CC BY
23
• невмшня використовувати чужi напрацювання та створювати матерiали, яю були б корист iншим учасникам спiвтовариства;
• перший досвщ використання колективного середовища, в основному, зводиться до створення окремих, не зв'язаних мiж собою статей.
Щоб уникнути непорозумiнь, по^бно придiлити належну увагу кожнiй проблем^ яка може виникнути пiд час роботи. Перш за все, бажано наголосити на значенш колективно! робо-ти i проаналiзувати результати стльно! дiяльностi, давати бiльше завдань, яю потребують гру-пово! роботи, щоб студенти мали можливкть спiлкуватись i розвивати вмiння працювати в команда Потрiбно навчити студентiв обговорювати спшьт ди, давати оцiнку чужому матерiалу, хвалити чи критикувати одне одного. Разом з групою переглянути та проаналiзувати знайдений матерiал, дати можливкть всiм висловити свою думку, розвивати критичне мислення. Викла-дач повинен продемонструвати студентам, що навпъ в популярних i вiдомих виданнях можуть траплятися неточнi, недостовiрнi i некоректнi вiдомостi, акцентувати увагу на небезпеку рек-ламних повiдомлень, яю iнодi мiстять умиснi помилки i некоректне наведення фактiв. Форму-ванню критичного мислення сприяють iндивiдуальнi i проблемнi методи навчання студентiв.
Висновки. Використання вт-енциклопедп мае серйозний педагопчний потенщал, який можна обговорити у профеЫйному спiвтовариствi та впровадити в практичну дiяльнiсть.
Вiкi-енциклопедiя е одним з перспективних мережних середовищ, яка дае змогу накопи-чувати стльними зусиллями велику кiлькiсть освiтнiх веб-ресурЫв. Така база даних може стати в пригсда будь-якому вчителю, учню, викладачу чи студенту, 11 можна вшьно використовувати в навчально-виховному процесi. Маючи в своему розпорядженш подiбний мережний про-стар, де е можливiсть розмiщувати сво! думки в формi письмових висловiв, пов'язувати цi ви-слови мiж собою, редагувати та коректувати сво! та чуж вислови, можна досягнути немалих успiхiв.
Успiшний досвiд, отриманий в ходi реалiзацil освiтнiх проектов у вт-енциклопедп, пере-конуе в глибокому зв'язку освггшх i шформацшних технологiй, дае можливiсть органiзувати ефективне навчання в мережному середовищi, що багато в чому визначае наш подальший по-шук нових шляхiв та можливостей удосконалення тдготовки майбутшх вчигелiв на основi су-часних мережних технологiй.
Л1ТЕРАТУРА
1. Богданова С. В. Мультимедийный ресурс в дистанционном повышении квалификации специалиста // Тезисы доклада XIII Всероссийской научно-методической конференции [PDF документ]. http://tm.ifmo.ru/tm2006/src/275d.pdf (26 августа 2008).
2. Патаракин Е. Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю: Учебно-методическое пособие. — Изд. 2-е, испр. — М.: Интуит.ру, 2007. — 67 с.
3. Кулик Е. Ю., Патаракин Е. Д. WikiWiki в организации ученого процесса [WWW документ]. http://heap.altlinux.org/pereslavl2006/kulik/abstract.html (26 августа 2008).
Марш ВОЗНА, Марш П1ДРУЧНА
ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ УЧН1В ЗАСОБАМИ Н1Т У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ СТЕРЕОМЕТРЫ
Стаття присвячена розгляду деяких теоретичних та методичних acneKmie використання 3aco6ie HIT для формування образного мислення учтв на уроках стереометры.
Образне мислення входить у вс без винятку види людсько! дiяльностi i забезпечуе не тшьки сприймання реальности а й породжуе усе нове, що не юнувало рашше. Просторове мислення, як рiзновид образного, е тим базовим умшням, яке значно покращуе рiзнi види навчаль-но! та трудово! дiяльностi. Стереометричний матерiал за сво!м змютом найбiльш зручний для виявлення i формування умшь оперування просторовими образами та розумшня вiдношень мiж об'ектами реального свпу. З iншого боку, належне засвоення учнями бiльшостi тем курсу сте-реометрп можливе лише за умови достатнього рiвня розвитку образного мислення.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
57
З огляду на важливкть вищесказаного зауважимо, що сучасна школа досi не мае нау-ково обгрунтованих рекомендацш побудови загально!" концепци розвитку образного мис-лення учнiв, що утруднюе процес !х навчання та тдготовку до життя. y4Hi на уроках геометрп не отримують достатньо1 кшькосп необхiдних просторових уявлень, за що не раз критикували дiючий тдручник О. В. Погорелова [1]; [3], i не можуть на належному рiвнi оволодiти ввдповь дними геометричними знаннями, що призводить до неможливост застосування цих знань на практищ.
Спробуемо висловити деяю сво1 мiркування щодо способiв розвитку просторового мис-лення учнiв у процесi вивчення курсу стереометрп. Найперше звертаемо увагу на те, що в про-цес формування просторових образiв мисленому перетворенню пiдлягае наочна основа, на б^ яко1 виникае образ. Численш психологiчнi дослiдження вказують на те, що внутршнш (розу-мовiй) ди завжди повинна передувати зовнiшня дiя з реальним об'ектом. На сучасному етат забезпечення процесу навчання матерiалiзованi ди учнiв, якi iнодi дуже утруднеш, можуть бути успiшно перенесет на використання моделюючих програмних засобiв для створення, перемь щення, перетворення тривимiрних зображень геометричних об'ектiв, 1х вiзуальний аналiз, по-дiл на окремi частини, виконання перерiзiв. Таким чином, засоби Н1Т вносять суш^ змiни в усi компоненти навчального процесу, спрямованого на розвиток образного мислення - мету, змкт, методи, оргатзацшт форми, роль вчителя i учня.
Аналiзуючи iснуючi в Украш (i доступнi нам ) засоби тдтримки вивчення курсу стереометрп, вважаемо, що очевидно недостатньо створено спещальних dmaMiuHia 3aco6ie наочно-cmi, якi дозволяли б розкрити, зробити доступними для безпосереднього спостереження ввдно-шення мiж конструктивними елементами ф^ур i формували б тим самим правильш зоровi об-рази.
Як показуе досввд нашо1 роботи, на початку вивчення курсу стереометрп слiд багато пра-цювати над становленням образного мислення учшв, i така дiяльнiсть повинна мати переважно практичний, наочно^евий характер. Обумовлюеться це тим, що наявшсть запасу просторових образiв у десятикласниюв ще недостатня: особливо значш труднощi вони вiдчувають при ви-конаннi уявних перетворень будь-яких геометричних ф^ур. Проте постановка задач часто ви-магае створення цiлiсного образу певно! геометрично1 фiгури та перетворення його в уявi зале-жно ввд умов поставлено! задачi. Насамперед, це стосуеться початюв вивчення курсу стереометрп у 10 клас — теми «Паралельне проектування та його властивостЬх Отже, формування цшь сних геометричних уявлень повинно забезпечуватись взаемодiею мислення та чуттево! сторони розумово! дiяльностi учнiв, а це можливо лише шляхом вiдкриття змкту виучуваного на основi проведення геометричного експерименту на моделях рiзноl природи. А як можна забезпечити повноцшний навчальний експеримент з проектування геометричних тш та !х окремих елемен-тiв? Як показуе досвiд роботи, ввдповвдне моделювання як основа i метод пiзнання може бути здшснене динамiчно тiльки завдяки використанню засобiв Н1Т. Динамiчнi презентацп, що до-сить легко створюються навiть у середовищi Power Point, здатнi зробити доступним для безпосереднього спостереження вщношення мiж конструктивними елементами предмета вивчення з наступним формулюванням самим учнем гiпотези та подальшим !! тдтвердженням чи запере-ченням. Розв'язанню проблеми розробки комп'ютерно!" пiдтримки вивчення теми «Паралельне проектування та його властивостЬ» та вiзуалiзащí складшших просторових залеж-ностей з шших тем геометрп 10 класу присвячена наша методична розробка, створена у виглядi динамiчноí презентащ!". Зокрема, на рисунках 1 i 2 послвдовно представлено остаточ-ний вигляд кадрiв проектування правильного трикутника та його медiани, а також проектуван-ня прямокутника та перпендикуляра до його сторони.
Зауважимо, що цю розробку можна використовувати i як самостiйну презентацiю, й ште-грувати разом з штерактивною дошкою SMART Board, що ще пiдсилить ii можливостi. Зауважимо також, що засобами предметних моделей чи якимсь шшим способом вщтворити таю методично складш моменти сприймання ще!" теми не вдалось би.
Завдяки нашш розробцi з'являеться також реальна можливкть iти шляхом ввдкриття нау-ково! iстини у процем пiзнання, до того, ж змiнюються традицiйнi тдходи до учiння на бшьш ефективнi дiяльнiснi.
58
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
Рис. 1 Рис. 2
Для розвитку просторового мислення ми також складаемо i використовуемо сюжетнi задач^ у яких всебiчно вивчаеться певна модель, конструкщя чи ф1гура, що пiддаеться поступо-вим змiнам-ускладненням, та ввдображаються причинно-наслiдковi зв'язки, якi при цьому ви-никають.
Вiдзначимо, що засоби Н1Т мають значнi резерви тдвищення ефективностi процесу нав-чання стереометрп, оскiльки:
• колiр, графжа, мультжшкащя, i особливо вiдеотехнiка значно розширюють мож-ливостi подання та перетворення шформаци в процесi 11 вивчення;
• набагато збiльшуеться кшьюсть тишв навчальних задач, що розглядаються на уро-
щ;
• вщкриваються додатковi можливостi рефлексп учнями свое1 дiяльностi завдяки тому, що вони можуть одержати наочне зображення насладив сво1х дш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бродський Я. С., Гречук В. Ю., Павлов О. Л., Слшенко А. К. Стереометрiя у старшш школi. — Тер-нопiль: Навчальна книга — Богдан, 2005.
2. Возна М. С. Уроки геометри. 10 клас. — Терношль: Астон, 2005.
3. Рогановский Н. М. Методика преподавания математики в средней школе: Учеб. Пособие для пед. ин-тов. — Минск: Вышейш. шк., 1990. — 266 с.
4. Якиманская И. С. Развитие пространственного мышления школьников. — М.: Педагогика. 1980. — 240 с.
Науковi записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
59
