшeнь для вiдпoвiдaльнocтi пepeд cycпiльcтвoм i icтopieю. Heвикoнaння вищe зaзнaчeниx внyтpiшнix пpинципiв opгaнiзaцiï пpизвeдe дo ïï нeeфeктивнocтi. B кiнцi cвoïx мipкyвaнь А. Жук ввaжaв, щo плaтфopмy i пpoгpaмy ПЦЗУЗ пoтpiбнo oпyблiкyвaти y ^eci.
З вищe cкaзaнoгo та пpoxaння P. Пepфeцькoгo А. Жук пoдaв cвiй пpoeкт плaтфopми ПЦЗУЗ. Дaний дoкyмeнт включaв 10 пунктв. Зoкpeмa в ньoмy пpoпoнyвaлocь, щo тaк звaний пoлiтичний цeнтp e пpoдoвжeнням ypядy ЗУHP зeмлi яю oкyпoвaнi Пoльщeю, Pyмyнieю i Чexocлoвaччинoю. Гoлoвними зaвдaннями цeнтpy пoвиннi бути: oбcтoювaння пepeд cвiтoвoю гpoмaдcькicтю пpaвa зaxiднoyкpaïнцiв нa cвoю дepжaвнicть в злущ iз peштoю y^^m^^re нapoдy в oб'eднaнiй дepжaвi; вiдмeжyвaння вщ aкцiй oкyпaцiйниx дepжaв нa тepeнax зaxiднoyкpaïнcькиx зeмляx пpи цьoмy нeвтpyчaння y внyтpiшнi cпpaви y^^m^^x пoлiтичниx, eкoнoмiчниx i кyльтypниx opгaнiзaцiй та зaxiдниx тepeнax. Пoлiтичнoю ocнoвoю дiяльнocтi ПЦЗУЗ мae виcтyпaти aкт пpoгoлoшeння нa зaxiднoyкpaïнcькиx зeмляx caмocтiйнoï дepжaви i злуки iз yкpaïнcькoю дepжaвoю нa Cxoдi; зaяви пoлiтичниx пpeдcтaвникiв пiвнiчнo-зaxiдниx y^^m^^x зeмeль ^o cпiльнicть пoлiтичниx iнтepeciв вcix зaxiднoyкpaïнcькиx зeмeль пiд Пoльщeю; зaяви yкpaïнcькиx пpeдcтaвникiв Бyкoвини i Зaкapпaття пpo cпiльнicть нaцioнaльнo-пoлiтичниx iнтepeciв вcьoгo y^^m^^re нapoдy [3]. Cвoю пpaктичнy пoлiтикy ПЦЗУЗ пoвинeн пpoвoдити чepeз пocepeдництвo opгaнiзaцiй, ycтaнoв i ocí6 з якими вш yвiйдe в ^m^r i бyдe пpeзeнтyвaти ïx та мiжнapoднiй apeнi для вiдcтoювaння нaцioнaльниx iнтepeciв зaxiдниx у^тн^в. А. Жук ввaжaв, щo ПЦЗУЗ мae cклaдaтиcя з Пpeзидeнтa УHPa G. Пepтyшeвичa i тpьox i бiльшe пoгoджeниx пpeдcтaвникiв вiд зaxiднoyкpaïнcькиx пoлiтичниx opгaнiзaцiй, якi yтвopюють Ceкpeтapiaт цeнтpy тд кepiвництвoм G. Пeтpyшeвичa. Пpи цьoмy Ceкpeтapiaт e кoлeгiaльнoю ycтaнoвoю ^mpy, який чepeз cвoïx пpeдcтaвникiв виpiшye йoгo пpaктичнi зaвдaння. Дiяльнicть ПЦЗУЗ та зoвнi i вiдпoвiднo йoгo внyтpiшня пoлiтикa з oглядy та зaкopдoннy пpoпaгaндy пpoвoдитьcя Пpeзидeнтoм УHPa. Bce дiлoвoдcтвo пoлiтичнoгo цeнтpy вeдeтьcя ceкpeтapями. Heпopoзyмiння мiж ceкpeтapями виpiшyeтьcя нa кoлeгiï Ceкpeтapiaтy iз ocтaтoчним piшeнням Пpeзидeнтa, який cкликae кoлeгiю Ceкpeтapiaтy i йoгo пpoвeдeння. Зaciдaння кoлeгiï ввaжaeтьcя пpaвoчинним тiльки пpи нaявнocтi бiльшocтi ceкpeтapiв, a caмi piшeння пpиймaютьcя пpocтoю бiльшicтю. Boднoчac Пpeзидeнт мae нa кoлeгiï oдин гoлoc i пpaвo вeтo [3]. Дoкyмeнт peглaмeнтyвaв мoжливicть вiдcyтнocтi дeякиx ceкpeтapiв зa мeжaми мicця oc^^ цeнтpy y тaкoмy випaдкy зaciдaння кoлeгiï пpoвoдитьcя iз нaявниx члeнiв Ceкpeтapiaтy.
50
У лист до А. Жука вщ 7 липня 1926 р. Р. Перфецький шформував, що запропонований проект ПЦЗУЗ А. Жуком не був пщтриманий, оскшьки С. Петрушевич xotïb сам "керувати процесами". При цьому зазначав, що на останньому засщанш колегп закордонного центру був представлений проект, який надавав колегп дорадчого голосу. Також на його переконання стало зрозумшим, що створення ПЦЗУЗ за кордоном стае неактуальним, оскшьки "Президент [С. Петрушевич - А.М.] ще раз з притиском зазначив, що як довго була над1я, що хоч одна партя (УНДО) стане при ньому, готов був згодитися на деяю ограшчешя себе при вир1шуванню справ i погоджувався на дотичш проекти"[3]. Сво'1 функцп С. Петрушевич вбачав у проведенш полiтичних акцiй закордоном i не зобов'язуючи себе шякими умовами вщ iнших сторiн. Прихильник С. Петрушевича В. Бондарiвський наполягав на дорадчш ролi Секретарiату. Питання такого "компромюу" Р. Перфецький неохоче зустрiв, але водночас наголосив: "...але для мене дшсно трудно пристати на таке ведення справ як дось Побачу чи i який буде компромю можливий"[3]. Так само повщомляв, що С. Петрушевич виступае проти домiнуючоï ролi КОЗУЗ у створеш новоï полiтичноï оргашзацп в краю.
Вщповщаючи Р. Перфецькому А. Жук писав: "Я думаю, що струни не треба перетягати, але не можна ïx по старому оставити все зрештою дшо не в статутових приписах, а у фактичних вщносинах, яю там у Вас зложилися"[3]. На переконання А. Жука С. Петрушевич пщдаеться впливам деяких дiячiв. Як приклад наводить В. Бондарiвського, який за його словами мав диктаторсью замашки, а його позищя вiдносно Секретарiату пояснюеться тим, що "звшьнюе його вщ контролi в його роботi, яку проводить пщ фiрмою Президента" [3].
Не маючи остаточного переконання, що С. Петрушевич дшде спшьно'1 згоди з УНДО Р. Перфецький у лисп вщ 30 березня 1926 р. надюлав А. Жуку проект про створення пол^ично!' оргашзацп пщ назвою "Брацтво визволення Захiдноï Украши". За основу створення даного брацтва брав КОЗУЗ, який був вщомий серед ем^антського середовища сво1ми акщями. При цьому Р. Перфецький зазначав, що проти тако1 конструкцп виступають деяю прихильники С. Петрушевича. Про саму щею створення органiзацiï iз такою назвою Р. Перфецький пояснював так: " .зародилася вона в мене в зв'язi з бажанням надання нашш пiдпiльнiй полiтичнiй оргашзацп також братерський чи побратичний характер i ^м того, ще додати сш органiзацiï таемничого мiстицизму та рiжностю орбiтiв вiдповiдно прибрати конечшсть iснування рiжного рода членiв оргашзащТ'[3]. Далi Р. Перфецький подае структуру брацтва, яка передбачала гуртування члешв i виконання ршень, а тим самим надасть громадський образ оргашзацп i уможливить часп змши керiвництва. При цьому вiдкидав побоювання С. Петрушевича що проектоване брацтво може вести боротьбу проти нього i шших ем^рацшних оргашзацш. До того ж брацтво як пол^ична оргашзащя повинна бути пiдпiльною i революцшною структурою. Вiдносно вiдносин iз закордонним центром то ïx повинна об'еднювати щеолопя i координащя дiй для досягнення пол^ичних цiлей.
Вiдносно проекту брацтва Р. Перфецькго А. Жук вщреагував негативно, оскшьки вважав його недоречним i закликав не плодити iншi оргашзацп iз схожими завданнями. Нагадуючи, що КОЗУЗ повинен стати основою пiдпiльноï оргашзацп. Водночас визнавав, що сил КОЗУЗ було замало, а тому вважав, що потрiбно в Галичиш створити масову оргашзащю, яка "могла б масовим ноаем зв'язаного з нами дшсного суспшьно-пол^ичного руху, однаковоï з нами полiтичноï орiентацiï" [3].
У листi вщ 20 червня 1926 р. до А. Жука Р. Перфецький зазначав, що переговори С. Петрушевича iз УНДО засвщчили, що спiльноï мови не вдасться знайти, а тому вш проявив шщативу щодо створення новоï органiзацiï, яка б взяла за основу
51
нaйгoлoвнiшi зacaди KOЗУЗ i тим caмим пpoвoдилa eдинy пoлiтикy, як зaкopдoнoм тaк i в Гяличиш. Пpи цьoмy нaгoлoшyючи пpo вopoжe cтaнoвищe зi cтopoни B. Бaндpiвcькoгo щoдo KOЗУЗ. Taкoж пoвiдoмляв, щo нa нaйближчиx зaciдaнняx кoлeгiï Зaкopдoннoгo цeнтpy бyдe пiдiймaтиcя питания щoдo cтвopeння нoвoï пoлiтичнoï opгaнiзaцiï, a тoмy пpoпoнyвaв нaдicлaти cвoï мipкyвaння пo цьoмy питaнню щoб вияcнити нa '^м взaгaлi ж^чш^я cя фaзa мoeï нepiвнoï бopoтьби [пp]o викoнaння пpийнятиx cyпpoти мeнe зoбoв'язaнь, a пocилaю To6í iнфopмaцiï пpo тeпep[iшнiй] cтaн ceï cпpaви, щoби Tи був вчac[нo] пpигoтoвaний пo мoжливi eвeнтyaльнocти" [3].
А. Жук да пiдтpимyвaв iдeю P. Пepфeцькoгo вiднocнo нoвoï opгaнiзaцiï, oœ^m ввaжaв дocтaтнiм icнyвaння KOЗУЗ члeнoм яш! був P. Пepфeцький. Haтoмicть пiдкpecлювaв "^ли - нe e poзpивoм з KOЗУЗ тo пpиcyщoю У^тыдям opгaнiзaцiйнoю aнapxieю, xapaктepиcтичнoю pиcoю яш! e пpиcтocyвaння opгaнiзaцiйниx фopм пoлiтичнoï дiяльнocтi нe cтiльки дo iдeйнoгo змicтy то! дiяльнocтi i пpaктичниx пoтpeб нaшoгo визвoльнoгo pyxy, ocкiльки дo ocoбиcтoгo cмaкy пooдинoкиx людeй, щo тoю дiяльнicтю зaймaeтьcя. Toмy тaк бaгaтo y mc пoлiтичниx opгaнiзaцiй i тoмy ва вoни тaкi бeзцвiтнi, ялoвi, нeжизнeнi"[3]. He виключaв пoтpeбy peфopмyвaти KOЗУЗ внocячи пoпpaвки в пpoгpaмy i cтaтyт. Лiквiдoвyвaти гoтoвy opгaнiзaцiю в poзyмiннi А. Жyкa бyлo нeлoгiчним кpoкoм, ocкiльки KOЗУЗ мaв вжe cвoю icтopiю, a тoмy cтвopeння нoвoï opгaнiзaцiï виглядaлo б як пepeливaння з пopoжньoгo в пуете. Пpи цьoмy вiн нaгoлoшyвaв, щo KOЗУЗ пoтpiбнo взяти зa ocнoвy для шиpшoï пoлiтичнoï дiяльнocтi пpo щo пoвiдoмляв G. Пeтpyшeвичa. Taкoж А. Жук y лиcтi cпpoeктyвaв влacнe бaчeння щoдo cтвopeння пoлiтичнoгo цeнтpy зaxiднoyкpaïнcькиx зeмeль. Bвaжaючи, щo iнiцiaтивy в цьoмy нaпpямкy пoвинeн пpoявити caм G. Пeтpyшeвич, який зa cвoïм пiдпиcoм мae oгoлocити кoмyнiкaт в якoмy пoвинeн зaзнaчити, щo зaкopдoнoм icнye зaxiднoyкpaïнcький пoлiтичний цeнтp пiд йoгo кepiвництвoм. Oбyмoвлюючи icнyвaння тaкoгo цeнтpy тим, щo зaкopдoнoм icнyють "oбopoнцi" i пpoвoкaтopи зaxiднoyкpaïнcькoï cпpaви. Пepeд oгoлoшeнням тaкoгo цeнтpy вiн фaктичнo пoвинeн бути opгaнiзoвaний. B cтpaтeгiчнoмy плaнi paдив yтвopити мiцний зв'язoк мiж Пpeзидeнтoм УHPa i пpoeктoвaнoю пapтieю в ^личиш. Aнaлiзyючи пoгляди P. Пepфeцькoгo А. Жук зaзнaчaв, щo "... мoe cтaнoвищe в ocнoвi cxoдитьcя з yciмa Tвoïми мipкyвaннями, яю мicтятьcя в Tвoïx пиcьмax дo мeнe. Poзxoдимocь ми мoжeмo в дeтaляx, нe paxyючи cпpaви Tвoгo "Бpaцтвa визвoлeння", якe я yвaжaю aбcoлютнo нeпoтpiбним. Moжливo, щo якюь piжницi виявлятьcя пpи дaльшiй дeтaлiзaцiï cпpaв i oфopмлeнню ïx та пaпepi" [3].
У cвoeмy нacтyпнoмy лиcтi дo P. Пepфeцькoгo 2 липня 1926 p. А. Жук дiливcя думами, щo йoгo cтaття "Двa дoкyмeнти", якa бyлa oпyблiкoвaнa в "Укpaïнcькoмy пpaпopi", викликaлa нeвдoвoлeння в oтoчeнi G. Пeтpyшeвичa. Cпpaвa в тoмy, щo в cвoïй публ^^'! А. Жук oпyблiкyвaв peзoлюцiï Зaкopдoннoï гpyпи Укpaïнcькoï Hapoднoï Tpyдoвoï Пapтiï (дaлi ЗГ YHTП) iз cвoïми кoмeнтapями. Aнaлiзyючи дoкyмeнти ЗГ УHTП А. Жук нaгoлoшyвaв, щo "o6í тi peзoлюцiï e виcлoвoм ommï кoли нe дyжe шиpoкoгo кoлa людeй, тo opгaнiзaцiï, a да poбить cвoe вpaжiння. O6í peзoлюцiï виpaзнo визнaчaють нaпpям пoлiтики, яку ми зacтyпaeмo; ми зaiнтepecoвaнi, щoб шиpoкий зaгaл пyблiки в кpaю знaв, нa чiм знaв, з чим вiн мae coлiдapизyвaтиcя, згляднo - вiд
чoгo вiдлякyвaтиcя. Oтжe, нe тiльки для пoпyляpизaцiï нaшиx дyмoк, якi зтайшли виcлiв в тиx peзoлюцiяx, тpeбa цi peзoлюцiï oгoлocити, a тaкoж для пpиcкopeння в нaшiй cycпiльнocтi iдeйнoï дeфepeнцiяцiï. А цe кoнчe пoтpiбнe. Haшi oднoдyмцi в кpaю xaй co6í вiзьмyть тi peзoлюцiï зa пiдcтaвy в мoбiлiзaцiï cвoïx cил, пpи пiдбopi нoвиx cтopoнникiв" [3]. Пpи цьoмy виcлoвив мipкyвaння, якщo нaлaгoдитьcя пoлiтичнa cитyaцiя в ^личи^ cтвopити нa нoвиx ocнoвax зa кopдoнoм i в кpaю пapтiйнi
52
opгaнiзaцiï. Пpoeктyючи мaйбyтнe пол^ичда yтвopeння в Гaличинi А. Жук зaзнaчaв, що тi особи, яю будуть твopити ту пapтiю повинш зpoбити "ceцeciю з УHДO, увшти в пopoзyмiння з Ceлянcьким ^юзом по мoжливocтi зacтocyвaтиcь до rax людeй i зaбeзпeчити co6í кoaлiцiю з ними. Biдтaк paзoм пoчaти штypмyвaти paдикaлiв, для yтвopeння зaxiднo-yкpaïнcькoгo oднoцiльнoгo ceлянcькoгo фpoнтy, коли вс тi eлeмeнти явно чи тaйнo cпociбнi cтaти нa нaшy точку погляду!" [3]. Bизнaвaв, що вш нe знae peaльнoï кapтини дaниx пapтiй i oбcтaвин i людeй "гoдi вловити суть cпpaви, суть мiжпapтiйниx вiднocин, мoжливиx кoaлiцiй i всякие iншиx кoмбiнaцiй. Toж i пoпepeднi мoï гaдки i сьогодшшш, цe гaдки до poзв'язaння" [3]. Boднoчac штуЛтивно oцiнюючи cитyaцiю А. Жук ввaжaв, що в ^личиш вiдбyвaютьcя iдeйнi зpyшeння, i пepeфopмaтyвaння cycпiльниx сил. Toмy дopiкaв eмiгpaцiï, якa пace зaднix cтвopюючи piзнi бeзpeзyльтaтнi opгaнiзaцiï як Toвapиcтвa Л^и Haцiй, щоб "воно було бшьш мepтвим, нiж icнyючим нeлeгaльнe, зaкopдoннe. Caмa пpaвдивa Лiгa Haцiй poзвaлюeтьcя, a нaшi людe нe пepecтaють пpив'язyвaти вeликoгo знaчiння нaвiть да до нeï, a до ïï гpoмaдcькoï луни, до пpивaтнoï мiжнapoднoï opгaнiзaцiï, з якoï нac викидано i до я^ ми нaзaд мoжeмo yвiйти лишeнь зa ^опозищею пoлякiв, як ïx cлyxнянi ягнятa. Цe нaзивaeтьcя пoлiтичнoю, чи диплoмaтичнoю "caмocтiйницькoю" тa "дepжaвницькoю" poбoтoю!" [3].
Poблячи нaпpямки для cтвopeння нoвoï пapтiï А. Жук зaкликaв P. Пepфeцькoгo нe зaбyвaти KOЗУЗ, який в дaний мoмeнт мoжнa оживити i '^обити ïï фокусом нaшиx дpiбниx поки що внyтpiшнix пoлiтичниx пoдiй". Щодо opгaнiзaцiï ПЦЗУЗ зaкликaв oбгoвopювaти цe питaння нa Пpeзидiï KOЗУЗ, який пoвинeн впливaти та дiяльнicть ПЦЗУЗ. Зaпeвнювaв P. Пepфeцькoгo, якщо вдacтьcя зpoбити KOЗУЗ домшуючою cтpyктypoю ПЦЗУЗ, тoдi KOЗУЗ poзпoвcюдитьcя по вcix пoлiтичниx цeнтpax осщку yкpaïнcькoï eмiгpaцiï i cтaнe "живою i дiяльнoю opгaнiзaцieю, в зaкpiплeнiй ним oблacти" [3].
А. Жук i P. Пepфeцький poзpoбляючи пpoeкти cтвopeння ПЦЗУЗ дiзнaютьcя, що cepeд зaxiднoyкpaïнcькoгo eмiгpaнтcькoгo cepeдoвищa виникae i дie нoвa opгaнiзaцiя -Укpaïнcькa Haцioнaльнo-Peвoлюцiйнa Opгaнiзaцiя Зaxiднoï Укpaïни (дaлi УHPOЗУ), якa мaлa cвiй дpyкoвaний opгaн - "Укpaïнcький Peвoлюцioнep". ^о цe P. Пepфeцький пишe у лисп вiд 10 cepпня 1926 p. до А. Жу^. Aвтop лиcтa oцiнювaв цe як пpoяв "oтaмaнщини". Taкoж пpo цeй пол^ичний пpoeкт нe знaв його тoвapиш Ю. Бaчинcький, який cпiвпpaцювaв з G. Пeтpyшeвичeм. "Пepeд мною дилeмa, aбo ceй чac пoдякyвaти зa xлiб i ciль, aбo та paзi тaк як Tи пиcaв нe "вecти до poзpивy" i почитати з "Koзycoм" i "Oб'eднaнням" нa влacнy pyкy, що бyдe мyciлo дoвecти до poзipвaння зa пapy мicяцiв пiзнiшe, aлe з зaкидoм нeлoяльнocтi, aбo зaкycити зуби i поки що зiгнopyвaти сю piч i чeкaти слушного чacy" - нaгoлoшyвaв P. Пepфeцький [3]. Oбмipкoвyючи piзнi вapiaнти, щодо виpiшeння дaнoгo питaння P. Пepфeцький да мaв чiткoï вiдпoвiдi пpoпoнyючи тшьки вapiaнти. Зoкpeмa пpoпoнyвaв нa бaзi KOЗУЗ i ЗУTЛH нa eмiгpaцiï чи в Гaличинi втiлювaти cвoï пoлiтичнi пpoeкти нe дивлячись та icнyвaння aнaлoгiчниx opгaнiзaцiй зaкopдoнoм, aлe нa пepeшкoдi цього мoжe бути вщсутшсть фiнaнciв, якиx мiг нaдaти G. Пeтpyшeвич, який нaвpяд чи пiдтpимae тaкий зaдyм. Дpyгим вapiaнтoм P. Пepфeцький пpoпoнyвaв "зaкycивши зуби" oбмeжитиcь нaпиcaнням нот i мeмopiaлiв до "Укpaïнcькoгo Пpaпopy" i iнoзeмнoï пpecи iз зaявoю в якш вiдкинyти свою вiдпoвiдaльнicть зa дiяльнicть УHPOЗУ, a пiдтpимyючи дiяльнicть поличного цeнтpy нa чoлi G. Пeтpyшeвичa.
Biдпoвiдaючи P. Пepфeцькoмy А. Жук у лисп вщ 11 cepпня 1926 p. в кaтeгopичнiй фopмi зacyджyвaв cтвopeння УHPOЗУ i "Укpaïнcькoгo Peвoлюцioнepa": "Meнi пpocтo нe вipитьcя, що xтocь poзcyдливий мiг мaти щось cпiльнoгo з тaким
53
злoчинним дiтвaцтвoм. "Укpaïнcький Peвoлюцioнep" - цe нeгpaмoтний пoлiтичний лдаток. Ta нe в цiм бда. Бiдa в тiм, щo дай лиcтoк e нeзвичaйнo шкiдливим змютом. Цeй лиcтoк пpoпaгye нe peвoлюцiю (з peвoлюцiйнoю лiтepaтypoю вiн нeмae нiчoгo cпiльнoгo), a xyлiгaнcтвo i пoгpoмництвo. Ha жaль, зapaз да мaю чacy, щoб викaзaти TO6Í вcю злoчиннicть тaкoï peвoлюцiйнoï пpoпaгaнди" [3]. Bвaжaв щo нa зaciдaннi кoлeгiï зaкopдoннoгo цeнтpy пoтpiбнo виями™, чи xтocь iз cпiвpoбiтникiв мae знocини з цieю "peвoлюцiйнoю" opгaнiзaцieю i пiдтвepдити, щo цeнтp нeмae нiчoгo cпiльнoгo iз цим пoлiтичним yтвopeнням i йoгo дpyкoвaним opгaнoм. У випaдкy якиxocь вiднocин датру iз YHPOЗУ нaпиcaти зaявy ^o cвiй виxiд "aби вoнa да бyлa Пpeзидeнтoм витoлкyвaннa, як зaявa poзpивy з ним" пpи цьoмy зaлишaючиcь y вiднocинax з G. Пeтpyшeвичeм як пpивaтнa ocoбa. Пpoeктyючи пoдaльшi пoдiï пicля зaяви P. Пepфeцькoгo А. Жук зaзнaчaв, щo "пpиймeмo якecь piшeння i oфiцiaльнo йoгo зaкoмyнiкyeмo Пpeзидeнтoвi... Tiльки cпpaвy вecти тpeбa тaк, щoб да зpивaти ocoбиcтиx вiднocин i да yнeмoжливлювaти ocoбиcтoгo cлyжбoвoгo вiднoшeння дo Пpeзидeнтa" [3]. Пpи цьoмy А. Жук ввaжaв пoмилкoвe тpaктyвaння P. Пepфeцьким, щo нiбитo дiяльнicть KOЗУЗ i видaння "Oб'eднaння" [дpyкoвaний opгaн - A. M.] iз cвoïми кpитичними виcтyпaми бyдe cпpямoвaнa пpoти G. Пeтpyшeвичa, ocкiльки "iдyчи та cпiвpoбiтництвo з Пpeзидeнтoм, ми зapiкaлиcь нe виcтyпaти, як opгaнiзaцiя. Бiльшe тoгo, ми, як opгaнiзaцiя мaли дicтaти вiд Пpeзидeнтa мaтepiaльнy пoмiч нa cвoe видaвництвo i cвoю aкцiю. B тадп нa цю пoмiч ми, як opгaнiзaцiя, poбили зaxoди пpo пoмiч для ^rnpy, пiднocили йoгo пpecтиж i т. д." [3]. Aнaлiзyючи cитyaцiю нaвкoлo cтвopeння нoвoï пapтiï paдив P. Пepфeцькoмy нe плeкaти вeликиx тадш вiднocнo зaкopдoннoгo цeнтpy oчoлювaнoгo G. Пeтpyшeвичeм. "He нaшa цe вита, aлe цe i нaшa бда. Пoмoгти цiй бiдi мoжнa тшьки з кpaю. - пиcaв А. Жук - B кpaю e ocнoвa вcьoгo. Taм тpeбa yrpyнтyвaтиcь, a тoдi вce iншe пpилoжeтьcя caмo coбoю. Toмy щe paß ^жу: зacнoвитиcь, чи нe кpaщe вiдpaзy взяти мapшpyтy нa ^a^ aлe нe пopивaючи з зaкopдoнoм, 6o зв'язь з зaкopдoнoм дacть To6í змoгy cкopo пpидбaти пoтpiбнy пoзицiю в кpaю" [3]. Kpiм тoгo, в А. Жyкa були пiдoзpи, щo B. Kyшнip впливae нa G. Пeтpyшeвичa, a вте цe шкoдить пoлiтицi, яку cпiльнo нaмaгaвcя пpoвoдити з P. Пepфeцьким. Haтoмicть пiдтpимyвaв ocтaнньoгo вiднocнo iнфopмyвaння iнoзeмцiв щoдo зaxiднoyкpaïнcькoï пpoблeми. ^и цьoмy ввaжaв бeзпepcпeктивним зaдyмoм Aнтoнoм Пeтpyшeвичa видaвaти нa eмiгpaцiï кopecпoндeнцiю: "Пo cyтi cпpaвa кopecпoндeнцiï e дypниця i cкiнчитьcя для п. Антота i для "Цeнтpy" пo cкiльки цe зpoблeнo зa aпpoбaтoю "Цeнтpy", кoмпpoмeтaцieю. Xoтiв би бути злим пpopoкoм, aлe гaдaю, щo пo двox-тpьox мicяцяx бyдe юдаць цьoмy пiдпpиeмcтвy i вci, xto в нiм зaaнгaжyвaвcя, будуть мaти тiльки нeпpиeмний cпoгaд" [3].
^том^ть P. Пepфeцький y лиcтi вiдпoвiдi дaтoвaнoгo 17 cepпнeм 1926 p. пoвiдoмляв, щo вiн пiдгoдoвyвaв вiдпoвiднy зaявy пpo cвoю нeпpичeтнicть дo УHPOЗУ. Пoвiдoмляв, щo G. Пepтyшeвич зaпpoпoнyвaв cтвopити кoмiciю для тдготовки влacнoгo мicячникa. Цим питaнням плaнyвaв зaйнятиcь Ю. Бaчинcький. P. Пepфeцький зaпpoпoнyвaв А. Жуку yвiйти дo тaкoï кoмiciï. Boднoчac для А. Жу^ бyлa нeзpoзyмiлa oбcтaвинa ^ли^ння cпeцiaльнoï кoмiciï для пiдгoтoвки мюячнига для нoвoï пapтiï, чи caмoгo зaкopдoннoгo цeнтpy. Toмy вiн y лиеп вiд 18 cepпня 1926 p. пиcaв: "Пpигoтoвляти який мaтepiaл для пapтiï, чи для я^го^ нeвiдoмoгo мicячникa yвaжaю зaвчacним, дoки нe вияcнитьcя cпpaвa KOЗУЗ, дoки нe e вiдoмим, xтo вiзьмeтьcя зa opгaнiзaцiйнe пepeвeдeння cпpaви нoвoï пapтiï i xтo тoй мюячник видaвaв би i для чoгo" [3]. Toмy нaгoлoшyвaв, щoб P. Пepфeцький тpимaв дo кiнця cвoю пoзицiю i тpимaвcя eдинoгo ^oe^y, ocкiльки "дapeмнo Bи пoчинaeтe тaк cильнo пiд ххнш лaд пiддaвaтиcь. Bитикaння тoгo, щo вoни caмi co6í витикaють, ми co6í пoшкoдити в ïx oчax нe мoжeмo,
54
a в oчax namnx людeй мoжeмo бaгaтo cтpaтити, коли бeз кpитичнo бyдeмo вiднocитиcь до всього, що тaм дieтьcя" [3].
Biднocини мiж P. Пepфeцьким i G. Пeтpyшeвичeм вce cтaвaли нaпpyжeними. Пpo цe ми дiзнaeмocь iз лиcтa P. Пepфeцькoгo до А. Жу^ вiд 1 вepecня 1926 p. ^иводом cтaлa пpинципoвa позищя P. Пepфeцькoгo вiднocнo УHPOЗУ та зaciдaннi кoлeгiï нa якiй G. Пeтpyшeвич зa cлoвaми P. Пepфeцькoгo висловився, що "ми шлюбу да бpaли то мoжeмo poзiйтиcя", a тому змyшeний був покинути зaciдaння кoлeгiï. Цe дaлo пiдcтaвy йому ввaжaти, що кoлeгiя нe бyдe бiльшe збиpaтиcь у повному cклaдi, a як нacлiдoк нe бaчив пepcпeктив пoдaльшoï дiяльнocтi цeнтpy i poлi KOЗУЗ у cтвopeнi нoвoï пapтiï: "Hiчoгo путнього тeпep видyмaти нe в cилi, a одно лишe е пeвнe, що тут в нyтpi нiчoгo нe змшиться, a вкpaю пoвcтaнe пiд пpoвoдoм Лeвкa пoтpiбнa opгaнiзaцiя, aлe да KOЗУЗ cтaнoвити бyдe ïï зв'язок" [3].
А. Жук визнaвaв, що cитyaцiя нaвкoлo cтвopeння ПЦЗУЗ е cклaднoю. Cпiлкyючиcь iз P. Пepфeцьким бaжaв, щоб той пpoiнфopмyвaв G. Пeтpyшeвичa, щоб вiн нe poзглядaв його як вopoгa, ocкiльки "paз Пpeзидeнт мaв cкaзaти, що я твopю пicля Tвoïx плaнiв якусь opгaнiзaцiю, то цe oзнaчae, що вш нa пiдcтaвi чтешь чи влacнoï видумки cтae у вopoжy до мeнe пoзицiю. Haвпaки муав би мeнi бути дyжe вдячним зa бaгaтo piчeй, пpo яю вiн нe знae i зa тe, що вiн знae, мiж iншим зa тi пicля мого пepeкoнaння дoбpi paди, що йому пoдaвaв, aлe якиx вiн, та жaль, нe бepe нa yвaгy - co6í i cпpaвi та шкоду" [3].
Oтжe, лиcтyвaння мiж А. Жуком i P. Пepфeцьким яcкpaвo зacвiдчyвaлo, що icнyвaли давш poзбiжнocтi мiж зaкopдoнним цeнтpoм i кpaю. Aнaлiзyючи лиcтyвaння пoлiтикiв дiзнaeмocь, що вони мaли плaн нaлaгoджeння взaeмoвiднocин мiж oтoчeнням G. Пeтpyшeвичa i гaлицькими пoлiтикaми. Дiйшoвши висновку пpo нeмoжливicть cпiвпpaцi мiж кpaeм i eмiгpaцieю А. Жук i P. Пepфeцький cxилялиcь до cтвopeння в Гaличинi нoвoï пapтiï, я^ б пpoвoдилa дepжaвницькy пoлiтикy, aлe мaли poзбiжнocтi вiднocнo того, xto ïï пoвинeн фopмyвaти. Haтoмicть А. Жук пiдтpимyвaв iдeю cтвopeння та eмiгpaцiï пoлiтичнoгo цeнтpy зaxiднoyкpaïнcькиx зeмeль як пpoдoвжyвaчa ypядy ЗУHP, який був вiдxилeний G. Пeтpyшeвичeм. Boднoчac пpoпoнyючи влacнi пpoeкти нaлaгoджeння взaeмин мiж чacтинoю зaxiднoyкpaïнcькoï eмiгpaцiï в oco6í G. Пeтpyшeвичa i тoгoчacним гaлицькими пoлiтикaми i мoдepнiзaцiï caмoгo eкзильнoгo ypядy ЗУHP y виглядi cтвopeння ПЦЗУЗ зaзнaли нeвдaчi, основним мотивом яки^ служили ocoбиcтicнi aмбiцiï.
Список використано*1 лiтepaтypи
1. Г^ич I. У тiнi B. Липинського (Aндpiй Жук як пoлiтичний миcлитeль й дocлiдник icropn визвольного pyxy I I. Гиpич II Moлoдa нaцiя. - 2002. - №. 3. - C.8-45; Ocтaшкo T. А. Жук в дoбi нaцioнaльнo-визвoльниx змaгaнь I T. А. Ocтaшкo II Taм caмo.
- C.46-57; Moлдoвaн Я. Учacть Aндpiя Жу^ в yкpaïнcькoмy нaцioнaльнo-визвoльнoмy pyci тд чac Пepшoï cвiтoвoï вiйни I Я. Moлдoвaн II Пaм'ятки: apxeoлoгiчний щopiчник.
- K., 2009. - T. 10. - C. 68-76.; Tapaвcькa Я. B. Гpoмaдcькo-пoлiтичнa тa тауково-пyблiциcтичнa дiяльнicть Aндpiя Жу^ (1880 - 1968 pp.).: aвтopeф. дис. ... кaнд. icт. мук : 07.00.01 I Янa Boлoдимipiвнa Tapaвcькa; Чepнiг. нaц. пeд. ун-т iм. T. Г. Шeвчeнкa. -Чepнiгiв, 2012. - 20 с.; Шyльгaтa H. Aндpiй Жук у сус^льно-пол^чни^ пpoцecax Гaличини i ^дди^янщини пepшoï тpeтини XX ст.: aвтopeф. дис. ... кaнд. icт. мук : 07.00.01 I Haтaля Шyльгaтa; Haц. aкaд. нayк Укpaïни, !н-т у^^озадв. iм. I. Kpип'якeвичa, !н-т нapoдoзнaв. - Л., 2013. - 20 с.
2. ^гутяк M. Icтopiя yкpaïнcькoï нaцioнaл-дeмoкpaтiï 1918-1929. T. 1 I M. ^гутяк. - K. : Iвaнo-Фpaнкiвcьк, 2002. - 536 с.; Bacютa I. Пoлiтичнa icтopiя Зaxiднoï У^шни (1918-1939) I I. Bacютa. - Л. : Kaмeняp, 2006. - 336 с.; Coляp I. ^нсол^^й^
55
процеси нацюнально-державницьких сил Захщно! Украши (1923-1928): моногр. / I. Соляр. - Л.: 1н-т украшознавства iM. 1.Крип'якевича НАНУ, 2010. - 150 с.
3. Library and Archives Canada. - The Andry Zhuk Collection MG30, C 167. -Volume23. - File 68.
Стаття надiйшла до редакцп 20.03.2014 р.
A. Magurchak
PROBLEM OF MUTUAL RELATIONS OF UKRAINIAN NATIONAL ADVICE WITH AN EDGE THROUGH THE PRISM OF CORRESPONDENCE ANDRIY ZHUK AND ROMAN PERFEZKIY IN 1926
In a publication lights up looks of one of ochil'nikiv of Ukrainian emigration of Vienna of Andrey Zhuka in foreshortening of mutual relations of oversea center at the head with E. Petrushevichem and Galychina, namely: creation of new political party is in Galychina in place of UNDA and forming of oversea political center of zakhidnoukrainskikh earths. A. Zhuk developed it gave the project of platform of the Political center of zakhidnoukrainskikh earths. This document included 10 points. It was in particular offered in him, that the socalled political center was continuation of government of WUNR of earth which are occupied Poland, Romania and Czechoslovakia. Main tasks to the center must be: defending before world public of right for western Ukrainian on the state system in connection with other Ukrainian people in the incorporated state; dissociation from the actions of the of occupation states on the walks of life western Ukrainian earth here noninterference in the internal affairs of Ukrainian political, economic and cultural organizations on the western walks of life. As political basis of activity of political center of western Ukrainian earth the act of proclamation must come forward on western Ukrainian earth of the independent state and connection with the Ukrainian state on East. In addition, opinion of A. Zhuk is traced in correspondence R. Perfezkiy is not a that figure with that the of that time Galychina political elite can intermingle and that is why was the supporter of creation of new party in Galychina, that will cooperate with workers, and also other task forces of western Ukrainian earth that hear the confession principle of the state system. At the same time A. Zhuk outlined the forms of party fight on Ukrainian earth occupied by Poland, namely: economic strikes and political demonstrations.
Key words: Andriy Zhuk, R. Perfezkiy, PCWUE, political organizations, CDWUE.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Задунайський B.B., d.i.H, проф.; Гедьо A.B., d.i.H., проф.
УДК 94(477.51=14)«17/18»(045) M.K. Подгайко
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА НЕЖИНСЬКОГО ГРЕЦЬКОГО БРАТСТВА
У представлетй cmammi автором на ocHoei комплексного aнaлiзy джерел та лтератури до^джено питання культурног спадщини тжинсъкого грецъкого братства та його вплив на розвиток м^та. Перша поява грешв в Шжит т^но пов'язана з пoдiями Нацюналъно-визволъног втни украгнсъкого народу середини XVII ст. На^дком втсъкових подт став екoнoмiчний занепад украгнсъких земелъ. Саме з цъого часу, утверсалом Б. Хмелъницъкого у травм 1657 р., перебування грешв-купщв в Украш було закртлено законодавчо. Це сприяло швидкому кшъюсному зростанню
