CC BY
61
Погребняк Наталiя Сергмвна,
кандидат юридичних наук, старший науковий спiвробiтник Науково-досл'дного шституту державного буд'вництва та мсцевого самоврядування, Нац'юнальна академ'я правовихнаукУкрати, Украна, м. Харюв e-mail: natapogrebnayk@ukr.net ORCID 0000-0001-5326-2045
doi: 10.21564/2414-990x.147.181079
УДК 342.725(477)(094.4)
ПРОБЛЕМА ПРАВОВОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ МОВ
В УКРА1Н1
Застосовуючи формально-юридичний i пор1вняльно-правовий методи, логгчт методи, проведено анал1з проекту Закону про мови № 1103 вiд 29.08.2019 р. Внесено рекомендаци щодо доцЛь-mcmi його прийняття.
Встановлено, що поза законодавчим врегулюванням залишаеться статус мов нацюнальних меншин в УкраШ. Конституцйне положення щодо забезпечення гарантш выьного розвитку, вико-ристання i захисту мов нацюнальних меншин Украгни (ч. 3 ст. 10) всупереч ч. 5 ст. 10 Конституци Украти не iмплементовано на законодавчому рiвнi у зв'язку з визнанням у лютому 2018 р. неконституцшним Закону Украти «Про засади державног мовног полтики в УкраШ». Наведено аргументи щодо не дотримання Украгною мжнародно-правових стандартю у сферi прав людини. З'ясовано нормативт вимоги актю нацонального, европейського, мжнародного законодавства з порушеного питання. За результатами анал1зу змкту ч. 5 ст. 53 Конституци Украгни щодо закртлення нею альтернативностi чи обов'язковостi вчинення всгх дт держави щодо забезпечення гарантш прав нацюнальних меншин, зроблено висновок щодо обов'язковостi вчинення державою вах дт у систем гарантш прав нацюнальних меншин.
Зроблено висновок про непослтдовнгсть проведення Верховною Радою Украгни мовног полi-тики. У 2015 р. за результатами парламентських слухань рекомендовано сприяти розвитку мов нацюнальних меншин. А в 2019 р. прийнято закон, який змтив мовну полтику шляхом гг переорi-ентацг на використання поряд з державною мовою однт з офщшних мов бвропейського Союзу. При цьому поза законодавчим врегулюванням залишаеться росшська мова та мови тших нащ-ональних меншин. Акцентуеться увага на потребi у прийняттi пов'язаних з проектом закону законю про концепцию державног етнонацюнальног полтики Украгни, про нацонально-культурну автономию, про кортш народи Украгни, про нащональт меншини (нова редакцш), про мiсцевi референдуми, про всеукрагнський референдум.
Зроблено висновок про необхiднiсть на виконання Конституци Украгни прийняти спецаль-ний закон про мови в Украгт. Тим самим забезпечити виконання державою конституцшног вимоги щодо забезпечення гарантш прав нацюнальних меншин. Рекомендовано Верховнш Радi Украгни проект закону № 1103 включити до порядку денного, розглянути його i прийняти за основу у пер-шому читант.
Ключовi слова: Верховна Рада Украши; мови в Украш; мова; нацюнальш меншини; закон; гарантй прав нацюнальних меншин.
Погребняк Н. С., кандидат юридических наук, старший научный сотрудник Научно-исследовательского института государственного строительства и местного самоуправления, Национальная академия правовых наук Украины, Украина, г. Харьков.
e-mail : natapogrebnayk@ukr.net ; ORCID 0000-0001-5326-2045
Проблема правового урегулирования языков в Украине
Применяя формально-юридический и сравнительно-правовой методы, логические методы, анализируется проект Закона о языках № 1103 от 29.08.2019 г. Внесено рекомендации о целесообразности его принятия.
Устанавлено, что вне законодательного урегулирования остается статус языков национальных меньшинств в Украине. Конституционное положение по обеспечению гарантий свободного развития, использования и защиты языков национальных меньшинств Украины (ч. 3 ст. 10) вопреки ч. 5 ст. 10 Конституции Украины не имплементированы на законодательном уровне в связи с признанием в феврале 2018 г. неконституционным Закона Украины «Об основах государственной языковой политики в Украине». Приведены аргументы относительно несоблюдения Украиной международно-правовых стандартов в области прав человека. Выяснены нормативные требования актов национального, европейского, международного законодательства по данному вопросу. За результатами анализа содержания ч. 5 ст. 53 Конституции Украины относительно закрепления в ней альтернативности или обязательности совершения всех действий государства по обеспечению гарантий прав национальных меньшинств, сделан вывод об обязательности совершения государством всех действий в системе гарантий прав национальных меньшинств.
Акцентируется внимание на непоследовательности проведения Верховной Радой Украины языковой политики. В 2015 г. по результатам парламентских слушаний рекомендовано содействовать развитию языков национальных меньшинств. А в 2019 г. принят закон, который изменил языковую политику путем ее переориентации на использование наряду с государственным языком одного из официальных языков Европейского Союза. При этом вне законодательного урегулирования остается русский язык и языки других национальных меньшинств. Аргументируется необходимость принятия связанных с проектом закона законов о концепции государственной этнонациональной политики Украины, о национально-культурной автономии, о коренных народах Украины, о национальных меньшинствах (новая редакция), о местных референдумах, о всеу-краинском референдуме.
Обосновывается необходимость во исполнение Конституции Украины принять специальный закон о языках в Украине. Тем самым обеспечить выполнение государством конституционного требования по обеспечению гарантий прав национальных меньшинств. Рекомендовано Верховной Раде Украины проект закона № 1103 включить в повестку дня, рассмотреть его и принять за основу в первом чтении.
Ключевые слова: Верховная Рада Украины; языки в Украине; язык; национальные меньшинства; закон; гарантии прав национальных меньшинств.
Вступ. З прийняттям у квггш 2019 р. Закону УкраТни «Про забезпечення функщонування украТнськоТ мови як державноТ» [8] на всГх рiвнях здобуття осв^и, в сферi публiчного управлшня та в у^х сферах сусшльного життя гарантовано статус украТнськоТ мови як державноТ. Водночас поза законодавчим врегулюванням залишаеться статус мов национальных меншин в УкраТш. Кон-ституцшне положення щодо забезпечення гарантш вшьного розвитку, викори-стання i захисту мов нащональних меншин УкраТни (ч. 3 ст. 10) всупереч ч. 5 ст. 10 КонституцГТ УкраТни [1, с. 9] не iмплементовано на законодавчому рiвнi у зв'язку з визнанням у 2018 р. неконституцшним Закону УкраТни «Про засади державноТ мовноТ полГтики в УкраТш». Вщсутшсть в УкраТш спещального закону
в сферi застосовування мов нацгональних меншин е порушенням мгжнарод-но-правових стандартiв прав людини, на що неодноразово звертали увагу деякг европейськi i мiжнароднi органiзацГí.
ÂHanÏ3 лШературних даних i постановка завдань. Означена проблема порушувалася в працях учених на ргзних етапах розвитку громадянського суспгльства: I. Алмашг (I. Almashi), М. Антоновича (M. Antonovych), Н. Белгцер (N. Bielitsier), В. Бородгнова (V. Borodinov), В. Боургнга (V. Bourinh), М. Буро-менського (M. Buromenskyi), Н. 1ванюшево'Т (N. Ivaniusheva), Т. Кузьо (T. Kuzo), С. Кульбгди (S. Kulbida), Н. Мяловицько'Т (N. Mialovytska), Л. Рябошапки (L. Riaboshapka) та гн. I сьогоднг вона потребуе розв'язання в теоретичному аспект в частинг з'ясування необхгдностг прийняття спецгального закону та в прикладному аспектг через еднання парламентарий щодо його прийняття.
Мета i завдання дослгдження - з'ясувати стан врегулювання суспгльних вгдносин у сферг забезпечення прав нацгональних меншин в УкраТш; проаналг-зувати проект Закону УкраТни «Про мови в Украшг» вгд 29.08.2019 р. № 1103 [9]; надати рекомендацп щодо необхгдностг прийняття спецгального закону в означенгй сферг.
Виклад основного матерiалу. Порушена проблема мае комплексний характер г е надзвичайно актуальною, мае розв'язуватися з урахуванням ргз-них чинникгв розвитку суспгльства (соцгальних, економгчних, культурних, полгтичних та гн.), на основг принципгв гумангзму, верховенства права, закон-ностг, гласностг та гн. Ще бгльшо'Т значущостг потреба в гарантуваннг ргвних прав нацгональних меншин набула у зв'язку з прийняттям Закону УкраТни «Про освгту» 05.09.2017 р., окремг норми якого стали предметом критики як на нацгональному, так г мгжнародному ргвнг. Так, 17.10.2017 р. у Чернгвцях мав мгсце конфлгкт гнтересгв мгж представниками румунсько'Т нацгональноТ меншини та представниками ГО «Правий Сектор» г «Свобода» щодо права на навчання ргдною мовою. Венецганська комгсгя звернула увагу, зокрема, на вгд-мгннгсть у змгстг норми ст. 7 означеного Закону вгд TT змгсту за проектом, щодо якого проводилися консультацп з нацгональними меншинами (п. 120) [14]. Стаття 7 означеного Закону змгнила мовний режим на систему обов'язкового використання украТнськоТ мови як мови навчання, гарантуючи нацгональним меншинам право на освгту лише на ргвнг початково'Т освгти (п. 120) [14]. Внас-лгдок цього росгйськомовне викладання в загальноосвгтнгх школах замгнили на укра'Тномовне. Фактично, не враховуючи перехгдного пергоду до 01.09.2020 р., гарантгя навчання ргдною мовою на середньому ргвнг надаеться лише представ-никам коргнних народгв. Частина 4 ст. 7 хоч г передбачае можливгсть викла-дання гнших предметгв офгцгйними мовами 6С, але поза увагою залишае мови нацгональних меншин, зокрема, росгйську, яка е найбгльш використовуваною пгсля украТнськоТ (п. 124) [14]. Венгцганська комгсгя, враховуючи особливостг демографгчного, соцгального, геополгтичного становища УкраТни, наголошуе на необхгдностг проведення мовно'Т полгтики на основг не допущення дискримшацп вгдносно мов меншин, якг не е офгцгйними мовами 6С (пункти 117, 125, 126);
на необхщност дотримання пропорцшност з урахуванням кнуючих стандарта та лiнгвiстичних прав як бшьшосп, так i меншост (шляхом безперервностi вивчення мов меншин у традицшних школах, звiльнення приватних шкш вiд нових мовних вимог тощо) [14].
Групою народних депутата Украши 29.08.2019 р. на розгляд Верховно! Ради Украши (далi - ВР Украши) внесено проект закону про мови в Укра!'ш № 1103 [9]. В обгрунтування необхщност його прийняття автори посилаються на критику мовного закону як Вешщанською комiсieю, так i Монiторинговою мiсieю ООН, органами i посадовими особами Ради бвропи.
Зокрема, щодо визнання навчання рвдною мовою лише на початковому рiвнi освiти (без врахування середнього) порушенням права на осв^у (6СПЛ у справi Кiпр проти Туреччини, 2001 р.); щодо зауважень Управлшня Верховного комюара ООН з прав людини вщносно закршлення в дискримiнацiйний спосiб права на вивчення одного або бшьше предмета лише офiцiйною мовою 6С [4]. Наголошують на необхiдностi врахування рекомендацш Спецiального доповiдача ООН з питань меншин щодо граничних меж навчання рщною мовою на основi принципу безперервност навчання мовою меншини, закршленого в Принципах ЮНЕСКО (Принцип 1) (пункти 155-160) [4].
Крiм того, ПАР6 вказуе на дискримiнацiю меншин шляхом позбавлення !х права на навчання в одномовних школах за навчальними програмами рщною мовою у зв'язку з ухваленням Закону УкраТни «Про освггу» [15].
У 1999 р. в Укра!ш налiчувалося 21 246 загальноосвггшх шюл, серед яких 16 032 - украшською мовою навчання, 2 561 - росшською, 108 - румунською, 18 - молдавською, 65 - угорською, 6 - кримсько-татарською, 3 - польською. Крiм того, серед 2 469 змшаних шкш (з двома мовами навчання) - 2 394 -украшо-росшсьы, 28 - украшо-угорсью тощо [1]. У вересш 2017 р. (до вступу в силу оновленого закону про осв^у) за даними МОН УкраТни 90 % школярiв навчалися в украшських школах, 6 % - в росшськомовних школах. Юльюсть останшх скоротилася на 74,9 % до 600. Закон про освггу 2017 р. [10] закршив припинення викладання в школах мовами меншин з 2018 р. - з 5-го класу; до 2020 р. - повшстю; припинення видання пос!бниюв росшською мовою з 2018 р.; дозволив створювати класи з викладанням на мовах коршних юродГв Украши та викладати один або декшька предмета мовами 6С.
Автори також наголошують i на не врахуванш рекомендацш ПАР6 i Мош-торингово! мюп ООН щодо забезпечення прав нацюнальних меншин на навчання рщною мовою i при прийняти Закону Украши «Про забезпечення функщонування украшсько! мови як державно!'» 25.04.2019 р. [7].
Автори шдкршлюють свою позищю i думкою Комюара Р6 з прав людини Душ МГятович в частиш необxiдностi збалансованостi шдтримки державно! мови i обов'язку захисту мов меншин, збереження культурно!" рiзноманiтностi, врахування належним чином поглядГв мовних громад у законотворчост [7].
Правовою основою розв'язання означено! проблеми е ряд акта нащональ-ного, европейського, мiжнародного законодавства. Зокрема, ст. 3 Конституци
УкраТни [5, с. 8] визначае обов'язок органгв публгчно'Т влади дгяти на основг принципу гумангзму (пргоритетностг прав г свобод людини г громадянина); принципу законностг - ч. 2 ст. 19 [5, с. 11] (не тгльки гаранты, а й способи Т'х забезпечення мають бути визначенг законом); принципу верховенства права -ст. 8 [5, с. 9] (закон не може суперечити Конституцп). Стаття 11 [5, с. 9] закрг-плюе обов'язок держави сприяти розвитковг мовно'Т самобутностг всгх коргнних народгв г нацгональних меншин УкраТни. Заборона дискримшацп, у тому числг за мовними ознаками, закргплена у ч. 2 ст. 24 [5, с. 12]. Частина 5 ст. 53 [5, с. 20] зобов'язуе державу визначити в законг гаранты права на навчання ргдною мовою чи на вивчення ргдно'Т мови у державних г комунальних навчальних закладах або через нацгональнг культурнг товариства.
Аналгзуючи змгст ч. 5 ст. 53 [5, с. 20], виникае питання щодо обов'язковостг виконання органами публгчно'Т влади всгх гарантгй чи окремо перерахованих з них з огляду на використання сполучника «чи», «або. На нашу думку, перерахованг гаранты е обов'язковими, а не альтернативними складовими права нацгональних меншин на навчання ргдною мовою. Сприяння державою нацгональним культур-ним товариствам як безпосередньою участю, так г шляхом надання примгщень тощо, не виключае обов'язку вгдповгдних органгв утворювати державнг г кому-нальнг заклади з навчанням мовою нацгональноТ меншини. Отже, забезпечення виконання кожно'Т дгТ щодо гарантування вгдповгдного права сприяе цглгсностг емерджентно'Т системи, збереженню культурно! ргзномангтностг у межах унгтарно'Т держави. У протилежному випадку матиме мгсце дискримгнацгя шляхом асимгля-ци, а ч. 5 ст. 53 буде суперечити ст. 11, ч. 2 ст. 24 щодо збереження самобутностг коргнних народгв г нацгональних меншин та невичерпностг Т'х прав.
Серед нацгональних актгв з цього питання двг декларацп, закони в сферг освгти, культури, статусу державноТ мови. Стан Т'х виконання був предметом парламентских слухань у 2003 р. г 2015 р. Заходи щодо Т'х виконання затвердженг актами глави держави 2005 р. г 2010 р. Водночас чинне законодавство УкраТни вгдносно порушено'Т проблеми не е комплексним г потребуе прийняття ряду нормативно-правових актгв. А саме: законгв щодо розвитку г застосування мов в УкраТш (до ВР УкраТни у 2003-2004 рр. було внесено вгсгм альтернативних законопроектгв, але жоден не ставився на голосування); про концепцгю державноТ етнонацгонально'Т полгтики УкраТни; про нацгонально-культурну автоно-мгю; про коргннг народи УкраТни (проект було внесено на розгляд ВР УкраТни 8 скликання, але на нього було отримано негативний висновок Головного науково-експертного управлгння Апарату ВР УкраТни з огляду на його деклара-тивнгсть); про нацгональнг меншини (нова редакцгя); про мгсцевг референдуми, про всеукра'Тнський референдум; ДержавноТ програми розвитку украТнськоТ мови (затверджено на 2003-2010 рр. постановою Кабгнету Мгнгстргв УкраТни вгд 02.10.2003 р. № 1546 - не стосувалася розвитку мов нацгональних меншин).
Рамкова конвенцгя Р6 про захист нацгональних меншин зобов'язуе держави створити необхгднг умови для розвитку мов нацгональних меншин. бвропейська хартг'Т реггональних мов або мов меншин конкретизуе заходи в сферг освгти, а
саме: можливгсть надання повно1 або суттево'1' частини освгти мовами меншин на всгх ргвнях для дгтей, кглькгсть яких е достатньою для цього або забезпе-чення можливостг вивчення цих мов як окремих дисциплгн; надання дозволгв на викладання мовою меншини.
В Украшг за переписом 2001 р. проживае 130 нацгональностей [1], дге понад 400 нацгональних товариств, понад 30 нацгональних об'еднань мають всеукраш-ський статус [6]. Законодавством Украши закргплено ряд прав нацгональних меншин. Установлено недопущення привглеТ'в (ст. 24) [5, с. 12]. Визначено гаранты прав г свобод нацгональних меншин (ст. 119) [5, с. 48]. Закргплено недопущення дискримшацп за мовними, темпоральними та гншими ознаками (п. 2 ст. 3 Закону Украши «Про мгсцеве самоврядування в Украшг»). До повноважень органгв мгсцевого самоврядування належить г питання вивчення ргдно1 мови в державних, комунальних закладах або через нацгонально-культурнг товари-ства. Кримгнальний кодекс Украши передбачае вгдповгдальнгсть за обмеження прав за нацгональною ознакою (статтг 66, 67, 161).
Водночас на недостатнгсть забезпечення прав г свобод нацгональних меншин в Украшг вказуеться у звгтах Консультативного комгтету з питань Рамково1 конвенцп про захист нацгональних меншин стосовно гмплементацп ст. 10 (звгт 2002 р.). Звертаеться увага на необхгднгсть перегляду заходгв з використання не тгльки росгйсько1 мови в контактах з адмгнгстративними органами, а й мов гнших нацгональних меншин; досягнення ргвностг; недопустимгсть обмеження прав на освгту нацгональних меншин (гарантування прав на викладання ргдною мовою або вивчення ргдно1 мови) [2]. Серед правознавцгв дискутуеться проблема вгдсутностг г нечгткостг механгзмгв досягнення цглей у законодавчих актах [3]. Кргм того, застарглим е г Закон Украши «Про нацгональнг меншини в Украшг» (1992 р.). На правовому ргвнг не визначено етнгчнг групи, якг вгдносяться до коргнного народу Украши (кргм кримських татар, визнаних коргнним народом Украши вгдповгдно до постанови ВР Украши вгд 20.03.2014 р. № 1140-VII).
Слгд констатувати непослгдовнгсть проведення ВР Укра'1'ни мовно1 полг-тики. У 2015 р. за результатами парламентських слухань Мгнгстерству освгти г науки Укра'1'ни рекомендовано сприяти розвитку мережг дошкгльних та загаль-ноосвгтнгх навчальних закладгв з навчанням мовами нацгональних меншин. Державному комгтету телебачення г радгомовлення Укра'1'ни рекомендовано сприяти збгльшенню обсяггв виробництва телерадгопрограм мовами нацгональ-них меншин. Мгсцевим органам виконавчо'1' влади та органам мгсцевого самоврядування - забезпечити функцгонування збалансовано1 мережг дошкгльних та загальноосвгтнгх навчальних закладгв з навчанням мовами нацгональних меншин [11]. А в 2019 р., ггноруючи мгжнароднг зобов'язання у сферг acquis communautaire, змгнено мовну полгтику шляхом переоргентування на виключно державну мову та офгцгйнг мови 6С.
Водночас Укра'1'ною враховано зауваження НКР6 (§ 38-40 третього звгту) [2] - з 2019 р. у системг центральних органгв виконавчо1 влади почала дгяти Державна служба з етнополгтики та свободи совгстг [12].
Виходячи з аналiзу проекту закону, автори пропонують закршити право на вгльне користування, вивчення i шдтримку будь-яко'1 мови; право на належ-шсть до однiеï чи бгльше мовних груп; невiд'емнiсть права на мовне самови-значення та вгльне користування мовами у приватному та державному жита; на переклад слщчих i судових документiв особам, яю беруть участь у справГ, ïx рвдною мовою або мовою, якою вони володшть; на вгльне використання поряд з державною мовою шших мов в економiчнiй i сощальнш дГяльност держав-них шдприемств, установ i органiзацiй (дощльно використати формулювання «незалежно ввд форми власностЬ»); право на отримання освГти у комуналь-них закладах освгти на всГх рГвнях державною мовою та мовою нацюнально'1 меншини (ст. 19 проекту [9] - дощльно застосувати i до закладiв державно'1, комунально1, приватно'1 та змiшаноï форми власностГ); право на використання мови нацюнальних меншин за умови, що мовна група на вщповвднш територп складае не менше 10 % населення ввдповвдно1 територй"; обов'язок визначати потребу громадян у мовГ навчання за заявами батьюв або студенев; право спо-живати iнформацiйну продукцш будь-якою мовою, розповсюдження шформацп рГзними мовами i вгльного вибору мови ïï споживання; визначення мови друко-ваних засобiв масово'1 iнформацiï ïx засновниками; застосування мови оригшалу або мов меншин при по^зГ iноземниx фшьм!в, а також при ïx дублюванш, озвученнi, субтитруваннГ з урахуванням мовних потреб споживачГв; право на застосування поруч ¡з топонГмом державною мовою його вщповвдника мовою меншин; право на рекламу державною або шшою мовою на вибГр рекламодавця.
ПерелГченГ права е бГльш конкретними по вщношенню до фундаментальних колективних прав захисту нацюнальних меншин в мюцях 1хнього ¡сторичного та сучасного розселення. Ix нолями е етнГчнГ групи як оргашзоваш та легалГ-зоваш спГльноти [3].
НинГ у европейських крашах захист прав нацГональних меншин здшсню-еться здебГльшого двома шляхами: детальна регламентащя i визначення меха-нГзму ïx реалГзац11 (скандинавськГ краши, Угорська РеспублГка, РумунГя, БельгГя та деяы ¡ншГ держави бвропи); права нацюнальних меншин не визначаються i забезпечуються в рамках групи особистих прав i свобод людини (БолгарГя, Грещя, Туреччина, Шмеччина, Франщя та ш.) [6].
Автори проекту закону обрали шлях скандинавських краш, Угорсько'1 РеспублГки, РумунГ1, Бельг11 та деяких шших держав бвропи. ВибГр щодо вре-гулювання колективних прав нацюнальних меншин на законодавчому рГвнГ авторами зроблено правильно, оскгльки законодавчий порядок врегулювання статусу мов в УкраШ е конституцшною вимогою. Вщповщно до ч. 5 ст. 10 та п. 4 ч. 1 ст. 92 [5] порядок застосування мов в УкраШ визначаеться виключно законами Украши. Отже, мае бути прийнято вщповщний закон. Тим бгльше, що органи мюцево'1 влади та органи мюцевого самоврядування не вправГ регла-ментувати статус мов та ïx застосування сво'1ми актами. Вщповщно до РШення Конституцшного Суду Украши вщ 14.12.1999 р. № 10-рп/99 у справГ про застосування укра'1нсько'1 мови державний статус украшсько"! мови означае ïï
обов'язкове застосування на всгй територп УкраТни при здгйсненнг повнова-жень органами державноТ влади та органами мгсцевого самоврядування (мова актгв, роботи, дгловодства, документацп тощо), а також в гнших визначених законом публгчних сферах публгчного життя, зокрема, у роботг державних г комунальних навчальних закладгв, сферг обслуговування, культург, засобах масово'Т шформацп'1. Конституцгйний Суд також виходить з того, що мгсцевг органи публгчно'Т влади при здгйсненнг повноважень можуть використовувати поряд з державною росгйську та гншг мови нацгональних меншин, але у межах г порядку, що визначаються законами УкраТни. Саме тому Мгнгстерство юстицп пгдготувало негативний юридичний висновок у 2006 р. щодо ргшень деяких органгв мгсцевого самоврядування стосовно статусу та порядку застосування росгйсько'Т мови в межах вгдповгдних мгст та областг (Харкгвсько'Т, Лугансько'Т мгських рад, Севастопольсько'Т обласно'Т ради).
На визначення порядку реалгзацгТ прав коргнних народгв, нацгональних меншин УкраТни, порядку застосування мов нацгональних меншин саме законом вказуе г ст. 1 Закону УкраТни «Про забезпечення функцгонування украТнськоТ мови як державноТ» [8]. Стаття 9 означеного Закону мгстить перелгк осгб, якг зобов'язанг володгти державною мовою та застосовувати ïï пгд час виконання службових обов'язкгв. Серед них немае народних депутатгв УкраТни. Отже, вони мають право використовувати мову нацгональноТ меншини. Автори ана-лгзованого проекту Закону, використовуючи термгн «промовець» (ч. 1 ст. 8) [9], пропонують закргпити за ним право на вгльний вибгр мови виступу. Слгд зауважити: в роботг ВР УкраТни можуть брати участь г особи, якг зобов'язанг не тгльки володгти державною мовою, а й застосовувати ïï пгд час виконання службових обов'язкгв - Уповноважений ВР Украши з прав людини, Президент Украши, члени Кабгнету Мгнгстргв Украши та гншг (п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону [8]). Тому авторам доцгльно включити необхгднгсть внесення вгдповгдних змгн до означеного Закону [8] (р. IX проекту [9]). Це стосуеться г адвокатсько'Т дгяль-ностг (ст. 16 проекту [9] суперечить п. 11 ч. 9 Закону [8]), г дгяльностг пгдпри-емств, установ та органгзацгй будь-яко'Т форми власностг (ч. 3 ст. 17 проекту [9] суперечить п. 16 ч. 1 ст. 9 Закону [8]), г мови медичних працгвникгв державних г комунальних закладгв охорони здоров'я, педагоггчних, науково-педагоггчних г наукових працгвникгв, кергвникгв закладгв освгти всгх форм власностг, органгв влади Автономно'Т Республгки Крим. У ст. 19 проекту [9] потребуе уточнення положення про мову освгтнього процесу вгдносно державних навчальних закла-дгв освгти.
Автори наголошують на необхгдностг виконання положень Конституцп Украши, рекомендацгй Венгцгансько'Т комгсгТ' щодо використання г захисту росгйсько'Т, гнших мов нацгональних меншин Украши (с. 1, 10 Пояснювально'Т записки [7]). Водночас пропонують використання в сферг поштового зв'язку г телеко-мунгкацгй (ст. 24), в топонгмах (ст. 26) лгтер латинсько'Т абетки як альтернативу кирилицг [9]. Кирилиця е основою православного релгггйного вгросповгдання.
1 Законопроект не суперечить цгй вимозг.
Iï замша латиницею може загрожувати самобутност слов'янського народу. Це мало мюце вщносно чесько'1, молдовсько1 мов. Якутська мова, мова комГ, узбецька, азербайджанська перейшла на латиницю. Щ процеси вГдбувалися у шсляреволюцшний перюд та шсля розпаду СРСР.
Проектом Закону [9] визначено умову поширення мови нащонально1 меншини та ÏÏ використання у вщповщному регюш, на вщповщнш територй", порядок Шщювання питання щодо застосування заходГв, спрямованих на використання мов нацюнальних меншин - 10 i бгльше % вщ загально!" чисельност населення ввдповвдно1 територй' або за рШенням мюцево1 ради менше 10 % (ч. 7 ст. 6). Вщповщно до означеного законопроекту (абз. 5 ч. 7 ст. 6) порядок формування Шщативних груп та складання шдписних листГв при зборГ шдписГв представниками мовно!" групи мае визначатися законодавством про референдуми. У такому разГ автори в прикшцевих положеннях мають вказати на необхщшсть прийняття закону про мюцевГ референдуми. Шдставою визначення чисельност мовно!" групи на територй' поширення мови меншини е даш Всеукрашського перепису населення про мовний склад населення у розрГзГ адмШстративно-територГальних одиниць (ч. 8 ст. 6 [9]). Але останнш перепис населення в УкраШ був проведений ще у 2001 р.
бвропейська Рада, затвердивши принципи бС у сферГ мирацп, визначила рГзномаштшсть культур i релтй базовими напрямами [13]. Тому ввд полГтики держави, ÏT економГчного ресурсу залежить гармоншний розвиток полГетшчно1 краши, вирШення i попередження сощальних конфлжтГв. Мова йде про збере-ження самощентифшацп, а не про надання прившеТв.
Висновки. Вщповвдно до ч. 5 ст. 10 та п. 4 ч. 1 ст. 92 Конституци Украши порядок застосування мов в УкраШ мае визначатися виключно законами Украши. Отже, мае бути прийнято спещальний закон. Тому проект Закону № 1103 дощльно невщкладно включити до порядку денного, а ВР Украши розглянути його i прийняти за основу у першому читанш.
Список л^ератури
1. Антонович М. Права нацюнальних меншин в Укра'М : нацюнальне законодавство та м1жнародно-правов1 стандарти. Право Украти. 2004. № 6. С. 9-12.
2. Белщер Н. Дискримшащя в Украт - проблеми й перспективи ïx подолання : аналиич-ний зви. 1нститут демократп ¡меш Пилипа Орлика. Ктв, 2012. 28 с.
3. Бородшов В. М1жнародний досввд захисту прав нацюнальних меншин. Bi4e. 2011. № 12. URL: http://www.viche.info/journal/2705/ (дата звернення: 29.09.2019).
4. Доиоввдь щодо ситуацп з правами людини в Укра'М 16.08.-15.11.2017 р. Управлшня Верховного комюара ООН з прав людини. 60 p. URL: http://www.ohchr.org/Documents/Countries/ UA/UAReport20th_UKR.pdf (дата звернення: 01.10.2019).
5. Конститущя Украши : станом на 30 верес. 2016 р. : ввдиоввдае офщ. тексту Харюв : Право, 2016. 76 с.
6. Мяловицька Н. Права нацюнальних меншин : европейський досввд. Вгче. 2013. № 17. URL: http://www.viche.info/journal/3839/ (дата звернення : 12.09.2019).
7. Пояснювальна записка : проект Закону про мови в Украш ввд 29.08.2019 р. № 1103 [внесений В. В. Новинським, М. С. Магомедовим та ш.]. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=66371 (дата звернення: 29.09.2019)..
8. Про забезпечення функцгонування украТнськоТ мови як державноТ : Закон УкраТни вгд 25.04.2019 р. № 2704-VIII [гз змгнами, внесеними Законом вгд 19.09.2019 р. № 113-IX]. Вгдомостг Верховног Ради Украгни. 2019. № 21. Ст. 81.
9. Про мови в УкраТнг : проект Закону вгд 29.08.2019 р. № 1103. URL: http://w1.c1.rada.gov. ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66371 (дата звернення: 26.09.2019).
10. Про освгту : Закон УкраТни вгд 05.09.2017 р. № 2145-VIII. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2017. № 38-39. Ст. 380.
11. Про РекомендацГТ парламентських слухань : Роль, значення та вплив громадянського суспгльства на формування етнонацюнально'Т полГтики едностг в УкраТш : Постанова ВерховноТ Ради УкраТни в1д 25.11.2015 р. № 824-VIII. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2015. № 52. Ст. 486.
12. Про утворення ДержавноТ служби з етнополгтики та свободи совгстг : Постанова Кабг-нету Мшстргв УкраТни в1д 12.06.2019 р. № 503. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/503-2019-%D0%BF (дата звернення: 28.09.2019).
13. A Common Agenda for Integration Framework for the Integration of Third-Country Nationals in the European Union. Commission of the European Communities. C0M(2005) 389 final. Brussels, 1.9.2005. URL: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ. do?uri=C0M:2005:0389:FIN:EN:PDF (Last accessed: 29.09.2019).
14. Opinion on the provisions of the law on education of 05.09.2017 which concern the use of the state language and minority and other languages in education № 902/2017. Venice Commission. Strasbourg, 11.12.2017. URL: http://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdf-file=CDL-AD(2017)030-e (Last accessed: 01.10.2019).
15. The new Ukrainian law on education: a major impediment to the teaching of national minorities' mother tongues : Report. Doc. 14415 10.10.2017. Committee on Culture, Science, Education and Media. Parliamentary Assembly Council of Europe. 10 Р. URL: https://prm.ua/wp-content/ uploads/2017/10/pdf.pdf (Last accessed: 02.10.2019).
References
1. Antonovych, M. (2004). Prava nacionalnyh menshyn v Ukraini: nacionalne zakonodavstvo ta mizhnarodno-pravovistandarty Pravo Ukrainy, 6, 9-12 [in Ukrainian].
2. Bjelicjer, N. (2012). Dyskryminacija v Ukraini - problemy j perspektyvy ih podolannja: analitychnyj zvit. Instytut demokratii imeni Pylypa Orlyka. Kyiv [in Ukrainian].
3. Borodinov, V. (2011). Mizhnarodnij dosvid zahistu prav nacionalnih menshin. Viche, 12. URL: http://www.viche.info/journal/2705/ [in Ukrainian].
4. Dopovid' shhodo sytuacii' z pravamy ljudyny v Ukrai'ni 16.08.-15.11.2017 r. Upravlinnja Verhovnogo komisara Organizacii' Ob'jednanyh Nacij z prav ljudyny. URL: http://www.ohchr.org/ Documents/Countries/UA/UAReport20th_UKR.pdf.
5. Konstytucija Ukrainy: stanom na 30 veres. 2016 r.: vidpovidaje ofic. tekstu. (2016). Kharkiv: Pravo.
6. Mjalovyc'ka, N. (2013). Prava nacional'nyh menshyn: jevropejs'kyj dosvid. Viche, 17. URL: http://www.viche.info/journal/3839/ [in Ukrainian].
7. Pojasnjuval'na zapyska 29.08.2019: proekt Zakonu pro movy v Ukraini vid 29.08.2019 r. № 1103 [vnesenyi V. V. Novynskym, M. S. Mahomedovym ta in.]. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=66371.
8. Pro zabezpechennja funkcionuvannja ukrai'ns'koi' movy jak derzhavnoi: Zakon Ukrainy vid 25.04.2019 r. № 2704-VIII [iz zminamy, vnesenymy iz zminamy, vnesenymy Zakonom № 113-IX 19.09.2019 r.]. (2019). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 21, art. 81.
9. Pro movy v Ukrai'ni: proekt Zakonu vid 29.08.2019 r. № 1103 URL: http://w1.c1.rada.gov. ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66371.
10. Pro osvitu: Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 r. № 2145-VIII. (2017). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy 38-39, art. 380.
11. Pro Rekomendacii parlamentskyh sluhan na temu: „Rol, znachennja ta vplyv gromadjanskogo suspilstva na formuvannja etnonacionalnoi polityky jednosti v Ukraini", zatverdzheni postanovoju
Verhovnoi Rady Ukrainy vid 25.11.2015 r. № 824-VIII. (2015). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 52, art. 486.
12. Pro utvorennja Derzhavnoi sluzhby z etnopolityky ta svobody sovisti: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 12.06.2019 r. № 503. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/503-2019-%D0%BF.
13. A Common Agenda for Integration Framework for the Integration of Third-Country Nationals in the European Union. Commission of the European Communities. C0M(2005) 389 final. Brussels, 1.9.2005. URL: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=C0M:2005:0389:FIN:EN: PDF.
14. Opinion on the provisions of the law on education of 05.09.2017 which concern the use of the state language and minority and other languages in education № 902/2017. Venice Commission. Strasbourg, 11.12.2017. URL: http://www.venice.coe.int/webforms/documents/default. aspx?pdffile=CDL-AD(2017)030-e.
15. The new Ukrainian law on education: a major impediment to the teaching of national minorities' mother tongues : Report. Doc. 14415 10.10.2017. Committee on Culture, Science, Education and Media. Parliamentary Assembly Council of Europe. 10 P. URL: https://prm.ua/wp-content/ uploads/2017/10/pdf.pdf.
Pogrebniak N. S., PhD in Law, Senior Research Associate, Scientific and Research Institute of State-building and local self-government, National Academy of legal sciences, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : natapogrebnayk@ukr.net ; ORCID 0000-0001-5326-2045
The issue of legal regulation of languages in Ukraine
The article raises the issue of implementing constitutional norms on ensuring the rights of national minorities by Ukraine. It is established that certain provisions of the Law of Ukraine "On Education" dated 05 September 2017 have been criticized both at national and international level as regards termination of curricular programs in languages of national minorities other than EU languages. It is determined that a change in language policy resulted in a conflict of interest in Chernivtsi on 17 October 2017 between representatives of Romanian national minority and representatives of NGOs "Right Sector" and "Freedom" as to the right to study in their native language. It is established that Ukraine, in violation of the international obligations defined by international treaties in the field of protecting the rights of national minorities, including those ratified by Ukraine, did not take into account the relevant recommendations of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe, the Venice Commission, the Advisory Committee on the Framework Convention for the Protection of National Minorities, Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights, United Nations Monitoring Mission, Council of Europe Commissioner for Human Rights, UN Special Rapporteur on Minorities.
According to the results of the analysis, it is established that there is no special law determining the spheres of public life and measures to guarantee the rights of national minorities. The respective guarantees for teaching in the mother tongue were not established in the law on the status of the state language dated 25 April 2019.
It is concluded that to resolve this problem, it is necessary to adopt a constitutional law that would determine the procedure for the use of national minority languages. In connection with this, the object of research is Draft Law of Ukraine "On Languages in Ukraine" No. 1103 submitted for consideration to the Verkhovna Rada on 29 August 2019 by V.V. Novynskiy, M.S. Mahomedov and others. Formal-legal, comparative-legal and logical methods are applied.
The content of Part 5 of Article 53 of the Constitution of Ukraine is analyzed, it was concluded that it did not set an alternative, but it sets a mandatory obligation to perform all actions of the state to guarantee the rights of national minorities.
It is concluded that it is necessary to adopt a special law on languages in Ukraine in order to implement the Constitution of Ukraine. It is recommended that the Verkhovna Rada of Ukraine include Draft law No. 1103 on the agenda, consider it, and adopt it as a basis in the first reading. It is recommended to adopt
laws related to the draft law on national and cultural autonomy, on indigenous peoples of Ukraine, on national minorities (new version), on local referenda, on an all-Ukrainian referendum.
Keywords: the Verkhovna Rada of Ukraine; languages in Ukraine; language; national minorities; law; guarantees of the rights of national minorities.
Рекомендоване цитування: Погребняк Н. С. Проблема правового врегулювання мов в Украшг. Проблеми законность 2019. Вип. 147. С. 46-57. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.147.181079.
Suggested Citation: Pogrebniak, N.S. (2019). Problema pravovoho vrehuliuvannia mov v Ukraini [The issue of legal regulation of languages in Ukraine]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality issue 147, 46-57. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.147.181079 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 18.10.2019 р.
