Проблема смислового сприйняття гармонії в процесі виконавської діяльності: технологічний аспект Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Свгглана РАДЧЕНКО

ПРОБЛЕМА СМИСЛОВОГО СПРИЙНЯТТЯ ГАРМОНИ В ПРОЦЕС1 ВИКОНАВСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1: ТЕХНОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ

У статтi висвтлюеться тновацшний досвiд розвитку музичного слуху майбуттх музикантiв-педагогiв; зокрема розкриваються педагогiчнi умови смислового сприйняття гармони у процеа виконавськоЧ дiяльностi.

Професшна тдготовка студенпв на музично-педагопчному факультет! становить одну iз складових всебiчного розвитку особистосл у вищий школi. Серед музично-педагогiчних проблем важливе мiсце посiдаe питания актуалiзацi! розвитку музичного слуху. Ця сфера в сучаснш практищ професiйного навчання майбутшх вчителiв музики е недостатньо ввдпрацьованою та найменше розробленою. Тому метою статп е розкриття iнновацiйних методичних прийомiв розвитку смислового сприйняття гармони в процес фахово! пiдготовки музиканпв -педагогiв.

Музичний слух е бшьш складною, комплексною властивiстю, що набувае досконалостi у процесi накопичення навичок, досвiду, певних знань. Наявшсть музичного слуху обумовлена особистими природними рисами людини. Умiния сприймати, визначати, розумгги, певною мiрою оцiнювати ввдношення та функцiональнi зв'язки мiж звуками, спираючись на природш можливостi, — це значно бшьший рiвень розвитку музичного слуху, який виявляеться у вiдчуттi ладу, ритму, мелодико-гармонiчного забарвлення.

Передовi педагоги-музиканти ще у XIX ст. ввдмовились вiд методiв розвитку слуху, заснованих лише на умшш визначати звуковисотнiсть. Вони доводили справедливють думки про злиття у явищi музичного слуху сприйняття висоти, тембру, сили, форми та шших елеменпв.

В роботах А. Каузово! ввдзначаеться, що слух «здобувае» звукову шформацш за допомогою слухово! диференщацп та можливосп вiдчувати емоцiйну виразнiсть. У формуванш музично-слухових уявлень i розвиненш вмiния оперувати отриманими враженнями ввд музики важливе значення мае особистий чуттево-творчий досвiд. Його показником е здатнють мозку розгорнуто уявляти звучання музичного матерiалу у свiдомостi, внутршньо чути i переживати, простежувати i рухатися подумки за течiею звуков, не виконуючи в цей час i не слухаючи 11 реально; втзнавати i вiдтворювати по пам'яп, а також у процесi читання нотно! партитури або вправ. Б. Теплов стверджуе, що «нормальний рух розвитку музичного слуху е одночасовим розвитком i зовшшнього його боку, тобто вiдчуття i сприйняття музичного матерiалу, i внутрiшнього його боку, тобто музичних слухових уявлень» [8, 226]. Достатньо професшний, гарно вихований слуховий досвiд абсолютно вiдкривае можливосп до широко! музично! дiяльностi. С. Майкапар акцентував, що «робота внутршнього слуху йде у своему розвитку... до втшення уявлення i чим бiльше розвинений внутрiшнiй слух, тим реальнiшi та бiльш життевi його звуковi та внутрiшнi уявлення» [5, 214].

Процес розвитку слухового досв^, особливо на його вищш стад!!, потребуе кропiтко! та систематично! роботи — як самостшно!, так i пiд керiвництвом педагога щодня. Методика навчання в цiй сферi широко висвiтлена в робот1 О. Островського «Нотатки з методики теори музики та сольфеджiо». Цiкавi спостереження та методичнi поради мае в собi праця В. Серединсько! «Розвиток внутрiшнього слуху в класах сольфеджю».

У процесi розвитку слухового досв^ важливим е набуття навичок слухового виокремлення мелодi! з контексту, ввдпрацьовування вмiння диференцiйовано вiдчувати i виконувати мелодiю у гармонi! або серед оточення iнших голосiв, тобто, за висловом Н. Метнер, «дати червону нитку мелодi!» [3, 72].

Гармошчний слух вiдноситься до числа найменш вивчених якостей музичного слуху. Найважлившим з етапiв розвитку музично-слухових уявлень е «...перехвд вiд вiльного !х виникиения до вмiння . викликати потрiбнi музично слуховi образи. Тому е недостатшм лише сприймання звуков; потрiбна така дiяльнiсть, що обов'язково потребуе цього виду уявлень» [2, 32]. Такою дiяльнiстю, на думку Т. Беркман, е тдбирання та транспонування на слух музичних урившв, тсень тощо.

108

Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2007. — № 10.

Для виховання смислового сприйняття гармони на практичних заняттях важливими е наступш педагогiчнi завдання:

- фшсування уваги yчнiв на розрiзненнi мажорного та мiнорного тризвук1в, характерi розв'язання домiнанти в тонiкy, своервдносп автентичного та плагального кадансiв, модуляцшних вiдхиленнях тощо;

- створення акомпанементу до знайомих мелодiй, транспонування невеликих фрагменпв, виконання акомпанементу п'еси в шшш фактyрi;

- аналiз гармошчних комплексiв, що утворюються з педаллю;

- нових гармонiчних комплексiв при змш басових фyнкцiй;

- ств одного з голосiв твору з одночасним виконанням iнших на фортетано та iн.

Вони сприяють розвитку гармонiчного слуху студента на в процес оволодiвання

предметним змiстом гармони та сольфеджю.

Ефективною умовою формування гармонiчного слуху музиканта е сприйняття фоново! фyнкцiй акордiв в оргашчнш едностi (Ю. Тюлiн).

Для визначення фошчних якостей гармони необхiдно оволодати вмiнням подумки розкласти його на складовi та акустично «змалювати» ^6i його звуки та iнтервали. Залучаеться голосовий апарат, рyхливо-просторовi уявлення та рефлексивна дiяльнiсть.

Заняття на фортетано пропонують yнiкальнy можливiсть реально ввдбутися цiй роботi — у безкшечнш кiлькостi спроб та порiвнянь з уявленнями. Фyндаментальнi формули акордики пропонуе фортепiанний репертуар. Тому його вивчення може призвести до слухового засвоення всiх типiв акордових структур шляхом формування ввдповвдних уявлень.

1нший бш гармонiчного слуху — сприйняття та усввдомлення ладогармонiчних фyнкдiй акордiв. Загострюючи на цьому увагу, Н. Метнер радить «вслуховуватися у сyкyпнiсть вих голосiв, уие! вертикально! лши» [3, 74]. У цьому напрямку е доцшьними такi методи роботи:

- програвання твору у повiльномy темт, що супроводжуеться уважним вслуховуванням у вс гармонiчнi модифшаци, змiни гармошчних структур;

- гармошчний аналiз лопки модyляцiй, закономiрностей гармонiчного руху, гармошчно! структури.

- iнтонyвання музично! горизонталi при осмислент виразного значення кожного моменту мелодо, ладотональних фyнкдiй акорд1в та !х модyляцiй, «вияв гармонiчних екстракпв» [3, 74].

Як правило, гармошчний слух не розвиваеться сам по собг Вiдсyтнiсть його у молодшому вiцi не може бути показником недостатньо! музично! обдарованостi i, навпаки, раннi «самовiльнi» спроби розвитку почуття гармони, зазвичай, не лише вказують на музичну обдарованiсть [1, 117]. Розвиток звуковисотних уявлень у процеа тдбору на слух на фортетано: виховуе активтсть i самостiйнiсть мислення у процесi розвинення внyтрiшнього слуху; тдвищення ролi слухового самоконтролю музиканта-виконавця, розширюе коло музичних вражень, уявлень; забезпечуе поступовий вихiд процесу навчання за меж1 учбових канонiв, що стримують особисту iнiцiативy студента (можливють «награвати» на фортепiано цiкавy мелодш, привiд для вiльно! iмпровiзацi!).

Шдсумовуючи сказане, зауважимо, що можливостi творчо! iнiцiативи yчнiв необхiдно розширювати, надаючи повну свободу при яснiй спрямованост i перспективi подальшого розвитку не лише гармошчного, а й музичного, спираючись, звичайно, на принцип поступового ускладнення поставлених завдань та музично-образного насичення дидактичного матерiалy.

Л1ТЕРАТУРА

1. Алексеев А. Методика обучения игре на фортепиано. — М.: Музыка, 1971. — С. 277.

2. Беркман Т. Л. Индивидуальное обучение музыке. — М.: Просвещение, 1964. — С. 220.

3. Каузова А. Г. Музыкальный слух // Теория и методика обучения игре на фортепиано: Учеб.

пособие для студентов высших учебных заведений. — М., 1998.

4. Майкапар С. М. Музыкальный слух. — Челябинск: Musik Produktion International, 2005. — 254 с.

5. Оськина С. Е. Внутренний музыкальный слух. — М.: Музыка, 1977. — 178 с.

6. Петрушин В. Музыкальная психология. — М.: ВЛАДОС, 1997. — 384 с.

7. Теплов Б. М. Психология музыкальных способностей. — М.: Наука, 2003. — 379 с.

Наукс^ записки. Серiя: Педагопка. — 2007. — № 10.

109