CC BY
18
ОБГОВОРЮеМО ПРОБЛЕМУ
УДК 37.015.311:316.61
С. С. ПАЛЬЧЕВСЬКИЙ
ПРОБЛЕМА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧНОГО 1НСТРУМЕНТАР1Ю ФОРМУВАННЯ ТВОРЧО1 ОСОБИСТОСТ1
Розглядаються форми i методы стратегiальноi оргатзаци ceidoMocmi та настановлення на meopuicmb не лише у навчант, а й в тшых сферах жыттeдiяльностi людыны. Акцентуеться увага на необхiдностi подолання особыстiстю сугестывных комплекЫв, ят е внутршньою перепоною на шляху выршення нею ускладненых творчых завдань. Розкрываються суттсть i выховне значення стратегш творчого пошуку «Альттст», «Квадратыкы», «Поезiя», що побудоваш на емоцшно-образнт основi.
Ключовi слова: творчкть, педагогжа еврыстыкы, стратеги творчого пошуку, проблема, ттущя.
С. С. ПАЛЬЧЕВСКИЙ
ПРОБЛЕМА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ИНСТРУМЕНТАРИЯ ФОРМИРОВАНИЯ ТВОРЧЕСКОЙ ЛИЧНОСТИ
Рассматрываются формы ы методы стратегыальной органызацыы сознаныя ы направленность на творчество не только в обученыы, но ы в другых сферах жызнедеятельносты человека. Акцентыруется вныманые на необходымосты преодоленыя лычностью сугестывных комплексов, которые являются внутренним препятствыем на путы решеныя утрудненных творческых задач. Раскрыта сущность ы воспытательное значеные стратегый творческого поыска «Альпыныст», «Квадратыкы», «Поэзыя», построенных на эмоцыонально-образной основе.
Ключевые слова: творчество, педагогыка эврыстыкы, стратегыы творческого поыска, проблема, сытуацыя.
S. S. PALCHEVSKII
THE PROBLEM OF PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL TOOLS FOR THE FORMATION OF A CREATIVE INDIVIDUAL
This article presents a research of the forms and methods of strategic organization of consciousness and orientation on creativity not only in education, but also in other spheres of human activity. Attention is stressed on the need to overcome by an individual his/her suggestive complexes, which are an internal obstacle on the way to solve complicated creative tasks. Essence of and educational importance of strategies of creative search like "an Alpinist", "Squares ("kvadratyky")", "Poetry ("poeziya") " developed on emotional and imaginative basis are revealed in this research.
Keywords: creativity, pedagogical heuristics, strategies of creative search, problem, intuition.
Збагачення творчого потенщалу сьогодш е неодшнною умовою усшшносп людини в житп, осшльки будь-яка професшна дiяльнiсть нередко потребуе вед фахiвця роботи на piBm iмпровiзащl. Сучасне виробництво часто вiдчувае нестачу фахiвцiв, як не лише здатш виконувати певш завдання, а й можуть вирiшувати назрш проблеми. «Ниш, за ча^ екзистенщального вакууму, писав щодо цього В. Франкл, основне завдання виховання полягае не в тому, щоб задовольнятися .... передачею традицш, а в тому, щоб удосконалювати здатшсть, яка дае людиш можливють знаходити ушкальш сенси. Сьогодш виховання не може перебувати в ру^ традицп, воно мае розвивати здатшсть до продукування автентичних ршень» [6, с. 284].
Сучасна педагопчна наука активно реагуе на цю вимогу. Йдеться, зокрема, про необхвдшсть розвитку педагопки евристики як ново! галузi загально! педагогiки, що повинна розглядатись «як особлива педагопчна система, що зосереджена на особливих якостях творчо! особистосп, i ... спрямована на формування тако! стратеги мислення, яка дозволяе пiдготовленому спецiалiсту отримувати висок1 результати, на зразок тих, яких досягають талановип вченi при шту!тивному осяянш» [2, с. 8].
Основою вихвдно! програми евристичного навчання та виховання учнiв i студентiв, на думку дослвдника цих проблем В. Лукаша, могли б стати евристичнi методи та прийоми, як1 пiсля достатнього осмислення та деталiзованого групування, могли би бути укладеш в послвдовш ряди. Так1 методи та прийоми пов'язаш з iменами Г.Альшулера, I. Бувена, Г. Буша, В. Гордона, Г. Ейдрарта, А. Есаулова, Ф. Кунца, А. Мая, Ф. Хайзена, Ф. Цвша та шших вчених. Вони розкривають в основному технолопчний бш проблеми. Крiм того, недостатня увага звертаеться на мотивацiйнi чинники творчо! дiяльностi, механiзми шту!тивного осягнення iстини.
Мета статтi - розкрити складники психолого-педагогiчного iнструментарiю формування творчо! особистосп в сучасних умовах.
Зважаючи на сказане, постае завдання виявлення та знаходження шляхiв подолання тих внутршшх перепон, що виступають у вигляд негативних сугестивних (навiяних - С. П.) комплекив особистостi, як заважають людинi розвивати власний креативний потенцiал. Необхiдно також за рахунок цього допомогти учням та студентам ширше використовувати шту!тивш механiзми у пошуках, як уже згадувалося, ушкальних сенсiв.
Згаданi сугестивнi комплекси, ям стають внутрiшньою перепоною на шляху виршення ускладнених творчих завдань, найчастше пов'язуються з таким психологiчним утворенням, як вивчена безпомiчнiсть. У психолопчнш лiтературi остання визначаеться як «.стан, що виникае у людини i тварини тсля певно! тривалостi аверсивного впливу, уникнути якого не вдаеться» [5, с. 72]. Основною властивютю цього утворення е розвиток зневiр'я у власнi можливостi, що часто супроводжуеться емоцiйним дискомфортом, депресiею, невротичною тривогою. Небезпечною е тенденцiя вивчено! безпорадностi до генералiзацi!. Будучи виробленою в однш конкретнiй ситуацi!, вона швидко поширюеться на iншi, через що суб'ект нервдко вiдмовляеться навиь вiд спроб справитися з тими проблемами, яш за iнших умов м^ би подолати.
Зважаючи на це, для виршення цiе! проблеми впродовж останнiх рок1в ми сформували та апробували низку методик, стратегiй i тактик творчо! дальности спрямованих на настановлення на творчiсть у рiзних сферах життедiяльностi людини. Створюючи !х, враховували те, що креативна «потужшсть» особистостi не стiльки залежить ввд коефiцiента iнтелектуальностi, ск1льки вiд особливостей характеру людини-творця i особливо, як говорив про це ввдомий генетик В. П. Ефро!мсон, захопленостi, котра «примушуе фанатично, концентровано, невiдступно займатися обраною справою» [3, с. 132]. Звичайно, справжня творчiсть можлива лише тод^ коли базуеться на ввдповвдному арсеналi дарувань, знань, умiнь та навичок. Але якщо до такого арсеналу не додаеться «безмежна захоплешсть, яка примушуе працювати на справу навиь пiдсвiдомо, то i надзвичайно високий коефiцiент iнтелектуальностi не призведе до високих досягнень» [3, с. 132].
З огляду на це, у представлених нами стратегiях творчого пошуку важливе мiсце належить таким мотивацшним джерелам, як: радiсть устху i випадкових творчих знахiдок, шсайт, iнту!тивне передчуття iстинностi в ситуащях нестабiльностi i випадковостi, осягнення творчого начала хаосу тощо.
Стратеги, побудоваш на емоцiйно-образнiй основi, несуть у собi психогiгiенiчну функцiю, яка пов'язана з формуванням почуття порядку та завершеносп.
Стратегiя творчого пошуку «Альтшст». Уявиь, що ви беретеся за абсолютно нову для вас справу, результат яко! уявляеться в найзагальшших привабливих рисах. Конкретизуете структурш складовi його. Складаете вiдповiднi план чи схему. Однак через илька дшв, повернувши до сво!х запиив чи креслень, розчаровано !х редагуете або перекреслюете. В уявi вимальовуються новi логiчнi ходи, нова структура. Шзшше повторюеться те ж саме Зупишться. Насамперед постарайтеся вийти iз кола невизначеност1 з його традицшним
питанням: «З чого почати?». Для цього необхiдно подолати сугестивний комплекс, який швидко формуеться в ситуащях невдалих спроб, непевностi та зневiр'я Непiдступна проблема у таких випадках асоцiюе з високою прською вершиною, вiд думки про необхвдшсть подолання яко! закрадаються сумнiв i острах. Щоби подолати цi вщчуття i вiдчути необхiдну для творчого пошуку внутршню свободу, образ високо! вершини-проблеми не вiдкидайте. Але на певний перюд не слiд автосугестувати себе необхвдшстю досягнення «вершини» з «першого разу». Натомiсть спочатку дште згiдно зi стратегiею альпiнiста, який тдходить до пiднiжжя гори з думкою, як подолати першi кшька метрiв пiдйому, не дивлячись на вершину i не думаючи про не!.
Старанно вивчаете цi «першi кроки». Збираете, аналiзуете i належним чином готуете ввдповвдт матерiали. Добийтеся,щоб перших «калька метрiв пiдйому» було подолано. До «вершини» ще далеко. Але на певний перюд вона вас i не щкавить, бо у ходi «пiдйому» вам кинулися в очi «опори» для наступного його етапу. Спираючись на здобутий досвщ, розпочинаете пошук нових засобiв та методiв, часто «пiдказаних» та обумовлених попередшми. Завершуеться другий етап тдйому, а у вас уже може бути не один, а кшька шляхiв для третього.
Таким чином, iз заглибленням у проблему ви поступово розширюете зону творчого пошуку i у вас появляеться все бшьше i бiльше засобiв, методiв, прийомiв для досягнення поставлено! мети. Образно кажучи, ви все вище i вище пiднiмаетеся до свое! «вершини». Зникають враження !! недосяжностi та напластованi уявлення про скромш межi власних можливостей. Натомють появляються почуття задоволення та радосп вiд розширення цих меж. У таких випадках людина вiдчувае, що не тiльки вона вплинула на виршення проблеми, а й проблема вплинула на формування !! характеру.
«Шднявшись» на «вершину», ви задовольнили певним чином свш внутрiшнiй потяг до порядку, завершеносп, гармони. Вiдчули себе господарем власно! долi. Довели самi собi, що ви «це можете». У вас появляються тдстави поважати себе.
Важливим тут е й те, що ретельний пiдбiр методiв та засобiв для кожного чергового етапу вашого «тдйому» допом^ значно удосконалити структуру вашого кшцевого творчого продукту. Як правило, у таких випадках вш виявляеться значно досконалшим вiд попередньо уявного. 1нколи навiть неочiкуваним.
Щоб рельефнiше побачити результати застосування стратегi!' «Альпiнiст», уявиь, що ви вiдмовилися вiд не!. Натомють вирiшили зразу зорiентуватися на «вершину» i накреслити весь шлях «тдйому». У цьому випадку ви будете вимушеш проектувати к1нцевий результат, опираючись на обмежене коло вихвдно! iнформацi!, засобiв, методiв, прийомiв. Рiзко звузите можливостi корегування пiдбору останшх, що, безумовно, вплине на шнцевий результат, у який на початку будуть закладенi основи вашого первинного консерватизму. Зрештою, неврахування певних деталей на окремих етапах «тдйому» (що найстраштше) може призвести до ввдмови вiд вибраного шляху. Просто виявиться, що на як1йсь дiлянцi шляху ви тшли «не туди, де треба». Ще, як мовиться, куди не йшло, якщо неправильним виявиться один етап. А якщо кшька? Шкода затраченого часу, енергi!, засоб1в. Та найголовнiше те, що, коли за умови устху спрацьовуе позитивна автосугеспя, то за умови невдач - негативна. Починае нагромаджуватися втома, зростае почуття зневiри у власш можливосл, результат творчих пошук1в вщдаляеться. Життя починае втрачати свою первинну радiсть.
Однак творчi завдання бувають школи настiльки складнi, що потребують застосування не однiе!, а кшькох стратегiй творчого пошуку, якi взаемодоповнюють одна одну.
Стратегiя творчого пошуку «Квадратики». Створюючи цю стратегiю, ми враховували те, що будь-яка творча робота опираеться на повний набiр знань, умiнь, навичок, вражень, ввдчутпв, як1 упродовж життя людини часто-густо нагромаджуються хаотично. З цього хаосу необхвдно вибрати те, що згодом знадобиться, тдшукати деяк невiдомi до цього часу елементи. Якщо намагатися зразу уявити хвд уие! роботи та !! структуру, у вас може появитися вiдчуття невпевненосп, зневiр'я, розчарування. В шшому разi поспiшнiсть може призвести до примiтивiзму. Щоб цього не трапилося, подiлiть роботу на структурнi частини. Уявиь !х у виглядi квадратних площ у складському примiщеннi, в якому пануе хаотичне нагромадження певних предмепв.
Приступаючи до роботи, вибериь ту !! структурну частину, де вам у цей час найлегше «навести порядок». Уявиь виконану роботу в межах !! як наведення порядку в певному «квадратику» складського примiщення. Заглиблення в роботу в цьому «квадратику» зумовить появу у вас нових вдей для «наведення порядку» в шшому «квадратику», який може безпосередньо i не стикуватися з тим, де ви щойно працювали. «Перестрибування» iз «квадратика» у «квадратика» породжуватиме все бiльше i бiльше вдей, як1 поступово наближатимуть вас до синтезуючо! основи.
Як це вже очевидно, ця стратегiя творчо! дiяльностi е певним чином протилежною попереднш, хоч об'еднуе !х те, що обидвi дозволяють приступати до роботи тод^ коли ще в уявi детально не вималювалася структура кшцевого результату. Крiм цього, обидвi спрямоваш на те, щоб основний обсяг шформацшного матерiалу та iдей, як його породжують, нагромаджувати у процеа творчо! дiяльностi. Обидвi забезпечують поступове звiльнення суб'екта творчо! дiяльностi ввд негативних сугестивних комплексiв. Рiзниця полягае в тому, що стратепя «Альтшст» призначена для тих видiв творчо! дiяльностi, де необхiдна строга послвдовшсть робiт. Стратегiя «Квадратики» - для тих вид1в, де така послвдовшсть е необов'язковою. Наприклад, вирiшивши намалювати велику картину, художник спочатку працюе над окремими !! фрагментами, як найбiльш рельефно вимальовуються в його уяв^ найбiльше хвилюють. Кожний iз них пiдказуе щось свое для загального сюжету картини. З кожним iз них загальна щея картини та !! сюжет проступають ч1тк1ше, наповнюючи внутрiшнiй свiт художника новими думками i почуттями. Важливим е те, що за тако! умови не виключена можливiсть, коли вдала творча знахiдка допоможе вийти на якусь значиму iдею. Нехтування стратепею творчо! дiяльностi «Квадратики» нерiдко призводить до того, що у тих випадках, коли послвдовшсть дiй е необов'язковою, людина-творець витрачае зайвий час на творчий пошук, перебуваючи у полош вiдомих стереотипiв: «не знаю, з чого почати», «не бачу початку», «не мае натхнення», «не вдаеться iз самого початку» i т. д.
Стратегiя творчого пошуку «Поезiя». I! теж можна ввднести до унiверсальних, зважаючи на можливосп застосування в рiзноманiтних сферах людсько! дiяльностi, хоч опис !! дамо на прикладi лiтературно-художньо! творчостi, необхвдшсть занять якою талановитий вiтчизняний учений-педагог В. О. Сухомлинський рекомендував уим учням.
Цю стратегiю часто використовують тд час написання вiршiв. Вона легко поеднуеться iз стратегiями «Альтшст» i «Квадратики». Свiдченням поеднання !! з останньою е те, що написання деяких вiршiв розпочинаеться iз вдало випадково пiдiбрано! фрази, яка школи набирае вигляду голограми.
Наприклад, автора у свш час схвилювала думка про почуття ностальгi!, яке переслiдуе спiввiтчизникiв тд час розлуки з Батьк1вщиною. Спочатку на патр лягли слова: «Бо Укра!ни сонечку жарiти судилося у храмах наших душ». Це кшець фрази. Тепер !! необхiдно було «надбудувати», закрiплюючи i розширюючи створений образ.
Розпочалася спокшна, приемна робота з тдбору необхiдного для «надбудови» матерiалу. Насамперед були пiдiбранi слова для пошушв потрiбних рим. Слвдкуемо:
• Жарiти - дiти, умии, вiти, квiти, любити, свiтити i т. д.;
• душ - Буш, вуж, груш, калюж, руж (красиве поетичне укра!нське слово) i т. д.
Уже з наведеного прикладу видно, яш широк! можливосп появляються для «надбудови»
- поглиблення i розширення створюваного художнього образу. «Дпи» - образ майбутнього Вичизни; «умии» - вихвд на думку про вмшня збереження свое! нацюнально! сутностц «впи»
- поетичний образ гшок дерев Укра!ни, з давшх-давен оспiваний у народних тснях; «квии» -образ шжносп та чистоти помутив; «любити» - найуживанiше в л!ричнш поезi! слово; «свпить» - це слово ¡з когорти сл!в, як! формують образ чистоти та ютини; воно свпить у нашш уявг
Група наступних римованих сл1в дае вих!д на цiкавi образи: «Буш» - образ президента наймогутшшо! кра!ни св!ту; «вуж» - образ чогось негативного, нещирого, холодного, слизького; «груш» - образ надзвичайно ввддаленого в!д конкретно! ситуацi!', «калюж» - образ чогось негативного, буденного, брудного, приземленого,мщанського; «руж» - у тсеннш укра!нськш творчост! образ довершеностi, краси, чистоти та шляхетносп.
1снуе чимало й iнших методик, стратегш i тактик творчого пошуку. За необхвдносп !х порiвняно неважко ввдшукати. Ми не ставили собi за мету представити всi вiдомi з них не тшьки тому, що цього неможливо досягнути в рамках статп, а й тому, що вони часто е варiацiями одного i того ж задуму.
Отже, як бачимо, «навчити творчостi» неможливо. Але цшком можливо створити так психолого-педагогiчнi передумови, як1 б сприяли формуванню у пiдростаючо! особистостi чи майбутнього фахiвця рис характеру людини-творця серед них: умiння та бажання використати певну складну проблему як тест для вимiру потужностi не тшьки власного креативного потенщалу, а й емоцшно-вольових здiбностей; здатнiсть до використання «згорнуто! логiки» iнту!цi!; смшивють дi! в зонах хаосу, випадковостей та нестабшьносп.
Це важливо, з одного боку, з огляду на те, що, як вважають представники медично! галузi знань, потреба в пошуку - «...це потреба в процес постшних змiн. Вiдмова ввд останнього, пасивно-оборонна позицiя знижують адаптацшш можливосл органiзму, а ... недостатнш розвиток творчого мислення може бути причиною невротичних та психосоматичних розладiв» [4, с. 20]. А, з другого боку, як впевнеш психологи, усе людське життя е сукупшстю процеив, з яких лише незначна частина «вирiшуеться свiдомо» [1, с. 86].
Вважаемо, що за зразком представлених прикладiв творчого пошуку можна технологiзувати шляхи вирiшення рiзно! складносп та спрямованостi навчальних проблем як у середнш, так i у вищш ланках нацiонально! освiти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дункер К. Психология продуктивного (творческого) мышления / К. Дункер // Психология мышления: сб. переводов /под. ред. А. М. Матюшкина. - М.: Педагогика, 1965. - 234 с.
2. Лукаш В. Педагопка евристики / В. Лукаш // Рвдна школа. - 2002. - № 8-9. - С. 7-9.
3. Эфроимсон В. П. «Божий дар» или естественный феномен? / В. П. Эфроимсон // Народное образование. - 1991. - № 3. - С. 130-135.
4. Психология: словарь / под. общ. ред А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.
5. Каструбин Э. М. Ключ к тайнам мозга / Э. М. Каструбин. - М.: Триада, 1995. - 215 с.
6. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл. - М.: Прогресс, 1990. - 368 с.
УДК : 378+811.111
Н. Н. ПРИМИНА
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ОБУЧЕНИЯ БУДУЩИХ СУДОВОДИТЕЛЕЙ ЧТЕНИЮ АНГЛОЯЗЫЧНЫХ АУТЕНТИЧНЫХ ЛОЦИЙ
Проанализированы психологические особенности обучения будущих судоводителей чтению англоязычной профессиональной аутентичной документации. Рассмотрены психологические основы понимания печатной информации вообще и иноязычной в частности. Освещены процессы восприятия текстовой информации и осмысления зрительно воспринятого материала. Исследованы языковые уровни понимания иноязычного текста. Выявлены особенности перцептивной переработки иноязычной информации в процессе чтения англоязычных лоций.
Ключевые слова: чтение англоязычной профессиональной аутентичной документации, перцептивная переработка иноязычной информации, будущие судоводители, лоции.
Н. Н. ПР1М1НА
ПСИХОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х СУДНОВОДИВ ЧИТАННЯ АНГЛОМОВНИХ АВТЕНТИЧНИХ ЛОЦ1Й
Проаналiзовано nсихологiчнi особливостi навчання майбуттх судноводив читання англомовног профестног автентичног документаци. Розглянуто nсихологiчнi засади розумтня друкованог тформацп загалом та тшомовног тформацп зокрема. Показано процеси сприйняття текстовог тформацп та усвiдомлення зором сприйнятого матерiалу. Дослiджено мовт рiвнi розумтня тшомовного тексту. Виявлено особливостi перцептивног переробки тшомовног тформацп в читант англомовних лоцш.
