CC BY
32
згортання свое! думки (судження); визначати послвдовшсть та ieрархiю етапiв тзнава-льно! дiяльностi, опираючись на рефлексш над досвiдом свое! минуло! дiяльностi через пошук !! основ, причин та змюту (сенсу); помiчати у ведомому неввдоме, в очевидному неочевидне, у звичному незвичне, тобто умiння виявити протирiччя — iстинну причину руху думки; здiйснювати дiалектичний тдхвд до аналiзу ситуацп, ставати на позицп рь зних «спостерiгачiв»; перетворювати пояснения спостережуваного чи аналiзованого явища залежно вiд мети та умов; використовувати теоретичнi методи пiзнания з метою аналiзу знання, його структури та змiсту.
Очевидно, поданий нами перелш умiнь не розкривае вих можливостей рефлексп. Будь-як прояви ощночно! дiяльностi студентiв, !х критичност можуть бути !! складо-вими. Рефлекия над знанням, незалежно вiд того, гумаштарне воно чи природниче, служить тдгрунтям (основою) формування уявлень та знань про гносеологш [3, с. 87].
Таким чином, засвоення студентами гносеолопчних основ науки стае сьогодш однiею iз нагальних задач вищо! освiти. Формування знань та умшь, що вiдповiдають сутi теорii' тзнання, мае особливе значення для особиспстно-щнтсного ставлення сту-денпв (а в майбутньому фахiвцiв) до свiту знань, цшсного розвитку особистостi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. Учеб. - метод. пособие. — М.: Высшая шк.., 1980. — 368 с.
2. Волошин М. М. Основи теорп та методики навчання техшчних дисциплш у вищому закладi освгти аграрно-техшчного профiлю: Монографiя /За ред. Дьомша А. I., Самокиша М. I. — Кам'янець-Подшьський: Абетка-НОВА, 2002. — 336 с.
3. Краевский В. В. Содержание образования: вперед к прошлому. — М., 2001. — 244 с.
4. Леднев В. С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы. — М.: Высшая шк., 1991. — 224 с.
УДК 371
Марiя ВОЛЧАСТА
ПРИНЦИП НАСТУПНОСТ1 В П1ДРУЧНИКАХ З МАТЕМАТИКИ
ПОЧАТКОВО1 I ОСНОВНО1 ШКОЛИ
На сучасному етат нацiональна школа потребуе значного оновлення, удоскона-лення. Освiта XXI столiття — це освга для людини. Всебiчний розвиток особистосп з урахуванням !! здабностей, нахилiв та потреб — головна мета розбудови державно! сис-теми освии Укра!ни. Вивчення математики значною мiрою сприяе реалiзацi!' цих за-вдань. Математика, зокрема геометрiя, володае значними можливостями для формуван-ня наукового стилю мислення та творчих здiбностей учнiв, сприяе розвитку в учтв ра-цiонального стилю мислення з характерними для нього рисами, такими як: обгрунтова-нiсть, абстракттсть, економiчнiсть i, водночас, мае велике значення для розвитку уяви, шту!цп, просторових уявлень. Надiйною основою для реалiзацi! всiх завдань, як1 стоять перед вивченням математики, як у початковш, так i в середнш школi, е пiдручник. Вiн е основним джерелом знань для учтв з певного предмета. В умовах створення нових
Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — №6. — 2002.
11
альтернативных тдручниюв необхвдною вимогою слад вважати дотримання у них принципу наступносп мiж початковою i середньою школою, який передбачае «посль довшсть i системнiсть у розмiщеннi навчального матерiалу, зв'язок i узгодженiсть сту-пенiв i етапiв навчально-виховного процесу» [1, с. 227].
Як свщчать результати експериментальних дослiджень, у 5 клас помiтне деяке зниження устшносл учн1в з математики. Однiею з причин цього е порушення наступ-ност в пiдручниках з математики початково! школи i 5-6 клаив основно!. З метою за-безпечення наступностi пропонуемо:
• бiльше уваги придаляти елементам наочно! геометрп у початковш школi;
• забезпечити наявшсть завдань рiзного рiвня складностi, не обмежуючись задачами на обчислення, а бшьше уваги придiляти задачам на розвиток просторово! уяви i лопчного мислення;
• у пiдручниках для 5-6 клаив проводити виклад матерiалу на доступному для дiтей цього вшу рiвнi з урахуванням уже здобутих учнями на основi по-переднього навчання знань;
• спростити геометричний матерiал у 5-6 класах, надавати перевагу наочно-шту!тившй геометри.
Як вiдомо, учш початкових класiв швидко сприймають зоровi образи, у них добре розвинута зорова пам'ять. Тому збагачення тдручнишв математики для 1-4(3) класш елементами наочно! геометрп не е порушенням принципу наступност! Як свiдчать результати проведеного нами експерименту, дии з цiкавiстю вивчають даний матерiал. I в п'ятому, шостому класах вони краще засвоюють геометричний матерiал, який виклада-еться на вищому рiвнi складност! Тому ми вважаемо за доцшьне, щоб у тдручниках для початково! школи було бшьше завдань геометричного змiсту, зокрема на констру-ювання фiгур, видшення знайомих фпур на заданому кресленнi, бшьше уваги придаля-ти елементам стереометрп. Виклад даного матерiалу повинен супроводжуватися малю-нками, схемами, предметною наочтстю, поеднуватись з iгровими елементами, забезпе-чуючи мотивац1ю у навчаннi.
Активну мотивацiйну функц1ю вiдiграють також завдання рiзного рiвня складнос-т1. Учшв одного класу вiдрiзняють рiзний рiвень знань, умiнь i навичок, особливосп !х-нього мислення, пiзнавальних процеив i пам'ят1, особистi нахили, здiбностi, iнтереси; особливостi нервово! системи, риси характеру, стан здоров'я тощо. Тому розглядати проблему наступносп лише з позицл врахування вiкових особливостей недостатньо. Врахування вiкових особливостей на кожному етат навчання повинно т1сно переплга-тися з iндивiдуальними можливостями учшв. Ефективною формою навчання, яка за-безпечуе iндивiдуальний пiдхiд в умовах масово! загальноосвiтньо! школи е диференщ-йоване навчання. Одним iз шляхiв реалiзацi! диференцiацi! навчання в межах одного класу е система рiзнорiвневих завдань. Використання !х у робоп з учнями дае змогу слабшим створити умови, як1 дозволили б !м не втратити вiри у сво! сили i дали можли-вiсть засво!ти мiнiмум знань, мати елементарну базу для сприйняття хоча б найпрость ших понять у 5 клаи, а сильнiшим учням активно розвивати сво! здiбностi. Уже в поча-
12
Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — №6. — 2002.
тковш школi завдання середнього i особливо вищого рiвня складностi повиннi допов-нюватися вимогами виконати певнi мiркування, зробити узагальнення, висновки; вима-гати складтших конструювань, розвиваючи просторове i логiчне мислення дитини. Особливо важливим, вважае О. Я. Савченко, введения у тдручники початково! школи завдань на вшьний вибiр i обов'язкового та необов'язкового матерiалу. Вони «посилю-ють мотивацiйну функцiю пiдручникiв, стимулюють розвиток самоощнки, запобiгають гiперопiцi учшв з боку вчителя» [5, с. 63]. Наявшсть такого матерiалу i завдань ми вва-жаемо доцшьним i в пiдручниках з математики для 5-6 клаив. Це забезпечуватиме умови для самовизначення i формування iнтелектуально-розвинено! особистосп, спри-ятиме реалiзацi! принципу розвиваючого навчання.
Нова концепщя освiти вимагае, щоб школярi не просто засвоювали уривки знань з певних предмелв, а навчились на основi здобутих знань мислити i викладати сво! думки. З щею метою, а також, щоб гарантувати наступнiсть мiж початковою школою i 5-6 класами, пропонуемо у тдручниках з математики для 5-6 клаив (а особливо для 5 класу) виклад нового матерiалу подавати у такш последов ностг
1. Актуалiзацiя знань на основi матерiалу початково! школи.
2. Узагальнення цих знань i постановка проблеми.
3. Розширення !х. Введения означень.
Принцип наступносп тiсно пов'язаний iз принципом доступносп, який передба-чае, щоб обсяг i змiст навчального матерiалу були посильними для учнiв, ведповедали рiвию !хнiх розумових здiбностей i запасу знань, умiнь i навичок. Результати проведе-ного нами експерименту засвiдчили, що деяк1 формули при вивченш стереометричного матерiалу дiти сприймають формально, не розумiючи !х змюту i при цьому не вмшть використовувати !х при виконаннi практичних робiт. Повноцiнне засвоення школярами просторових фiгур буде лише тодi, коли у тдручниках враховуватимуться особливоси дией даного вiку. Прiоритетною повинна бути не шформацшна, а розвиваюча лшя. Недоцшьно в 5-6 класах вивчати формули об'емiв конуса, кулi. Достатньо вивчати: площi поверхонь прямокутного паралелепшеда, призми, цилiндра, конуса, кулi; об'еми прямокутного паралелепiпеда, цилiндра, призми.
Реалiзацiя принципу наступностi у пiдручниках з математики початково! i серед-ньо! школи е одшею з необхiдних передумов тдвищення якосл навчання у 5-6 класах, забезпечення цiлiсностi i безперервностi навчального процесу. Створення хороших тдручниюв нового поколшня — надшна основа для поступального розвитку системи на-цiонально! освiти Укра!ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гончаренко С. I. Укра!нський педагогiчний словник. — К.: Либщь, 1997. — 376 с.
2. Державна национальна програма «Освгга» (Укра!на XXI столiття). — К.: Райдуга, 1994. — 62 с.
3. Паламарчук В. Ф. Як виростити штелектуала. — Тернопшь: «Навчальна книга — Богдан», 2000. — 152 с.
4. Подмазш С. I. Особистiсно-орiентований освiтнiй процес. Принципи. Технологil. //Педагогiка i психологiя, 1997, №2.
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002.
13
5. Савченко О. Я. Дидактика n04aTK0B0ï школи: Шдручник для студенлв педагогiчних факультета. — К.: Генеза, 1999. — 368 с.
6. Якиманская И. C. Развивающее обучение. — М.: Педагогика, 1979. —144 с.
УДК 371.135
Тетяна ВВСКОВА ЯКИМ ПОВИНЕН БУТИ ВЧИТЕЛЬ З ТОЧКИ ЗОРУ СТУДЕНТА?
Ще В. А. Сухомлинський зазначив, що якщо в педагопчному колeктивi е талано-витий, закоханий у свою справу викладач математики, то серед учтв обов'язково знай-дуться здiбнi й талановитi математики. Нема гарного вчителя — нема й талановитих учтв: бо той, у кого е математичт здiбностi, не мае можливосп ïx розвивати. Тому особиспсть викладача i його творчий потeнцiал вiдiграють вирiшальну роль в удоско-налeннi навчального процесу, морального, розумового i творчого розвитку учтв. Су-часне навчання спрямоване на особислсний розвиток учнiв. Яким же повинен бути су-часний викладач математики для того, щоб здшснити свое призначення: допомогти уч-ню рeалiзувати своï здiбностi, розкрити весь свш потeнцiал? У майбутнix викладачiв математики слiд виховувати потребу в «тзнант iншого», розумiння того, що людина — це найбiльша щнтсть. Ефeктивнiсть навчання пiдвищуеться, якщо викладач прояв-ляе бiльшe оптимiзму i вiри в силу i здабносп учня. Профeсiйна пiдготовка викладача як творчоï особистостi — ось основний ключ до розвитку здiбностeй учтв, бо тшьки творчий викладач формуе учня як творчу i всeбiчно розвинену особистiсть.
Для того щоб стати в майбутньому квалiфiкованим викладачем, автор, будучи студенткою, вже протягом юлькох роив керуе роботою гуртка «У свiтi математики» в загальноосвинш школi. З метою рeалiзацiï особистiсно-орiентованого навчання я про-воджу тести на до^дження мотивацiï учнiв до навчання, бо програма роботи гуртка передбачае розвиток здабностей кожного окремого учня. Моя мета — створити умови ствпращ, в яких учень вiдчував би радiсть «ввдкриття» i «винахвдливосп», радiсть ус-пixу, отримав внутрiшнi стимули до навчання.
УДК 371.212.72
Валентина КЛ1НДУХОВА ДЕЯК1 АСПЕКТИ ПРОБЛЕМ НАВЧАЛЬНИХ ПОС1БНИК1В ПРИ ВИВЧЕНН1
ЕЛЕМЕНТ1В СТОХАСТИКИ В СЕРЕДН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Сучасний етап реформування шшльно1' математично1' освiти особливо гостро ставить проблему тдручниюв та навчальних поибниюв. Найбiльш вразливими в цш ситу-ацiï е теми, яш лише нещодавно з'явилися в шильному кури математики. Одтею з таких тем е роздш «Елементи стохастики».
У статтi описано експеримент, який було проведено зi студентами-бакалаврами спещальносп «Програмне забезпечення». Його метою було встановлення рiвня розвитку навичок студeнтiв при роботi з навчальними посiбниками, як1 мiстять теми з теорп
14 Науковi записки. Серш: Пeдагогiка. — №6. — 2002.
